Любов Вакуленко: Еще и не пережили, Катя.
Здесь, в Запорожье, куда мы эвакуировались, ежедневные прилеты, гибнут люди, много разрушений. Не простим никогда наши разбитые дома, села и города. Они заплатят за все свои злодеяния.
Любов Вакуленко: Моє село почали обстрілювати 2 квітня, били прицільно по житлових будинках, по тому кварталу де я жила, 120 снарядів за 6 годин. Тоді, ви не повірите, мені хотілося підти на позиції рашистів (а вони били десь кілометрів за два від нас) і переконати їх, що ми всього лишень мирні жителі, наші домівки їм нічим не загрожують. Мені хотілося подивитися в очі цим людям (чи нелюдам) чому вони так вчиняють з нами.
З того часу і по цей день обстріли не зупиняються.
Тому я зараз не хочу нікого переконувати. Бо нас переконувати не потрібно, а їх - марна справа.
Любов Вакуленко: Спасибі за сильний дух.
Нам він потрібен, бо живемо на Запоріжжі, на лінії вогню. Сьогодні від ракетного удару у нас загинуло 23 людини, 28 поранено.
Та настане час розплати для ворогів.
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
Краса! 
