| Сторінки (27/2679): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Він горішок твердий, та міцний
Не розколиш голими руками.
Кажуть: , що "ще дуже - молодий"
Не било його життя вітрами."
Літає немов птах вище хмар
Думає ,що має на все , ще час...
Як чорна ворона кар ,та кар...
Скажеш, слово :" він десять-водночас"
В розмові зверхній, та зухвалий
Самолюбець ,любить тільки себе...
Холодний, як Айсберг...сніг талий.
В морі -акула зіжере тебе...
Бува, як соловей співає
Коли йому, щось треба від тебе.
Він в масці - різні ролі грає,
Як хтось кращий, як миш душу шкребе.
Після гріз ,як горбчик на дроті
Краде із чужого поля зерно.
Тішиться ,як жаба в болоті...
Коли хто впаде ниць і йде на дно.
Як акула чекає жертву,
Щоб впіймати... і напитись крові.
Він рве на часті живу, мертву-
Долає милі кілометрові.
Диктує ,хто як має жити
Сам заблукав у замкнутім колі.
Вміє іншого осудити...
Сам не рад своїй лихій недолі.
Цей хижак - орел двоголовий
На жертву зненацька нападає.
Язиком заклює у слові
Воює , як голодний пес- лає.
Він горішок твердий, та міцний
Коли розколиш пустота і цвіль.
Немов дуб трухлявий, столітній,
Як грім з неба сипе на рану сіль.
Глянеш немов невинне ягня,
Яке залетіло в чуже жито.
Розпалить пожежу та огня...
Не болить, як чуже дитя вбито..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995011
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2023
Він із мамою у храм маленьким ходив
Любив слухати молебень -ченців спів.
Господь покликав, щоб церкві вірно служив
Наповняв до легень блаженство -божих слів.
Благословення прийняв у життєву путь
Вдягнув він чернечий одяг - монаха.
Щоб грішний світ не роз'їдав душу , як ртуть...
В тиші слухав органну музику Баха.
Він моливсь щиро і жив в стилі бароко
Жайворонком стрічав день на світанку .
Слухав, як шумлять бистрі ріки потоки
Милувавсь божим світом рано -зранку.
Одного разу побачив юну діву
В чорнім одязі у парчі золотім.
Покрила хустиною косу русяву
Молилась до ікон в образі святім .
Запалювала свічу біля вівтаря
Просила в Бога, щоб дав добру долю.
Від сльози згорала немов в небі зоря
Вітри нахиляли немов тополю.
Побачив ніжний погляд очей...розгубивсь...
У грудях забилось серце, як пташка.
Закохавсь, немов у безодню проваливсь...
Манила до себе діва -монашка.
Він не зводив очей на неї дивився...
Загубивсь в тумані... біль, тривога...
Пив її красу немов води напився...
Не вже розведе їх навіки дорога.
О милий Господи... прости, мене прости!
Прожени думки хорони від спокус.
Не дай із істинної дороги зійти
Напій водою, збий почуттів градус .
Вона сонцем осліпила його очі
Побачила монаха привіталась.
Не спиться ... не зімкне очей допівночі...
І думає про нього ...закохалась...
У нього був голос немов би сопілка
Голосним дзвоном церквиць будив від сну.
Слухала його розквітала, як квітка...
Злітала у парі з ним у рай весну.
Пішов він до ченців , що старі ,як цей світ...
Щоб відповідь для свого серця знайти.
- "Кожен робить вибір" ...почув він отвіт-
Щоб в " покаянні , свій важкий хрест нести".
Зійшлись їхні дороги на коротку мить
Зустрілись ,покохали ,розійшлися....
Краса, як сніг у променях сонця блищить -
Розтане, щоб душі увись піднялися.
Він із мамою у храм маленьким ходив,
Любив слухати молебень - ченців спів.
Господь покликав, щоб Хресту вірно служив,
Наповняв до легень блаженство - Божих слів!
Благословення прийняв у життєву путь,
Вдягнув він чернечий одяг - монаха.
Щоб грішний світ не роз'їдав душу, як ртуть...
В тиші слухав органну музику Баха.
Він моливсь щиро і жив в стилі бароко,
Жайворонком стрічав день на світанку.
Слухав, як шумлять бистрі ріки-потоки,
Милувавсь божим світом рано-зранку.
Одного разу побачив юну діву
В чорнім одязі у парчі золотім.
Покрила зоряна шаль косу русяву,
Молилась до ікон в образі святім.
Запалювала свічу біля вівтаря,
Просила в Бога, щоб дав добру долю.
Від сльози згорала, немов в небі зоря,
Вітри нахиляли, немов тополю.
Побачив ніжний погляд очей, розгубивсь...
У грудях забилось серце, як пташка.
Закохавсь, немов у безодню проваливсь...
Манила до себе діва-монашка.
Він не зводив очей на неї дивився...
Загубивсь в тумані... Біль, тривога...
Пив її красу, немов води напився...
Не вже розведе їх навіки дорога?..
О, милий Господи... Прости, мене прости!
Прожени думки хорони від спокус.
Не дай із істинної дороги зійти,
І збий почуттів градус - мінус на плюс.
Вона сонцем осліпила його очі,
Побачила монаха, привіталась.
Не спиться... Не зімкне очей до півночі...
І думає про нього... Закохалась...
У нього був голос, немовби сопілка,
Голосним дзвоном церквиць будив від сну.
Слухала його - розквітала, як квітка...
Злітала у парі з ним у рай весну.
Пішов він до ченців, що старі, як цей світ...
Щоб відповідь для свого серця знайти.
"Кожен робить вибір", - почув він отвіт -
"Щоб в покаянні свій важкий хрест нести".
Зійшлись їхні дороги на коротку мить
Зустрілись, покохали, розійшлися...
Краса, як сніг, у променях сонця блищить -
Розтане, щоб душі увись піднялися!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994774
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2023
Ніколи-не думай, що буде завтра,
Залиши печаль у вчорашнім дні.
Ти живи - сьогодні!...Гори , як ватра!...
Цвіти, розквітай ,як сад навесні.
О, прошу, усміхнись мені, усміхнись!
Дай ключ до свого серденька , душі.
Як зірка у моїм вікні - ти, явись, -
Щоб змалював твій образ у вірші.
Ловлю ласкавий погляд твоїх очей
Ваблять, як солод аромат Гуччі.
Люблю тебе ,як Евредіку Орфей
Не дають спати думи болючі.
А твоя любов ,так потрібна мені!
Це найкращий подарунок долі.
В почуттях згораю дотла у вогні
без тебе , як птах в замкнутім колі.
Чую твій ніжний голос -пташко моя...
Виростають крила за спиною.
Як сонечко з небес усмішка твоя
Напуває від спраги водою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994711
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2023
Наснилось мені місто - моєї весни,
Як цвітуть білі каштани у Львові.
На Високому замку стрункі ясени
Мальовничі краєвиди чудові.
Я журавкою лечу у зелений гай
На свято весни вдягла вишиванку.
А тут для закоханих сердець - справжній рай
Щебет солов'я втішає львів'янку.
Пробудилось від сну сонечко вранці
Розпустило цвіт золоті пелюстки.
Малює білесеньке личко львів'янці
Дарує мить щастя з божої руки.
Тут вдень, вночі... під дощем, снігом на варті,
Стоять два камінні леви біля брами.
Маленький Париж немов зірка на карті
Запалює вогник свята - піснями.
----------------2-----------
Я в думках лечу додому у княжий Львів,
там де звучить мелодія скрипаля.
Щоб під небесами мій дух залебедів -
У польоті ощасливив журавля.
Тут так пахне кавою і шоколадом,
Запросить у бар на каву красень Львів.
Знайде найкращу зірку під зорепадом
До вівтаря веде- білих голубів.
Гостинно стрічає у капелюсі Львів,
На кареті покатає нас містом.
І звеселяє гостей - соловейка спів
В гаю привітає кленовим листом.
Запросив на побачення - князь Львів
Я поспішаю на Високий замок.
Нахиляє синє небо з казкових снів,
Де сонячно світає - літній ранок.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994576
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2023
Я стрів... згубив тебе на життєвім путі...
Закохавсь... і повсюди тебе шукаю.
Дивлюсь на небо, де сяють зорі золоті...
Без тебе, як лебедь без лебідки страждаю .
На білім аркуші паперу, як сніг...
Напишу все те, що я хочу сказати.
Пелюстки квітів стелю до твоїх ніг
Люблю тебе... своєю хочу назвати.
Поглянь, як квітне зорями - літня ніч!
Так пахне жасминовий рай - медами .
Йду до тебе моя кохана навстріч,
Щоб оспівати твоє ім'я піснями.
Я хочу бачити блиск в твоїх очах
І бути поруч кохана із тобою.
Щоб була твоя рука в моїх руках
І слухати осінь, як шумить листвою.
Лечу до зір по зоряній стежині
Туди, де лунає музика любові.
Освідчуюсь, як місяць - ніч Богині -
Відкриваю тобі серце у любові.
----- 2------
Зорями запалюю тисячу свіч
Малюю я образ твій у своїй душі.
Молюсь ,як у келії монах всю ніч -
Мою печаль змивають зоряні дощі.
Впав сніг, як білий аркуш паперу
У сонячнім промінні ,як алмаз блищить.
Вітром прожену засніжену хмару,
подарую, цю прекрасну, блаженну мить.
Здається не бачив тебе сотню літ
І срібні сніги замели твої сліди.
Нахилю небо увесь блакитний світ,
Щоб солодили нас - яблуневі сади.
Якщо мене любиш, то не відпускай !...
Зіркою прийди у мої безсонні сни .
Нахилю у твій рай сонце - синій плай
Буду спати на твоїм плечі до весни .
Де б ти не була я тебе віднайду,
За тобою я полечу на край світу.
Тихенько у казковий сон увійду,
Щоб розділити з тобою радість світлу.
Зацвіту для тебе проліском весни...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994414
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2023
Дякую тобі, мій друже, фейсбук!
За те, що відкрив двері у свій дім.
Звідусіль летять пташки до наук,
Щоб пізнати мудрість життя у нім.
Кожен хоче почути новини
З усіх куточків планети землі.
І пізнати ,цей світ до глибини
Сіяти зерно правди на ріллі.
Дякую тобі, мій друже, фейсбук!
Ти вчитель, лікар і дядько мудрець.
Чую тебе беру перо до рук
Пишу я вірші, щоб співав співець.
Дякую тобі, мій друже, фейсбук!
За ясне світло у твоїм вікні.
Чую музику - милозвучний звук
Ти надихаєш, як квіт навесні.
Я дивлюсь, як цвіте сад у красі
Милуюсь, як пташечка співає .
В заметіль іду боса по росі
З мертвих душа моя оживає.
Ти у родину єднаєш долі,
Будуєш у наші серця мости.
Тисячу чудес на твоїм полі
сію зерно, щоб як колос зрости.
Я хочу як дуб зрости до зірок
Щоб злетілись до віт милі пташки .
У твій тихий рай роблю твердий крок
Розраджую усіх коли важко .
Дякую тобі, мій друже, фейсбук!
За рідних, друзів близьких, далеких.
Я на відстані чую, сердець стук...
Лечу до них на крилах лелеки.
В кожної нації своя мова
Музика єднає всіх на землі.
Звучить пісня, поезії слово
Немов ясне сонце сяє в душі.
Дякую тобі, мій друже, фейсбук!
що ти у тиші поруч зі мною .
В самоті не знаю душевних мук
Пливе мій час... життя за водою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994209
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2023
Тебе зустріла я, на березі ріки
Коли небо нахиляло яскраві зірки.
Побачила ніжний погляд - очей блакить
Здавалось, що земля йде з під моїх ніг ,в цю мить.
Усміхнувся... зробив перший крок до мене
Почула твій голос... серце билось шалено.
Ти, як лебідь до лебідки по воді плив
В політ за собою до ясних зірок манив.
Я закохалась у тебе... Люблю, люблю...
В зоряну ніч в долоні зорі щастя ловлю.
Боюсь пробудитись, що за вікном зима....
Твої сліди замете сніг - заметіль сніжна.
Я віднайшла тебе у натовпі, юрбі...
Ти повів за собою у плаї голубі.
Здається мені, що у казковім сні сплю...
Ти - шепочеш кохана **тебе люблю, люблю**.
Довірила тобі свою святу любов,-
Ти - мрія, яка вабить... веде до тебе знов.
Ти є доля, доленька... рай - мого життя...
Лиш тобі одному, відкриваю почуття.
Без тебе літній день наче зимова ніч,-
Якщо любиш, то мене до себе, ти поклич.
Лебединим крилом захисти від зими,
І зігрій душу цілунком - сонечком весни.
В люту зиму коли вирують хуртечі
Я притулюсь і приляжу на твої плечі.
Розпалимо полум'я вогню в камінні
Будемо чекати весну - у рай цвітінні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994175
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2023
Каїн вбивця чортополох пустодзвін
Думки, слова, розмови з убогим змістом.
Довгий язик згинає в дугу Берлін
Здавалось, що проковтне мільйонне місто.
Душа пуста, порожня не багата...
Очі крижані дивляться в сизий туман.
Без диплома записавсь в адвоката...
Невинних розпинає на хрест бусурман .
Переливає з пустого в порожнє
Говорить одне і те саме мільйон раз.
На людях святий, як Ангел Господній
Будує майбутнє, завтра з красивих фраз.
Заклав корону миротворця царя
Ходить, як жінка на високих каблуках.
Грає на коні доброго лицаря
Думає, що він Бог, цей світ в його руках .
Впертий баран рогатий і кошлатий
Скликає шаманів з бубном в царство своє.
Танцює із ними демон горбатий
Заганяє в рабство... забрать твоє, моє...
Рудий поганець любить тільки себе,
З кровавих рук не відмити невинну кров.
А без духовних скарбів князь ''цап - цабе''-
Розпалює війни та наламає дров.
Де той месія, пророк, що спасе світ?!...
Зупинить хижого і дикого звіра.
Спалений дім... від граду зронений цвіт -
Живе, ще у серці надія і віра.
З чорної хмари проллє дощ, як з відра
Крізь тумани зійде сонце України.
Бійці ЗСУ спалять в прах орду '' вагнера'',
Кадирівців, що нищать мій рай в руїни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994084
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2023
О, де б не була, у яких світах,
Де б не була я, у якому краю.
В Україну лечу немов би птах,-
Щоб знайти свій рай, в зелен гаю.
Народилась я на Україні
Додому серед ночі стежку знайду.
В зажурі Отчий дім - на долині
Чекає з доріг - в яблуневім саду.
Вже достигли грона винограду,
Так пахнуть яблука, сливи та груші.
З джерела пісень п'ю насолоду,
Як соловейко співає для душі.
З дерев падає пожовкле листя
Подвір'я у розмаю айстр і жоржин.
Троянда заквітчала обійстя
Хризантема зорить в осінь через тин.
О, літечко в осінь ти, не спіши!
Дай намилуюсь, як шумлять ясени.
А ти вітре ,ще почекай трішки,
Хай цвітуть до морозів квіти весни!
Линуть думи птахою до краю
Там, де дитинство купалось у росі.
Цвітуть мої роки, як квіт в маю...
Згорають, як пелюстки у цій красі .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994044
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2023
О, Ісусе ,ти-мій спаситель душі!
Ти, зі мною поруч в радості, і в горі.
Зігріваєш сонечком ,як ллють дощі
Ти, світоч- в леті, на суші,і на морі.
Ісусе , ти - добрий пастир на путі,
Який веде до Бога Отця- у вічність.
Я, знаю все переживу у житті...
Бо ти є син божий ...Святість, і Величність.
Ісусе ,ти - надія в золотій чаші
У вірі - хліб і вино, тіло і кров.
Святе причастя рятує душі наші
Дає вічне життя -пресвята любов.
Ісус навчив мене по воді ходити...
В тумані віднайти берег надії.
Боротись за життя ...рук не опустити,
Молитись до Святих- у безнадії.
Ісусе, твій святий образ на іконі
У молитві робить чудо із небес.
Єднає родину у паскальнім дзвоні,
Щоб кожен чоловік із мертвих воскрес.
О, Ісусе милосердний -сину божий!
дозволь оспівать твоє святе і'мя.
Нехай нині радіє чоловік кожний!...
І ворогів спалить у прах- полум'я .
Ісус, розп'ятий на хресті страдав за нас ,
щоб у каятті шукали божий храм.
Він наш Месія, лікар, вчитель - любий Спас...
Зцілює словом наші душі від ран.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993926
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2023
Стежечку до саду засніжив снігопад
Калюжа ніби біле-матове скло.
Ще вчора з осінню танцював Листопад
Невже ,так швидко моє життя пройшло.
Вже зима ,холодно...падає білий сніг
Осінній сад у задумі в мовчанні.
І встеляє білосніжний килим до ніг
Згораю ,як жовте листя в коханні.
Забілів немов молоко осінній сад
Засніжені білим снігом дерева.
У синю даль відлетів красень листопад
Замела сліди зима королева.
Я став рабом закутий в ланцюг , кайдани...
Закритий у золоту клітку ,як птах.
Зимі поклонились дерева титани
Будить від сну рано сонечко в піснях.
Я рвусь із клітки ,як білий птах на волю
І згораю до тла ,як листя із віт.
Сплітаю із зір віночок...молю, долю,-
Щоб подарувать тобі ,цей ясен світ.
Стихла річечка...гаї, поля, діброва
В шубку ,павутинку вдяглася земля.
Лиш сонце зійде із за хмар ...рву окови-
Білим лебедем у твій рай лечу я .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993916
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2023
Прилетіла пташечка до вікна
І тихенько постукала у шибку.
Під літнім дощем промокла вона
І шукає тепло та й хлібця дрібку.
Вісточку моїй душі принесла
Подає божий знак із святих небес.
На молитві в Бога сонця була
І нахиляє небо- із синіх плес.
У піднебессі -пречисте небо
В леті волю -воленьку відчуває.
На землі їй багато не треба
Намилуватись, як сад розквітає.
Ворон кряче несе сумну звістку
Мила ластівка радісну новину.
Співай соловейко потіш поетку
І розвесели гай - співом калину.
Так красиво, цей світ сотворив Бог
Ліс, гори ріки, моря , океани.
Голуб і голубку поєднав двох,-
Щоб подолати вітри ,урагани.
Зігріває сонечко навесні
цвіте у красі квіточка у полі.
Господь дарує нам сонячні дні
Щоб зрости увись, як дуби, тополі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993682
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2023
Великий той, кого Господь обрав
Він сіє зерно добра і любові.
Блаженний, кому крила птаха дав ,-
Веде крізь тумани у світи нові .
У кожного свій погляд на життя
Він по своєму змальовує цей світ.
Зростає щоденно немов дитя
як до дерева летять пташки до віт.
Той мудрець, та поважний чоловік,
Хто із Богом будує дім - світ божий.
Його слово, як бальзамовий лік
Лікує,медитує , як день ліловий .
Тримає віра, любов, надія
У святій трійці ведуть нас у життя.
Поета тішить блакитна мрія
Надихають творити світ - почуття.
Один має голос, як сопілка
Торкнеться словом до глибини душі.
Інший чаїно плаче , як чайка
Радість,печаль виливає у вірші.
Поет є художник, вчитель, лікар,
Воїн у якого є меч у руках .
Сівач, садівник і майстер - пекар
Співець , який живе вічно у піснях.
Милосердний , хто має співчуття
відчуває на відстані біль землі.
Подасть руку, коли впаде дитя
Світить сонцем на путі йому в імлі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993533
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2023
О прощавай літо ,прощавай!
Прощавай мій птаху сизокрилий.
На прощання пісню заспівай
Зігрій теплом сонця мене милий.
Хай сонце ,як соняшник цвіте
Причастить щедро дарами землі.
Посіяне зерно проросте
Вглиб до грунту зораної ріллі.
Хай чарує - золота осінь !
Верховіття дерев озолотить.
Хай мрії летять в небо просінь
Осінь, нам дарує- блаженну мить.
Розправив плечі похилий дуб
Жене удаль хмари сиві-сиві.
А я прийду присяду на зруб
В отаві знайду опеньки, гливи.
Вітер рве жовте листя із віт
І листячко летить, летить до ніг.
Боже ,який прекрасний цей світ!
Як золотіє жовтень - край доріг.
Кленовий лист упав в калюжу,
А в цій калюжі - небо голубе.
Вже осінь, я за літом тужу...
Дивлюсь на світ і згадую тебе...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993390
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2023
Зійшло сонечко у вікні
поцілувало чоло ніжно.
Я чую пташки спів - пісні
Розквітаю трояндоквітно.
Прийшов брат - Жовтень на свято
Привітав з ювілеєм мене.
Приніс дарунків багато
І благословив - життя земне.
Жовтень взяв скрипку у руки
І заграв на скрипці вальс - бостон.
Розлились рікою звуки...
Розцвіло небо, як синій льон.
Падає ,падає листя
Стелить багряний килим до ніг.
Лунає мінорно пісня
Ловлю мить щастя, тану ,як сніг.
Жовтень крилом змахнув "Прощавай"
Зняв капелюх переді мною.
Злетів за обрій - небокрай
забрав мої роки з собою.
Прийшов листопад у мій сад
Жовтень лебедем злетів у даль...
Я хочу у свій рай - назад,
Де у травах роси, як кришталь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993358
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2023
Подаруй мені любов, подаруй!
Білі ромашки ,що цвітуть у полі.
І стукіт мого серденька відчуй!
Хай усміхнеться зірка-щастя долі.
Подаруй мені ніжність і ласку!...
Обійми крилом лебедя до себе.
Намалюй мені тихий рай - казку...
У мріях поведи у синє небо.
Заквітчай моє ложе пелюстками!,
Щоб купатись в океані почуттів.
І зацілуй душу - небесами
Знайди солодку родзинку між слів.
Намалюй мені зоряний вечір!
Я схилю голову на плече твоє.
Захисти від гріз , вітру ,хуртечі...
Ти мій щит, моя скеля - щастя моє.
Ти є мій Ангел...жадана мрія...
Мій справжній друг ,який веде у політ.
Ти сонечко у вікні - надія
Моя любов, а в ній життя - увесь світ.
Вже сонечко зайшло в надвечір'я
---- 2 вірш------
Вже сонечко зайшло у надвечір'я
І згортає ,як сонях свої пелюстки.
Усміхнулось літу "лебідь "сузір'я
На небі посіяв маковий цвіт - зірки .
О, зупинися літо, ще хоч на мить !..
Я назбираю букет квітів із поля.
Послухаю ,як золотий лан шумить,
Як явору пісню співає тополя.
Вечір сів на човен на білі хмари
Замріяно пливе в небо ,як в океан.
Я дивлюсь до зір ,як горять стожари
Крилом птаха обіймаю золотий лан.
Я запрошую тебе мила у сад
Там ,де під вікном пломеніють жоржини.
Нарву у свої долоні виноград
Засолодить, ще нас літо в ці хвилини.
Серпень, так пахне медовими плодами
Падають зорі немов груші золоті.
Перша зірка сяє ясно над нами
Нагадує нам юні роки молоді.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993270
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2023
Сильна жінка любить волю, свободу
Ні, вона не буде сидіти без діла.
Трудиться, п'є життя ,як насолоду...
До висот, мети веде - небесна сила.
Сильна жінка - митець своєї справи
За що візьметься, все доводить до кінця.
Вона натхнення - муза з октави
Пісня для світу ,що веде нас до вінця.
Сильна жінка - господиня у домі
І тримає всі кути на своїх плечах.
Залікує твої рани у втомі
Працює в поті чола, літає як птах.
Сильна жінка впевнено іде вперед
І для недруга вона горда левиця.
Для заздрісних - полин, а для друзів - мед
Від спраги напоїть, як цілюща водиця.
Сильна жінка велична ,як Богиня
Вона філософ ...думає, як Архімед.
В будні - працює...а у свято - княгиня
У зиму вимереже зоряний плед.
Сильна жінка не плаче, а сміється
Навіть коли болить, всміхається світу.
З її серця ріка любові ллється
В очах сяє сонце , в душі вічне літо.
Сильна жінка ,як послизнеться впаде...
Встане і дивиться по новому на світ.
Підмалює втомлене лице бліде
Вдихає в аромат життя - пахощі цвіт.
М.Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993265
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2023
А білі сніги замели наш рай
Осінній сад в золотім листі.
А я шукаю маків цвіт розмай
У росах трави шовковисті.
Я загубивсь на стежках весни
Де край доріг цвітуть тополі.
Ти часто приходиш в мої сни...
Цвітеш волошкою у полі.
А білі сніги замели наш рай
Осінній сад в золотім листі.
А я шукаю маків цвіт розмай
У росах трави шовковисті.
Я ,так хочу до тебе підійти
А ти ,як сполохана пташка.
Злетіла у даль... у чужі світи
І без тебе на душі важко.
Я немов птах закутий в неволі
Рвусь крізь заметіль до тебе знов.
Зігріває сонце в ореолі
Лебедина пісня про любов.
Вже осінь...відлітають журавлі
Думками лину за тобою.
Несу свою любов на крилі...
З серця ллються чуття рікою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993220
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2023
А Феська, Феську виде здалека
Чує нюхом, і притягує язик.
Наливає їй винця із глека
Лиш, би побазарити, їсти шашлик.
В друзі приймає знатних у список
Підлизується до кожного ,як кіт.
Думає вона, лиш про свій писок
Лиш би напхати мясця у свій живіт.
У Феськи писок ,як у пана млин
Все перемеле злотими зубами.
Ногу задере... скоче через тин
Лиш ,би сад чужий стоптати ногами.
Хвеська, все про всіх знає на селі
Хто до кого ходить ,і хто вженився.
Як бібісі радіо - на селі
І знає хто вмер, а хто народився.
У кишеню за словом не лізе ,
Як з автомата кулями стріляє.
У чвари, і перепалку влізе...
Баранів , кіз у гето заганяє.
Феська хвалиться ,що наймудріша
Найгарніша ,такої більш немає.
Що вона цариця наймиліша
Що має голос -найкраще співає.
Хвеська, хвеську любить похвалити
Видає диплом ставить круглу печать.
А хитра лисиця вміє жити...
Вміє вкрасти і чужу *** *лизать.
Накришить овочі вінегрету
І сплете лавровий вінок у сюжет.
Випусте своє меню в газету...
Запрошує диких свиней на банкет.
Ця перекупка - базарна баба
Любить червінці, і зелене бабло.
Хто є кращий ...давить її жаба
Веде із ним словесну війну , як НЛО.
Та вона є село без сільради
Без газу ,для яких нема закону.
Все життя пасла гуси ...левади
В неї не було межі, ні кордону.
У цій байці ,друзі мораль така:
Хто має довгий язик,як корова.
Він із мудреця зробить дурака
Ходить з шиком, як пані гонорова.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993132
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2023
О, красеню вересню - вельможний пане!
Зігрій землю мати - променем тепла.
Подаруй ясен день - сонечко жадане,
Хай обійме голуб - святі небеса!...
Ще вчора літо... цвіли квіти у полі
Колосились рясно золоті жита.
Тут ходив лелека на воленьці, волі
Милувався ,як квітне раєм - життя.
О, вересню милий, мій казковий принце!
Намалюй у кольорах осінні дні.
Позолоти листячком кожне деревце
Хай сяє сонце в осіннім пломені!.
А там за гаєм ,на горбочку у лузі...
біля тополі, там калина росте.
Вона додає сили ,міць, тим хто в тузі
Коралі для краси...у душу - святе.
Із очей неба котяться градом сльози
Що вже золота осінь...скоро зима.
Земний наш рай зацілують морози
Впаде білий сніг забіліє земля.
О поглянь друже ,яка навкруги краса!
У цій красі тече - життя рікою.
Тут гори, ліс, поля - пречисті небеса
Виграє водограй - дзвінко луною.
Кажуть у народі "краса врятує світ"!
Господь, створив цей світ нам у любові.
Матінці землі тисячу, тисячу літ
Надихає життя у пісні, слові.
Шануймо земний рай - матінку природу!
Подякуймо Богу за прекрасну мить.
Вдягаймо вишиванку в будь-яку погоду
Хай музика щастя у домі дзвенить!.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993034
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2023
Я без тебе, мов птаха безкрила,
Не здіймусь у небо високо.
У леті втомлена і безсила,
У ході сповільнюю кроки.
Я без тебе - самотня лебідка,
Що ходить у травах у журбі.
Не солодко - душі, а так гірко
Шукаю твої милі очі в юрбі.
Я без тебе,як небо без сонця
Мокну ,як пташечка під дощем.
У роздумах сиджу край віконця
В'яну, сохну від сліз... в душі щем.
Я без тебе вчусь заново жити,
Шукаю твій портрет між орбіт.
Ні, не можу тебе відпустити!
Ти - в моїм серці ...мій ясен світ.
Я без тебе немов в саду вишня
Падаю листям до твоїх ніг.
В спогадах згадую дні колишні
У твоїх обіймах тану, як сніг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992952
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2023
Я посіяла зернятко насіння
Стебло зросло міцно у коріння.
Сонечко зацілувало пелюстки
Радіють соняшнику ластівки.
Розцвіло літо, як сонях у полі
Милуються ним стрункі тополі.
Заквітчала мій рай липа духмяна
Солодить уста ягода рум'яна.
Синьооке літечко ,літо прощай!
Я більше не повернусь у твій рай.
Вже одцвіла квіт весна - пора літня
Веде ув осінь - зірка вечірня.
Вже злетів у вирій сизокрилий птах
Залишив смуток ,печаль у піснях .
Лебідонька дивиться, як клен шумить,
Як жовте листячко у даль летить.
Розпустила волосся кукурудза
В небі пливе хмара, як медуза.
Ще вчора було літо, як океан -
Колосився колос золотий лан.
Пливуть у даль сиві - сиві тумани
з гір дзвенять, як у храмі Г'органи.
До вінця веде лебідь лебідку
Дарує їй з поля незабудку.
Затуманилось небо - осінній день
В саду не чути солов'їних пісень.
Злетіли у далекий край журавлі
Сонце нахилилось низько землі.
О літо ,літечко не спіши в осінь!
Зігрій, ще сонечком в небо просинь.
О, дай натішитись ,як цвітуть квіти
Прийняти дар землі - плоди літа.
О, прощавай моє літечко, літо!
За тобою впаду падолистом.
Заплачу у саду - осіннім дощем
Зійду в осінь - сонячним віршем.
Я зіп'ю красу світу з чаші літа
Заквітчаю квітом - дольче віта.
І залишу на згадку скарби душі
Неповторну, блаженну мить - вірші.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992861
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2023
Вірю, прийде день- закінчиться війна
Зійде раненько сонце миру над нами.
Всміхнеться землі-довгождана весна
Дощ у землі зцілить рани -небесами.
Українці з'єднаються всі разом
докупи в одне ціле -одну родину.
Підуть вслід -за божим дороговказом,
Щоб віддати честь, шану - герою сину.
Візьмемось до праці у поті чола,
І відбудуємо свій дім - села, міста.
Задзвенять дзвоном-золоті купола,
Щоб згадати тих, кого із нами нема.
На своїй землі збудуєм рай -життя
І одягнемо вишиванку на свято.
Всміхнеться небу новому дню- дитя
З війни стріне свого сина стара
мати.
Нахилить сонце промінь тепла до віт
Розцвіте моя Україна- садами.
Навіть через сотню ,і тисячу літ
Подвиг героїв оспівають - піснями .
Оживе ,як фенікс з руїн -країна
Над світом підійметься, як птах високо.
В саду лунати пісня солов'їна
Вдихне у волю ,воленьку вільний сокіл.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992442
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2023
О скажіть, як вам, там живеться?...
Чи спите ,ви спокійно уночі?...
Думаєте, що все минеться...
Топчете чужі мрії лелечі.
Ви, винні мені, боржник в боргу...
Думаєте, що буду мовчати.
Ви - прислужник юди на торгу...
І вмієте інших ошукати.
Заклали на своє лице грим
Граєте у роль доброго пана.
Ні, ви не казкар з сонячних рим
Для фантазера фата - Моргана.
Ви, мара сивий - сивий туман
Пірат, лиходій чужих дукатів.
Хитрий лис, який веде в обман
Ваш друг вміє інших ошукати.
Люблю людей діла і слова,
Які не згубили самі себе.
В яких сяє, як алмаз мова
Не показує, що він цап, цабе...
Шляхетний і благородний пан
Ніколи не будує з лжі завтра.
В нього душа, як золотий лан
Роздає щастя крилом чугайстра.
О скажіть ,як йдете ви, у храм?...
Дивитесь Богу Святому в очі .
А ви, вкрали у ближнього крам
Чи болить душа, не кровоточить? ...
для Камен Дмитра
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992360
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2023
Я не ідеальна, і роблю помилки...
І буває ,що свята, а то грішна.
А іноді ,щось подумаю подумки
І від тої мислі душа не втішна.
Я злітаю до висот ,то падаю вниз...
Від спеки втрачаю свідомість, млію.
А буває ,що через доленьки каприз
в самоті, як свічка... не горю, тлію.
Буває, так ,що я не хочу нічого...
Втікаю від світу, від злобних людей.
Лечу до зір, до океану тихого,
Щоб віднайти для душі білих лілей.
В праці, суєті злітають дні та ночі,
Що не вистачає часу на себе.
І Кожен день на коні зранку до ночі,
Шукаю божу ласку для потреби.
Сонце не гріє, а так пече, як вогонь,
Що від жари,спеки плавляться мізки.
Коли повітря не доходить до легень,
Крутиться голова... в очах тьма, кружки.
Я пам'ятаю, колись була молода,
то, як лебідка літала високо.
З роками важка, і є повільна хода
Впаду, і до крові рани глибокі.
Я не така, як всі... стою завжди скраю,
Плачу, то сміюсь... то з перцем, то з медом.
Від образ вмираю, а то воскресаю...
Тих кого люблю причащаю небом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991969
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2023
Я не свята і не монашка,
Але в моїй душі живе Господь.
В честь божу співаю, як пташка...
Підіймаю дух в зиму, прохолодь.
Віра, Надія, Любов - Трійця
Ведуть мене у життя дорогу.
В божому саду я горлиця,
Яка несе вісточку від Бога.
Три запалені - свічі божі,
Є три зіроньки у моїм серці.
На благо світу цвітуть ружі-
Рятують від бід, горя і смерті.
Коли не сплю в безсонні ночі
Я на зоряній вервичці молюсь.
Голубки - вісники пророчі
Є поруч зі мною, коли журюсь.
Я не свята і не монашка
Маю в серці те, що не вмирає.
Я цілющий чай - божа чашка
Яка спраглу душу причащає.
Втомлений приходить до мене
Я розпалюю священний вогонь.
Він спалює з душі буденне...
Черпає вічне до своїх безсонь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991960
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2023
БОЖЕ, ЗМИЛУЙСЯ НАД НАМИ!
О Великий Боже, змилуйся над нами!
Не дай, стерти наш дім із лиця землі!...
Захисти нас від ворогів - небесами!...
Нагодуй, дай хліб насущний на столі!
О Господи, благослови Україну!
Дощем омий рани матінки землі.
Напій чистою водою цвіт калину
Хай зійде сонце у тумані, імлі!.
О зглянься, ти над нами - небесний Отче!
І не дай згоріти живцем у вогні.
Лихий спалює лани, та поля топче...
Топить, вода мертвих зносить у труні.
О Господи, ти наш спаситель - Месія!
Не залишай у біді - наодинці.
Ти - наша міць, сила, єдина надія-
Рятунок, як життя на волосинці.
О наш Царю, захисти солдат у бою!
І відверни від них ворожі кулі.
Пригорни, як батько своєю рукою
дай вийти із бою - на стежки світлі.
О Боже, зішли Ангела Охоронця!,
Щоб захистив діточок, старих, калік.
Щоб не згоріли від атома стронцію
Віднайди для них всіх укриття і лік.
Господи, ти наш пастир, лікар і вчитель,
Благодаттю своєю благослови!
Дай хворим здоров*я, ти душі - цілитель,
З джерела любови наш дух обнови.
Я молюсь до тебе, Господи, благаю!
Осліпи ворога і помнож на нуль.
Зупини війну ! дай мир у моїм краю!
Витри сльози матері, захисти від куль.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991895
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2023
Розвій вітре хмари чорні!
Хай зійде сонечко новий день!
Хай Дзвенять дзвони соборні !
Україна співає пісень.
Як фенікс з попелу руїн,
Воскресне моя Україна!...
Скличе пташок голосний дзвін,
Пом'янути козака сина.
Розвій вітре смуток, печаль!
Хай сяє сонечко над нами!
Візьме в руки скрипку скрипаль
Залікує рани небесами.
Як прийде день перемоги,
Повернеться солдат додому.
Минуться біди, тривоги...
За мир подякуємо Богу.
Вкраїна у диму, вогні...
Ворог вбиває дочок, синів.
Спалені жита на ріллі
Ллється кров, звучить скорботний спів.
На полі бою впав козак
За ним рідня плаче ридає
Від краплі крові зацвів мак
Хрести, могили...серце крає.
БОЖЕ, ЗМИЛУЙСЯ НАД НАМИ!
О Великий Боже, змилуйся над нами!
Не дай, стерти наш дім із лиця землі!...
Захисти нас від ворогів - небесами!...
Нагодуй, дай хліб насущний на столі!
О Господи, благослови Україну!
Дощем омий рани матінки землі.
Напій чистою водою цвіт калину
Хай зійде сонце у тумані, імлі!.
О зглянься, ти над нами небесний Отче!
І не дай згоріти живцем у вогні.
Лихий спалює лани, та поля топче...
Топить, вода мертвих зносить у труні.
О Господи, ти наш спаситель - Месія!
Не залишай у біді - наодинці.
Ти - наша міць, сила - єдина надія-
Рятунок, як життя на волосинці.
О наш Царю, захисти солдат у бою!
І відверни від них ворожі кулі.
Пригорни, як батько своєю рукою
дай вийти із бою на стежки світлі.
О Боже, зішли Ангела Охоронця!,
Щоб захистив діточок, старих, калік.
Щоб не згоріли від атома стронцію
Віднайди для них всіх укриття і лік.
Я молюсь до тебе, Господи, благаю!
Осліпи ворога і помнож на нуль.
Зупини війну ! дай мир у моїм краю!
Зітри сльозу у матері її жаль .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991815
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2023
ПРИСВЯТА АКТОРУ ОЛЕКСІЮ ХІЛЬСЬКОМУ
Він був актором театру та кіно ,
І найкращим сином України.
А його душа, як золоте руно
Була духовним скарбом - країни.
Він пристрасно ,палко, так любив життя...
Жартував.... підносив настрій людям.
Першим подавав руку, мав співчуття
Завжди усміхався рідним, друзям.
Кожен день по краплиночці пив життя
Був Зірка кіно ...Всесвіт -театру.
Він Ангелом тримав небо -майбуття...
Піснею , словом запалював ватру.
Він грав на гітарі, любив співати,
Читав ліричні вірші красиво.
Мріяв... вмів свій рай- життя збудувати,
І землі... світив сонцем щасливо.
Коли прийшла у наш дім хижа орда,
І спалювала все у руїни.
Від міста до села ходила біда...
Став в стрій... пішов на захист країни.
Шляхетний, галантний молодий козак,
Йому б жити, любити, творити...
Був борець за волю... вожак - сагайдак,
Пішов у бій , щоб мир освятити.
Там у борні- на Запорізькій землі,
Він віддав життя за Україну.
Скіф не побоявся дикої русні,
Пролив кров за свою Батьківщину.
Слава герою! Слава Україні!
Він буде жити в легендах, піснях.
Він білий птах - у сонячнім промінні
Нетлінна пам'ять - стяг у хоругвах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991796
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2023
А людина створена не з сталі
Має свою душу, погляд на життя.
Бувають радості, й печалі,...
Як втрачає рідних... плаче, як дитя.
Здається, що сильна, а є слабка...
Буває, що на межі у проваллі.
Душа прозора, як скло...то крихка,
Натре ноги взуття,тиснуть сандалі.
В кожного своя доля і свій шлях,
І ніхто не знає ,що буде завтра.
Риба у воді, а літає птах...
Хто працює ,то згорає ,як ватра.
Один живе у розкішнім замку
Він має срібло -золото - багатий.
А інший, як у шатрі без ґанку...
Як вітер гуляє... лата на латі.
Бог дав нам розум думати, жити,
Руки, щоб трудились у поті чола.
А серце, щоб ближнього любити-
Пити любов, як воду із джерела.
Людина буває свята, грішна...
Помиляється, і робить хибний крок.
Часом втомлена без гриму - смішна,
Складає екзамен на життя урок.
Тож сіймо зерно добра, любові,
Щоб заколосилась золота нива.
І шукаймо слова у розмові,
щоб кожна людина була щаслива.
Господь ,дав нам очі бачити світ...
А вуха ,щоб чули звуки природи.
Душу ,щоб вдихати в пахощі цвіт
Під деревом сховатись від негоди.
Кожен має свій Всесвіт - планету
Зірку між зір ,яка осяює шлях.
Ясно світить сонце для поета...
Надихає муза творить світ в піснях.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991740
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2023
Ти - ясним сонцем зійшов наді мною,
Зачарувала красива врода твоя.
Ми, як дві зорі в небі із тобою...
Коли ти є поруч милий - щаслива я.
О коханий - ти, так близько, далеко...
Нас розділяють з тобою тисячу миль.
До тебе лечу мов птаха лелека
Чую музику моря між високих хвиль .
Падають зорі у трави духмяні
Осяюють на землі куточок раю.
Там; де лебеді двоє у кохані....
Їх єднають почуття слово **кохаю**.
Чекаю тебе на березі щастя
Ти- мого корабля, мій красень капітан.
Твоя любов - то є моє причастя...
Хай світяться щастям очі ,як в парижан.
Без тебе холодно у душі зима
І стелиться сивий туман наді мною.
У моїм серденьку радості нема...
Я люблю тебе милий, живу тобою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991696
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2023
Сяє сонце божественно у цей час
На гору Фавор зійшов до нас Спас.
Молиться на вервичці він на зорі
І Славлять його пташки у хорі.
У небесний собор відчинив браму
Запрошує на свято до храму.
Дзвенять голосні дзвони в місті, селі...
Вітають Спаса дорослі, малі.
Прийшов у вишиванці Цар небесний
Благословив, цей день пречудесний.
Ісус Христос, так довго молився...
У ясне сонечко преобразився.
Із хмар дощем скупав трави навкруги:
Ліс, гаї, поля, діброви, луги.
Ясним сонечком осяяв райський сад...
Освятив грушки, сливи, виноград.
Впало золоте стигле ябко в траву,
Наче сонце засяяло в раю.
Відзеркалює нам голуба блакить,
Спас збирає плоди - Бога хвалить.
Сонце озолотило всі дерева,
Яка багата - пора серпнева!
Натрусила солодких яблук, як зір...
Дякують землі за плоди безмір.
В кошичку освячує плоди нам Спас
Сипле ,як з рукава зерно для нас.
Щоб був у хаті святий хліб на столі...
Славили люди Бога на землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991660
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2023
Ти знаєш кохана, так хочу жити!
З тобою разом весну зустріти.
Бачити ,як сходить сонце багряне
А навесні , як перший сніг тане.
Ти знаєш кохана ,так хочу жити!
Чути твій голос, тебе любити.
Обняти так ніжно - ніжно до себе
Від щастя злітати до зір в небо.
Ти знаєш кохана ,так хочу жити!
Щоб тебе сонечком розбудити.
Насолоджуватись ,як цвітуть сади
Захистити від горя і біди.
Ти знаєш кохана, так хочу жити!
Цей світ у руках боготворити .
Набутись, наговоритись з тобою
Пити любов з твоїх уст жагою.
Ти знаєш кохана, так хочу жити!
А тих ,хто поряд - літом зігріти.
Із келиха щастя допити життя
І усміхатись світу, як дитя.
Ти, знаєш кохана ,так хочу жити!
Сад любові тобі посадити .
І букет троянд нарвати для тебе...
Вдихати п'янкі пахощі стебел.
Ти знаєш кохана, так хочу жити!
Я хочу горіти, а не тліти.
Коли на волосинці моє життя
Молись Богу ,щоб на ноги встав я.
ТИ -СОНЦЕМ ЗІЙШОВ НАДІ МНОЮ
Ще вчора були чужі - незнайомці,
А сьогодні я думаю, лиш про тебе .
Ти є князь місяць у моїм віконці
Мрія, яка веде до зірок у небо.
Ти - ясним сонцем зійшов наді мною,
Зачарувала красива врода твоя.
Ми, як дві зорі в небі із тобою...
Коли ти є поруч милий - щаслива я.
О коханий - ти, так близько, далеко...
Нас розділяють з тобою тисячу миль.
До тебе лечу мов птаха лелека
Чую музику моря між високих хвиль .
Падають зорі у трави духмяні
Осяюють на землі куточок раю.
Там; де лебеді двоє у кохані....
Їх єднають почуття слово **кохаю**.
Чекаю тебе на березі щастя
Ти- мого корабля, мій красень капітан.
Твоя любов - то є моє причастя...
Хай світяться щастям очі ,як в парижан.
Без тебе холодно у душі зима
І стелиться сивий туман наді мною.
У моїм серденьку радості нема...
Я люблю тебе милий, живу тобою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991637
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2023
Я не люблю колір чорний і сірий,
Коли , як з відра ллє за вікном дощ.
Як день заглядає із під брів- хмурий
I ронить квітка пелюстки із руж.
Я не люблю лютня - заметіль зими
Вона забрала кого любила.
У тумані сонце... стеляться дими,
В зажурі небо - душа безсила.
Я не люблю галасливого світу,
Людей, які мають довгий язик.
Які словами топчуть живі квіти
Не чують інших і вперті, як бик.
Я не люблю самозакоханих дам,
Жаб, які квакають у болоті.
Баб ,які галасують купи, продам -
І базарних розмов на роботі.
Я не люблю псів бродячих, скажених,
Які з ланцюга рвуться вкусити.
Людей неадекватних, навіжених,
Які не вміють у мирі жити.
Люди, які є слугами в лихого,
продадуть тебе за мідний п'ятак.
Вони закопають в яму святого,
Як ти є кращий ,то їсть їх хробак.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991584
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2023
О, світе милий, який ти прекрасний!
Хочу обняти тебе крилом лебідки.
O Світи, світи мені сонечко ясне!,-
Щоб цвіла душа весною, як у квітки.
Я насію ніжних квітів для краси,
Хай до них прилітають птахи здалека!
Запломеніє мій cвіт з води, роси -
Подарує тобі квіт щастя лелека.
Я розчинюсь в тобі світе росою-
Зацвіту, як сонях в сонячнім промінні.
Розплету косу дощем під горою
Згорю,квіткою у цій красі у тлінні.
Пливуть білі хмари, як човни у даль
Димлять засніжені гори у тумані.
Світанок пречистий дзвенить ,як кришталь
Розпускає промінь сонця на світанні.
Сонечко торкнулось до високих гір
До красунь смерек усміхнулось з блакиті.
Натрусило золотих яблук, як зір
І мережить літній сад у срібнім нитті.
О світе милий ,який ти прекрасний!
Я хочу змалювати , цю блаженну мить.
Прожене зиму мій птах піднебесний,
Щоб з тобою у земнім раю - вічно жить.
О світе милий, мій казковий раю !
Я п'ю твою красу жменями з бистрих рік.
Я люблю життя... спів пташки у гаю,-
Як цвіте сад... водограю дзвінкий потік.
Час вимірює наш шлях тисячу миль
Під сонцем крутиться земля під ногами
Життя -це океан із високих хвиль
Благословенний наш маршрут -небесами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991569
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2023
Літо злетіло у даль
Опадає листя на отаву.
Небокрай немов кришталь
Відлунює мінорно в октаві.
Ти поклич і я прийду...
Серед ночі до тебе полину.
Квітку кохання знайду
Заспіваю пісню лебедину.
Синій плай у тумані
Холодно... золота осінь дощить.
Там де двоє в коханні
Сонечко дарує - блаженну мить.
Я захищу від зими -
Сонечком літа тебе зігрію.
Обійму, як птах крильми
Зацілую уста... залелію...
Ой, осене золота!
Зачекай, не йди у моє літо!.
Окриляє - висота,-
Як цвітуть для закоханих квіти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991291
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2023
Поховайте мене в моїй Україні,
Щоб до лона обняла мати земля.
Мій Дух воскресне у червоній калині
У вічнім сні почую спів солов*я.
О поховайте, там, де шумлять ясени!,
Щоб бачила село ,як на долоні.
Як цвітуть сади... в полі широкі лани,-
А у стиглих житах - маки червоні.
Коли прийдеш до могил святої землі
Помолись друже у тиші за мене .
Я зійду ясним сонечком між віть в імлі -
Затріпочу тихо листям зеленим.
Як помру, то поховайте в Україні-
На березі Дністра, де трави в росі.
Там небо синє у сонячнім промінні
Розквітають мальви - ружі у красі.
Я прокинусь через сотню, тисячу літ,
До дуба притулюся сон -травою.
Прилечу птахою у твій рай - новий світ
Обійму, всміхнусь із - за хмар весною.
На княжій горі розрісся дуб крислатий
Коріння зросло до святої землі.
Він немов би кобзар душею багатий
Тримає весь пташиний рід на селі.
Злітає птах до дуба ,як до батька син,
Щоб захистив від вітру, грози, дощу.
Летять, летять, летять лелеки до родин...
як до святих могил- йде люд на прощу.
Дуб в поклоні... стрічає сонце за селом,
Молиться.... чорні хмари розганяє.
Зняв вгору руки - віти... читає псалом-
Згадує тих, кого з нами немає .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990971
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2023
ТИ МЕНІ НАСНИВСЯ
Ти мені сьогодні наснився
Приходив у гості в мій сон.
Стояв і на мене дивився...
насіяв ясних зір до вікон.
Сонечком поцілував чоло
І обняв, притулив до себе.
Розпахнув немов лебідь крило
Злетів вище хмар у небо.
Приспів:
А я без тебе в самоті,
як свічка воскова згораю...
Повертаю роки золоті
Літо-літечко - нашого раю.
Я пробудилася від сну
І цей сон розвіявся, як дим.
І вже до ранку не засну...
Без тебе холодно серед зим.
О повернись , ти до мене знов!
І зігрій душу теплом літа.
Мені потрібна твоя любов
мила усмішка привітна.
А я без тебе в самоті,
як свічка воскова згораю...
Повертаю роки золоті
Літо-літечко - нашого раю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990844
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2023
НЕ ТАКА ,ЯК ВСІ...
Я, помиляюсь ,як і всі...
І ставлю кому, а не крапку.
Кручусь, як білка в колесі
Перед Богом знімаю шапку.
Знаю, що не така ,як всі...
І вже не та, що була вчора.
Як квітка в'яну у красі...
Лиш ,втішає думка прозора.
З'явились зморшки на чолі
З роками волосся сивіє.
Кожен день хилюсь до землі,
Як шарпає вітер...дух мліє.
Я сліпа ,впав зір не бачу...
Не чую галасливих людей.
І не раз ,як дитя заплачу
Цвіту трояндою між лілей.
Іноді втечу від людей,
Щоб побути поміж ясенів.
Краса природи ,як елей
Надихає і веде до снів.
Захоплююсь раєм землі
І руками, що творять ,цей світ.
Люблю колосся на стеблі
У полі, житах - маковий цвіт.
М .Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990457
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2023
О , привіт- Італіє ,привіт!...
Дякую за гостинність ,і добро.
Я вдихаю у пахощі квіт
Сію душі-животворче зерно.
Під синім небом Ломбардії
Тут я віднайшла доленьку свою.
Хто мріє ,то збуваються мрії...
Вдихає у земну красу твою .
Заглядає пташка у вікно
Будить спів від сну"Аве Марія".
Сонечко цілує у чоло...
Тримає мій дух- віра , надія.
Я дякую тобі за хліб, за сіль...
За те, що прийняла у свій дім.
Загоїла душі рани, мій біль
І вогником зігріла серед зим.
О, привіт -Італіє ,привіт!!!
Я вклоняюся тобі низенько.
Ти, відкрила двері у свій світ
Обняла мене ,як рідна ненька.
Буває часом ностальгія
Душа за рідним краєм, так болить.
З очей витре сльозу - Марія
Хочеться злітати до зір, і жить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990436
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2023
Господь розбудив мене уночі
І дав зерно правди на уста.
Щоб чули убогі та й паничі
І несла людям вчення Христа.
Отець покликав у храм до себе
І сказав мудрі слова душі.
О, будь, дитино ти -сонцем неба!
І небесним дзвоном у вірші.
Буди юних , старих, малих від сну!
із очей витри гіркі сльози.
Зіркою освіти пітьму нічну,
Як лютує зима, морози.
Я вибрав тебе посеред юрби,
Щоб пізнала мудрість у слові.
І даю талант - духовні скарби
Лікувати душі у мові.
Ти, лік для зболених душ, і сердець
А для голодних хліб - причастя.
Ти -святої правди воїн-борець,
Благодатний вогонь-багаття.
Ти є каравела в океані
А у безмежнім морі маяк.
Ти є боже світло у тумані
Вість із синіх небес - божий знак.
О, небесний Отче та я грішна!
В світах блукаю, як блудний син.
Нарікаю ,буваю невтішна...
Коли вітер штовхає з вершин.
Ти світоч- ясна зоря Всевишня,
на землі моя права рука.
В райськім садочку у цвіті -вишня
медовий плід, сочні яблука.
Я даю тобі дар божий в руки
Щоб сіяла зерно любові.
Вела люд до божої науки
Причащала усіх у слові.
Ти дитино життя, і сіль землі
Цілющий дощ із небокраю.
Ти ясний промінь сонечка в імлі
Співуча пташка що співає .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990420
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2023
Скрипаль взяв скрипку у свої руки
Грає, так красиво про любов.
Розлилися морем ніжно звуки
Музика веде до тебе знов.
Я слухаю музику скрипаля
Пісню про лебедів кохання.
З під моїх ніг йде обертом земля ..
В божестві стрічаю -світання.
Ти -мого серця муза -любов
Запрошую тебе в райський сад.
Купаюсь у океані зір знов
Тут серця єднає -зорепад.
Ти, моя без тіари цариця
Тобі нахилю цей світ до ніг.
Музика-це небесна криниця
Від струн любові тану ,як сніг.
Муза веде до вівтаря до зір
закохані серця вінчає.
Я дарую тобі скарби із лір...
Про любов душа тобі співає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990244
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2023
ЯК МИ ЛЮБИЛИСЬ ВИШНІ ЦВІЛИ
Ти такий красивий козаче?!...
Чорні вуса карі очі .
Скільки гарних дівчат юначе?...
Чекають тебе до півночі.
Ти казав, що прийдеш до мене
Візьмеш з собою у свій рай.
Вітер рве листячко у клена
Вже осінь...сніжить небокрай.
Як ми любились - вишні цвіли
Сяяли щастям твої очі.
О , які ми щасливі були?!,...
Де любов, там мало ночі.
Ти немов лебідь білий крильми
Тулив до себе руками.
Ми воркутали ,як голуби...
Злітами під небесами.
Злетіли білі птиці удаль
Взяли із собою літо.
І на душі смуток, і печаль...
Від зими зів'яли квіти.
Стрілись через роки з тобою...
Ти змінився, я вже не та...
Скільки часу сплило водою?...
Серце б'ється через літа...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990205
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2023
ТИ МЕНІ НАСНИВСЯ
Ти мені сьогодні наснився
Приходив у гості в мій сон.
Стояв і на мене дивився...
насіяв ясних зір до вікон.
Сонечком поцілував чоло
І обняв міцно до себе.
Розпахнув немов лебідь крило
Злетів вище хмар у небо.
Я пробудилася від сну
І цей сон розвіявся, як дим.
І вже доранку незасну...
Без тебе холодно серед зим.
О повернись , ти до мене знов!
І зігрій душу теплом літа.
Мені потрібна твоя любов
твоя усмішка привітна.
А без тебе у самоті
Я, як свічка воскова згораю.
Повертаю роки золоті
Літо-літечко нашого раю.
М.Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990165
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2023
Зацілую вуста медові
І візьму тебе у полон.
Приголублю у ніжній мові
Заколишу піснею - сон.
Ти -поміж зірок ясна зірка,
Як небо синь твої очі.
Ти у полі волошка квітка
Вабить у красі дівочій.
Ти є мій скарб - моє кохання
Дарована Богом з неба.
Ти почуття стрімке бажання
Мій простір - моя планета.
На крилах любові злітаю,
Як лебідь у синю блакить.
У долоні зір назбираю
І подарую щастя мить.
Я лебідь... ти- біла лебідка
Ти сонце... і увесь, цей світ.
Ти - красива немов би квітка
Моя Богиня зір з орбіт.
ЯК МИ ЛЮБИЛИСЬ ВИШНІ ЦВІЛИ
Ти такий красивий козаче?!...
Чорні вуса карі очі .
Скільки гарних дівчат юначе?...
Чекають тебе до півночі.
Ти казав, що прийдеш до мене
Візьмеш з собою у свій рай.
Вітер рве листячко у клена
Вже осінь...сніжить небокрай.
Як ми любились - вишні цвіли
Цвіло щастя зорі очі.
О , які ми щасливі були?!,...
Де любов, там мало ночі.
Ти немов лебідь білий крильми
Тулив до себе руками.
Ми воркутали ,як голуби...
Злітами під небесами.
Злетіли білі птиці удаль
Взяли із собою літо.
І на душі смуток, і печаль...
Від зими зів'яли квіти.
Стрілись через роки з тобою...
Ти змінився, я вже не та...
Скільки часу сплило водою?...
Серце б'ється через літа...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990104
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2023
А я народилась на березі Дністра
Тут Батьківська рідна хата : брат і сестра.
Тече річка через доли та ліси
Жайвір співає від божої краси.
О Україно - ясна зірко світання
У сонячнім промінні пташечко рання .
Мої вуста шепочуть твоє ім'я...
Хай буде щаслива доленька твоя!...
А у моїм селі живуть добрі люди
Раненько до праці встають - сонцелюби.
Кружляє біла чайка над рікою
І слухає водограй над водою.
Дівчині красуні пасує вишиванка
Любить вдягати на свято - Чайківчанка.
У серці лунає пісня любові
Галичанка, бойківчанка - у мові.
Тут мій рід оре, сіє зерно у полі,
І вгощають хлібом у родиннім колі.
У церквицях дзвенять дзвони голосні
Дух оживає у красі навесні.
Тут до старого дуба летять журавлі,
Вони до землі несуть щастя на крилі.
Як Сходить сонечко весни над селом
Цвітуть у розмаю мальви під вікном.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990067
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2023
Іди геть ,від мене лукавий!
та не впускай в очі туман.
Ти - мені зовсім не цікавий
Слухати твою брехню, обман.
Я не люблю базарних розмов
Хто розпалює чвари, війну.
Хто кидає камінь з олжі слов
І на тебе спихає вину.
А коли у душі є світло,
Це - сонечко тебе зігріє.
Усміхнеться щиро, привітно...
За свого друга порадіє.
Я не люблю жаб у болоті
Лисиць ,що йдуть нахабно у дім.
**язикатих фесьок у ноті**,
Що закладають на лице грим.
Не розказуй байку про друга
Того ,хто подав руку в біді.
В жаб -заздрість, хвороба, недуга-
Коли добре живеться тобі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989996
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2023
О ні, я не буду мовчати!
Хто вішає на вуха лапшу.
Чи можна в добродія грати?...
Як пірат регоче від фальшу.
А від диких звірів втікають
Стиснув зуби від болі образ.
Ночами від безсонь страждають
Шукають лік від зміїних сказ.
Скажений пес гавкає, лає...
І від злості втрачає лице.
Створить хаос, хвостом махає
Обгадить твоє життя райце.
Ні мертвий ,ні живий у комі
Дивися через лупу на світ.
І наслідки чвар невідомі
Зламані твої крила в політ.
Все віддаємо в руки долі,
Щоб віднайти у душі баланс.
Все дано нам по божій волі
І кожен має на щастя шанс.
Не впускай чужих в свою душу
Не відкривай двері у свій дім.
Бо обтрусить тебе, як грушу
Впустить туман у очі ,як дим.
Не довіряй заздрісним очам!
Хто доїть, як дойну корову.
Він підпалить,зруйнує твій храм,
Як бик у стайлі веде мову.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989952
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2023
Ти зі мною був ,як король на троні
І літав, як птах... завжди на коні.
Я була, як Богиня на іконі
І усміхались нам -сонячні дні.
А любов ,це найдорожчий скарб в душі
Сяє немов діамант в сто карат.
Видно її далеко... і в спориші-
Аплодують, співають їй Віват.
Скажи, чому розійшлись із тобою?...
Між нами світи- тисячу доріг.
Не вернути нам весну із тобою
Вже осінь, падає на наш рай - сніг.
Там, де ти - лютує зима, дощ, гроза...
А там, де я там спекотне літо.
Кожен обрав свою дорогу... сльоза
роз'їдає душу ...в'януть квіти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989699
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2023
Я в думках з тобою наодинці
І цілую тисяч раз твої вуста.
Малюю образ, як на картинці
І у моїй душі дивне відчуття.
Із розпростертими обіймами
Я чекаю тебе ,як лебідь білий.
Бачу у снах, а мій сон - димами-
Розтанув, як сніг - туман посивілий.
Промінь сонця на твоїм волоссі
Переливається хвилею моря.
Я мовчки дивлюсь у безголоссі
І веду тебе до зір, до вівтаря.
Я хочу сказати ,так багато,
Що ти давно увійшла в моє життя.
Я бачу тебе... і в душі - свято
Птахом з грудей рвуться мої почуття.
Ти ́- довірся, не втікай від мене
дай мені до свого серденька ключі.
А без тебе серце спустошене -
У мріях шукає тебе уночі.
На відстані тебе відчуваю
І ловлю ласкаву усмішку твою.
З тобою щасливий... і літаю...
Хочу сказати: **що тебе я люблю**
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989453
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2023
Без тебе я немов би у пустині
Посеред золотих пісків роз-вітрів.
Іду крок за кроком по цій долині
Під сонцем стікає піт з під моїх брів.
Йду один по крутій дорозі життя
Путь в'ється змійкою до вершини гір.
Падаю,збиваю ноги ,як дитя
Від сліз, втомлений млію, втрачаю зір.
Я так хочу відчути твої руки,
Щоб обняла ,ми з'єднались серцями..
Ти напій водою з небесної ріки
Щоб відчути ,що є земля під ногами .
Я ,так хочу набутись із тобою
Відчути ласку, твою любов,і радість.
Розслабитись ,бути завжди собою...
Іти в осінь з тобою стріти старість.
Без тебе я немов би у тумані
І збився із маршруту мій корабель.
Не видно берега у океані...
Ти- зірка надії серед сизих пустель.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989393
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2023
О, чому віддаляєшся від мене
О, чому стала мені чужою.
Не зберегла ти, -наш рай-сокровенне
Те, що всі називають- любов'ю.
Вчора, ще були щасливі з тобою
Будували плани на майбутнє.
Спалила мости... час сплив за водою...
Я не можу стерти- незабутнє.
А життя летить ,як шалені коні
Нема кожен день -свята, є будні.
Бережи щастя у своїй долоні!
Зігрій ласкавим словом у лютні.
Життя, як човен течією пливе
Ми на ньому на берег надії.
А хто любить, той коханою назве
В щасті цвітуть -літа молодії.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989358
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2023
Самотня лебідка була без пари
Опустила крилонька ,важкий був крок .
Крила ламали вітри, чорні хмари
Від вітру, дощу, ховалась між квіток.
Злетіла лебідка в безкрає небо
Там, де сходило сонечко край села.
У красі розквітав сонях на стеблах
І віддавав душі промінчик тепла.
Стая птахів злітала до ясних зір
І поміж них був лебідь одинокий .
Почув він лебедину пісню з тих гір,
Що співала лебідка - спів високий.
Та любов, що зійшла сонцем у серці
Зцілить твою душу від глибоких ран.
Розкуєш крилонька закуті в герці
Злетиш в край далекий через океан.
Заблукала лебідонька в тумані
Де лилась музика мінорно в імлі.
Тут віднайшла лебедя на світанні
Поніс її до сонця -від зим землі.
Злетіли два лебеді в синє небо
Місяць привів - в рай літа до вівтаря.
А для щастя багато нам не треба
Лиш, би світило сонечко ,як зоря.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989336
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2023
А цей вечір без однієї зорі...
Не видно на метр ,можна вибрати око.
Під снігопадом біліє в просторі
Падає сніг на сліди, на мої кроки.
А завтра Різдво, і скоро Новий рік
Хай збуваються твої мрії , бажання.
Хай щастя пливе із благодатних рік
Дарує нам сонечко - весну кохання.
Спішу до тебе, де панує тепло
Йду крізь сніжну заметіль, і хуртовину.
Ніч мов лебідка розчахнула крило
На крилах несе пісню лебедину.
Заясніє новий день, втихне вітер
На сонечку розтане білий-білий сніг.
Зацвітуть ліліями слова з літер
Увійду сонечком у твій дім на поріг.
А завтра Різдво, і скоро Новий рік
Хай збуваються твої мрії , бажання.
Хай щастя пливе із благодатних рік
Дарує нам сонечко - весну кохання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989271
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2023
Встало сонечко над селом...Світає
Птах в гніздечку новий день стрічає.
Підняв свої крильця молиться Богу,
Щоб був легкий злет у путь-дорогу.
Жайвір із гніздечка у небо злетів
На хмаринку, як на човен присів.
Привітався з літом "Доброго ранку!
Землі матінці співа співанку.
А хто працює, той є на селі пан
Колоситься нива-золотий лан.
Збирає у стоси жито, пшеницю
ІЗ криниць п'є жменями водицю.
До пізньої нічки ,як віл працює
Бува ,що на сон-траві ночує.
І поколить на стерні босі ноги
за всякі дари дякує Богу.
Голодний ,небритий у чистім полі
Радіє літу, пташці на волі.
Під дощем промокне до тіла, кісток
У праці, ствержує свій дух, свій крок.
Не та є гарна пташка, що співає...
А та, що про своїх пташок дбає.
Зів'є гніздечко, і злітає високо...
Крильми обійма стрімкі потоки.
А люди, немов мурахи на селі..
То женуть корову, то на коні.
Зранку до ніченьки у поті чола...
Збирають стиглі плоди ,як бджола.
Господиня сніданок всім готує..
В торбу, обід - їсти ,пить пакує.
А господар клепле зранечку косу
Щоб йти у трави, коли п'ють росу.
Як птах по сонцю годинник звіряє
У холодочку він спочиває.
У мріях планує про завтрашній день
І солодить ніжна пісня з пісень.
А хто проспить свій час : весну і літо...
В того зимою голодні діти.
Тре своїм часом вміло дорожити
Щоб у полі святий хліб зростити
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989256
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2023
Зійшло сонечко, так рано над містом
Усміхнулось привітно львів'янці.
Зашумів красень клен зеленим листом
На високім замку рано -вранці.
В Мілані спека, а у Львові дощі
Сяду в літак поїду додому.
Тут ходять гарні панянки у плащі
Літній дощ змиє з доріг мою втому.
Злетів жайвір розчахнув свої крильця
Обійняв божий світ - Зелений гай.
Літній день спішить до води, джерельця,
щоб прийняти благодать з небокрай.
Затьохкав соловейко на тополі
Сказав :"Доброго ранку!,Добрий день!".
Нехай сонечко миру сяє - долі
Ллється рікою віночок пісень.
Львів пахне кавою та шоколадом
сюди летять здалека журавлі.
Щоб намилуватись під зорепадом
Вдихнути у свій рай -пахощі землі.
Цвітуть немов би айстри зорі ясні
Мадонна ніч дарує мить щастя.
Запалює свічі, вогні рясні-
У цій красі, приймаю причастя.
Молиться до зір- князь Львів немов монах
Поспішає на молитву у храм.
Вісточку львів'янці несе голуб птах
Дзвенять органи у музиці нам .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989164
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2023
Я намріяв, і видумав тебе
Намалював образ Богині.
Бачу очі, як небо голубе...
Погляд гордий ,як у княгині.
Я , покохав, тебе ,так покохав...
троянду ,що цвіла весною.
Я сонцем твої уста цілував
А вітром обнімав рукою.
Я, впустив тебе у свою долю
І дав ключі до свого серця.
Знаєш, я птах, який любить волю...
Без тебе живу ,як у герці.
Без тебе літній день у тумані...
Біжить час ,і тікає з під ніг.
І Лебідь страждає у коханні
Наш рай саду замітає сніг.
Ні, вернути назад юну весну
Вже літо в саду догорає.
Я бачу у снах тебе лиш одну,
щей досі тебе я кохаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989148
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2023
О, яка краса, як липа цвіте!...
Так пахнуть пахощі у зелен гаю.
Розпускає сонечко золоте
Свої квіт пелюстки у небокраю.
Я, люблю літо -казкові ночі!,
Як вечір стрічає зірку край неба.
Як місяць заглядає їй в очі
Запалює свято -для мене , для тебе.
О, поглянь ,яка ця божа краса! ...
Соловей, так щебече до півночі.
Розлились ,як океан небеса,-
Як білий - білий день -зоряні ночі.
Вийди, кохана на берег ріки!
Там все для двох, все для щастя - кохання.
Вечір сіє зорі з божої руки
Тут ,як у казці ,як у раю - до рання.
Падають у трави зорі ясні
Я на тебе загадаю бажання.
Хай Літо дарує ніжні пісні
Сяють очі...цвітуть квіти кохання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989093
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2023
Я люблю літо, яскравий світанок,-
Де колір неба блакитньо-синій.
Сходить сонечко каже :" Добрий ранок"
Квітує земля у пісні пташиній.
Я люблю літо -сонечко в зеніті
Сонячні дні і зоряні ночі.
Коли румяниться ябко на вітті
дзвенить спів солов'я допівночі.
Я люблю літо волошки у полі,
Як дозрів колос у стиглих житах.
Як край доріг зеленіють тополі
Цей божий світ крильми обійма птах.
Я люблю літо- барви кольорові,
Тут в травах роси чисті, як кришталь.
А жайвір будить ранки світанкові
У різнотрав'ї гублю я печаль.
Я люблю літо липневий квіт розмай,
Як пахнуть п'янко липи духмяні.
Шелестить зелене листя, як Дунай
Два серця єднаються в кохані.
Я люблю літо білі -білі хмари,
Як пливуть човником , як по -морі.
Вечір пастух жене вівців в кошару
День згорає зіркою в просторі.
Я люблю літо і пісню солов'я
Коли струною дзвенить водограй.
Тут немов у казці і щаслива я
Зорі на щастя сіє небокрай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989077
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2023
О, мовчи, жабо- стара ропухо!
А ти, сидиш по вуха у болоті.
Хто живе у раю собі тихо
На того ідеш з війною в піхоті.
А ти, скажи язиката фесько !,
Як тобі живеться при путінізмі ?...
У тебе нема лиця тварюко...
І ржавіє утроба в егоїзмі.
Зогнила твоя система кремля
І Немає цар на троні вже сили.
Лиш вмієш язиком ''тра ля, ля, ля''...
А своїм дітям копаєш могили.
Твої друзяки у кублі змії:
"Двоголові яструби з махачкали.
Сатаністи зла- попи, повії,
шакали, впадуть в безодню зі скали.
Вбивці катували та вбивали
Не жаліли діточок, жінок, старих.
І українці кров'ю стікали
Гнали з хати на лютий мороз босих.
Стерті із землею села, міста,
Спалені поля, скалічені долі.
Затоплений Херсон - зона пуста
А ти, регочеш... граєш різні ролі.
Катам українського народу !
Ніхто не простить, немає прощення.
Встали сини козацького роду
Стіною захищають сьогодення.
Відважні воїни ідуть у бій,
Воюють за свою землю, свій народ.
А ти, жабо в болоті зла - носій,
вірю, знищимо всіх воєвод - заброд.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988947
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2023
Загадай бажання у зоряну ніч
Допоки квітнуть зорі у небі.
Вони запалюють нам тисячу свіч
Дарують блаженну мить для тебе .
Падають зорі , загадай бажання !
Хай збудуться твої мрії в житті.
Хай зійде ясне сонечко - світання
Розквітає весна у почутті.
Хай буде до тебе привітна доля!
Насіє у жмені зорі ясні.
Золотиться лан життя ,як у поля
Цвітуть квіти у душі навесні.
Усміхайся світу ,будь красивою!
Хай пані любов панує у серці .
Будь коханою і будь щасливою !
Пий щастя ,як водицю з джерельця.
Впаде зірка загадаю бажання,
Щоб тебе знайти на стежці весни.
Як в небо зійде перша зірка рання
Вона приведе тебе в мої сни.
КАТАМ НЕМАЄ ПРОЩЕННЯ!
О, мовчи, жабо стара ропухо!
А ти, сидиш по вуха у болоті.
Хто живе у раю собі тихо
На того ідеш з війною в піхоті.
А ти, скажи язиката фесько !,
Як тобі живеться при путінізмі ?...
У тебе нема лиця тварюко
І ржавіє утроба в егоїзмі.
Зогнила твоя система кремля
Немає на троні царя, вже сили.
Лиш вмієш язиком ''тра ля, ля, ля''...
А своїм дітям копаєш могили.
Твої друзяки у кублі змії
Двоголові яструби з махачкали.
Сатаністи зла, попи, повії,
шакали, впадуть в безодню зі скали.
Вбивці катували та вбивали
Не жаліли діточок, жінок, старих.
І українці кров'ю стікали
Гнали з хати на лютий мороз босих.
Стерті із землею села, міста,
Спалені поля, скалічені долі.
Затоплений Херсон - зона пуста
А ти, регочеш... граєш різні ролі.
Катам українського народу !
Ніхто не простить, немає прощення.
Встали сини козацького роду
Стіною захищають сьогодення.
Відважні воїни ідуть у бій,
Воюють за свою землю, свій народ.
А ти, жабо в болоті зла - носій,
вірю, знищимо всіх воєвод - заброд.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988911
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.07.2023
Від мене до тебе всього один крок
І найкоротша відстань до серця.
Ти, не закривай почуття на замок
Пий любов, як водицю з джерельця.
Я обійму тебе ніжно до себе
зацілую спраглими вустами.
Подарую блаженну мить для тебе,
Щоб світило сонечко між нами.
Ти, не тікай від мене на край світу
У сивий туман темряву ночі .
Хай для нас цвіте у пахощах квіти
Від чуттів світяться щастям очі.
Ти, віднайди стежку на пристань щастя
Там насіє зір ясний зорепад.
У небі віднайди слова - причастя
Засолоди душу як плодами сад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988889
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.07.2023
Про що мрію?...Та просто жити...
Крилом птаха обіймати, цей світ.
Хто поруч зі мною - любити...
Вдихати у блаженну мить- рай -цвіт.
Для щастя багато не треба,
Надійне плече, вірного друга.
Із ним летіти на край неба,-
Щоб легкою була путь - дорога!.
Я хочу ,щоб був мир на землі!
З попелу воскресла Україна.
В кожній хаті був хліб на столі
На свято сходилась вся родина.
Хай матері всміхнеться дитя!
Чоловік жінці, а сестра брату.
Розквітає в країні - життя
Дитячий сміх звеселяє хату .
Нехай впаде благодатний дощ,
Омиє кров... залікує рани.
Цвітуть червоні маки для прощ...
Тримають небо дуби титани.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988687
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2023
Падає, падає літній дощ,
Як чисті роси у трави.
Розцвіла ніжна пелюстка руж
Дзвенить струною октави.
Після грози, літнього дощу
Розлились пахощі п'янкі.
Я нарву тобі ягід пригощу
Засолоджу уста палкі.
Падає, падає літній дощ,
Як чисті роси у трави.
Розцвіла ніжна пелюстка руж
Дзвенить струною октави.
Красне літечко синьооке
Запрошує нас мила в гай.
Небо ,як океан широке
Дарує нам квіти розмай.
Зацвіла рясно черемшина
Білосніжний цвіт нас п'янить .
Радіє літечку пташина
дарує нам - блаженну мить.
--- 2-----
Падає дощ, то сяє сонце ...
Зійшла веселка із -за хмар.
Голубка ловить дощ в долонці
Летить під небесний вівтар.
Літній дощик біжить струмочком
Грає на струнах водограй.
Оживає краса у віночку
печаль змиває небокрай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988673
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2023
Я, так довго ходив світами
І шукав тебе лиш одну.
Зійшли ясно зорі над нами,
Щоб стріли, ми разом весну.
О, Маріє -ти моя мрія!
Нахиляю тобі небо.
Я кохаю тебе Марія!
Співаю пісні для тебе.
Ти -моє сонечко -небеса
Хочу ,щоб була щаслива.
Вабить,твоя чарівна краса
Мила усмішка зваблива.
Ти -ясна зірка поміж зірок
Очі твої мов діамант.
Ти, прекрасна квітка між квіток-
Найкрасивіша із троянд.
Ти являєшся мені у снах,
Як Мадонна на іконі.
Кружляю над тобою, як птах
Дарую троянди червоні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988643
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2023
Кожен поет ,це планета - ясна зірка
Він бачить сьогодення і майбутнє.
З історій, легенд і драм знімає мірку-
Пише мить життя- книгу незабутнє.
А один летить за хмари - на Юпітер,
А інший на червону планету -Марс.
Третій на Венеру ,щоб знайти епітет,
І змалювати образ -сценічний фарс.
Планета Юпітер ,як шалений вітер
Схожа до сонця, найбільша від планет.
Там велетень - Бог грому, космічний містер,
панує , як цар на троні між комет.
А планета Марс ,це вогняна планета
Тут живе Бог війни ,якого звати Марс.
Затягує монета - царів в тенета
На троні він злий гавкає ,як пес барс.
Планета Венера - Богиня мегера
Любить розкіш купатись в алмазах.
Без любові вона, як дика пантера
А світить сонцем у квітучих фразах.
Безсердечний цар, безумець править світом
Розпалює війни на святій землі.
Тримає свій народ в рабстві, та й під гнітом
Заганяє в ярмо ,щоб жили в імлі.
Поет пише про напругу, і тривогу
Вказує сіромасі путь додому.
А Заброди ,і зайди на чуже ласі
Служать лихому карлику рудому.
Ти, іди геть, розбійнику *** сину!
Що тобі потрібно у чужім краю.
Зтер з лиця землі села, міста в руїну..
Пролита невинна кров у цім бою.
А ти, проклятий до сьомого коліна
Горіти тобі у пеклі у вогні.
За пролиту кров Українського сина
Твої нащадки потонуть у багні.
Марс, Юпітер і Венера -три планети
марсіанці прийшли з війною до нас.
У бій ідуть із рашистами поети
Пишуть новітню історію, новий час.
Росія , Білорусь ,і моя Вкраїна ,
Як три великі планети на землі.
Взяла зброю у руки дика скотина,
Наробили бід, горя орки гнилі.
Хто переступив межу згорить у котлі
Прийде час ,високу ціну заплатить.
Буде висіти на гіляці у петлі
На своїй шкурі відчує біль , як болить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988550
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2023
Вмирають не від старості
А від самотності, від болю...
Прагнемо щастя, радості
У любові -красиву долю.
Сильний вміє все здолати
Всякі труднощі у цім житті.
Думає ,як рай збудувати,
Щоб жити просто у доброті.
В круговерті життя працюй
Шукай своє місце на землі.
І план на завтра моделюй
Вирішуй проблеми немалі.
Надія наш дух тримає,-
Тож борись за кожну мить життя.
Сильний рук не опускає
І доводить діло допуття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988455
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2023
Згорнуло сонечко пелюстки
Спішить втомлене у надвечір'я.
Вечір сіє на небі зірки
Єднає долі -лебідь сузір'я.
Сонечко немов диск золотий
Скотилось до моря із синіх гір.
Охолоджує день вогняний
Звучить мінорно мелодія зір.
Мелодію шепочуть хвилі:
О, Марія Марія ,Марія...
Тривожать душу чайки милі
У серці живе -одна надія.
Хочу стріти тебе у житті
Будую до твого серця мости.
Відкриваю душу в почутті
згадую наше літо ,де я і ти.
Місяць осяює - дорогу
Кораблям до пристані Надія.
Висока хвиля б'є тривогу...
Нагадує про тебе Марія.
Море змиває вчорашні сліди,
Схиливши голівоньку квіти.
Лечу птахом на берег мрій туди,-
Щоб знайти наш тихий рай літа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988405
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2023
А в літа, літечка - колір неба
Божий день немов би діамант.
Золотиться зернятко на стеблах
Співає про любов музикант.
А в літа в пташки вільні крила -
Летить до річки ,до джерела.
Тут купається ластівка мила
І всміхаються їй небеса.
А в літа дзвенить музика раю
Грають високі хвилі октав.
Сонце розсипає з небокраю
Проміннячко до росяних трав .
А в літечка - казкові вечори
Зоряна місячна ніч ясна .
Розганяють хмаринки явори ,
Щоб цвіла ,ти мила ,як весна.
А в літа небо - пречиста блакить
Немов би волошки у полі.
Сонечко дарує прекрасну мить
Стелить до ніг квіти в любові.
А в літечка колір синій - синій
В блаженстві цвіте квітом земля.
В гаю лунає спів солов'їний
Ніжна мелодія скрипаля.
А в літа встає рано світанок
Всміхається веселкою день.
Сонечко каже : нам**Добрий ранок!**
квітне душа від ніжних пісень.
А в літа, море пісок золотий -
у плавання пливуть кораблі.
Запрошує нас місяць молодий
На пристань любові в почутті.
А в літа пахне ,так сад медами -
наливає яблука рум'яні.
Світить яскрава зоря над нами
Єднає два серця у коханні.
А в літа, літечка колір щастя
В травах срібні роси ,як кришталь.
Пахне нектар квітів , як причастя -
На крилах мрій злітаємо у даль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988382
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2023
А у мене є синьоокий брат
у нього стільки сонечка неба.
Віднайду слова для святкових дат,
Щоб привітати піснею, як треба.
Брат - це два крила - мами, і тата
Любить сіяти квіти навесні.
Творить красивий , цей світ - руками
Нагадує рай дитинства мені.
Брат живе у місті із юних літ
Я на чужині в чужому краю.
Злітаємось ,як птахи у свій світ
В садочок ,до маминого раю.
Є тисячу доріг поміж нами
Розділяє довга відстань, світи.
Лечу до нього із журавлями
Щоб затишок, тепло літа знайти.
Поїду в село - батьківську хату
Старі фотографії віднайду.
Там молоді, ще мама, і тато
Спогад несе мені насолоду.
На батьківськім подвір'ї ,як в казці
Мальва-ружа, лілія ,жоржини.
Добро зародило в божій ласці
Частує сад ,солодка малина.
Де працьовиті золоті руки,
Там на грядці сходить всяке добро.
З клаптика землі має закрутки
Місто тримає життя - рідне село.
Підемо до святих могил за село,
Де спочивають батьки, родина.
Тут у полі колоситься зерно
Слухає тишу , спів пташок калина.
.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988169
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2023
Я за тобою ,як за стіною
Ти, мій король ,я твоя королева.
Цвіту трояндою із тобою
Нестрашна зима, заметіль лютнева.
Всі прагнемо ласки, і любові
Ніжних, і добрих слів в щирих почуттях.
Коли надихають нас у слові
Проростаємо до душі у серцях.
А всі, ми королеви на троні-
Коли поряд є люблячий чоловік.
Даруй щастя троянди в долоні
Немає значення ,який в кого вік.
А кожна жінка, тоді щаслива-
Коли розуміють її з півслова.
Вона немов діамант красива,
Коли леліє коханого мова.
В кожної жінки свій смак , стиль моди,
Як квітка неповторна, особлива.
Сонечком зігріє в час негоди
Люби, мене ,щоб я була щаслива!...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987971
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2023
Небо немов би море синьооке
Човником місяць по - ньому пливе.
Всміхається літо зеленооке
У світ казковий - в зелен гай зове.
Я запрошую тебе мила у гай,
Де ,так пахне п'янко черемшина.
А на березі літа ,тут справжній рай
Луна дзвінко пісня лебедина.
Згортає сонечко ніжні пелюстки
Від спраги із джерела п'є воду.
Сходять зоряно зорі немов квітки
Осяюють мила твою вроду.
Коли ми удвох ,то швидко біжить час
Згасає ,як зірка - літній вечір.
Літечко веде у білі ночі нас,
Дарують щастя співи лелечі.
А я візьму тебе на свої руки
І понесу на берег любові .
Поміж нас не буде, більше розлуки,
Зацілую твої уста медові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987874
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2023
А я не люблю колір чорний
Грозу, коли падає дощ безмір.
В розмові діалог базарний-
Зиму, що лютує ,як дикий звір.
Я не люблю туман ,як хмарно-
Коли білий день наче чорна ніч.
І витрачати свій час марно
Іти проти вітру, грозі навстріч.
Я ,так люблю колір веселки
Пречисте блакитньо-синє небо .
Коли щебечуть соловейки
на калині для мене , для тебе.
Я так люблю весну і літо
Купатись у пахощах розмаю.
В житах сині волошки квіти
Слухати музику водограю.
А ще люблю золоту осінь
Коли грають на струнах явори.
Як летить птах у небо просинь
Нахиляє нам сонечко з гори.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987825
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2023
Віднайду , чарівний стан
І твої вуста.
В серці світиться- Шафран-
Щастя почуття.
О ,Шафран , шафран!
Синьоокий мій лиман.
Я, засію лан квіток
з долі, зірок.(2 рази)
Намалюю -неба рай
із блакитних мрій.
І нарву, тобі букет
Ніжний квіт лілій.
Як рослинку осяйну
із Карпатських гір.
Твою вроду чарівну
покохав з тих пір.
О ,шафран шафран
Залікуй душу від ран.
Я засію лан квіток
з долі зірок.
О, шафран ,шафран
Синьоокий мій лиман.
Я засію лан квіток-
Аж до зірок.(2р)
Вірш
О ШАФРАН ШАФРАН
Я ,перепливу через океан
щоб зацілувати твої уста.
У серці, пломеніє -Шафран
полум'я любові почуття.
О ,Шафран Шафран!
мій синьоокий лиман.
Я, засію лан з квіток
Щастя з зірок.
Намалюю небо
Рай- із блакитних мрій.
І нарву ,букет для тебе
ніжний квіт лілій.
О, Шафран Шафран!
Залікуй душу від ран.
Я, засію лан з квіток
щастя з зірок.
Ця, квітка сонця...
У Карпатах, розцвіла.
Зоріє на осонці,
як твоя врода чарівна.
О, Шафран Шафран!
мій синьоокий лиман.
Я, засію лан з квіток
щастя з зірок.
Колише вітер
хвилями переливає.
Струна, із літер
до тебе мила злітає.
М ЧАЙКІВЧАНКА
М .Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987802
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2023
О, Боже, дай,тій пташці волю!
легкої ходи і взлету в політ.
Знайти своє щастя і долю
Всміхатись, вдихати пахощі квіт.
Знайти своє місце на землі
Лебединим крилом обняти світ.
Нести щастя, радість на крилі
Сонячну весну до пахучих віт.
Щасливцем зустріти новий день
В небі -світанок, сонце багряне.
чути солов'я нових пісень
Бачить весну, як перший сніг тане.
О, Боже, дай удачу в житті!
перелетіти через океан.
Пізнати висоту у почутті-
Тримати штурвал, як капітан.
Вітром розжену хмари в небі,
Як захудерлить ,задощить душа.
Напою у спеку ,як треба...
Живою водицею із вірша.
Обійму ,зацілую уста...
Поведу в тихий рай -білі ночі.
З'єднає нас зірка золота,
Щоб сяяли Щастям твої очі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987338
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2023
На краю літа зустріла тебе я
Сходила перша зіронька в цю мить.
З під моїх ніг втікали - земля і небо
Вечір єднав долі із за блакить.
Ти-з'явивсь, як сонечко з небес
Закохалась в тебе-я щаслива.
Знайшла тебе без записаних адрес
У світ твій привела- пташка мила.
Я так люблю тебе, я кохаю!...
І лечу до тебе на крилах мрій.
А від долі не втечеш ,це я знаю...
Хто посланий Богом ,той буде твій.
Жду ,як корабля на пристані щастя
Знаю, коханий ,що тільки мій!...
Душі потрібні слова, як причастя...
Цвіту, як квітка в любові святій.
Не біжи ,прекрасний час -мить зупини!
Не втікай ,так швидко у Листопад.
Осінь - не моє ...Літо поверни!
Хай насіє зірка- щастя в мій сад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987240
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2023
Коли був знатний, гарний , молодий,
Всі тебе любили, і знали.
Коли став хворий, немічний , старий,-
Забули і не помічали.
Господь -твоя опора ,надія
Віддай у руки своє життя.
Він дасть сили, духу в безнадії...
Захистить від біди ,як дитя.
Не смій, здаватись...Борись ,за життя!
Живи, і не думай про завтра.
Молись,і знайди час для каяття...
У любові гори ,як ватра.
Коли прийде час -не бійся смерті !
Квітка цвіте ,в'яне ...вмирає.
Впаде на неї сніг...сліди стерті...
Жила людина...вже немає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986871
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2023
В лютень ,коли всі ,так міцно спали
Хижа орда прийшла в наш дім з війною.
Від граду села і міста - палали...
Білий - білий сніг став чорним зимою.
На світанку ,то не грім гуркоче,
То огненний град будить - Україну.
Б'є у дзвін - Кобзаря слово пророче
вставай, підіймайсь від сну - мій сину!
Візьми у руки зброю - козаче!
Прожени аж за Чорне море - орду.
Хай мати, жінка, діти не плачуть
Захисти ,відверни лихо ,біду.
Пам'ятай,це твій дім , тут родився!
На своїй землі ,ти - господар, і пан.
У чистих водах Дніпра - хрестився,
Щоб для тебе колосивсь - золотий лан.
Борись , за життя ... волю , свободу -
За свій край - кожен метр своєї землі.
За світле майбутнє свого роду
За кращу долю, святий хліб на столі.
Схилімо голову свої в журбі!
Хто в бою загинув за Україну!
Злетів ,так рано в далі голубі
Пролив свою кров і зріс у калину.
О, Слава, слава - героям війни!
Світла пам'ять - на землі й на небі.
Ранені війною - дочки, сини
Стояли в борні за мене , за тебе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986863
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2023
Я, придумав собі тебе, твою любов...
Живу день, в день надією на завтра.
Із ран мого серця стікає жива кров...
Згорає невинна душа, як ватра.
Повір , мені, нам не треба бути разом!
На людях усміхатись ,що все окей.
Безсоними ночами плакать щоразу
І в масці грати у тисячу ролей.
Я так люблю життя , яскраві кольори!
За мить тисячу ідей, і фантазій.
Я, люблю слухати ,як шумлять явори
Хочу буть в гармонії ,рівновазі.
Я ,так втомився від самотності життя,
Хочу бути щасливий із тобою.
А від колючих слів згасають почуття
Йду від тебе, щоб лишитись собою.
Я не хочу жити у розкішнім замку
в закритій золотій клітці без волі.
Танцювати під чужу дудку ,у танку-
Бути твоїм рабом... жить без любові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986789
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2023
А , знаєш я тобі не "по зубах",
Коли раниш душу -зламаєш зуба.
Я зброю- тримаю міцно в руках
Хто топче мій рай...я рубаю зруба.
Я ніколи не дивлюсь ,хто ти є?...
Син олігарха, а чи депутата.
Якщо в олжі губиш лице своє
Ти-ти, не людина, а в мізках вата.
А за гроші можна купити все...
Брехун на біле ,каже ,"що то чорне".
До зірок своє ім'я вознесе...
Насіє бід, лукаве серце потворне.
А хитрий лис бере все, що блистить
Прагне слави, звань, золоті медалі.
Хвастун, хоче в розкошах гарно жить...
Пити вино... співати тралі, валі...
--------2-------,
В лютень ,коли всі ,так міцно спали
Хижа орда прийшла в наш дім з війною.
Від град села і міста - палали...
Білий -білий сніг став чорним- зимою.
На світанку ,то не грім гуркоче,
То огненний град будить- Україну.
Б'є у дзвін -Кобзаря слово пророче
вставай, піднімайсь від сну- мій сину!
Візьми у руки зброю- козаче!
Прожени аж за Чорне море- орду.
Хай мати, жінка, діти не плачуть
Захисти ,відверни лихо ,біду.
Пам'ятай,це твій дім , тут родився!
На своїй землі ,ти -господар, і пан.
У чистих водах Дніпра -хрестився,
Щоб для тебе колосивсь- золотий лан.
Борись , за життя ... волю , свободу -
За свій край - кожен метр своєї землі.
За світле майбутнє свого роду
За кращу долю, святий хліб на столі.
Схилімо голову свої в журбі!
Хто в бою загинув за Україну!
Злетів ,так рано в далі голубі
Пролив свою кров і зріс у калину.
О, Слава, слава - героям війни!
Світла пам'ять -на землі ,і на небі.
Ранені війною- дочки, сини-
Стояли в борні за мене , за тебе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986787
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2023
Літня ніч розплела чорну косу
І сплела зоряний віночок.
Босоніж іде в трави, в росу...
Кличе нас кохана в садочок.
Ти-Мадонна -Королева ночі!
Я встелю тобі до ніг квіти.
Дивлюсь в блакитньо-сині очі
Цілую уста сонечком літа.
Розлилась морем липа у цвіті
З чаші ночі п'ю пянке вино.
О, які зоряні ночі вліті!
Зіроньки, як золоте руно.
О, крилатий коню вези у сад
Там дозріли ябка медові.
Ніч насіє нам щастя зорепад
З'єднає два серця в любові.
Прилетіли два голуби білі
Воркують про щось до півночі.
Я тобі нарву з віть вишні спілі
Засолоджу уста дівочі.
---------2‐---------
Я, придумав собі тебе, твою любов...
Живу день, в день надією на завтра.
Із ран мого серця стікає жива кров...
Згорає невинна душа, як ватра.
Повір , мені, нам не треба бути разом!
На людях усміхатись ,що все окей.
Безсоними ночами плакать щоразу
І в масці грати у тисячу ролей.
Я так люблю життя , яскраві кольори!
За мить тисячу ідей, і фантазій.
Я, люблю слухати ,як шумлять явори
Хочу буть в гармонії ,рівновазі.
Я ,так втомився від самотності життя,
Хочу бути щасливий із тобою.
А від колючих слів згасають почуття
Йду від тебе, щоб лишитись собою.
Я не хочу жити у розкішнім замку
в закритій золотій клітці без волі.
Танцювати під чужу дудку ,у танку-
Бути твоїм рабом... жить без любові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986701
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2023
КОЛИ ПІДУ В ЗАМЕТІЛЬ
Коли я піду в заметіль зими
Загублюсь у сивім тумані.
Востаннє змахну своїми крильми...
Згорю, як зірка на світанні.
Згасне сонце для мене навіки
Зів'яну ,як жовте листя з віт.
Кристальним ледом вкриються ріки
Назавжди померне білий світ.
Впаде на мої сліди снігопад
Замете хуртовина мій рай.
Ще цвістимуть квіти у листопад
А душа злетить за небокрай.
В тім краю нема печалі, смутку
Тут ,стоять в задумі ясени.
В полі цвітуть сині незабудки
Нагадують про красу весни.
Я, Лебедем прилечу навесні
І зійду сонечком над світом.
Впаду росою в трави запашні
Проб'юсь із землі ніжним квітом.
Я оживу калиною навесні
Із хмаринок проллюся дощем.
А сонечком осяю сірі дні
Зніму з твоєї душі біль ,щем.
Я прилечу жайвором до саду
Заспіваю для тебе пісні.
Задзвенять струни зір-зорепадом
Почуєш мій голос у струні.
Розіллюсь золотою рікою
Ти прийдеш до мого джерела.
Черпнеш цілющу воду рукою,
Щоб відчути літечка тепла.
Як білі сніги заметуть сліди
Залишу тобі пісню душі.
Ти прийдеш до мого раю -туди,
Щоб послухати мої вірші.
---- Вірш 3-----
Ти, знаєш я тобі не "по зубах",
Як торнешся душі-зламаєш зуба.
Я зброю- тримаю міцно в руках
Хто топче мій рай...я рубаю зруба.
Я ніколи не дивлюсь ,хто ти є?...
Син олігарха, а чи депутата.
Якщо в олжі губиш лице своє
Ти-ти, не людина, а в мізках вата.
А за гроші можна купити все...
Брехун на біле ,каже ,"що то чорне".
До зірок своє ім'я вознесе...
Насіє бід, лукаве серце потворне.
А хитрий лис бере все, що блищить
Прагне слави, звань, золоті медалі.
Хвастун, хоче в розкошах гарно жить...
Пити вино... співати тралі, валі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986696
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2023
О, озвись моя любов!
Привіт, привіт і прощай!
Іду до тебе знов і знов,
Щоб відчути життя - рай.
Без тебе життя немає
Лютень мете снігами .
Серденько тебе шукає,
Як птах під небесами...
Я тебе не відпускаю
Ти - живеш в моїм серці.
Як сонце тебе стрічаю
Згораю в туманнім герці.
Я не можу тебе розлюбити
Не стерти із пам'яті наш рай.
Я, не знаю, як без тебе жити
Чорним цвітом цвіте місяць май!
Стою ,дивлюсь у небесне вікно
Вечірню зіроньку стрічаю.
Я, кручу свої думки ,як в кіно...
Кохаю тебе... і страждаю.
На цій землі нас тримає
Любов - небесна сила.
Чиє серденько кохає?...
До зір здіймає крила.
------ 2------
КОЛИ ПІДУ В ЗАМЕТІЛЬ
Коли я піду в заметіль зими
Загублюсь у сивім тумані.
Востаннє змахну своїми крильми...
Згорю, як зірка на світанні.
Я, Лебедем прилечу навесні
Зійду сонечком над світом.
Впаду росою в трави запашні
Проб'юсь із землі ніжним квітом.
В тім краю нема журби, печалі
Шумлять у мовчані ясени.
Небо пречисте, як у дзеркалі...
Зігріває променем весни.
Я оживу сон травою навесні
З хмаринок проллюся дощем.
А сонечком осяю хмарні дні
Зніму з твоєї душі біль ,щем.
Я прилечу жайвором до саду
Заспіваю для тебе пісні.
Задзвенять струни зір зорепадом
Почуєш мій голос у струні.
Розіллюсь золотою рікою
Ти прийдеш до мого джерела.
Черпнеш цілющу воду рукою,
Щоб відчути літечка тепла.
Як білі сніги заметуть сліди
Залишу тобі пісню душі.
Ти прийдеш до мого раю сюди
Щоб послухати мої вірші.
--------- 3-----------
Літня ніч розплела чорну косу
І сплела зоряний віночок.
Босоніж іде в трави, в росу...
Кличе нас кохана в садочок.
Ти - Мадонна - Королева ночі!
Я встелю тобі до ніг квіти.
Дивлюсь в блакитньо-сині очі
Цілую уста сонечком літа.
Розлилась морем липа у цвіті
З чаші ночі п'ю п'янке вино.
О, які зоряні ночі в літі!
Зіроньки, як золоте руно.
О, крилатий коню вези у сад
Там дозріли ябка медові.
Ніч насіє нам щастя зорепад
З'єднає два серця в любові.
Прилетіли два голуби білі
Воркують про щось до півночі.
Я тобі нарву з віть вишні спілі
Засолоджу уста дівочі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986657
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2023
Я закоханий у троянди квіти
У білі ,жовті, рожеві, і червоні.
В них така красива усмішка літа!
Люблю їх дарувати жінці в долоні.
Ти-красива, як Моніка Белуччі!...
Біленьке личко, довге пишне волосся.
Вабить врода ,як пелюстки пахучі
Горда жарптиця у золотім колоссі.
А такі жінки знають собі ціну
І Запалюють вогник свята для світу.
В заметіль зими нам дарують весну
У душі дзвенить музика-вічне літо.
Вишукана ,розкішна- краса земна
У бутоні п'янкі пахощі медові.
Та не допускає до себе вона
Чекає принца на коні у любові.
Очима цілую троянду-жінку
Від жіночої вроди п'яний без вина.
Пристрастно обнімаю ,як лелітку...
О, Боже ,яка красива ,мила вона!...
Квітка -троянда,це символ любові
Колючі шипи рятують від гріз, вітру.
Сяють в бутоні пелюстки шовкові,-
Як зірка всміхається мені привітно.
Ти-мрія, королева мого серця...
Зрілих літ -квітка троянда у розмаю.
П'ю твою вроду немов із джерельця
Бо тебе я мила ,люблю,і кохаю.
Художник намалював образ жінки
І накинув на плечі зоряну вуаль.
Немов би діамант краса у квітки ...
В самоті , як лелітка на душі печаль.
----- 2 вірш----
Ти красива ,як Кармеліта
В тебе довге розкішне волосся
Вкривають твої плечі , і стан.
Водоспадом краси розлилося-
Милуюсь, душу рву у нірван.
Ти-чарівна ,як троянда літа,
Із уст ллються ніжні слова.
Ти- смаглява немов Кармеліта
Від краси йде кругом голова.
Ти -зіронька мелодія небес
Даруєш мить щастя, як весна .
Усмішка мила немов у принцес
Така сонцесяйна, пристрасна.
Ти-вродлива, як троянда літа,
Із уст ллються ніжні слова.
Ти- смаглява немов Кармеліта
Від краси йде кругом голова.
Від почуттів любов'ю згораю
Коли цілую палкі уста.
Ти -моя квітка земного раю
Любов, доленька мого життя...
У бірюзових очах у сто карат
Відзеркалює діамант -блакить неба.
В шляхетній красі ,як солодкий дукат
Розквітає квітка троянда для тебе.
Троянда королева поміж квіток
Неймовірної краси горда панянка.
Закоханий робить до щастя один крок, -
Щоб цілувать уста, як сонечко зранку.
Йдемо у листопад - в золоту осінь
Шукаємо квітку - закохану весну.
Згасаємо ,як листя - в небо просинь, -
Поміж зір шукаємо,оту одну.
Щастя ,це у твоїх руках синиця
Не шукай у мріях журавля у небі.
Бережи любов ,бо вона криниця
У леті для лебідки -білий лебідь.
А кохання,це гармонія в душі
Безмежний океан ,та тихий шепіт трав.
Романтика ,і лірика у вірші...
Чарівна музика високих октав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986625
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2023
На землі нас тримає-
Небо ,що будить нас від сну.
Чиє серце кохає?...
Дарує сонячну весну.
Ти- тільки моя, моя ...
Між квіток, квітка -Лілія.
Чарує врода твоя,
як ніжних слів поезія.
Ти-тільки моя ,моя...
Поміж зірок ясна зірка.
Вабить усмішка твоя...
Біле личко наче квітка.
Зірка ,що в небі сяє,-
Це чуттів -небесна сила.
Серце ,як птах співає...
І веде до тебе мила.
Я тобі подарую-
Свою Любов, любов, любов.
До серця міст збудую,
Щоб бути із тобою знов.
За тобою сумую-
Думаю, тільки про тебе.
На милі тебе чую...
Я твого серденька щебет.
Я тебе поцілую-
Подарую палку любов.
Я казку намалюю ...
Звільню серденько із оков .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986492
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2023
Ти -неба світанок... захід сонця
Моя пристань-берег любові.
Зірка ,яка сяє до віконця
Малює рай -світи казкові.
Ти- жадана мрія, цей білий світ...
В сонячнім промінні -новий день.
Ти- вишня у саду , розквітлий цвіт
Моя ніжна пісня із пісень.
За тобою піду на край світу
Віднайду ключ до твого серця.
Лечу до тебе на крилах вітру
Надивитись в очі озерця.
Ти, потрібна мені, як повітря,...
Як в пустині -ковток водиці.
Де любов ,там сонячна палітра
Вінчає долі у жар птиці.
Я люблю, люблю тебе... кохаю!...
Із зір плету віночок долі.
Без тебе життя -не уявляю...
Ти -вічна музика любові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986314
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2023
У Херсоні потоп -Армагедон
Заброди підірвали -Каховську ГЕС.
Там чути плач, і крик...та й мертвих стон-
Вода змила наш рай -сучасний прогрес.
Села,і міста пішли під воду
Зносить під воду з могил труни, хрести.
Яка біда, лихо для народу?!...
Затоплені дороги, життя мости.
Видніються уламки ,чуб хати
Швидкоплина вода забрала життя.
За своїм дитям голосить мати
Спалене, і знищене людське буття.
Лицем до дна безпомічні люди
Несе хвиля все до Чорного моря.
Невимовний біль стискає груди
О скільки "руський мір" насіяв горя?!...
Там ,де вчора був рай-мертва зона
Вода стала солона ,і отруйна.
Запас на сотні літ сплило тонни...
У серцях шрами...рана незагойна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986192
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2023
Вона не модель, не із Голівуду...
Не актриса ,яка грає в кіно.
Жінка ,яку побачиш- не забудеш...
усмішку щиру, милу їй дано.
Не високого росту ,як калина...
У мільйонній юрбі -непомітна.
А поміж квіточок -квітка жоржина
Надихає , як мрія блакитна.
Вона сонячна, привітна ,як весна...
Поміж зірок -макова зернина
.Буває ,як високовольтна струна
Як топче її рай цвіт- людина.
Вона скромна, жінка- слова і діла..
Всяку справу доводить до кінця.
Коли дощить...мете заметіль біла-
Шукає сонця у Бога Отця.
Вона є проста українська жінка
Вміє творити ,цей світ прекрасним.
Недосяжна , як у небі зоринка
Зігріє словом- сонечком ясним.
А за спиною кажуть:"дика ружа"
Ні, не візьмеш голими руками.
Пташка ,як всі... шукає тепло в стужу
Літає в мріях під небесами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986122
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2023
Коли прийде день, закінчиться війна...
У всіх церквицях задзвенять дзвони.
Засяє сонце...засіє квіт весна
Благословить усіх Господь з ікони.
Проллється дощ із чорних - чорних хмарин,
Засяє сонечко України.
Оживуть мертві із гробу зі світлин,-
Щоб сказати : "Слава Україні!".
Українці прагнуть миру, не війни!
Борються за свободу і волю.
Вони є жертвами...винні без вини,-
Що є народ з козацького роду.
Вони не будуть ніколи рабами,
А будуть господарями землі.
У цім бою з'єднаються серцями,
Щоб здобути перемогу у борні.
Стане брат за брата ,батько за сина,
Щоб відомстити за пролиту кров.
Воскресне,оживе з руїн країна!
Щоб жити, творити... любити знов.
Молюсь за перемогу - Україну!
за усіх ,хто віддав за нас життя.
Запалюю свічу у цю хвилину
Прошу в Бога - щасливе майбуття.
Коли прийде день, закінчиться війна
На могилі зацвіте калина.
До ніг солдату встелить квіти весна
Честь герою віддасть - мати Україна..
-------' 2--‐------
У Херсоні потоп - армагедон
Заброди підірвали - Каховську ГЕС.
Там чути плач, і крик...та й мертвих стон
Вода змила наш рай - сучасний прогрес.
Села і міста пішли під воду
Зносить під воду з могил труни, хрести.
Яка біда, лихо для народу?!...
Затоплені дороги, життя мости.
Видніються уламки ,чуб хати
Швидкоплинна вода забрала життя.
За своїм дитям голосить мати
Спалене, і знищене людське буття.
Лицем до дна безпомічні люди
Несе хвиля все до Чорного моря.
Невимовний біль стискає груди
О скільки "руський мір" насіяв горя?!...
Там ,де вчора був рай - мертва зона
Вода стала солона та отруйна.
Запас на сотні літ сплило тонни...
У серцях шрами...рана незагойна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986106
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2023
З першого погляду закохався,
Як у музику із перших нот.
Усміхнувся сонцем ...привітався.
Запрошую вас пані на фокстрот.
О, дозвольте, взяти вашу руку!
Обняти ніжно-ніжно за плечі.
Вслухайтесь у музику -ритм звуку
Хай запалює свято -цей вечір.
Я від струни скрипки -розквітаю,
Як окрилений лечу до зірок.
Коли ви, поруч- то я співаю...
Вдихаю пахощі квіту ковток.
Я, закохавсь у вас -Люблю...люблю...
Від краси очей не відірвати.
В танці немов солодке вино п'ю...
І не хочу із рук відпускати.
Ми із вами ,як лебеді білі
Кружляємо в небі на світанні.
У океані -стихають хвилі,-
Як серця єднаються в коханні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986013
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2023
В небі кружляє лебідонька одна
Купається у хмарах ,як в ставочку.
Дарує мить щастя красуня весна,...
троянди, що цвітуть у рай -садочку.
Лебідки милого забрала зима...
Відлетів за обрій у заметілі.
Чекає із доріг ...а його нема...
Лебедя слід замели сніги білі.
Звучить музика-лебедина пісня
Переливається хвилями струна.
У вікно заглядає -зоря досвітня
І рве серденько на шматки вона.
-Не сумуй, не журись моя кохана!
Навесні прилечу я до тебе у сад.
Над тобою сонцем в путі стану...
Захищу, від вітру, і гріз в листопад.
Я на згадку залишу тобі пісню
А в ній моя любов -палке почуття.
Коли прийдеш -в Золоту осінь пізню...
Згадаєш, як колись любив тебе я.
Лебідка без лебедя у самоті
В думках кружляє під зоряним дощем.
Згорає від гірких сліз у почутті...
Тужить за милим..на душі, біль, і щем.
Лебідь відлетів за сиві тумани
Згорів від лютня -холодної зими.
Втомлені крилонька зложив ,так рано...
Лебідці втирають сльози ясени.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985975
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2023
Музика веде у світи казкові
Від струни скрипки я розквітаю.
Всевишнім дана нам пісня у слові
Дивовижна краса в ріднім краю.
Я люблю музику -солов'я пісню
Лелію, як батько мале дитя.
Сію зерно плекаю ниву житню
Оспівую рай землі- мить життя.
О, дзвени струнами -музико моя!
Хай тануть сніги і заметілі.
Поміж зірок пломеній -зоре моя!
Засолоди ,як сад вишні спілі.
Музико , ти є дар - цілунок Бога
в ореолі сонечка земний рай.
Прошу прожени печаль ,і тривогу
Хай шумлять ясени зелений гай.
Хай всміхається новий день - привітно!
Зустрічає сонячні світанки.
Освітляє путь у світ -боже світло...
Даруюють щастя мої співанки.
Слухаю музику , йде земля з під ніг...
На крилах мрій літаю, літаю...
Вона наче перший білий -білий сніг-
Пречисте світле душу вдягає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985851
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2023
Баран з чайкою веде словесну війну
Хоче її затоптати брудним копитом.
Взяти на круті роги, за любу ціну...
Через птах передає вітання -транзитом.
Крутий задавака є великим понтом,
Пише писульки у світ і робить рекламу.
Щоденно в олжі, і брехні ревить скотом...
І творить язиком життєву мелодраму.
В чайки крила, вона вільна -вільна пташка...
В політ злітає, як нападає дикий звір.
Шукає в небо путь ,коли її важко...
В блакиті сонця набирає сили безмір.
Баран волає, рече голосом диким...
І хоче довгим язиком ранити чайку.
Він без мізків в люті, є злюка ,жорстоким...
Кличе ослів, і кіз ,щоб ті творили лайку.
Від заздрощів в людини є стільки люті,
Що до слави іде через лжу, словесний бій.
Баран здичів у стайлі в лайні-конфетті
Піниться від злості, щоб завдати -мордобій.
В чайки вільні крила, високо літає...
Ослу, і козі її умом не досягти.
Хто в житті овечу шкуру закладає...
Із тим ніколи, спільну мову - мир не знайти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985746
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2023
Ранній сніг впав на моє волосся
Забілили скроні як чисті роси.
Злетіли ввись лебеді ...голосять-
Що вже осінь...Скоро зима, морози...
Вже сідає сонечко низенько...
І згасло зіркою немов би життя.
Ти, притулись до мене миленька
Крилом лебединим зігрію тебе я.
Не журись ,що вже осінь - кохана !...
Що вітер зриває жовте листя з віт.
Ще цвітуть пізні квіти -духмяно!...
Усміхається ще нам, цей білий світ.
Візьму твою руку в свої руки...
Закружляємо ,як лебеді білі.
Де є любов, там нема розлуки
Сяє сонце...стихають заметілі.
Розплела осінь золоту косу
Запрошує в осінній сад - кохана!.
Пожовтіли отави в покосах
Дзвенить музика з сніжних гір - горгани.
Ранній сніг впав на моє волосся
Забіліли ,так скроні ,як білий цвіт.
Дякую Богу, що все збулося....
Стрів тебе...Цвіте для нас - блаженний світ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985599
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2023
ПІСНЯ
Залебеділи роки мої, швидко летять....
Не повернути їх у літечко красне.
І в течії водограєм дзвенять-
Згорають, як зорі, на сонечку яснім...
Зачекайте, роки -на березі літа!...
Нехай цвіте п'янко липа духмяно.
Знов назбираю букет гарних квітів
І подарую тобі їх кохана !...
В думках я розправлю - лебедині крила
Згадaю, ту стежку у рай літечка, літа.
Там, де у полі в житах моя мила
Сплітала вінок із волошкових квітів.
З тобою кохана підемо в трави,
Там ,де п'янкі квіти пахнуть медами.
Я віднайду ніжну ноту тієї октави
Оспіваю чарівну твою вроду піснями.
ВІРШ 2
Не відлітайте роки в золоту осінь!
Побудьте, ще трішки на вітті клена.
Хай голубіє блакить у небо просинь
Співає пташка на листі зеленім.
Прошу, не поспішайте роки, в листопад!
Хай стріну красне сонце на світанні.
Поведу милу під осяйний зорепад
Залелію, як квітку у коханні.
Розправили крилонька молоді роки,
Згубились в тумані, та у блакиті.
Зійшло Сонце, край неба, берега ріки...
Дарує щастя в цій блаженній миті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985574
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2023
Я чую в тиші музику скрипаля...
Від високих струн сонце світає...
Відлунює мелодія звіддаля...
Коли ,ти поруч душа співає...
Я розквітаю ,як сад розквітаю!...
Від цілунку палких у уст ніжних слів.
Без тебе в'яну ..і знову воскресаю...
Як приходиш до мене з казкових снів
Я так люблю, люблю, тебе кохаю!...
Несу тобі я любов на крилі.
Ти, моє сонечко у небокраю...
Ясна зірка ,яка сяє землі.
Із тобою лечу до неба, до зір...
Ти -моє натхнення -цей білий світ.
Ти -моє щастя із мелодійних лір...
Земний рай мого життя - мій політ.
Ти- приходиш у мої казкові сни,
Я крізь сон шепочу твоє ім'я.
Чекаю, немов край доріг ясени
Згораю в почуттях, як полум'я.
Я навіть через тисячу-сотню літ
Буду любити тебе, як вперше.
Ти- моя троянда- ружа, райський квіт...
Мрія, пісня з пісень мого верша.
Я розквітаю ,як сад розквітаю!...
Від цілунку палких у уст ніжних слів.
Без тебе в'яну ..і знову воскресаю...
Як приходиш до мене з казкових снів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985434
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2023
А друзі стали вороги
Рідні, близькі стали чужими.
На плечі падають сніги
Вчорашні дні стали рудими.
Хто кого любить, шанує
Ніколи його не підведе.
Свою любов демонструє
Посеред ночі його знайде.
Друг пізнається у біді,
В радості, горі із тобою.
Не носить заздрість у груді...
Не вжалить тебе кропивою.
Не осудить за спиною,
Зупинить шкідника, гризунів.
Не піде в твій дім війною...
Від тебе віджене злющих псів.
Хто стає вітром на путі!
Трусить чужу душу, як грушу.
Немає він щастя в житті
Мерзне від холоду у стужу.
Я не люблю лукавих слуг
нікому нічого не винна.
Хитрих базарних баб- папуг,
Які ,як гроза, дощ, хмарина.
Жадний, скупий - умом бідний...
Він більше втратить, а чим знайде.
В очах істин - жалюгідний-
Втрачає дружбу і ниць паде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985304
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2023
Злетіли роки, як лебеді білі
Забрали весну, літо у далечінь.
Я йду в осінь, листопад, заметілі...
Паде листя... сплива голубінь...
О лебеді білі, лебеді білі!...
Не відлітайте -в блакить, так рано!...
Ще хай цвітуть почуття - квіту лілій
Звучить наша музика літа - сопрано.
З тобою візьмемось кохана за руки
Підемо разом в осінній наш сад .
Вже не між нас більш не буде розлуки
Нехай закружляє нас листопад.
Так хочеться літечка літа тепло...
Наговоритись мила з тобою.
Падає пожовклий листя на чоло-
Золота осінь шумить листвою.
Злетіли птахи за обрій в тумани
Немов би мої молодії роки..
У піднебессі немов би прочани
Пливуть , як вода золотої ріки.
Вітер зриває із віт жовте листя
Падають дощі і в'януть квіти...
Про тебе нагадує осінь пізня
Я тебе не можу розлюбити.
Залебеділи роки журба, печаль!...
В саду, без тебе сумує вишня.
Зачепив мінорну вись явір скрипаль
Шукаю твої сліди... дні колишні.
Я лечу на побачення до тебе...
У храм музики, щастя, любові.
Твій дзвінкий голос -то пречисте небо
Солодить душу у пісні , слові.
Без тебе повільним кроком крокую...
В леті, я натомив свої крила .
До твого серденька мости будую...
Чекаю у сни тебе я мила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985243
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2023
Я люблю зеленолисті дерева
Немов під парасолькою стою.
Милуюсь, цим світом, як королева
Про крапельку дощу, Бога молю.
Я закохана у стрункі ясени...
Духм'яну липу в цвіті розмаю.
У клена ,що сяє сузірям весни
Соловейка спів в зеленім гаю.
Я йду на поклін до старого дуба
Що тримає дух - небо на плечах.
Тут у пахощах руж пташечка люба
Цілунком літа осяює шлях.
Я присяду на гілочку, як пташка
Під листям кленовим відпочину.
Побачу, як цвіте квітка ромашка
Намалюю пейзажну картину.
Дивлюсь із верховіття на долину,
Як в траві два голуби воркують.
Діждались літечка в похожу днину
Стрибають від щастя і танцюють.
Полетіли до води до фонтана,
Щоб від спраги водиці напитись.
То полетять до джерела, до крана
Купаються тут ,щоб освіжитись.
Я хочу спіймати голуба миру
Щоб сів на долоні хлібця поїв
А я йому відкрию душу щиро
Розкажу казочку із своїх снів
Поспішаю туди на острів щастя,
Де стоять на пристані кораблі.
І приймаю божий день, як причастя
Дякую Богу ,що на цій землі.
Набираю сил в матінки природи
Під сонечком літа засмагаю.
Я черпаю в душу мить насолоди
немов пташечка світу співаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985228
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2023
Жила у лісі одна лисиця
Пихата, крута цаца одна.
Не ходила, літала орлиця,
Де з'являлась, там лихо, біда.
Коли йде лисиця... крутить хвостом
Манить баранів, кіз до себе.
Пустить туману в очі язиком,
Як змія підлізе до тебе .
Очима ловить пташок у лузі
Проситься у друзі -чужий дім.
Грає різні ролі в цій окрузі
Як артистка співає усім.
Хвалиться лиска, що найгарніша
Наймудріша, таких більш нема.
Що вона цариця наймиліша
Має талант співати вона.
Із бараном ламбаду танцює
З вороною осудить усіх.
Обіллє брудом... маніпулює-
Слухаєш її, і плач і сміх.
Вона на все красиве має нюх,
Що лежить, блистить в чужій скрині.
Жаба в болоті претопче твій дух
хвалиться, що є на вершині.
Думала хижа лисиця всю ніч,
Як купити звання за гроші.
Писала царю **письмо** важну річ
Хвалить ,що має пісні хороші.
У цій байці друзі, правда життя,
Що хто платить, той є на троні.
Безголосі, безталанні бува-
Ходять у золотій короні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984966
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2023