Яна Бім: Спасибі, та то не поради Думки, досвід, самозаспокоювання, прохання... То треба пережити й відчути. Або не треба. Але радити марно в цій справі
Яна Бім: І я Вам щиро вдячна! Що прочитали, зрозуміли, попросили... не сподівалась. Якщо моя писанина думок, має вагу впасти в чиєсь серце зерном, то справді - хай проросте на славу Божу)
Дякую!