oreol: дякую за коментар, я просто пригадую дитинство, як пасли корів, от стаду і дедать спокійно жити, женуть, женуть, доять, а потім на мясобійню на старості, зараз же з людьми так само ж
oreol: А хто кому потрібен в цьому житті? Дитині поки вона мала мама,а далі всі можуть без всіх прожити, інше запитання як, але частіше за все вони не хотіли б повторити прожите життя так само, а декому подобається і без когось є інші, світ не без добрих людей Називаємо Сонечком коханих, щоб не проколотись, не тому, що вони світло у нашому житті, а щоб чоловіка не назвати іменем коханця і т. д., за ким там сумувати, вижмуть, випотрошать і плюнуть в дуушу, махніть рукою і йдіть далі.
13.05.2024 - 12:46
Дуже дякую за такий емоційний коментар. У ваших словах багато правди.
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
