Катерина Собова: Невимовна біль кожної громади, родини, на колінах зустрічати дорогих наших синів, а скільки їх ще перебуває в жахливих умовах в полоні, і зникли безвісті! Вічна пам\"ять всім жертвам цієї безглуздої війни...
Катерина Собова: Ви, Оленко, наче описали мої сільські дитячі роки: все таке знайоме- і коноплі, і маку велика грядка, і город, обсаджений соняшниками... Чудовий твір - радісна подорож в країну дитинства!
Катерина Собова: Майорять прапори над могилами наших синів, радіють ті, хто наживає мільойони на людській крові, боляче, що вони ніколи не будуть покарані за свої злочини!