| Сторінки (27/2683): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Допоки на цій землі сонечко сяє
Від спраги напою водою з джерела.
В тебе душа буйним кленом забуяє
Поруч зі мною ...ти, розправиш два крила.
Я з тобою, друже! в радості, і в горі!
В знак нашої дружби даю руку тобі.
Де б не був ти ,на суші, а чи на морі
Я відкрию тобі - простори голубі.
О, не сумуй за вчорашнім днем -весною!
А , ще не вечір , а лиш полудень життя.
Де б не був...дотягнись своєю душою-
До зір, відчуєш земне тепло ,як дитя.
Я для тебе світанкове ясне сонце
Зігрію змерзлу душу в затетіль зими.
Зійду зіркою для тебе у віконце
Намалюю казку ...і поведу у сни.
Ти, є рай життя, а я співуча пташка
Я,лечу на крилах вітру до твоїх віт.
Заспіваю пісню коли буде важко
І від щастя заясніє...цей білий світ.
Якщо прийде до тебе туга, печаль, сум,
Втомися від життєвих доріг, на путі.
Тобі потрібно буде підтримка із дум,
Щоб бачити світло у темряві, пітьмі.
Допоки сонечко світить на цій землі!
Зросту у твоїм серці буду з тобою.
Я ніжна квітка ...стиглий колос на стеблі
Я твоя доля, яка дана судьбою.
------- 2---------
Твої очі, як дві зорі
А твої очі ,як дві зорі у небі
Дивлюсь...і тону в них ,як в океані.
Квіти землі я назбираю для тебе
І признаюсь тобі мила в кохані.
О, Світи мені ясно зіронько, світи!
Звечора до ранку у моїм вікні.
До коханої збудуй зоряні мости
Я намалюю тихий рай у сні.
Я, зацілую солодкі , як мід уста
біленьке тіло від краю до краю.
Запалить свічу щастя -осінь Золота
Встелить килим до ніг з небокраю.
Без тебе не уявляю свого життя
Без тебе ,як кленовий лист згораю.
Від палких почуттів б'ється серцебиття
Я, люблю тебе ... і у мріях літаю..
Я, люблю тебе, кохаю до шаленства!
Ти ,мій вдих в повітря ...є цілющий лік.
Насію море квітів із зір - блаженства
Хочу бути з тобою увесь свій вік.
------3---------
ДЕ ТИ Є?
Скажи, у якій стороні?... Де ти є?...
Я думаю про тебе днями, ночами.
поміж зір бачу зображення твоє
Силует, який малюю я думками.
О любове моя, скажи, де ти є?...
Я піду за тобою аж на край світу.
Лиш, би почути голос слово твоє
я встелю рушник щастя, для раю літа.
Впаде білий -білий сніг скоро зима
Вітер засніжить сліди, куди ходив ти .
Дивлюсь у нічне вікно тебе нема ,
Лиш спогад гріє мою душу з висоти .
Здається мені ,що сплю, це тільки сон ...
Ніяк ,не можу прокинутись від нього.
Наді мною шумлять крони золотих крон
Під ногами листям вкрита вся дорога.
З віт дерев жовте листя опадає
Згорає на очах миттєво, як зірка.
Дуб, клен, тополя голову схиляє
Під снігом завмирає троянда квітка.
Холодно без тебе... лютує зима
Покриває осінні квіти снігопад.
Стелиться тумани... радості нема-
На жаль, ніщо не повертається назад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964952
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2022
Я люблю продукт натуральний
а не плід хімічний, як вата.
Щоб будив від сну дзвін пасхальний
До зір мчала думка крилата.
Нехай ллється мова від душі
Сонцем світиться отча хата.
І пишуться ліричні вірші
Зігріє Вселена , як мати.
О мово, княгине прекрасна!
Богине музо чуттєвих душ.
Світи, світи, зоре не гасни!
Насій океан щастя для руж.
Милозвучна музика дзвенить
То Сміється, то плаче в струні.
Слово дарує блаженну мить
В негоду, небо - сонячні дні.
Душа поміж пеклом і раєм
Б'ється, як поранена пташка .
Із тьми до світла понад гаєм
Вдихає у квіт коли важко.
О чарівна співуча мово !
Ти , розбуди приспані серця.
Хай, як сталь буде тверде слово!
Зітре печаль рукою Творця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964885
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2022
А осінь розсипає до ніг листя
Багряне жовте золоте червоне
Вдихаю у світ кольори барвисті
Галантну музику на саксофоні
Гелгоче гайворон, мабуть, буде дощ
Доносить вітер їхній біль тривоги
Ехо відлунює до золотих площ
Є надія на сонячні дороги
Жовтень немов би сонечко в промінні
Зоряно відзеркалює рай дерев
Ич ще золота осінь у цвітінні
Із небес творить дива для королев
Її надихає голуба блакить
Й верховіття смерекового гаю
Краса земна у барвах парчі блищить
Луна мінорно струна небокраю
Мережить срібне павутиння осінь
На айстри хризантеми та жоржини
О бабине літо побудь ще трохи!
Пейзаж словом намалюй для картини
Розпатлав вітер пожовклі отави
Стриже під каре тополі край доріг
Тривожно світить сонце із заграви
Усе жовтий лист покриває до ніг
Фарби яскраві на очах згоріли
Холодно не видно сонечка між хмар
Царює листопад сади змарніли
Чорний ворон літає все кар кар кар
Шелестить жовте листя під ногами
Ще впав дощ розмив стежки та дороги
Ь мягкий знак суть життя пише словами
Юний листопад спішить до порогу
Вечірня зірка веде нас у зиму
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964877
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2022
ЗГАДАЙМО ТИХ, ХТО НЕ ПРИЙШОВ В ЦЮ ОСІНЬ!
ХТО РАНО БІЛИМ ПТАХОМ ЗЛЕТІВ В НЕБО .
ЗІВ'ЯНУВ. ЯК КВІТКА ВІД ЛЮТИХ ЗИМ , МОРОЗУ,
ЛИШИВ СЛІД В ДУШІ... СЯЄ ЗОРЕЮ ДЛЯ ТЕБЕ.
ТИ ПИТАЄШ ,ЯК ЖИВУ Я?
Ти, мене питаєш, як живу я?
із заметіль зими іду у весну.
Тримає на землі небо - зоря
Зранку цілунком сонця, будить від сну.
Я крок за кроком іду у завтра
І шукаю тебе по світу в юрбі.
Спалюю себе... згораю ,як ватра
Горю любов'ю до життя в журбі .
Здалека бачу усмішку твою
Шукаю тебе серед перехожих.
Напружу очі ...на місці стою,
А підійду ближче... ніхто не схожий.
Тримає небо - віра, надія,
І розраджує поезія - сестра.
Коли приходить меланхолія
Підіймає дух - Богиня аура.
Ти, так часто являєшся у снах
Бачу у своїм вікні твій силует .
Пробуджуюсь, злітаєш немов птах
Дивлюсь в шибку, вже осінь іде на злет .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964401
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2022
Іду до тебе осене, як уперше
Кожен раз закохуюсь у твою красу.
Ночами пишу тобі пісні у вершах,
Щоб відчути до глибин твою струну.
Осене іду до тебе немов у храм
Кожен раз ти, привітно зустрічаєш.
Я знову прийду у сто перше у твій храм
Знаю, піснею мене привітаєш.
Кленове листячко немов сузір'я
У променях сонечка сяє ,блищить.
Летить, летить, і летить на подвір'я...
Дарує нам кохана щасливу мить.
Падолистом опадає жовте листя
Із верховіть немов би мої роки.
Вітає сонечко осінь із захристя
Благословить долю зi своєї руки.
Крізь літа йду в золоту осінь - Листопад
І , так не хочу іти в дощ, до зими.
А завтра покриє листячко снігопад
Білий сніг до саду замете сліди.
Я дивлюся на тебе, не надивлюся!
І хочу ,ще побути із тобою.
На тебе немов на ікону молюся
Згораю у твоїй красі листвою.
Сонечко озолотило верховіття
Слухаю, як шумлять стрункі ясени.
Срібне павутиння розмаяло віття,
Як на моїх скронях срібло сивини.
Розправляю крила ,як сизокрилий птах
Коли бачу твої коси золоті .
Осене веди мене в казку у піснях!,
Щоб відчути благодать на висоті .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964382
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2022
Стою на горі немов тополя
Тримаюсь одною рукою неба.
Здалека бачу жита у поля
Як золотіє пшениця на стеблах.
Тут господар засіяв вряд лани
І на цій землі я тихий рай знайду.
Пливуть хмарки ,як до моря човни
Я сяду на них в зелен гай попливу .
Небо кольору аквамарину
В цю мить пречисте немов би водиця.
Поміж хмаринок у цю хвилину
Закружляла у танку біла птиця.
Із малої хмарки великий дощ
На душі така "нельотна" погода
Впаде літній дощик для спраглих руж
Нап'ється досхочу води троянда.
Цей дощ напоїть від жаги квітку,
Яка тягнеться до синього неба.
Зійде веселка на божім світку
І подарує сонечко в потребі.
Трави в краплинках дощу заблищать
Засяють смарагдами - тополині.
Після дощу, тут така благодать!
Співа соловей дівчині -калині.
Стою на горі немов тополя
Торкаються неба вітоньки руки.
Сонця тепла прагне моя доля
Щоб росли у вись клени дуби , буки.
Літо за журавлями злетіло в даль
В чужі краї , у світи незнанні.
В моїй душі лишило смуток, печаль
Я, шукаю сонечко у туманні.
Я, тримаюсь неба :сонечка, зір
У мріях злітаю в голубу блакить.
Малює пейзаж природи мій зір
І хочеться жити в цю прекрасну мить!.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964326
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2022
З тобою Боже ,перелечу океан
Немов би птах розправлю крила в небо.
Ти дав життя , земні блага,і талан,
І все ,що просила душа в потребі.
Я, дякую Боже, що ти, у мене є!
Ти, духовний батьку -Спасителю мій.
Я, чую із святих небес слово твоє
Шукаю посеред ночі голос твій.
Ти, дав мені руку за крок до безодні
Врятував життя від жахіття , вогню.
Прийняв у свій дім та у сади Господні
Дав пройти крізь дощ, вітровії ,стерню.
Я дякую , мій Очте Небесний тобі!
Що відчув моє страждання, плач серця.
Коли я втомлена у смутку, і журбі
Водою напуваєш із відерця.
Дякую, Господи за дорогу життя!
За маяк, що веде до берега в путь.
Що взяв на руки безпомічне дитя
Дав пізнати світ... основу -життя суть.
Дякую, тобі Боже, за вільні крила!
Що покрив плащем під дощем.
Ти , підняв на ноги, коли я безсила
Став дороговказом... зняв із серця щем.
Сьогодні , я борюся за своє життя,
Щоб завтра змогла вдихнути в повітря.
Хто втратив все ,і зруйноване є буття
Даєш сили ,міці бачити світло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964309
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2022
ВІРШ КОМПРОМАТ (БАБА ДІВКОЮ НЕ БУДЕ ГЕОМЕТРІЯ)
Осінь малює дерева повсюди
Багрянцем зарум'янила щічки .
Баба дівкою ніколи не буде
Носить балетки, а не каблучки.
О, бабине літо, бабине літо!
Я хочу любуватись тобою.
Іти осінньою стежкою cвіту
Збирати лист своєю рукою.
Осене, я бажаю сонячних днів!
Щасливої дороги в листопад !
без морозу, вітру, дощу холодів,
Нехай щастя дарує зорепад.
Я вимережу білу павутинку
Тобі - моя Осене Золота!.
Подарую шалик, гарну хустинку
Ти ,будеш немов Мадонна свята.
Я буду молитись твоїй іконі
Лиш , ти, не йди у зиму, в снігопад.
Сиди немов би цариця на троні
Хай тобі малює казку листопад.
Хай не лякає на скронях сивина !
Холодні ранки, що скоро вечір.
Що ронить жовте листя тополина
І падає падолист на плечі.
Запроси мене осене на свято!
У храм, де дзвенить Михайлівський дзвін .
Буду Алилуя тобі співати,
Щоб віддати життю низький уклін.
Я так хочу весни, ще дочекатись!,
Щоб в снігах знайти фіалки сині.
Цим божим світом, раєм милуватись,
Як розквітає сад в Україні.
Коли прийде час згорю жовтим листям
Встелю килим листопаду до ніг.
Обніму рідних сонцем із захристя
Впаду на їх щоку, як білий сніг.
НАЗВИ МОЄ ІМ'Я
НАЗВИ МОЄ ІМ'Я
Назви моє ім'я,ніжне прекрасне
Із п'яти, літер що квіткою цвіте.
зіркою сяє поміж зір не гасне
Для тебе, мрія,як небо голубе.
А моє ім'я,є величне і святе...
Йому , поклоняються лорди,поети.
Терпелива, серце добре, золоте,
Не розміняй ,мою душу на монети.
Моє ім'я, миле, ласкаве слово
І в заметіль зими зігріє тебе.
Знайди,мене...послухай мою мову
А воно ,як чистий струмочок тече.
Моє ім'я, найгарніше у світі
В честь ,Пречистої дали мені ім'я.
Немов лілія в пелюстковім цвіті
В якої така , неповторна краса.
А моє ім'я,як вишні білий цвіт
Як солодкий і терпкий мід у маю.
Йменню , мільйони років і сотню літ
І Жайвір , божий птах оди співає.
М .Чайківчанка.
ID: 894961
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 14.11.2020 14:55:06
© дата внесення змiн: 30.10.2022 18:30:46
автор: Чайківчанка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964251
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2022
Я боюсь висоти, стояти скраю,
Дивитись вниз із пташиного польоту.
Злючих псів, які гавкають, їх лаю...
Повзучих змій, війн, крутого повороту.
Я боюсь лукавих, жорстоких людей,
Які розпалюють чвари, вогонь війни.
Неадекватних і продажних юдей,
Які завдають удар тобі зі спини.
Я боюсь в полум'ї жури згоріти
передчасно, безслідно лишити цей світ.
Жити в напрузі з очей сльози лити
слухати язик дурману до скону літ .
Я боюсь втрачати рідних і друзів,
Всіх тих, з ким іду по житті нога в ногу.
Зустріти на путі слуг зла, лакузів,
Які несуть страждання, біль, та тривогу.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964232
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2022
Не люблю зиму, місяць лютий,
Зима забрала тебе, від мене.
Під зливним дощем птах розп'ятий
Злетів голубом в туман, у небо.
Без тебе немов без повітря,
Задихаюсь... І без цвіту весна.
Як дім без вогника і світла
І в моїй душі радості нема.
Я без тебе немов лебідка,
Що без лебедя одна блукає.
Мерзну від зим на білім світку-
Вітер, як тополю розпинає.
Я без тебе, як день без сонця,
Як ніч без місяця і без зірок.
Немов би птах біля віконця
Під дощем увесь промок до кісток.
Без твоїх ласкавих ніжних слів
Немов дитя без мами сирота.
Не сплю... ночами у серці стук-
Не живу, а існую - пустота.
Без тебе твоїх золотих рук
Літній сад цвіте в дикій печалі .
Страждає душа від болю мук
На місці стоїть крутить педалі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964202
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2022
О ,Україно , ти -від Бога дарунок!
Моїх дум вільні крила, у даль політ.
Блакитного неба сонечка цілунок
Мрія закоханих у тебе леліт...
Я, за Україну Богу помолюся!
За вишневий сад і пісню солов'я.
І до ікони низенько поклонюся,
Що на цій святій землі родилась я!.
О, який прекрасний ,чудовий ,милий край!
Яка благодать, хоч з Богом говори.!
Ліс, річка, на горбочку поля, зелен гай,
Край доріг стоять красені явори.
На березі річки кладочка вузенька
Проведе в сосновий ліс, і діброву.
Росте ожина, малина солоденька
Пейзаж синіх гір дарує мить казкову.
Розквітає червона калина в лузі
З ранку до ночі соловей співає.
Тут Отча хата ,родина, друзі,
Під вікном мальва-ружа розквітає.
Люблю співучі ранки, півні голосні,
Як сходить сонце зіркою над селом.
Тут миле серцю все дороге мені!
Різдво єднає родину за столом!.
Я, дякую Богу за життя дорогу!,
Що дав пізнати,цей білий світ.
За квітучі лани, степи і тривогу,
Що оживаю в снігах ,як первоцвіт!.
М.Чайківчанка.
2016 04.08.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964057
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2022
МОЯ УКРАЇНА ,ТО КУТОЧОК РАЮ
Моя Україна , то куточок раю!
Я, до неї ,як до матінки горнусь!
Де б я не був ,а до неї злітаю...
В мальовничий край-святу Київську Русь.!
Летять, летять вервечкою журавлі
До святої землі немов прочани.
Тут золотиться лан зерно на ріллі
Небо тримають дуби титани!...
О, Києве мій, ти -серце України!
В твоїх жилах тече козацька кров.
Цвіте славний рід у квіті калини
Єднає в храмі мова -спів молитов!.
О, я так люблю тебе, Києве мій!
Коли запалюють свічі каштани.
Як у вишиванці берег Дніпра твій
В пахощах розмаю цвітуть тюльпани.
Тут шумлять діброви, ліси, гаї,
А в саду розквітають цвіт вишні.
Лунають в цервицях дзвони твої
Відкриває нам небеса Всевишній.
У променях сонечка квітне весна
Будять від сну рожеві світанки.
Зорі сіє на щастя -ніч осяйна
Білі ночі, немов день, до ранку.
Тут щебет солов'я зранку до ночі
В'ється до ніг барвінок хрещатий.
В красунь панянок сині-сині очі
Витає здалека птах крилатий!...
М.Чайківчанка.
2015.04.16.
Були дві версії, дві ідеї : куточок ,і шматочок раю.Не знаю, обрала куточок.
Було дві версії у вірші куточок раю, і шматочок раю.А третя версія:" Моя Україна ,то перлинка раю".
пісня лети моя пісне пісня виконує ВОЛОДЯ СІРИЙ
Я ХОЧУ У КАРПАТИ (ЛЕТИ МОЯ ПІСНЕ У СВІТИ)
Дзвенять,стрімкі потоки срібні дзвони
Відлунюють,із синіх гір Карпат.
Сонце світить з неба мов з ікони
Осяює ,чудову мить - Листопад.
Я хочу ,в літку в гори Карпати
І Злетіти ,як орел до Верховин.
І Крильми птаха свій рай обняти
Та, оспівати, смереки з полонин.
.
Лети, моя пісне птахою у світи!
І оспівай, про милий чудовий край.
Де під звуки , трембіти шумлять ліси...
І квітку, едельвейс леліє небокрай.
Я , Віднайду,ніжну квітку жадану
І своїй коханій букет подарую.
Із джерела,водиченьку дістану
Тобі, красу Карпат я намалюю.
М .Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963864
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2022
Я крок за кроком іду назустріч долі
Буду іти допоки вистачить сил.
Мої ровесники берізки, тополі,
До вітру натомивши, так своїх крил.
Я йду крок за кроком повільним не спішу,
Маю час ,щоб витратити на себе.
О ,ні я вже в завтрашній день ,так не спішу!
Бо для щастя багато нам не треба.
У мріях живу, працюю, і співаю,
І в леті щаслива лечу у блакить.
У піднебессі сонечко зустрічаю,
Щоб відчути тепло і блаженну мить.
Я йду із літа в осінь назустріч долі,
В спеку, грозу... під зливним дощем і в сніг,
Стрічають дерева золото тополі
І клоняться до ніг мені край доріг.
Оминаю стороною все погане
І розслаблююсь в тишині у думках.
В моїй душі, біль, тривога ,як сніг тане
Будую гніздечко... все в своїх руках.
В осінньої жінки в очах жура, смуток,
Бо вже давно відцвіла її весна.
Збирає в жмені листя, квіт незабудок,
У пустині сизих вечорів - одна.
Так хочеться їй тепла , ніжності, ласки,
І спертись на друга надійне плече.
Щоб на білім коні вів у гарну казку
Удвох слухати, як ріка життя тече.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963823
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2022
А ще вчора в цвіту білий світ
Цвіла весна для стрункого клена.
Дарувала нам для юних літ
Листя зелене, зелене, зелене.
Вабить мій зір клен біля вікна
Немов би легінь козак молодий.
Для нього фату вдягла весна
В довгі пишні коси квіт запашний.
А вже осінь-Золота Осінь!
Падає жовте листя із клена.
Вітер у даль листву розносить
Йде дощ... звучить музика шопена.
Скажи , куди ти ,Жовтню куди?..
Не йди в тумани ...Почекай, ще мить !
Клен шукає весну-в рай сліди...
Полисів чуб ...на скронях срібна нить..
Там у гаю зранку до ночі
Співав клен мальві -ружі пісні.
Цвіла квіт весна сяяли очі
Дарувала долі щасливі дні.
Журавлі удаль відлетіли
Опадає жовте листя з клена.
Там ,де ми із тобою ходили
Там пожовтіла трава зелена.
В журі стоїть клен одинокий
Вдивляється у небо синю даль.
Життя немов океан широкий
Відчуєш смак щастя , сум і печаль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963757
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2022
Коли перший раз тебе побачив
Я закохавсь, влюбився в очі твої.
Нам Всевишній цю зустріч призначив,
Щоб увійшла в жадані мрії мої.
Ти, з подругами йшла усміхалась,
Я почув випадково ім'я твоє.
Ти, поглядом очей привіталась
В грудях забилось серцебиття моє.
Здалека доноситься твій голос
Його вітер приніс мені до вікна.
Від тембру підноситься мій волос
Ти, зачепила мою душу до дна.
Я часто, так бачу тебе у снах
Являєшся зіркою в моїм вікні.
Пробуджуюсь...ти ,злітаєш, як птах...
розчиняєшся хмаринкою в далині.
Почуття душі такі шалені!,
Що я не заплющу очей до ранку.
Чую пісню у твоїм імені
Думки у мріях кружляють у танку.
Я хочу доторкнутись до тебе
А ти, зникаєш в океані зірок.
Я, як лебідь одинокий в небі
Зітхаю і роблю дихання ковток.
Коли перший раз тебе побачив
Я закохавсь,влюбився в очі твої.
Нам Всевишній, цю зустріч призначив,
Щоб увійшла в жадані мрії мої.
Я не посмів підійти до тебе
Запитати тоді, як тебе звати.
З того часу думаю про тебе
Іду на зустріч долі, щоб відшукати.
Я БАЧУ ТЕБЕ У СНАХ
О, скільки минуло зим, скільки літ !
Розлетілись наче птиці по світу.
Будеш багатою ,як первоцвіт -
Щасливою цвісти по між квіту.
Здалека, тебе чомусь не впізнав,
Підійшла ближче та усміхнулась.
Поглянув на біле личко згадав
Поглядом очей душі торкнулась.
Розминулись, як кораблі в морі
Кожен обрав свою путь у життя.
Явилась наче зірка в просторі
Розбудила у серці почуття.
Ти, була така, дика немов лань,
Боялась до мене доторкнутись.
Втікала од відвертих спілкувань
Спили роки.... не встиг оглянутись!
Осінь засріблила мої скроні!
А я тебе бачу у своїх снах.
Червоні троянди у долоні,
Що дарував тобі я у піснях.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963741
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2022
Будить від сну мене небесний дзвін
До тебе Боже кличе у храм
Твоєму імені віддаю уклін
Бо ти небо - цар усім мірам
О Господи ти моя Надія
Знаю в біді горі ти зі мною
Ти є мій Спаситель мій Месія
Подолаю труднощі з тобою
У божім храмі немов у раю
В піснеспіві мій дух оживає
Душа цвіте як білий цвіт в маю
В честь Бога Алилуя співає
Мій Боже молюсь до тебе щиро
Приступаю на колінах до Христа
Щоб прийняти в свою душу миро
**Отченаш** шепочуть тихо уста
-**Дай Україні щасливу долю !
Сіяти зерно на своїй землі
Відчути мир свободу і волю
Бачити завтра, сонечко в пітьмі**.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963673
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2022
Я піду у храм запалю свічу
І помолюсь за тих , хто не з нами.
У тиші тихо - тихо помовчу
І віддам уклін небесами.
Перед вівтарем на престол божий
Поставлю хліб... помолюсь всім святим.
Хай зніме тягар із душі кожний
І проллється дощем рясним, густим.
Я запалюю воскову свічку
За рідних, близьких, та й за ворогів.
За тих, хто згаснув, як зірка в нічку
За воїна, що у бою згорів.
Помолюсь до образу Покрови
До святої Трійці божої мати.
Щоб не лили бійці більше крови
Вертались додому живі до хати .
Запалю свічу за мир і спокій
За завтрашній день наше майбутнє.
Вдихну повітря, подих глибокий
Хай вогонь зігріє душі в лютні.
Хай свіча горить вічно не гасне!
Хто за нас у бою віддав життя.
На землі світить сонечко ясне
В пам'ять цвіте нев'януще квіття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963634
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2022
О ,світку, які у тебе кольори?...
Що завмирає дух від рук феї.
В позолоті віття клени й явори
стелять листя на клумби , алеї.
Я, стою дивлюсь на блаженну красу
Від променя сонця сліпнуть очі.
Розпустила осінь золоту косу
І мінорно листячком тріпоче.
Осінній день іскриться немов алмаз
Сяє променем сонця з блакиті.
Переливається , як камінь топаз
розвінчав дерева в срібній ниті.
О, Володарко блаженого раю
Дозволь увійти в хороми твої.
У цій красі ,як жовтий лист згораю
Любуюсь, як шумлять ліси, гаї.
Іду до тебе осене, як у храм,
Щоб бути з тобою у тишині.
Молюсь, віддаю низький уклін Богам
Розчиняюсь у хмарці -вишині.
Клубочиться стіною сизий туман
Розливсь, як молоко над рікою.
Небо тримає кремезний дуб титан
Смерековий ліс стелить габою.
Ще жовтень радіє бабиним літом
І збирає гриби на долині.
День сонячно зорить над білим світом
Передає вітання калині.
О, веди мене осене в Листопад!,
Щоб стріти зиму на білім коні.
Попрошу білого снігу -снігопад
Хай подарує мир -сонячні дні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963500
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2022
Розквітнув жоржинами осінній сад
Красу словами не передати.
Озолотив крони дерев листопад,
Щоб душа цвіла, як квіт блавати.
О, Осене, осене- пора золота!
Дай намилуватися красою.
Глянь, кохана, які сині небеса!
Небо благословить нас з тобою.
Падає жовтий лист, як мої роки
Вітер здійма несе за собою.
Осінь стелить килим щастя на стежки
Нагадує першу зустріч з тобою.
Осене, я віддаю тобі уклін!
І дякую за плоди медові.
Шурхоче падолист у передзвін
Сяють, як сузір'я листя кленові.
А, ще вчора цвіло - бабине літо
Хризантеми у осіннім саду.
Дарували нам прекрасну мить квіти
Сонце з душі знімало досаду.
О, Красеню жовтню -доленько моя!
Я хочу ,ще набутись з тобою.
Зігрій у променях сонця -журавля,
Хай відчує рай - явір з вербою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963454
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963309
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2022
Боже, ти розрада мій Спаситель
Коли плаче душа ти, зі мною.
Ти, втомленого серця -втішитель
З очей сльози витираєш рукою.
Отче Небесний милий батьку мій!
Ти, чуєш мій голос моє прохання.
Підтримуєш нести важкий хрест мій
Знімаєш з моєї душі страждання.
Я, розцілую святу ікону
Біля твоїх ніг квітами розмаю.
Буду служити тобі до скону
Бо з тобою з мертвих оживаю.
Дякую, тобі Боже за життя!
За всяке добро блага земні.
Ти, мій батьку ,а я твоє дитя
Ти, ясним сонцем сходиш в мені.
Господи, без тебе світ без світла!
Немає миру, і спокою на землі.
Ти ,моє небо пречисте повітря
Є хліб життя- вічний квіт на стеблі.
М.Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963295
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2022
Вона мріяла лиш,про нього
Молилась немов на Бога.
Писала вірші, і чекала...
Судженого виглядала.
Звучав акорд мінорні ноти
Увись злітав голос фаготи.
Вечір золотий ключ підбирав
Небо в зорях душі нахиляв.
Падала ясна зірка в небо
Там цвіла троянда для тебе.
І загадувала бажання
Прагнула щастя,та кохання.
У мріях до сонця літала,
І пташкою пісні співала.
Хотіла щасливою бути
І три слова від нього чути.
Я тебе люблю, і кохаю
Цвіти для мене ,як квіт в маю..
Поведу тебе у Листопад
Хай не лякає дощ, снігопад.
В серці почуття немов море
І чайкою в небо просторе.
Несуть хвилі то верх, а то вниз
Чекаємо від долі -сюрприз.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963192
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2022
(Тінь Марії Костенко Л)
Вона красива немов білий світ
Вдягає ,як на весілля вуаль.
Мільйон , сотню душ садить на свій пліт
Везе їх в синій океан - удаль.
Манить до себе немов циганка
Бачить майбутнє ...і знає про все.
Виграє на струнах мов шарманка,
Як рибак ловить рибку у сільце.
Плете вінок рум'янку із зілля
Біжать до неї ,як до крамниці.
Любить вино ,коняк , і застілля...
Йдуть до неї старі, малі ,вдовиці.
Вона прийшла із легенд давнини
В сучасному світі мова із фраз
Страждає, плаче, як гинуть сини
Молиться, як монашка до образ.
Для одних муза... для інших відьма,
Кажуть," божевільна курить бамбук".
Там де сяє сонце ...тане пітьма
Чарівна панянка каблуками стук.
Сидить на березі немов мавка
Розпустила довгу косу руду.
В сизих вечорах немов журавка
Слухає мову всякого люду.
Як пташка літа над осокою,
Розказує легенди і казки.
І бачить тінь Марії -лупою
Іде пішки в Іспанію напрямки.
Висока немов вежа бачить все...
В голові варить кашу на обід.
То її вітром в Париж занесе...
Звідти , верта в Іспанію - Мадрід.
Вона мрійник, пророк, просто жінка
В думках подорожує у світи.
Є працьовита українка,
Яка будує у Всесвіт мости.
Любить природу...дуби, клени ,бук
Серцеїдка новел...шелест листу.
І словом стріляє в ціль, як із лук
В умі, біль... в очах сльоза пречиста.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963058
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2022
МАМА МЕНЕ КОЛИСАЛА
Біля хати цвіте калина
Біля воріт шумлять ясени.
У садочок веде стежина
У моє дитинство - рай весни.
Тут мама мене колисала
в старенькій дубовій колисці.
І ночами пісні співала
Немов пташка на зелен листі.
-**Будь, прихильна, ласкава доле !
Донечку від грози захисти.
Хай, як птах перелетить море
буде легка путь через мости ** .
Я немов мальва - ружа цвіла
Тягнулась до сонечка, до зір.
Із джерела водицю пила
В мріях злітала до синіх гір.
В моє ложе стелила квіти
Рум'янок, любисток цвіт м'яти.
Благословляла долю в світи,
Щоб з доріг вертала до хати.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963057
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2022
Русня забрехалась у цій війні
Каже, що **ми нацисти, фашисти**.
Спалює дім... святий храм у вогні
Ми хочем волі... жити в гідности.
Ми, нація, народ українці !
Є нащадки з козацького роду.
Ми, бандерівці, а не ординці!
Захищаємо свою свободу.
О, cкажіть в чому наша провина?
В тім ,що ми любимо Україну .
Біля хати цвіте сад, калина...
По божому вчимо жить дитину!
Не вбий, не кради, та не чужо лож!
Будь людиною, християнином!
Думай, трудись... будь, пан серед вельмож!
Збудуй дім, насій квіти під тином.
Будь, господарем своєї землі!
Ори ріллю, сій зерно любові .
Щоб колосився колос на стеблі
Линув спів в милозвучній мові.
А в нас в серці живе свята трійця!
Є Діва Пречиста Божа мати.
Святий хрестик на грудях у бійця,
Щоб із Господом день зустрічати.
Ви, прийшли у наш дім із війною
Із буків з градів насіяли мін.
Спалюєте все живе рукою
принесли горе, біду для родин.
Вбиваєте ,що ми українці!
Із козацького славного роду.
Ми, випили чашу зла по вінця.
Щоб бути світочем серед народів.
Я ПИЛА МОЛОКО З ГРУДЕЙ КАЛИНИ
Я пишаюсь, що із України!
Є дочка з козацького роду.
Пила молоко з грудей калини
А з джерела пречисту воду.
В купелі вод Дністра охрестили
Дали мені ім'я українка.
В духовному дусі зростили
Бо я святої землі кровинка.
Прости, пробач мені Україно!
Що я в чужині в далекім краю.
Не з тобою у важку хвилину
І від сліз гірких, як лист згораю.
Прожила я життя у скорботі
Не бачила сонця радісних днів.
Я жила для інших у турботі,
Щоб краще жилось для моїх синів.
Я грішна, свята ...земля і небо -
Як і всі роблю помилки в житті .
Родилась лишити слід для тебе
Щоб віддати свою любов тобі
Ти, є в моїм серці Україно!
За тебе молюсь, Богу страждаю!
слізьми душі змиваю провину
Пишу вірші Алилуя співаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963004
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2022
Всевишній людині створив цей світ
До нашої ери тисячі літ назад.
Він писав кров'ю сина заповіт,
Щоб у писанні шукали порад.
Віддав в жертву єдиного сина
Він поневірявсь по святій землі.
Переслідували... та Навина
Топтали немов зерно на ріллі.
Зневажали, кидали каміння,
Кат Ісуса розпинав на хресті.
За слово істини дум прозріння
Стікала кров у болю - святості.
Як впадеш підіймайся на ноги!
Пам'ятай, тре боротись за життя!
Візьми свій хрест і іди в дорогу
І зростай духовно немов дитя.
Ти, не бійся вітру, дощу, грози!
Коли до вогню обпечеш руки .
Коли є важко поплач від сльози
Молись від відчаю і розпуки .
Цей світ є жорстокий і лукавий,
Є добро, зло... істина та й брехня.
Один прагне неба, інший слави
Борись, не дай спалить себе вогням!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962990
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2022
Вже золота осінь - свято Покрови
І голосний дзвін у храм кличе нас.
Там панує мир - христова мова
Щоб чули ми, Господа -божий глас.
О, Божа мати діво Пречиста!
Прошу миру , спокою на землі.
Падаю до твоїх ніг падолистом
Шукаю неба у твоїм імені.
Маріє, покрий нас Омофором!
Захисти від горя, біди, війни.
Молимось щиро тобі всі хором
Зійди над землею сонцем весни.
О, Маріє, витри з очей сльозу!
Дай сили духу все пережити.
Потіш словом сиву мати, вдову,
Щоб у вірі їй дитя зростити.
Пресвята мати наша Покрово!
Підніми дух козакам у строю.
Нехай зцілить рани твоя мова
Воїн прожене ворога в бою.
Маріє, огонь війни погаси!
Нехай дощ омиє рани землі.
На спалені поля сніг натруси,
Щоб вродив хліб золоті врожаї.
Прошу тебе, царице, благаю!
Дай , нам перемоги ,миру, волі.
З руїн ,встати ...жити в своїм раю ,
Щоб раділи життям наші долі.
М.Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962811
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2022
О , Божа мати Пресвята Маріє!
ти, сидиш по правій руці Бога.
Для сиріт , калік, вдовиць -ти, надія
Втішаєш словом ,як біль, тривога .
О, ясна зоре поміж зірок внічку!
Ти, ясне світло на стежці життя.
Знаю, що не перепливемо річку
лиш, ти даєш сил, рятуєш дитя.
О ,Божа мати пресвята Маріє!
Прошу від ворогів нас захисти.
Врятуй,від вогню війни в безнадії!
З колін мій рід на ноги підніми.
Залікуй тілесні, душевні рани!
Сироті витри із очей сльози.
Обійми до себе у божім храмі
Подай мир, хліб насущний в морози.
Небесний Отець нам дарував життя,
Щоб ми сіяли зерно любові.
Збудували дім, і зростили дитя
Славили життя на рідній мові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962631
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2022
Мій Боже, змилуйся над нами!
Над українцями у цім бою.
Прожени всю нечисть мечами
Зітни з плеча голову царю.
Що завтра буде я не знаю?!...
Знаю одне, що добро переможе зло.
Проженемо з краю хижу зграю
знищимо у прах варварів, орло.
Україна горить у вогні
І свята земля залита кров'ю.
Від градів, буків в диму-чорні дні
Стогне земля від наруг, болю.
Стерті із землі села, міста
У руїнах, вирвах-свята земля.
Ворог спалює хліба до тла
Горять, палають степи та й поля.
Покалічені ,вбиті діти
Вчорашній день накрито землею.
Мій Боже ,як у пеклі жити?...
Ворог нам диктує епопею.
В минуле немає вороття
Спалені мости дружби між нами.
Мати, ховає сина, дитя-
Оплакує гіркими слезами.
Забрав і вкрав кат у нас весну
Але у нас є віра і надія.
Тривога, сирени будять від сну
О, Боже захисти в безнадії!
Мій Боже змилуйся над нами!
Від крилатих ракет всіх захисти.
І стань щитом над козаками
Дай сили ворогів перемогти.
М.Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962612
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2022
Я побачив тебе на святі весни
Ти, йшла щаслива і світу всміхалась.
Цвіла трояндою в розмаю весни
До мене крок за кроком наближалась.
Ловив твій погляд синьооких очей
Із першого погляду закохався.
А ти, горда троянда поміж лілей
Не хотіла ,щоб з чуттям хтось грався.
Ти ,особлива, така загадкова
боялась ,цілунку як квітка вітру.
Я слухав твій голос... милу розмову,
Дивився немов на весну розквітлу.
В пам'яті лелію твій ніжний образ
Молюся на тебе ,як на ікону.
Та вірю ,що побачу тебе ,ще раз
І подарую троянду червону.
Розминулись наші дороги стежки
Ти, пішла на захід сонця... я на схід.
Ми, знову зустрілися через роки
Я згадую тебе цілую твій слід.
Я часто бачив тебе у своїх снах
Жалів, що відпустив з своєї долі.
У мріях злітав у твій рай наче птах
Я прагнув тебе твоєї любові.
Ти, одна немов тополя у полі
Я без пари ходжу, як лебідь один.
Всевишній захотів з'єднати долі
Щоб у щасті ми злітали до зорин.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962524
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2022
Ні,ніколи не забуду тебе!
Із пам'яті не стерти твій образ.
Дивлюся -в синє небо голубе
І, згадую твої слова із фраз.
Я, завдяки тебе живу, мрію
І крок за кроком іду у життя.
Даєш мені натхнення, надію
Найкращі хвилини мого життя.
Я, з тобою ,як дитя щасливий
Молюсь, як на ікону на тебе.
Я, знаю ,що коханий, і милий
Розправляю вільні крила в небо.
Життя дарує різні сюрпризи
Тож, прийми, те, що дарує доля.
Небійся, заметіль зими, грози
Все подолаєш лиш, у любові.
На все є Господня воля в житті
Хай снігопад тебе неспиняє.
Не здавайся, на життєвім путті
Хто бореться ,той перемагає.
Коли в житті важко тобі буде
Ти, молися Господь із тобою.
Коли плачеш не йди поміж люди
Все мине, спливе, як дощ - водою.
Витри сльозу з заплаканих очей
Я, хочу щоб ти була красива.
Я, небом зігрію серед ночей
Щоб ти, цвіла трояндою мила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962470
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2022
Не спиться мені...не можу заспати
Заплющу очі...бачу образ твій.
Не знаю звідки ти, як тебе звати?...
Ти, жадана мрія...із моїх мрій.
Ти, являєшся у снах часто мені
Сяєш ясною зіркою між зірок.
Ти, сонечко весни у моїм вікні
Є зоряна троянда поміж квіток.
Бачу, твій погляд смарагдові очі
Усмішку щиру...ямочки на щоці.
Закохавсь, ...мрію про тебе до ночі
Малюю твій портрет у своїй руці.
Вітер розчісує довге волосся
Я чую п'янкі пахощі лаванди.
Бачу тебе зіркою... чи, здалося?
Не можу обняти, як квіт троянди.
Манить ,так до тебе небесна сила
Почуття до тебе моє блаженне.
Ти, загадкова, така ніжна, мила...
І недосяжна зіронька для мене.
Я, не знаю, чи зустріну, ще тебе?...
Чи, колись побачу знову на путі.
Якщо ти, доля...то небо голубе
Поєднає нас з тобою у житті.
Ти, являєшся у снах часто мені
Сяєш ясною зіркою між зірок.
Ти, сонечко весни у моїм вікні
Є квітка троянда поміж квіток.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962431
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2022
Осінь, осінь, ще тепла просить,
Щоб цвіли нам квіти під вікном.
В подолку ябка ,груші носить
Ходить, ще з коротким рукавом.
Час розмалював в колір листки
Паде на отаву, долину.
В деревію, споришах стежки
Осінь мережить павутину.
Втішна калина божій днині
сяє немов рубін яскраво.
Жовтіє лист на яворині
Жде сонечко вона з заграви.
Відцвіло літечко, лаванда,
Цвітуть айстри та чорнобривці.
І сипле пелюстки троянда.
На полювання йдуть мисливці.
Зажурився дуб, граб край доріг,
Ллє дощ ростуть гриби опеньки.
Їжак несе листя на нічліг
Збирає ябко солоденьке.
Осінь, осінь, ще тепла просить
Радіє бабину літо час
Розплітає вербонька коси
Покрова веде у зиму нас
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962339
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2022
Надворі весна сіро, сиро...
немов пізня осінь -Покрова.
Ллє дощ по шибці немов миро
Дзвенить музика...стихла мова.
Стихли співати пісні пташки
після зими чекають весну.
Від негоди зітхають важко
Тануть сніги... грім будить від сну.
Навкруги не видно нікого
Лиш ворон кряче і голосить.
Крильми обняв дуба старого
Із за хмарин сонечка просить.
Розквітнуло листя зелене
Шелестить віттячком до небес.
І весна тулиться до клена
Та жде сонечка диво чудес.
Дерево із канадським стягом
Красиве немов легінь козак.
Милує нас, цей лист блаженством
Немов сузір'я сяє в очах.
Під дахом ластівка дрімає
Під стріхою звила гніздечко.
Вона грозу перечекає
І розправить свої крилечка.
Зійде сонечко у блакиті
Затріпоче душа весною.
Заспіває жайвір на вітті
І розіллється спів луною.
Зашумить ліс, гай і діброва,
Зелені трави на долині.
Усміхнеться днина святкова
Зацвіте цвітом на калині.
Прилетить соловейко до віть,
Заспіває пісню для душі.
Зацвітуть нам тисячу суцвіть
Щоб стрічали ми радо весну.
Розбудить землю від сну гроза
Розпустить вона пишні коси.
Од плаче небо чиста сльоза
Заіскряться весняні роси .
Після дощу зійшла веселка
Розсілись на дроти горобці.
Небокрай зорить до люстерка
Кличе усіх пташок до праці.
У полі заколосився лан
Рясно овес, жито, пшениця.
Вітер жене хмари, дуб титан,
Щоб вродив хліб, всяка пашниця.
2020 05. 04 .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962327
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2022
Колисала мене мама в колисці
І співала пісню про калину.
Немов пташка на зеленому листі
Славила в легендах Україну.
О, мамина пісне -зіронько ясна!
Заколиши мої безсонні сни.
Веди у дитинство, де моя весна
Сонечком зігрій в заметіль зими.
В дубову колиску стелила сіно
Квіт з любистку, чебрецю, рум'янку.
Співала колискову - солов'їно,
Щоб міцно спало дитя до ранку.
Дубова колиска леліяла сни,
Яку зростили гори Карпати.
І під синьо блакитним небом весни,
Я цвіла, як мальва біля хати.
У вишневім садочку тихім раю
О ,яка я тут щаслива була!
Падали зорі в ніч iз небокраю
Бачила казковий берег Дністра.
Забіліли скроні немов білий сніг
закружляв наді мною листопад.
Я здалека лину на рідний поріг
Нема мами... в зажурі стоїть сад.
Стеляться тумани в золоту осінь
Згорає час немов лист на очах.
Cад причащає добром і в морози...
Шукаю мамині сліди у снах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962188
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2022
Сьогодні сонечко немов весною
Розпустило проміннячко до землі.
На крони сіє золото рукою
Мерехтить зіркою поміж ясенів.
За селом на горизонті в тумані
Видніються покриті снігом гори.
Місяць немов би човен в океані
Пливе по блакитно - синьому морі.
Голубіють небеса - небо просить
В променях сонця осінь королева.
Закохався князь місяченько в осінь
Дивиться, як золотіють дерева.
Білолиций прийшов в гості до гаю
Радіє, що бачить осінь білий світ.
Милується землею з небокраю
Передає калині в лузі привіт.
Грає на скрипці пісню явір скрипаль
Запросив на прощальний танець літо.
Падає листя, така туга, печаль,
Cкоро зима... втішають, ще нас квіти..
Кружляє із вітром у танку листя
Жовте ,червоне, золоте, багряне .
Коли сонечко вийшло із захристя
Немов весна... сніжна хмаринка тане.
Сьогодні місяць день, і ніч на варті
Стоїть і споглядає на ріку життя.
Немов сонечко на небесній карті
Мережить божій днині-срібне ниття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962139
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2022
Я, розцілую кожен клаптик землі
Берег Дністра, куди ти, ходила.
Насію квітів, хай ростуть на стеблі!
Тобі, моя лебідонько мила.
Зорю до берега Дністра, до річки,
Де шумлять віттям стрункі ясени.
Там синьоокий небокрай до нічки
Малює лелекам казкові сни.
Сонечко сходить рано на світанку
Леліє жита - золоті лани.
Місяченько будує мости доранку,
Щоб в літню ніч щастя віднайти.
В твою чарівну вроду -Україно !
Закохавсь синій -синій небокрай.
Розлилась музика зір -солов'їно
Від співу розквітає цвіт -розмай.
О, які над селом - зоряні ночі!
І звечора до ранку -зорепад.
Ясен Місяченько дивиться в очі
Веде закоханих у літній сад.
У променях сонечка квітує сад
Вишня немов діва наречена.
Я, тобі кохана в літній зорепад
Назбираю зір ,як листя клена.
Обніму тебе лебединим крилом
Поведу у казку в зелений гай.
Як дві зорі засяємо над селом
Щоб ловити щастя із небокрай..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962025
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2022
Над Україною рясні зорепади
Падають в літню нічку до світанку.
Встало сонечко мережить рулади
Каже, українцям -Доброго ранку!
Доброго ранку, моя Україно!
Доброго ранку -рідна земле моя!
Ти, прийми щире вітання калино
Я, ніжна пісня...в саду, пташка твоя.
Я, полечу у блакить в синє небо
Обніму землю від краю до краю.
Засію зерно і пожну зі стебел
Буду слухати ясенів у гаю.
Лети, лети пісне в гори Карпати
В Чорне море понад ліси, і гаї.
Як не любити тебе земле мати!
Коли цвітуть вишневі сади твої.
Запалили білі свічі каштани
І запрошують нас на свято весни.
Стоять на варті немов би титани
Бажають нам щастя, і добра вони.
Я, вдихну свіже повітря у груди
Засолодить землі чарівна краса.
О, як тут гарно мов у казці всюди!
Співає водограй душа воскреса.
Я, не буду спати всю ніч до ранку!
Як впаде зірка загадаю бажання.
Щоб зійшло сонце миру на світанку
Хай цвіте Україна, як весна рання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961931
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2022
Я, молюсь за тебе солдате!
Щоб Господь захистив в бою.
Ти, вернувсь додому до хати
І цвіла весна- в честь твою.
Надія - на тебе козаче!
Ти, є герой -нової доби.
Сьогодні земля стогне, плаче
У вогні горить від орди.
Я, дякую тобі козаче!
Що стоїш на варті, в строю.
Над тобою ворон кряче
Та, ти не здаєшся в бою.
Клоняться тобі до ніг дуби,
Край доріг, верби, тополі.
Захищають тебе від біди
В степах, в тіні у полі.
Нехай Господь допомагає!
подолати орду в борні.
Від сталевих куль оберігає
Вернутись до мами, рідні.
Я, вірю, надіюсь на тебе!
Що Господь від град захистить.
Зійде сонечко в небо
Подарує життя, щоб любить.
Хай засяє сонечко миру!
Витре сльозу в сироти.
Покрова освятить усіх миром
Слава Україні!-скажуть світи.
М.Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961812
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2022
Я, жду тебе ,як вечорову зірку
Щоб прийшла до мене в надвечір'я.
Лелію в своїм серці наче квітку
І квітне щастям моє сузір'я.
Прекрасна зоре -Маріє, Маріє!
Я, всюди шукаю твої сліди.
Бачу твій силует душа радіє
Від спраги, жаги, п'ю ковток води.
А ти, наснися мені в казкових снах!
У райськім саду квітко Леліє.
Закружляю над тобою наче птах
Оспіваю твою красу- Маріє.
Ти, прийшла із давніх легенд у мій світ
І запалила зірку свічею.
Ти, пісня навесні-білосніжний цвіт
Ніжна квітка-княгиня Лілея.
А твій образ малюють на іконі
І ,встелять пелюстки троянд до ніг.
Ти, є ясне сонечко в майськім дзвоні
І від твого подиху тане сніг.
Прекрасна зоре -Маріє, Маріє!
Я, всюди шукаю твої сліди.
Бачу твій силует -душа радіє
від спраги, жаги, п'ю - ковток води.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961766
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2022
Я ВІРЮ ЗАКІНЧИТЬСЯ ВІЙНА
Ні, то не грім вдарив з ясного неба
То війна збудила нас на світанні.
В заметіль зими - дим, хаос, ереба...
Як сонце сходить надія остання.
Орел ракетою завдав удару
Спалив коріння у дуба, і тополь.
Україна згорає від пожару
і мільйон розбитих мрій, сердець і доль.
Я вірю, що закінчиться ця війна!
Здобуде перемогу Україна.
Поет напише героїв імена
Честь, шану віддасть червона калина.
На аркуші білому, як білий сніг
Всі діти світу напишуть слово'' МИР''.
Сонечко землі поклониться до ніг
Освятить новий день князь Володимир.
Віра, мова з'єднає Україну
Збудуємо до хмар в дзеркалах наш дім.
Посадимо ліс, гаї, сад, калину
Запануємо браття в часі новім.
Як задзвенять воскресні дзвони в храмі
В сорочку вишиванку вдягне весна.
Сонце миру загоїть душі рани
Немов би писанка розцвіте земля.
Навесні на високі кручі Дніпра
З далеких країв злетяться журавлі .
з єднає родину слово Кобзаря
Світ славитиме славних козаків землі .
ID: 943832
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 02.04.2022 20:53:35
© дата внесення змiн: 03.04.2022 09:09:39
автор: Чайківчанка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961751
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2022
ЛЮБОВ СЛІПА- вірш другий
Ця жінка не до тебе... '' руда'' -
скажи, мені,** Що ти, у ній знайшов?**...
Немов океан тягне до дна
Вкрала твою юну весну - любов.
Вона ніхто є сіра миша
А презентує личко, як алмаз.
Стала любою листоноша
І виставляє себе напоказ.
Скажи ,що в неї є такого?...
Що нема в інших красивих жінок.
А вона із цвіту дикого
Колюча з гірських квіток.
Любов сліпа переступає
Через усіх, хто стоїть на путі.
В гніві на тих , хто зневажає...
Зробити вибір долі у житті.
Не родись, як квітка красива !
А будь мила, щира, добра душа.
Будеш чарівна, особлива-
Для коханого муза із вірша.
А в тебе було стільки дівчат?
Ти, немов зелен клен красень козак.
Що ти знайшов у тих оченят?...
Кажу: прощай! для мене ти, чужак.
Ти, став раб і слуга любові
Тож кохай руду доленьку свою.
Не шукай мене у розмові
Прийде час і я своє віднайду.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
-----------3----------
ЛЮБОВ СЛІПА
Любов сліпа носить окуляри
Не ходить по землі,а літає.
В своїх мріях пише мемуари...
Закохана у клена...співає.
Не думає ,а що буде завтра?...
Коли негода увірветься в дім.
Що почуття згорять наче ватра
І байдужіть спалить любов у дим.
Любов сліпа не бачить, не чує.
В мізках -туман...на очах пелена.
І плани на майбутнє будує.
Є щаслива ...не лякає зима.
Заздрість, дивиться на неї скоса
Лізе в душу...і не дає жити.
Вона наче змія ...гола-й -боса
Витягує язик ,щоб вкусити.
А заздрість бурчить як стара баба
Від злості, як пес гавкає, лає.
А любов радіє листю граба
Як навкруги весна розквітає.
Любов сліпа не боїться дощу
Вона бачить сонечко в калюжі.
Слухає музику зір досхочу
І дивиться ,як цвітуть квіт ружі.
- --------4-----------
Любов сліпа
А одні закохуються в худих,
Інші повногрудих, і пухленьких.
Із роду поганок -лисиць рудих
Безталаних душею маленьких.
Одні люблять красивих, розумних,
щоб говороти з нею про життя.
А інші ,легковажних, бездумних,
Лиш, би грали у душі почуття.
Один бере господиню-жінку,
Щоб вміла варити, шити, прати.
Інший лікарку ,щоб терла спинку
Вміла його любити, кохати.
Любов сліпа полюбить і козла
Не бачить, що має роги партнер.
Не одного із розуму звела
Живе ілюзіями... фантазер.
Любов сліпа немов би кошеня
Не любить ,як чешуть проти шерсті.
Щебече коханю як пташеня
Ловить із неба зорі сріблясті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961632
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2022
ЗА ТОБОЮ ЯК ЗА СТІНОЮ
А за тобою як за стіною
Любов сяє алмазом від щастя.
Я щаслива жінка є з тобою
твої ніжні слова як причастя.
Я прошу не буди мене від сну
Хочу вічно бути у тім раю.
Намалюй мені квітучу весну
Безхмарне небо у небокраю.
А ти отой єдиний чоловік
Який є потрібний мені в житті.
З тобою хочу прожить увесь вік
І згоріти вогнем у почутті.
Я знаю що я є у серці твоїм
Коли впаду даси руку мені.
Від зими зігрієш крилом своїм
Жартами розвієш думи сумні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961575
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2022
Взяв музикант баян в свої руки
Лунає музика осінній вальс.
Розлились, як море ніжні звуки
Кличе у танок танцювати нас.
Зіграй ,баяністе на баяні!
На чорно білих клавішах нам вальс.
З'єднай два серденька у коханні
Нехай музика закружляє нас.
Мелодія торкнулася душі
Надихає лебедів кохання
О Богине присвячую вірші
Ти є моя любов - зірка рання !
Затамував свій подих білий світ
Слухає оксамитовий голос .
Дзвенить музика давніх - давніх літ
Біжать мурашки... здіймає волос.
Баяніст підбирає акорди
Грає немов на фортепіано.
Музиці клоняться графи, лорди
Діві , що співає нам сопрано.
У неї харизматичний голос
Візьме низько- низько то високо.
Слухаєш спів зростаєш як колос
Ти, немов у раю у часі бароко.
У небо злітаєш немов сокіл.
Кружляєш немов би птах у казці.
Ллє музика водограй потоком
П'єш, як водицю у божій ласці.
П'ять пальців грають сім нот, вверх то вниз-
Чарівну музику - віртуозно.
Дарують душі прекрасний сюрприз
Запалюють свято - граціозно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961518
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2022
О ,дай ,Боже, миру -не війни!
Вкраїні здобути перемогу.
Дай, Боже дочекатись весни!
Іти за нею у світ нога в ногу.
О, дай, Боже, радості, добра!
в кожній хаті святий хліб.
Сонечка на березі Дніпра
Щоб з'єднав наш рід - Різдвяний сніп.
О, дай , Боже, весну зустріти!
Зорати поле і лан широкий.
Під вікном насіяти квіти
Вдихати у простір синьоокий.
О, дай, Боже, гарної долі!
На землі українцям пізнати.
І збудувати храм любові
Щоб в ньому Господа величати.
О ,дай, Боже, миру на землі!
З руїн звести наш дім-Україна.
Зростати, як колос на ріллі
Щоб дзвеніла пісня солов'їна.
О, дай, Боже, сіяти зерно!
І зібрати урожай із поля.
Приймати причастя хліб ,вино
Від щастя раділа наша доля.
М.Чайківчанка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961267
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2022
Я бачу вдалині за селом,
Як летять вервичкою журавлі.
Попрощались змахнули крилом
І вклонились до матінки землі.
Журавлі, журавлі ,журавлі
Долають тисячі миль у світи.
Зникає їх слід в тумані, імлі
Лунає сумна пісня з висоти.
Зажуривсь дуб, стрункі ясени,
Край дороги червона калина.
Буде чекати вас до весни
Свята земля - мати Україна.
Залишили рідне гніздечко
Сосновий ліс, милий гай, діброву.
Взяли літечко на крилечко
Падає перший сніг на Покрову.
Злетіли в небо синьооке
Розправили вільні крила свої.
Летять через море широке
Через океан у чужі краї.
В душі туга -осіння печаль
Ллє дощ, опадає жовте листя.
Золота осене - розвій жаль!
Зігрій, ще сонечком із захристя.
О, милий птаху сизокрилий !
Принеси мир, добро в Україну.
Сонечко весни дасть міць, сили
І Окрилить мрію лебедину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961184
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2022
Довірся божому слову!
Він твій зір -батько небесний.
Почуй його голос -мову
Прийми спів- дар чудесний.
Ти, відкрий дім, храм любові
В ньому знайдеш мир і спокій.
Поклонись низько хрестові
І цілуй рани глибокі.
Ісус приніс в жертву себе
Віддав на плаху своє життя.
Щоб спасти увесь світ -тебе
Пізнати основу, суть буття.
Ти , прийди в храм -дім молитви
І в ньому віднайдеш радість.
Проти зла є гостра бритва
І щасливе життя-старість.
Пам'ятай, божий дім -твій храм!
Тут почуєш пісню з пісень.
Слово залікує від ран
Вдихнеш у життя -новий день.
Ти, не бійся, відкрий душу!
Розкажи про свій біль, горе.
І Господь зігріє в стужу
переведе через море.
Віддай долю в руки божі!
Побачиш благодатне світло.
Переможеш меч ворожий
Твоя скеля, то молитва.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961153
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2022
Довірся моєму слову!
Я, навчу радіти життям.
Коли ти, почуєш мову
Там пісня дзвенить почуттям.
Довірся моєму слову!
Я, навчу тебе сміятись.
Ти, відчуєш життя знову
Будеш світом милуватись.
Намалюю синє небо
На ньому золоте сонце.
Казковий світ - рай для тебе
Мальви- квіт біля віконця.
Я, навчу слухати цей дощ
Ніжну мелодію небес.
Ти, оминеш острів калюж
І знайдеш тисячу чудес.
Я прожену тугу, печаль
Подарую щастя тобі.
Душу одягну у вуаль
Щоб цвіли квіти голубі.
Знаєш життя ,як океан
Хвиля пестить, то вирує.
Той мудрець ,капітан -титан
Хто його любить і чує.
Подай свою руку мені!
Я навчу тебе літати.
І запалю зорі ясні
Щоб із Богом розмовляти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961076
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2022
Відпусти, хто тебе не розуміє!
Нехай летить, як вільна пташка у світ.
Якщо любить, то тебе зрозуміє
Повернеться до тебе скаже:** привіт!**
Ти, оглянись щастя поруч з тобою!
За крок від тебе на відстані руки.
Усміхнись ! -Ясним сонечком весною
І світи діамантом, як в ніч зірки.
Якщо любиш, то не спи, та й не мовчи!
І борись за свою любов до кінця.
До дівчини серця стежку притопчи,
Щоб вести її до шлюбу, до вінця.
Ти, не чекай !- спіши жити, любити
Бо життя біжить немов бистра вода.
Молодість тре шанувати, цінити,
Все втрачає красу , як спіла ягода.
Після дощу сходить райдуга в небо
Птах летить до сонця в простір голубий.
Глянь, цей світ усміхається для тебе!
Шукай свою долю поки молодий!
Іди вперед... не озирайся, назад!
Не жалій ніколи те, що загубив.
А для тебе квітне літо - зорепад
Щоб зорями знову ти, кохав, любив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961057
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2022
Ти, поглядом зачепив мою душу
Залишив в серці слід-тепло земне.
Ночами голову собі сушу...
Вітер в спину до тебе мене жене.
О ,скільки сонечка милий в тобі!
Шматочок раю-пречистого неба.
А я боюсь признатись сама собі,
Що закохалась по вуха в тебе.
Любов-циганка грає у почуття
І взяла в полон у сіті свої.
Я, безпомічна немов би дитя
зорю ,куди дивляться очі твої.
Я, за тобою піду на край світу
Куди, ти ...туди, я за тобою.
Ти, мій океан щастя- моє літо,
Який напуває мене водою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960949
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2022
В ТВОЇХ ОЧАХ
Приспів:
В твоїх очах відзеркалює увесь світ
В твоїх очах тону ,як в океані.
Я, з тобою мрію...і лечу в політ-
І признаюсь тобі мила в коханні.
О, скільки юних літ на стежках весни
Шукав між тополь свою ружу білу.
Приходила не раз ти в мої сни
Смакував очима ,як вишню спілу.
Приспів:
В твоїх очах відзеркалює увесь світ
В твоїх очах тону, як в океані.
Я, з тобою мрію...і лечу в політ-
І признаюсь тобі мила в коханні.
О, скільки юних літ шукав лиш, тебе одну,
Чекав, немов зорю в тихе надвечір'я.
Під музику зірок ...вдивлявся вдалину-
Обнімав ніжно наче лебідь сузір'я.
Ти, приходила тихо нераз у мої сни
Я, бачив між зірок твій силует.
Казковий сон розвіювали ясени...
Я, малював ,як художник твій портрет.
А ми, зустрілись не весною ,а літом...
Коли в гаю цвіла липа духмяна.
Я, щасливий лечу понад білим світом
Бо я зустрів тебе моя кохана..
М.Чайківчанка.
На фото моя племінниця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960927
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2022
З поклоном іду до престолу Бога
Несу молитву за тебе сину.
Нехай буде твоя світла дорога
Спас захистить у важку хвилину.
Хай збудуться твої мрії, бажання!
Долай вершину іди до мети.
Нехай від сну розбудить зірка рання
Щоб зумів ти істинний шлях знайти.
Ти, молись Господь почує твій голос !
Від спраги дасть водиці з джерела.
Зростеш духовно і ствердне твій колос
І злетиш до небес - у два крила.
Господь, є твій Небесний отець - вчитель
Він ніколи не зрадить - справжній друг.
Подасть свою руку в біді - спаситель
Молитва, це є бальзам від недуг.
Я прошу сину відкрий душу Богу!
Молись, щоб відчути радість життя.
Із ним пройдеш путь - тернисту дорогу
У божім слові знайдеш суть буття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960821
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2022
О, мій дорогий, єдиний сину!
Ти моя кровинка...сонечко моє.
За тобою на край світу полину
І за тебе віддам життя своє.
Нехай щастить тобі сину в житті !
І збуваються всі мрії, бажання.
Пізнай щастя на життєвім путі
Знайди свою половинку - кохання.
Я мати... ти, є моя дитина
За тебе дні, ночі молюсь до Бога.
Хай Ангел захистить - божа сила
І веде до світла тебе в дорогу.
Як образила тебе мій сину!
Ти пробач, прости мені любий за все!
За те, що тебе не долюбила,
І вчила жити, як трава, дуб росте.
Де б ти не був повертай додому!!
Де народився до рідної хати.
А в рідних стінах загубиш втому
Ласкавим словом приголубить мати.
Ти, віднайди час подзвони мамі!
І добрим словом потіш її душу.
Біжать як птахи - дні невловимі
Даруй їй квіти в дощ, взимку, та стужу.
Ти, сьогодні сину вже дорослий!
Давно виріс із дитячих юних літ.
Хочу, щоб був працьовитий, дбалий
Щоб тобі усміхавсь цей чудовий світ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960791
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2022
Ти, явилась неждано у сні
Бачу поміж зірок твій силует.
Всміхнулась сонечком у вікні
Співаю про любов тобі сонет.
Ми, художники свого щастя
В руках наших доля є увесь світ.
Любов для серця - причастя
ніжні слова, як весни первоцвіт.
Я в райдужних кольорах неба
Намалюю пензлем на мольберті.
Мільйон, мільйон троянд для тебе
Щирі почуття душі одверті.
Намалюю казкове літо
Море золотий пляж чайки білі.
Сонячний світанок над світом
Як до берега ластяться хвилі.
Намалюю пречисте небо
море кольору, як аквамарин.
Нехай ллються струни для тебе
Ведуть в казку зоряний серпантин .
Хай музика солодить серця
У коханні єднаються долі.
Закоханих веде до вінця
І запалює свічу любові.
Намалюю сонячне літо
в смарагдовому листі дерева.
Хай цвітуть троянди квіти
В красі тобі -моя Королево!.
22 01 22
…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960735
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2022
Стою на краю літа березі ріки
І проводжаю за синій плай - захід дня.
Я тягнусь до тебе до твоєї руки
Немов тополя до стрункого ясеня.
Я запрошую тебе в золоту осінь!
Туди, де багряніє листячко в саду.
І жду тебе, як сонечко - неба просинь,
Щоб відчути тепло пахощі в меду.
Там літо з осінню танцює **Бачату**
Немов явір з явориною у парі.
Я зодягнула душу в мрію крилату
Розчиняюсь у срібній росі у хмарі.
Догоріло сонечко вже надвечір'я...
Смеркло... не видно на крок, темна - темна ніч.
Зійшов місяць немов лебідь на подвір'я
Іде до мене в золоту осінь - навстріч.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960636
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2022
А життя ,як музика з семи нот
Звучить :до, ре, мі, фа, соль, ля, сі.
Хто закоханий летить до висот
І Цвіте пишно квітом в росі.
Ти, є жінка -асесвіт - Примадонна
Закохавсь у тебе ,як юнак.
Ти, чарівна, мила - Bella Donna
Бачу тебе ...цвіту ,як в житі мак.
В твоїх очах сяє синя блакить
В них тону немов в океані.
Твоє ім'я,як музика звучить
Ніжне, гарне у величанні.
В саду -гортензії, жоржини
Запломеніли, так полум'ям в жар.
Нарву в букет на іменини
Місяцем засяю між зір-стожар.
Забагряніло листя в саду
Верес розпліта косу у вишні.
Ябка циганки пахнуть в меду
Золоту осінь дарує Всевишній.
ПІСНЯ СПІВАЄ МИКОЛА ЖОГЛО
А життя ,як музика із семи нот
Звучить :до, ре, мі, фа, соль, ля, сі.
Хто закоханий летить до висот
Розквітає пишним квітом в росі.
В твоїх очах сяє синя блакить
В них тону немов в океані.
Твоє ім'я, як музика звучить
Ніжне, гарне у величанні.
В саду – гортензії, жоржини
Запломеніли полум'ям як жар.
Нарву в букет на іменнини
Місяцем засяю між зір-стожар.
Забагряніло листя в саду
Верес розпліта косу у вишні.
Яблука налиті у меду
Осінь в зОлоті дарує Всевишній.
Ти, є жінка - всесвіт - Примадонна
Закохавсь у тебе ,як юнак.
Ти, чарівна, мила - Bella Donna
Бачу тебе - цвіту в полі мак.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960623
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2022
Світить сонце , а то ллє дощ, се ля ві...
осінь пожовкле листя розсипає..
Пливе хмарка за хмаркою в синяві
''Таке життя''- вітер пісню співає.
Життя красиве, прекрасне на землі
Не для всіх зародить щедро, рясно лан.
Не набере ваги колос на стеблі
урожай не пожне наймудріший пан.
Я, день за днем гортаю книгу життя
І вчитуюсь в думки зрілої жінки.
Ні, не вірю пустим словам ,як дитя...
І не ваблять кольорові відтінки.
Не всім дано зустріти осінь-старість
І тримати щастя жарптицю в руках.
А всі, ми хочемо відчути радість-
Злітати пташкою до зір у піснях.
Cose е la vita?..цукор ,то сіль...
Є солодке, то гірке ,як отрута.
Один-веселиться...а в іншого-біль
І за ,що в житті несе він покуту.
В одного життя немов справжній рай
Співає соловей... стеляться квіти.
Доленьку вінцем увінчає місяць май
Серед зими вгощає плодами літо..
Се ля ві з французької переклад _таке життя.
Come è la vita- з італійської переклад-таке життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960538
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2022
А завтра,а завтра, а завтра...
Буде новий день перемога.
Зійде сонце миру, як ватра
Зігріє нас любов'ю Бога.
Запалимо пам'яті свічу!
Згадаємо відважних героїв.
Вдихнемо повітря досхочу
Будемо вільні серед народів.
Я, вірю, що буде все добре!
Віра, мова, з'єднає всіх нас.
Засяє нам небо прозоре
І шрами душі загоїть час.
З небес почуємо глас божий
Він у пустині ковток води.
Впаде дощ змиє куток кожний
На землі вороженьків сліди.
Сонечко зітре сльози з під вій
Всім , чиї скалічені долі.
Дасть духу у час безнадій
Насіє цвіту добра, любові.
А завтра закінчиться війна
І задзвенить дзвін у небесах.
У променях сонечка весна
Розмає квіт- ружами наш шлях.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960502
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2022
Я, тебе милий, так давно знаю
І закохуюсь у тебе щодня.
З тобою мрію... до зір літаю
Бо ти, мій коханий, а я твоя.
Ніхто нас не може розлучити
Долі обрали одну путь в життя.
Цілуй уста,щоб мене любити
Нехай грають струнами почуття.
Ти, засолоди душу словами
Щоб танула від слів ,як білий сніг.
Світила ,як зірка вечорами
Впала , із віт ябком до твоїх ніг.
Яка красива - золота осінь !
Сонце дарує миті чудові.
Давай у неба тепла попросим!,
Щоб слухати музику любові.
Кружляє листя в мінорній ноті
Співає пісню явір яворині.
А ми, немов лебеді в польоті
Обіймаємо краї голубині.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960425
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2022
А ти ,як гіндлярка ...жадна, лукава
Перекупщиця ,що є на базарі.
Зігне в бика роги- дугу ,ця пава
Лиш ,би чула гроші в руках в наварі.
Ти, будь, людиною!- не шкуродером!
І не збагачуйся на чужій біді.
О, не тішся грішми...цінним папером
Бо зелень згорає у листя руді.
Літають стальні птахи під горою
Бомблять будинки із кам'яних споруд.
Спалює у попіл лихий війною
Все, що нажили за життя увесь труд.
Ти, не заробляй на людському горі !
Хай не тішить тебе зелений папір.
Бо він недосяжний ,як птах в просторі
Є великі очі...захцянок безмір.
Хіба можна бути незрячим, сліпим!
Кам'яним, і черствим немов би камінь.
Війна руйнує, спалює все у дим
Смерть з косою співає життю- Амінь!
Люди, як звірі переходять межу
Піднесли на житло, товари - ціну.
Гризуть одне одного -долю чужу
І сірником розпалюють війну.
Один гуляє п'є солодке вино
В іншого з чола тече кровавий піт .
Життя, штовхає у безодню на дно...
Війна поділила на дві раси -світ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960320
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2022
Де б не був віднайди час для Бога !
До нього найкоротша дорога.
Він із твоїх очей витре сльози
Прожене вітри, хмари та й грози.
Стукай в божі двері, у святий дім,
Щоб віднайти боже світло у нім.
Господь, як рідний батько обніме
З душі важкий тягар - камінь зніме.
Де б не був віднайди час для Бога !
До нього найкоротша дорога.
Він із твоїх очей витре сльози
Прожене вітри, хмари та й грози.
Ти, стань перед хрестом на колінах!
Покайся щиро у божих стінах.
Що ти, пропускав молитву не раз
Витрачав марно свій золотий час.
У божім храмі віднайдеш радість
Віра дає нам зустріти старість.
Молитва, це є оберіг душі
Захист, броня в морі та на суші.
Господь веде до вічного життя!
Дає пройти крізь труднощі буття.
Молись , працюй в труді немов пташка
Він дасть сили коли буде важко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960246
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2022
Віднайди дорогу до Бога
Коли важко жити, тривога.
Слово боже загоїть рани
Легше на твоїм серці стане.
Ти, шукай святий храм, божий дім,
Щоб віднайти мир в душі у нім.
Молись, щиро молитву читай!
Щоб відчути радість життя -рай.
Господь-вчитель, батько Небесний
У твоїм домі гість почесний.
Лікар-цілитель серця, душі
Молись, він до щастя дасть ключі.
Проси прощення в покаянні,
щоб бачить- сонце на світанні.
Приймай причастя -тіло і кров
Хліб і вино -пресвяту любов.
Спіши до Бога з дальніх доріг
І впади ,як лист до його ніг.
Розкажи про свій біль,і горе
З ним злетиш за океан, море.
Хто із Богом іде по житті
Тому відкриваються путі.
Від спраги веде до криниці
Щоб напитись живої водиці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960233
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2022
Прийшла неждано в моє літо - осінь
Забагрянила листя літній сад.
Забілила, як сніг моє волосся
Гаснуть мої роки, як зорепад.
Дні за днями летять журавлями
Стелиться сизий -сизий туман удаль.
Закурликали птахи над нами
Їдуть дощі ...на душі смуток, печаль.
О ,сизокрила птице ти, почекай!
Хай ,ще намилуюсь раєм саду.
За обрій в теплі краї не відлітай!
Натруси зір щастя - листопаду.
Зійшло із-за хмар сонечко із неба
Дарує ніжні осінні квіти.
Іще цвітуть хризантеми для мене
Шле вітаннячко осені - літо.
Осінь запрошує всіх на карнавал
Виткала з парчі наряд святковий.
Одягла намисто з калини на бал
І спекла коровай пречудовий.
Впали ябка на скошені отави
Солодкі пресолодкі немов мед.
Я жду сонечка літа із заграви
Надвечір'я огортає у плед.
О ,сизокрила птице ти, почекай!
Хай ,ще намилуюсь раєм саду.
За обрій в теплі краї не відлітай!
Натруси зір щастя - листопаду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960150
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2022
Ти, є жінка моєї мрії,
яку кохаю до нестями .
Бачу тебе душа радіє
Боготворю вроду піснями .
О, Мадонно сонячного раю!
Співаю Осанна тобі !
Ти, моє сонце з небокраю,
дай надивлюсь в очі голубі.
Ти, ясна зірка серед зірок
Квітонька райдужного маю!
Ти, моя любов - щастя ковток
Жінка, яку люблю, кохаю.
Обійму, ніжно зацілую,
Як водиці нап'юсь любові .
Я квіти щастя подарую
І запалю свічі святкові.
О, Мадонно сонячного раю!
Співаю Осанна тобі !
Ти, моє сонце з небокраю,
дай надивлюсь в очі голубі.
Я, поклоняюсь перед тобою
Знімають капелюх ясени.
Падаю до твоїх ніг листвою,
Щоб прийти у твої казкові сни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960086
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2022
Ви, в боргу перед народом вічно
Не відмолити провину свою.
І закінчити свій вік трагічно
Зогниєте в країні ізгою.
В неба свої правила, закони
Треба йому поклонятись в ноги.
Ви ,зніміть із голови корону
І шукайте святе слово Бога.
Виє сирена зриває голос
Від тривоги до відбою щодня.
Від жахіть підіймається волос
рятує від війн- молитви броня.
У вогні країна села, міста
Обпалені красиві будинки .
Горять стиглі засіяні жита
Смерть збирає на плаху обжинки.
Лиходій не знає слово боже
**Не чужо лож, не кради ,і не вбий**.
Перейшло межу бидло вороже
І спалює у попіл дім чужий.
Орел соловйов безбожно живе
Як звір, в дрімучім лісі , в болоті.
Гострий язик, все щось плете нове
Не довіряй, звіриній істоті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959922
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2022
Грає скрипаль на скрипці Страдіварі
Закоханим мелодію чарівну.
Ми, з тобою як лебеді у парі
В танці кружляємо у юну весну.
Ти, обняв руками ніжно до себе
Як лебідь ,лебідку білими крильми.
Відчуваю земне тепло від тебе
Квітну трояндою посеред зими.
Ти, моє сонечко -пречисте небо!
Казковий милий рай мій райдужний квіт.
У твоїх обіймах цвіту лиш для тебе
Ти є доленьки зодіак -увесь світ.
Від променя сонечка тануть сніги
Айсберг, кристальний лід у океані.
Музика -чиста водиця від жаги,
Щоб відчути висоту у коханні. .
Лунає божественний голос скрипки
Місяць запросив циганку ніч на вальс .
І від щастя в очах сяє іскринка
Музика у танці благословить нас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959875
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2022
Не будь, наївним сліпцем незрячим!
Відрізни ,хто є чужинець, а хто свій.
Обшпар орла кипятком гарячим
Нехай не дурманить лжею розум твій.
Вимкни чорний ящик із розетки
І не слухай обман " руського міру".
Та не лови на гачок креветки
Не довіряй, хто біситься від жиру.
Викоріни із себе "москаля"
Всіх ,тих хто сіє ворожнечу, війну.
Ти, є господар, це твоя земля!
Ти ,не раб у пана ...Знай собі ціну.
Ворог зомбує свій народ во лжі
І плює в очі ,каже, :"що дощ іде"...
Точить зброю : гострі мечі, ножі
Розпалює чвари і у пекло веде.
Прийшов диктатор в чужу країну
Зі зброї насіяв град... горить земля.
Спалив у попіл наш дім ...в руїну
І перейшли межу царі із кремля.
Тиран у бункері сховавсь, як щур
Літає чорний ворон навіює страх.
Козаки відважні небояться кур...
Йдуть до перемоги...стріляють бах...бах...
Біснуватий регоче від злості
Зі зброї стріляє в невинне дитя.
Не знає, що сам згорить до кості
Що на волоску висить його життя.
"Від руських"відцурався увесь світ
І він став навіки вічні- ізгоєм.
О, скільки пролив крові -ранній цвіт
Слава Україні!- козакам героям!
-----------2--‐-‐-------
В небі літає не голуб миру
А чорний ворон кряче щодень.
Ворог плює на христову віру
Розпалив війну...градом вогень.
Ще вчора братались брат з сестрою
Ділили кус хліба пополам.
Хрестили дітей кум із кумою
Єднав їхнє життя святий храм.
Чого тобі треба вражий сину?!...
Прийшов із автоматом в наш дім.
Стріляєш у невинну дитину
Спалюєш все у попіл у дим.
Приніс біль,горе, страждання,сльози
Вчинком своїм Бога образив.
Вивів народ на люті морози
Пам'ятай, що сам себе ти вбив..
Вистоїмо і переможемо!
Йдем крок, за кроком до перемог.
Лиходіїв на нуль помножимо
З нами правда -увесь світ і Бог.
----------3-----------
Налетіла хижа зграя на поле
Чорні ворони, круки і яструби.
Наробило біди -плем'я моголе
З коріння рве тополі, клени, дуби.
Крилаті птахи насіяли град, мін
Фосфорні бомби зруйнували наш дім.
Ангели б'ють у божий небесний дзвін
Що земля у вирвах... і горить все дим.
З віт впав зелений кленовий листочок
Білим голубом злетів він у небо.
Це мати Вкраїни милий синочок
Згорів ,як зірка...як колос зі стебел.
Стелиться яром сизий- сизий туман
Нема весни, літо, як зима люта.
З серця України тече кров із ран
Плаче сива мати горем затрута..
На краєчку зими за крок до весни
Спалили милий тихий рай у попіл.
Ідуть у кровавий бій : дочки ,сини
Женуть ворогів , щоб був мир, і спокій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959736
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2022
Елюзії несуть нас вище хмар
Шукаємо зірку щастя у небес.
Мріємо поміж зоряних стожар
Квітнемо цвітом від солодких словес.
А в закапелках душі горить жар
Грає ніжна симфонія любові.
Кожен у своїй долі цар ,владар
Ти, зроби крок до кохання у слові.
Зима замітає снігом твій слід
Ти, холодний ,як Айсберг в океані.
Усміхнись сонечком розтопи лід
Побачиш осяйне світло в тумані.
А любов немов тоненька струна
І може обірватись від емоцій.
Лелій кохання ,хай цвіте весна!
Стеляться до ніг ніжний квіт акацій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959730
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2022
Закохана у музику небес
В скрипку, у якої ніжний голос.
Будить сон, ясен місяць Полонез,
Щоб пізнала блаженний рай-космос.
Люблю перли -Вівальді, Шопена
Бетховена, Моцарта , і Баха.
Від музики квітну, як лист клена
Розправляю крильця наче птаха.
Я, в музиці розчиняюсь, як сніг
Відчуваю гармонію в душі.
В ніч бачу ясне світло у доріг
І танцюю лебідкою в тиші.
Українці писали музику
Це є Барвінський, Ведель , Лисенко.
Кос-Анатольський створив акустику
В ноті краса немов би писанка.
В мелодії Скорика біль землі
Сам Господь є присутній у храмі.
Запалює нам пам'ятні свічі
Вклоняємось -Україні мамі.
Грає віола, фортепіано
Сковороди -"сад божественних пісень".
Сяє Сонечком раненько- рано
дарує натхнення у новий день.
А музику розуміють без слів
Встеляють пелюстки троянд до ніг .
Березовський знав октави птахів.
Леонтовича "Щедрик" вита всіх.
Епоха бароко, романтизму
Обіймає пташиним крилом нас.
У музичних Творців шарм харизму,
Який насолоджує різний час .
Музика -джерело насолоди
В Богині музи витончений спів.
Дарує радість, щастя в негоду
Оспівує рай для казкових снів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959498
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2022
Скрипаль взяв скрипку ніжно в руки
Заграв на струнах про любов романс.
Лунають мелодійні звуки
Для закоханих пар вінчальний вальс.
Дозвольте запросити на вальс!
І взяти вашу руку панянко.
До небес возносить цей романс
Я вас закружляю у цім танку.
Скрипаль співає про кохання
Дзвінкий голос прозорий, як кришталь.
Дзвенять щирі слова вітання
Ведуть лебедів у зоряну даль.
Для двох сердець музика звучить
Струна від щастя плаче, сміється.
Літо для кохання - чудова мить!
зорепад пісень рікою ллється.
Грай скрипалю пісню про любов!
Нехай музика єднає долі.
Запалить свічі щастя Покров
Щоб стріти осінь в родиннім колі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959409
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2022
Я дерево життя, яке тягнеться до сонця
Без цілющих рос, дощу всихає коріння.
Мурахи з'їдають, гризуть кору на осонні,
Щоденно згасаю немов свіча у тління .
Я люблю юну весну... спів пташок в зелен гаю,
Коли на вітті шелестить листям красень клен.
Він зустрічає рано сонечко в небокраю
П'є з землі вранішні роси... грає кров у вен.
На вітті листячко сяє немов би сузір'я
До його рамен тягнеться віттям тополя.
Скільки у них взаємної любові, довір'я ?...
Сплели свої доленьку у чистого поля.
Стоять у мовчані слухають музику вітру
Поклоняються низенько матінці землі.
На світанку пробивається яскраве світло
Пливуть у синій океан немов кораблі.
Квітнуть мріями зеленим листячком дерева
Радіють життю вдихають у дух свободи.
З кленом щаслива тополя немов королева
Не боїться вона буревію, негоди.
Дерева, як люди тягнуться до зір, до сонця,
П'ють роси та й народжують плоди, насіння.
Колишуть казкові сни малій пташці в долонях
Поміж віт засмагають міцніє коріння.
Осінню жовте листя із гілля опадає
Засинають під покровом снігу до зими.
Дерево, як людська душа сонечка шукає,
Щоб відчути запах пахучих трав, цвіт весни.
--------------------2---------------------
ЯКА КРАСА!
Світає... сонце розпускає пелюстку
немов би соняшник у чистім полі.
Ніч знімає із плеча зоряну хустку
Ясніє ясень день на видноколі.
Яка краса словами не описати!
Над стиглим ланом кружляє білий птах.
Як Господь зумів цей світ ,так збудувати!
Дзюркоче ручай... в колоссі квітне мак.
Розляглися пишні трави наче море
Хвилями плюскоче їхня висота.
Старий дуб зорить в синє небо прозоре
Віттям відкриває пташці ворота.
Пливуть хмари по небу наче кораблі
В них сидять крилаті рожеві мрії.
П'ють роси дерева... зернятка на стеблі,
Наливає солодкий плід надії.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959363
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2022
Якщо ластівка літає низько
Буде затяжний дощ, сирість, мряка.
Скоро осінь ...люта зима близько
З віт зриває жовтий лист вітряка.
Звучить мінорна музика Баха
І увесь світ завмер слухає дощ.
Під листом сидить монашка -птаха
Жде сонця...Вдихає в пахощі руж.
О, прошу, не йди від мене літо !
З висоти променем сонця зігрій.
Назбираю у віночок квіти
Напишу вірші із рожевих мрій.
Хочу відчути, ще трішки тепла!
Знайти стежку в тихий рай у літо.
І розправити свої два крила
У танці закружляти над світом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958993
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2022
Надихнув Слав....😇 з перекладу китайської мови.
О, почуй, мій голос- незнайомко!
Пробач, що я тривожу твій незнаний світ.
Я, не знаю твоїх мрій панянко
Побачив ,за тобою лечу в політ.
Душа горить у полум'ї вогнем
День за день у попелищі згораю.
Місяцем пливу на човні в Едем
Щоб віднайти квіт щастя у цім раю.
В обіймах лебединого крила
Заколисую думи безсонні сни.
Сонечком торкаюсь твого чола
Відчуваю аромат до глибини.
Зійде сонце над океаном ночі
Поміж зір засяє яскраве світло.
Враз помарнілі думи юначі
Усміхнуться щиро світу привітно.
Без твого імені я в скорботі
Без твого імені піщинка мала.
А із тобою сокіл в польоті
Із гір ,чиста водиця -вічна ріка.
А без тебе я ніщо, і ніхто...
Тону від сліз у мілководній ріці.
Ллє дощ, зодягнув тіло у пальто
Несу квіти землі тобі у руці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958955
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2022
Зіркою явилась у казковім сні
Осяяла мій дім...усміхнулась.
Запалила свічу у моїм вікні
Ніжно рукою мене торкнулась.
Я, на тебе дивлюсь ,не надивлюся!
Малюю з твої вроди ікону.
Тобі зоряна мадонно молюся
стелю до ніг троянду червону.
Висока, струнка волосся золоте!
Розлилась хвилями моря - коса.
Я, милуюсь тобою ...душа цвіте
П'ю красу, як квіт вранішня роса.
Коли побачив тебе, пробудився ...
Ти, як пташка пірнула у небо.
А мій сон у місячну ніч розлився
Світає ...чую солов'я щебет.
Я, виглядаю тебе у своїх снах
У юрбі твій силует шукаю.
Лелію мрії ... оспівую в піснях
Озвись, бо тебе одну чекаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958839
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2022
Даруйте жінкам ніжні квіти
Усмішку, і ласку й любов.
І шліть їй сонячні привіти
Хай у жилах грає гаряча кров.
Щодня говоріть ви , жінці Люблю!
Кохаю тебе !- скажіть, ви ласкаво.
Хай серце співа, даруйте зорю,
Цілуйте її ,як Сонечко трави .
Більше уваги приділяйте!
Читайте ліричні вірші.
Найкращі слова відшукайте
Кажіть від щирої душі.
Любіть і будьте коханими!
Хай щастям світяться очі.
Почуття будуть нетлінними
Увінчають -літа жіночі.
Даруйте жінкам ніжні квіти
Хай відчують в душі радість.
Бо всі вони немов би діти
Прагнуть висоту, яскравість..
----пісня----
Щодня говоріть ви жінці :"Люблю"
Кохаю тебе!- скажіть, ви ласкаво.
Хай серце співа, даруйте зорю,
Цілуйте її, як сонечко трави.
Даруйте, жінкам ніжні квіти
Усмішку, і ласку й любов.
І сонячні шліть її привіти
Хай в жилах грає гаряча кров.
Найкраще слова відшукайте
Кажіть їх з душевним теплом.
І так через роки кохайте!
Щоб світились очі щастям двом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958758
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2022
Я, у дзеркало на себе дивлюсь
Та й малюю свій портрет очима.
І сама собі признатись боюсь
Що є багато літ за плечима.
На волоссі на скронях сивина
І під очима зморшки на чолі.
Нуртує вниз-осіння глибинна
То увись несуть птахи журавлі.
Я, змінилась, на красу не дивлюсь
Знаю, прийшов час -осіння пора.
Буває, то плачу, а то сміюсь ...
Душа шукає небо з -під пера.
Думала мене осінь обмине
Не відчую ностальгію, журбу.
А торкається буденне, земне...
Вітер гне додолу немов вербу.
З мого дерева зриває листя
Десятки, десятки, десятки літ.
О, зійди сонечко із захристя
Хай побачу , ще життя -білий світ.
Я багато не прошу від життя!
Всесвіт - синю блакить осягнути .
Щоб опертись на плече , як дитя
Про самотність, тривоги забути.
Я , як актор граю в різні ролі
Закладаю маску ,окуляри.
Ображають , я сміюсь від болі
Лечу птахою за сніжні хмари.
Я , віддаю людям свою любов
У спину мені кидають ножі.
Хижі змії п'ють з душі мою кров
Бува зриваюсь стою на межі.
Тоді сама собі вчитель ,лікар
Вчить життя ...я медитую рани.
Обминаю, тих , хто дикун, дикар
Піднімають дух - дуби титани.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958728
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2022
Шукайте в житті свою рідну душу!
Оту, що зрозуміє вас з півслова.
Яка зігріє сонцем в мороз, стужу,
Є ласкава, приємна, мила мова.
Будьте, із тими, хто думає про вас!
Демонструє свого серця почуття.
Не байдужий, не носить маску з гримас
Є милосердний і має співчуття.
Будьте, з тими, хто чує душею вас !
Піклується, захистить від негоди.
Не шкодує тратити дорогий час,
Щоб ви, відчули смак волі, свободи .
Будьте, із тими, хто дорожить вами !
Шанує вас, як дорогу людину.
Прощає... образ не носить літами
Думає про свій дім, дітей, родину.
Будьте, із тими, хто стоїть за вами !
Прожене смуток, печаль у важкий час.
Дарує щиру усмішку словами
Вміє любити , віддасть життя за вас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958558
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2022
А людська душа світиться немов кришталь
Відзеркалює своє лице чуття.
Між нами космічна відстань -діагональ
Вірю, буде завтра день -нове життя .
А ласкаві солодкі слова лікують
І мають дорогу вартісну ціну.
Запалюють свято, щастя нам дарують,
Душа увінчана у вуаль -весну.
А душа, дорогий скарб немов би алмаз
Треба берегти, як зіницю ока.
Словами граємо... стріляємо не раз,
Як зі зброї, із рушниці потоком.
А душа,як дитя плаче від образ
Від байдужості у розпачі згорає.
В меланхолію, тугу впадає враз
Не бачить світу і радості немає .
Занурюється в синь неба - океан,
Щоб забути цей страшний сон... смуток, печаль-
Йдемо в нікуди сизий - сизий туман
душа від землі рветься птахою у даль.
Душа ллє сльози градом з своїх очей
Падають гранули мов роси пречисті.
І в самотній пустині серед ночей
Молиться, оживає в кленовім листі.
--------2--‐------
На світанку народжується сонце
В ім'я життя благословить новий день.
Жайвір злетів у небесне віконце
Щоб знайти натхнення, сили для пісень.
Заспівай ,мені пісню божа пташко!
І потіш втомлену душу на землі.
В самотині ,як у пустині важко
В'янеш, сохнеш немов колос на стеблі.
Прошу, будь ласкава до мене доле!
І стелися квітами до моїх ніг.
Будь, щедрою немов пшеничне поле!
І зустрічай калиною край доріг.
Голубіє небо в променях сонця
Ластівочка стрімко летить до гнізда.
Там де яблуневий цвіт край віконця
На лавці сидить, і жде мати моя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958510
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2022
Хто розпалив вогонь війни?...
Сам в ньому згорить у попіл.
А в бій пішли дочки, сини,
Щоб захистить наш мир, спокій.
Ворог насіяв мін та град,
летять кулі та снаряди.
Із кореня рвуть калин сад
Спалюють все безпощадно.
Перейшли межу ,кордони-
Підпалили стиглі жита.
Нехтують божі закони
І руйнують наше життя.
Розстріляне небо - мрія
Земля у вирвах в руїнах.
Лиш в душі одна надія,-
Що переможе Вкраїна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958425
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2022
Під куполом небес світить сонце
Згасло немов останній день- літо.
Перша зірка сяє у віконце
Запалила в ліхтарику світло.
Вже не повернеться до нас літо,
Як весна, що відцвіла у саду.
Летять роки ,як листя за вітром
Згасають, як зірка -зорепадом.
Під куполом небес сяють зорі
В кожного своя висота, краса.
Там місяць біля них у просторі
Колише солоденькі сни -життя.
Із семи яскравих зір -сузір'я
Велика, Мала Ведмедиця вгорі.
Розсипають щастя на подвір'я,
Як маяк ведуть корабель в морі.
Там звіздар не спить всю ніч до ранку
Моргає до красунечки Діви.
Виспівує сонет до світанку
Ллються зореграєм переспіви.
Стою, дивлюсь ,як горять стожари
На оксамиті неба в літню ніч.
А місяць одинокий без пари
Щось мені шепоче...зорить до віч.
Голубіє рань в променях сонця
Буяє в ім'я життя новий день.
Квітне тихий рай біля віконця
Божественний сад мальви для пісень.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958339
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2022
О ,скільки весен я йшла до тебе?..
Крізь світи, тисячу і сотню миль.
Твій портрет намалювало небо
Щоб в снах пізнала твого життя стиль.
Побачила серед перехожих
Ти, сонцем осліпив очі мені.
Благородний, пан серед вельможих
Високий, стрункий ,як клен навесні.
Чорні вуса ямочки на щоці
Білолиций зелено-карі очі.
Самотній без обручки на руці
Красень немов ясен місяць вночі.
Я, зрозуміла ,що рідна душа
Ти, мій отой чоловік - єдиний.
Що захистить мене ...дасть відкоша
Коли зима прийде в час відчайний.
Ти, усміхнувся мені привітно
Подав руку коли я спіткнулась.
І, я побачила яскраве світло
Небо дало знак, щоб оглянулась.
О ,скільки весен я йшла до тебе!,
Щоб віднайти сильне плече-любов.
І ,твої слова, як зерно зі стебел
Подарували мені життя знов.
Цю зустріч нам спланувало небо
Зійшлися в одну - наші дороги.
Для самотніх доль сонця, так треба!...
Щоб розділити на двох -тривоги.
Я, явилась немов зірка з небес!
Впала у твої долоні на щастя.
Віз мене до тебе кінь Полонез,
Щоб прийняв мою любов ,як причастя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958315
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2022
На порозі осені край доріг
Стоїть серпень -останній день літа.
Літо поклонилось землі до ніг
Сказало:"Прощай"-божому світу.
А тут за гаєм у чистім полі
Літечко із осінню зустрілись.
Кружляють немов лебеді в колі,
Як листя на вітті розлетілись.
Дуб із голови зняв капелюха
Помахав літу "па, па" рукою.
У смутку зітхає важко стиха-
Жде сонце під синьою горою.
Прийшла нежданно до літа осінь
Чути в небі прощальні голоси.
А ,це журавлі дзвінко голосять
Що вже осінь золотить гай, та ліси.
А завтра осінь -золота осінь!
Загубились в травах літа сліди.
Вітер пожовкле листя розносить
Зриває ябка циганки плоди.
Вже збираються у даль журавлі
Кличуть літо, літечко з собою.
Закурликали кру, кру до землі.
Плаче, так небо дощем сльозою.
Вже короткі дні,та довгі ночі
Рано зірка спішить в надвечір'я.
Ідуть дощі... листячко тріпоче
Час встеляє падолист на подвір'я.
Розстелилися сиві тумани
І купається в молоці ранок.
У дзвін голосний дзвенять Горгани
Кличуть в осінь поеток- прочанок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958226
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2022
А йому лиш двадцять літ
А він ,як голуб посивів.
Для нього цвів білий цвіт
Він, ще життя не розгледів.
Прийшла війна взяв зброю
Пішов добровольцем у бій.
Захищав наш дім- собою
І ворогам давав відбій.
Там пекло, кулі свистять -
Щодня побратимів втрачав.
Від град бетони горять
Молитвою- небо тримав.
Дивився в очі смерті
Як вої йшли у вічні сни.
Із пам'яті не стерти
Як горіло все від війни.
Йшов вперед крок за кроком
Визволяв від орди наш дім .
День в бою здававсь роком
Ніс стяг перемоги нам усім .
В шрамах душа,і тіло
Рани зашиті глибокі.
Зламані його крила
Спалені - вежі високі.
Там ,де маки у полі
Пломеніють край доріг в житах.
Тут пролито море крові
Кряче ворон голосно птах .
Ми, в боргу перед тими-
Хто стояв день, ніч у борні.
Вони стали святими
Щоб був мир на нашій землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958215
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2022
Всім прекрасним жінкам, які люблять музику, поезію, творять світ ,ще прекраснішим .Цей вірш надихнула Зорина Валхіновська співачка, скрипалька, бандуристка її неповторна краса жіноча закохала мене і надихнула на цей вірш.Вона талант,і красива душею.
ЗОРЯНА МАДОННА
Твоя врода мов осяйний алмаз
Божественна , як з ікон Мадонна.
Побачив ,затамував подих враз...
Забрала мій спокій -Белла донна.
Біле личко чорні-чорні брови
Пшеничне волоcсячко золоте.
Чую, мову...тану від розмови
В моїй душі - квіт лілія цвіте.
А ти, у мене одна, єдина!
Зіронька на ім'я "сонце"-в небі.
Рум'янець на щічках, як калина
На борідці ямочка у тебе.
Закохався у тебе... полюбив
Ти, пісня із пісень ніжна струна.
У своїм серці я любов зростив
п"ю красу ,як водицю з джерела.
Ти, моя любов - мій скарб дорогий!
Є мій алмаз - зоряна Мадонна.
Бачу, синіх очей погляд благий
Дві долі єднає -ніч безсонна.
Пробив моє серце постріл очей!
І попав Амур в любовні сіті.
Шукаю поміж зір серед ночей
Квітку , що цвіте весною у літі.
М .Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958085
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2022
Вже відшуміло в травах літо
на порозі стоїть золота осінь.
Цвітуть, ще для нас літні квіти
Дарують букет щастя до морозу.
Розцвіли троянди для тебе
Пахощі надихають у любові.
В них, чарівність - небо голубе
Зоряна ніжність, висота у мові.
Коли закружляє перший сніг-
Ти , згадаєш цю прекрасну мить літа.
Я рушник щастя встелю до ніг
На них, квіти кохання - пишно квіти.
Я ,так люблю тебе, кохаю!
Із того часу, як зустрів у житті.
У надвечір'я - жду, чекаю...
Щоб нахилить зорі ясні на путі .
Ти, візьмеш троянди в долоні
Поставиш їх у вазу кришталеву.
Згадаєш, ці квіти червоні,
Як любив тебе моя королево!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957894
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2022
Ти, у серці моїм Україно!
Живу думками я лиш про тебе.
Я, молюсь за тебе Батьківщино!
Нехай зійде сонце миру в небо.
Мій Боже, тебе благаю, прошу!
Зупини війну - кровопролиття.
Нехай кожен віднайде дім, ложе-
І врятуй від жахіть війни - життя.
Порозкидала по світу війна
народ -в Торонто,Париж ,Мадрид, Рим.
Звучить скорботна мінорна струна
Горять від град села, міста у дим.
Отче Небесний захисти, спаси!
На полі бою кожного солдата.
І залікуй рани з води, з роси -
Хай з війни сина зустріне мати.
Господи, дай все це пережити!
Сиротинку до себе обійми.
Дай, сили духу все відновити!
У розпачі ,безсиллі підійми.
Я вірю що буде перемога!
З'єднається докупи увесь рід .
Підемо у завтра в одну ногу
Ворогів безслідно розтане слід.
І скаже : світ - Слава Україні!
Тобі, Алилуя святий Боже !
Заголубіє небо в промінні
Загримлять феєрверки переможні.
Слава, слава - герою України!
Який тримав святе небо в бою!
Відбудуємо все із руїни
Згадаємо усіх в мирнім строю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957851
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2022
Живи, Україно прекрасна, щаслива!
На карті світу, як зірка світи, сіяй!
Хай в полі колоситься золота нива
І зі стебел в комору жнива збирай.
Ти, квітни садами моя Україно!
І під сонцем миру немов цвіт розквітай!
Радій, cпівай пісню червона калино!
Із далеких доріг журавлів зустрічай.
Відкривай гостям щиро двері у свій дім
Хає рідна мова єднає родину.
І піснею засмучених розвеселім
Зцілить душу, серце у важку хвилину.
Мій рід зазнав голод, війну і розруху
І йшов тернистою дорогою в життя.
А незламна сила козацького духу
Дає міцний дух, йти до мети - підняття.
Я вірю, що труднощі подолаємо
І ти, будеш сильна, могутня держава.
Наші руки у боротьбі з'єднаємо
І Світ скаже :**Україні слава, слава!**
**Cлава Україні! і героям слава !**
Що віддали за нас в бою своє життя.
В нас місця немає зрадникам лукавим ,-
Що каламутять воду сивого Дніпра.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957528
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2022
Сотню літ була в кайданах, ярмі
Розпинали на хрест вороженьки.
Не корилась шукала світло в імлі
За тебе стояли козаченьки.
Слава, слава тобі Україно!
Алилуя тобі святий Боже!
Борись за життя моя країно!
Нехай небо тобі допоможе.
Я вірю, що вистоїш в цім бою
Встанеш, як фенікс з попелу руїн.
Ти, воскреснеш із мертвих - живою
Возвеличить світ переможний дзвін.
Воїна зустрінеш з хлібом сіллю
В храмі з вишитими Хоругвами.
В кожнім домі, на кожнім подвір'ю
встелять герою квіти стежками.
Воїн стоїть за тебе стіною
Буде боротись в битві до кінця .
Над землею зійде сонце луною
Приймеш мир від небесного Отця.
Загоїть рани нам рідна мова
Слово святого писання в храмі
Усміхнеться зоря світанкова
Віддасть шану - Україні мамі!
--------2--------
Живи, Україно прекрасна, щаслива!
На карті світу, як зірка світи, сіяй!
Хай в полі колоситься золота нива
І зі стебел в комору жнива збирай.
Ти, квітни садами моя Україно!
І під сонцем миру немов цвіт розквітай!
Радій, cпівай пісню червона калино!
Із далеких доріг журавлів зустрічай.
Відкривай гостям щиро двері у свій дім
Хає рідна мова єднає родину.
І піснею засмучених розвеселім
Зцілить душу, серце у важку хвилину.
Мій рід зазнав голод, війну і розруху
І йшов тернистою дорогою в життя.
А незламна сила козацького духу
Дає міцний дух, йти до мети - підняття.
Я вірю, що труднощі подолаємо
І ти, будеш сильна, могутня держава.
Наші руки у боротьбі з'єднаємо
І Світ скаже :**Україні слава, слава!**
**Cлава Україні! і героям слава !**
Що віддали за нас в бою своє життя.
В нас місця немає зрадникам лукавим ,-
Що каламутять воду сивого Дніпра.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957462
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2022
З ДНЕМ НЕЗАЛЕЖНОСТІ!
Я борюсь за тебе Україно!
допоки буду жити на землі.
Коли треба за тебе загину
Бо я син землі, колос на стеблі.
Я не один, а нас є багато!
Ті ,які йдуть проти ворога в бій.
Наш храм, наш дім - Україна мати
Борюсь за неї... ти, здаватись не смій!
А наша сила єдність народу
Йти крок за кроком до перемоги.
Долати всі труднощі в негоду
З нами ангели, молитва Бога.
За нашими плечима увесь світ
Який дає для захисту зброю.
Наша місія дати відсіч, отвіт-
Тому , хто знищує нас у бою.
Віра дає надію, міць, сили,
Щоб зійшло сонце миру над нами .
За скривджених і мертвих в могилах
Будемо битись із ворогами .
За Незалежність, волю, свободу!
Йдемо під синьо жовтим стягом в бій .
З'єднавшись від заходу до сходу
Стоїмо стіною, як бджолиний рій .
Ми є незламні, тверді немов сталь!
Воїни миру, добра і світла.
Воюємо не за ліри, медаль
Щоб тут жити й дихати в повітря.
Я вірю збудуємо новий дім!
Віддамо героям честь і шану.
Україна у дзвоні голоснім
Скаже слава - козаку титану!.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957443
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2022
Не спиться мені до півночі
Вже втретє півні співають.
Місяць дивиться мені в очі
Думи мої душу крають .
В моїй Україні йде війна
Ворог спалює все до тла.
Горять у попіл села міста
Там є пекло... миру нема.
Ну, як тут спати коли війна
Ворог бомбить зі всіх сторін.
В чужім краю болить голова
Б'ю у світи, щоб чув мій дзвін.
Дивлюсь у прочинене вікно
В небокрай калиновий сад.
Зоряна ніч, як в казці - кіно
Осяйна... видно зорепад.
Місяць іде Чумацьким шляхом
За море тихий океан.
І розцвів соняхом над дахом
Тримає небо мов титан.
О ,яка прекрасна літня ніч!,
Як ябка падають зорі.
Місяць запалив тисячу свіч
Нічний ліхтар у просторі .
Співає землі колискову
Колише сон біля вікон.
Я думи сплітаю у мову
Молюсь до пресвятих ікон .
За мирне небо і новий день,
Щоб приніс нам перемогу.
Світає... птах співає пісень
Нічка йде за ним у ногу.
Чекаю світанку і дощу
Щоб погасив вогонь війни.
О, зійди сонце миру в грозу!
Зранену землю обійми.
ЗА СЕЛОМ В ОСІННІЙ ПРОСИНІ
Срібні дощі розпустили коси
Літня ніч вдягла агатову вуаль.
В отаву впали холодні роси
Світанки в тумані сіють сум, печаль.
Ходить по стерні птах одинокий
І дзьобом торкає кожну стеблину.
Крилом обнімає лан широкий
Визбирує ту, що впала зернину.
А за селом в осінній просині
Вже збираються у даль ключ журавлів.
Дзвенять струни дзвінкоголосими
До старого дуба, струнких ясенів.
Догоріли останні дні літа
Спас збирає сочні яблука в саду.
Зірвав в кошик грушку, сливку з віття
І смарагдові грона винограду.
Вже прийшов медово - яблучний спас
Відлунює голосний дзвін церквиці.
Витає з новим урожаєм нас
Летять в дальню путь за океан птиці.
Серпень зібрав із поля урожай
На межі золоту осінь ЧЕКАЄ.
З першого млину пече коровай
смаколиками літечка вгощає.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
--------------------3------------------
Розлився молоком туман
Розлився білим молоком туман
За крок не видно божого світу.
Небо закрито в синій океан
Пташка чекає сонечко на вітті.
Розпустили довгі гриви коні
За рікою вони заблукали.
Ніхто не стримає на припоні
Смакують отаву ,що шукали.
Cерпень пахне стиглими хлібами
На стерні зіллям хмільним полином.
На долині рясними грибами
Жовтим листям, що сяє бурштином.
А осінь у парчевій хустині
Зашарілась , як діва - калина.
Опадає лист до ніг пташині
Вже пізня пора - пізня година.
Коли сонце згорнуло пелюстки
Зійшла рано зірка в надвечір'я.
В дощі згубились літечка стежки
Осінь іде до нас на подвір'я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957201
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2022
О УКРАЇНО, КРАЮ МІЙ РІДНИЙ!
Нехай пісня твоя Україно!
Летить за море далеко у світи.
Милозвучна мова солов'їна
Будує тихий рай райдужні мости.
О, Україно, краю мій рідний!
Від Чорного моря аж до гір Карпат.
Я вірю, що будеш ти свобідний!
Засяє сонце миру для онучат .
Нехай твоя пісня солов'їна!
Звучить у кожному дворі - оселі.
І квітне білим цвітом калина
І люди живуть щасливі, веселі.
Нехай в горах виграє трембіта!
Будить від сну новий день - полонини.
Солодить музика - дольче віта
Соловейко співає для калини.
Нині, всі ми боремось за волю!
Щоб жити праведно на своїй землі.
Щоб був хліб на столі ,кращу долю
В полі золотіли жита на стеблі.
Зійде сонце миру Україно!
Збудуємо новий дім, нове життя.
Прокладемо дороги, стежину
Щоб матері посміхалося дитя.
Я, Молюсь за тебе Україно!
Лечу, як до матері дитя в твій дім
Горнуся до тебе - Батьківщино!
Щоб витерти сльозу печалі усім .
Здобудеш перемогу - Україно!
сій зерно щастя... цвіти та процвітай!.
Єднайсь докупи моя родино!
І Бога в храмі піснями величай!
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
--------- 2--------
Я вірю ,що прийде день перемоги!
Одягну вишиванку святкову.
Калиною зацвіту край дороги
Заспіваю пісню веселкову.
Заплету чорняву довгу косу
А у неї синьо-жовту стрічку.
Намалюю Українки красу
Рум'янець на біленькім личку.
Я пишаюсь, що я Українка
Що в жилах тече галичанки кров.
Я з чистого джерела краплинка
Мій батько Дністер дав життя, любов.
Біля старого дуба калин сад
Дорога, яка веде додому.
Видно рідне село... Дністер фасад
Хати біленькі сад в голубому.
Тут як у казці ліс, гай, діброва
Річка, яка тече в Чорне море .
А в садочку солов'їна мова
У мріях веде - небо просторе.
Тут із діда прадіда жив мій рід
Орав і сіяв зерно лан широкий.
Куди б не занесла доля мій рід
Та вертає, де дуби високі.
Тут із джерела дзвенить водиця
Батьківський дім... сад яблуні, вишні.
Де шумлять ясени щаслива птиця
Тут є справжній рай зорі всевишні.
А там на вигоні на горбочку
Є для вічного спочинку земля.
Тут є могила батьків, синочку
І У вічнім спокою спить рідня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957188
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2022
Заховалось сонечко поміж хмар
згорнуло останній промінь літа.
Вийшов місяць між зоряних стожар
Привітав осінь - бабине літо.
Закрив золоту браму літній день
Згаснув, як зірка у надвечір'я.
Стихли солов'ї співати пісень
рано вечір іде на подвір'я.
Капелюхи зняли старі дуби
Стрункі ясени, клени край доріг.
Заворкотали білі голуби
І поклонились осені до ніг.
Серпень збирає стиглий урожай
Дякує за дари землі Богу.
Зажурилось літо зелений гай,
Що вже стоїть осінь край дороги.
Я дякую літечку за сонце !
За солодкі плоди ніжні квіти.
І за політ в небесне віконце,
Що зорі усміхались привітно .
Я візьму красу у серце своє
оці, польові квіти з долини.
Полечу пташкою в небо твоє
Намалюю пейзаж для картини.
Вже осінь... дощі, холодні ранки
А хочеться так, ще літа тепла .
Збираю груші, ябка циганки
Горіхи, сливи, зерно зі стебла .
Чути здалека голос журавлів
Кличуть мене в чужий край у даль.
Як чую курли, курли до землі
В моїй душі журба, смуток, печаль.
Прощай, червона калино в лузі!
Ліс, луги, гаї й поля ,діброви.
Запрошую вас мої милі друзі
на осінній бал - рідної мови.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957102
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2022
ХАЙ ЛЮДИ СМІЮТЬСЯ, А НЕ ПЛАЧУТЬ!
Нехай люди сміються, а не плачуть!
Буде багато сонця на землі.
Бажають один одному удачу
Миру, щастя, добра - сонячні дні.
А при зустрічі добрим, щирим словом
Вітаються немов сестри, брати.
Нехай не буде заздрості, обмови,
I сяє світло серед темноти.
О, ні, не треба дивитись лукаво!
На тих, хто усміхається світу.
Від заздрощів, брати меч і булаву
Ламати, топтати чужі квіти.
Не бурмочіть під ніс, не хмурте брови!
Не кліпайте очима із під брів.
Ви, женіть погані думки з розмови
Даруйте, як квіти букет зі слів.
А в кожного земний шлях, своя доля-
Несе на Голгофу свій важкий хрест.
А на все є допуст, та й божа воля
Не всім дано бачити Еверест.
Ріка життя тече... весна буяє-
Цвітуть сади прекрасний білий світ.
Живи заради тих, кого немає-
Ти,сильна ,a не слабка... вдихай у цвіт!
Не давай нікому пояснень і звіт!
Все, що тебе дратує - оминай.
І думкою не ламай іншим політ
Коли важко молись, Бога шукай !
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957066
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2022
А душа ,то сміється, то плаче...
Немов поранена пташка у клітці.
А від пісні, як серце юначе-
Розквітає білим цвітом на гілці.
Я немов птах фенікс - наодинці
Побиваюсь поміж пеклом і раєм.
Cкільки тре мати сил українці?!
Слухати отих, хто гавкає лаєм.
Скажи мені, хто ти, й звідки родом ?
І яка мати тебе народила?
Ти, чужий є між моїм народом
В тобі вирує- люта чорна сила.
Твій довгий язик, як хижа змія
Кидається на мою милу мову.
І до смерті буду боротись я,
Щоб одягти вишиванку святкову.
О, ні... ти, не щирий українець!
Називаєшся генієм великим.
Ти, зухвалий, безчесті чужинець
У мові поета ти є безликим.
Скільки ненависті, люті , злості?
І за пазухою душі: ніж, камінь.
Ти, в чужий дім заходиш у гості
З лайкою слів... я, кажу:** тобі Амінь !**.
Минаю тебе, як лихого пса,
Який кидається на перехожих.
А в тобі живе лихий - демон зла
Ти, одягнув маску панів вельможних.
Змій горинич двоголовий орел
Розпалює чвари жорстоку війну.
Мізки курячі... рже немов осел
Ти, від дози згубив в собі людину.
О , скажи проти кого воюєш?...
З жінкою ,яка оспівує Бога.
Душа людська в шрамах... ти, бануєш?...
Твій Пегас - є дикун, хвостик і роги .
----- 2-----
ХАЙ ЛЮДИ СМІЮТЬСЯ, А НЕ ПЛАЧУТЬ!
Нехай люди сміються, а не плачуть!
Буде багато сонця на землі.
Бажають один одному удачу
Миру, щастя, добра - сонячні дні.
А при зустрічі добрим, щирим словом
Вітаються немов сестри, брати.
Нехай не буде заздрості, обмови,
I сяє світло серед темноти.
О, ні, не треба дивитись лукаво!
На тих, хто усміхається світу.
Від заздрощів, брати меч і булаву
Ламати, топтати чужі квіти.
Не бурмочіть під ніс, не хмурте брови!
Не кліпайте очима із під брів.
Ви, женіть погані думки з розмови
Даруйте, як квіти букет зі слів.
А в кожного земний шлях, своя доля-
Несе на Голгофу свій важкий хрест.
А на все є допуст, та й божа воля
Не всім дано бачити Еверест.
Ріка життя тече... весна буяє-
Цвітуть сади прекрасний білий світ.
Живи заради тих, кого немає-
Ти,сильна ,a не слабка... вдихай у цвіт!
Не давай нікому пояснень і звіт!
Все, що тебе дратує - оминай.
І думкою не ламай іншим політ
Коли важко молись, Бога шукай !
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956966
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2022
МИ, ХУДОЖНИКИ СВОГО ЖИТТЯ
Ми, художники свого життя
І кожен малює те, що бачить.
Всі ,прагнемо казки ,як дитя
І на все потрібно щастя, удачу.
В кожного є свій внутрішній світ
Не всі можуть висот осягнути.
Птах розправляє крила в політ
Щоб тут волю, воленьку відчути.
Світ багатий в красі природи
Один чорно-білим розмалює.
Інший,в різних кольорах моди
Із ідей, фантазій розфарбує.
А в кожної пташки свій голос
Одна набире ноту високу.
Інша, низько ,як в житі колос
Співом обійме ниву широку.
У кожної пташки є талант
Не у всіх є ключ до раю.
Одна перелетить океан
А інша до зір ,до небокраю.
Ми, художники свого життя
І любимо райдужний колір.
Хай сонце осяє наше буття
Дарує долі -сюрприз сувенір.
М..Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956957
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2022
Я, прислухаюсь до музики дерев
До пагінців, що зростила природа.
А у них висота ,як у королев
Вони плачуть дощем слізно в негоду.
Я прислухаюсь до музики дерев
До пагінців, що зростила природа.
Вітер гне їх додолу, як дикий лев
Зриває з гілля білий цвіт в негоду.
О, не лютуй і втихомирся вітре!
Сядь під деревцем і відпочинь з доріг.
Хай зелений гай розмаєм розквітне
Стелить оксамитовий килим до ніг.
На їхніх вітях пташка в'є гніздечко
Співає, звеселяє світ піснями.
Малюють казку золоті крилечка
у танці ,у вальсі під небесами.
Нахиляють сонце з блакиті у гай
Єднають піснями землю і небо.
Голубіє волошкою небокрай
Дарує щастя для мене ,для тебе.
Дерева впустили корінь до ріллі
Стають дужі, міцні крони з роками.
Тримає їх небо божий дух землі
Продовжують рід,насінням, плодами.
Дерева віттям розганяють хмари
Вони ,як люди відчувають цей світ.
Заховались в сніжні гори отари
Щоб в п'янких пахощах цвів липовий цвіт.
----2------
МИ, ХУДОЖНИКИ СВОГО ЖИТТЯ
Ми, художники свого життя
І кожен малює те, що бачить.
Всі ,прагнемо казки ,як дитя
І на все потрібно щастя, удачу.
В кожного є свій внутрішній світ
Не всі можуть висот осягнути.
Птах розправляє крила в політ
Щоб тут волю, воленьку відчути.
Світ багатий в красі природи
Один чорно-білим розмалює.
Інший,в різних кольорах моди
Із ідей, фантазій розфарбує.
А в кожної пташки свій голос
Одна набире ноту високу.
Інша, низько ,як в житі колос
Співом обійме ниву широку.
У кожної пташки є талант
Не у всіх є ключ до раю.
Одна перелетить океан
А інша до зір ,до небокраю.
Ми, художники свого життя
І любимо райдужний колір.
Хай сонце осяє наше буття
Дарує долі -сюрприз сувенір.
М..Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956897
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2022
Я, стою на березі океану
Молюсь, на зоряній вервичці молитв .
Виглядаю, жду сонце із туману
Із небес райдужних блаженств, та божеств.
А всі сміються, а я тихо плачу
В журбі, смутку зустрічаю новий день.
В Бога прошу долі, щастя, удачу
Мелодійну ноту для нових пісень.
Я, йду через терни до ясних зірок
Туди ,де немає заметіль зими.
Вдихаю у чисте повітря ковток
І в душі розквітають квіти весни.
Журавкою лину в зоряні світи
З пекла вогню до небесного раю.
Де нема божевілля ...лиш, Боже ти...
Чути спів райських пташок в небокраю.
Я, тобі Отче, кажу:"Алилуя"
За те, що ти є зі мною в скрутний час.
Бузувір, слуга лихого лютує...
Я, прошу тебе Боже помилуй нас.
А чорний ворон скрегоче зубами
Б'є своїм крилом ..і будить дзвін церквиць.
О, захисти нас Боже, молитвами!
І напій словом із небесних криниць.
Покарай, того ,хто поранив душу!
Відбери ум, найдорожче у житті.
Нехай він заплаче, як дитя в стужу
Зазнає тривог, страждання на землі.
О, ні безумця суди по закону!
Хай у власній крові кров'ю стікає.
Нехай його рід мучиться до скону
Блудний пес на землі місця немає.
Слово ранить,вбиває душу на смерть
Лживий язик твою честь брудом облиє.
Лихий розпалює війни..просто жесть
Спалює мости ...в самоті, як вовк виє..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956884
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2022
Йдуть від нас близькі, рідні, друзі
туди, звідки немає вороття.
Ми, всі в розпачі, горю і тузі,-
коли втрачаємо батьків, дитя.
Згадаймо тих, хто вчора з нами жив!
І був серцю дорогий та й милий.
Свій дім і родину осиротив
Злетів птахом у даль -туман сивий.
Згадаймо ,тих чиє згасло сонце!
Він ніколи не побачить цей світ.
Голубом загляне у віконце
Плаче дощем на перший ранній цвіт.
Згадаймо тих, чия згасла зоря!
Спалахнула миттєво у житті.
І запалімо біля вівтаря
Свічу пам'яті у ці важкі дні.
Згадаймо тих, хто залишив свій слід!
Ангелом приходить до нас у сни.
Їх смерть засмутила увесь наш рід
Тримають небо дуб клен ясени.
Нехай Господь прийме їх у свій дім!
Загоїть рану душі і тіла.
І подасть Царство Небесне усім!
Цвітуть маки на їхніх могилах.
Згадаймо ,всіх тих ,хто пішов від нас!
Обірвалось передчасно життя.
І для кого був короткий цей час!
Відлетів білим птахом в небеса.
Згадаймо ,всіх рідних поіменно!
В їхню честь запалімо свічу.
Несім Богу молитву щоденно
Нехай залікує рану болючу.
Посіймо квіт весни на могилі!
Чорнобривці, айстри, ружі білі.
Нехай співають їм пташки милі
Легким пухом будуть заметілі.
М.Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956841
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2022
---- 2---
Літо промчалось на коні
Немов поїзд експрес крізь життя.
Листя в полум'янім огні
Згорає миттєво в небуття.
Наступна зупинка-осінь
Ллє дощ, стелить стіною туман.
Журавлі у стоголосі
несуть рай літа за океан.
А життя, як би не було
Відцвіло волошкою в полі.
Злетіло літо на крило
час зриває лист у тополі.
Життя немов лист осінній
Опадає падолистом з віт.
Час у течії нестримній
розмальовує золотом світ.
Я збираю квіти літа
Подарувати їх на щастя.
Щоб у зиму нести світло
Пити красу немов причастя.
Дні, за днями журавлями
Подалися за обрій - у даль.
Сходить зірка вечорами
І мережить осінню печаль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956707
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2022
Я ,сіла в швидкий поїзд експрес
їду по маршруту весна-літо.
Мчить,що іскри сипляться з колес
Дивлюсь у вікно, як зріє літо.
Думкою лину в чисте поле
Туди, де цвітуть любисток ,чебрець.
Розляглись жита немов море
Сплітаю літу -літечку вінець.
За гаєм стільки доріг, стежок
І я,заблукала в житнім раю.
Перейшла кладку, через місток
Жара, від спраги воду шукаю.
Бачу кісельову криничку
Зупинилась водички попити.
Вмила своє біленьке личко
Присіла, тут трішки відпочити.
Пахне липа ...жнива покоси...
Задрімала час...минуло літо.
А наступна зупинка -осінь
Йдуть дощі...листя зриває вітер.
Так хочеться, ще тепла літа !,
Щоб купатись у росяних травах.
Зібрати колосочки жита
І милуватись літом в загравах.
Летять ,летять журавлі у даль
Забрали десятки літ з собою.
Лишили в моїй душі печаль
Осінь... стелить туман під горою.
За п'ять хвилин тре' виходити
Іти в осінь- золотий листопад.
Я, не хочу літа лишити
Білі ночі -казковий зорепад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956656
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2022