Чайківчанка

Сторінки (27/2679):  « 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 »

Я НАМАЛЮЮ ТОБІ РАЙ

Вже  світло  згасло  у  вікні
Спати  лягло  втомлене  місто.
Горять  запалені  вогні
Так  святково  і  урочисто.

Під  сіянням  зірок  -  земля
Осяяні  стежки  до  ранку.
Мерехтять  із  небес  здаля
Кличуть  нас  у  ніч  циганку.  
   
Я  намалюю  тобі  рай
Поведу  у  зоряні  світи.
Назбираю  зір  з  небокрай
Насію  щастя  із  висоти.

Сплету  вінок  з  зорецвіту
І  увінчаю  пишні  коси.
До  ніг  встелить  квіти  літо
Мільйон  білих  троянд  у  росах.

Зійшов  місяць  в  надвечір'я
Ніч  одягла  зоряну  вуаль.
Сяє,    яскраво    сузір'я
Лебедів  манить  у  синю    даль.







адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971918
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2023


Я ДИВЛЮСЬ У ТВОЇ ОЧІ

Я  дивлюсь  в  твої  блакитні  очі
В  них  відзеркалює  увесь  світ.
Які  прекрасні  зоряні  ночі!
Коли  тобі  всього  двадцять  літ.

У  твоїх  очах  іскряться  зорі
В  них  сяє  сонце-  блакить  неба.
Грає  висока  хвиля  у  морі
Музику  любові  для  тебе.

Я,  розплету  твої  довгі  коси  
В  них  троянду  червону  вплету.
Де  любов,там  тане  сніг,  морози
Небо    нахиляє    висоту.

Ти,квітка  весна  -сонечко  моє
Зацілую  вуста  медові.
Усміхнись,  і  відкрий  серце  своє
Ти  є  мій  рай  -пісня    у  слові.

У  почуттях  єднаються  долі
Зливаються  в  унісон  серця.
Поведу  тебе  в  світи  казкові
Щоб  навіки  з'єднати  серця.








адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971905
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2023


ЗАПАЛЮ СВІЧУ

ЗАПАЛЮ  СВІЧУ  ,ЗА  ТИХ  ХТО  НЕ  З  НАМИ
І  ХТО  В  ЛЮТУ  ЗИМУ  ПІШОВ  ВІД  НАС.
Я  СИРОТА  БІЛЬШЕ  НЕМАЄ  МАМИ
СЬОГОДНІ,  ДЛЯ  МЕНЕ  -СКОРБОТНИЙ  ЧАС.

ВИ,  АНГЕЛ  ОХОРОНЕЦЬ  -НЕБЕСНИЙ  ДЗВІН
МОЄ  СОНЦЕ  ,ЩО  ПІД  НЕБЕСАМИ.
МОЛЮСЬ  ЗА  ВАС  МАМО...  ВІДДАЮ  УКЛІН
У  МОЛИТВІ  ЄДНАЮСЬ  ІЗ  ВАМИ.
МОЛЮСЬ,  ПЛАЧУ,  СУМУЮ.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971810
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2023


ПОЇДУ В УКРАЇНУ ДОДОМУ

Коли  сонце  зійде  рано-рано
Я  осідлаю  коня  в  дорогу.
Поїду  в  Україну  до  мами
Додому,  додому,  додому.

О  я,  так  довго  не  був  у  Львові
І  не  бачив  ,як  цвітуть  каштани.
Ростуть  ,як  дерева  вежі  нові
З  синіх  гір  ловлять  щастя  львів'яни  .

Тут  втому  душі  змиє  Львівський  дощ,
Зрадію  цим  днем  благословенним.
Я,  злечу  голубом    до  старих  площ
Розквітну  листям  кленом  зеленим.

Тут  пахне  кавою  смачний  бісквіт
Їздять  карети,  все  як  у  казці.
І,  я  князю  Львову  скажу  :"Привіт"!
Обніму  крильми  у  божій  ласці.

В  львів'янок  врода,  як  у  квіток  руж
Демонструють  ,як  парижанки  моду.
Стоїть  Львів  ,як  пан    посеред  вельмож
Малює  їх  красу  в  любу  погоду.

Зустріне  кохана  біля  воріт  
Від  спраги  дасть  напитись  водиці  .
Я  тут  віднайду  весну  -юних  літ,
Закружляю  над  гаєм  ,як  птиця.

--------2----------
ЯРЕ  ЗЕРНО  В  ЗЕМЛЮ  ЗАСІЮ
Яре  зерно  в  землю  засію
Білим  снігом  покрию  від  зим.
Цілунком  сонця  залелію,
Щоб  золотилась  нива  для  рим.
Життя  ,це  хліб-  святе  причастя
Він  нагодує  мільйон  сердець.
А  пісня  -подарує  щастя
У  благодаті  божій  -вінець.
Я  покличу  на  свято  усіх
Вишитим  обрусом  накрию  стіл.
Хліб-,як  ясне  сонечко  для  всіх
Дає  натхнення  ,радості,  сил.
У  синю  даль  голубом  злечу
У    божий  рай  у  дім  Господній.
Я  запалю  у  пісні  -свічу
І  ,Оживу-  в  день  великодній.
Я  гостем  прийшла  у  це  життя,
Щоб  лишити  свій  слід  на  землі.
Вишию  барвисте  вишиття
Мак  червоний  -колос  на  стеблі.











адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971751
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2023


ДРУГ

Кому  я  потрібна  той  мене  знайде
Підтримає  мене  в  радості  в  горі
Байдужий  гляне  заздрісно  омине
і  за  плечима  осудить  в  гонорі

Лиш  того  друга  і  подругу  назву
Хто  свій  час  на  мене  лиш  витрачає  
Немов  сестру  свого  брата  обніму
Коли  до  мене  в  гості  завітає

Знайомих  є  так  багато  а  не  всіх
Що  можна  своїм  другом  їх  назвати
А  коли  біда  їх  слід  замете  сніг
Не  знайдуть  стежку  до  твоєї  хати

Не  той  друг  що  сидить  за  круглим  столом  
І  веселить  твою  душу  на  свято
Хто  у  слові  зігріє  тебе    крилом
Розуміє  і  вміє  співчувати  

А  подружка  як  рідна  сестра  тобі
В  біді  тебе  не  залише  ніколи
У  вас  є  погляди  на  життя  одні
Звільнить  тебе  від  печалі  неволі

 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971714
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2023


ВІДЕНСЬКИЙ ВАЛЬС (ПОВТОРНО)

ВІДЕНСЬКИЙ  ВАЛЬС
Дзвенить,  так  святково-музика  любові
У  високій  октаві  віденьський  вальс.
Осінь  запалює  вечори  казкові
І  запрошує  на  білий  танець  нас.
В  скрипки  наче  у  жінки  голос  сопрано
І  скрипаль  ключем  ноту  підбирає.
Дозволь  ,взяти  тебе  в  обійми  кохана!
Музика  нам  першу  зустріч  -нагадає.
Ти,  зроби  крок  вперед,  крок  назад,  по  кругу-
Закружляємо,  як  лебеді  з  тобою.
Підніми  голову...з  плеча  скинь  напругу,
Відчуєш  легкий  політ  ти,  зі  мною.
Лунає  музика,  музика,  музика,
Мов  хвиля  моря  набирає  висоту.
Прекрасну  мить  нам  дарує-  Галактика,
Веде  у  казковий  світ-осінь  золоту.
О,  музико  моя  чарівна  Богине  !
Ти,у  леті  білих  лебедів    -ковток.
Немов  би  красуня  весна-княгиня  
Солодить  мед  пахощами  із  квіток.
Знімає  свого  капелюха  Листопад
Він  стоячи  маестру  аплодує.
Ніжний  звук  скрипки,  як  сонячний  променад
У  танці  білих  лебедів  вінчує.
М.Чайківчанка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971609
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2023


Я ТАК ДОВГО ТЕБЕ ШУКАВ

Я,  так  довго-довго  тебе  шукав
І  минали  дні  за  днями  -роками.
Без  тебе  жив,  як  в  пустині...страждав
Явилась  ,як  зірка  під  небесами.

Я  розцвів  з  сходом  сонця  багряним
Коли  побачив  тебе  знову  у  сні.
Я,  згораю  -  почуттям  жаданим
Так  хочу  стрітись  із  тобою  в  житті.

Я    лечу  вище  хмар,  аж  до  зірок
Мрію  про  тебе  днями,  і  ночами.
До  щастя  треба  зробити,  лиш  крок
І  леліяти,      свою  любов  -словами.

Я    довго  ждав  твоєї  любові,
Щоб  ти,  відкрила  мені  душу  свою.
Три  слова  у  милозвучній  мові
Щоб  звучали  ніжно  "Я  тебе  люблю".

У  моєму  серці  живеш  лиш  ти
Пішки  пройду  до  тебе  гори,  доли.
До  твого  серця    будую  мости
До  ніг  стелю  ніжний  квіт  матіоли.



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971562
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2023


Добрий день , пане добродію!

Доброго  дня,  пане,  добродію!  
Доброго  дня  ,мій  друже  милий  !
Я  без  вас  жити  більше,  не  вмію
Ви,  даруєте  щастя  ...даєте  сили.

Я  так  хочу  притулитись  до  вас
Обняти,  почути  ваш  голос.
Але  світи  ,дорога  розділяє  нас
Лиш  мрія  росте,    як  у  полі  колос.

Я  вірю,  що  стрінемось  з  вами
Прийде  весна  і  зацвітуть  квіти.
Засвітить  сонце  ясно  над  нами
Поведе  нас  у  казкове  літо.

Ми,  з  вами  зустрінемо  вечір
Який  запалить  для  нас  ясно  зорю.
Ви  обнімете  мене  за  плечі  
Скажете  мені"  Я  тебе  люблю".

Люблю  ,тебе  моя  подруго  мила!
За  те,  що    рідну  душу  віднайшов.
Ми  ,розпустимо  свої  вільні  крила
Там,  де  живе  пані  щастя  -любов.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971521
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2023


МУЗИКА СЕРЦЯ (СПІВАЄ МИКОЛА ЖОГЛО)

Я  до  тебе  мила  пригорнусь
І  відчую  дужі  крила  -небо.
І  тобі  ласкаво  усміхнусь
Заспіваю  пташкою  для  тебе.
           Ти,  моя,  тільки  лиш  моя
           Цілуй  палко  не  відпускай.
           Або  ж  музика  серця  твОго-
           Є  блаженно  оспіваний  рай.
Ти,  є    доля  дарована  Богом
Мій  Ангел  -  охоронець  на  путі.
Сонячно  осяюєш    дорогу
Моя  любов,  і  радість  у  житті.
                 Перелечу  через  океан
                 Бистротічні  ріки,  ліси,  гори.
                 Ти,  є    Всесвіт  …а  я  твій  Атлант,
               Подолаємо  разом  усяке  горе.
М.Чайківчанка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971519
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2023


ТИ, ОДНА , ЯК СОНЦЕ В МОЇМ СЕРЦІ

Ти,  одна  ,  як  сонце  в  моїм  серці
Нікого  більше  не  треба  мені.
Я,  без  тебе  живу  ,як  у  герці
І  від  самоти,    згораю  в  огні.

О,  скільки  я  в  житті  доріг  пройшов
Скільки  бачив  я  красивих  дівчат.
На  відстані  відчуваю  тебе  знов...
Ти,  поставила  в  душі  -печать.

Ти  моя  любов...    запала  в  душу
І  неможу  тебе  ніяк  забути.
Ночами  голову  собі  сушу
Хочу  ,наш  рай  знову  повернути.

Знаєш  ми  такі  з  тобою  різні
А  чомусь  мене  тягне  до  тебе.
Ми,  з  тобою  ,як  квіти  пізні,
Як  лебеді  ,  що  кружляють  в  небі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971286
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2023


Я ЛЮБЛЮ РОМАНТИЧНИЙ ВЕЧІР

Я  люблю  сюрприз-романтичний  вечір
Старомодна  у  простих  речах.
Запали  камін..  обійми  за  плечі
Наша  зустріч  буде  при  свічах.

Ти,  запали  свято  -свічу  любові
Поглядом  у  себе  закохай.
І,  приласкай  мене  ніжно    у  слові
На  струнах  скрипки  пісню  співай.

Ти,  поведи  мене  у  казковий  рай
Там,  де  дзвенить  музика  весни.
Цілуй  мої  уста  ...і  не  відпускай
Сонечком    зігрій  серед  зими.

Я  подарую  квіт  троянди  білі
Признаюсь  тобі  у  любові.
Ти  ,є  моє  сонечко  в  заметілі
Музика  -зір  у  ніжнім  слові.

Я  хочу  танцювати  із  тобою
Як  лебеді  у  вальсі,  танку.
Хай  дзвенить  струна  дзвінкою  луною
Сіють  нам  щастя  зорі  доранку.

А  для  щастя  багато  нам  не  треба
Лиш  ,би    рідну  душу  зустріти.
Удвох  летіти  у  високе  небо
На  щастя  нам  зорі  ловити.

Я  люблю  сюрприз-романтичний  вечір
Квіти...слухати  музику  зір.
У  мріях  злітати  в  краї  далечі,
як  лебеді  кружляти  до  гір.
М.Чайківчанка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971268
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2023


ДОЗВОЛЬ, ГОСПОДАРЮ ЗАЩЕДРУВАТИ!

Дозволь  ,господарю  защедрувати!
З  зіркою  увійти  до  твоєї  хати.
З  Новим  Роком  і  Йорданом  вітаю!
На  щастя  зерно,  і  добро  засіваю.

Нехай  Ісус  -боже  дитятко  нині
Засвітить  нам  ясно  зірку  в  Україні.
Принесе  нам  мир  ,і  добро  у  хату
Стрічає  із  доріг  дітей,  внуків  мати.

Хай    на  вишитім  обрусі  на  столі
Буде  святий  хліб,  і  добро  ,як    на  землі.
Вся  ваша  родина  горя  не  знає
І  Господь  ,від  біди  усіх  захищає.

Сію,  зерно:  жито,  овес,  пшеницю
Нехай  вам  родиться  хліб-  всяка  пашниця.
А  Господь  благословляє  ваше  життя
Вашу  хату  розвеселить-  боже  дитя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971198
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2023


Я, ДЯКУЮ ТОБІ, ЗА ВСЕ -БОЖЕ !

Я,  дякую  тобі,  за  все  -  Боже  !
За  радості,  журбу  ,і  печалі.
Що  піднімає  від  сну  -  світло  боже
Живу,  мрію,  як  птах  лечу  удалі.

Ти  ,  ведеш  у  плавання  корабель
Я  пливу  у  путь-  океан  життя.
Розправляю  крила,  як  журавель
Бачу  цей  світ...І  тішусь,  як  дитя.

З  тобою  Боже,  я  все  здолаю!
З  тобою  перепливу  океан.
Цвіту  квітом,  деревом  зростаю
І  словом  лікуєш  мене  від  ран.

Ти,  у  морі-мій  маяк  ,  і  світло
Ведеш  до  причалу  моє  життя.
Несеш  до  зірок  на  крилах  вітру
І  даруєш  душі-вічне  життя.

Допоки  буду  жити  на  землі
Я  буду  хвалити  твоє  ім'я  .
Ти,  мій  Цар  ,  і  є  Спаситель  душі
У  твоїм  слові  воскресаю  я.  



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971191
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2023


НЕМА ПРАВИЛ У ВІЙНИ (ДНІПРО У СКОРБОТІ)

Від  крилатих  ракет  стогне  земля
Тремтить  від  град,  і  канонад  війни.
Орда  за  собою  все  спопеля,
як  дикуни  прийшли  до  нас  вони.

Приліз  із  московського  болота
Поводиться  тут    гірше  скотини.
Все  знищує,  руйнує  голота
Села,  міста  спалені  в  руїни.

Я  читаю  пресвяту  молитву
Вранці,  білий  день,  у  пізній  вечір.
За  солдатів,  що  ідуть  у  битву
І  тримають  небо  дужі  плечі.

Нема  писаних  правил,  у  війни
Між  життям  і  смертю  стоїть  солдат.
Йдуть  до  перемог  відважні  сини
Обпечені  полум'ям  від  гармат.

Падають  вниз  будинки  у  порох
Виросла  із  каменю  могила.
Сирена...  людина  б'є  на  сполох
Падає  під  уламки        безсила.

Вчора  Київ,  Харків,  Буча,  Ірпінь,
Нині  Дніпро  у  полум'ї  горить.
Ходить  смерть  з  косою,  як  чорна  тінь
i    не  дає  нам  працювать,  і  жить.
   ДНІПРО  У  СКОРБОТІ
Рік  дві  тисячі  двадцять  третій
В  Україні  іде  війна.
Тут  летять  крилаті  ракети
Забирає  людське  життя.

На  лівому  березі  Дніпра
Там,  де  жили  мирні  люди.
Від  градів  будинок  догора-
Горять  машини,  споруди.

Нині,  старий  новий  рік-  свято
Дніпро  в  жалобі,  скорботі.
Розіп'ятий  син  від  рук  ката
стікає  в  кровавім  поті.

Рашист  шахіда  посилає
 хоче  злякати  вкраїнця.
На  сто  літ  прокляття  приймає
за    злочин    карму  по  вінця.

Пролита  кров  на  білім  снігу
жертви,  скалічені  долі.
О,  Боже  ,ти  зніми  напругу!
Страждання  душ,  людські  болі.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971047
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2023


НАРОДЕ МІЙ, ТИ, БУДЕШ ЖИТИ!

Я  стукаю  у  храм  -небесні  дзвони  
Нехай  розтануть  сніги,  прийде  весна.
Молюсь,  цілую    святі  ікони
Прошу  Бога,  щоб  закінчилась    війна.

Народе  мій  великий,  стражденний!
О  ні,  тебе    не  стерти  з  лиця  землі.
Ти,  у  вогні  палений,  рожденний
І  охрещений  у  водах  куполі.

О  народе  мій,  ти  будеш  жити  !
Поміж  народів  світу  на  цій  землі.
Тебе  не  зламати,  а  ні  вбити,
За  тобою  правда,  ангели  святі.

Зло  розтеклось,  як  ртуть  по  країні
Калічить  долі,  насіяло  хрести.
Віє  вітер  в  очі  сиротині
І  у  вчорашній  день  спалені  мости.  

Соколи  проливають  святу  кров
За  волю  і  свободу  України.
До  ближніх  проявив  свою  любов
Захищаючи  в  бою  Батьківщину.

Народе,ти    зростеш  древом  життя,
Якого  ніхто  не  зможе  зрубати.
Повір,  більше  не  заплаче  дитя!
А  над  домовиною  сива  мати.

Україна  палена  у  вогні!
Як  фенікс  птах  оживе,та  й  воскресне!
Вона  переможе  у  цій  війні
Зло  всяке  московсько-  кремлівське  з  щезне.

Господь  мовчить  дивиться  із  небес,  
На  спалені  села,  міста,  руїни.
Словами  поета  нас  жити  вчить,  
що  зацвіте  земля  цвітом  калини.

Коли  зійде  сонце  України!  
Зацвіте  первоцвіт  воїну  в  снігах.  
Прийде  щастя  радість    для  родини
Замайорить  землі  синьо  -жовтий  стяг.









адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971032
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2023


ТИ, ВІЗЬМИ МЕНЕ З СОБОЮ (СПІВАЄ МИКОЛА ЖОГЛО)

Ти,  візьми  мене  із  собою
на  сьоме  небо  у  політ.
До  себе  пригорни  рукою
Щоб    прбачить  -зорецвіт.

Ми,  як  дві  зорі  із  тобою
Далекі,  близькі  водночас.
Ти,  вабиш  мене  за  собою
Струна  серця  єднає  нас.

Ти,  сказала:"Я  ,  просто  жінка-
Живу  за  законом  життя.
Як  любиш,  то  я  твоя  квітка
Відкрию  тобі    почуття".

Кожен  обирає  сам    долю
Знає  ,хто  потрібен  в  житті.
Нехай  серця  цвітуть  любов'ю
Зоряно  сяють  на  путі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970953
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2023


Мені подобається в неї все

Вона  не  Ангел,  і  не  ікона
Але  я  у  неї  закохавсь  ,люблю.
Ця  жінка  алмаз,  красива  донна
Попрошу  оспівать  -ім'я  скрипалю.

Мені  подобається  в  неї  все:
З  погляду  очей  її  розумію.
І,  до    душі  я  знайшов  в  ній  усе
З  нею  подолать  труднощі  зумію.

А  таких  ,як  вона  я  не  знайду
Таких,  жінок  носять  на  своїх  руках  .
І,  я  за  нею,  на  край  землі  піду
До  ніг  встелю  троянди  на  стежках.  

А  у  всіх  є  мінуси,  і  плюси
Повірте  ,плюсів  більше  є  у  неї.
Чарівна  немов    квітка  із  роси
Усміхнеться  мило  немов  лілея.

А  для  всіх  є  дика  ружа  вона
А  для  мене  ніжна  квітка  прекрасна.
В  моїй  душі  грає  ніжна  струна,
Яка  зігріває  сонечком  ясним.

   Я  Люблю  романтичний  вечір

Я  люблю  сюрприз-романтичний  вечір
Старомодна  у  простих  речах.
Запали  камін..  обійми  за  плечі
Наша  зустріч  буде  при  свічах.

Ти,  запали  свято  -свічу  любові
Поглядом  у  себе  закохай.
І,  приласкай  мене  ніжно    у  слові
На  струнах  скрипки  пісню  співай.

Ти,  поведи  мене  у  казковий  світ
Там,  де  дзвенить  музика  весни.
І,  йди  зі  мною  поруч  до  краю  літ
Сонечком    зігрій  серед  зими.

А  для  щастя  багато  нам  не  треба
Лиш  ,би    рідну  душу  зустріти.
Удвох  летіти  у  високе  небо
На  щастя  нам  зорі  ловити.






адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970931
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2023


ТИ, МУЗИКА СЕРЦЯ-ТИХИЙ РАЙ

Я  до  тебе  милий  пригорнусь
І  відчую  дужі  крила  -небо.
І  тобі  ласкаво  усміхнусь
Буду  співать  пташкою  для  тебе.

Ти,  доля  дарована  Богом
Мій  Ангел  охоронець  на  путі.
 Сонце,  яке  осяює  дорогу
Моя  любов,і  радість  у  житті.

Перелечу  через  океан
Бистротічні  ріки,  ліси,  гори.
Бо  ти,  є  мій  Всесвіт  ...мій  Атлант,
З  яким  я  подолаю  всяке  горе.

Ти,  є  тільки  мій  ,мій  коханий
Цілуй  мене  палко  не  відпускай.
Ти,  ніжний,  милий  мій  жаданий
Моя  музика  серця  -тихий  рай.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970783
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2023


СИЛЬНІ

А  сильні,  також  бувають  слабкі
опускають  руки  від  втоми.
Падають,  встають,  як  коні  баскі
Долають  сніжні  буреломи.

Сильні  тримають  небо  на  плечах
Вони  не  зламні  не  здаються.
Підіймаються  вгору  немов  птах
Ідуть  і  крізь  сльози  сміються.

Сильні  заплачуть  дощем  уночі
І  закриваються  від    світу.
Щоб  ніхто  не  бачив  їхні  плачі
Шукають  у  тьмі-  боже  світло.

А  сильні    беруть  удар  на  себе
І  йдуть  у  бій,у  пекло  війни.
Дбають  про  рідних  ...а  не  за  себе,
Горді,    не  жаліються  вони.

Сильні  стискають    рукою  свій  біль
Як  кровоточять  їхні  рани.
Ставлять  перед  собою  мету,  ціль
Захищають    від  гріз-титани.

А  сильні  також  бувають  слабкі
І  закривають  на  ключ  душу.
Рішають  всякі  проблеми  важкі
 Завжди  у  русі  в  спеку  ,в  стужу.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970706
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2023


Я НЕ МОЖУ ТЕБЕ ЗАБУТИ

Я  не  можу  тебе  забути
і  наш  жаданий  казковий  вечір.
Знову,  хочу  бачити  ,  чути
Обіймати  твої  ніжні  плечі.

Я,  хочу  зустрітись  з  тобою
Набутись,  щоб  була  лиш,    ти,  і  я.
Від  спраг  напоїти  любов'ю
Чути,  я  навіки  твій,  ти  моя.

Я,  хочу  стільки  розказати
Осипати  квітами  любові.
Від  палких  почуттів  згорати
Леліяти,  як  квітку  у  слові.

Я  ніжно  тебе  зацілую
І  солоденькі  ,як  нектар  вуста.
Для  нас  тихий  рай  намалюю
Поведу  в  ніч  ,де      зірка  золота.

Як  зорі  сяють  очі  твої
Хочу  в  них  купатись  ,як  у  морі.
Дай  в  мої  руки,  руки  свої-
Щоб  удвох    бути  в  радості,  в  горі.

Для  щастя  багато  не  треба,  
Лиш,  би  музика  дзвеніла  для  нас.
Як  лебеді    злітали  в  небо
І  у  вальсі  танго  кружляла  нас.


 ---------2----------
ПІД  ГІПНОЗОМ  ЛЮБОВІ
О  мальво  -  ружо  чарівна  трояндо!
Я  закоханий  у  твою  красу.
Милуюсь  тобою  квітко  трояндо,
Коли    вплела    квіт    весни  у  косу.

Я  під  гіпнозом  твоєї  любові,
Як  роза  у  саду  розквітаю.
Запалюєш  свято-свічі  святкові
Я  до  тебе  на  крилах  злітаю.

Ти,  подаруй  друже  троянди  квіти!,
Які  страстно  горять  у  почуттях.
Цілунком  зумій  від  сну  розбудити,
Щоб  я  купалась  в  очах  озерцях.

Я  люблю,і  корюсь  твоїй  любові,
Як  орел  до  ясних  зір  злітаю.
Зацілую  тебе  я  у  слові
Бо  тебе  кохана  люблю  ,  кохаю.

У  троянди  шипи,  гострі  колючки,
Красу  від  жадних  рук  захищає.
В  окрасі,  так  пломеніють  пелюстки
І  від  пахощів  серденько  тає.

Квітку  троянду  у  саду  не  зривай!
Бо  ти,  пораниш  пальці  до  крові.
Соловейком  для  неї  пісні  співай
Нахиляй  ясні  зорі  в  любові.





адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970679
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2023


Я дам до серця ключі

Я  доторкнусь  до  тебе  ніжно
Дам  до  свого  серця  ключі.
Зацвітеш  цвітом  білосніжно
Запалю  святкові  свічі.

Я  подихом  серце  зігрію  
І  зацілую  твої  уста.
У  піснях  тебе  залелію
Осяє  нам  путь-зірка  золота.

Я  поведу  у  казкову  ніч
Там,  де  цвітуть  раєм  сади.
Лиш,  ти  до  себе  мене  поклич
Від  зимових  снів  розбуди.

Я  візьму  гітару  в  руки
підберу  музику  любові.
Розправлю  плечі  ,як  буки
Подарую  -світи  казкові.

 -------  2------

Закінчилась  гра  з  іменем  любов
Ми,  із  тобою  не  стрінемось  знов.
Ти,  пішла  згасли  святкові  свічі...
Я  більш  не  гляну  у  твої  вічі.

Ну  ось  і  все...ти,  від  мене  пішла
Іде  сніг...зима  сліди  замела.
Я  не  можу  тебе  зупинити
І  нічого  не  можу  змінити.

У  моїм  серці  живеш  лиш  ти,  ти...
Хочо  до  раю  спалені  мости.
Ще  досі  люблю  ...снишся  ночами
Далека  дорога  поміж  нами.

Я,  захворів,  тобою  болію...
Та  у  серці  плекаю  надію.
І  вірю,  що  вернешся  у  мій  світ
Усміхнешся  мило...скажеш:"Привіт".

А  сніг  іде  ...падає  на  плечі...
Я  один  у  цей  зимовий  вечір.
Я  бачу  твій  силует  у  вікні
Прокидаюсь  від  холоду  у  сні.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970624
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2023


ПОКЛИЧ У ЗОРЯНУ НІЧ

Я  не  можу  тебе  забути
І  наш  казковий  зоряний  вечір.
Я,  хочу  той  час  повернути
Як  ласкав  цілунком  твої  плечі.

Ти,  поклич  в  зоряну  ніч  мене
Там  ,де  цвітуть  цвіт  липи  духмяно.
Насіє  зір-  небо  осяйне,
Щоб  купатись  в  пахощах-  кохана.

О,  Дозволь  обняти  до  себе
О,  дозволь  коханою  назвати.
І  від  щастя    в  небо  злітати
Солод  твої  уста  цілувати.

О,  поглянь,  яка  зоряна  ніч!
Ми,  як  два  лебеді  у  польоті.
Я  зіп'ю  твою  любов  із  віч,
Щоб  співати  у  високій  ноті.

Я  тебе  так  люблю,  кохаю!
Без  тебе  не  уявляю  життя.
З  тобою  до  зірок  злітаю
Ти  моя  мрія  -життя  -вишиття.

На  волоссі  зоряна  вуаль
Заховала    у  душі  свій  смуток.
Те,  що  не  збулось  мені  ,так  жаль
Плету  вінок  пісень  з  незабудок.





адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970618
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2023


О , МАЛЬВО-РУЖО КВІТКО УКРАЇНИ! (СПІВАЄ ВОЛОДЯ СІРИЙ)

Я  хочу    в  Україну  додому
В  батьківську  хату  до  своєї  мами.
Там  загублю  печаль,  з  доріг  утому
І  засолоджу  душу  піснями.

О,  мальво  -  ружо  квітко  України!
Ти,  часто  у  снах  снишся  мені  .
Я  знайду  в  юне  літечко    стежини
Там,  де  в  коліно  трави  запашні.

Я,  одягну  барвисту  вишиванку
І  заспіваю  веселі  пісні.
О,  Україно  -моя  мила  співанко!
Ти,  Богом  дана  на  щастя  мені.

Гляну  на  свій  рай  від  краю  до  краю
І  берег  Дністра  обніму  крильми.
О,  Боже  мій  ,як  тебе  я  кохаю!
Коли  шумлять  листочком  ясени.
                         ---------  2----------
Розцвіла  мальва  -ружа  під  тином
Немов  красуня  дівчина  струнка.
Милується  райдужним  серпантином
І  слухає  ,як  тече  ріка-життя.

Цвіте,  як  у  казці  білосніжно  сад
Вишня  ,як  наречена  у    фаті.
Насіє  щастя  зоряний  променад
Наллє  солодкі  плоди    золоті.

Тут,  так  пахне  медом  солодка  груша
Щедра  ,добра  ,як  матінка  моя.
І  вона  засолодить  мою  душу
Немов  ніжна  пісня  ,спів  солов'я.

Я,  піду  в  поля  за  зелені  гаї,
де  золотиться  жито,  лан  пшениць.
І  наслухаюсь,  як  дзвенять  ручаї-
Та  солов'їну  мову  білих  птиць.

Я  лечу  птахою  на  берег  Дністра
Щоб  надивитись  на  зорі  ясні.
Там  світить,  так  ясно    зіронька  сестра
Осяє  стежки  вздовж  села  мені.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.









адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970546
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2023


З РІЗДВОМ ХРИСТОВИМ!

Вже  зійшла  перша  зіронька  золота
З  небес  засяяла  світлом  ясним.
У  Вифлеємі,  Марія  Пресвята
Родила    боже  дитятко  в  яслах.

Всім,людям    Добрий  вечір  ,  Святий  вечір!
Христос  родився  !Славімо  його!
Розпаліть  у  хаті    вогонь  у  печі
І  Славте  божого  сина  -      Різдво.

А    всюди  благодать  божа  витає
Ангел  приніс  радісну  новину.
Божа  мати  дитятко  повиває
І  співає  колискову    сину.

Зоряна  ніч  немов  день-  у  Святвечір
Коляда  ластівкою  летить  в  світ.
Розпаліть  у  хаті  вогонь    у  печі
Хай  Ісус    єднає  увесь  наш  рід.

Ангел  узяв  у  руки  срібну  скрипку
Витає  дитя    мати  Марію.
Дивиться  він  крізь  засніжену  шибку.
Як  мати  божа    сина  леліє.

Ісус  дарує  нам  благодать  божу
Світлу  надію,  радість,  мир  землі.
Витає  колядою  душу  кожну
І  пахне  дванадцять  страв    на  столі.

О  Радуйтеся,  Веселіться    люди!
Родивсь,  цар  всього    світу  -божий  син.
Нехай  на  землі  мир,  і  добро  буде!
Ісус  дарує    щастя  для  родин.

М.  Чайківчанка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970340
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2023


ТАМ, ДЕ ЖИВЕ ЛЮБОВ

Я  від  тебе  далеко,  далеко
Живу,  без  радості,  пісні  і  втіх.
Прилечу  до  тебе,  як  лелека
Щоб  чути  твій  ніжний  голос  ,  твій  сміх.  

Де    живе    любов  ,  там  вдвох  щасливі
Рука  в  руці  йдуть  в  листопад.
І  воркують  ,як  голуби  сиві
Не  страшна  їм  зима,і    снігопад.

Поміж  нами  тисячу  миль,  доріг
Гори,  ліси  -тече  ріка  життя.
Твої  сліди  змив  дощ,  заміта  сніг,
як  зірка  гасне  любов-почуття.

Не  вернути  весну  ,наш  рай  юних  літ
Із  часом  в'яне  найкраща  квітка.
Ронить  пелюстки  осипає  пишний  цвіт
Все  цвіте,  в'яне  на  білім  світку.

Де  живе  любов  ,там  вдвох  щасливі
Рука  в  руці  йдуть  в  листопад.
І  воркують  ,як  голуби  сиві
Не  страшна  їм  зима,  снігопад.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970265
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2023


Боже, помилуй, спаси

Дозволь  Боже  увійти  у  твій  дім
Дозволь  прийняти  святе  причастя.
І  своє  місце  віднайти  у  нім
Щоб  відчути  у  храмі  мить  щастя.

О,  дозволь  до  Ісуса  молитись!
За  себе,  близьких  і  увесь  мій  рід..
Перед  образом  низько  вклонитись,
Щоб  у  серці  скреснув  біль  немов  лід.

Боже,  помилуй  змилуйся,  спаси!
Дай  сили  бути  сильною  ,не  слабкою.
Зціли  мою  душу  з  води,    роси  
загой  мені  рани  своєю      рукою.

Володарю  ,мій  Царю  Небесний  !
 Ти,    у  душі  моїй  почесний  гість.
 Я  ,молюсь  у  образ  Пречудесний
Щоб  ти,  приніс  у  слові-  благу  вість.

Подай  мені  знак  у  рідній  мові
Яку  обрати  путь  -  дорогу  життя.
Щоб  віднайшла  я  мудрість  у  слові
Змогла  навчити  жити  своє  дитя.

Підніми  на  ноги,  коли  впаде
Освіти  у  темряві  йому  путь  .
Хай  прозріє-  боже  світло  знайде
Нехай  зрозуміє  він  життя  суть.

Хай  із  небес  почує  твій  голос
Що  без  молитви  важка  дорога.
Росте  духовно  ,як  в  полі  колос
Де  б  не  був  шукав  стежку  до  Бога.

О  мій  Боже,  ти  батьку  духовний!  
Від  ворогів    захисти  моє  дитя.
Нехай  чує  святий  дзвін  церковний
Знайде  долю,  пізнає  радість    життя.

Господи,  дай  сил,  здоров'я  ,удачі,
Подолать  труднощі,  іти  до  мети.
Розправити  спину  дужі  плечі
Не  загубитись  себе  віднайти.
























адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970257
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2023


МАЧО- ЖІНОЧИХ СЕРДЕЦЬ ( Ти є моя любов)

О,  та  ти  герой  ,на  двох  ногах  страус
Від  жари,  ховаєш  голову  в  пісок.
У  твоїх  мізках  росте  пирій...хаус
А  боїшся  зробити    відважний  крок.

Я  тобі  не  суддя,  а  ні  адвокат
І  судити    не  моя  втіха,  радість.
На  життєвій  дошці  роблю  шах  і  мат
Не  боюсь,  коли  прийду  в  осінь-  старість.

Я  загартована,  як  боєць  -життям,
Який  іде  під  кулями    вперед  в  бій.
Не  здаюсь  ,  радію  божим  днем  -буттям
У  праці  полю  чортополох,  перій.

Викидаю  із  голови  все  сміття  
З  новим  днем    дивлюсь  по  іншому  на  світ.
Роблю  помилки  і  вчить  жити  життя
Вдихаю  у  груди-    яблунь  пишний  цвіт.

На  відстані  мачо-  жіночих  сердець
Вмієш  себе  показать  ,як  джентельмен.
Та  ,ти  петух,  а  не  є  майстер  -кравець,
Який  творить  дива  немов    супермен.

Я  хочу  плюнути  тобі  у  морду
І  дати  ляпас  по  щоці  рукою  .
А  обрізають  крила  навіть  лорду
І  обходять,  як  пса    їх  стороною.


Ти  є  моя  любов  

Ти,  є  моя  любов  -мій  сенс  життя
Моє  вчора,  сьогодні  і  завтра.
Я  збережу  у  серці-почуття
Згорю  свічею  в  них  немов  ватра.

Я  із  тобою  радію  життям
І  сміюсь  немов  дитя  від  щастя.
Наші  серця  звінчані  почуттям
Ласкаве  слово,  то  є  причастя.

Торкнись  душі  ніжними  словами
І  намалюй  мені  -  казковий  сон.
Нехай  музика  дзвенить  піснями
Квіт  лілії  цвіте    біля  вікон.

Ти,  сонечком  поцілував  душу
Я  розправила  крила  у  небо.
І  признатися  тобі  я  мушу,
Що  мої  думки  тільки    про  тебе.

Ти,  є  мрія  весни  -мій  коханий
Без  тебе  до  зими  іти  важко.
Як  засяє  сонце  ...сніг  розтане
Наш  рай  розвеселить  співом  пташка.

 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970104
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2023


СИЛЬНІ

Надихнула  на  вірш  Ніна  Незламна
Сильні  бувають  також  на  межі
Опускають  руки  від  проблем.
Але  встають...долають  рубежі
Шукають  відповідь  у  вічних  тем.

Серед  тисячу  безсонних  ночей
Вони  думають,  як  дальше  жити.
Щемить  серце,  тисне  поміж  грудей,
Щоб  збудувати  дім,  сад  зростити.
 
А  сильні  під  дощем    ідуть  вперед
Не  жаліють  себе,  що  змокнуть  вщент.
Візьмуть  у  долоні  проблем  -  букет
Знають    всьому  ціну,  як  пахне  цент.

А  сильні  не  думають  за  себе
Бачуть  далеко...тисячу  ідей.
 Тримає  їх  стрій-  високе  небо
І  ,є  Ангелами  поміж  людей.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970097
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2023


Я КАЖУ :ТОБІ **ПРИВІТ!**

Ми  не  прощаємося  з  тобою
Я,  кажу  :  тобі,  знову  "Привіт!".
Я  не  можу  жити  самотою
Без  тебе  пустий  -цей  білий  світ.

Я  не  можу  собі  місця  знайти
Де  святі  почуття,  там    любов.
Думаю  про  тебе  ,де  ходиш  ти,
Щоб  відчути  стукіт  серця  знов.

Ти,  знаєш  тобі  я  довіряю,
Що  захистиш  мене  від  зими.
Я  люблю,  так    тебе...і  страждаю...
Зима...так  далеко  до  весни.

Доля  дає  нам  шанс,ще  не  пізно,-
Щоб  зустрілись  знову  з  тобою.
Не  ходили  без  пари  по  різно,
Обняв  до  дужих  плечей  рукою.

Я  хочу  в  ніжні  обійми  твої
Торкнутись...  вуста  цілувати.
Розправлю  втомлені  крила  свої,
Щоб  з  тобою  щастя  пізнати.
     -----------  2--------
Я  закохуюсь  у  тебе  знов
Я  закохуюсь  у  тебе  знов,  і  знов
Від  спраги  п'ю,  як  воду  твою  любов.
Я  хочу  іти  з  тобою  по  житті
І  згорати  в  обіймах      у  почутті.

Я,  хочу  квіти  тобі  дарувати
Із  тобою  удаль    в  небо  літати.
А  поміж  зір,  зірку  щастя  віднайти
А  під  зорепадом  ,  щоб  був  я  ,і  ти.

Я  ,так  хочу  тебе  крилом  обняти
Як  лебідь  із  лебідкою  кружляти.
І  у  танці  під  музику  любові
І  залеліяти  тебе  у  слові.

Я  ,намалюю  тобі  казкові  сни
І  захищу  від  холодної  зими.
А  на  ложе  пелюстки  троянд  встелю
Бо  я  тебе  мила  кохаю,  люблю.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970036
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2023


ЖІНКА

А  є  леді  легкої  поведінки,
Які  торгують  своїм  тілом  за  гроші.
А  є  красуні  -божественні  жінки
Гарні  душею  господині  хороші.

Вони  фліртують,  та  не  продаються
І  ,Їх  не  купити  за  ніякі  гроші.
Із  зболеної  душі  сльози  ллються
І  беруть  на  свої  плечі  важкі  ноші.

Цих  красунь,  дам    за  срібняк  не  купити
Вони  свою  любов  ,тіло  не  продають.
Їх  тре  розуміти  ,ніжно  любити
Бо  любов-це  є  основа  і  життя  суть  .

З  їх  вроди  художник  малює  портрет
Возвеличує  красуню  матір  -жінку  .
Поет  пише  вірші  ліричний  сюжет
Співець  оспівує  їх  життя  сторінку.

А  є    жінки  ,що  шукають  багатих  ,
Щоб  були  вілли,  замки,  яхти  ,  машини.
Щоб  мав  капітал  та,  щей  батьків    знатних  
щоб  росли  гроші  ,як    листячко  калини.

Жінки  діляться  на    категорії:
Розумні,  господині,  і  легковажні.
Живуть  лиш  ,для  себе  ,  їх  історії...
Лиш  ,би  шелестіли  доляри  бумажні.

А  розумні  самі  досяють  вершин,
І    господині  дбають  про  родину  ,дім.
Інші  ,міняють,  як  шкарпетки  мужчин
Лиш  ,би  бути  крутою  зіркою  у  всім.



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970026
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2023


ТИ ПОКЛИЧ

Ти,  поклич  і  я  прийду,
Зійду  сонцем  над  світом.
У  снігах  квітку  знайду
Зацвіту    первоцвітом.

Ти,  поклич  і  я  прийду,
на  побачення  до  тебе.
Квіт  кохання    принесу
Нахилю  високе  небо.

До  тебе  на  край  світу
за  три  моря  перепливу.
Принесу  любов  світлу
Тебе  я  коханою  назву.

Прожену  біду  ,  горе,
А  чорні  хмари  рукою.
Ти,  перепливеш  море  -
 Освічу  путь  над  тобою.

Я  твій  маяк  у  морі,
Який  осяє  твою  путь.  
Зірка  ясна  в  просторі
Любов-  основа  життя,  суть.




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969846
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2023


ПРОЩАЙТЕ!

Я  більш  не  подзвоню  до  вас
І  не  скажу  вам  **Привіт!**.
А  за  нас  все  вирішив  час
Поміж  нами  відстань,  світ.

Моїй  душі  потрібен  храм
Де  є  блаженство,  святість.
Не  хочу  завдавати  ран
Лить  море  сліз  на  старість.

Без  чуттів  нема  любові
І  нема  для  нас  завтра.
Зваблюєте  мене  в  слові,
Щоб  горіла,  як  ватра.

Не  знайти  загублений  рай
серед  зим,  заметілі.
Я  кажу:  **Прощайте  ,  Прощай!
Я  сильна    в  дусі,    тілі  .

Не  міняйте  на  монети,
як  циган  душу  свою.
Бо  розіб'ють  вщент  комети  
Душу,    ауру  мою.

Я  на  замки  закриваю
Свій  храм  любові,  світла.
Свій  слід  у  душі  лишаю
Всміхаюсь  вам  привітно  .




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969839
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2023


ПРОБАЧТЕ!

Ви,  у  словах  перейшли  за  межу
Я  слухала  вас  не  перебивала.
Болить  душа  від  цього  вантажу
Я  вас  все  ближче  -  ближче  пізнавала.

Я  заклала  маску  усміхалась
Слухала  вас  довго  -  довго  до  кінця.
На  вашу  розмову  жартувала
Я  п'яна  немов  напилась  би  винця.

Пробачте,  я  так  більше  не  можу,
Щоб  блукати  в  тьмі  ночі  та  без  світла.
І  взяти  на  плечі  важку  ношу
Бути  у  вашім  житті  дощем,  вітром.

По  духу  із  вами  зовсім  різні
Хочу  вирватись  із  маски  обману.
Щоб  душа  не  лила  сльози  слізні
Я  не  буду  сипати  сіль  на  рану.

Ви,  бавились  в  насолоду  слова
Я  підігравала,  цю    гру...  мовчала.
Знаєте  все  це  пуста  розмова
Сама  себе  у  безодню  загнала.

Краще  нам  більше  не  зустрічатись,
Щоб  душу  не  роздягти  у  наготу.
Хочете  ,щоб  друзями  зостатись
Не  тре  раю  слів  ,щоб  втішати  самоту.

ВИ  ПОЦІЛУВАЛИ  СОНЦЕМ  ДУШУ
Ви,  поцілували  сонцем  душу
На  відстані  я  вас  відчуваю.
Знаєте,  я  признатись  вам  мушу!
Думаю  про  вас...  сиджу  страждаю.

Несу  сповідь  на  вівтар  кохання
Склавши  свої  лебедині  крила.
Чую  голос    гітари  звучання
До  вас  тягне,  якась  дивна  сила.

Ви  граєте  у  любов    зі  мною
Я  закохалась  у  вас  ,як  діва.  
І  чарівна  музика    струною
Дарує  мить,  щоб  була  щаслива.

Бачу  юнця  з  карими  очима
Поглядом  мене  тішить,  веселить.
Я  стою  за  дужими  плечима
Знаю,  що  від  гріз,  вітру  захистить.

Зітре  гірку  сльозу  з  моїх  очей
Із  лиця  смуток,  журбу  та  печаль.
А  цілунок  слів    посеред  ночей
Окриляє  душу  веде  у  даль.

Пломенію  дивним  чуттям  до  вас  
У  тім  раю  із  вами  щаслива.
Не  біжи  від  мене  зоряний  час!
Дай,  цій  жінці  трішки  чуда,  дива.

Мільйони  стомлених  сердець  і  душ
Живуть  у  пустині  без  любові.
Закуті  в  ярмо...    обман  довкруж
А  так  хочеться  ласки  у  слові.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969813
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2022


О, СИЗОКРИЛИЙ ПТАХУ!

О,  сизокрилий  птаху,  мріє  моя!
Ти,вдягнув  мене  у  вільні  крила.
Там  за  туманом  згубилась  путь  твоя
Несуть  за  синій  океан  вітрила.

О  ,сизокрилий  птаху,  мій  лелеко!
Ти  ,пісня  лебедина  -тихий  рай.
З  тобою  я  лечу  до  зір  далеко
де    цвіте  весна  -дзвенить  водограй.

Прошу,  віднайди  берег-  острів  щастя,
Щоб  не  чула  землі  болю-  тривог  .
Ти  ,від  суєти  -сонячне  причастя
Моє    спасіння  ,  мій  Ангел  ,  мій  Бог.

О  ,сизокрилий  птаху,мій  лелеко!
Від  вітру,    дощу  мене  захисти.
І  неси  до  гір  Карпат,  де  смерека
Нахили    в  жмені  сонця  з  висоти.

Врятуй  від  печалі  ,і  ностальгії,
Щоб  в  думках  я  кружляла  щаслива.
Нехай    цвітуть  сонячно  мої  мрії
Як  у  полі  мак  -  золота  нива.
                         -------2-------
ДНІ  ЗА  ДНЯМИ  ЛЕТЯТЬ  ,ЯК  ПТИЦІ

Здається,  що  життя  безкінечне
Що  йому  нема  початку,  кінця.
Пам'ятай,  що  ніщо  не  є  вічне
Лиш,небесний  храм  у  Бога  Отця.

А  дні  за  днями  летять  ,як  птиці
Гасне  миттєво  зірка  ,як  життя.
Всихає  водиця  у  криниці
Час  пливе  рікою-  без  вороття.

Ніби  ,вчора  цвіла  для  нас  весна
Літо  буяло  в  травах  житами.
Прийде  осінь...Час  жовтий  лист  здійма
Зима  сліди  замете  снігами.

Все  втомлене  завмирає,  мліє...
З  під  снігу  сходить  ранній  весни  квіт.
Допоки  живемо...душа  мріє...
І  радіє  ,як  квітне  життя    цвіт.













адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969493
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2022


Я ЩАСЛИВИЙ

Ти,  подарунок  Всесвіту  моїй  долі
Я,  щасливий  ,що  у  мене  є  ти.
Ти,  є  квітка  волошка    у  чистім  полі
Всміхаєся  сонечком  з  висоти.

Так,  пахне  ромашками  твоє  волосся
Літо,  літечком  пахощами  трав.
Сплету  квіт  віночком  золоте  колосся
розмаю  коси  з  райдужних  барв.

Я  дивлюсь  у  волошкові  твої  очі  
І  від  щастя  кружляю  наче  птах.
Я  думаю  лиш,  про  тебе  до  півночі
Ти,  являєшся  зіркою    у  снах.

У  моїм    серці  місце  тільки  для  тебе
В  нім  звучить  ,як  пісня  твоє  ім'я.
Ти,  ясне  сонечко  пречистого  неба
 Мелодія  серця  -  спів  солов'я.






адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969490
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2022


ЗІЙШЛА ПЕРША ЗІРКА НАД СЕЛОМ (КОЛЯДА)

Зійшла  перша  зірка  над  селом
Сяє  ,  так  вісниця    магічно.
Розправив  білий  ангел  крилом
Несе  з  давнини  -  вість  предвічну.

Везіть  на  санях  білі  коні!
В  село  на  різдвяні  свята.
Хай  линуть  колядки  у  дзвоні
Славмо  боже  дитя  в  благодаті.

З  неба  ллє  світло  -зорепадом
І  вечір  запалює  свічку.  
Квітне  блаженство-  снігопадом
Видно,  як  вдень  в  зоряну  нічку.

О  везіть  на  санях  білі  коні!
В  село  на  різдвяні  свята.
Хай  линуть  колядки  у  дзвоні
Славмо  боже  дитя  в  благодаті.

 Дух  благодаті  витає  нас
З  ікони  Пречиста  з  Ісусом  .
Прийшло  Різдво  і  колядок  час
Покривають  столи  обрусом.

Газда  несе  букет  з  колосся
Ставлять  в  кут  перед  образами.
Щоб  у  господі  все  велосся    
Любов  божа  була  між  нами.

Пахне  дванадцять  страв  на  столі
Сходиться  рідня  до  вечері.
Славлять  Дитя  боже  на  землі
Колядникам  відкрито  двері.

О  ,везіть  на  санях  білі  коні!
В  село  на  різдвяні  свята.
Хай  линуть  колядки  у  дзвоні
Славмо  боже  дитя  в  благодаті.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969327
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2022


ЗІЙШЛА ЗІРКА РІЗДВА

Зійшла  ясно  зіронька  Різдва,
Чути  музику  Баха,  органи.
Линуть  колядки  щирі  слова
із  зір  іскряться  сніжні  савани.

Вечір  дарує  блаженну  мить
Насіяв  зірок  ,як  маку  в  полі.
З  Різдвом  Христовим  благословить!
Бажає  миру,  i  щастя  долі.

Падає  лапатий  сніг,    сніжить
Земля  в  білім  снігу,  як  у  казці.
Ангел    до  Вифлеєму  спішить
Витає  дитя  у  божій  ласці.

Співає  йому  колискову
Біля  нього    запалює  свічку.
Веде  із  Ісусом  розмову
Осяює  зіроньку  у  нічку.

Спи  дитя  маленький  Ісусе!  
У  Вифлеємі  в  яслах  на  сіні.
Люди  застеляйте  обруси,  
Витайте,  Бога  в  кожній  родині.
 

 






адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969206
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2022


ТАТУ ГОЛУБЕ СИВИЙ (співає ВОЛОДЯ СІРИЙ)

Вже  листопаду  минули  зливи?
У  журбі    край  доріг  ясени.
Падає  сніг  сивий-  сивий,
На  батькові  скроні  -цвіт  весни!

Тату,  мій  голубе  сивий!
Не  журись,  що  надворі  зима.
Глянь,  який  цей  світ  красивий?!
У  білім  снігу  -цвіте  земля.

Ще  не  зима  ,  ще  пізня  осінь-
Журавлі  відлетіли  у  даль.
Впав  перший  сніг  і  морози
Несуть  холод,  смуток  і  печаль.

Тату  мій,  голубе  сивий!
Не  журись  ,що  надворі  зима.
Глянь,  який  цей  світ  красивий?!
У  білім  снігу  -  цвіте  земля.

О  дочекайся,  мене  -мій    тату  !
Налиє  плід  наш  вишневий  сад.
П'янке  цвітіння  розмаїть  хату
Осяє  подвір'я  ясний  зорепад.

         -----  2------

О  тату  ,  таточку  милий!
Не  впускай  зиму  у  душу.
На  скронях  сніг  білий  -білий
я  зігрію  сонцем  у  стужу.

Відцвіло  літечко  -літо  !
Опадає  листя  ,  як  роки.
Розійшлись  діти  по  світу
А  спішать  додому  ,де  батьки.

Соловей  у  сад  прилетить  
І  розтане  сніг  під  ногами.
Явір  листячком  зашумить
Серце  розвеселить  піснями.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969187
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2022


ПРЕКРАСНА ЗОРЕ - МАРІЯ! (СПІВАЄ МИКОЛА ЖОГЛО)

СПІВАЄ  МИКОЛА  ЖОГЛО
Я,  жду  тебе  ,як  вечорову  зірку  
Щоб  прийшла  до  мене  в  надвечір'я.
 Лелію  в  своїм  серці  наче  квітку  
І  квітне  щастям  моє  сузір'я.
приспів:  
                                 Прекрасна  зоре  -Маріє,  Маріє!  
                                 Шукаю  всюдИ  я  твої  сліди.  
                                 Від  образу  твого  душа  радіє
                                 Від  спраги  -  жаги  п'ю  ковток  води.
 А  Ти,  наснися  мені  в  казкових  снах  
У  райськім  саду  квітко  Леліє.  
Закружляю  над  тобою  наче  птах  
Твою  красу  оспівую  Маріє.  
               З  давніх  легенд  прийшла  у  мій  світ  
                 І  запалила  зірку  свічею.
               Ти,  пісня  Весни  -білий  цвіт
                 Ніжна  квітка-княгиня  лілея.  
А    образ  твій  малюють  на  іконі
 Встеляють  квіти  троянди  до  ніг.
 Ти,  ясне  сонечко  у  майськім  дзвоні
 Від  твого  подиху  тане  сніг.  
М.Чайківчанка.  2008  17.04.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969071
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2022


О , сизокрилий птаху, лелеко !

О  ,  СИЗОКРИЛИЙ  ПТАХУ!
Приходять  у  гості  ,так  часто  у  сни  
Мій  райський  садочок  біля  хати.
Край  доріг  старий  дуб,  стрункі  ясени-
Калина  немов  голубка  мати.

У  цвіті  груша,  яблуня  і  вишня,
І  мальва-  ружа  -  княжна  під  вікном.
Осяює  мій  рай  -  зірка  Всевишня
Берег  Дністра  над  квітучим  селом.

О,  мій  сизокрилий  птаху  -  лелеко!
Із  чужих  країв  неси  до  села.
Там  красується  тополя,  смерека,
Тече  водограєм-  бистра  ріка.

Тут,  як  у  диво  казці  є  справжній  рай,
Золотаві  ставочки  ,  клен,  верба.
Поля,  ліс,  діброва  і  зелений  гай,
Золоте  жито  блакить  голуба.

А  там  на  долині  трави  духмяні
Пасуться  коні  у  травах  росі.
Ростуть  смачні  ягоди    полум*яні
І  я  воскресаю  у  цій  красі.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.
2009  05  04

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968940
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2022


МОЯ УКРАЇНО (УКРАЇНА МОЯ -ЦЕ ХРАМ СВЯТИЙ)

Моя  Україно

Моє  село  -моя  зірко  України!
Я  тобою  -  мій  раю  дихаю,  живу.
І  крізь  світи  тисяч  миль  до  тебе  лину
Віддаю  уклін  цілую  хоругву.

Моє  село  -колиско  ясенова!
Мої  перші  кроки  ведуть  -  у  світ  знань.
Зростав  дух-  величне  Кобзаря  слово
І  засіяли  зернята  із  світань.

Любов,  шана    до  батьків  ,  України
Зростили  у  мові  дерево  життя.
Я  ,цвіт  -  гілка  червоної  калини
Є  твоя  мати  Україно  -дитя.

Я  вільна  пташка  -пісня  солов'їна
А  із  синіх  гір  цілюща  криниця  .
Я    дощ,  сніг  -чиста  сльоза  журавлина
Від  спраги  для  душі  -жива  водиця.

Моє  село  -моя  зірко  Україно  !
Я,  до  тебе  ,як  до  матінки  горнусь.
Тут  могили  батьків,  і  родини,
Я    Богу    за  твою  доленьку  молюсь.
М.Чайківчанка.

УКРАЇНО  МОЯ  -ЦЕ  ХРАМ  СВЯТИЙ
Україна  моя  -це  село  і  місто
Синє  -синє  небо  золоті  поля.
Це  важка  дорога  пройдена  тернисто
Яка  вела  дух  до  берега  корабля.

Україна  моя  -це  село  і  місто
Від  пункту  А  до  пункту  Я  -стоптані  стежки  .
Вишиванка  в  узорах  на  ній  намисто
Довга  чорна  пишна  коса  а  в  ній  стрічки.

Україна  моя  -це  село  і  місто
Тут  народилась  ,вчилася  і  йшла  в  життя.
Тягнулась  до  сонця,  тріпотіла  листям
Запалювали  зорі  мої  почуття.

Україна  моя  -це  село  і  місто
Моє  дитинство,  юність,  перша  любов.
Це  цікава  книга  заповнена  змістом
В  якій  моя  душа  -тече  гаряча  кров.

Україна  моя  -це  село  і  місто
Це  мої  потужні  два  крила  журавля.
Це  є  храм  святий,який  в  душі  пречисто
Будить  від  сну  ,коли  у  полум'ї  земля.

Україна  моя  -це  село  і  місто
Мій  берег  Дністра  ,сині  гори  Карпати.
Це  є  дні  скорботні  -свято  урочисте
Із  хлібом  святим  зустрічає  земля  мати.

Україна  моя-це  село  і  місто
Тут  родилась,вчилась  ,трудилась,  як  бжілка.
Надихали  стрункі  клени  бадьористо
Цвіла  трояндово  -калинова  гілка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968939
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2022


ЦВІТУТЬ ЗОРІ ВОЛОШКОВО (ЗГАСАЄ СОНЦЕ , ЯК ЖИТТЯ )

Казкар  насіяв  зоряних  зерняток
Золотиться  немов  колос  у  полі.
Вечір  кличе  до  гнізда  ластів'яток
Єднає-  лебедів  кохання  -  долі.

О  ,яка  зоряна  ніч  видно  ,як    вдень!
Цвітуть  у  небі  зорі  волошково.
Соловей  у  гаю  співає  пісень
Дзвенить  струна  -солодить  пташок  мова.

По-небу  пливе  місяць  мов  корабель
Збирає  закоханих  в  зоряну  ніч.
Чекають  лебеді  прекрасних  дів  -лель
Іскряться  очі  щастям  з  тисячу  свіч.

Я,  виглядаю  тебе  під  вербою
ллється  зір  ріка  -  золотий  водограй.
Впаде  зірка  в  трави  зловлю  рукою,
Щоб  тобі  подарувать  -цей  тихий  рай.

Ти  ,  прийдеш    мила  я  візьму  на  руки
Понесу  в  казку  ,  де  чути  цвіркунів.  
Задзвенять  струни  мелодійні  звуки
Закружляємо  лебедями  поміж  ясенів.
                 
ЗГАСАЄ  СОНЦЕ  ,ЯК  ЖИТТЯ

Красень  вечір  взяв  зірочок  в  торбину
Сіє  по  небу  макові  зернята.
І  зорить  в  мій  садочок  на  долину,
Де  на  ясені  малі  ластів'ята.

Згасає  вечірнє  сонце  ,як  життя
Догорає  день  запалена  свічка.
І  тече  блаженна  ріка  золота
В  океан  ,де  царює-  пана  нічка.

На  ясені  в  гнізді  стоїть  лелека
На  одній  нозі  побиває  крильми.
Прилетіла  у  свій    рай    іздалека
Дякує  за  день...і  читає  псалми.

Вийшов  пан  Місяченько  білолиций
Грає  на  золотій  флейті  край  неба.
І  кличе  лель  красунь  на  вечорниці
Дарує    щастя  для  мене,  для  тебе.

Пахне  медами-  розмай  вишневий  сад  
Козаче,  не  сиди    іди  гуляти!  .
Тут  сяє  ясно  зоряний  променад,
Щоб  у  тім  раю  -щастя  відшукати.

Згасає  вечірнє  сонце  ,як  життя  
Зоряні  дощі  змивають  мою  печаль.
Тут  ,у  тім  зеленім  гаю  -щасливий    я...
Бо  з  тобою  лечу  до  зірок  у  даль.

М.Чайківчанка.




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968872
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2022


СИДЖУ НА БЕРЕЗІ МОРЯ

СИДЖУ  НА  БЕРЕЗІ  МОРЯ
Я  сиджу  на  березі  моря
Дивлюсь,  як  гасне  сонечко  в  цю  мить.
Наді  мною  небо  просторе
І  слухаю  дзвін,  як  море    шумить.

Як  я  самотня  в  небі  одна
Над  морем  біла  чайка  кружляє.
Летить  на  пристань  висот  сумна
Вечірню  зіроньку  зустрічає.

Розлилося  море  в  октави
Дзвенить  дивна  музика  луною.
Сонечко  зайшло  у  заграви
Вечір  плечі  обніма  рукою

Гасне  сонечко  немов  життя
Морська  хвиля  твої  сліди  змиває.
Плаче  моя  душа  ,  як  дитя-
Тут  на  березі  тебе  шукає.

О  чайки,  чайки  білі  птиці!
Ви,  стрічаєте  з  моря  кораблів.
Немов  маяк  вночі  -  зірниці
Несіть  мої  думи  до  ясенів.

Там  в  гаю  співає  соловей
Звеселяє  душу  у  Дністр'янки.
Серце  пташкою  рветься  з  грудей
Шукаю  розраду  у  співанки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968861
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2022


ЗНІМАЮ КАПЕЛЮХ ПЕРЕД ТОБОЮ

Твоє  волосся  довге  та  пишне
Немов  розпустила  коси  вишня.
І  на  личку  рум'янець  зашарів
увесь  світ  біля  тебе  заяяснів.

Знімаю  капелюх  перед  тобою
І  дивлюсь  на  тебе  не  надивлюсь.
Іскряться  очі  -цвітеш  весною
І  твоїй  вроді  ,як  Богу  молюсь.

Ти,  є  муза  -  мої  скарби  земні
Я,  хочу  бути  лиш  із  тобою.
Являєся  часто  у  моїм  сні
Прокинусь,  сон  спливе    водою.

Я  думаю  про  тебе...не  спиться
Від  серця  до  серця  будую  мости.
Почуття  немов    музика  ллється
 Ти  ,мій  тихий  рай    -  зірка  з  висоти...


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968816
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2022


Я НА ВІДСТАНІ ТЕБЕ ВІДЧУВАЮ

Ти,  так  нежданно  прийшов  в  моє  життя
Немов  би  Ангел  у  сонячнім  промінні.
Глянув  в  очі  -забилось  серцебиття
Без  тебе  згораю  ,як  свіча  у  тлінні.

Я  на  відстанні  тебе  відчуваю
І  встеляю  увесь  цей  світ  до  твоїх  ніг.
На  крилах  птаха  до  тебе  злітаю
Виглядаю    ,  жду  тебе  із  дальніх  доріг.

Я  думаю  про  тебе...Живу  лиш,  тобою...
Встаю  і  засинаю  іменем  твоїм.
Ти  натхнення  ,    яке  дзвенить  луною
Є  ковток  повітря  -став  Всесвітом  моїм.

Ти,  пахощі  квіту  -красень  місяць  май,
Який  розливсь  благодатною  рікою.
Ти,  є  жадана  мрія  -мій  тихий  рай
Сонце  ,яке  осяє  шлях  наді  мною.

Я  кажу  тобі  ,що  "люблю,  кохаю"
Піду  пішки  на  край  світу    за  тобою.
Без  тебе    зима  і  життя  немаю
Ти  ,є  поряд  мене  я  цвіту  весною.




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968794
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2022


ЯБЛУКО ЗЕЛЕНЕ

Я,  не  знаю,  за  що  він  її  полюбив
Ні  розуму,  ні  постави,  а  ні  личка.
Свою  доленьку  ,як  у  болоті  втопив
Марить  нею  ночами,  а  вона  дичка.

Веде  вільний  образ  життя-п'є,  гуляє,
Маска  на  лиці  ...і  сигарета  в  зубах.
І  дон-жуанів,  як  шкарпетки  міняє
В  нічних  клубах  шукає  їх  для  розваг.

Щоб  солоденькою  була  мастить  вуста
А  на  одяг  парфуми  Крістіан  Діор.
А  її  душенька  -черства,  кам'яна  і  пуста,
Весь  час  у  фейсбуці  забула  про  Онор.

Як  циганка  вертиться  на  кожнім  кроці
Одягається  без  смаку-дране  лахміття.
Вона  не  довчилась,  спала    на  уроці
Яблуко  зелене  зірване  із  віття.

Плід  не  достиглий  душу  не  засолодить
Його  вкусиш  викинеш  під  свої  ноги.
А  дерево  добре  смачні  плоди  родить
Має  нагороду  від  святого  Бога.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968747
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2022


ВОЄВОД

Від  доброго  мужа  жінка  не  втікає
Від  бджілки-трудівниці  чоловік  не  йде.
На  край  світу  ніхто  розваг  не  шукає
Думає  про  дім  по  нитці  життя  пряде.

А  вона  все  життя  дивилась  у  вікно
Там  Люди  бігли,  як  мурашки  до  праці.
А  життя  текло  рікою,  як  у  кіно
Жила  ,як  Бога  за  дверима-у  казці.

Вона  пасла  гуси  ,і  садила  город
Була  чужою  для  мужа  в  своїм  домі.
Як  вовчиця...завжди  не  втішна-воєвод
І  для  чоловіка,як  вітряк  у  громі.

Вона  сиділа  ,як  цариця  у  хаті
Дивилась  нові  серіали  про  любов.
Нападала  зненацька  ..думки  кудлаті,
Немов  змія  із  чоловіка  пила  кров.

Він  був  добряк  ,скромний  і  тихий  трудяга
Знав  всяку  він  роботу  себе  не  жалів.
В  своїй  хаті  немов  вірний    пес  дворняга
Любив  ніжні  квіти,  музику  ,пташок  спів.

Зранку  до  ночі  він  працював  наче  віл
За  трьох  до  кровавого  поту  гнув  спину.
Був  господар  і  бачив  далеко,  довкіл
Любив  садочок  свою  сім'ю  ,родину.

Вона,  глуха,  сліпа    думи  ,як  філософ
Зазирає  в  сусіднє  вікно-  чужий  дім  .
Знає  ,про  всіх,  хто  ,як  живе  -стре  у  посох...
Про  своє  мовчить,  що  все  згоріло  в  дим.

Серце  кам'яне  немов  твердий  горішок
Шребе  всіх  ,  як  сіра  миша  у  норі.
Жилось  їй  ,як  у  білих  пушистих  кішок
І  спала  все  життя    у  своїм  панцирі.

Життя  все  поставило  на  своє  місце
Треба  працювати  ,щоб  був  хліб  на  столі.
І  бачити  своє  личко  у  люстерце
Не  заздрити,  хто  ,як  живе  на  цій  землі.













адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968731
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2022


ЖИВУ ЛИШ ТОБОЮ

А  ти  ,  як  лебідь  без  лебідки
Зустрічаєш  сонечко  в  самоті.
Ти,  поглянь  цвітуть  незабудки
Сяють  зорями  на  твоїм  путі.

Я  мила    живу,  лиш  тобою!
Не  можу  забути    твоїх  очей.
Колись  ,ти  йшла  поруч  зі  мною
Світила  зіркою  серед  ночей.

За  вікном  ллє  дощ,  скоро  зима-
Спалені  мости  у  наше  літо.
Шукаю  наш  рай,  тебе  нема...
Холодом  проймає  душу  вітер.

Вже  впав  перший  білий-  білий  сніг
На  ньому  мої  слова  кохання.
Квітне  до  твоїх  ніг  снігоцвіт  
Дарує  тобі  квіти    прощання.

На  білім  снігу  мої  сліди  
Зима  викарбувала  шрам  в  душі.
Таку,  як  ти  не  можу  знайти
І  пишу  для  тебе  листи  вірші.

Ти  ,  приходиш  гостею  у  сни
У  тім  раю  з  тобою  щасливий.
Що  я  не  відпускаю,    прости!
Тужу  без  пари,    як  голуб  сивий.

СИДЖУ  НА  БЕРЕЗІ  МОРЯ
Я  сиджу  на  березі  моря
Дивлюсь,  як  гасне  сонечко  в  цю  мить.
Наді  мною  небо  просторе
І  слухаю  дзвін,  як  море    шумить.

Як  я  самотня  в  небі  одна
Над  морем  біла  чайка  кружляє.
Летить  на  пристань  висот  сумна
Вечірню  зіроньку  зустрічає.

Розлилося  море  в  октави
Дзвенить  дивна  музика  луною.
Сонечко  зайшло  у  заграви
Вечір  плечі  обніма  рукою

Гасне  сонечко  немов  життя
Морська  хвиля  твої  сліди  змиває.
Плаче  моя  душа  ,  як  дитя-
Тут  на  березі  тебе  шукає.

О  чайки,  чайки  білі  птиці!
Ви,  стрічаєте  з  моря  кораблів.
Немов  маяк  вночі  -  зірниці
Несіть  мої  думи  до  ясенів.

Там  в  гаю  співає  соловей
Звеселяє  душу  у  Дністрянки.
Серце  пташкою  рветься  з  грудей
Шукаю  розраду  у  співанки.






адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968645
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2022


А ТИ , ЯК ГОЛУБ ПОСИВІВ

А  ти,  як  сизий  голуб  посивів
Зима  насіяла  снігу  на  скроні.
Із  доріг  втомлений  птах  -  всоловів
Дзвенить  мінорно  гітара  в  долоні.

Я  не  бачила  тебе,  так  давно!
І  здається,  що  пролетіло  сто  літ.
Перед  очима  все,  як  у  кіно
Чую  музику,  спів  гітари    бренькіт.

Любов  живе  доки  є  почуття
Ти,  повір  все  буде  добре  у  тебе!
Ти,  красивий  у  тебе  є  життя
Світ  прекрасний  -  радій,  живи  для  себе!

Ти,  не  сумуй...  не  ходи  з  журбою,
Кожен  обрав  свою  дорогу  у  світ.
Знаєш,  прийде  літо  за  весною!
Відкрий  вікно  у  сад....  глянь,як    квітне  цвіт!  

Ще  зустрінеш  свою  справжню  любов
І  подруга  фортуна  усміхнеться.
Відпусти  минуле  -  пташку  з  оков
Мрій,  і  до  тебе  доля  відізветься!

Ти,  не  журись,  що  відцвіла  весна
А  у  тебе,  попереду  -  літо.
Ти,  слухай  голос  серця  і  струна
підкаже,  де  цвітуть  щастя  квіти.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968599
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2022


О ЛІТА, ЛІТА!

Жовтень  мені  cказав:  **Прощай!**
Злетів  у  даль  за  журавлями.
А  ніби  вчора  місяць  май
В  садочку  щебетав  піснями.

О  ,скільки  я  доріг  сходив?...
Іду  крізь  весни,  літо  -  в  осінь.
А  здається  я,  ще  не  жив!...
А  вже  зима,  сніги,  морози...
   Приспів  :
О  літа,  літа  -  не  спішіть!
Не  летіть,  як  загнані  коні.
Прошу,  вас  мій  рай  поверніть!
Там  віднайду  щастя  у  дзвоні.

Летять  роки,  дні  за  днями,
Падає    жовте  листя    до  ніг.
Завтра  листопад  вітрами-
Насипе  на  сліди  білий  сніг.

На  моїх  скронях  сивина
Згорає  листя  у  тополі.  
Зіп'ю  чашу  життя  до  дна
Подякую  за  осінь  долі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968546
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2022


ЗОРЯНА НІЧ ЦВІТЕ, ЛИШ ДЛЯ НАС

Я  у  снах  ,так  часто  бачу    вас
Торкаюсь  вашої  щоки.
Зоряна  ніч  цвіте  лиш,  для  нас
Ллється  благодать  із  ріки.

Ви,  прийшли  нежданно  у  мій  дім
Заходьте  ,будьте  ,як  вдома.
Станьте  королевою  у  нім
З  дальних  доріг  зніміть  втому.

Не  думайте,  що  буде  завтра!
Прийміть  ,  що  дарує  доля.
Горіть  у  почуттях  ,як  ватра
На  все  свій  час-божа  воля.

Не  бійтесь  ,дайте  руку  свою!
У  своїй  руці  зігрію.
Ви,  повірте  у  любов  мою
Без  вас  жити  я  не  вмію.

Присвячую  про  любов  пісні
Щоб  ви,  почули  голос  мій.
Ця  ,казкова  ніч  -  зорі  ясні
Звучить  на  струнах  мелодій.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968468
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2022


Почуття, як море

На  відстані  тисяч  -  тисяч  миль
Закохавсь,  думаю  про  вас  -  люблю.
Почуття  грає  з  високих  хвиль
Надихає  жити  -  думу  мою.

Почуття  у  серці,  як    море
Підніме  увись,  то  зіштовхе  вниз.
Я  лечу  птахом  через  море
Дарую  квіти  кохання  -сюрприз.

Я,  заплющу  очі,  бачу  вас-
В    своїх  думках  малюю  ваш  портрет.
Знаю,  за  нас  все  вирішить  час
Боготворяю  -співаю  сонет.

Для  вас  співаю  ніжні  пісні
Дарую  мелодію  любові.
Прожену  ваші  думи  сумні
І  засолоджу  душу  у  слові.

А  ще  не  пізно,  ще  не  вечір!
Доля  дарує  -полудень  життя.
Я,  іду  до  вас  крізь  хуртечі
Несу  у  серці  любов-почуття.

На  порозі  осінь  ,Листопад
Розплітає  коси  у  тополі.
До  вас  іду  крізь  дощ  ,снігопад,
Нахиляю  зорі    у  любові.

Прошу  ,  подайте  руку  свою  !
Дозвольте,  коханою  назвати!
В  дарунок  прийміть  любов  мою,
Щоб  навік  дві  долі  поєднати.





адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968458
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2022


БУДЬ , ЩАСЛИВА!

Знаєш,  не  можу  тебе  забути!,
Так  часто  приходиш  у  мої  сни.
Скажи  ,за  що  я  несу  покуту?...
Самотній  ходжу  на  стежках  весни.

А,  я  не  бачив  тебе  ,так  давно
І  здається,  що  минуло  сто  літ.
Дивлюсь  у  минуле,  як  у  кіно
Шукаю  куточок  раю  -казковий  світ  .

Розійшлись  з  тобою  стали  чужі
Та  й  ніколи  ми,  не  були  рідні.
Знову  з  тобою  стрілись  на  межі
Звели  наші  стежки-  зорі  літні.

Ти,  змінилась...стала  немов  пава
Цвітеш  немов  би  троянда  в  саду.
В  очах  сяє  -висока  октава
Будь,  щаслива!  ...І  я  своє  знайду!.









адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968389
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2022


УСМІШКА ВСІМ ДО ЛИЦЯ

Сонячна  усмішка  всім  до  лиця
Вона  дарує  людям  -  щастя  мить.
Запалює  вогник  свята  в  серця
В  негоду  хочеться  жити,    любить.

Всміхайтесь  один-  одному  люди!
Хай  від  гарних  слів  -іскряться  очі.
Вдихайте  красу  світу    у  груди  
Зігрівайте  від  зим,  холоднечі.

Усмішка  дарує  гарний  настрій
І  сонечком  розтопить  товстий  лід.
На  крилах  пташки  летиш  за  обрій
Приємна  мова  залишає  слід.

О,  усміхнись  щиро  ...будь,  щаслива!
Світи  сонцем  вдень,  зіркою  вночі.
Будь  ,  душею  ти,  красива,  мила,
І  Дай  ,  до  свого  серденька  ключі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968331
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2022


САМОТНЯ ЖІНКА (ЗИМА У СНІГУ НЕМОВ У КАЗЦІ)

Зима  у  снігу  немов  у  казці...
Кружляють  сніжинки  у  танку.
Казкар  сіє  сніг  по  божій  ласці
Розмаяв  все  у  сніжнім  вінку.

За  вікном  кружляє  хуртовина
Вона  самотня  є    в  цей  вечір.
Грає    мелодія  лебедина
Муза  обнімає  за  плечі.

Ця  жінка,  дика  троянда  для  всіх
На  крок  до  себе    не  пускає.
На  лиці  маска  і  крізь  зуби  сміх...
Тужить  за  тим,  кого  кохає.

Вона  чекає  його  із  доріг,
Що  він  явиться  гостем    у  сни.
Вчорашні  сліди  замітає  сніг
Виглядає  його,  як  сонце  весни.

Цей  вечір  спішить  у  зоряну  ніч
Розпалив  дрова  у  каміні.
Від  струни  скотилась  сльоза  із  віч
Згорає  життя    -лист  у  тліні.

На  ній  оксамитова  сукня,  шаль,
Запалила  свічу...  жде  його.
На  її  косах  зоряна  вуаль
Чекає    принца  милого  свого  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968302
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2022


Думаю про тебе

Я  прокидаюсь  і  думаю  про  тебе
дивлюсь  у  небо  голубе  крізь  скло.
Холодно,  я  бачу  на  листячку  трепет
В  осені  -  шукаю  твоє  тепло.

Я  думаю  про  тебе,  тільки  про  тебе!...
Вдихаю  ковток  повітря  в  груди.
На  крилах  почуттів  я  лечу  до  тебе
Чую  твій  ніжний  голос  повсюди.

Відлунює  музика  високих  октав
мінорна  струна  торкає  душу.
Ходжу  думкою,  як  журавель  поміж  трав-
В  спогадах  згадую  зустріч  першу.

За  вікном,  вже  золота  осінь  -  листопад...
Пройшло  швидко  життя,  як  не  було.
Золотіє  листям  наш  рай  -  осінній  сад
Наше  літечко  птах  взяв  на  крило  .

Летить  ,летить  за  вітром  пожовкле  листя,
Як  мої  роки  у  даль  -  небуття.
Стоять  голі  крони  -  дерева  без  листя
О,  невже  пройшло  ,так  швидко  життя!.

Я  слухаю  музику  чарівну  пісню
Ту,  що  вчора  співала  ти  мені.
 Я  зустрічаю  -золоту  осінь  пізню
згораю,  як  листя    у  пломені.

Поїзд  їде  по  маршруту  літо-осінь  
А  кінцева  зупинка  вже  зима.
А  завтра  ,  зима  ,заметіль  і  морози
Мерзну  від  холоду...тебе  нема.

Лиш  ніжна  пісня  нагадує  про  тебе
Про  твою  ніжність  ,ласку  і  любов.
Ти  ,так  далеко  є  від  мене,  лиш  небо-
Кличе  у  рай  літа  до  тебе  знов.

Милує    душу-  осіння  краса-  пейзаж
В  золотім    багрянцю  гаї,  ліси.
У  променях    сонечка  немов  ермітаж
Чути  столітніх  дубів  голоси.

Я  прокидаюсь  і  думаю  про  тебе
В  променях  сонця  бачу  силует.
Світанкова  зіронька  манить  до  себе
і  в  уяві  малюю  твій  портрет.

Прошу,  тебе  осене,  поверни  літо!
Там  де  виграє  дзвінко  водограй.
А  у  полі  в  пишних  травах  цвітуть  квіти
Цвіте  мого  кохання  -тихий  рай.



                   НЕ  ГРАЙТЕ  У  ЛЮБОВ!
Я,  прошу  вас  ,ви    не  грайте  у  любов!
І  не  розкидайте  слова  на  вітер.
Бо  закохаєте  у  себе  з  розмов
Збаламутить  нас  гарних  слів  -епітет.

О,  яка  ви,  красива  бачу  у  сні!
Не  сплю,  думаю    про  вас  дні,  і    ночі.
Ви  немов  би  ніжна  квітка  навесні
І,  я  мрію  тільки  про  вас  щоночі.

Якщо  не  любити,  не  кажіть,  слова:
Є  хвиля  -щастя,  а  море  -розпуки.
Обман-то  туман...є  гостра  булава
Звалює  із  ніг  навіть  дужі  буки.

А  закоханий  демонструє  любов
І  віднайде  ключі  до  твого  серця.
Хоче  стрітись  із  тобою  знов,  і  знов
І  п'єш  слова  ,як  воду  із  відерця.

Не  любите,  то  не  грайте  у  любов  !
Словами  зруйнуєте    чужу  долю.
А  самотній    закохається  зі  слов  !
І  буде  страждати  душа  до  болю.










адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968215
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2022


ЛЮБИ , МЕНЕ ЛЮБИ

Люби,  мене  люби...ніжно  цілуй,
В  обіймах  ,як  сніжинка  розтану.
Для  душі  -вишневий  рай  намалюй
Для  тебе-ясним  сонечком  стану.

Я,  люблю  ,  цей  прекрасний  світ-життя
ІЗ  під  снігу  проліском  проросту.
З  тобою  хочу  бути,  як  дитя
Купатись  в  розмаю  слів  від  жесту.

Від  холоду  зігрій  мої  руки
І  устами  розпали  почуття.
Хай  не  буде  між  нами  розлуки
Лиш,  любов  ,як  у  казці...ти,  і  я.

Я  куплю  білет  на  острів  щастя
Де  плюскоче  море...чайки  білі.
Зацілую  руки  до  зап'ястя...
Подарую  тобі  букет  лілій.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968191
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2022


О ДАВАЙ, ПОМРІЄМО З ТОБОЮ!

О  давай,  помріємо  із  тобою!,
Як  два  лебеді  злетимо  до  зір.
Закружляємо  удвох    над  рікою
І  збудуємо  міст  щастя  з  довір.

З'єднала  серця  музика  любові!
І  є  ще  час,  щоб  удвох  набутись.
Не  стримуй  свої  почуття  у  мові
Треба  один  одному  всміхнутись!

Коли  за  вікном  дощ,  лютує  вітер  -
Вирує  хуртовина,  мете  сніг.
Скажи  ласкаві  слова  з  гарних  літер
Хай  на  устах  лунає    щирий  сміх.

Хай  із  душі  змиє  дощ  твою  печаль,
Із  снігів  квіт  первоцвіт  проросте
Ми,  відірвемося  від  землі  у  даль,-
Щоб  милуватись,  як  цей  світ  цвіте.

Ти,  мрій  і  не  думай,  що  буде  завтра!
І  віднайди  трішки  час  для  себе!.
Люби  життя  і  гори  немов  ватра,
Небо  насіє  щастя    для  тебе.

О,  давай,  помріємо  із  тобою!  
Забудемо  про  турботи  земні.
Напою  тебе  живою  водою
Поведу  у  рай  ,де  линуть  пісні.



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967970
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2022


МЕЛОДІЯ ДЖАЗУ

МЕЛОДІЯ  ДЖАЗУ

Звучить  ніжна  мелодія  джазу
Запрошує  у  романтичний  вечір.
Місяць  запалює  нову  фазу
Обнімає  мене  стиха  за  плечі.

На  березі  ночі  стою  одна  
Чекаю  і  жду  із  моря  погоди.
Вечір  осяює    зірка  ясна
Я  чую  водограй  -цілющі  води.

Я  слухаю  музику-  саксофон,    
тече  блаженної  ріки-  течія.
Мовчить  у  мовчанці  твій  телефон
У  спогадах  згадую  твоє  ім'я.

Я  дивлюся  у  небесне  вікно
І  бачу  твій  силует  поміж  зірок.
Я  не  бачила  тебе,  так  давно-
І  від  спраги  п'ю  мелодію  ковток.
 
Я  вже  є  не  та,  що  була  вчора-
Не  ,та  жінка  із  усмішкою  весни.
Слухаю  музику  джазу  моря
високі  хвилі  колишуть  мої  сни.

Прошу,  приходь  гостем  у  мої  сни!
Я  буду  чекати  тебе  до  ранку.
Захисти  від  холодної  зими
І  сонечком  поцілуй  на  світанку.

Відлунює  музика  давніх  літ
Згадую  море  чайки  білі  -  білі.
Без  тебе  такий  одинокий  світ
Холодно...  метуть  сніги  заметілі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967904
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2022


ДЗВЕНИ МОЯ МУЗИКО!

Я  розіллюсь  у  тобі  океаном
І  впаду  на  личко  краплею  дощу.
Сонечком  зійду  над  синім  лиманом
Від  спраг  напєся  музики  досхочу.

Дзвенить  струною  музика  любові
В  ритмі,  чую  блаженство-мову  Богів.
Вона  запалює    свічі  казкові
Єднає  закохані  серця  зі  слів.

О,  співай,  співай  нам  моя  Богине!
Та,  дзвени  на  різних  мовах  на  землі.
Клонюсь  твоєму  імені  Княгине!,
Що  знайшов  щастя-  на  твоїм  престолі.

Ми,  музику  розуміємо    без  слів  
від  її  звуків  танимо  немов  сніг.
Муза  будить  нас  від  зимових  снів
Вона  від  журби  є  душі  оберіг.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967884
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2022


ТРОЇСТІ МУЗИКИ

Я,  журавкою  лечу  в  юні  роки,
Де  під  зорепадом  музика  звучала.
Там  молодість  цвіла  -троянд  пелюстки
У  білім  танці-  моя  душа  співала.

Так  ,хочеться  мені  вернути,  той  час!
Там,  де  троїсті  музики  допівночі.
У  романтичний  вечір  кликали  нас
І  від  щастя  іскрились  очі  дівочі.

Грала  музика  на  високій  ноті,
Щоб  відчути  блаженство  -струну  гітари.
Ми  кружляли  ,як  лебеді  в  польоті
Єднали  серденька-    закохані  пари.

Від  пісень,  билось  серце  до  шаленства
Рум'янив  личко  запальний  танець,  наш  вальс.
Літо  дарувало  нам  мить  блаженства
І  зоряні  ночі  вели  у  казку  нас.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967824
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2022


ТАТУ, МІЙ ГОЛУБЕ СИВИЙ! ( СПІВАЄ СІРИЙ ВОЛОДЯ)

Тату  ,мій  голубе  сивий!
Не  журись  ,що  за  вікном  зима.
Глянь,  який  цей  світ  красивий?!
У  білім  снігу  цвіте  земля.

Вже  листопад  ллє  дощ  ,зливи...
У  журбі    край  доріг  ясени.
Падає  сніг  сивий  -сивий,
Як  батькові  скроні  цвіт  весни!

Ще  не  зима,  пізня  осінь,
Журавлі  відлетіли  у  даль.
Впав  перший  сніг  і  морози
Несуть  холод,  смуток  і  печаль.

О  тату,  таточку  милий!
Не  впускай  зиму  у  душу.
На  скронях  сніг  білий  -білий
я  зігрію  сонцем  у  стужу.

Відцвіло  літечко-  літо  !
Опадає  листя,  як  роки.
Розійшлись  діти  по  -світу
А  спішать  додому  ,де  батьки.

О  ,дочекайсь  мене  тату  !
Наллє  плід  -наш  вишневий  сад.
П'янкий  квіт  розмаїть  хату
Осяє  подвір'я    зорепад.

Соловей  у  сад  прилетить  
І  розтане  сніг  під  ногами.
Явір  листячком  зашумить
Серце  розвеселить  піснями.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967759
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2022


О НЕЗАБУДЬ!

О  не  забудь,  ти  не  забудь!
наших  весен  золотий  час
Згадай,  про  мене  не  забудь!
Коли  впадуть  сніги  між  нас

Коли  будеш  в  чужім  краю
Захочеш  почути  мене.
Знайди  зірку  ту,  що  скраю-
І  тобі  весну  надихне  .

Світить  ,там  зіронька  ясна!
Вона  близько  і  далеко.
Осяє  світлом  до  вікна
Усміхнеться,  як  лелека.

Прийду  в  твій  дім,  у  твої  сни,
Буду  гостею  до  ранку.
Намалюю  казкові  сни
Сонечком  зігрію  зранку.

Буду  дивитись  на  тебе!
Прокинешся,  зацілую.
А  потім  злечу  у  небо
В  край  далекий  помандрую.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967742
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2022


ПОЛУДЕНЬ ЖИТТЯ

А  полудень  життя,  це  ,ще  не  вечір!
Падає  дощ,  це  ще    не  сніг,  і  хуртечі.
Ти,  іди    на  зустріч  долі  у  світи
І  зустрінеш    -своє  кохання  ти.

Не  проспи  свою  весну,  і  свій  час!
Молоде  літо  і  золоту  осінь.
Цвітуть  рясно  сади,  один  тільки  раз...
Троянда  губить  красу  від  морозу.

А  життя  немов    мінлива  погода  
То  світить  сонце,  то  йдуть  дощі  -зима.
Нажаль,  все  втрачає  красу  і  врода
Згорає    ,як  жовте  листя  ...ніч  німа.

А  молодих  років  не  повернути!
Пливе  за  водою  час  без  вороття.
А  хто  любить  ,той  знайде  в  мороз  лютий
На  краю  світу  -щоб  любити  життя.

Ти,  не  згорай  наче  свіча  в  самоті!
Не  сумуй,  те,  що  втратив  загубив.
Шукай  своє  щастя  ,долю  на  путі
Щоб  радість,  смуток  з  нею  розділив.






адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967694
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2022


Я не хочу іти до зими

Я  НЕ  ХОЧУ  ІТИ  ДО  ЗИМИ
(О  ЗУПИНИСЬ  ОСЕНЕ!)
Журавлі  у  вирій  відлетіли
Край  доріг  зашуміли  ясени.
У  саду  яблуні  забіліли
Паде  з  дерев  листя...серце  щемить.

О,  зупинись  осене,  почекай!
Я,  так  не  хочу  іти  до  зими.
Тугу  в  мою  душу  не  додавай
Холодом  і  дощами  срібними.

Я,  іду  у  золотий  листопад
там  де  сиві  тумани  в  небі.
Хочу  вернути  літечко  назад
Нахилити  сонечко  для  тебе.

Там  волошки  сині  в  житах
А  вколіно  в  росах  пишні  трави.
Дарує  блаженну  мить  щастя  птах
Я  розправляю  крила,  як  пава.
М  .Чайківчанка.
   О  СВІТКУ  МІЙ  ПРЕКРАСНИЙ!
О  світку  мій  прекрасний!
Україно  -земле  моя!
Світи  зоре  не  гасни!
І  дай  спити  чашу  до  дна

Я  в  грудях  тебе  лелію
У  своїм  серці  -мить  життя
З  тобою  плачу  радію
ти  мати  я  твоє  дитя

Орда  круки  налетіли
Спалюють  наш  храм  і  наш  дім
Дніпрові  води  зчорніли
Тече  кров  козача  у  нім

Зрівняли  все  із  землею
Горять  наші  села  міста
Йде  війна  повзе  змією
І  плює  на  сина    Христа

Країна  горить  палає
В  диму  у  пекельнім  вогні
Град  з  коріння  сад  рубає
Немов  темна  ніч  -чорні  дні

Мати  рано  посивіла
Мліє  за  єдиним  сином  
Цвіт  калини  у  могилах
Сирота  плаче  під  тином

О  скільки  страждань  і  болю!
Ти  зазнала  від  ворогів
За  свободу  кращу  долю
Розпяті  найкращі  з  синів
М  Чайківчанка

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967545
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2022


Акорд кохання пісню співає (Микола Жогло)

О  Боже  мій,  яка  ж  ти  є  красива?!...
Твоє  волосся  -  сонце  золоте.
Зваблює,  як  зірка  мерехтлива
До  себе  манить  ...  зоряно  цвіте.
             Із  першого  акорду  закохався,
             Твою  красу  у  музику  вплітаю
             В  сіті  Амура,  як  юнак  попався
             Освідчуюсь  ,  що  я    тебе  кохаю..
А    почуття  немов  би  цвіт  весни
Від  погляду  очей  квітну  в  любові  .
Веселкою  приходиш  в  мої  сни
Вуста  цілую    солодко-медові.
                 Волосся  розлилося  по  -плечах
                 Немов  би  хвилі  моря  водоспадом.
               Скажи,  чому  печаль  в  твоїх  очах?...
               І  молодість  згорає  зорепадом.
Без  тебя  я,  як  місяць  одинокий
Ти  -    муза  і  мінорності  струна  .
Пишу  вірші,  сонети  лиш,  для  тебе...
Щоб  нас  з*єднала  зіронька  ясна.
2012.08.10.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.
Пісню  співає  Микола  Жогло

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967541
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2022


МИ , ЯК ЛЕБЕДІ БІЛІ

Ми,  як  лебеді  білі  з  тобою
Які  тягнуться  до  сонця  ,синіх  гір.
У  любові  квітнемо  весною
Ловимо  своє  щастя  із  ясних  зір  .

Вдвох  перелетимо  через  море
Подолаємо  зливні  дощі  ,грози.
Як  світить  сонце  -небо  просторе
Нестрашна  люта    зима,і  морози.

 Єднає  серця-  крила  любові
Я,  запрошую  на  танець-  вальс  бастон.
Залелію,  як  квітку  у  мові
Вознесу  ім'я  -до  зоряних  ікон.

Ти,  як  ясне  сонце  -наді  мною
Від  погляду  очей  тану  немов  сніг.
Обніму  тебе  ніжно  рукою
Білі-білі  троянди  встелю  до  ніг.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967486
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2022


ТИ, СОНЦЕ

Ти,  ясне  сонце  наді  мною
Я  все  віддам  за  тебе  мила.
Я,  щасливий  тільки  з  тобою
 І  розправляю  до  зір  крила.

А    вірна  любов  -  душі  покров
Ніхто  не  зможе  розлучити.
Слова  вишукані  для  розмов
Зуміють    -свято  запалити.

Потрібно  твердий  стержень  -чуття  
Де  є  любов,  ніжність,ласка.
Коли  в  серці  маєш  відчуття
 Тоді  цей  світ  -є  рай  і  казка.

Найдорожчий  скарб  поруч  жінка
Сонечком  тепла  зігріє  душу  .
Прикрашає  дім  -гарна  квітка
Запалює  свято  -в  дощ  ,стужу.

Не  все  сказав  :  тобі,  що  треба.
-  "Ти  ,з  висоти  жадана  мрія  ".
Як  ковток  повітря  -потреба
ТИ,  Є  МОЯ    ЛЮБОВ  -НАДІЯ.    .







адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967469
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2022


НЕ ВПУСКАЙ У ДУШУ ЗИМУ

Не  впускай  у  душу  зиму!
Хуртовину,  люту  заметіль.
Згаснеш  ,як  свіча  незримо
З'їсть  тебе  сльоза  -  їдка  сіль.

Про  завтрашній  день  -не  думай!
Живи  сьогодні  -  життям  радій!
Як  туга,  не  здавайсь,  думай!
Побороти  труднощі  -  зумій!

Зима  -трує  душу-щем,  біль
Падає  птах  духом  безсилий.
З'їдає  тіло  немов  би  міль
Впускає  крила  сизокрилий.

Робить  помилки  і    мудрець,
Не  знає  ,як  правильно  жити.
Життя-маршрут  в  один  кінець
І  треба  боротись,  щоб  жити!.

Якби  кожен  знав  дорогу!
То,  обрав  би  ,де  нема  зими.
Не  пізнав  би  бід,  тривогу
І  не  страждав  би  ,  від  самоти.

Зростай  духовно,  як  дитя!
Не  пускай  відчай,  не  тре  нити.
Бо  є  мудрець  ,вчитель-життя
Лікар,    що  зуміє  зцілити.

Коли  впадеш  на  дорозі!
Боїшся  ходити    ,як  дитя.
Наше  спасіння  у  Бозі!
Щоб  іти  кроком  у  цей  світ-життя.

Віра,  надія-  дух  тримає-
Божа  мудрість  піднімає  нас.
Без  Бога  -життя  немає
А  все  на  місце,  поставить  час.

Не  впускай  у  душу  -зиму!
Бо  замерзне  від  туги  в  лють.
Шукай  небо  -ліричну  риму
Пізнаєш  -життя  ,основу,  суть.

Не  впускай  у  душу  зиму!
Бо  загубиш  себе    у  снігах.
Твори  -  мить  неповториму
І  слухай  музику  у  піснях.






 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967299
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2022


Нехай Бог вам помагає!

Всевишній  на  тарілці,
Не  дає  нам  солодкий  мід.
Треба  трудитись  бджілці
Пролити  з  свого    чола  піт.

Хто  сіє  зерно  ,той  має
Є  святий  хліб  на  столі.
Нехай  Бог  вам  помагає!
Бути  господарем  землі.

Ти,  не  впускай  в  душу  -зиму
Бо  замерзне  вона  в  лють.
І  ,  шукай  ліричну  риму,
Щоб  пізнати  -  життя  суть.

Про  манну  кашу  не  думай,
Щоб  був  ситий  тільки,  ти.
Вчись,  і  трудись,щось  придумай!
Збудуй  дім,  і  зводь  мости.

А  хто  має  в  серці  Бога!
Того  він  благословляє.
Йому  відкрита  дорога
Зранку  сонце  витає.









адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967265
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2022


ДАЙ ПРО СЕБЕ ЗНАТИ

Ти,  дай  про  себе  знати,  подзвони!
Я,  так  хочу  чути  голос  твій.
Прилети  до  мене  птахом  весни!
І  розбуди  зимовий  сон  мій.

Здається,  що  це  все  мені  сниться
Ніяк,  пробудитись  не  можу.
Ні  ,це  не  грім,  не  блискавиця!
Це  війна,  тривожить  душу  кожну.

Думаю,  про  тебе  допівночі!
На  зоряній  вервичці  молюсь.
Щемить  самотнє  серце  жіноче
За  тебе  -завтрашній  день,  боюсь.

На  відстані  я  чую  гармати
Так  бентежно,  тривожно  мені.п
В  бій  ідуть  козаки,  солдати
Там  ,де  горить  земля  у  вогні.

Ти,  борись  за  життя,  не  здавайся  !
Від  ворога  свій  край  захищай!
О  мій  ,милий  друже  ти,    тримайся!
Хижу  орду  з  землі  проганяй.

Я  в  серденьку  лелію  почуття
І  кажу,  тобі-люблю,  люблю.
Я,  за  тобою  в  довжину  життя
Любов    у  океан  переллю.




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967243
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2022


СМАК ЖИТТЯ

Кожен  день  ,як  скарб  особливий
Він  більше  не  повториться  в  житті.
А  один  птах  біленький,  красивий
інший,  чорний,  каркає-  на  твоїм  путі.

Ти,  шануй  кожен  день  свого  життя
Іди  вперед  до  мети,  до  краю  літ.
Зростай,  як  древо  немов  дитя
Читай,  і  вчись  відкривай  -новий  світ.

Друзі  пізнаються  в  біді,  горі
Не  залишуть  тебе  на  самоті.
Вони  ,як  сонце  в  просторі
І  осяюють  твій  шлях  на  путі.

Життя  відсіє  зерно  від  зела
Від  тебе  заздрісних  ,  хитрих  лисиць.
Тебе  підтримає  друга  рука
Знімеш  маску  із  гримованих  лиць.

Всіх  тих,  кого  ти,  зустрінеш  в  житті-
Дадуть,  тобі  якийсь    певний  урок.
Будь,  собою...рости,  як  колос  в  житі
І  роби  у  майбутнє-  твердий  крок.

Буває,  так  що  батьки  і  діти
Ніяк  не  можуть  порозумітись.
Зроби  крок  назад,  як  рве  цвіт  вітер
І  перечекай  дощ,  щоб  світитись.

Досконалих  ,ідеальних  немає
Робимо  так  ,як  диктує  життя.
Один  правдолюб,  інший  в  гру  грає...
І  від  образ,  душа  плаче  ,як  дитя.

Небо  дає  нам  відрізок  часу-
Всі  залишаємо  після  себе  слід.
Як  вип'ємо  до  дна  -життя  чашу
Тоді  пізнаємо  ,який  має  смак  плід.


 











адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967209
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2022


Подзвони мені Співає Володя Сірий

Я  бачу  тебе,  душа  співає,
На  крилах  щастя  летить  до  зір.
А  усмішка  мене  зігріває,
Немов  сонечко  із  синіх  гір.

О,  подзвони!...  ти  подзвони    мені!
Хочу  стрітись  знову  з  тобою!.
Я,  бачу  тебе  у  казковім  сні,
Являєшся    зіркою  ясною.

Ти,  одна,  немов    сонечко  в  небі!
Всміхаєшся  мені  у  вікні!.
Пташечко  мила,  чую  твій  щебет,
Доноситься  твій  голос,  пісні.

Я  прошу,  ти  не  втікай  від  мене!
Побудь,  поговори  зі  мною!.
Глянь,  берізка  тулиться  до  клена,
він  ніжно  обійма    рукою.

Цвіте  весна  білим-білим  цвітом,
І  від  зимових  снів  будить  нас.
Надихає  закоханих  квітом,
Веде  до  вінця-  зоряний  час!.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967059
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2022


Кружляє сніг

А  сьогодні  впав  перший  білий  сніг
покриває  до  саду  сліди.
Встеляє  біленький  килим  до  ніг
І  кличе  нас  у  казку  туди.

Падає,  перший  сніг  і  кружляє
 Летять  з  небес  немов  би  птиці  .
Зима  цариця  нас  всіх    витає
Вдягає  в  шубку  ,рукавиці.

А  за  вікном  зима  ,хуртовина,  
Мороз  малює    сніжні  квіти.
Мережить  узори  божа  днина  
На  шибці  букет  -  снігоцвіту.

Зима  замела  дороги,  стежки
Яка  прекрасна  чудова  мить!.
Будує  мости    зі  своєї  руки
Падає  сніг  летить  і  летить.

Засріблив  все  довкола  снігопад
 Жовте  листя  ,що  дощ  намочив.
Сьогодні  останній  день-  Листопад
Чути  мінорної  ноти  -  мотив.    
 
Зима  немов    сніжна  королева
На  біленьких  конях    мчить  до  нас.
Капелюх  знімають  всі  дерева
Вітер  співає  для  неї  романс.

Падає  і  кружляє  білий  сніг
Коляда  із  дзвоном  йде  до  нас.
Запалюємо    камін  із  доріг
Єднає  серця  -блаженний  час.







адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967034
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2022


ТИ, ЯК СОНЦЕ ОДНА

А  без  тебе  ,цей  світ  в  сірих  кольорах
І  пливуть  в  тумані  дні  за  днями.
В  зажурі  ходжу  ,як  одинокий  птах
Будую  мости  щастя  між  нами.

Ти,  як  сонце  золоте  -на  всі  віки  
На  всі  світи-    на  планеті  земля.
Я  хочу  доторкнутися  до  руки,
Щоб  розтанув  у  серці  лід  -зима.

Ти,високе  небо  ...струна  скрипаля...
Є  квітка  весни  солов'я  пісня.
Я,  під  дощем  мокну  -печаль  журавля  
Літо  в  журбі  немов  осінь  пізня.

А  без  тебе  ,  світ-безодня,  пустиня
Від  спраг  немов  первоцвіт  згораю.
Ти  ,володарка  моїх  дум-княгиня
Тебе  ,  лиш  одну  -люблю,  кохаю.

Ти,  в  моєму  серці  ,як  сонце  одна
Надихаєш  ,щоб  творити  цей  світ.
І  ,у  душі-весна...дзвенить  ,як  струна
Ти  ,пісня  із  пісень  -казковий  цвіт.

Лебедем  розправляю  свої  крила
Ти,  є  муза  -пісенне  джерело.
Черпаю  із  краси  водицю  мила,
Щоб  відчути  твою  любов,  тепло.






адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966941
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2022


Дивлюсь у очі волошкові

Боже  яке,    це  щастя  просто  жити!
Вмочити  у    травах  ноги  вколіно.  
В  своїх  руках  прекрасний  світ  творити
На  картині  змалювати-  Вкраїну.

Дивлюсь    у  твої  волошкові  очі!,
Як  розпустила    вишенька  коси.
Слухаю  спів  солов'я  допівночі!
Цвіту  немов  троянда  в  росах.

Як  море  безкраї  поля,  роздолля
 Жито    колоситься,  і  нива  пшениць.
Немов  у  раю    стоїть  струнка  тополя
Зустрічає    з  доріг  сизокрилих  птиць.

Хай  цвіте  весна...і  буяє  літо
А  у  садочку  співають  солов'ї.
В  небі  хмароньки  розганяє  вітер
І  цвітуть  волошки  на  святій  землі.

Чайкою  злітаю  на  берег  річки,
Де  тече  водиця  дзвінкий  водограй.
Милуюсь  вродою  землі  до  нічки
Вабить  до  зірок  синій  небокрай.

До  сонця  Бога  молиться  лелека
На  вітті  здіймає  крила  до  небес.
І  жде  вечірню  зіроньку  здалека
На  полотні  неба  тисячу  чудес.

Під  вікном  розмай  лілового  бузку
Запашив  подвір'я  п'янкий  аромат.
Місяць    ,як  павич  тихенько  у  кутку
Осяює  стежки  села-  казковий  сад.

У  пахучім  цвіті  квітка  чарівна
Мальва-  ружа  ,як  мальована  Діва.
В  очах  сяє  сонце  ,а  в  душі-весна.
Поруч  із  нею  цвіту  я    щаслива.



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966910
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2022


МОЛЮСЬ, У ТРОЙЦІ ЄДИННІЙ - ВЛАДАРЮ

Білим  -  білим  голубом  дух  пресвятий
Зійшов  сонцем  у  втомлену  душу  мою  .
І  освятив  на  грудях  хрест  золотий,
Щоб  Господь    в  горі,    болю  був  зі  мною.

Ти,  є  місяць  вночі,  поміж  сяйв  зірок...
Вдень    яскраве  сонце  в  імлі  ,  у  тумані.
Мій  спасителю-  ти,  повітря  ковток!
У  молитві  -боже  світло  на  світанні.

Я  здіймаю  до  неба  руки  свої,
Щоб  у  святій    молитві    покрів  віднайти.
Мій  Отче  я  шукаю  слова  твої,
Щоб  з  тобою  тернисту  дорогу  пройти.

З  тобою  Боже,  все  зможу,  здолаю!
Перелечу  пташкою  через  океан.
Без  тебе  від  лютих  зим    замерзаю
Наді  мною  хмари    і  стелиться  туман.

 Довіряю  тобі  -  Небесний  Царю!
Віддаю  у  твої  руки  долю  свою  .
Молюсь  у  тройці  єдинній    -Владарю!
Запалюю  в  тьмі  свічу  під    волю  твою.

Ти,  ясне  світло  для  незрячих  ,сліпих,
Яке  осяює  дорогу  до  храму.
Ти  ,є  воскресіння  для  мертво-живих
Причастя,  яке  лікує    -душевну  рану.















адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966870
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2022


РОЗМОВЛЯЙ МОВОЮ ЗЕМЛІ

Князі  приходять  і  відходять
Лишають  в  історії  свій  слід.
Бува  за  межу  переходять
Лиш,  би    смакувати  даром  плід.

Ти,  живеш  в  неньці  Україні
тож  розмовляй  мовою  землі.
Яка  зростає  у  зернині
Годує  нас  хлібом  на  столі.

Якщо  тобі  є  чужа  мова
Не  хочеш  нею  говорити.
Не  вчиш  Шевченкового  слова
Тобі  тут  нема,  що  робити.

Не  цурайся  рідної  мови  !
 За  неї  поети  страждали.
 Били  ,і  мучили    до  крові
За  правдоньку  святу  вбивали.

Вчи,  рідну  мову  свого  краю!
Пізнай    історію  народу!
Жени  із  землі  хижу  стаю
Нехай  не  каламутить  воду.

Ти,  народився  в  Україні
Тож  захищай  все  рідне  своє.
Хай  співає  пташка  калині!
Пісня  надихає  серце  твоє.

О,  будь  благословенна    мово!
Від  нині  та  довіку  віків
В  храмі  лікує  боже  слово
Свята  біблія  -  дочок,  синів.

Шануй  мову  ,героїв  своїх!
Відчуй  стогін  святої  землі.
Воїни  стояли  в  бою  в  дощ,  сніг
Щоб  у  мирі    співали  солов'і.

За  мову  голову  рубали
Виймали    з  грудей  живе  серце.
І  спалювали  храм  шакали
На  рану  сипали  сіль  з  перцем.






адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966860
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2022


ДЛЯ ТЕБЕ (ТИ МУЗИКА -ПРЕЧИСТОГО НЕБА)

Поглянь,  для  нас  зійшла  зірка  щастя!
Кличе  у  ніч  -  вечори  казкові.
Іду  до  тебе,  як  до  причастя,
Щоб  цілувать  уста  малинові...

Ти  -  музика  пречистого  неба!
А  у  променях  сонця  -  діамант.
Я  для  тебе,  для  тебе,  для  тебе...
До  твоїх  ніг  встелю  мільйон  троянд!..

Ти,  як  сонечко  в  небі,  красива!
Голубе  плаття  личку  пасує.
Білосніжна  усмішка  зваблива
Манить  до  тебе  -  щастя  дарує!..

Від  погляду  очей  шаленію
І  хочу  доторкнутись  до  щоки.
У  своїм  серці  тебе  лелію,
Прошу,  кохана,  твоєї  руки!..

Скільки  в  тебе  сонячного  світла?
Дякую  долі,  що    тебе  обрав.
Ти  для  мене  -  особливо  рідна,
До  тебе  нікого  так  не  кохав!.

М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966724
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2022


Скільки коштує подих свободи?. .

(ПОДИХ  СВОБОДИ)
О,  ,СКІЛЬКИ  КОШТУЄ  ПОДИХ  СВОБОДИ?..
О,  скільки  коштує  подих  свободи?...
Скільки  доріг  треба  до  світла  пройти?...
Скільки  страждати  будеш  мій  народе?...
Щоб  нацією  між  світами  зрости.

Цариця  знищила  Запорізьку  січ
На  кістках  трудяг  зводила  хороми.
Народе,  ти,  був  під  гнітом  кілька  сторіч,  
Зазнавав  знущань,  душевної  втоми.

Били  батоги  Кавеля,  шмагали
В  неволю  гнали  босих  в  лютий  сибір.
На  письмо-святу  біблію  плювали
на  морозі  зазнали  тортур  безмір.

Нажите  твоє  добро  відбирали
Дім,  що  звів  своїми  руками  з  нуля.
Червоне  клеймо  на  чоло  ставили,
Щоб  язиком  говорили  москаля.

Путіністи-рашисти  прийшли  з  кремля
Хочуть  ,щоб  була  чорна  діра  на  землі.
Ракети  сіють  міни...горить  земля
Плаче  небо...  спалений  колос  на  ріллі.

О,  скільки  ще  треба  пролити  крові?...
Щоб  зрозуміти  хто  ми  на  цій  землі.
Любіть  все  своє...пісню  у  рідній  мові
Боріться  за  право  жити  на  землі.!
М.Чайківчанка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966652
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2022


О, НЕ МОВЧИ! …

Чекаю  на  тебе...тебе  немає
Ти,  не  прийшла  і  сонце  згасло  вмить.
Час  із  клена  жовте  листя  здіймає
Вітер  понад  кронами  шумить.

О,  не  мовчи!...скажи  ,щось  на  прощання...
Я,  хочу  почути  твою  мову.
Ти,  засяяла  немов  зірка  рання
Згасла  із  мого  життя  раптово.

З  моїх  рук  впали  троянди  червоні
Розсипались  квіт-пелюстки  до  ніг.
Холодно...  стою  один  на  пероні
На  них  падає  білий  -білий  сніг.

Ще  вчора  ,усміхався  нам  Листопад
В    променях  багрянцю  цвіли  квіти.
А  нині,  ранній  перший  сніг...Снігопад  
За  журавлями  відлетіло  літо.

О  ,  не  мовчи!...  Озвись,  тебе  я  молю!
Прости,що  не  сказав  ,лиш  три  слова.
Чуєш,  я  одну  тебе  до  сліз  люблю
Хочу  вернути  наш  рай...все  знову.






адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966580
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2022


КОЛИ ЗІЙДЕ СОНЦЕ УКРАЇНИ

О  ванька,  ти  переступив  кордон
Перейшов  грані  людяності  рубіж.
Завдав  матінці  землі  біль  ,і  стон...
Підняв  на  неї  руку  меч,  гострий  ніж.

Нема  місця  орді  на  цій  землі
Тим,  які  прийшли  красти,  і  вбивати.
Спалюють  стигле  зерно  на  ріллі
І  в  голові  мізки  у  них    із  вати.

Мій  козацький  рід  був  ,є,  і  буде...
Ніхто  не  зітре  у  порох  його.
Ми,  нащадки  Кия  -вільні  люди
Ми,  є  внуки  Данила  Галицького.

Які  ідуть  за    Київську  Русь  -  бій
Захищають  від  ворогів  світ,  свій  дім.
Тобі  вражий  сину  дадуть  відбій
Ти,  зогниєш  гноєм  на  полі  чужім.

Вірю,  завтра  закінчиться  війна
Докупи  зійдеться  уся  родина.
Засяє  сонце  Вкраїни  -весна
І  матері  усміхнеться  дитина.

Зійде  українське  сонце  Бога
І  прийде  час  для  відродження  роду.
Попереду  -  терниста  дорога
Боротьба  за  мир,  волю,  і  свободу.

Борись  козаче,  іди  до  мети!
За  тобою  правда,  Господь  з  тобою.
Калік,  сиріт  ,вдів,  матір  захисти
Слава  Україні!    слава  героям!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966419
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2022


О, НІ ТИ НЕ ГОЛУБ МИРУ́

О,  ні...ти,  є  не  голуб  миру!
Ти,  на  мати  руку  підняв.
Ти,  повзучий  слуга  вампіру
зруйнував  мир-  божий  устав.

Хто  батька,  мати  не  шанує
І  того  кусають  злі  пси.
 Він    буянить,  і  галасує
Вселились  демони  ,  біси.

Ти,  трухлявий  пеньок  із  кремля
В  якого  лиця    немає  .
Язик  бреше  бзду  тра,ля,ля,ля...
З  чужих  бід  ,горя  втішає.

Купив  солов'я,  папугая,
Який  трує  русні  мізки.
Ні,  не  простить  -земля  святая
За  лихо,  що  творять  дружки.

Якому  Богу  молишся  ти?...
Кажеш  всім,  що  ти  Месія.
Смердить  нутро  гнилеє  твоє
Куди  дич,  йде  ,там  -стихія.

Не  знаю  ,хто  дав  тобі  владу
І  корону  царя  заклав.
Топчеш    ногами  божу  правду
Ти,  кат  ,який  в  руки  меч  взяв.

В  бункері  зробив  собі  замок
Сховавсь,  як  ведмідь  у  намет.  
Цар  в  Сибіру  стрічає  ранок
 Боїться  смерті-    град,    ракет.

В  кровопивці,  немає  честі
Дияволу  душу  продав.
Варвар,  рже,  регоче  від  жесті
 В  пекло,  огень  себе  загнав.

Твої  сірі  очі  осліпнуть
І  заллється  кров'ю  твій  зір.
Лакеї,  отрують...  розіпнуть-
Будеш  ричати  ,як  дикий  звір.

Відцурається  від  тебе  люд
Увесь  твій  рід  діти,  внуки.
Проклятий  навіки...лиш,    осуд
За  калік  ,  вбитих  -  вічні    муки.

О,  скажи  з  якого  ти  роду?...
Хто  є  твій  батько,  мати.
Ти,  спалив  дім  мутиш  воду
Перед  Богом  тре  відповідати.
М  ЧАЙКІВЧАНКА






адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966344
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2022


З першого акорду закохавсь

О  мій  Боже,  яка  ти  ,  красива!
Твоє  волосся  мов  сонце  золоте.
Із  небес  ,як  зірка  мерехтлива
Манить,  так    до  себе  ...  зоряно  цвіте.

Із  першого  акорду  закохавсь
Твоїй  красі  -  Алилуя  співаю.
В  сіті  Амура  ,як  юнак  попавсь
І  Освідчуюсь  ,  що  тебе  кохаю.

В  серці  почуття  немов  цвіт  весни
Від  погляду  очей  квітну  в  любові  .
Ти,  приходиш  часто  у  мої  сни
Цілую  уста  солодко-медові.

Волосся  розлилося  по  -плечах
Немов  би  хвилі  моря  водоспадом.
Скажи  ,чому  печаль  в  твоїх  очах?...
І  згорає    молодість    зорепадом.

Я,  одинокий  місяць  без  тебе
 Ти,  муза  в  мінорній  октаві  струна  .
Співаю  сонети  лиш,  для  тебе...
Щоб  дві  долі  звінчала    зірка  ясна.
2012.08.10.



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966291
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2022


ХТО Є ХТО

Солодкий  цукір,  не  гірка  сіль...
Хоча,  на  перший  погляд,  так  схожі.
А  чужий    не  відчує  твій  біль
Співчуття  не  знайдеш  в  перехожих.

Пізнати    хто  є  хто  ,  так  важко,
Через  лупу  не  пізнаєш  лиця.
Глянеш,  свята  немов  монашка
Біла  ,пухнаста  як  біла  птиця.

Ніхто  не  святий  є  помилки  
А  ідеальних  людей  немає.
Ми,  згрішимо  навіть  подумки  
Чорна  заздрість  всіх  на  дно  штовхає.

Сусід  переоре  лан,  межу  
Довгим  язиком  тебе  обмовить.
Бачить  далеко  біду  чужу
На  тебе  оком  кривить,  лукавить.

Немов  мудрець  все  знає,  бачив,
Вчить  жити  інших  на  світі  білім.  
Жив    життям  собачим,  незрячим,  
Немов  черв'як  у  плоді  доспілім.

Себе  ставить  вище  всіх,  як  цар
Насміхається  з  інших  жартівник.  
Немов  той  чорний  ворон  кар,  кар,
І  до  легкого  життя  він  привик.

Хоче  не  робити,  а  жити
Мати  слуг,  і  своїх  чорних  рабів.
Язиком  меле,  щоб  втопити...
Прагне  крові  ,  воює  до  зубів.



 





адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966089
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2022


ТИ, ВДИХНУВ У МЕНЕ ЛЮБОВ

Ти,    вдихнув  у  мене  любов
І  запросив  у  долю  свою.
Як  довго  ти,  до  мене  йшов,
Щоб  полюбила  душу  твою.

Ти,  вдихнув  у  мене  весну
Цвіту  для  тебе  серед  зими.
Цілунком  розбудив  від  сну
Обняв,  зігрів  лебедя  крильми.

Ти,  вдихнув  у  мене  літо
Я  купаюсь  немов  у  морі.
Ти,  небо  райдужне  світло
Є  сонце  у  синім  просторі.

Ти,  вдихнув  у  мене  Всесвіт
Нахилив  зіроньки  до  вікна.
Ти,  відкрив  дивовижний  світ,  
Щоб  у  душі  розтала  зима.

Ти,  вдихнув  у  мене  музу,
Щоб  душа  пташкою  співала.
Надихнув  солодку  фразу,
Щоб  раділа,  не  сумувала.

Ти,  вдихнув  у  мене  життя,
Щоб  розправила  вільні  крила.
Для  тебе  я  немов  дитя
Ти  є  мій  Бог...  небесна  сила.




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966085
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2022


НІКОЛИ НЕ КАЖИ:ПРОЩАЙ!

Ти,  ніколи  не  кажи  :  "Прощай"!
Кажи  :  До  зустрічі,  до  завтра!
Іти  у  світи  не  поспішай!
Присісти  на  дорогу  варта.

Відкрий  душу  двері  до  серця,
Щоб  відчути  твоє  почуття.
Я  нап'юсь  любові  з  джерельця
Бо  любов,  це  два  крила  життя.

Не  знаю,  чи  побачу  тебе!
Чи,  зійдуться,  ще  наші  путі.
Ти,  розтратив  свій  час  на  себе
 Ми,  два  береги  на      самоті  .  

Я  кажу:"  Прощай"  ,  Забудь  ім'я"!
Не  тримай  мене  і  відпусти!
Я  є  вільна  пташка,  вільна  я...  
Не  закуєш  в  ланцюг  мене  ти.

Я  не  згадую  те,  що  було...
Вчорашнього  дня  вже  немає.
Живу  сьогодні...пташки  крило
В  країну  мрій  -  небо  злітає.
 
Ти,  слухай  голос  свого  серця  
Воно  хвилюється,  як  море.
Тече  ріка  у  даль  з  джерельця
Не  зупинить  її  ніколи.

Пливи  за  течією  ріки
Шукай  пристань,  берег  любові.
Щоб  відчув  душу-  тепло  руки
Підтримку  у  ласкавій  мові.

Іди  із  миром  шукай  долю!
Я  відпускаю  тебе  іди.
Краще  не  завдавати  болю
Розійтись  навіки,  назавжди.



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966065
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2022


ЗНОВУ ВЕЧІР…

Зійшла  перша  зірка...  знову  вечір  
Запалила  лампадку  у  небі.
Листопад  обняв  осінь  за  плечі
Розправив  крила  немов  би  лебідь.

Відлетів  листопад  за  журавлями  
Задощило,  засніжило  в  цю  мить.
Жовте  листя    летить  за  вітрами  
Ностальгія,  туга  ...душа  щемить.        

В  Україні  мій  рід    колядує
Готується  до  вечері  -Різдва  .
Моє  серденько  тужить,  сумує...
Згадує  Різдво,  Великдень  -свята.

Перекликаються  церквиць  дзвони
Храм  Івана  ,Спаса,  Миколая.
В  поклоні  цілую    святі  ікони
Від  коляди  душа  оживає.

Самотня,  одна  сиджу  край  вікна
І  дивлюся  у  беззоряну  ніч.
Звучить  осіння  мінорна  струна    
Спогад  сяє  зіркою  поміж  віч.            

О,  де  ти  моя  весна,  моє  літо!
Верни,на  мить-  квітучий  місяць  май.
Лелекою  прилечу  зі  світу
До  віть  ясеня  у  свій  тихий  рай.      

В  саду  мати  голубка  чекає
Своїх  пташок  виглядає  з  доріг.
Чужина  мене  не  відпускає
Тисяч  миль...  зима,  хурделиця,  сніг.

Мамо  я  лечу  до  вас    наче  птах
І  спішу  на  вечерю,  на  Різдво.
Несу  найкращі  слова  у  піснях
Щоб  відчути  ласку,  любов,  тепло.

Крізь  світи  ,сніги  я  йду  до  хати
Пізнати  радість,  щастя    в  родині.
Щоб  із  маком  кутю  смакувати
Заколядувати  Богу  нині.





                               


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965983
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2022


ХТО ПЛЮНУВ В ДУШУ ЗЕМЛІ

Хто  плюнув  в  душу  матінці  землі!,
Яка  його  годувала,  поїла.
Тому  нема  місця  на  цій  землі!
Бо  в  нього  давно  душа  очманіла.

Він  ніколи  не  був  дитям  землі
Не  вчив  історію  рідної  мови.  
Його  нутро  зогнило,  думки  злі,
В  байдужому  серці  нема    любові.

Хто  плюнув  в  душу  матінці  землі!
Той  вчинком  образив,  осквернив  Бога.
Він  немов  розтоптав  квіт  на  стеблі
не  пізнає    щастя  душа  убога.

А  хто  розпалив  вогонь  війною!
Спалив,  хоч  один  колосок  на  ріллі.
Заплатить  дорогою  ціною
І  не  побачить  рід  хліба  на  столі.

Хто  знищує  матінку  природу!
Рубає  сад    із  коріння  деревце.  
Того  грім,  блискавиця    в  негоду
Поб'є  сніжницею  і  втратить    лице.

Хто  зламав  ніжну  гілку  калини!
В  лісі    дуба,  клена,  а  чи  в  тополі.
Того  доля  заведе  в  ліщину
Натре  він  до  крові  ноги  в  мозолі.

А  хто  цілиться  із  лука  в  пташку!
Із  темних  хащів  на  зайця,  косулю.
Тому  буде  на  душі  ,так  важко
Він  сам  попаде  у  капкан,  та  петлю.

Хто    замордував  і  вбив  людину!
пролив  кров,  забрав  у  матері  дитя.
Він  сам  для  себе  вирив  могилу
Весь    його  рід  знищить  ,отрує  життя.

Не  рубай  калину,  а  посади!
Шануй  все  те,  що  дає  земля  мати.
Від  спраг  напоїть  краплею  води
Озолотить  у  божій  благодаті.
М  ЧАЙКІВЧАНКА




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965640
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2022


Я ПЕРЕД ІМЕНЕМ БОЖИМ СХИЛЯЮСЬ

Я  перед  іменем  Божим  схиляюсь!
І  знімаю  капелюх  із  голови.
І  низенько  до  твоїх  ніг  вклоняюсь
За  рідної  мови  святі  молитви.

Я  дякую  мій  вчителю  дорогий!
За  божу  науку  святе  писання.
За  дзвін  небесний  -простір  голубий
За  вечорову  зірку  -мить  світання.

Я  бачу  сонечко  райдужне  небо
Мій  Боже,  до  тебе  здіймаю  руки.
І  вдихаю  у  повітря  край  неба
Щоб  зрости,  як  дуб,  клен  тополя  ,буки.

Життя  крутить  по  -осі  в  круговерті
Незнаємо  коли  зупиниться  диск.
І  життя  від  народження  до  смерті
Світить  ,як  зірка  має  яскравий  блиск.

Господь,  дав  нам  розум,  руки-людині,
щоб  сіяти  зерно,  збудувати  дім.
Підіймаємось  у  вись  по  драбині,
Щоб  бачити  світло  -сонце  серед  зим.

Спотикаємось  на  слизькій  дорозі
Помиляємось,  коректуємо  помилки.
Шукаємо  Бога  в  біді,  тривозі...
І  просимо  земних  ласк    подумки.

Ми,  всі  є  квіти  землі-  діти  божі
Від  Бога    прагнемо  милості  ,і  благ.
Вітер  нас  розпинає  при  дорозі
Вчимося  жити  у  слові  божім  від  спраг.

Ти,  дав  мені  на  плечі  хрест  нести
І  відкрив    у  божім    храмі  -небо.
А  у  бурхливім  морі  -Надія  ти!
Крила,  що  дають  щастя  для  мене.

М  .Чайківчанка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965627
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2022


ПРИЛЕЧУ ПТАШКОЮ ДО КАЛИНИ

Згасне  зірка  з  очей  сльоза  впаде
Зросту  сон  травою  у  чистім  полі.
Від  роси  соняшник,  як  лан  зійде
В  мій  рай  закохаються  тополі  .

Знаю,  що  жила  я  не  даремно!
Заколоситься  золота  нива.
Я  боже  світло,  яке  натхненно
Вирощує  для  душ  -  рясні  жнива.

Допоки  сонце  світить  на  землі!
Я  буду  жити  у  твоїм  серці.
Я  стиглий  колос  зерно  на  ріллі
Октава  у  барвах  на  веселці.

Зійду  зіркою  у  надвечір'я
І  осяю  Чумацьким  шляхом  путь.
Я  тихенько  прийду  на  подвір'я
До  саду,  де  мальви-  ружі  цвітуть.

Прилечу  пташкою  до  калини
І  на  вітті  заспіваю    пісні  .
У  променях  сонця  із  зернини
Подарую  розмай  квіту  весні.

Я  у  скрипці  чарівна  струна
Музика  небес  поезія  зір.
Я  ключ  журавлиний  дзвінка  луна
Чарівна  мелодія  синіх  гір.

Я  річка,  яка  тече  у  море
Є  дощ  весни,    вода  із  джерела.
Я  Всесвіт  -  синє  небо  просторе
Сонце  у  квіточці  душа  жива.
М  ЧАЙКІВЧАНКА







адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965575
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2022


Я молюсь Богу за перемогу

Я  молюсь  Богу,  за  перемогу!,
Щоб  захистив  в  бою  від  куль  козаків.
Осяяв  світлом  їхню    дорогу,
Прогнали  із  землі  вовків  хижаків  .
Вклоняюсь  тобі,  до  ніг  козаче!,
Що  ти  женеш  наперед  себе  орду.
За  мужність,  стійкість  твою  юначе,
Відвагу,  незламність  -  стомлену  ходу.
Ви,  у  кровавій  борні  день  за  днем
Виборюєте  кожний  клаптик  землі.
В  зливний  дощ,  спеку    в  диму,  між    вогнем,
Стоїте  між  смертю  і  життям  в  імлі.
Воїн  визволяє  села,  й  міста  
Дає  відсіч  по  зубах  окупанту.
Щоб  замайорів  синьо  -  жовтий  стяг
Бо  нема  тут  місця  колаборанту.
Ви,  з  України,  воїни  добра!
Наша  земля  є  Україна  мати.
Зійде  сонце  над  кручами  Дніпра,
Щоб  на  рідній  мові  пісні  співати.
Я  Вірю,що  закінчиться  війна!
Підніметься,  встане  з  руїн  країна.
Воскресне  Україна  ,як  весна-
З  війни  зустріне  мати  свого  сина.
Живе  в  моїм  серці  лиш  надія,
Що  переможемо    лютих  ворогів  .
Вірю  збудеться  жадана  мрія,
Що  запанує  мир  для  дочок,  синів.
Україно  -  червона  калино!
У  вишневім  саду  цвіти,  розквітай  .
З'єднайсь  мій  роде,  ти      воєдино!
Нехай  буде  благословенний  наш  край!
М  .Чайківчанка.








адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965509
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2022


Сонечко на ім'я мама (Присвята батькам)

О,  куди  ви,  мамо  рано-вранці?!...
Лютує  заметіль,  хуртовина.
Забрали  тата  і  у  мовчанці
Ідете  із  хати  в  люту  днину.
Мені  сказали:  "Доню  повернись!"
Хочу  тобі  багато  сказати.
У  нас  ,так  мало  часу,  пригорнись!
Не  треба  за  мною  вік  страждати"...
"О,  доню,  донечко  моя  мила!
Дай  ,на  тебе,  ще  трішки  надивлюсь.
Я,  тобою  тішилась  і  жила
Бувай  ,здорова  я  тобі  наснюсь!".
-  О,  не  плач,  не  тужи  дитино!
Прийди  до  нас  ,де  шумлять  ясени.
На  могилі  посади  калину
Посій  чорнобривці  ...красу  храни.
Можна  сказати  слів,  так  багато  
Те  ,що  треба  вчасно    не  сказати.
Для  тебе  відкрито  двері  в  хату
В  сад  ,  де  калина  немов  мати.
Приходи  до  нас  ,як  буде  важко
запали  пам'яті  свічу...молись.
Я,  до  віть  прилечу  наче  пташка
І  заспіваю  пісню,  як  колись.
Впаду  на  щоку  краплею  дощу  
Білим  снігом  встелю  килим  до  ніг.
Із  твоїх  очей  я  витру  сльозу
Усміхнусь  тополею  край  доріг.
Ці  слова  я  чула  в  мить  останню
Замовкли  уста...закрили  очі.
В  зимову  лютневу  порю  ранню
Затемніло  вдень,  як  серед  ночі.
У  сніжну  зиму  злетіли  у  даль
Мама  з  татом  ,як  голуби  білі.
На  моїй  душі  смуток,  і  печаль
Бо  мій  рай  замели  заметілі.
Згасло  сонечко  на  ім'я  "Мама"
Зима  вдягнула  в  чорну  хустину.
Скорбота  завдала  душі  рану
Зійшлась  до  хати  уся  родина.
Вітер  до  хати  відкрива  браму
Я,  дивлюсь...шукаю  ваші  сліди.
Без  вас  я  сирота  тату,  мамо!
І  щемний  біль  тисне  мої  груди.
За  панською  горою  в  долині
Край  дороги  стоїть  -Отча  хата.
Віє  вітер  в  очі  сиротині
Сад  пригощає  ,як  батько  ,мати.
Все  немов    квітка  в'яне,  згорає,
Як  жовтий  лист  з  віт  дерев  опада.
Лиш  ,пам'ять  в  душі  зіркою  сяє
Віддає  батьківську  любов  крізь  літа.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.








адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965330
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2022


ДО РАЮ МОГО САДУ

До  раю  мого  саду
Прилетів  соловей  до  віт.
І  тут  під  зорепадом
Пахне  медом  яблуні  цвіт.

О,  яка  зоряна  ніч!
Видно,  як  вдень  стежки.
Я  іду  долі  навстріч
Прошу  в  коханої  руки.

Весна  іде  до  літа
Я  до  тебе  моя  зоре.
О,  скільки  у  зір  світла!
Розлився  цвіт  немов  море.

О,  яка  зоряна  ніч!
Видно,  як  вдень  стежки.
Я  іду  долі  навстріч
Прошу  в  коханої  руки.

Вечір  запрошує  нас
У  гості  в  літній  сад-раю.
О,  який  прекрасний    час!,
Як  чути  спів  пташки  в  гаю.

Падає  зірка  в  небо  
Я  загадую  бажання.
Несу  квіти  для  тебе
білі  троянди  кохання.
М  .Чайківчанка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965145
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2022


ЛІЛІЯ БІЛА

Я  пишу  тобі  листа
І  хочу,  щоб  була  щаслива.
Поведу,  у  ті  міста,
Де,  цвіте  лілія  красива.

Там    лілія  біла  -біла
А  очі  чорні  ,як  в  циганки.
Вона  душу  зачепила
Думаю  про  неї  до  ранку.

Незнаю  ,як  її  звати?...
А  знаю,  що  лілія  біла.
Не  хочу  її  втрачати
Я,  бачу  її    ростуть  крила.

Витончена  наче  алмаз
Квітка  ніжна  і  особлива  .
Закохавсь  у  Діви  образ
Немов  би  пташка  полохлива.

Не  цілуй  мене  козаче!,
Якщо  не  кохаєш  мене  ти.
Я,  зісохну  і  заплачу
І  зчорніє  врода  пелюстки.

Лілію  білу  не  зривай  !
У  хрустальну  вазу  без  води.
Вона  зів'яне  пам'ятай!
Для  неї  рай  ,як  цвітуть    сади.

2------------
О,  скільки  минуло  зим,  скільки  літ  !  
Розлетілись  наче  птиці  по  світу.
Будеш  багатою  ,як  первоцвіт  -
Щасливою  цвісти  по  між  квіту.

Здалека,  тебе  чомусь  не  впізнав,
Підійшла  ближче  та  усміхнулась.
Поглянув  на  біле  личко  згадав
Поглядом  очей  душі  торкнулась.

Розминулись,  як  кораблі  в  морі
Кожен  обрав  свою  путь  у  життя.
Явилась  наче  зірка    в  просторі
Розбудила  у  моїм  серці  почуття.  

Ти  була  така  дика  немов  лань
Боялась  до  мене  доторкнутись    
Втікала  од  відвертих  спілкувань
Спили  роки  не  встиг  оглянутись!

Осінь  засріблила  мої  скроні!
А  я  тебе  бачу  у  своїх  снах.
Червоні  троянди  у  долоні,
Що  дарував  тобі  я  у  піснях.





адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965031
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2022


ЗРОСТАЄ НАДІЇ КОЛОС

Зростає  надії  стиглий  колос
А  значить  буде  хліб  на  столі.
І  молитва  прочитана  вголос
Благословляє  нас  на  землі.

О,  скажіть  ,хто  пише  маршрут  долі?..
Написав  земну  путь  від  А  до  Я  ?  ...
Ми,  зернятко  що  сходить  у  полі
Тягнемось  до  зір,  -  сонечка  тепла.

Від  подиху  весни  цвіте  земля
Все  буяє  квітом  ...диво  з  чудес.
Ми,  клонимось  Богу  до  ніг    здаля
Щоб  у  вірі  дух  не  вмер,  а  воскрес.








адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964969
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2022


Я, з тобою , друже!

Допоки  на  цій  землі  сонечко  сяє
Від  спраги  напою  водою  з  джерела.
В  тебе  душа  буйним  кленом  забуяє
Поруч  зі  мною  ...ти,  розправиш  два  крила.

Я  з  тобою,  друже!  в  радості,  і  в  горі!
В  знак  нашої  дружби  даю  руку  тобі.
Де  б  не  був  ти  ,на  суші,  а  чи  на  морі
Я  відкрию  тобі  -  простори  голубі.

О,  не  сумуй  за  вчорашнім  днем  -весною!
А  ,  ще  не  вечір  ,  а  лиш  полудень  життя.
Де  б  не  був...дотягнись  своєю    душою-
До  зір,    відчуєш    земне  тепло  ,як  дитя.

Я  для  тебе  світанкове  ясне  сонце
Зігрію  змерзлу  душу  в  затетіль  зими.
Зійду  зіркою  для  тебе  у  віконце
Намалюю  казку  ...і  поведу  у  сни.

Ти,  є  рай  життя,  а  я  співуча  пташка
Я,лечу  на  крилах  вітру  до  твоїх  віт.
Заспіваю  пісню  коли  буде  важко
І  від  щастя  заясніє...цей  білий  світ.

Якщо  прийде  до  тебе  туга,    печаль,  сум,
Втомися  від  життєвих  доріг,  на  путі.
Тобі  потрібно  буде  підтримка  із  дум,
Щоб  бачити    світло  у  темряві,  пітьмі.

Допоки  сонечко  світить  на  цій  землі!
Зросту  у  твоїм  серці  буду  з  тобою.
Я  ніжна  квітка  ...стиглий  колос  на  стеблі
Я  твоя    доля,  яка  дана  судьбою.
                                         -------  2---------

                               Твої  очі,  як  дві  зорі
А  твої  очі  ,як  дві  зорі  у  небі
Дивлюсь...і  тону  в  них  ,як  в  океані.
Квіти  землі  я  назбираю  для  тебе  
І  признаюсь  тобі  мила  в  кохані.

О,  Світи  мені  ясно  зіронько,  світи!
Звечора  до  ранку  у  моїм  вікні.
До  коханої  збудуй  зоряні  мости
Я  намалюю  тихий    рай    у  сні.

Я,  зацілую  солодкі  ,  як  мід  уста
біленьке  тіло  від  краю  до  краю.
Запалить  свічу  щастя  -осінь  Золота
Встелить  килим  до  ніг  з  небокраю.

Без  тебе  не  уявляю  свого  життя
Без  тебе  ,як  кленовий  лист  згораю.
Від  палких  почуттів  б'ється  серцебиття
Я,  люблю  тебе  ...  і  у  мріях  літаю..

Я,  люблю  тебе,  кохаю    до  шаленства!
Ти  ,мій  вдих  в  повітря  ...є  цілющий  лік.
Насію    море  квітів  із  зір  -  блаженства
Хочу  бути  з  тобою  увесь  свій  вік.

   ------3---------
     ДЕ  ТИ  Є?
Скажи,  у  якій  стороні?...  Де  ти  є?...
Я  думаю  про  тебе  днями,  ночами.
поміж  зір  бачу  зображення  твоє
Силует,  який  малюю  я  думками.

О  любове  моя,  скажи,  де  ти  є?...
Я  піду  за  тобою  аж  на  край  світу.
Лиш,  би  почути  голос  слово  твоє
я  встелю  рушник  щастя,    для  раю  літа.

Впаде  білий  -білий  сніг  скоро  зима
Вітер  засніжить  сліди,  куди  ходив  ти  .
Дивлюсь  у  нічне  вікно  тебе  нема  ,
Лиш  спогад  гріє    мою  душу    з  висоти  .

Здається  мені  ,що  сплю,  це  тільки  сон  ...
Ніяк  ,не  можу  прокинутись  від  нього.
Наді  мною  шумлять  крони  золотих  крон
Під  ногами    листям  вкрита  вся  дорога.

З  віт  дерев  жовте  листя  опадає
Згорає  на  очах  миттєво,  як  зірка.
Дуб,  клен,  тополя  голову  схиляє  
Під  снігом  завмирає  троянда    квітка.

Холодно  без  тебе...  лютує  зима
Покриває  осінні  квіти  снігопад.
Стелиться  тумани...  радості  нема-
На  жаль,  ніщо  не  повертається  назад.













адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964952
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2022


Я ЛЮБЛЮ ПРОДУКТ НАТУРАЛЬНИЙ

Я  люблю  продукт  натуральний
а  не  плід  хімічний,  як  вата.
Щоб  будив  від  сну  дзвін  пасхальний
До  зір  мчала  думка  крилата.

Нехай  ллється  мова  від  душі
Сонцем  світиться  отча  хата.
І  пишуться  ліричні    вірші
Зігріє  Вселена  ,  як  мати.

О  мово,  княгине  прекрасна!
Богине  музо  чуттєвих  душ.
Світи,  світи,  зоре  не  гасни!
Насій  океан  щастя  для  руж.

Милозвучна  музика  дзвенить
То  Сміється,  то  плаче  в  струні.
Слово  дарує  блаженну  мить
В  негоду,  небо    -  сонячні  дні.

Душа  поміж  пеклом  і  раєм
Б'ється,  як  поранена  пташка  .
Із  тьми  до  світла  понад  гаєм
Вдихає  у  квіт  коли  важко.

О  чарівна  співуча  мово  !
Ти  ,  розбуди  приспані  серця.  
Хай,  як  сталь  буде  тверде  слово!
Зітре  печаль  рукою  Творця.



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964885
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2022


А осінь розсипає листя

А  осінь  розсипає  до  ніг  листя
Багряне  жовте  золоте  червоне
Вдихаю  у  світ  кольори  барвисті
Галантну  музику  на  саксофоні

Гелгоче    гайворон,  мабуть,  буде  дощ
Доносить  вітер  їхній  біль  тривоги
Ехо  відлунює  до  золотих  площ
Є  надія  на  сонячні    дороги

Жовтень  немов  би  сонечко  в  промінні
Зоряно  відзеркалює  рай    дерев
Ич  ще  золота  осінь    у  цвітінні  
Із  небес  творить  дива  для    королев  

Її  надихає  голуба  блакить
Й  верховіття  смерекового  гаю
Краса  земна  у  барвах  парчі  блищить
Луна  мінорно  струна  небокраю

Мережить  срібне  павутиння  осінь  
На  айстри  хризантеми  та  жоржини
О  бабине  літо  побудь  ще    трохи!
Пейзаж  словом    намалюй    для    картини  
   
Розпатлав  вітер  пожовклі  отави
Стриже  під  каре  тополі  край  доріг  
Тривожно  світить  сонце    із  заграви
Усе  жовтий  лист  покриває  до    ніг  

Фарби  яскраві  на  очах    згоріли
Холодно  не  видно  сонечка  між  хмар
Царює  листопад  сади  змарніли
Чорний  ворон  літає  все    кар  кар  кар

Шелестить  жовте  листя  під  ногами
Ще  впав  дощ  розмив  стежки  та  дороги  
Ь  мягкий  знак  суть  життя  пише  словами
Юний  листопад  спішить  до  порогу  
Вечірня  зірка    веде  нас  у  зиму

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964877
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2022


ЗГАДАЙМО ТИХ, ХТО НЕ З НАМИ!

ЗГАДАЙМО  ТИХ,  ХТО  НЕ  ПРИЙШОВ  В  ЦЮ  ОСІНЬ!
ХТО  РАНО  БІЛИМ  ПТАХОМ  ЗЛЕТІВ  В  НЕБО  .
ЗІВ'ЯНУВ.  ЯК  КВІТКА  ВІД  ЛЮТИХ  ЗИМ  ,  МОРОЗУ,
ЛИШИВ  СЛІД  В  ДУШІ...    СЯЄ  ЗОРЕЮ  ДЛЯ  ТЕБЕ.

ТИ  ПИТАЄШ  ,ЯК  ЖИВУ  Я?
Ти,  мене  питаєш,  як  живу  я?
із  заметіль  зими  іду  у  весну.
Тримає  на  землі  небо  -  зоря
Зранку  цілунком  сонця,  будить  від  сну.
Я  крок  за  кроком  іду  у  завтра
І  шукаю  тебе  по  світу  в  юрбі.
Спалюю  себе...      згораю  ,як  ватра  
Горю  любов'ю  до  життя  в  журбі  .
Здалека  бачу    усмішку  твою  
Шукаю  тебе  серед  перехожих.
Напружу  очі  ...на  місці  стою,
А  підійду  ближче...  ніхто  не  схожий.
Тримає  небо  -  віра,  надія,
І  розраджує  поезія  -  сестра.
Коли  приходить  меланхолія
Підіймає  дух  -  Богиня  аура.
Ти,  так  часто  являєшся  у  снах
 Бачу  у  своїм  вікні  твій  силует  .
Пробуджуюсь,  злітаєш  немов  птах
Дивлюсь  в  шибку,  вже  осінь  іде  на  злет  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964401
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2022