| Сторінки (7/631): | « | 1 2 3 4 5 6 7 | » |
Перетлумачене разів зі сто повчання
Про те як треба, чи не треба йти вперед,
Давно пробралось у стороннє споглядання,
Душа хворіє, в ній – суцільний лазарет.
Навколо струм, законсервований у вольтах,
Поставить гриф на передбачені смаки.
Ожив будильник, наче пострілом із кольта,
Мій сон забрав, усі позносивши дахи.
Кудись по світу йду, немов останній єті,
За мною слід у слід прямує самота.
Що не роби – стрічають погляди інертні,
Або повчання, де завищено вольтаж.
21:34, 14.01.2019 рік.
Зображення: https://www.ebay.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006599
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2024
Вони заходили по черзі на Фейсбук…
По черзі один одного завжди шукали.
Страждали безкінечно від сердечних мук,
Та що тут вдієш… Прикро, мали те, що мали.
Самотньо все вдивлялися у свій екран,
Мовчали гордовито, а душа ридала…
Безглузда втіха – смайлик, мов дитяча гра,
Наклейка із троянд в обіймах ритуалу.
І в кожній квітці шепіт: «Я тебе люблю»,
Який щоразу розлітався дуже лунко,
Все грав на струнах серця ледь вловимий блюз,
Торкався фото ніжно щирим поцілунком.
Вони заходили по черзі на Фейсбук…
Зв’язок тримали мовчки, не заговоривши.
Лиш кров по венах розганяла перестук,
З’єднавши душі десь у павутинках тиші..
19:10, 17.03.2019 рік.
Зображення: https://www.ampravda.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006598
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2024
Не время зализывать раны, пускай и кровавые,
Ещё не поддался последний и трудный рубеж.
Не время в себе хоронить мысли самые главные,
Знакомое звездное небо, созвездий кортеж.
Тугой тетивой нервы снов разлеглись напряженные,
Стрела обоюдных мечтаний летит наугад.
Дано мне усвоить поступки рассудка лишенные,
Иголки сомнений, доселе привычный уклад.
Не то и не так, вновь постылость камнями бросается,
Но я не даю провиденью сорваться в кювет.
Со мной, как с огнем, жизнь порою ретиво играется,
Пожар многоликий меняя на призрачный свет.
22:50, 05.08.2019 год.
Изображение: https://wallpapers.99px.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006524
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.02.2024
Ти – істота найбільш трансцендентна
Із усіх трансцендентних істот.
Ти буваєш така неконкретна,
Що втрачаю себе на всі сто.
Ти пройшла геть усі фаєрволи,
Звабний руткіт повсюди проник.
Ніч про сни опромінені молить,
Безкінечно говорить про них.
Ти ладнаєш знервовану пристрасть,
Мов рятуєш від болю мене.
Та насправді – це вигадка хитра,
Дика пастка, яку не минеш.
Ти – істота світів паралельних,
Трансцендентна, звикаєш мерщій.
Таємничим малюнком наскельним
Губиш дійсність, та все ж до душі.
20:13, 16.03.2019 рік.
Зображення: http://xrest.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006523
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2024
Сначала астральная связь –
Инкарнация в звездных системах.
Нас долго ведущая вязь
Мимикрий разбросала устало.
Мы ищем повсюду огни,
Наших дней берега, наше время,
Нам виден сияющий нимб,
Повсеместных творений начало.
А дальше – ментальная связь,
Путешествия в мир сновидений.
Там можно стереть все «нельзя»,
Резонируя с небом привольно.
Верните в сердца доброту,
Летописцы желаний, из тени,
Пока жжет неистово ртуть,
Пробегающих импульсов молний.
Развязка – реальная связь,
Единение душ повзрослевших.
Отбрось свое «я» торопясь,
Подытожив сомнений причины.
Давно сделан правильный шаг,
В направлении горных наверший,
И вновь, свежим ветром дыша,
Небосвод мы порадуем чинно.
21:48, 01.05.2019 год.
Изображение: http://mostiks.ru/parallelnyie-miryi-sushhestvuyut-li-oni/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006443
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.02.2024
Коли в двох атомів споріднені орбіти,
На зміну снам приходить яви звичний хід.
Крізь небо Місяць особливо ясно світить,
Ще й хижо в серці завиває вовком хіть.
Розхрестя днів забрало спокій і терпіння,
Коли несила стерпіти хоча б ще мить,
Здається вічний пошук вже тобі нерівня,
Ти маєш все в руках, пройшов усі шторми.
І навіть щиро зазіхнув на власний Всесвіт,
А чом би й ні – він вкотре зазіхнув на нас.
Коли в двох атомів орбіт штрихи воскреслі,
Тримайся шансу не проґавити Парнас.
20:41, 25.01.2019 рік.
Зображення: http://www.tv-orbita.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006442
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2024
Мне достаточно всего одной молекулы,
Исходящей из глубин твоей Антарктики,
Чтобы свет впитать невидимой галактики,
Отмывая сажу прошлого от дней хулы.
Одичало сердце в дебрях одиночества
И боится нежных глаз, как нечисть ладана.
На душе распутье, счастье не разгадано,
От того вся жизнь немного пресна и черства.
Сквозь запреты, вовлекая мысли в крайности,
Синтезирую любовь – свою абстракцию,
Штрих сегодня четкий, вызовет реакцию,
Красочность во всем, причуды гениальности.
Поцелуй частиц на сумасшедшей скорости,
Мне близка по духу радужность горящая,
Ты родная мыслям, хоть не настоящая,
Но имеешь власть над холодом покорности.
20:48, 23.02.2019 год.
Изображение: http://xrest.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006345
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.02.2024
Кожна секунда з тобою віч-на-віч
Легко знаходить портал у життя.
Варта того, щоб здійнятись в уяві,
Стати борцем за реальність звитяг.
І полетіти крізь простір шалений,
Наче сапсан, розрізаючи вись.
Сонце моє, ти не бійся за мене,
Я розкодую мрійливий каприз.
Навіть, якщо стратосфера обійме,
Повністю кригу в мені воскресить,
Буду кометою в русі постійнім,
Небо прикрашу вогнем Немезид.
Хай розпадуся на сяючі йони,
Північ твою розплавляючи вщент,
Зміни на краще зітруть перепони
В кожній секунді між нас тет-а-тет.
13:56, 19.01.2019 рік.
Зображення: http://flowercenter.spb.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006344
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2024
Снимаю кожу с наболевшими рубцами,
Сорву небрежно, из неё я, в общем, вырос.
Пусть кожа новая твердеет, словно камень,
Мне очень тесно в сердце, остываю быстро.
Достался жребий – исключение из правил,
Кармическим судьей мне приговор зачитан.
Возможно, многое я в жизни не исправил,
Но все же, что-то переделал нарочито.
Искусно слажен мир, ведь он у нас пригожий!
Во всем симфония по числам Фибоначчи.
Устав от дел, вложу я меч щербатый в ножны,
Взгляну на вещи под иным углом, иначе.
Срываю кожу, оголенный, словно провод,
Апгрейд заточен под грядущие моменты:
Легко внедряться мыслями в жару и в холод,
Ведь кожа новая, люблю эксперименты!
21:27, 23.01.2019 год.
Изображение: http://etozhizn.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006234
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.02.2024
Я роздмухав багаття, підкинувши хмиз,
Пал не згубить тебе, лиш обійме ласкаво.
Ти не бійся обіймів – це лагідний тиск,
Дуже ніжно голубить у дійстві яскравім.
З кожним дотиком щедрим стає зорепад,
Щоб світи паралельні з’єднались докупи.
Павутинки бажання – прибульців юрба,
У мурахах на шкірі, мов щит від розпуки.
Ти і безлад в душі, ти й порядок святий,
Обійму я тебе, розчинюся в блаженстві.
Вкрай роздмухав багаття, палаєш вся ти…
І кохання величне радіє в шаленстві.
20:54, 09.01.2019 рік.
Зображення: https://photo.99px.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006233
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2024
Стряхните небесную пыль, херувимы иллюзий,
Подобно тому, как светила снесут антураж.
Заложники вы небывалых душевных инклюзий,
Без крыльев куда тяжелей, не преступен вираж.
Легко ли ступать по камням, остротой их калечась?
В невинность играя, а впрочем, такой уж контекст.
Навек выпадая с обоймы пернатых далече,
Клеймо навсегда получив из приставкою «экс».
Гнетет притяженье планеты, пришпилив к утесам,
За добрый порыв возвращается издревле зло.
Людские проклятья изжалят, как злобные осы,
Сумели подняться? Считайте, что вам повезло.
10:58, 20.01.2019 год.
Изображение: https://jayaessen.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006123
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.02.2024
Кращої за тебе не знайти,
Кращої за тебе не буває.
Образ твій яскраво золотий
У душі мандрує виднокраєм.
Ніби Сонце зігріває день,
Наче Місяць прикрашає ночі.
До галактик зоряних веде,
В’яже долі відчуттям пророчим.
Що не мить – злітаю в небеса,
Бачу світ несамовито гарний.
Це лиш фон, найбільша є краса
У тобі одній, магічні чари.
Ти у думці маришся весь час,
І радіє, мов дитина, думка.
Серце б’ється, входить у екстаз,
Біля тебе воскресає лунко.
15:28, 08.01.2019 рік.
Зображення: https://молитва-и-вера.рф
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006122
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2024
Кто придумал любовь – абсолютный венец мирозданья?
Что за сила внутри заставляет сгорать без огня?
Небо мысли прожгло, собирая несметные дани
И толкает вперёд на вершину заветного дня.
Говорят, что мы сами ещё на Земле не родившись,
Обозначили встречу, которая впишет в судьбу
Только тайные символы, смысл приоткроет царивший,
Невзирая на холод взъерошенных хаосом бурь.
Но астральная нить, что идёт от мизинца к мизинцу,
Бережет душ тепло и ничто не порвет эту связь.
Не ищи журавля в поднебесье, коль видишь синицу,
А держи очень крепко в руках, бесконечно любя.
16:25, 15.06.2017 год.
Изображение: http://grimuar.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005976
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.02.2024
Люблю тебе, та це лишень верхів’я айсберга,
Мільярдна доля сфантазованих часів.
Титанікам думок вже не дістатись берега,
Давно цілують дно, а з ними й поготів
І я тону так безпорадно й дуже впевнено,
В очах твоїх незвіданих, забувши все.
Спинились миті у передчуття навернені,
Ось постріл блискавки, дописане есе…
Ти йдеш крізь мене, наче прояв аномалії,
Згортаєш у сувій примружений ноктюрн.
Ти в сни приходиш й дикий шлейф конвалії
Вплетеш розкішно в неприкриту юнь.
Торкнешся знову тіла стрічною розрадою,
Майстерно зміниш мінус холодів на плюс.
На ранок обізвешся фразою крилатою…
Лишень верхів’я айсберга - тебе люблю.
22:36, 08.12.2018 рік.
Зображення: http://edinstvennaya.ua
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005975
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2024
Тобі пасує синій колір
І я про це не раз казав.
Радіє серце наче волі,
Душа підтримує азарт.
І очі – море безбережне,
Теж сині, розганяють кров.
Дає мотив до нових звершень
Цілюще й сяюче добро.
Що йде флюїдами до мене,
Ти опромінюєш мій стан.
У світ чудес весну повернеш,
І я у нім, немов султан!
Тобі пасує синій колір,
Ти наче небо без границь.
Така принадна як ніколи,
Розкішна до усіх дрібниць!
21:25, 18.11.2018 рік.
Зображення: https://ru.fotolia.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005888
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2024
Не ховай під снігом проліски чудес,
Хай вони до Сонця тягнуть пелюсточки.
Щоб любов збулася без тривоги, мовчки,
Поєднавши душі на планеті десь.
Не тримайся осторонь акордів мрій,
Бачиш, небо склало нашу партитуру.
Час прийшов позбутись крижаного муру,
Не губись так прикро в сніжній мішурі.
Обізвись навзаєм, щоб вогонь воскрес,
Жвавим відгуком дорогоцінних звершень.
Слухай серце, особливо те найперше:
Не ховай під снігом проліски чудес!
20:00, 11.12.2018 рік.
Зображення: https://weddywood.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005887
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2024
Коли відпущена душа
Цілує найріднішу душу.
Коли зростає вкотре шанс
Стіну високу з місця зрушить.
Коли наперекір всьому
Тебе так хочу обійняти.
Коли не цілячись Амур
Стрілою пригоща завзято.
Тоді живу, творю й лечу
До піднебесного багаття.
Тоді в роззуту маячню
Повірю, наче у розп’яття.
Тоді, ледь видимим ростком
Армовані розверзну плити.
Тоді з повітряним ковтком,
Жаданим щастям оповитий,
Складу модель свого життя,
Усі частинки віднайшовши.
Без зайвих звернень і питань,
До струн дістануся найтонших.
Тоді відвертість вируша
В твою туманність небайдужу.
Коли відпущена душа
Цілує найріднішу душу.
21:38, 03.11.2018 рік.
Зображення: https://www.sunhome.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005812
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2024
Я без тебе божеволію,
Упадаю в меланхолію,
Це мені не до лиця.
Ріжусь тернями густющими,
Спичаками невмирущими,
Раню крила без кінця.
Все життя не по сценарію,
Крок за межі серпентарію,
Сильний той, хто йде вперед.
Щем ковтаю зосереджено,
Карму лаю упереджено,
Знаю, що життя не мед.
Знову йду крізь власні повені,
Крізь кордони переповнені,
Не спиняй запал сердець.
Засіяй навкруг Стожарами,
Розбуди любов фанфарами,
Шалом сходжу нанівець.
22:07, 14.12.2018 рік.
Зображення: https://artfile.me
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005811
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2024
Через світ заборон переповнений,
Між туманів густих невзаємності,
Пробіжу, перейду, проповзу навмання.
Хай у серці розплакались повені,
Ще й змарніла душа в неприємностях,
Карма творить своє: гостро ранить стерня.
Через точки усі неповернення,
Намагаючись бути розсудливим,
Йду вперед, піднімаюсь на гору круту.
Сірий світ все тримає за марення,
Комаром як завжди надокучливим,
Хоче нишком забрати ледь тліючий трут.
Зустрічайте багаття покинуте,
Непотрібне нікому й змарноване,
Величаві сузір’я, пожертва для вас…
Скільки ще від самотності гинути,
Вириваючи чуйність зруйновану,
Живосилом із серця, прирікши дива?
21:57, 29.10.2018 рік.
Зображення: https://www.colors.life
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005714
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2024
Підселилася в серце самотнє, прибульцем невидимим,
Неймовірна присутність твоя, розійшлась не на жарт.
Ох, йому непереливки, шириться пристрасно жар,
Вщент згорати, натомість мандрує вогнями відкритими.
І виходить із коми, зі сну летаргічного, пломенем,
Набуває природжених рис, відкриває свій шарм.
Мов на крилах прозорих у світ гомінкий вируша,
Відшукавши кохання взаємне, між зорями зронене.
21:03, 03.12.2018 рік.
Зображення: https://pixabay.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005713
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2024
Недосяжна і цим надзвичайно зваблива,
Ти, неначе перлина бездонних глибин.
Упірнути так легко, піднятись несила,
У очах твоїх згуба, що кличе «Люби!»
Ти і кисень даєш, щоб палало багаття,
Мовби все як і треба, та це лиш міраж.
Ти його забираєш, я знову в проклятті,
Задихаюсь від болю, вмираю щораз.
Отруїла мене ти, вселила зневіру,
Розітнула безжально в безодні сумній.
Ти мене воскрешаєш, мов лютого звіра,
Щоб я квітку беріг десь покірно на дні.
Ти – проблема чимала на ґрунті шаленства,
Хаотичне нашестя стихійних видінь.
Мантра снів, неабиякий витвір мистецтва,
Ти – моя благодать неземна в суєті.
21:20, 20.10.2018 рік.
Зображення: https://m.aliexpress.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005616
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2024
Зчитай QR-код на сердечній стезі неодмінно,
Весну в голограмах душі відшукай, не барись!
Скарби незліченні, їх сяйво донині нетлінне,
Тобі залюбки покажу, прикрашаючи вись.
Скануй їх чуттями, у жмені збирай, якщо хочеш,
А краще – волосся вквітчай діадемою зорь.
Ми десь між світами зустрілись, поглянувши в очі,
Немов крізь портали пройшли, розгадали пароль.
Навзаєм впустили заграву пожеж здичавілих
У знаки долонь, поселивши нас двох між богів.
Мовчить навіть час, наче песик у будці, несмілий,
Реальність зникає кудись, доля мчить навздогін.
20:15, 17.12.2018 рік.
Зображення: https://avatarko.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005615
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2024
Він чекав від неї найтепліших слів,
Крихту щирості крізь божевілля.
Мимолітний погляд, іскорки малі,
Шал вогню, щоб ворожив привільно.
Та вона мовчала, наче світ мовчав,
Цілий світ немов відрікся й згинув.
Вже й не радий він її ясним очам,
Мов би доля впнула ніж у спину.
Він чекав на неї майже все життя,
Скільки можна ще отак чекати?
Навіть серце б дике він собі відтяв,
Та не міг забути німб строкатий…
Аури тепло, ласкаве й чепурне,
Що так душу кликало в безмежжя.
Де співав магічно їх обох кларнет
У прекраснім розширі пожежі.
22:26, 16.10.2018 рік.
Зображення: https://wallpapers.99px.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005508
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2024
Мовчання вбиває… Чи крик, чи байдужість?
Немов гільйотина, розтрощить любов,
Красу неймовірну між проявів стужі…
Даремне чекання, все гине, агов!
Мовчання вбиває… Насуплена гордість
Щоразу диктує як жити тобі…
А хочеться просто знайти при нагоді
Твій погляд, нехай і приносить він біль.
Мовчання вбиває… Десь загнана мужність
Усілася в кут, ледь жива, гомонить.
А серце все просить слова невмирущі,
Лишень відгукнись, полони мої сни.
Мовчання вбиває… Нахабно і зверхньо,
Пророчить постійно згорання пусте.
І смерчем змітає з душевних поверхонь
Осяйні дарунки, що Бог нам простер.
17:37, 01.12.2018 рік.
Зображення: http://www.logosaum.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005507
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2024
Покинута радість лежить на полицях
Під товщею пилу пройдешніх подій.
Ще бавиться шал і вогнями іскриться,
Тримає за душу нестримністю дійств.
Здіймає хурделицю думка про тебе,
Прихована туга пильнує, мов пес.
Прокляття моє – розтривожений Цербер,
Умить розірве, і дарма, що воскрес.
Загублений світ, до тепла небайдужий,
Прирік навмання обирати цей шлях.
Лишень крізь вогонь до прекрасної ружі,
Котра зацвіла між колюччям із зла.
Нещадно у серці стріла обізветься,
Розбудить лавину страждань і надій.
Розверзне проміння на кризі люстерця
Колишніх втішань, де життю я радів.
14:47, 01.12.2018 рік.
Зображення: http://poleznosti.mirtesen.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005464
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2024
Сила думки вийшла з гіперпростору,
Я відчув тривогу на відкритих снах.
Хтось мережив помисли, та осторонь
Полишав мій подих, на семи вітрах.
Лунко дзвін здригався розперезаний,
У душі війна світів здіймала дим.
Відблиск сонця оживав між лезами
І вмирав щоразу в ґвалті самоти.
Над оцим жахіттям і побоїщем,
Божевільне серце кликало любов.
Та ніхто не чув, лишень суворий щем
Знов доп’є останню щиру кров, либонь.
19:12, 16.10.2018 рік.
Зображення: https://www.youtube.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005463
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2024
Путник, идущий сквозь жизнь,
С виду, как призрак, прозрачен…
Что же ты ищешь? Не сгинь
В море презренной удачи.
Свой перламутровый миг –
Нервно раскрой на всё небо.
Не потеряй важный стих,
Мысли складируя в небыль.
Путник, идущий сквозь жизнь,
Вечно в себе, трансцендентен…
Хочешь небесную синь
Тушью залить в киноленте?
Дерзко, но импульс возник
Сам по себе, без напряга.
И, после долгой возни,
Тихо заплакал, бедняга.
Путник, идущий сквозь жизнь,
Нечто познал неземное…
Видишь предтечи пустынь?
Видишь святое и злое?
Только зачем это знать
Людям, живущим небрежно.
Путник неспешно опять
Брёл напрямик, как и прежде…
12:12, 26.01.2017 год.
Изображение: http://www.liveinternet.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005378
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.02.2024
Я був сьогодні у раю…
Ще й музика в мені звучала,
Від неї серце плавилось,
Душа текла у височінь.
Я й сам себе не впізнаю,
І кінь із мрій знайшовся чалий,
Помчав мене крізь марево,
Немов Пегас, мій диво-кінь…
Я був сьогодні між світів,
Таких довершених, красивих.
Я бачив сенс життя в тобі,
На смак відчувши кольори.
Мій кінь над хмарами летів,
Між зорь розкиданих, щосили,
Крильми, немов у ворожбі,
Тримав незмінний ритм.
Я був сьогодні у раю…
Цю розкіш ти подарувала.
Мені здавалося в ту мить,
Що доля зупинила час.
Яскраво ноти виграють,
У серці так блаженно стало,
Душа фанфарами сурмить,
Від щастя зринувши в екстаз.
21:02, 06.10.2018 рік.
Зображення: http://izzhizni.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005377
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2024
Опять мы в будущее смотрим,
Который раз ждем перемен.
Мы лечим души чувством острым,
Порой, не требуя взамен
Ни лестных слов, пылая страстью,
Ни пропуск в рай, зачем он нам?
Когда Любовь своею властью
Забросит в розовый туман.
Попробуй в этом лабиринте
Свой путь хотя бы отыскать.
Идем на крик каких-то истин,
Но сердце просит бега вспять.
И мы бежим, отбросив разум,
Куда глаза глядят, сквозь мглу.
Как будто следуя приказу
Воспетых солнц и полных лун.
11:20, 06.05.2018 год.
Изображение: https://www.techinasia.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005298
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.02.2024
Навіть згорівши на попіл розпачливо,
Мов єретик на багатті живцем,
Щиро кохатиму світлом удачливим
Тільки тебе, розганяючи щем.
Хай я промовчу чи вголос кричатиму,
Всесвіт згорнувши у серця пульсар.
Вір, переборе краями ошатними,
Вічний гармидер нетлінна краса!
Лиш упіймай розманіжені полиски,
Поглядом гострим дістанься хутчій
Сильних вогнів, ти розрізнюєш обриси
Змін майбуття, тож вдихни височінь!
21:24, 24.09.2018 рік.
Зображення: https://www.liveinternet.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005297
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2024
На зламі літ про що ти мрієш, друже?
Про мир в душі, чи мир навкруг себе?
Здається, світ всі плани прудко рушить?
Та ні, він просто повернув «кешбек».
Не те й не там? Слабенькі дивіденди…
А скільки ти добра поклав у світ?
Згадати важко… Знову ти не в тренді,
Про що ти мрієш ще на зламі літ?
Про щастя? Хто ж про це не мріє, друже!
Це ключ до сенсу жити, віднайди!
Тримайся світла, що твій погляд мружить,
Все буде добре, так як хочеш ти.
21:42, 22.11.2018 рік.
Зображення: https://subscribe.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005220
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2024
Пришив тебе до серця ниткою
Червоною, як кров, шовковою.
Шукав нез’єднане й невиткане,
Єднав мости піснями й мовою.
Вогонь душі тримав роз’ятреним,
Щоб видно як удень і затишно
Було вночі, розрісся ватрами,
Торкнися мрій моїх розмашисто.
Тоді проснеться дощ взаємності,
Веселка світ сп’янить підковою.
Любов далека в дикій щемності,
Близькою стане ще й казковою.
Пришив тебе до серця ниткою
Червоною, як кров, у блискітках.
Створив шитво із диво-квіткою,
Неначе вторив небу й блискавкам.
22:22, 17.09.2018 рік.
Зображення: http://crosti.ru/patterns/picture
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005219
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2024
Хтось вирішує долю за мене, ламаючи двері,
Намагається вкотре порушити срібну печать.
Дріб’язкові монети підкине за справи відверті,
Переповнює душу вервечкою хибних повчань.
І шепоче слова, що нагадують шал нісенітниць,
Знову вихід за рамки пророчить, хоча я вже там.
Фіолетовим згустком депресій, для всіх непомітним,
Затуляє від світу живого, постійно руйнує життя.
Я народжений був оптимістом і вірив у краще,
Та минули ті дні, розчиняючись жваво в імлі…
Тільки голос у мозку вистукує збуджено «нащо?»,
При потребі вдихнути ковток освіжаючих мрій.
20:25, 16.11.2018 рік.
Зображення: https://magistika.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005141
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2024
Розлилася флейта гарно й мелодійно,
Попід синню неба, там порядок свій.
Де ж ти ходиш, щастя, щастя безнадійне?
Народися в серці, хоч на мить, мерщій!
Протопчи стежину через край терновий,
Повиймай з-під шкіри скабок гостроту.
Я за болем вічним розгубив розмови,
Ще й ковтаю гірко вкотре самоту.
Розлилася флейта звуками октави,
Закувала серце в неприступний сум.
Де ж ти ходиш, щастя, на просторах яви?
Відгукнись так щемко, поверни весну.
9:58, 9.08.2018 рік.
Зображення: https://www.look.com.ua
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005140
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2024
Я космосом дихав, нехай і холодним,
Зате вільним був, хоч не довго, та все ж…
У нім розгортався, отримав я в обмін
На дзвін самоти мить надії без меж.
Я космосом дихав, дебелим, морозним.
І градус по Кельвіну кров розшивав.
Режимом нуля гнав чортів одіозних,
Що глумом спиняли найкращі дива.
Я космосом дихав, розкішно прекрасним,
Прадавнє й майбутнє, мов пазли складав.
Зростала в мені віра в те, що не згасне
Сузір’я Любов, десь у грізних льодах.
22:22, 30.09.2018 рік.
Зображення: https://printio.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005053
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2024
Не хоче твій вірус зникати з моєї системи,
Хоч що не роблю, не вдається зітерти його.
Прихований він і дієвий, розплавить всі клеми,
Напруга велика, розряд – оживає вогонь!
Дрижать капіляри від сили стрімкого потоку,
Неначе дух Тесли з’явився на цей феєрверк.
Вже іскри зібрались летіти на сяйну толоку,
Наводити лад чи поринути в хаос, чи верт.
Слабка протидія, нашестя флюїдів захопить,
Клонований вірус ще більше роз’ятрює щем.
Складаю до купи натхненно їх зовнішній опис,
Та де там – я маю програми для інших систем.
Мовчать сигнатури, безсилі вони в поєдинку,
Бо серце зрадливо не хоче забути твій шарм.
Хоч що не роблю, не збагнути енергію дику,
Вона і лікує, і творить суцільний кошмар.
12:27, 15.07.2018 рік.
Зображення: http://ewayaivy.blogspot.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005052
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2024
Переломний момент, зупинилися зміни шалені,
Вже й не скажеш, коли ти востаннє так щиро радів!
Вічність метаморфоз відтинає дилеми щоденні
І спадають на думку суцвіття вчорашніх надій.
Світ міняється швидко, його дуже важко збагнути,
Не встигаєш за ним, не нагониш, хоч похапцем йди.
Хоч біжи стрімголов, він у серці твоєму закутий,
Та коваль підходящий подівся на лихо кудись…
Ти блукаєш по колу невпинно, шукаючи вихід…
Доленосні константи чомусь не дають результат.
Пульс сповзає каскадом, заводячи пристрасті тихі,
Знову душу підступно вкидає в найвищий вольтаж.
Переломний момент, задимів відчуття запобіжник,
Сон, мов кара небесна, утік до Морфея й застиг.
Як вмикати свідомість тепер на шляхах мимобіжних?
Ти застряг між вогнів в епіцентрі постійних інтриг.
21:40, 15.09.2018 рік.
Зображення: http://pollyhouse.blogspot.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004940
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2024
Проте, по венах ртуть тече мінорним щемом,
Булькатим привидом вп’ялася в горло самота.
Хіба вдихнеш отут? Немов живеш окремо
Із власним тілом, серце діє, входить в саботаж.
Не можу й я свій погляд відірвати миттю
Від тебе, хоч помри на місці, зникни, не живи.
На жаль, Чумацький шлях позбувся оксамиту
Нічних світил в очах твоїх, там дикий світ новий.
Але він вабить без кінця мене, ще й кличе,
Здається, поруч мрія, та насправді це міраж…
Становище журливе вже мені не личить,
Давно я в ньому, мовби зрісся із марою аж.
21:11, 04.09.2018 рік.
Зображення: http://skulkingmaite.blogspot.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004939
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2024
Не канючь, не продавайся за гроши,
Не теряй себя на фоне иллюзорном.
Даже если заскулил в бреду минорном
Голос боли, удлиняя пытки шип.
Нет, не стоит проклинать свою судьбу…
Скажем прямо, это горю не поможет.
Пусть следы от ран сплели узор на коже,
Значит, был ты бунтарем, вдыхая бунт!
Не канючь и не жалей о мелочах,
Вскоре главное отыщешь в этой жизни.
А пока держись, не унывай, дружище,
Неужели твой костер во тьме зачах?
19:23, 29.11.2018 год.
Изображение: http://www.beerot.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004745
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.02.2024
Я навіть у сні безпорадно забутий невільник,
Пливу на галері, закутий в петлю ланцюгів.
Галера твоя, безумовно, в рапсодіях пінних,
Неначе терпець мій гартує в заковах тугих.
На думку приходять лиш грози, у стані такому,
Мабуть, вищі сили по гребнях навмисно ведуть.
Одні насилають то розпач пекельний, то втому,
А другі – надію, що зміни на краще грядуть!
Галера твоя, врешті решт, й неодмінно пристане
До берега мрії, пройшовши валів метушню…
Колись посміхнеться промінням ще небо безхмарне
І дійсність розквітне, мов ружа, за межами сну.
20:49, 02.09.2018 рік.
Зображення: https://disgustingmen.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004744
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2024
Эхом от звезд отражаются мысли о вечном,
Всё, что дано пережить, мы с лихвой изопьем.
Спящий сюжет может стать до краев безупречным,
А надоевшая боль пусть не вспомнит о нем.
Время струится мотивом из трепетной флейты,
Слышишь биений каскад – безразличия тон.
Нам остается мечтать о любви с киноленты,
Ждать бесконечно созвучие душ в унисон.
Легкость порывов сердечных стремится быть ближе,
Нас озаряет безликий заботливый свет…
Как друг без друга в разлуке отчаянно выжить,
Если судьба, словно эхо, твой пишет портрет?
10:35, 12.06.2018 год.
Изображение: http://photo-abc.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004664
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.02.2024
Подаруй мені, осене, втіху для серця розкішну,
У вогонь золотавий вбери монохромну печаль.
Хай на зміну вчорашньому сну, через віхолу вічну,
Проросте не спаплюжений лід, а сяйливий кришталь.
Скільки ява тримала в заручниках кращі хвилини,
І роки пролітали повз мене, згортались в клубок.
Щось в мені не приймало порядок цей зимний,
Щось завжди не вмовкало і звало постійно любов.
Відгукнися крізь простір, наповнений світлом квазарів,
Подаруй мені, осене, радість зцілитися знов.
Розклепай самоти пектораль, я застряг у кошмарі,
Сип на шальки важниці зітхання розради зерно.
20:18, 27.08.2018 рік.
Зображення: https://frazy.su
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004663
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2024
Пульс движенья планет обостряется с каждой минутой.
Мы космически связаны с ним центробежным огнем.
И первичным желаньем взойти над эклиптикой круто,
Уповая на случай редчайший, гипноз нипочем.
Кто есть кто непонятно, но в этом причина остаться,
Безвозмездно отдавшись на суд обезумевших звезд.
Мы – частицы огня, мы - адепты сиротского счастья,
Не ищите в нас смуту, гордыню, ущербность всерьез.
А ищите в нас боль, под которую сложены песни,
Гигабайты ошибок и вечно растрепанный нерв.
Вот и вся суета, ну а ты – лишь ее горе-крестник,
И молись, не молись, выбор сделан заочно извне.
Страшновато немного, но нам и такое подвластно,
Если сердце горит, ты способен и мир сотворить.
Просыпайтесь, ребята, судьба благосклонно прекрасна,
Остальное не важно, встречайте души колорит!
20:56, 22.09.2018 год.
Изображение: https://metaisskra.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004573
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 31.01.2024
Міфом із прадавнім змістом,
Ніччю, що несе на крилах день,
Перетну враз прірву звісно,
Стану вільним, як ніхто й ніде.
Дзиґою вкручуся в мозок
Тих, хто має розірвати сон.
Рабський сон чекати дозу
Із своїх смартфонів в унісон.
Чує кожен дзвін набатний,
Вірус інший, мов орда, прийшов.
Гей, ковтайте гігабайти,
Люди, тільки не впадайте в шок!
Встаньте, полишайте кому,
Ми не перші на оцій Землі…
Стільки душ поглинув спомин,
Стільки часу на престолі лінь.
Матриця зависла в збоях,
Що не мить, горить один процес.
Досить тлін нести з собою
І, тим більше, ширити все це.
20:42, 23.08.2018 рік.
Зображення: http://horde.me
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004572
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2024
Ламаються долі від прикрих втручань
Невидимих тіней з жахіттям міноги.
Чи хтось рахував скільки в’яла душа,
Під гнітом чекання, мов раб від знемоги?
Мабуть, це надряпано небом-жерцем
На шкірі долонь, вкрай сумні піктограми…
Комусь шлях розчистить своїм топірцем,
Мені ж розтинає стежину ровами.
Ще й мури позводить підхмарні й міцні,
Глузує, що крил я не маю пернатих.
За мить доленосну, що завжди в ціні,
Віддав би життя, за можливість кохати
Взаємно, бо в цьому природа людська,
Інакше – навіщо ми створені Богом?
Самотня дорога занадто слизька,
В нікуди заводить, плюндрує живого…
13:11, 14.07.2018 рік.
Зображення: http://www.fatelines.net
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004475
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2024
Ти вкотре крадеш нитку сновидіння спритно,
Немов грабіжник, серцем володієш знов.
Тримаєш міцно в казці, надто колоритній,
Мов я – Ясон, мандрую вічно за руном.
Фантазій звабних, десь отам на видноколі,
Вже зміряв на Арго ночей мільйон морів.
Зникали гори, як завжди, кудись поволі,
Та берег твій, де Сонця схід, не майорів.
Носили хвилі човен навпростець щоразу,
Вітри втікали буйні, доженеш – навряд…
Я все шукав дорогу хмарну до Парнасу,
І майже зміг дістатись до країв Плеяд.
Ти вкотре крадеш сновидіння дуже вправно,
Не дам ладу, де ява, де видіння вир.
Вже й пізно спати, встати ще занадто рано,
Я десь під небом марю в гамі синяви…
22:37, 21.08.2018 рік.
Зображення: http://www.lifetime.by
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004474
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2024
Ты склонен теряться в огне безразличий,
Сжигая себя на вчерашнем костре.
Тебе кто-то выдал под номером личным
Ярлык обветшалый, как выцветший тренд.
Ты долго пытался выслушивать басни
О том, как предписано праведно жить.
Но в данном контексте вся правда погаснет
И ты понимаешь, что тонешь во лжи.
Ты вырваться хочешь в иные чертоги,
Оставив былого сомнения пыль.
Ты верил в добро, часто жертвуя многим,
Но зло подчиняло движенье толпы.
Тебе невдомек, почему рвутся струны
Невинных, чистейших и подлинных душ.
Ведь все мы приходим в заказник подлунный,
А там почему-то лишь траурный туш…
9:10, 9.08.2018 год.
Изображение: https://yar46.livejournal.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004386
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.01.2024
Холодна тінь, тягуча й напівмертва,
Поставить хрест на мареннях моїх:
«Лежи спокійно, безпорадна жертво,
Пора затемнень ступить на поріг…
Захопить стрімко поривання щире,
Зітре на порох, зацькує до сліз.
Огидний смуток у душі поширить,
Примножить вкотре катування злі».
Холодна тінь, зухвала й агресивна,
Отруїть світло димом, що чадить.
Лукаво водить крізь погоду зимну,
Замерзнеш враз і зникнеш назавжди.
А десь блукає невгамовна мрія,
Тримайся, друже, із останніх сил!
Вже й не страшна розбурхана завія
І тінь холодна з почетом чорнил.
10:35, 21.08.2018 рік.
Зображення: https://smart-lab.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004385
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2024
Не мій цей світ, знедолений я в ньому,
Неначе мертва й пересолена вода…
Поцупив хтось крилатий ноту сьому
І колір сьомий теж підступно не додав.
Натомість повно крайнощів всіляких,
Мінорність звуків між акордів маячні.
За роки так набридла чорна мряка,
Самотність дика, що дісталася мені.
Ще й ніч навколо розповзлась гнітюче,
Здирає шкіру вправно, мов завзятий кат.
Шукає думка відчайдушно ключик
До кращих висей, де літа душа прудка.
Та не знаходить, лізуть забобони,
Немов примар ординці, як на теє зло.
Не мій цей світ, він заживо хоронить
І серце й душу, подих та й усе єство.
21:17, 08.08.2018 рік.
Зображення: http://feelgood.ua
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004289
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2024
Розімкнуто коло старезних наврочень,
Зітхає забутий під шрамами біль.
Тендітна розрада вдивляється в очі,
Немов телепат, щось диктує тобі.
Словами людськими і знаками, струмом,
Піснями любові, душа аж горить!
У пристрасті серце захоплює румба,
Де па неймовірні хтось ладить згори.
І ось – напівсон, розчиняючись вкраде
Самотності вир, рознесе звабний спів.
Ти знову живий і всміхаєшся радо,
Збулося бажання, ти вчасно успів.
Приємно вдивлятися в очі глибокі,
Тим більше, торкатись планетами тіл.
Розквітло блаженство на видимий окіл,
Розлитим екстазом знайшлось у житті.
11:10, 19.06.2018 рік.
Зображення: http://www.thebeijinger.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004288
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2024
На клеточном уровне ветер отчетливо слышен,
Хоть штиль не дает оживить под Луной паруса.
Но что-то безумно живое размашисто дышит,
Очнись, флибустьер! Рассупонься мгновенно, корсар!
На весла скорее, в погоню за призрачным счастьем,
Туда, где рассветы янтарный зажгут горизонт.
Пускай ты терял без конца корабельные снасти,
Когда вал девятый пытался расстроить резон
Вслепую подняться над гребнем в объятиях пены,
И крикнуть так громко, до дрожи: «Да вот она цель!»
Врастай в рукоятки штурвала, смягчая все крены,
Дано тебе свыше искать потемней канитель.
И даль целовать, полагаясь как волк, на инстинкты,
Дельфины в крови разогнались до сотни узлов.
Меж рифов лавируй отважно, узки лабиринты,
Судьба благосклонна к безумцам, тебе повезло!
20:32, 30.07.2018 год.
Изображение: http://kachalkino.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004208
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.01.2024
Нічка червнева зіграла виставу яскраву,
В ній ми з тобою щасливо йдемо через сни.
Дивно знаходити в серці вогненну заграву,
Добре відчути снагу, що весь час гомонить.
Як би прекрасно було віднайти цю взаємність,
Тільки не в снах, а реально в своєму житті!
Наче прудким метеором крізь будні буремні,
Місяць пронісся велично, згортаючи тінь.
Нічка червнева забрала все дійство з собою,
В мене лишився самотній зачохлений зал.
Те, що колись називалось принадно любов’ю,
Зникло раптово в прозорих кулісах дзеркал.
17:21, 15.06.2018 рік.
Зображення: http://goguide.bg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004207
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2024
Где-то в омуте очень глубоком,
На подмостках энергии Ци,
Разветвлялось свеченье наскоком,
Открывая радушно ларцы.
Атлантиды затерянной звенья,
Отблеск храмов былых городов.
Пирамид островерхие тени
И воспетую сагу родов.
А еще – первозданность эпохи,
Что дала много сил для прыжка.
Нам остались лишь малые крохи,
Да и те хапнут исподтишка.
Не робей, человек, бога ради,
За древнейшую правду держись.
Пусть легли в землю смелые рати,
Набросав нам свои чертежи.
Догадайся, мол, сам об ушедшем,
И попробуй, пойми, что и как?
Где-то в омуте Ци сумасшедшем,
Где творится такой кавардак!
11:20, 20.06.2018 год.
Изображение: https://infenshui.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004109
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.01.2024
Така в мене карма – знаходити квітку прив’ялу,
Самотню й ніким не политу, тихеньку й сумну.
Лишень приголубиш, розгледиш красу ідеалу,
Зігрієш словами, полюбиш, впадеш в її нурт…
Здається, що квітка тобі посміхнулась чарівно,
Свої пелюстки підняла, розповсюдила цвіт.
Вдихнеш аромат неземний і щасливий постійно,
Неначе на сьомому небі й жаданий політ
Здіймає на крилах і ось, на вустах, присмак раю,
Вже близько подія, коли радо щем засурмить.
Мов сонце з-за хмар, до шедевру її виринаю…
Та квітку, як завжди, зриває хтось інший за мить.
14:29, 14.06.2018 рік.
Зображення: https://fabulae.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004108
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2024
Ты - услада для глаз, безусловно, творение Божье,
Я в тебе рассмотрел глубину неожиданных бурь.
В океане страстей и под видимым кругом Сварожьем*,
Нам дано отыскать в этом мире совместно судьбу.
Окрыленные миги внедрялись под кожу свеченьем,
Словно я состою из фотонов – живых светлячков.
Распадаюсь на атомы, крайне поддавшись влеченью,
И пускай ветер солнечный встретит меня горячо.
Излучаю любовь, я похож на квазар грандиозный,
Видишь, время обмякло, опять пеленгую простор.
Есть в нем что-то до боли знакомо, хоть вид одиозный,
Но пробьюсь сквозь завесу трагедий, мне мерзок простой.
И не свойственно плыть по течению с видом убогим,
Кто-то должен во встречной скале раскурочить тоннель.
Если дело так ждет, я готов и пожертвовать многим,
Лишь бы путь наверстать, приближая заветную цель.
20:12, 19.06.2018 год.
*Сварожий Круг - это участок звёздного неба, по которому за Лето (365 дней) перемещается Ярило-Солнце (современный Зодиак, или эклиптика). (http://lubovbezusl.ru)
Изображение: http://uduba.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004036
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.01.2024
Там, де сходяться зорі в єдиний танок,
Дві душі обережно мандрують на зустріч.
Лиш одне залишилося – втримати крок,
І все буде гаразд, хай натхнення в зажурі.
Так завжди відбувається, тільки прийми
У собі відчуття, що тихенько шепочуть.
Стань принаймні сьогодні в знервовану мить
Трішки ближче до мрії, вдивляючись в очі.
Там, де сходяться зорі в сузір’я складні,
На все небо картини малюючи вправно.
Ти завзяття своє розгорни між вогнів
І відвертість розквітне чи пізно, чи рано.
12:03, 12.06.2018 рік.
Зображення: https://pixabay.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004035
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2024
Перья ангелы теряют,
На войне за нас.
Вне безумства, злобной сути
Вездесущих масс.
Что ты споришь, человече,
С голосом своим,
Неужели мир подлунный
Вновь завлек в экстрим?
Перья ангелы теряют,
Будоража мысль,
Ограждая от инъекций
Страха полутьмы.
За тебя, дружище, встала
Грозная стена
Из добра, любви, сияний,
Чтоб ты смог познать
Суть вещей нерукотворных,
Их былой размах,
Перья ангелы теряют,
Совершая взмах.
Если цепь перерождений
Для тебя трудна,
Вспомни то, что где-то в небе
Между звезд война.
Перья ангелы теряют,
Но нет счета им,
Память душу направляет
В древний Аркаим.
В помощь свету позитивом
Ты умойся, друг.
Перья ангелы теряют,
За тебя вокруг…
18:06, 15.06.2018 год.
Изображение: https://www.look.com.ua
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003953
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.01.2024
Енергія дика в мені прокидалася жваво,
Лавинами іскор до серця по венах текла.
Текілою думка неначе п’янила, мов лава
З твоїм океаном очей зустрічалася в лад.
Пангея моїх відчуттів розривалася з болем,
Занурені в безлад частини тікали кудись…
Я був навіжено щасливим, здіймався на волю,
Хоробрий вогонь не боявся завзяття води.
Нові континенти з’являлися начебто квіти,
Ніщо так не красить шторми у самотній душі!
Раділо єство божевіллю, чому б не радіти?
Чому ми з тобою наразі ще й досі чужі?…
21:48, 06.06.2018 рік.
Зображення: http://www.jamesrubiophotography.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003952
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2024
Достаньте амфору добра
Со дна души, прошу вас, люди!
Неужто злоба, быт и брань
Засели в зависти этюдах?
Зачем чертить велосипед,
Когда придуман он не вами?
Легко найти тропу из бед,
Труднее быть не дураками.
Достаньте амфору добра
С глубин души, прошу вас, люди!
Планета ждет любви с утра,
Она в надежде, что разбудит
Внутри сердец рассветный миг,
Начало встречных покаяний…
Без алчных крайностей интриг,
Когда краснеет поле брани.
Достаньте амфору добра
С пещер души, прошу вас, люди!
Давно прошла теней пора,
Хотя на свет и выход труден.
Пусть каждый будет сыт, обут
И выйдет из капкана денег.
Без догм, канонов и табу…
Ведь каждый по природе гений.
8:21, 13.06.2018 год.
Изображение: http://www.trud.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003871
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.01.2024
Орнамент на серці майстерно Любов вишивала,
Нитки чудотворні вплітала в сюжет неземний.
Колола морозом, нещадно пройшлася і палом,
Було все й одразу, було, наче йшов крізь терник.
Червоне і чорне, блакитне і біле – безкрайність,
Куди не дістанься чуттями, суцільний шедевр.
Любов вишивала так тонко покликання гарні,
Здавалось, що мрія за руку до щастя веде.
Ось-ось упіймає вогні-стрибунці невгамовні,
Ці бісики ніжні, які пролітають між нас…
Орнамент на серці засяяв, мов Місяць уповні,
Найкраща з відомих у світі, напевно, прикрас.
11:22, 03.06.2018 рік.
Зображення: https://kurs.if.ua
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003870
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2024
Сколько эпох пронеслось на планете суровой…
Видимо, кто-то решает вопросы за нас.
Стой, человек, не спеши – это встроенный сговор,
Только тебе невдомек, путь закрыт на Парнас.
Боли твоей в этом мире никто не подвержен,
Как не скули, ты один, и всегда был один.
Каждый по-своему сыт, но вокруг лишь невежды,
Им наплевать на бурлящие сверху огни.
Видишь, заря открывает тебе настежь душу,
Алым лучом вновь разгонит назойливый мрак.
В тесной груди без любви холод вьюгою кружит,
Дверь в иллюзорность твою забивая с утра…
9:50, 11.06.2018 год.
Изображение: https://www.liveinternet.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003789
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.01.2024
Чим більше я захоплююсь тобою,
Тим більше бачу різних таємниць.
Неначе заблукав і йду імлою,
Немов себе утратив до дрібниць.
І в той же час, знайшов себе так швидко,
Що навіть не збагнув коли і де.
Несе до тебе невгамовний вихор,
Хто знає, може поєднає десь.
Слова мої та мелодійність гарну,
З теплом чуттів, які у мене є.
Можливо вийде лірика гітарна,
Ймовірно щастя тихо обів’є.
Прорісши буйно щедрим цвітом сяйним,
Крізь серце в серце, до верхів’я мрій.
Втамую спрагу дійством життєдайним,
Віддавши душу неймовірній грі.
22:08, 01.06.2018 рік.
Зображення: http://md-eksperiment.or
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003787
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2024
Просто хочется тихого счастья людского,
Без иллюзий, притворства, примет однотипных.
Без сомнений затертых, их встречного слова,
Просто хочется выйти из рабства рутины.
И сиять, словно Солнце, да так откровенно!
В каждом вдохе предчувствуя нечто от Бога.
Первозданным огнем параллельных вселенных
Входит день в резонанс, строит мысль понемногу.
Раздает терпкий воздух и свежесть мечтаний.
Просто хочется видеть на кончиках пальцев
Миллиарды связующих нитей сквозь грани,
В окружении света таких же скитальцев…
10:20, 07.06.2018 год.
Изображение: http://www.dunmers.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003697
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.01.2024
Я здолав гігаметри космічних безодень зігрітих,
Я прийшов у цей світ, щоб знайти лиш єдину тебе.
Був і вітром шаленим, росою на вранішніх квітах,
Був дощем благодатним, згораю вогнем відтепер.
Став зорею на небі нічнім, все до тебе у вікна
Заглядаю, щоб сон не втікав, бережу спокій твій.
На астральнім шляху обійму міцно душу тендітну,
Я здолав гігаметри довжезні, вкладаючи в твір
Почуття галактичні, вони гаптували дорогу,
Намагаючись вкотре з’єднати частоти сердець.
Мов на крилах летів, десь блукав, потерпав від знемоги,
Та прийшов у цей світ, відкриваючи ребус увесь.
21:13, 01.06.2018 рік.
Зображення: https://enkhjikh.deviantart.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003696
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2024
Во мне просыпалась Великая мудрость Аратты,
Триполье взывало постигнуть времен маскарад.
Откуда мы все? Кто-то вспомнит движение Фатты
И яркую вспышку, и огненно-каменный град.
Рвалась континентов горящая заживо кожа,
От боли планета сломала привычную ось.
Стихал в горле крик, крик о помощи: «Господи! Боже!»,
И молний морщины клеймили дыханье насквозь.
Проснулся Кайлас и мгновенно застыл от агоний,
Везде океана бурлящий цунами набат…
Молчит вечный Сфинкс обреченно, всю правду хоронит,
Песок поглощает былое, дороги назад.
Живущий сегодня – опомнись, не будь безрассуден!
Планета все стерпит, но близок терпенья предел.
Записан в геноме тот день, что отмечен как судный,
Но есть шанс оставить его навсегда не у дел…
10:40, 30.05.2018 год.
Изображение: http://allpravda.info
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003596
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.01.2024
Напрочуд удало складаються миті між нами,
Рясним зорепадом осипані стежки блищать.
Ми тільки удвох, ми відкрили чуттів анаграми,
Зійшлися таємно, звільнивши напружений час.
Змінилася хвацько розріджена вщент атмосфера,
Шаленим відлунням озвалась вертка далечінь.
Щось дуже тендітне поглинула сила відверта,
В душі оселила, немов підібрала ключі.
До світу надій, розкриваючи снів артефакти,
Збудована дійсність убралась у всі кольори.
Нарешті так гарно співа телефон мій контактний,
Напрочуд удало, що легко засвоїти ритм.
10:00, 30.05.2018 рік.
Зображення: http://surprisse.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003595
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2024
Ти просто фантастично виглядаєш!
Сьогодні ти безмежно чарівна.
Щасливе серце щирим водограєм
Постійно лине за межу пізнань.
Звучать трембіти і водночас тихо
І в тиші цій відчутний ніжний сплеск.
Ідеш крізь мене ти, неначе вихор,
Так хочеш, щоб душею я воскрес.
Щоб крила одягнув нарешті білі,
А може й власні швидко відростив.
Агов! Прокиньтесь мрії наболілі!
Позаду попіл, спалені мости…
Попереду вже чую сміх заграви
Й метеликів, що ожили в мені.
Ой, розуме, який же ти неправий!
До того ж непотрібний в вишині.
Галактика Любові шлях осяє,
Сліпуча у величності, хоча
Хіба ж її із Всесвітом зрівняєш,
Що я побачив у твоїх очах…
14:15, 16.12.2017 рік.
Зображення: http://wallpapers.99px.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003531
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2024
Перемены струятся в окно,
Отражая себя в каждом нерве.
Не взыщи, оказавшись в резерве,
Молчаливо все ставя на кон.
Суета отравляет всем жизнь,
Понемногу слетая с катушек…
Сортирует как хуже, как лучше,
Отрезвляя мир чувств ото лжи.
Где еще отыскать смысл любой,
Как ни в сердце заведомо чистом,
Заурядном, совсем неказистом,
Но познавшем безропотно боль?
Перемены дают тебе шанс
Оказаться под светом идиллий,
Но решись, наконец: или-или…
Остальное – не время решать.
17:52, 27.03.2018 год.
Изображение: http://oknavelis.ru/art
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003530
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.01.2024
Не весна то була, не весна…
Лиш відлига незграбно зігріла.
Не відразу гармидер впізнав,
Не помітив, що саваном білим
Вкрите серце, причому давно,
І народжене в ньому з початку.
Небо хмарами створить панно,
Мов поставить на страту печатку.
Навіть крига – прокляття німе,
Не така як у всіх, своєрідна.
Не прозора, з шершавим вінцем,
Із відтінком окислення мідним.
Це і є прояв пекла страшний,
Я його не боюся, бо вкотре
Переходжу до прикрощів жнив,
Відчуваючи власний непотріб.
Не весна то була, не весна…
Лиш здалося, що щастя буває.
Знов приходить пора мовчазна,
Хижо вбивши розквітле буяння.
12:22, 09.07.2018 рік.
Зображення: http://moscowexp.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003438
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2024
Ось так і буває – засяяло Сонце,
Коли ти поглянула в очі мої.
Немов посолодшав набридливий оцет,
Який десь у крові й постійно труїв.
Постійно мене намагався дістати,
Але що він вдіє, коли ти в мені
Квітуєш принадно, тримаєш в азарті
І пестиш натхнення, спиняючи ніч.
12:12, 29.05.2018 рік.
Зображення: https://www.pinterest.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003437
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2024
Каменеет сердечная прыть постепенно….
Тает жизненный смысл, как огарок свечи.
Холод сны огибает причудливой пеной,
Только мягкости нет, превращаясь в мечи,
На ледовом побоище сбросит и нежность
С пьедестала надежд, рубит ловко с плеча!
Породнясь с колкой вьюгой, завоет железо
Над цветущим раздольем, в руках палача.
Что ж, пускай так и будет, отныне не страшно,
И не время бездумно отбрасывать тень.
Очень долго я бредил забвеньем вчерашним,
Уповая на случай встать резво с колен…
20:38, 13.11.2018 год.
Изображение: https://ru.depositphotos.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003343
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.01.2024
Відкрий себе для сонячного ранку,
Дістань кристал вогню із надр душі.
Спокус чимало, відпусти, мов бранку,
Свободу серця в дивовиж кружінь.
Нехай вдихне такий жаданий кисень,
Щосили, на увесь об’єм грудей!
Навколо грає сяйвом небо чисте,
Мабуть із всіх, найбільший привілей.
Чаруй побіжне, бо ти маєш чари,
Величну силу, що приносить лад.
Тримайся в невідступності, мольфаре,
Молись терпляче за поразку зла!
21:26, 19.06.2018 рік.
Зображення: https://www.galaxysss.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003341
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2024
Процесс подготовки закончен,
Пора к поднебесью прижаться.
Проснулось предчувствие, звонче
Запели предвестники счастья.
Ширь неба в огнях метеоров,
Куда ж вы летите, скитальцы?
Даете надежду в просторах,
Для двух на Земле постояльцев.
Они, словно малые дети,
В гляделки играют друг с другом.
Рассветы отчаянно встретив,
Совместно на жизненном круге.
Казалось, подпрыгнуть им малость,
Созвездий коснутся руками.
Их время чуть радостней стало,
Когда рядом шли полуснами.
Когда в утешение звездам,
Дарили сердец первозданность.
Отныне весь мир для них создан
И Космоса пульс, как ни странно.
21:35, 30.10.2018 год.
Изображение: http://bibo.kz
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003274
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.01.2024
Про що ти кажеш? На Землі замало місця…
Нас кличе Всесвіт у вогонь розкутих сфер!
Невже блукаєш десь, чи ти чогось боїшся?
Наразі страх пропав, світ інший відтепер.
Хоч вперто нам дає колишні настанови,
Куди податись ще й де взяти копійок.
Душа і серце прагнуть втілення обнови,
Якогось дива, щоб не втратився зв’язок.
Усе в процесі, видозмінюється вправно,
Для змін на краще, для відкладених бажань.
Чому ж боятись трансформації – безхмарно,
Життя прекрасне, марить щоб ти поважав
Його красу, нехай доволі і абстрактну,
Хай не завжди звичайну, та не в цьому суть.
Твори сьогодні мрію, занотуй по факту,
Прийдешні завтра, що в краї далекі звуть…
11:10, 17.06.2018 рік.
Зображення: http://www.samoraskrytie.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003273
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2024
Любовью множится мой мир столикий,
Грядущим дышит, разнося восторг!
Во мне сверкает мощно вестник Ники,
Воскрес в багровом мареве восток.
И вот он – глаз светила, душу слепит,
Внутри пожар приблизил горизонт.
Не держат больше ледяные цепи,
Я был огонь, познавший тень и сон.
Судьбе на откуп, до размытых мыслей,
Живое чувство дал кромсать в бреду.
Но близок миг, поняв подсказки чисел,
Когда падет последний твой редут.
Пришел в движение мой мир столикий,
Любовью множится, пространство жжет.
Где в радость мне твоих улыбок блики
И бренность самости уже не в счет.
20:51, 21.09.2018 год.
Изображение: https://tajn.ru/magiya-lyubvi
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003177
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.01.2024
Не хоче серце відпускати марення вчорашні,
Хоч туга малахітова вдягає пута кам’яні.
Я вірив у моменти, безумовно гарні й кращі,
Та хтось фарбує білі смуги в чорне, день фарбує в ніч.
Все радять друзі – ти не переймайся, будь сміливим!
Не йде гора до тебе, то відкрий її верхів’я сам…
Я вдячний всім за їх тепло, а декому – за зливу,
Холодний смак якої відчував між апогеїв драм.
І тугу малахітову, немов змію на грудях,
Чомусь пригрів люб’язно, що буває часто у житті.
Відтоді смуток оселився безкінечно в буднях,
Проріс осотом, зацькувавши свята пісню й поготів.
22:26, 16.06.2018 рік.
Зображення: http://u-psihologa.com.ua
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003176
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2024
Ты касалась души откровенно и ярко,
Раздавала мечты, разливаясь рекой.
Ты дождем рисовала эдемы под аркой
Разноцветных полос, утонченно, легко.
За спиной вырастали безумные крылья,
Словно искра с небес возжигала костер.
Мы парили с тобой без какого усилья
И Создатель удачно любовь распростер.
Ты касалась души, обнимала так нежно,
Целовала теплом, заворожить успев.
Убыстряла минуты окрест безмятежность,
Предрекая желанный и близкий успех.
20:44, 06.09.2018 год.
Изображение: https://photo.99px.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003059
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.01.2024
Падаю глибоко в прірву, на гостре каміння,
Стан мій критичний, ніхто не врятує, не жде.
Казку забрали, надію збезчестили й тінню
Біль устромив електроди, до кістки обдер.
Струм перейшов у терпінні стонадцять елегій,
Схоже, що навіть дістався до струн надтонких.
Замість мелодій, написаних в радощах, скрегіт,
Замість пісень, лиш мовчання, що йде крізь роки.
Падаю глибоко в прірву, назад у провалля,
Наче щось тягне бездушно в самісінький пал.
Крила зламали, тримали за дурня, й повалять
Міст у квітках, ось такий він невтішний фінал.
14:34, 16.06.2018 рік.
Зображення: http://vicer.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003058
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2024
Так легко говорить о любви,
Если сердце танцует вприпрыжку.
Если кровь, будто с тысячи вин,
Переполнена радужной вспышкой.
Так легко разбежавшись взлетать,
Словно птицей парить в поднебесье.
Свежей синью насытиться всласть,
Тесен мир, до безумия тесен!
Так легко растворяться в мечтах,
Ясно видя грядущего прелесть.
Нить вела две души неспроста
И судьбой оказалась на деле.
Так легко вместе рай отыскать,
Веря в то, что двоим все под силу.
Свет вокруг и возможность близка
Насладиться любви эликсиром.
23:11, 03.06.2018 год.
Изображение:http://emoziya.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002960
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.01.2024
Десь у повсякденному житті,
Начіплявши реп’яхів дебелих,
Бігло щастя через люту тінь,
Крізь зневіру в пазури омели.
Десь сховалось, перелізши тин.
Нащо ти ховаєшся від мене?
Чом блукаєш в джунглях самоти,
Мов примара сіра й навіжена?
Скільки ще надмірних лихоліть
Стерпить серце у полоні болю?
Бачив краєм ока й мимохідь
З’їв, мов кару, не один пуд солі.
Чуєш, щастя, віднайдись! А втім…
Я стомився вже тебе шукати
Десь у повсякденному житті,
Десь на перехресті мрії й дати.
14:38, 13.06.2018 рік.
Зображення: http://www.creative.su/items/26317a
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002959
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2024
Эхом мимолетных сновидений,
Россыпью божественной красы,
Ты вошла фонтаном вдохновений
В мир волшебный, привнося азы
Новых мыслей, направляя токи
Вихрей в душу, разлетаясь там.
Сколько ж в этом чуде суматохи!
Входит в сердце сладкий тарарам.
Вслед за ним игольчатые стрелы,
Словно дождь, набьют внутри тату.
Гибнет тень присутствия омелы,
Самость терпит бедствия в аду!
Ты – моё спасение, мой берег,
Вечность рядом в океане грез.
Мы с тобой откроем счастья эры,
Если жизнь обрадует всерьёз…
21:06, 24.04.2018 год.
Изображение: http://kartinkinaden.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002920
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.01.2024
Книга закрита, кохання не вдасться…
Все, що створив розлетілося вщент.
Вкотре згубилося шукане щастя,
Знов я приречений правити щем.
Мовби й не жив, півжиття вже позаду,
Зміни на краще – це тільки слова…
Як не крути, цвіт навкруг не розрадить,
Повно в душі хвиль із розчарувань.
Тоне у них все тендітне й принадне,
Ніжність зникає в печерах сумних.
Скоро і я стану сном невиразним,
Згасне навіки останній мій вдих.
11:10, 11.06.2018 рік.
Зображення: http://pravlife.org
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002919
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2024
Откроешь душу – набросают хлама,
Впускаешь в сердце – разобьют мечту.
Опять молчаньем обрекут на самость
Порыв за счастьем, подводя черту.
Крепчали взгляды с эхом сновидений
И кровь густела от вчерашних мук.
В груди кристалл скулил – заочный гений,
Он просто не любил весной зиму…
Взлетаешь в небо – поднимают ружья,
Идешь в пике, кричат, что заболел.
За каждый вдох расплатишься удушьем,
И где он есть терпения предел?
Мелькали мысли пулеметной лентой,
Слова ложились на ритмичный холст.
Гонялось время за последней лептой,
Что вносим мы, как плату за погост.
22:08, 16.03.2018 год.
Изображение: https://piter-trening.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002833
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.01.2024
Зашифровані послання стрімко йдуть крізь мене,
Залишається дібрати фантастично вдалий ключ.
Безкінечно цифри в мозку розкладуть буремне
Божевілля, що незмінно оживає, тільки влуч!
На всі сто відсотків, а інакше й буть не може,
Накивавши п’ятами, зникає голомозий страх.
Бережи своє, тримай у серці лиш тотожне
До душі, пускай чуже за вітром і живи відтак.
Дуже вдало й щиро, наче знову народився,
Скільки коштує добро ніколи в себе не питай.
Хтось чекає на пришестя в хвилюванні дива,
Ти навчився сам творити диво, хай тепер літа.
20:55, 07.06.2018 рік.
Зображення: http://www.news.de
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002832
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2024
Бессонной ночью, разлетаясь на частицы,
Влюбленно мысли возвращаются к тебе.
Доставьте в душу мне весну, подобно птицам,
Краюху Солнца, дня желанного разбег.
Пускай свершится вскоре, наконец-то, чудо,
Уйдут сомнения в лохмотьях неудач.
Конечно, верить в это обреченно трудно,
Но сердце, как Пегас лихой, рвануло вскачь.
Держусь за миг, он даже превзошел рассветы,
Любви огонь отныне в мозг внедрил зарю.
Меж сном и явью образ твой красиво светит,
Я на него молюсь, в мечтах боготворю…
22:30, 19.03.2018 год.
Изображение: http://darkbook.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002752
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.01.2024
Струм із долонь, він, неначе мольфар,
Вкотре спілкується з небом тактовно.
Чуєш, твій голос, десь там, серед хмар,
Зливу відчув автентичну із громом.
Бачиш, проміння у спектри вдяглось,
Стильно зігнувшись у такт напівсфери.
Буде все добре, лишилось ось-ось
Понад дощем, відчиняючи двері,
Стримати радість, що лине з грудей,
Знати напам’ять свою ідентичність.
Вже громовиця так лунко гуде,
Струм із долонь підлаштовує вічність.
19:45, 03.06.2018 рік.
Зображення: http://zaknews.in.ua
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002751
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2024
Десь там під небом
Літають споріднені душі,
Марять, щоб люди
Зустрілися прудко в житті.
Навіть крізь терни,
Немов у вогні неминучім,
Струмом ставали,
Навколо вбиваючи тінь.
Десь понад світом,
Знаходячись поряд як завжди.
Тільки б торкнутись
Тілами, хоча би на мить.
Потай раділи
Дві аури й ждали гараздів,
Дуже хотіли
Щоб двоє з’єднались крильми.
11:40, 29.05.2018 рік.
Зображення: http://www.zoopicture.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002651
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2024
Плаче кожний нерв, так скучив за тобою,
Навіть день довкола не позбувся хиб.
Щось неоднозначне шепче клич до бою,
Знову небо близько, геть усі страхи!
Чом ти заховалась? Може загубилась?
Чи наїлась раптом ягід-снів розлук?
Дай про себе знати, ждати вже несила,
Скільки ще терпіти різнобарв’я мук?
Плаче кожний нерв, немов дитя невміле,
Б’ється серце щемко, розганяє біль.
Біле стало чорним, чорне – стало білим,
Ось такий перфоменс лине звідусіль.
22:23, 23.05.2018 рік.
Зображення: https://www.liveinternet.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002650
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2024
Каждая частичка мирозданья славно пляшет,
На эклиптике* звезда с маршрута сорвалась.
Вот любовь пришла и счастье закружилось наше,
Россыпью огней живых творит коллаж.
Хочешь, мир ночной вокруг тебя забрезжит светом,
Ярким вымыслом, который перекроит явь?
Сказку эту создал я давно, припрятал где-то,
Разыщи ее, актёры есть, спектакль поставь!
Только двум сердцам дано Вселенную построить,
На свой лад украсив время, даже в центре дыр.
Шаг навстречу робкий, он большого дела стоит,
На эклиптике, где так отчетлив вкус звезды.
20:24, 04.03.2018 год.
Изображение:https://animation.99px.ru
* Эклиптика — большой круг небесной сферы, по которому происходит видимое годичное движение Солнца. (https://ru.wikipedia.org/wiki)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002593
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.01.2024
Згасай потихеньку, о зоре моя, неквапливо,
Хай ніч, клятий морок, готує химер-розбишак.
Звичайно я ждав безнадійно намріяну зливу,
Але, як завжди, міражем утікав прудко шанс.
Любити взаємно, кружляти під небом у парі,
Горіти так сильно, вбираючи в тіло жагу.
Та сяяти мушу ледь-ледь у примарності хмарній,
Між вбивчих думок, в епіцентрі розбурханих гущ.
Свого мракобісся, вже дихає щастя на ладан,
Душа вкрай обдерта, шукає з безвиході шлях.
Даремно ти б’єшся, мов птах у вікно, вже невладна
Над ниткою долі твоя майже згасла зоря…
22:00, 19.05.2018 рік.
Зображення: https://wallpapers.99px.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002592
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2024
День опять, как пытка… Заживо хоронит…
Бритвой режет вены, не сойти б с ума…
Ночью – ещё хуже, на звенящем фоне
Боль утроит импульс, в мозг внедряя хмарь.
Как-то очень пресно выглядят мгновенья,
Даже гладь мечтаний рябью напряглась.
Голос надоевший хрипло вяжет звенья
Каторжнику сердцу, вновь имея власть.
Над потоком мыслей, что отравят душу,
В дребезг раскурочат нежности волну.
И подселят татем в мир укромный стужу,
Нагло ухмыляясь, глазом не моргнув.
21:55, 12.03.2018 год.
Изображение: http://nadegda-med.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002523
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.01.2024
То близька неймовірно, то надто від мене далека,
Майже поряд, але неодмінно тікаєш кудись.
Чуєш серце-Везувій з громами підсилює клекіт,
Скоро бідні Помпеї* ковтне, розгортаючи дим.
Не лякайся завчасно, твій ангел-хранитель на варті,
Повен сил і хоробрість так личить звичайно йому.
Геркуланум згорає живцем, вже не знайдеш на карті,
Потопають Стабії в потоці розпечених мук.
Ось таку лихоманку в мені розбудила ти хвацько,
То близька неймовірно, то зовсім далека, як міф.
Рестартує мій день, відтепер до країв чудернацький,
Розкриває завзято шалені простори в умі.
19:15, 12.05.2018 рік.
*Помпеї, Геркуланум, Стабії – давньоримські міста, які були знищені Везувієм у 79 році.
Зображення: https://vistanews.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002522
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2024
Не лезьте, прошу, к моим демонам!
Я сам их едва контролирую…
Очнитесь и слушайте лиру вьюг,
А впрочем, какое же дело нам
До снега, мы встретили первыми
Рассвет и закат по касательной,
Прошлись по Земле основательно,
Родившись под звездами древними.
Пускай, как эфир, жестко, спору нет!
Задача сложнейшая, выжили…
Порой, как создания низшие,
Мы магмой кипящей текли из недр.
Теперь воплощением крайностей
Вступаем в эпоху инкогнито.
Дано нам вселенское огниво –
Предвидеть следы чрезвычайности.
21:47, 09.03.2018 год.
Изображение: http://planprocent.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002449
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.01.2024
Зупини мене зараз,
Коли ще не зовсім запізно.
Зупини мій вогонь,
Доки він у пожежу не вбравсь.
Пахкотить серце жаром,
Ланцюг розриває залізний,
Вже готовий «Арго»
Перевірити міць впертих брам.
Зупини як не віриш
Своїм відчуттям нереальним.
Зупини ніжний спів,
Що лунає на всі голоси.
А як ні, то у вирій
Гайнем крізь простори астральні,
До небесних морів,
Упірнаючи в сяючу синь.
9:08, 02.05.2018 рік.
Зображення: http://zonatigra.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002448
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2024
Ловец знаков неба безумно устал от работы,
Судья себе сам, для себя жесточайший палач.
Зачем жилы рвешь в суете, посмотри, как измотан?
Кому нужен твой, пусть не броский, но искренний плач?
Есть те, кто пытался поплакать совместно с тобою
И даже утешить старался, коснувшись дождей.
Но сила созвездий доспехи готовила к бою,
И ты, как спартанец, боролся с атакой идей.
Тебя называли безумцем, исчадием Ада,
Легко очернить даже свет, прерывая полет.
Ты с Богом общался на равных, твоя была правда,
И крылья в подарок не брал, ведь подарки – не в счет!
Ловец знаков неба устал открывать горизонты,
Кому-то на время, кому-то без слов, навсегда.
Ценили немногие, ценят лишь те, кто экспромты
Всей боли душевной познал, уплатив небу дань.
21:11, 02.03.2018 год.
Изображение: https://www.liveinternet.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002369
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.01.2024
Сходяться буремно зоряні дороги,
Понад метушінням, крізь розліг і час.
Збитий самотою, падав від знемоги
Поклик мій відвертий і себе втрачав.
Не знаходив місця, де душі комфортно,
Марно роздивлявся нетрі й колючки.
Ключ від щастя в Бога потьмянів істотно,
Може й загубився, був такий в’юнкий.
Кожен з нас тримає бездоганну мрію,
Тільки докричатись, та завадять знов
Сумніви пекельні – прикрість протидії,
Чи завзята карма, що керує й сном.
Лиш одна надія – це любов до тебе,
Сильна, наркотична до останніх рис.
Ось доріг єднання в явище дотепне,
Скоро засіяє, ставши жаром скрізь.
20:14, 01.05.2018 рік.
Зображення: http://www.blogbaster.org
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002368
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2024
Тишина… И только всполохи искрят…
Разошлась волна неистовых трансляций.
Обнажают миллиарды лет подряд
В бесконечном танце звездные паяцы.
Передача пиктограмм идет из вне,
Словно вирус, пробирается в сознанье.
Что ты ищешь в узких закоулках недр?
Неужели пафос искренних мерцаний?
Неужели вечный предрассветный стон,
Наболевший в суете сердцебиений?
Мысли ртутью вновь сползали, и раз сто,
Уходили в минус без предупреждений…
19:48, 19.02.2018 год.
Изображение: из Интернета.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002293
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.01.2024
Коли з’являються ясні думки,
Безмежно хочеться літати в небі,
Цілують мрії вітерцем прудким,
Зростає в серці білосніжний лебідь.
Ось помах крил, розбурханий розгін,
Куди ж ти рвешся так несамовито?
Весна принадна ладить навздогін
Природу знову, щоб настало літо.
Співа душа тендітним кришталем,
Видзвонює симфонії грайливі.
Коли ясні думки, мовчать «але»,
Причому всі, розтанувши у диві.
22:42, 03.04.2018 рік.
Зображення: https://ups1970.livejournal.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002292
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2024
Нам суждено любить друг друга
В параметрических мирах.
Сквозь мегатонны передряг
Распознавать единство стука.
Что просыпался от восторга,
Раскрепощенно, без стыда
И, заплативши карме дань,
Он прикасался вновь к чертогам.
Словно к сияющему кругу,
Сердцу перфоменс вмиг даря,
Чтоб, наконец, взошла заря
Над суетливым танцем вьюги.
20:04, 14.02.2018 год.
Изображение: http://ru.chabad.org
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002151
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.01.2024
Маєш посмішку чарівну і далеко не звичайний вигляд,
Ти – творіння особливе, для величних щирих поклонінь.
Палиш поглядом яскравим й небезпечно підіймаєш хвилі,
Я тримаюся за гребні вперто, розгортаю глибочінь.
Йдуть цунамі, і здається, що попереду лишень найвищі,
Може, хтось би розгубився, залишаючи на дні запал.
Не складає серце зброю, навпаки, знаходить знаки віщі,
Це дає наснагу, і нехай що буде, хоч дев’ятий вал.
Отаке зі мною ти постійно робиш, огортаєш світлом,
Знову зваблюєш мене без слів, складаєш із кросвордів ніч.
Йдуть цунамі швидко, наче катастрофа, та усе ж привітно
Посміхнулась ти сьогодні, хоч і в нурті різних протиріч.
19:51, 18.03.2018 рік.
Зображення: http://www.myjulia.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002150
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2024