Martsin Slavo: Віршик старенький... У нас також за літо не було дощів, на жаль... Нехай Господь зішле на Вашу місцевість тихого рясненького дощу, щоб напоїти землю вологою і дати людям прохолоду :hand:
Martsin Slavo: Хоча в мелодії осінній чути жаль
Від неминучого розлучення із літом,
Та втішлива якась осіння та печаль, –
Весняних почуттів почуєш в ній просві́ток…
30.08.2023 - 12:11
Від щирого серця дякую за увагу і прекрасне поетичне суголосся!
Martsin Slavo: В захоплюючих мандрах високо у гори, –
Природи вирій, де сповільнюється час, -
Поміж високих піків в лісі чарівному
У тиші й спокою знаходить мир душа.
Там магія, що здатна звести із рахунку
Всі повсякденні справи й клопоти твої,
Лиш чути кроки, спів птахів і вітру шуми,
Привабливість природи незабутніх місць.
Martsin Slavo: В захоплюючих мандрах високо у гори, –
Природи вирій, де сповільнюється час, -
Поміж високих піків в лісі чарівному
У тиші й спокою знаходить мир душа.
Там магія, що здатна звести із рахунку
Всі повсякденні справи й клопоти твої,
Лиш чути кроки, спів птахів і вітру шуми,
Привабливість природи незабутніх місць.
Martsin Slavo: Без тебе я не бачу контурів доріг,
Також швидкий не помічаю часу плин,
Ніщо не доторкається до струн душі…
Блукаю навмання… хоч уві сні прилинь!
Бо дзвін промов твоїх, як навесні струмок,
І погляд теплий вже не зможу я забуть!
Свої посію мрії посеред зірок,
Хай квітами у небі пишно розцвітуть.
Троянди білі, оксамитні, серед хмар
Лише для тебе по блакиті розстелю…
Іскристі квіти в небі – то любові жар.
Нове сузір’я іменем твоїм назву.