oreol

Пастка

Виходу  нема,
Потрібна  війна.
Мирних  убивають,
Безвихідь  внушають.

Виходу  нема,
Потрібна  війна.
Слід  усіх  вбивати,
Світ  опустошати.

Нацистські  призиви,
Фашисти  ожили.
Знов  день  перемоги,
Чекаєм  підмоги.

Знову  обіцянки,
Люди,  що  вже  з  вами.
Виходу  ж  нема,
Тому  йде  війна.

Привид  не  шукали,
Безглуздо  напали.
Мирних  убивають,
Себе  восхваляють.

Міліонні  жертви,
Сам,  хто  хоче  вмерти?
Безглузді  призиви.
Виходу  нема,  в  голові  війна.

День  Перемоги  ж  відмінили,
День  Примирення  ввели.
Кого  скажіть  обдурили?
Кого  ворогом  зробили.

Ворогами  і  були.
Всі  навколо  вороги?
Інтереси  у  всіх  різні,
Егоісти  усі  грізні.

Виходу  нема,
Вікова  війна.
Дрони  і  ракети.
Щоденні  атаки.

Безумний  цей  світ,
Все  у  нім  горить.
Безумці  при  владі,
Тому  й  канонади.

Виходу  нема,
Вікова  війна.
Людство  на  межі,  
Бути  знов  війні.
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976573
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2023

Вас нет и все. Вы не мешаете - вас нет. Не видно конца, идет война.

Птицам  б  щас  петь,
А  они  молчат.
Людям  б  щас  жить,
А  они  грешат.

Пули  свистят,
Рвутся  снаряды,
Кукушка  молчит,
Боится  проснутся.

Птичка  не  скажет  :
-Всем,  доброе  утро!
Нет  волшебства,
Шагает  война.

Кто  ее  ждал  ?
Мила  и  желанна  ?
Жизни  как  травы    косою  скосила,
Не  насытились  все  этой  войною,  нету  покоя.

Обстрелы,  тревоги,  потери.
Стучится,  стучится  война.
Не  колокольчики  звенят,
Тревожно  бьют  и  бьют  в  набат.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976425
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2023

Курс падає, ціни ж зростають - ось такі дива бувають ( то до якої валюти привязані ціни?)

Долар  пада,  пада  вниз.
На  це  дійство  подивись.
Курс  його  так  стрімко  вниз,
А  ти  ціни  роздивись.

Як  постійно  тебе  дурять,
Шелестять  оці  купюри.
Долар  кажуть  ,  ще  не  зріс,
Ціни  різко  піднялись.

Долар  пада,  ціни  ж  вгору,
Бачу  в  цьому  їх  я  змову.
Що  банкіри,  що  торговці  -
Колорацьці  то  жуки,

Причепились  до  кишені,
Тянуть,  тянуть  в  свої  жмені.
Всіх  до  нитки  роздівають,
Потехеньку  обкрадають.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976419
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2023

Берегині єднаймося

Від    Сяну  до  Дону
 І  далі  по  світу
 У  коло  ставаймо
Світлом  зігріте.

Руки  сплітаймо,
У  колах  кружляймо.
Всесвіт  безмежний
У  мирі  єднаймо.

Ці  ритуали  відомо  давно
Та  люди  ж  бо  дикі,
Тому  так  воно.
Єднаймо  ми  мови

Єднаймо  серця,
Сила  в  єднанні
Від  Бога  Отця.
Чоловік  то  загарбник

Та  захистник,
Він  і  добуде,
Він  і  зруйнує,
Доля  така

Постійно  воює.
Ми  ж  берегині
Ми  матері
Вони  лише  діти,  глухі  і  сліпі.

Досить  кричати:
-Вбивайте  чужих!
Досить  кричати:
-Вбивайте  живих!

Вже  наступає  справня  весна,
Ти  Берегиня  -  тому  вже  й  права!
Ти  народила,  життя  ти    дала,
Це  не  для  того,  щоб  війна  відняла.

І  в  росіянок  дітки  теж  є,
Те,  що  убите  -  дитятко  ж  твоє.
Коли  зрозумієш  прокльони  свої,
Мир  запанує  на  нашій  Землі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976311
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2023

Мрії

Одні  збуваються,  інші  забуваються
Та  нашими  мріями  хтось  надихається.
Мрії  нам  космос  сердець  відкривають.
Очі  від  мрій  яскраво  сіяють.

Мрії  породжують  Віру  й  Надію,
З  цими  жінками  я  вже  не  мрію.
Впевненість  в  діях  вони  надують,
З  ними  ці  мрії  завжди  оживуть.

Мрій  по  обрій,  мрій  про  зорі,
Мрій  ,  твори.
Кохай,  живи!!!
Мрія  це  крило  твоє,

Що  у  космос  нас  несе.
Якщо  крила  співпадають,
Пари  ці  тоді  літають.
Половинка  щастя  є,  відшукай  лише  своє.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976288
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2023

Найкращий подарунок - перемога. Чоловік то надія, жінка - підмога.

Українські  жінки
В  Польші  на  себе  давно  заробляють,
Ні  подарунків,  ані  вітань
Вони  не  чекають.

Свята  відмінили.
Розруха  й  війна.
Вернися  живим  -
Надія  одна.

Найкраще  вітання  -
Живий  і  в  строю.
Лише  я  про  це
Бога  молю.

Ти  подарунок  лише  мій  жаданий,
Й  Твій  поцілунок  -  палкий,  коханий.
Бронь  в  Україні  не  тим  же  дають,
Лише  трударі  в  бій  в  нас  ідуть.

На  тих,  хто  повинен
Нас  захищати  влада  чомусь  бронь
В  нас  наклала,  щоб  ця  орда  їх  захищала.
Не  від  рашистів  і  терористів,

А  від  таких  як  вони  егоістів,
Від  наших  жінок  та  наших  дітей.
Вони  від  народу  у  нас  оборона.
Професійні  війська  СБУ  Херсон  здали  ,

Ні  стиду  ні  сраму
Давно  вже  нема.
Як  би  рашисти  перемогли,
Їм  ще  й  дали  б  за  це  ордини.

Та  і  від  влади  їм  нагорода  -Бронь    за  це  все,
Немає  і  слів,  одне  лиш  слівце.
Є  і  гвардія  й  поліція  є,
А  скільки  частної  військ  охорони.

Саме  біля  депутатів  та  бариг
Ці  редути  оборони.
Професійно,  слів  нема,
Йде  війна.

Від  наших  жінок  їх  стережуть,
На  фронт  ці  бійці  чомусь  не  ідуть.
Дякую  милі,  що  ви  в  нас  хоч  є,
Низький  уклін  вам  за  все.

Хай  ангел  в  бою  вас  захистить,
Хай  Бог  наш  людство  просвітить.
Живими  лише  поверніться  додому,
Хвала  за  це  Богу  і  Духу  святому.

Найкращий  дарунок  -
Це  мирна  весна.
Ми  подумки  з  вами  -
Чоловіками,  синами.

Солдате,  рідненький,
Тримай  оборону
Та  повернися
Живим  ти  додому.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976034
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2023

З святом Весни, яке не святкуєм, та ніжні вітання щоденно ми чуєм. Миру вашому дому.

В  цей  День  частіше  серце  б'ється,
Ще  мить  й  воно  зірветься,
Затихає  канонада,  пушки  й  танки  зупинились,
Дулом  жінці  поклонились.

А  чому  саме  в  цей  день,
В  лісі  думав  навіть  пень.
В  ньому  щось  же  приховали,
Нас  у  жінку  закохали.

Кожен  день  весни  -  жіночий,
Хай  сіяють  в  неї  очі.
Кожен  кожну  не  вітає,
Вона  свого  лиш  чекає.

Лиш  від  близкості  з  ним  тає,
Шубки,  брошки,  діаманти,
Те  ж  потрібні  та  це  мить,
А  чогось  хочеться  такого

Близького,  теплого,  милого,
Щирого,  прищирого.
Не  від  всіх,  а  від  одного.
Не  лише  разок  на  рік.

А  щоденно,  з  дня  у  день,
Щоб  як  Місяць  поряд  був,
Жив  тобою,  тебе  чув,
Розумів,  допомагав,

З  неба  зорі  доставав,
Тебе  вище  підіймав,
По  житті  оберігав.
Ти  найкраща,  щоб  він  знав.

Лише  він  один,  єдиний.
Щоб  від  кожного  по  трошку.
І  коханець  і  шалун.
І  надійний  і  багатий.

І  веселий  і  завзятий.
Головне,  щоб  розумів
І  кохати,  щоб  умів.
На  руках,  щоб  не  носив,

Еротично  лиш,  щоб  бив).
Щоб  не  пив  і  не  курив,
За  три  моря,  щоб  возив.
Щоб  нестримно  так  любив.

Головне,  щоб  був  живий.
Був  такий  як  є,  лиш  мій.
Я  ж  сама  його  обрала,
Сама  в  себе  закохала).

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975629
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2023

Очень приятные, не простые люди

Очень  быстро  богатые
Становятся  близкими,  желанными.
Кажутся  такими  приятными,
А  бедные  чужими,  чужими.

Все  как  будто  фотовспышка,
Удивительно  все  слишком.
Нас  как  будто  перемкнуло,
В  омут,  бездну  затянуло.

Уже  не  такие,  уже  не  простые,
Ой,  не  простые,  эти  люди  -  золотые.
Близко  к  ним  не  подойдешь,
Бриллиантов  всюду  дрожь.

К  быту  снова  отвращение,
К  бедности  пренебрежение.
Драгоценности  сверкают
И  доходы  обещают.

Бизнес  наш  вновь  процветает,
Как  цветы  алмазы  дарит.
Яхты,  виллы,  пароходы,
В  путешествиях  погода.

Как  прекрасен  этот  мир,
Нас  он  всех  озолотил.
Пустоту  собой  наполнил,
Все  желания  исполнил.    

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975463
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2023

Астрономам не наливати, давно пора лягати спати.

Ночью  в  звезды  я  влюбился,
В  астронома  превратился.
Если  Новую  найду
LOVE  ее  я  назову.  

Поздним  вечерком  встречаю,
Как  богов  звезд  величаю.
В  их  чертогах  я  гуляю
И  любуюсь  красотой

И  любовью  внеземной.
Жизнь  пульсирует  на  небе,
В  телескоп  в  ночи  смотрю
И  найти  Любовь  хочу.

Ту,  что  снилась  мне  ночами.
Ту,  что  манит  вечерами.
Ту,  что  в  гости  вновь  зовет.
Астроном  я,  звездочет.

От  любви  этой  пьянею,
Телескопом  я  вожу,
Резкость  снова  навожу.
Ближе  к  ней  я  быть  хочу.

Медленно  все  повторяю,
Каждый  блеск  я  помечаю.
Фотопленку  проявляю
И  мой  LOVE  запечатляю.

Пролетела  вдруг  жар-птица,
Удивительная  птица,
А  на  пленке  лишь  перо.
Чудо,  мне  так  повезло.

Она  ночью  прилетает,
Звезды  в  небе  собирает.
Лишь  мольберт  свой  я  открою,
Будешь  в  вечности  со  мною.

В  телескоп  вижу  планету,
Очень  близко,  под  кометой.
И  огромная  такая,
Словно  звездочка  ночная.

Свои  глазки  напрягаю,
По  поверхности  блуждаю.
Каждый  холмик  изучаю
И  моря  там  открываю.

Вдохновение  внеземное,
Вид  желанной  красоты.
Космос  -  это  ты.
Все  сбываются  мечты.



Вночі  в  зорі  закохався,
Астропоглядом  добрався
До  далекої  зорі.
Її  в  небі  я  шукав,
LOVE  про  себе  називав.
Пізно  ввечері  встрічав,
Як  богиню  величав.
У    палацах  небесних  гуляю
І  милуюсь  красою
Та  любов'ю  позаземною.
Зорі  пульсують  на  небі,
У  телескоп  я  їх  розглядаю,
Кохання  небесне  вивчаю.
Що  наснилося    ночами.
Що  манило  вечорами.
Що  у  гості  закликало,
Астронома  спокушало.
В  коханні  до  зір  я  п'янію,
Телескоп  свій  беру  і  німію.
Різкість  знову  наводжу.
Ближче  до  зір  бути  хочу  .
Повільно  все  це  повторив,
Кожен  блиск  я  відтворив.
Фотоплівку  заряжаю
І  мій  LOVE  вночі  знімаю.
Пролетіла  раптом  птиця,
Дивовижна  мов  жар-птиця,
А  на  плівці  лиш  перо.
Як  же  радісно  було.
Вона  вночі  прилітає,
Зіроньки  вона  збирає.
Я  мольберт  свій    відкриваю,
Вічність  в  ньому  зберігаю.
У  телескоп  бачу  планету,
Дуже  близько,  де  комета.
Величезна,  ось  така,
Немов    зіронька  нічна,
Я  поверхню  розглядаю,
Кожен  горбик  помічаю
І  в  моря  там  зазираю.
Натхнення  позаземне,
Вигляд  божої  краси.
Космос  –  все  це  ти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975458
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2023

28 лютого

Сьогодні  це  граничний  день,
Співати  хочеться  пісень.
Весна  стрічається  з  зимою.
Струмочки  всюди  вже  дзюрчать,

Птахи  до  нас  уже  спішать.
Та  сумно  на  душі  чомусь,
Можливо  й  радісно  комусь.
Мов  та  невидима  стіна.

Зима-Весна.
Стіну  в  Берліні  зруйвали,
Нову  на  Сході  будували.
Все  як  завжди,

Комусь  схотілося  війни.
Людство  хотіло  ж  лиш  весни.
Тепла  та  світла  всім  хотілось.
Нажаль  не  все  це  так  здійснилось.

Та  все  ж  це  радісний  мотив,
Не  кожен  до  весни  дожив.
Все  розцвіте,  зима  мине.
Найкращі  дні  там  в  далині.

Обійми  наші  цій  весні.
Мирного  неба,  здоров'я  міцного,
Все  ,  що  найкраще  хай  буде  весною.
Хтось  заклинає  лише  перемогу,  всім  же  життя  та  миру  міцного.

Хай  кожен  в  домівку  свою  повернеться.
Всі,  що  чекають,  те  й  кожен  діждеться.
В  чомусь  комусь  слід  уступити,
Вину  свою  визнати,  в  мирі  знов  жити.

Знову  збудуєм  на  Сході  стіну,
Знов  на  кістках,  непохитну,  міцну.
Знову  збудуєм  війькові  заводи,
Все  у  людей  не  так  як  в  природі.







[b]All  are  in  front  of[/b]

Now  is  not  no    it  is  now
Their  -  их,  she  -  c  их,
He  -  он,  it  -  оно.
Word  -  слово.

Words  -  слова.
Game  -  игра.
Он,  не  он
Уже  взрослый  слышу  стон.

In  put  это  не  снаружи,
В  лоб  как  дам,  еще  ты  нужен.
(Very  -  очень,  Wonderful  -  чудесная,
This  -  эта  ,  Game  -  игра.)
Очень  чудесная  эта  игра.
О,  да  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975307
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2023

В шутку и всерьез когда то шутил журнал КРОКОДИЛ ( хто перекладе на українську)

В  шортах  немец                      I  -  ха-ха-ха,
В  юбке  шотландец              I  -  да-да-да,  
В  ватнике  -  русский          I    -да?
В  джинсах  американец    I    -  ах-ах-ах,

А  козак  как  Дед  Мороз    I  -ОХ
Два  мешка  взял  и  унес.  I  -как  всегда
В  шараварах  он  шагает    I  -НАШ
Всех  собою  восхищает.    I  -  ДА-ДА-ДА.

Все  там  есть  и  прозапас,          I  -ХИ-ХИ-ХИ
В  штанах  моркву  он  припас.  I  -УХ,  ПОКАЖ
Когда  в  танце  он  кружит,          I  -кого
Все  внутри  у  всех  дрожит.      I  -ОГО
                                                             


 -Вибачте,    пісні  за  кулісами    не  сховаєш.



 [b]переклаД  ЖАРТіВЛИЙ,  юмор  чорний[/b].

В  шортах  німець,
В  спідниці  ж  шотландець.
В  джинси  одівся  американець.
Росіянин  лиш  один,

Голий  він  і  без  штанів.
А  Микола  українець
Два  мішечки  надіва,
Тишком  нишком  все  хова.

Отакі  бачу  дива.
В  шараварах  він  прямує.
Ними  світ  весь  причарує.
Все  в  них  є

І  про  запас,
Навіть  моркву  в  них  припас.
Коли  в  танці  закружляє,
Подих  в  всіх  він  зупиняє.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975305
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2023

Божественный свет. ( Колыбельная 18+) .

В  три  девятом  царстве,
Три  десятом  государстве
Жили-были  он  й  она,
Наше  Небо  и  Луна.

Он  бесполый  тогда  был
И  конечно  не  грустил.
Жизнь  их  речкою  была,
От  истока  в  даль  текла.

Сказка  в  быль  преображалась,
Дева  Лунная  купалась.
А  из  сказки  льется  песня,
Небо  просится  -  излейся.

Но  Луна  была  холодной,
Приходила  ночью  темной.
Небо  днем  было  в  печали,
Тучки  грусть  лишь  излучали.

Вдруг,  откуда  не  возмись,
Ясно  Солнце  появилось
И  в  Луну  оно  влюбилось.
Потянулось  к  ней  лучами,

Приласкало  облаками,
Облака  вдруг  засияли,
Побежали  и  растали.
Небо  стало  синим,  синим

И  от  злости  на  нем  иний.
Солнце  все  преобразило,
Луны  сферу  закружило,
Потом  тайно  пригвоздило.

Месяц  в  ней  оно  родило,
Дева  й  сын
Как  это  мило.
А  под  ними  Неба  иний

Все  мы  видим  в  Небе  синим.
Солнце  звезды  освещает,
А  Луна  в  лучах  сверкает.
Песни  птицы  нам  поют,

В  звездном  Небе  их  приют.
О  такой  любви  мечтают.
Гнезда  пары  ожидают.
Светит  Месяц  над  Землей

Словно  девушка  с  косой.
Звезды  в  Небе  засверкали
И  развеяли  печали.
Ночь  из  темной  светлой  стала,

Сказку  эту  рассказала.
Сказка  словно  эликсир,
Всем  в  любви  придаст  нам  сил.
Вот  в  окошке  огонек

И  не  близок  й  не  далек,
Нам  моргнул  й  в  постельку  лег.
В  небе  плыл  любви  челнок,
О  любви  тут  пара  строк.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975237
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2023

Риторика.

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=9S_i100A3UY[/youtube]
https://www.youtube.com/watch?v=9S_i100A3UY
Кто  вы  такие  ?
Кто  право  вам  дал  ?
Как  бабки  на  лавке
Кости  размяли.

Меня  улыбнули,
Кого  то  достали.
Кто  может  по  грани
Судить  об  едином,

Для  большинства  не  постижимом.
Кто  с  вас  на  небе  часто  бывал?
Кто  на  земле  Рай  тут  познал?
Кто  и  когда  вернулся  из  Рая?

Анализ  творений  -
То  дело  вандалов.
Жаба  давила,  они  не  творили.
Все  тут  снесли,  бардак  породили.

По  полочкам  детям  ложь  разложили,
Ложные  мысли  с  детства  вдолбили.
Чужими  щтрихами  все  очернили,
Истину  ложью  везде  заменили.

В  пятнах  чернил
Тлеют  зарницы.
Свет  от  жемчужин
Пыль  отражает.

Солнце  надежды  уже  не  сияет.
Кто  вы  таки,  что  бы  судить?
Кто  вы  такие,  что  б  зло  тут  вершить  ?
Пешки,  чьи  то  пешки,  лукавые  сладкоешки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975232
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2023

Дзеркало Всесвіту

[b]Зарисовка  действительности.[/b]


Осенью,  на  листе,  красиво  так  грустили,
Грустные  песни  ключи  уносили.
Но  об  одном  давно  все  мы  забыли.
Глаза  открыть,  сердцем  увидеть.

Я  не  хочу    всех    вас  обидеть.
Мы  все  живем  на  корабле
И  он  живой,  для  всех  нас  дом.
Мидгард  -  голубая    планета.

Мир,  населенный  живыми  людьми.
Дети  Космоса  мы.
Птицы  слышат  голос  планеты,
Они  не  такие  как  мы.

Они  не  дети  Луны.
Вы  говорите  они  улетели,
Глаза  отворите,  на  диво  смотрите.
На  речке  они,  на  пруду.

Они  рассекают  морскую  волну.
Голос  планеты  слышат  всем  телом.
А  вы  лишь  слепцы,  словоблуд  ваше  дело.
Они  не  летят  в  дальние  дали.

В  теплых  краях  обезьяны  достали.
Там  отдыхают  они  от  войны.
Им  соболезнуем,  очень  больны.
Планета  живая  чувствует  все.

Планета  родная  помнит  добро.
А  вы  ведь  ЧУЖИЕ.
Вы  -  палачи.
У  сердца  у  многих  сверкают  ножи.


[b]Дзеркало  Всесвіту[/b].

А  чи  задумався  з  вас  хтось,
Чому  все  так,  чому  страждати  призивають?
Чому  життя  в  нас  забирають  ?
Чому  усіх  нас  розділили?
Навіщо  світ  наш  підмінили?
Ми  від  реальністі  відходим,
У  світ  ілюзій  глибш  заходим.
Ум  створює  сліпців  картини.
Нам  вічність  часом  підмінили
І  відвели  лише  хвилини.
Щоб  з  вас  ніхто  більш  не  піднявся,
Душевний  світ    в  мирськім  зостався.
Закон  душі  вже  в  площині.
Ми  грішні,  всі  ми  у  хресті.
Сліпі,  сліпі  на  цій  землі.
Сатанаіл  був  божий  син.
Бог  взяв  його  й  відсторонив.
Загроза  Богу  і  життю,
От  ви  й  пізнали  Сатану.
Він  теж  божественним  був  й  є.
Ми  ж  знаєм  триєдине  Сонце,
Яке  нам  світить  у  віконце.
Значить  три  зірки  тут  було,
Створили  ж  тут  Зло  і  Добро.
Один  тут  син  "Зло"  сотворив,
Тому  прийшов  і  інший  син.
Щоб  зло  з  добром  тут  поєдналось,
Сонце  одне  в  небі  зосталось.
Щоб  в  мирі  й  злагоді  жили
Всі  божі  діти,
Я  і  ти.
Всі  ж  бчать  сторону  одну.
В  криштальних  ми  світах  блукаєм,
Про  темну  сторону  що  знаєм?
Нам  всі  внушили  війну  тіней
І  Бог  також  у  цьому  винний.
Не  є  першонародженим  наш  гріх,
Чому  ж  страдає  цілий  світ?
Щоб  всі  у  мраці  ми  жили?
Щоб  і  не  знали,  що  Бога  вічного
Ми  всі  сини.
Не  наречені  всі  ми  Бога.
Ми  рівні,    ми    від  народження  є  Боги.
В  нас  ореоли  відібрали,
Закрили  з  Всесвітом  зв'язки.
Від  наших  предків  віддали,
Нам  всім  внушили:
-Ви  безсилі.

[b]Sting  -  Russians[/b]

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=wHylQRVN2Qs[/youtube]
https://www.youtube.com/watch?v=wHylQRVN2Qs
Мозги  на  столько  ожирели,
Вы  от  прививок  озверели?
У  каждого  ведь  дети  есть.
А  честь?

Детей  хотите  убивать.
Своих  вы  шлете  воевать?
В  России  тоже  дети  есть.
Под  дождь  с  снарядов

Их  послали?
Вы  испугались?
Задрожали.
Хрущев  Америке  грозил,

Весь  мир  тогда  он  обозлил.
Год  шестьдесят  второй,
Весь  мир  на  грани,  каждый  злой.
О  чем  вам  Стинг  всем  песни  пел  ?

Что  б  тоже,  но  наоборот.
К  России  ближе  и  вперед.
В  России  тоже  дети  есть.
А  ваши  тоже  там  горят?

Уже  бесполы  и  бессмертны.
Что  б  превосходство  ощутить
Решили  смертных  истребить?
Людьми  вы  в  шахматы  сыграли,

Бездумно  пешки  отдавали.
В  живых  остался  лишь  король.
Он  гол  стоит  и  без  трусов.
Шут  на  доске,  конец  игре.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975084
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2023

Обращение (Звернення) .

Росіяни,  не  українці  вас  убивають,
А  ті  резиденти,  що  вас  посилають.
Ті,  що  у  тюрми  найкращих  саджають.
Ті,  що  продались  дуже  давно.

Це  "Горбачови",  це  резиденти,
Країн,  що  нас  стравлюють,
То  є  агенти.
Без  зброї,  без  одягу

В  бій  вас  женуть,
Як  в  сорок  першому
В  спину  вам  б'ють.

Трупи  ніхто  не  захоронить,
Смард  лиш  вітер
По  небу  розгонить.
Ті,  що  кричать

-  Ні,  я  їх  убив.
Теж  у  гріху,
Це  рани  війни.
Виходу  просто

Уже  не  було,
Вироки  Путіна
В  дію  приведено.
За  що,  ви  скажіть

І  кому  це  доведено.
В  одяг  убитих  оділи  всіх  вас.
Кому  не  помітний  Путіна  фарс?
Всіх  росіян  він  засудив,

Всім  підписав  вироки  він.
За  що  вас  покарано?
За  те,  що  з  Росії?
Мову  й  народ

Чому  затоптали?
Чому  вас  в  болото
Довічне  загнали?
Велику  мову  в  війні

Загрязнили  агенти  чиї
Зробить  це  зуміли?
Ворог  ваш  вами  керує  роками,
Війну  зупиніть  своїми  руками.

Поки  ваш  попіл
Ще  вітер  не  здув,
Хто  ще  живий
Надіюсь  почув.

Кучка  агентів  Перемагає,
Кучка  запроданців  людство  вбиває.
Ви  не  на  тій  чомусь  стороні
І  не  на  тій  ,  що  потрібно  війні.


Россияне,  не  украинцы  вас  убивают,
 А  посылающие  вас  резиденты.  
Те,  что  у  тюрьмы  лучших  сажают.
 Здравомыслящие  это  знают.  

Это  "Горбачевы",    резиденты.
 Стран,    нас  стравивших  это  агенты.
   Без  оружия  и  без  одежды
 Вас  в  бой  женут
И  в  спину    бьют.  

Трупы  никто  не  похоронит,
 Смард  только  ветер
 По  небу  разгонит.
 Кричащие
 -  Нет,  я  их  убил.  

Они  во  грехе,  
Это  раны  войны.  
Выхода    нет,
Приговоры    в  исполнение  произведены.

 За  что,  вы  скажите  обречены  ?
 В  одежду  убитых  одели  всех  вас.
 Кому  не  заметен  Путина  фарс?  
Всех  русских  без  суда  он  осудил,
Всем    смертный  приговор  присудил.

 -За  что  ?
-  За  то,  что  из  России?
-  Язык  и  народ  Почему  затоптали?
 -Почему  вас  в  болото  вечности  загнали?

 Большой  язык  в  войне  очернили.
 Враг  управляет  вами  веками,
 Остановите  войну  своими  руками.  
Пока    пепел  ваш  ветер  не  сдул,  

Кто  еще  жив
 Надеюсь  услышал.
 Кучка  агентов  весь  мир  Побеждает,
 Кучка  предателей  все  живое  убивает.

 Вы  не  на  той    стороне
И  не  на  той,  что  нужно  войне.
Еще  есть  время  все  изменить,
Еще  возможно  тьму  победить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975080
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2023

Человеки.

Сильные  на  слабых  нападают.
Это  страхом  пред  ними  всегда  прикрывают.
Пока  есть  чем  ударим  мы
И  слабых  всех  мы  истребим,

Свою  вновь  власть  так  утвердим.
Подлый  сильным  всегда  управляет,
Силу  он  властью  всегда  побеждает.
Слабые  звери  в  норки  забились.

Слабые  люди  в  пещерах  гнездились.
В  горы  не  каждый  из  сильных  пойдет,
Подлый  веревку  подрезал  и  ждет.
Манят  нас  свежестью  пики  вершин.

Снег  на  вершине,  воздух  свободы.
Чувство  блаженства,  дыханье  природы.
Они  величаво  тянутся  в  высь,
А  ты  рискни,  по  снежной  скале  сам  поднимись.

Поднимется    в  гору  только  один.
Он  человек,  не  господин.
В  пропасть  упали,  эти  не  в  счет.
Лишь  победителю  лавры  й  почет.

[b]Луна[/b]

Меня  ты  вновь  в  ночи  зовешь,
Тебя  совсем,  совсем  не  слышу.
На  цыпочках  иду  по  крыше,
А  с  неба  дождь  вновь  моросит.

Меня  по  имени  зовешь.
Тебя  совсем,  совсем  не  слышу.
Всего  лишь  кот,  иду  по  крыше,
А  с  неба  катится  слеза.

Зови,  зови.  Ищи  меня.
И  снова  дождь,
Вновь  бьет  по  крыше.
Прости,  тебя  я  больше  не  услышу.

Лишь  в  капле  вижу  отражение,
Шутило  с  нами  соблазнение.
Теперь  я  кот,  иду  по  крыше,
Дождь  моросит  все  тише  й  тише.

[b]Белый  Бим  Черное  ухо[/b]

Ты  не  породистый  щенок,
Потомок  императорской  породы.
Творение  дивное  природы.
Мой  верный  друг,  любимый  пес.

При  взлете  птиц  ты  горячишься,
И  выстрелов  с  ружья  боишься.
Охотник  мертвый  как  рыбак,
Ты  не  собака,  а  чудак.

Если  б  был  таким  как  все
Были  б  медали  и  признание.
А  у  тебя  лишь  уши  й  хвост,
Люблю  тебя,  мой  верный  пес.

С  тобой  я  часто  говорю.
С  тобой  гуляю  и  хожу.
Всегда  ты  томно  ждешь  меня.
Совсем  недавно  и  давно

Прошла  вся  жизнь,
Будто  в  кино.
Моей  добрый  друг,
Мой  верный  пес.

Ты  счастье  в  жизнь  мою  принес.
За  все  приходится  платить.
Прости,  лишь  ты  рожден,
Что  б  так  любить.

Лес.  Тропа.
В  кустах  лиса.
Со  мною  рядом  ты    сидишь,
Нет,  на  ноге  моей  лежишь.

Бим,  не  понять  тебе,
Бумажка  вот  в  моей  руке,
А  совесть  где  то  там  в  реке.
Красота  твоя  внутри,

Собака  ты  моей  мечты.
Из  тучки  вновь  пролью  слезу,
Тебя  листвою  обниму,
Мой  верный  друг,  в  тебе  живу.

Умнейший  пес,
Сильно  люблю.
Как  ты  тоскую,
Кто  видел  верность,  где  такую.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974982
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2023

Грустные стихи. Зима. Пролог войны.

Война.
Здесь  не  бросают  жребий.
Багровые  дожди.
Кровавые  ручьи.
Убей  или  умри.
Сотни  гор  одолеть.
Сотни  рек  переплыть.
И  войну  победить.
Зима.
Война.
Каждый  стреляет  первым,
Кто  жив  -  решает  жребий.
Нет  чести,  нет  любви.
Убей  или  умри.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974976
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2023

Перемогти простіше ніж здається та призив же захватити , в полі голову зложити.

Є    ж  й  інший  шлях  до  перемоги.
На  кладці  ми  немов  цапи
І  ні  туди  і  ні  сюди.
Пора  щось  для  людей  зробити.

Пора  цю  бійню  зупинити.
Слова  не  всім  ці  до  вподоби,
Бо  про  людей  ніхто  не  дбає,
Тому  земля  наша  й  страждає.

Умови  фашистські  нам  ставлять  рашисти.
Та  в  цьому  можна  зробить  ж  перемогу.
Хочуть  Донецьк,  хочуть  Донбас.
Віддайте  руїни,  нехай  відбудують.

Чому  убивать,  чому  так  бідують  ?
Побачим  за  рік,  що  вони  там  збудують.
Не  розкрадайте  Європи  підмогу,
Самі  будуйте  й  віддайте  народу.

Роздайте  накрадене  вами  роками.
Хай  цвітне  земля  садами  й  містами.
Ви  не  вивозьте  за  безцінь  ресурси.
Збудуйте  заводи,  зробіть  гвинтокрили.

Супутники  власні  ви  запускайте,
Зарплати  достойні  кожному  дайте.
Такі  як  в  Європі,  хай  заздрить  Схід  нам.
Всі,  хто  в  Росію  зараз  підуть,

Назад  через  рік  все  нам  повернуть.
Хто  хоче  в  руїнах,  в  голоді  жити?
Хто  хоче  снаряди  копати  з  землі,
Да  вибухові  там  врожаї.

Хто  схоче  за  безцінь  на  них  там  пахати?
Кому  вже  охота  в  далеку  дорогу,
Там  добувати  статок  для  них.
Для  волоцюх  цих  й  бариг.

Не  слід  нас  лякати,
Що  заводи  їм  дали.
Вони  вже  з  землею  все  там  зрівняли.
Нехай  же  піднімуть  там  цілину,

Нехай  відпрацюють  свою  нам  вину.
Земля  і  не  їх  й  не  наша  вона.
Вона  як  Венера,  лише  голуба.
Це  всього  людства  домівка  одна.

Ви  за  людей  переживайте,
Їхнє  життя  оберігайте.
Ви  покажіть,  що  для  них  ви  зробили.
Щоб  наші  люди  жили  в  щасті  і  мирі.


[b]Це  точно  не  річниця  і  не  поминки[/b]

Чую  -  рік,  звучить  цей  рик.
Ви  божевільні?  Біснуваті?
Це  все  трагічно  й  символічно.
Вам  не  помітно?
Ви  не  жінка?
Вісім  років  виношувала,
Вісім  років  годувала,
На  девятий  народила.
Як  дитині  йому  рік.
Адський  сміх.
Апладуєте  масонам?
Всі  зігнулись  у  поклонах?
Владимир  знову  охрестив?
Вампір  крові  попить  рішив.
Не  так  давно  все  це  ж  було,
Згоріло,  все  ж  кричало    ,  молило,  просило.
Новий  календар  введем?
До  і  після  .
Воно  буде?
Ви  ще  люди?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974840
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2023

Слава героям! (24. 02. 2023, деcятий рік війни)

Перший  взвод,  друга  рота
Бій  веде  морська  піхота.
Ангелочки  в  дітей  взяли,
Захистити  обіцяли.

Ангел  кулі  відвертає,
Воїн  діток  захищає.
Бій  не  рівний,  бій  страшний
Непохитний  анлег  мій.

В  серці  кожного  бійця
Іскра  світла  лиш  сія.
Ворог  паде  на  коліна
За  це  молиться  Вкраїна.

Скоро  скінчитья  війна.
Всім  захватчикам  -  хана.
Темно-синії  берети
Захистять  нашу  планету.

Героїчна  в  нас  піхота,
Це  не  фільм  "Девята  рота".
Підготовлені  бійці,
Наші  хлопці  удальці.

Основний  тягар  війни
На  піхоту  знов  лягає,
Їх  багато  погибає.
Та  за  кожне  їх  життя  Ангел  сотню  забирає,

Світлом  й  полумям  сіяє.
Слава  вічна  у  бою.
Вічно  всі  живі  й  в  строю.
Нас  нікому  не  здолати.

Слід  все  це  закарбувати.
Ми  на  тілі  ворогів
Залишили  тьму  слідів.
Та  не  всі  нажаль  напали.

Ті,  що  цю  війну  почали
В  поле  брані  не  підуть.
В  бункерах  вони  живуть.
Криси  з  кораблів  втекли

Та  під  землю  залягли.
Саранчу  вони  розводять,
Всіх  в  оману  лиш  заводять,
Всіх  насильно  в  бій  женуть.

Всі  в  останній  бій  вже  йдуть.
Не  самі,  вони  в  вогні,  Аду  орди  з  підземлі.
Служать  орки  Сатані.
Світло  ніч  цю  переможе,

Піхотинець  наш  це  зможе,
Без  снарядів,  всласноруч
Він  долає  сотні  туч.
Спопеляє  саранчу.

Знову    бій.
Насовується  туча,
Мла  небо  покрива,
Грюкоче  грім,

Лютує  буря  злюча,
Безумству  краю  вже  нема.
Та  в  серці  вогник  майорить,
Нас  піхотинець  захистить.


[b]Коктель  Молотова[/b]

Війна  лікарство  від  морщин,
Набрав  вже  оберти  цей  млин.
І  не  мене  лише  дратує
Як  знов  петрушка  провокує.

Знімає  новий  він  вже  фільм,
Про  нові  ліки  від  морщин.
Казали  блогери  ,  віщали.
Як  всі  вони  усіх  достали.

Санкції  місяць,  два
Й  скінчиться  ця  страшна  війна.
Розруха  в  них,  зуби  на  полках,
Бідність,  злидні,  голод.

Та  перемоги  все  ж  нема.
Зброю  сучасну  нам  давали,
Чомусь  із  рук  не  випускали.
Снарядів  й  куль  не  вистачало.

З  екранів  віщало,  мичало.
Як  всіх  усе  оце  достало.
Нам  в  голову  знов  закладають,
Картинки,  образи  внушають.

Страхіття  й  горе  предвіщають.
Які  коктелі?
Чиї  горять  кругом  оселі?
Ще  більше  жертв  .

Все  це  покажуть?
Й  страшнішу  зброю  знов  закажують.
Яка  поступить  через  рік.
Сміх  крізь  сльози,  гори  трупів.

Куди  усе  це  заведе?
Чого  від  нас  весь  світ  ще  жде?
Нам  аплодують,  ми  на  арені  чи  на  сцені?
Всіх  до  останнього  тут  вб'ють?

Ми  розчаруєм.
Тих,  хто  керує  більш  не  чуєм.
Глухі  й  сліпі,  зате  живі.
Ми  будем  жити  на  Землі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974807
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2023

Богу до вас діла нема, не новина, війна - то гріх, сум, журба, пекельна труба.

Там  де  війна  -  Бога  нема.
Закон  війни  -  вбивай,  живи.
Перемога  -  одна.
Та  жахлива  ціна.

Марс  бог  війни,  
Червона  планета.
Супутників  два
Й  пекельна  скала

Бескеття,  бескид,
Вогненна  брила.
Картина  навіть  в  телескоп  жахлива.
Страх  й  ужас  навкруги.

Бога  нема.
Ада  круги.
Вогненні  ріки.
Харон  в  червоному  плащі,

Дощі,  із  сліз  дощі.
Люди  до  пекла  навпростець.
Ватаги  душ  давно  збирають,
Повістки  всім  їм  роздають.

У  пеклі  всіх  давно  ж  чекають,
Смолу  пекельну  розливають.
Душі,  душі  забирають.
Бога  нема  -  іде  війна.




[b]Лохотрон.  Росія.  2022.[/b]

Кажуть  мавпяча  оспа  не  спрацювала,
Мавп  здалося  їм  замало,
Подивіться  навкруги
Чи  не  мавпи  всі  є  ви?

Вам  супутника  за  мало.
Укололись  -  вас  й  не  стало.
То  створили  ви  гібрид.
Оспо-звір  і  він  лютить.

Всім  накази  роздає,
Скоро  всіх  він  загризе.
Не  ведмідь  він  і  не  рись.
В  мавпу  він  перетворивсь.

Всіх  нагнув  він  до  ноги.
Мавпо-звірі  стали  ви.
Кажуть  оспа  лохотрон.
Ні  реальний  все  ж  це  сон.

Божевільні  мавпи  стали,
На  сусідів  всіх  напали.
Нео-звірі,  нео-простір.
Заразились  всі  від  оспи.

Вимирає  рід  московський
Та  лютує  звір  чукотський.
Служать  всі  цьому  тирану
От  у  тілі  уже  й  рани.

Нам  вже  кажуть  -  лохотрон,
А  який  тяжкий  урон.
Були  люди  -  їх  не  стало,
Стадо  мавп  усіх  достало.

В  що  людей  пертворили,  
Ріки  крові  ви  ж  пролили.
Отакі  оці  женці,
Там  керують  лиш  мерці.

[b]А  ви  дивились  Аватар?[/b]

При  кінопробах  ніхто  ж  з  людей  не  пострадав,
Панорамні  ж  там  бої,  аватари  мов  живі.
Все  про  нас  один  в  один.
Ми  ж  на  них  там  нападали.
Ми  природу  руйнували.
Всі  ресурси  прихватили.
Людству  вирили  могилу.
Та  ніхто  ж  не  пострадав.
Все  в  три  де,  цей  й  Путін  знав.
То  чому  ж  всі  отупіли.
Спецефекти  не  зробили.
Був  наказ  атакувати,
Всі  міста  вам  зруйнувати.
Ви  в  програмі  підібрали  б
І  з  екрану  показали,
Як  красиво  все  горіло.
Спецефект  вогню  -  це  ж  мило.
Харків  треба  захватити.
Просто  ж  сцени  лиш  змінити.
Київ  -  пару  лиш  штрихів.
То  навіщо  ж  лютували,
Камінь  нащо  оголяти.
Показали  б  всім  з  екрану
Тим  ,  хто  дивиться  цю  драму.
Заплатили  -  подивіться.
Далі  хоч  собі  сказіця.
Перевірять  ?
На  війні  ?
Хто  із  них  у  цій  борні?
Вас  дурили,
Ви  дуріть.
То  навіщо  їм  на  втіху
Одне  одного  вбивати.
Гладіатори?
Театр  ?
Це  ж  життя  останній  акт.
АВАТАР  чомусь  навчив?
Кемерон  там  заробив?
То  не  тому  ви  навчились.
Ви  не  вічні,  ви  бацили.
Всіх  живих  в  крові  втопили.
Чуйте,  колокол  ридає,
Всіх  до  бою  закликає.
Все  сильніше  б'ють  в  набат.
Смерть  усіх  уже  чекає,
Але  цар  все  прискоряє.
АВАТАР.
Новий  удар.
Гладіатор  розлетівся,
Трупний  запах  всім  вже  в'ївся.
Жертви  бійні  не  ховають,
Знов  по  плану  наступають.
Землю  тілом  удобряють.
Аватар.
Страшний  удар.
Ви  ще  хочете  в  кіно?
Вам  потрібні  обіцянки.
Ви  гібриди  й  німфоманки?
Й  вам  повістку  принесуть,
Попелища  всіх  же  ждуть.
Ви  зупините  кіно?
Не  достало  вас  воно?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974737
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2023

Завтра обіцяють капітуляцію, блогери ж знають, про все нам віщають.

Ще  місяць,два.
А  там  й  весна.
Ще  день  чи  два.
Іде  війна.

Відлік  часу  сповільнився.
А  для  когось  й  зупинився.
Вже  весна  не  за  горами,
Чому  ж  горе  поряд  з  нами.

Чом  жиди  повилізали,
Чом  тирани  правлять  бали?
Чом  всі  люди  зажурились,
До  землі  чомусь  схилились.

Хтось  тримає  оборону,
Хтось  кує  вже  перемогу.
Хтось  сховався  за  кордоном.
Не  лунає  лункий  гомін.

Навіть  птаха  не  щебече.
І  не  плаче  вже  малеча.
Місяць,два.
Довга,  довга  ця  війна.

Страх  серця  лиш  розриває.
Хто  все  бачив,  той  зітхає.
Ці  жахіття  ,  ці  картини,
Грому  гуркіт  в  небі  лине.

Багряний  нині  Сонця  схід,
На  сході  так  багато  бід.
Місяць,  два.
Скоріш  б  скінчилась  ця  війна.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974733
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2023

Боже, захисти наших захистників! Даруй їм сили та перемогу.

Щоденно  йдуть  страшні  бої.
Зайшли  козли  на  Україну,
Царі,  нові  орди  скотів
Женуть  сюди  нам  на  убій.

Божевілля  вже  навколо,
Пекло  на  землі  святій.
Не  вистачало  лиш  катів.
Героїчна  оборона.

Слава  витязям  хоробрим,
Смерть  орді,
Ні  війні.
Ми  здолаєм,  переможем.

ЗСУ  цих  пацюків
Знов  відправить  до  кротів.
Щоденно  йдуть  страшні  бої,
Боже,  розум  всім  верни,  Україну  борони.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974621
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2023

Регіони

Скільки  можна  обкрадати,  
Нас  дурити  та    вбивати  ?
Хто  провів  собі  трубу  ?
Хто  усіх  нас  обдурив
Та  відкати  получив  ?
На  тарифи  лиш  дивлюсь
І  крізь  сльози  вже  сміюсь.
Ейльдорадо  влаштували,
Нас  усіх  тут  обікрали.
Область  й  місто
Ціна  в  шість  разів  різниця.
Значить  міста  уряд  все  ж  таки  боїться.
Чим  зарплати  в  людей  вищі
Тим  тарифи  у  них  й  нижчі.
Та  зарплати  й  там    мізерні,
Ось  тому  іде  й  війна,
Бо  при  владі  в  нас  чума.
Безсоромно  обкрадають,
Все  вивозять  та  складають.
Нам  диктують,  що  робить.
Так  не  можна  більше  жить.
Як  порядок  наведуть,
Всі  питання  й  відпадуть.
Війна  зразу  ж  прикратиться,
Більш  ніхто  не  збагатиться.
Бо  народне  все  в  країні,
Люди  в  ній,  керують  ж  свині.
Народ  владу  поверне
І  всенародне  стане  все.
Всі  в  достатку  заживуть,
А  злодюгам  не  дадуть
Більше  ні  розкрадати,
Ні  ресурси  продавати.
Спекулянти  й  торгаші
До  війни  і  довели.
І  рашисти  і  свої
Крали  з  нашої  землі.
А  доход  не  поділи,
Ось  й  війну  тут  учинили.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974605
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2023

Екологічна війна. Одним мілліарди, а іншим - труна.

Поле  чудес.
[youtube]https://youtu.be/3T0nm-bupbc[/youtube]
https://youtu.be/3T0nm-bupbc
На  кладовищі  хрест.
Криптовійна  ото  новина.
Ферми  радгоспні  давненько  знесли,
Корівки  убиток  комусь  принесли.
Вже  порошкове  давно  молочко.
Ріки  молочні,  киселеві  бережки
Давно  осушили
Наші  князьки.
Виросли  свинки,
Ферма  нова,
Вже  не  потрібно  їм  молочка.
А  їсти  охота.
От  й  ферми  нові,
Криптовалюту  уже  розвели.
Нашу  енергію  жеруть  на  дурняк,
Кожен  барига  і  спекулянт.
Нас  обкрадують,
За  це  і  війна.
Править  цим  балом
Їх  сатана.
В  них  міліардні  статки  зросли,
Нове  ельдорадо  вони  тут  знайшли.
Чорти  багатіють  вдень  і  вночі,
Криптовалюти  вони  хазяї.
Поки  народ  свою  кров  проливає,
Поки  дитина  в  підвалі  страждає,
Поки  сирени  щоденно  ревуть
Ці  спекулянти  прекрасно  живуть.
Війною  прикрили  свинячі  діла,
Ферму  з  країни  зробила  чортня.
Де  весь  уран  й  земельні  ресурси?
Не  відслікують  їх  капітал?
В  крептовалюті  їх  новий  нал.
Ось  за  що  кров  щоденно  тут  л'єється,
Хто  нас  грабує,  тому  добре  й  живеться.
Його  на  фронт  уже  не  візьмуть,
Вони  тут  керують,  кров  нашу  п'ють.
Це  недоречно  скажите  ви,
Завжди  тут  при  владі  були  ці  чорти.
За  що  ж  ми  воюєм?
Щоб  все  було  так.
Хто  обдирає  -  той  олігарх.
Хто  обікрав  -  той  і  керує,
Цією  фермою  він  оперує.


[b]Тупе  та  гостре.[/b]

Тупе  тупить.
Ха-ха-ха.
Гостре  колить.
Ой-ой-ой.

Гостре  ріже,
Когось  й  колить.
І  тому  тупим  стає.
Вір,  не  вір,  а  так  то  є.

Не  жартуйте  ви  з  тупим,
Скоро  ж  станете  таким.
Які  б  гострі  не  були,
Раз  вкололи  -  то  тупі.


[b]Мова  на  всій  планеті  ЄДИНА.[/b]

У  кожного  в  тілі  дві  половинки.
Різні  при  різні
Та  дивовижні.
Переплітаються.
Може  й  кохаються.
Віхри  душевні
В  них  починиються.
А  ми  своїм  баченням,
Нажаль  не  далекі,
Мало  нажаль  відомо  всім  нам.
Хочемо  їх  ми  розділити,
Єдине  на  два  поділити.
Дитину  у  мами  відняти.
Цю  сироту  знов  навчати.
Вона  ж  сирота  і  так  без  отця.
В  спіралі  єднання  його  відчувала,
До  нього  душа  крізь  дух  попадала.
А  ми  мов  сліпці
Команди  виконуєм  нових  купців.
Мова  єдина  і  безсловесна,
Образна,  інформаційна,
Легкокрила  та  надійна.
В  спіралі  її  закодували,
Два  тіла  з  народження  кожному  дали.
Одне  материнське
Інше  твоє.
Скажи  ,  як  з  них  уже  не  твоє?
У  когось  й  більше  цих  тіл.
А  ніж  два,  про  то  іншим  разом.
Інша  глава.
Одне  твоє  тіло  говорить  вночі
Інше  і  вдень  пише  вірші.
Чому  ти  на  втіху  царів  та  мерців
Мусиш  писати  словами  мерців.
Мова  є  образна,
Кожнеє  слово  душі  є  знайоме,
Кожнеє  слово  від  Бога  пішло,
А  нововведення  просто  є  зло.
Людина  людиною  тоді  лише  стала,
Коли  творити  словами  почала.
Кожнеє  слово  простір  творило.
Образи  Божії  в  нім  народило.
Ми  всі  є  діти  Одного  Творця.
Мова  єдина  єднає  серця!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974313
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2023

Мгновения

Спонтанное  мгновение
Двух  сердец  проникновение
Вдруг  запели  соловьи
Побежали  вдруг  ручьи

И  мурашки  там  по  коже,
В  этом  мы  с  тобой  похожи.
Засияли  вдруг  глаза
А  внутри  горит  звезда.

Было  только  лишь  мгновение,
А  внутри  преображение.
Расцвели  в  душе  сады
И  поют  нам  соловьи.

Тело  все  порозовело,
Распустилось  и  запело.
Соки  льются  из  груди,
Речка  манит  там  вдали.

Как  же  было  грациозно,
Очень  даже  не  серьезно.
Глаз  не  смог  я  отвести,
Полонила  взгядом  ты.

Магия  твоя  вокруг,
Сделал  шаг  в  любви  я  круг.
Как  то  так  ,  глаза  в  глаза,
Вдруг  вокруг  твоя  рука.

Лебедь  словно  предо  мною.
И  любуюсь  я  тобою.
Самый  сильный  ты  магнит,
А  во  лбу  звезда  горит.

Луч  из  глаз  меня  затянет,
Все  равно,  я  как  в  дурмане.
Ближе  й  ближе  я  хочу,
Отрываюсь  и  лечу.

Ты  влечешь  меня  всем  телом,
Взмахи  крыльев,  свет  от  тела.
Удержатся  не  могу,
За  тобой  я  в  высь  лечу.

Эти  черные  глаза,
Ты  свела  меня  с  ума.
Они  спереди  й  внутри,
О,  калдунья,  погоди.

Крылья  тоже  распускаю,
Воздух  й  тучи  разгоняю,
Воздух  лебедем  вурчит,
Калатает  мой  магнит.

Сердце  рвется  из  груди,
Милый  лебедь,  не  спеши.
Мы  кружляли  над  землей
День  и  ночь  в  любви  с  тобой.

Оказалось  только  миг.
Просто  я  в  тебя  проник.
Прикоснулись  там  сердца,
Запылала  в  нас  звезда.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974312
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2023

Байка про паралельні світи.

Є  два  паралельні  світи.
В  одному  з  них  я,
В  одному  з  них  -  ти.
В  одному  горілочку

Відрами  п'ють,
В  ньому  жирують,
Від    статків  своїх  щоденно  кайфують,
Нами  вони  з  того  світу  керують.

Дві  реальності  кругом,
Ось  тому  із  неба  гром,
Що  в  одній  із  них  війна,
Кажуть  -  то  не  їх  вина.

Парять  з  екрану  щоденно  мозги  
https://www.youtube.com/watch?v=PSsMOJCT6PE
Хтось  без  руки,
Хтось  без  ноги,
Без  тіла  дивись  бездиханні  зостались.

В  суміжному  ж  світі
Просто  кохались.
Не  бійтесь  вам  кажуть.
Ви  боїтесь?

На  ваші  місця  ми  жінок  наберем,
У  нашому  світі  давно  з  них  гарем.
За  ваших  не  бійтесь  подбаєм  дітей,
Кожен  із  них  це  наший  лакей.

Ви  просто  на  все  як  фільм  лиш  дивіться.
Ми  вас  рятуєм,  своїм  бронь  роздаєм,
А  за  кордоном  -  те  ж  наш  гарем.
Все  буде  добре  в  кожного  з  нас.

Нас  не  лякає  безумний  цей  фарш,
Щоденно  ж  росте  наш  капітал,
Ми  в  ефорії  правимо  бал.
Ресурси  країн  до  рук  приберем.

Із  кращих  жінок  зберемо  гарем.
А  ви  не  бійтесь,
Ми  переможем.
Ми  з  того  світу,  всесильні,  ми  зможем.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974189
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2023

Маленькая дырочка.

Корабли  у  пристани  якори  бросают,
Моряки  на  небо  в  щели  наблюдают.
Маленькая  дырочка,
А  какой  восторг.

Шампанского  игривого,
Сладости  глоток.
Маленькая  дырочка-  двери  в  Небеса,
Как  же  всю  таинственность  чувствует  душа.

В  корчме,  возле  берега
Светит  огонек.
Морячок  веселенький
Сделал  первый  крок.

А  Земля  как  палуба
Уплыла  с  под  ног.
Юнга  тот  от  девушки
Получил  урок.

Не  спеши  дружок,
Ярок  огонек,
Но  на  небе  звездочки,
А  не  между  ног.

Мучили  страдания
Юного  бойца,
А  в  ночи  русалочки
Звали  удальца.

В  небе  ясно  звездочки
Светят  от  любви,
И  по  небу  Солнышко
Плывет  там  вдали.

Лучики  желания,
Светят  от  любви,
В  небе  ясно  облачко  -
Пароход  любви.

Корабли  у  пристани  якори  бросают,
Моряки  на  небо  в  щели  наблюдают.
Маленькую  дырочку  в  облачке  нашли,
В  тайну  мироздания  в  облачке  вошли.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974181
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2023

Вічне кохання - те, що залишиш й з собою візьмеш. Щиро кохай, тоді й щастя знайдеш.

Світло  кохання
Єднає  серця,
У  обох  світах
Звучить  пісня  ця.

Звуки  сердець
В  однім  ритмі  звучать.
Двері  у  простір
Любов  відкриває.

Близкість  душевна
В  коханні  єднає.
У  обох  світах
Вічне  кохання.

У  обох  серцях
Любов  світлом  сяє.
Пісню  в  садку  шпаки  цю  співають,
Звуками  пісні  серця  відкривають.

Світло  кохання
Єднає  серця.
Є  лиш  початок.
Немає  ж  кінця.

Джерельце  живе
Про  це  нам  хлюпоче,
Щасливі  пари  бачити  хоче.
Світло  кохання,

Світло  життя
В  небі  нам  світить
Любові  зоря.
Двері  у  Космос  воно  відтворя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974127
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2023

Все буде добре.

Стерти  нас  з  лиця  землі
Захотіли  москалі.
Як  шакали  ті  напали,
Ми  ж  самі  їм  зброю  дали.

Сьогодні  дитина  -
Завтра  військовий.
Настрій  в  мене  не  святковий.
Тих,  хто  в  військо  не  пішов,

Вагнер  всіх  в  тюрмі  знайшов.
Коло  Аду  знов  замкнули.
Обгорілії  тіла
І  палає  скрізь  земля.

Героїчнії  бої,
Нескінченні  дні  війни.
Вороги  в  вогні  горять,
Москалям  на  не  здолать.

Перемога  за  горами,
Вона  буде  лиш  за  нами.
Українці  -  соколи!
Згинуть  наші  вороги.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974117
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2023

Прощальные слова, осталась боль и нет огня.

Зачем  со  мною  так?
Прошелся  по  ножах  ?
Потом  поговорим,
Забудем  и  простим.

Свет  Луны  в  ночи  во  мне.
Все  с  тобой  как  на  войне.
-  Ты  где  ?
-  Это  не  тебе.

Зачем  со  мною  так.
Осколки  лишь  в  носках.
Пою  я  не  тебе.
Живу  лишь  вновь  во  сне.

Мелодия  огня.
Я  больше  не  твоя.
Улыбки  лунный  свет,
Узнал  ты  мой  секрет.

Все  было  и  прошло.
Ты  просто  обними.
Прощальные  огни.
Прощай  и  уходи.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974028
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2023

Кофе із слізьми, любим гірко часто ми.

Щось  на  кухні  шарудить,
Чайник  на  плиті  шумить.
Я  комфорку  виключаю,
Кипяток  знов  остиває.

Не  потрібно  мені  чаю.
Милий,  любий,  я  скучаю.
Тіні  бродять  по  стіні,
Мої  очі  знов  сумні.

Погляд  твій  я  відчуваю,
Кофе  горем  запиваю.
Він  холодний  -  це  я  знаю,
Сльози  гірко  проливаю.

Ти  із  перцем  завжди  був,
Про  майбутнє  не  забув.
Спогад  скрізь  ти  залишив,
Щиро,  щиро  ти  любив.

Ось,  морожене  ,  розтало.
Сумно,  сумно,  знову  стало.
Підіймаю  очі  ввись,
Милий  ,  любий,  обізвись.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974026
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2023

Мисливські байки.

[i]Епілог.[/i]
Не  було  цього  мисливця  шкода.
[u]Де  в  цьому  реченні  стоятиме  кома?[/u]


 У  лісі,  лісі  темному.
Жив  сірий,  сірий  вовк.
Був  як  усі  ,  не  друг  вівці.
Вовчицю  мав  і  стаю  їх  мальців.

Поляна  в  тім  лісі
Красива  була,
Звірят  кожна  пара
На  ній  зустрічалась.

Стежинка  утоптана
Завжди  залишалась.
Ніхто  їх  не  бачив,
Вони  там  кохались.

На  теплій  землі
Сліди  їх  зостались.
Мисливеь  кмітливий
Це  запримітив.

Сховався  з  гвинтівкою
Поряд  в  кущах.
Наш  вовк  від  вовчиці
На  ліво  пішов.

З  іншою  самкою
Смерть  там  й  знайшов.
Байка  повчальна,
Думка  ж  проста  -  не  зліть  мужика.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973888
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2023

Гра обмани мене, бо обману я.

Цікава  людоньки  ця  гра.
Нема  початку  і  кінця.
В  ній  підлість  й  біль  лиш  познаєш,
Душу  втрачаєш,
Власне  "Эго"  потішаєш.
Щоб  не  обманутою  бути,
Стараюсь  я  вас  обманути.
Хоч  готувати  я  не  вмію,  
Лапшу  навішати  зумію.
Мов  павич  коси  розпустила
Та  власним  тілом  спокусила,
Ось  все  чому  життя  навчило,
Бо  від  природи  я  вродлива.
Не  обманюй  ти  мене,
Бо  чорт  тебе  за  хвіст  візьме.
Він,  то  не  я.
Я  як  змія.
Красива,  лиш  подивись,  яка  вродлива.
А  як  себе  я  наряжаю.
В  салон  краси  як  на  роботу,
Для  тебе  любий  я  ж  стараюсь.
Причипуряюсь,  наряжаюсь.
Я  Барбі,  ти  це  вже  відчув.
Ти  ж  обіцяв  :
-  Я  зароблю.
-  Все,  що  бажаєш  все  куплю.
-  Носити  буду  на  руках.
-Пушинка  ти  ,  а  не  корова.
-Тому  мабуть    щей  не  здорова.
-  А  так  прекрасна  та  чудова.
-  Моя  дівчино  чорноброва.
-Пробач.
-  Із  пісні  викину  це  слово.
-  Обман  дурманить.
-  Я  ж  мужик.
-  Мене  навчила,  що  робить.
-  Тепер  я  іншу  обману.
-  Я  теж  гравець.
-  Люблю  цю  гру.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973886
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2023

Night dance, dizziness, desired soaring.

Night  dance,  dizziness,  desired  soaring.
You  are  a  bright  flash  at  night
Not  just  a  gray  mouse
I  contemplate  the  sky
And  I  feel  you

Your  lips  are  like  a  comet
Your  hands  are  a  starfall
They  sparkle
Currents  in  the  body  arise

And  discharges  here  and  there
It  is  not  yet  known  what  holds  the  stars
They  say  something  black,  secret  holes
Not  yet  explored,  still  very  dark

I  don't  care  how  it  is
Galaxies  are  full,  you  are  alone
So  magical,  starship  
So  desirable  and  unearthly

The  moon  is  behind  your  scythe
It's  a  pity  you're  not  with  me  now
In  the  dark  night  you  only  come
In  my  dreams  you  drive  me  crazy

Falling  down  from  the  sky
Whisper  softly  -  we  need  it
I  speak  in  your  ear
What  will  I  raise  to  the  sky

you  feel  love  you
I'm  still  far  away  planet
Amazing,  uninhabited
Unwashed  by  your  sea

Our  sky  brings  us  closer
Space  and  SPACE  bring  closer
Know  I  love  you  so  much
What  orbits  do  I  choose

I  penetrate  through  the  luminaries
And  in  you  I  burn
I  drink  you  drop  by  drop
In  the  blink  of  an  eye,  these  alas  you  die

You  just  leave  the  earth
You  fly  fast  with  the  wind
You  are  with  me  my  baby
In  my  womb  you  seethe

Dark  night  awaits  us
The  moon  looks  up  in  the  sky
You  let  go  of  all  thoughts
And  fly  to  me  again

Comets  spread  their  tails
And  sweetly  flew  away
The  world  is  incredible,  secret
What  a  sweet  and  pleasant

Light  is  only  visible  from  Earth
We  fly  on  a  broomstick
Sparks  fall  from  the  sky
We  don't  need  anything  else

Let's  spin  the  spirals  of  the  galaxies
We  will  stir  up  the  night  dance
We  will  fly  between  the  stars
In  the  dance,  bring  the  orgasm  closer.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973745
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2023

Математика - це просто!

Математика  -  це  мова
І  звучить  це  так  чудово!
Математика  -  це  просто
В  ній  розширите  свій  простір.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=V6yixyiJcos[/youtube]
https://www.youtube.com/watch?v=V6yixyiJcos
Цифри  -  то  букви,
Живий  діалог  -  продуктивний  урок.
Не  абстрагуєм  -  лиш  пишем,  що  чуєм.
Простір  абстракцій  ми  декламуєм.

Математика  -  це  просто,
Ігровий,  цікавий  простір.
Не  важко  нам  все  дуже  легким  зробити,
Цікаво  ж  завжди  математику  вчити.

Щоб  безкінечно  не  додавти,
Простіше  все  це  перемножати.
Корінь  квадратний,  що  в  лісі  шукають
Простіше  квадратами  все  ж  підбирають.

Хто  квадрати  чисел  знає,
Той  у  мить  їх  добуває.
Як  же  нам  знайти  третину,
Четвертину  чи  проценти.

Та  це  ж  наші  дивіденти.
До  грошей,  що  ми  вже  мали
Просто  їх  ми  ще  додали.
Не  лякає  малюка  математика  легка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973736
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2023

Горе. Велике горе.

Люди  людям  не  потрібні,
Егоісти  і  противні.
Їх  на  роботів  заміним,
Не  здивує  нас  підміна,  бо  прекрасна  ця  заміна.

Люди  людям  лиш  загроза,
Скосять  роботи  людей,
Час  залізок,  швидкостей.
Вчать  з  дитинства  малих  діток

Як  потрібен  робот  цей.
О  який  же  необхідний.
Як  цікаво  з  ним  лиш  грати
Та  команди  віддавати.

Неосвіт  і  лже-прогрес
Полонив  нас  всіх.
Авжеж.
Соти  в  небі,

Всюди  вишки.
Роботи  уже  готові.
Лише  простір  їм  звільніть,
Батареї  зарядіть.

Вони  кожного  замінять,
Дуже  швидко  обезцінять.
Робот  людство  переможе,
Він  безсмертний,  він  це  зможе.

Хто  ж  втіляє  всі  ці  плани?
Хто  живому  робить  рани?
Карликів  на  бал  скликають,
До  війни  всіх  призивають.

Карлик  жадний,  карлик  жид,
А  в  землі  ж  солдат  лежить.
Всім  домівка  два  на  два,
Людство  знищить  ця  війна.

Лиш  деталі  в  гроб  вкладають,
Цинком  все  це  покривають.
Люди  більше  не  потрібні,
Горе,  горе  -  людство  ж  гине.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973656
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2023

Геніальні комбінатори, безсоромні агітатори (трагікомедія)

МММ  відпочиває.
Юридичний  гоп-стоп  провітає.
Геніальні  махінації,
Мілліардні  комбінації.

Небачене  розкрадання,
Недоказове  оббирання.
Продумані  схеми,
Прибуткові  леми.

Ідеальна  комбінація,
Постраждала  ціла  нація.
Злочин  не  доказовий,
Кошти  всі  в  офшорі.

МММ  в  сторонці  курить,
Вже  нікого  не  обдурить.
А  ідеїї  в  них  чудові
Там  дохід  у  кожнім  слові.

В  порівнянні  -  анголята.
Проти  строю  працювали
От  за  грати  і  попали.
Схеми  ж  банків  спрацювали.

Процвітає  знов  туман,
Тут  гіпноз  вам  і  обман.
Тут  з  егрегорами  грають
Й  безсоромно  обкрадають.

"Кашперовські"  на  екрані,
Гроші  ж  ваші  в  них  в  кармані.
Сенс  в  блогах  всі  ведуть,
Всіх  до  липки  обдеруть.

Вносять  правки  у  закон,
Мілліардів  чути  стон.
Безсоромно  обкрадають.
Це  законом  називають.

Мов  в  азартні  ігри  грають.
Зелененькі  шелестять
Їм  доходи  майорять.
Барабан  знов  розкрутили  і  на  лохах  заробили.

Невиданне  збагачення,
Багатоходова  комбінація.
Відкати,  офшори
В  новім  законі.

Не  платять  податків  -  нова  постанова,
Ця  схема  чудова.
База  для  злочину  не  доказова.
Мілліардні  статки  -  які  там  податки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973655
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2023

Технології древніх своїми назвали. Винаходи предків ми плагіантували.

Нічого  нового  не  відкривали,
Древні  знання  привідкривали.
Мов  тії  діти  лиш  повторяли.
Передове  заборонили.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=n9D6EMwWs2Q[/youtube]
https://www.youtube.com/watch?v=n9D6EMwWs2Q
Тайну  над  відчністю  лиш  привідкрили.
Кому  з  вас  потрібне  вічне  життя,
Коли  ти  при  цьому  ідеш  в  небуття.
Нажива  керує  віками  людьми.

Предків  завіти  підском  обросли.
Тоннами  пилу  на  полках  покрили.
Нові  технології  кажуть  створили.
В  мозку  ж  цих  вчених  одні  лиш  бацили.

Яснії  голови  експлуатують,
Голос  наживи  усі  лише  чують.
Що  таке  час  нарешті  відкрили
І  знову  на  цьому  вони  заробили.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973623
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2023

Іду на грозу

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=27yy2eb21Hw[/youtube]
https://www.youtube.com/watch?v=27yy2eb21Hw
В  вісімдесят  життя  лиш  починається,
Пращури  від  ста  літ  лік  лише  вели,
Чому  ж  в  нас  час  у  двадцять  все  кінчається,
До  чого  ці  вожді  нас  довели.

Іду  на  грозу,
Чортів  у  хмарі  вивчаю,
Наслідки  страшні  цих  дій  спостерігаю.
З  благими  намірами

В  Ад  уже  крокую,
Небо  чорніє,  сильний  ливень  іде,
Пошуків  розому  наслідки  це.
До  руйвання  життя  це  веде.

Ефект  метелика  забув,
В  Чорну  диру  я  заглянув.
Управляти  хочем  всім,  
Свобода  до  ручки  теж  привела.

Відкрили  чортам  жахливі  знання.
Сі-о-два  вивчав,  вивчав,
Чому  ж  пустелі  він  не  знав.
Зате  пізнав,  що  дух  в  нас  є.

Дух  лиш  у  тому,  що  живе.
Дуже  багато  знав,
Проте  мовчав.
Тайни  колишні  пам'ятав.

Правильні  правила  не  розумів,
Пізнати  шамбалу  так  й  не  зумів.
Хороші  лекції  читав,
Тайну  води  привідкривав.

Хлору  й  свинцю  народу  не  шкода,
Нами  керує  жидівська  порода.
Одні  жирують,  інших  нема,
Чортам  ми  віддали  предків  знання.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973622
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2023

Українець Віктор Глушков був іконою світової цифрової революції

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=pjI7Usy4LGw[/youtube]
https://www.youtube.com/watch?v=pjI7Usy4LGw
Просто  цікаво,
Що  про  наші  техно-ікони
Ви  знали.
Чому  під  гріфом  цілком  таємно
Нас  продавали?
Просто  цікаво,
Хто  перші  ракети  зробив,
Хто  інтернет  розробив.
Прекрасно  ми  знаєм  
Скільки  на  нас  Біл  Гейтц  заробив.
Прекрасно  ми  знаєм,
Хто  процвітає.
Хто  наші  ідеї,
Наші  уми  зробив  машинами  війни.
Те,  що  створили  для  процвітання
Стало  ж  об'єктом  розкрадання.
Розвідка  сірих  працює  чудово.
Ми  під  грифом  таємно.
Все,  що  було,
Все,  що  є
Дуже  ж  темне  уже.
Маски  чомусь  усі  повдівали
Та  за  бумажки  майбутнє  продали.
Кожен  із  нас  був  аватар,
У  кожному  свій  безцінний  був  дар.
Всіх  під  гребінчик  зростили,
Живих  роботів  розплодили.
Кращих  використали  і  забули.
Ви,  про  наші  ікони  хоч  чули?
А  скільки  світлих  ідей,
Які  команди,  яке  натхнення.
Цього  боялись,  потужні  кроки,
Економічний  ріст,  нові  технології.
Невиданні  творіння  та  реальні  програми.
Валовий  продукт,  небаченне  зростання.
А  що  в  реальності  -  металолом.
Валовий  продукт  чужинці  продають,
Патенти  наші  нам  продають.
Замість  перемоги,  щасливого  життя  -
Війна.
Гриф  цілком  таємно  -  всьому  вина.
Піраміда  мертвих  світом  керує.
Похорон  як  фараон  читаєм,
Своє  коріння  забуваєм.
Наша  мова  найкраща  в  світі.
Чому  ж  учаться  наші  діти?
Перекладаєм  їхні  ми  тексти.
Все  те,  що  вони  перекладали,
Наше  ж  нам  вони  потім  й  продали.
Безцінні  ідеї,  мова  жива,
Ми  всі  ж  говорим  пусті  вже  слова.
Значення  слів  нам  давно  підмінили
Іноземную  мова  нам  розхвалили.
Рідне  віками  забороняли,
Наші  багатства  від  нас  же  й  сховали.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973486
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2023

Акції продають, володіють чужим, кожний , хто в владі завжди ж підхалим.

Не  перший  раз  я  повторяю,
Нас  просто  тупо  обкрадають,
Брехню  з  екрану  всім  внушають,
В  цей  час  же  просто  продають.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=GM5YU1xnWwY[/youtube]
https://www.youtube.com/watch?v=GM5YU1xnWwY
Укази,  постанови  -  це  ваші  окови.
Реальність  же  просто  вони  підмінили,
Ресурси,  багатства  вони  захопили.
Умови  створили,  на  вас  заробили.

Цінності  людтсва  вони  підмінили.
Ресурси  вивозять,  бумажки  завозять.
Шкоду  природі  й  живому  несуть.
Всіх  направляють  в  останню  лиш  путь.

Постійне  падіння,
Уранові  справи,
Розпродаж  й  грабунок  держави,
Підставніїї  фірми,  всюди  овшори.

Вами  керують  безумні  актори.
Авудалур  Росію  продало,
Росія  у  нас  безсоромно  все  крала.
За  що  ми  капацам  віддали  уран?

Щоб  збагатився  продажний  тиран.
Родій  та  осмій  як  бонус    пішли,
Хто  в  цих  подіях  багатства  знайшов?
За  наші  ресурси  віками  війна.

Просить  у  всіх  найбагатша  країна.
Ви  не  повірите  -  це  Україна.
Все  в  нас  було  й  ресурси  й  заводи.
Одна  з  найсильніших  армій  у  світі.

Нас  продали  ці  с-чії  діти.
Путін  славян  всіх  обікрав,
Народи  в  війну  втянув  цей  тиран.
Його  не  чіпають,  він  їхній  агент.

Просто  цікаво  чиї  в  нас  борги?
Хто  тут  віками  нас  обкрадав,
Кредити  з  віткатів  нам  же  давав.
Хто  в  цю  халепу  всіх  нас  загнав?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973481
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2023

Колись за спекуляцію садили, а під час війни просто до стіни.

Одні  ходять  на  базар  скупитись,
В  кого  ж  нема  грошей  ідуть  подивитись.
Щоб  не  говорили  блошині  ринки  сильно  обміліли,
Люди  в  Україні  сильно  всі  збідніли.

Ціни  мов  гриби  щоденно  зростали,
Бариги  при  власті  людей  оббирали.
Зайшов  в  магазин  батарейки  купити,
Узнавши  ціну  вирішив  фонарик  на  новий  змінити.

До  того,  що  було  нулих  дописали,
З  посмішкою  мило  все  нам  розпродали.
Подавчиня  добра  сльозами  аж  вмилась,
Коли  про  завищення  мова  зачепилась.

З  чого  почалось  це?
Та  звичайно  з  бази,
Бо  нами  керують  бандюги  й  зарази.
Вона  продавала  по  старій  ціні

А  закупівельні  ціни  в  пять  разів  зросли.
Бідна  заридала,
Що  вона  заробить.
Її  обікрали,  як  тепер  їй  жить.

Тот  і  їй  бідненькій  слід  все  це  ж  робить.
Ципочка  відома,  ниточка  згори.
А  ви  добрі  люди  їжте  калачі,
Поки  ще  в  кармані  маєте  гроші.

Все  іде  до  того,
Що  вас  обберуть.
Сеанс  психгіпнозу
Знову  проведуть.

Коли  в  магазинах
Замість  кілограма
Сто  грам  написали
Ви      всі  промовчали.

Лобода  не  вродить,
Скосять  бурянець.
На  вас  хтось  заробить,
Він  і  молодець.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973406
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2023

Марсіанам присвячується.

Побачивши  інше  життя
Ти  аж  ніяк  не  підеш  в  небуття.
Все,  що  навколо  в  ту  ж  мить  ти  заміниш,
Все,  що  внушили  забудеш  та  зміниш.

Тих  пастухів,  що  тобою  кермують,
Тих  паразитів,  що  нами  керують
Мітлою  з  берези  безжально  зметеш,
Фікалії  їхні  ти  їм  віднесеш.


Світло  із  серця  засяє  красиво,
Світло  душі  врятує  життя.
Раз  лиш  побачивши  справжнє  життя
В  світ  ти  внесеш  з  душі  почуття.

Все,  що  прекрасне  в  тобі  проросте,
Яблуня  роду  над  Світом  зроте.
Будуть  на  ній  дивовижні  плоди,
Ти  все  живе  щиро  люби.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973405
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2023

Настає ніч, добавляють в'язку в піч.

Тривожний  набат,
Дзвін  вже  лунає.
Ворожий  снаряд
Цей  звук  заглушає.

Все.  що  жило
В  землю  вганяє.
Карлик  з  екрану  рукою  махає,
Кнопку  смертельную  знов  нажимає.

Знищують  людство
Ці  окупанти.
Армії  карликів  цих  захищають.
Кровавії  дійства  постійно  вчиняють.

Знищують  все.
Страшніші  ординців.
Вогонь  охопив  живих  піхотинців,
Які  захищали  продажних  злочинців.

Той,  хто  злочинця  в  цей  час  захищає
Гірший  за  нього,  він  зло  учиняє.
Свідомо  вбиває,  свідомо  руйнує.
Крику  врятуйте  зомбі  не  чує.

Карлики  дійство  це  направляють,
Роботи-смертні  штурм  завершають.
Карлики  в  змові,
Злочинці  відомі.

Що  дієте  люди,
Вам  то  відомо?
Руйнуєте  все
Ви  ж  підсвідомо.

Тривожний  набат
Крізь  ніч  знов  лунає.
Про  горе  і  смерть
Він  сповіщає.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973353
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2023

Екологічно, економічно, естетично , без почуттів і так трагічно.

Міста  майбутнього  уже  будуються,
Їх  поселенці  уже  клонуються.
Нові  технології  їх  наповняють,
Люди  з  Землі  поступово  зникають.

Кому  потрібні  старі  бомжі,
Кому  потрібні  ці  лінтяї.
Будують  нову,  античну  красу,
Де  все  прекрасно,  всього  до  схочу.

Як    клоун  в  цирку  божевільно  хохочу.
Такі  ви  наівні,  це  ж  не  для  вас.
Красива  картинка,  реальність  вже  фарс.
Міста  ці  збудують  та  не  для  вас.

Ви  всі  ізгої,  м'ясо  і  фарш.
Машини  зроблять  все  не  для  вас.
Не  переможний,  прощальний  це  марш.
Не  випадково  мов  тим  собакам  сказали  вам  фас.

Фундамент  зроблять  знов  на  кістках.
За  що  ж  іде  страшна  ця  війна  ?
На  цій  Землі  місця  ж  нема.
Проект  затверджено,  

Все  демонтують.
Красиве  сіті  роботизують.
В  сто  раз  вони    кращі  повірте  за  нас.
Жахливе  майбутнє  чекає  всіх  вас.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973349
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2023

Сіль Землі.

https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=660
https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=2740

У  безмежному  океані  поезії
Для  душі  щирої,  для  душі  світлої
Є  кринички,  у  зеленому  гайочку
Чи  діброві,  куди  з  відрами  на  коромислі

Щоранку  та  вечорами
Ходять  вродливі,
Ходять  красиві,
Пливуть  дівчата,  лади  чорноброві.

Голос  тієї  криниченьки,
З  Того  джерельця
Черпає  мелодії
Та  лікує  серце.

Звуки  землі  матінки
Та  води  живої
Звучать  в  кожній  пісні,
В  кожнім  її  слові.

Любі  мої  діточки
Серцем  прислухайтесь,
Рідних,  сокровенних
Ви  пісень  навчайтесь.

Соловейком    в  краї
Нашому  співайте,
Своїх  ви  батьків
В  пісні  прославляйте.

Літ  ви  всім  щасливих
Щедро  побажайте.
Низько  покроніться
Чистому  джерельцю

Випийте  водиці
Ви  прозору  скельцю.
Мирного  вам  неба,
Безхмарної  долі.

Будьте  соловейком
В  лісі  ви  й  у  полі.
Трудіться  завзято,
Та  пісні  співайте.

Нашу  Україну
Ділом  прославляйте.
Рими  із  Землі
Ви  в  слова  вкладайте.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973251
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2023

Мотив .

Римованим  переказом  роками  ви  займались
І  хоч  й  звучить  банально  -  на  цьому  звеличались.
Мелодію  чужу  ви  вушками  вловили,
Слова  із  словника  під  рими  заточили.

Язик  словами  жалить,
Вогонь  із  пащі  пилить.
І  хоч  й  звучить  банально
Усе  це  аморально.

Великії  поети,
На  ярмарці  памфлети.
І  хоч  й  звучить  банально
А  все  ж  це  плагіат.

Великії  титани,
Перо  у  що  вмочали,
Ці  клякси  написали.
І  чим  вони  звучали,

Про  що  вони  віщали?
Про  те,  що  ви  їх  вкрали,
Мотив  чужий  почули,
Взяли  й  перевели,

Мов  ті  воли  й  ревли.
Захоплення  свої
Прочитаним  сховали.
Мертві  і  чужі  ви  почуття

В  це  вклали.
Ум  чуже  привласним,
А  ви  цим  всім  пишались.
Сліпими  марнописцями  

Навіки  ви  ж  зостались.
Одні  нам  мертву  мову,
Латинь  всім  навязали,
А  ви  чужії  твори

Своїми  всі  назвали.
Ви  почуття  творців,
Пером  своїм  топтали,
А  рими  вже  мерців

У  просторі  звучали.
Були  славетні  оди,
Були  пісні  душі,
Ви  з  ямбів  і  хореїв

Лиш  рамочки  зробили
Та  в  чорную  оправу
Їх  сяйво  обрамили.
Кого  скажіть  оці

Класики-марці  словами  одурили.
Образи  живі
Вони  не  народили.
Не  плачуть  ці  ікони

І  не  лунає  спів,
Тлумачить  їхні  вірші
Такі  ж  нам  як  вони.
Душа  у  павутині

Метеликом  лиш  б'ється,
В  чорнильній  павутині
Краса  їх  крил  марніє,
В  потоці  мертвих  слів

Душа  творця  вже  тліє.
Вічний  вогонь  життя
В  болоті  лиш  жевріє.
Прославлений  поет,  творити  ж  він    не  вміє.

Язик  ,  мов  у  змії
Роздвоює  єдине,
А  плагіату  рими  
Відомі  всім  і  нині.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973248
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2023

Налаживание, первый контакт.

Любовь  везде,
Любовь  в  тебе.
Перестань  себя  грузить,
Пришла  Пора  любить.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=jOY7ONIAmAY[/youtube]
https://www.youtube.com/watch?v=jOY7ONIAmAY
Время  перемен,
Дверца  в  задзеркалье,
Любовь  и  награда,
Она  й  наказание.

Вода  невесома,
Мы  есть  мыслеформа.
Любовь  безграниц,
Поворот  судьбы,

Скорей  полюби.
Любовь  везде,
Любовь  в  тебе.
Двери  открывай,  давай!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973143
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2023

Щасливе майбутнє. (забута правда)

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=IYAeYHHeGW8[/youtube]
Планета  мавп  .  Війна.
А  людей  нема.
Сива  давнина.
Істини  ж  нема.
Людство  у  полоні.
Всі  ми,  всі  у  зоні.
Зверху  заправляють.
Зверху  видно  ниті.
Всі  у  павутині,
Хто  скажіть  вам  винний?
Мавпи  ми  бездумні,
Тому  й  безкультурні.
Мавпи  низькорослі
Вже  не  ходять  в  гості.
По  екрану  бродять
І  з  ума  всі  сходять.
Дивним  світ  здається,
Всіх  все  це  каснеться.
Вас  відволікають,
Клітку  закривають,
Сіті  доплітають.
https://www.youtube.com/watch?v=IYAeYHHeGW8
Правди  не  шукайте,
Просто  убивайте.
Все  іде  по  плану.
Вас  вже  підключили.
Ви  це  заслужили.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973138
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2023

Мир вашому дому.

Реалії  формуємо  всі  ми,
Припинемо  фінансування  ж  війни.
Інформаційні  потоки,  реальна  війна.
Породжене  думкою  все  оживилось,

Хіба  вам  цього  всім  захотілось?
Чому  ж  роками  з  екрану
В  думки,  у  сни  вам  вклали  цю  драму?
Хто  за  цим  всім  стояв?

Хто  це  кіно  заказав?
Архітектор  вашими  думками
Смертельну  гру  затіяв  з  вами.
Ви  на  краю,  всі  загинуть

Вам  внушають,  до  останнього  вбивають.
Так  було  кажуть  і  буде,
Все  з  середини  ж  іде,
Ваші  страхи  проявились

І  думки  всі  воплотились.
В  мир  надалі  лише  вірте,
Ясне  Сонечко  зійде
І  війна  клята  мине.

Всі  думки  матеріальні,
Всі  слова  ваші  сакральні.
Всі  прокльони  ж  повернуться,
Коли  ж  люди  схаменуться?

Тонкий  світ  ви  всі  змініть,
Мир  і  спокій  поверніть.
Утопіть  свій  негатив,
Хай  скоріше  буде  мир.


P/S  Ще  раз  прошу  прочитати  мій  пост  і  молитися  за  наших  захистників

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971937



       Євангеліє  від  Матфея,  10,  9-15

           Не  беріть  з  собою  ні  золота,  ні  срібла,  ані  міді  у  пояси  свої,  10  ні  торбини  на  дорогу,  ні  двох  одежин,  ні  взуття,  ані  посоха,  бо  той,  хто  трудиться,  достойний  нагороди  своєї.  11  В  яке  б  місто  або  селище  не  ввійшли  ви,  довідуйтесь,  хто  в  ньому  достойний  є,  і  там  залишайтесь,  доки  не  вийдете;  12  а  входячи  в  дім,  привітайте  його,  кажучи:  мир  дому  цьому.  13  І  якщо  буде  дім  достойний,  то  мир  ваш  зійде  на  нього;  якщо  ж  не  буде  достойний,  то  мир  ваш  до  вас  повернеться.  14  А  коли  хто  не  прийме  вас  і  не  послухає  слів  ваших,  то,  виходячи  з  дому  чи  з  міста  того,  обтрусіть  порох  з  ніг  ваших.


Пігмеї  завжди  знецінюють  усе  те,

що  ідеальне,  духовне  і  вічне  в  житті  людини  й  нації.

Ярослав  Стецько

Не  мир  є  нашою  ціллю,  а  воля  і  перемога  нашої  нації,  що  є  покликана  Богом  виконати  своє  призначення  на  землі.

Не  за  мир,  а  за  тріюмф  правди.

Ярослав  Стецько

"Коли  на  захист  Акту  30  червня  1941  р.  ми  не  були  спроможні  поставити  танків,  гармат  і  бомбовозів,  відповідно  –  сильної  армії,  бо  так  склалися  умови,  –  ми  вирішили  танкам,  бомбовозам  і  гарматам  окупантів  протиставити  вірність  ідеї  Суверенітету  нації,  гідність  і  гордість  великої  духом  нації,  незламність  нашого  характеру..."  (3,  с.  12).
Від  1946  року  на  еміграції  основний  напрям  діяльности  –  зовнішня  політика:  "За  кордоном  я  побачив,  що  реальна  сила  –  то  власна  сила,  а  власна  сила  –  то  фронт  поневолених  націй"  (3,  с.  394).

Так  було  створено  АБН  (Антибільшовицький  блок  народів),  до  якого  найперше  увійшли  представники  словаків,  грузинів,  латишів,  відтак  болгари,  чехи,  румуни.  Концепцію  АБН  розробляв  С.  Бандера.  Ідея  виникла  ще  в  Україні  в  листопаді  1943  року,  коли  відбулася  Конференція  поневолених  народів  (грузини,  вірмени,  осетини,  казахи,  черкеси,  азербайджанці,  кабардинці,  татари,  чуваші,  башкири,  білоруси,  узбеки)  і  творилися  відділи  інших  народів  у  складі  УПА  (азербайджанці,  узбеки,  грузини,  татари).

Перший  Конгрес  АБН  відбувся  16  квітня  1946  р.:  "АБН  урочисто  заявляє,  що  не  буде  міцного  тривалого  миру  доти,  поки  не  буде  знищено  СССР  –  світового  агресора  та  поневолювача  народів  і  людини"  (4,  с.  76).  Саме  звідси  Стецькова  теза  "Україна  –  наріжний  камінь  світової  політики"  (5,  с.  286)  та  розкриття  призначення  України:  "...коли  центром  мілітарної  потуги  вільного  світу  є  сьогодні  Вашингтон,  столиця  США,  то  центром  ідейно-моральної  сили  поневолених  народів  є  Київ  –  столиця  України.  Визволення  України  означає  знищення  московсько-більшовицької  імперії,  а  тим  самим  і  ліквідацію  московської  агресії  в  Азії,  на  Близькому  і  Середньому  Сході  та  Індійському  океані"  (1,  с.  81).
Все  материлізувалось.  До  цього  все  йшло.  Росіяни  не  знають  ,  хто  такі  бендеровці  -  це    поневолені  кучкою  більшовицьких  жидів  (  які  були  в  меншості  в  1917  р.,  злочинцями  у  власній  країні)    народи  (грузини,  вірмени,  осетини,  казахи,  черкеси,  азербайджанці,  кабардинці,  татари,  чуваші,  башкири,  білоруси,  узбеки),тобто  Росія  воює  з  СССР,  хто  з  дорослого  покоління  той  розуіє  ,  який  це  маразм  -злочинний  правонаступник  хоче  знищити  ті  народи  за  рахунок  яких  паразитував  сотні  років.  Самі  ж  більшовицькі  вожді  не  воювали,  точно  як  зараз,  а  на  крові  селян  та  робітників  заробляли  капітал,  який  вивезли  німцям,  чиїми  агентами  вони  і  були  тоді.  Зруйнували  все.  Гарний  новий  світ  збудували?  То  за  кого  кров  лилась?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973070
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2023

12 днів на підготовку. Запалимо небо? (фантастичні реалії)

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=8bBERq6XnAw[/youtube]
https://www.youtube.com/watch?v=8bBERq6XnAw
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=zwGa9iEnvUY[/youtube]
https://www.youtube.com/watch?v=zwGa9iEnvUY

-  А  ви  чули?
Як  голови  колгоспів
Ліквідаторами  на  ЧЕС  стали  ?
Вони  в  лісах  з  комсомолками
Просто  випивали,
А  ці  агітаторки
На  їх  столах  голенькими
Стриптиз  танювали,
Тому  і  держпосади  
Довго  так  займали.
А  голови  в  цей  час
Колгоспи  ліквідували,
Все  народнеє  добро  до  рук  прибирали.
За  це  їм  статус  ліквідаторів
Поголовно  й  дали.
-  А  ви  чули?
Що  на  передовій
Л...  та  Л...
З  самого  екрану  себе  показали.
Вони  по  кацапах  вгору
Чимось  там  стріляли,
Зруйновані  людські  будинки
Своїм  тілом  прикрашали.
Певно  статуси  учасників
Бойових  дій  за  цем  їм
Вони  й  обіцяли,
Предвиборчу  гонку
Передчасно  розпочали.
А  ви  на  ноги  наших  хлопців
Всі  хоч  подивились?
Їх  в  тепле  взуття
Взути  ж  запізнились.
Вітчизняні  валянки
Поверх  них  калоші,
А  де  ви  добродії
Приховали  виділенії  гроші?
Одні  героїчно  нас  всіх  захищають.
Інші  на  їх  крові  себе  прославляють.
Хто  із  них  в  атаку
Батальон  веде?
Хто  за  Україну  кров  свою  прол'є?
Батальон  "Монако",
"Відень  "  та  "  Дубай"
Ти  на  передовій  рашу  відбивай,
Нашії  міста  ти  вже  визволяй.
Сидять  всі  у  кріслах,
Лежать  на  піску.
Салюти  у  небі,
Яхти  дорогі.
За  гроші  бюджетні
Тачки  накупили,
Батальони  сильні  в  бій  вже  підключили.
Рембо  і  Сталоне  нехай  відпочинуть,
Новії  герої  хай  перепочинуть.
Вибори  ж  на  часі.
Всі  переоділись.
На  кістках  чиїх  
Вони  вгору  рвуться?
Так  вони  герої,
Бо  вони  керують
Поки  наші  хлопці
Справно  всі  воюють.
Слава  Україні!
І  героям  Слава!
Ця  брехня  з  екрану
Сильно  всіх    дістала
.-  А  ви  чули?
Як  голови  колгоспів
Ліквідаторами  на  ЧЕС  стали  ?
Вони  в  лісах  з  комсомолками
Просто  випивали,
А  ці  агітаторки
На  їх  столах  голенькими
Стриптиз  танювали.
Вже  укомплектовані  батальйони  ці,
За  рік  підгоовлені  славнії  бійці.
Батальон  "Монако",
"Відень  "  та  "  Дубай"
З  ними  ти  сміливо  також  наступай.
Вибрані  з  мандатами  лише  в  бій  підуть,
Рашисткії  орди  зразу  й  утечуть.
Новії  гепарди  з  Заходу  ідуть,
Сини  депутатів  в  бій  їх  поведуть.
Цілий  рік  навчались  та  практикувались,
На  передову  всі  без  втрат  добрались.
Ворог  це  побачить  -  зразу  ужаснеться,
Скоро  вся  Європа  на  бій  підніметься.
Владимир  й  Володя  на  передовій.
Отже,  вже  не  бути  третій  світовій.
Лідери  у  нерівний  бій  сміливо  підуть,
Славу  й  визнання  в  нім  вони  знайдуть.
Вирішить  усе  цей  нерівний  бій.
Любо!  Все  це  буде,  просто  сильно  вір.
Світ  новий  збудуємо,
Все  на  краще  змінемо.
Так,  закони  стануть  всі  прозорі.
Жінка  буде  точно  -  новий  президент.
Під  нову  вимогу  до  полу  герою,
Зміни  до  закону  дружно  всі  приймем.
Нових  героїнь,  славних  берегинь
В  країні  знайдемо.
Другою  вимогою
Мілліон  врятованих,
Мілліарди  вдячних,
Світ  всіх  задоволених
Та  душевно  зцілених
В  примітці  запишемо.
Гроші  обезцінемо,
А  життя  оцінемо.
Ордени  за  подвиги
Будем  рахувати,
Той,  хто  в  бій  веде  -
Той  лиш  кандидат.
А  хто  не  воює  -  той  не  депутат,
Може  він  порвати  старий  свій  мандат.
Слава  Україні!  Всім  героям  Слава!
Лише  ви  одні  -  гордість  є  держави.
Будуть  нами  править  наші  Берегині,
Будем  процвітати  в  славній  Україні.
Хвиля  б'є  Дніпрова,
Сила  в  нас  ще  є.
Грізні  батальйони  Лідер  наш  веде.

Хрестом  вогняним
Спалимо  ми  зло.
Хто  іде  з  народом  -
Той  лиш  депутат,  автомат  -його  мандат.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972847
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2023

Мой милый!!!

Единственный,  любимый!
Радость  дня,  дыханье  ночи.
Я  не  вижу  ясны  очи.
Сокол  в  небе  мой  парит.

Слов  былых  не  говорит.
Слез  река  ж  бежит,  бежит.
Грезы  в  слезы  превратились,
В  этом  мире  мы  простились.

Пламья  в  лед.
Не  расстает,  не  пройдет.
Лед,  холодный  лед.
Зеркало  времен  всех  ждет.

Ночь  сменила  ясный  день.
Стала  я  такой  как  тень.
Звездопад  не  повторится,
Наша  встреча  не  случится.

Ох,  как  хочется  забытся.
В  сон,  что  был
Впорхнуть  к  тебе,
Босиком,  рука  в  руке

И  по  радуге  к  мечте.
Свет  очей,  сиянье  дня,
Тяжело  мне  без  тебя.
С  неба  ветром  прошепчи,

Позови  в  наш  мир  любви.
Любо,  любо!
Было  жить  .
Ох,  хотелось  жить  й  любить.

Слез  полна  моя  судьба
И  испила  все  до  дна.
На  портрет  твой  вновь  смотрю.
Ох,  как  сильно  я  люблю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972823
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2023

Справжнє кохання, звечора до рання. Воно Сонце притягає, зустрічає й проводжає.

Два  Сонця  навколо  планети  крутились,
Рясно,  прирясно  діти  родились.
Ніхто  тих  дітей  не  рахував,
В  них  світло  Сонця  лиш  відчував.

Два  Сонця  у  небі
В  усмішці  сіяли.
Два  щирії  серця  вірно  кохали.
Подих  життя  всім  нам  дарували.

Поки  розлучник  змій  не  літав,
Рай  в  нашім  Всесвіті  лиш  панував.
Жінку  у  сітці  змій  цей  піймав,
Світло  душі  її  він  сплямував.

Ясна  красуня  Марею  стала,
Хмарою  сумною  в  небі  літала.
Змія  підступного  птаха  кохала,
Вірність  кохання  в  страсті  пропала.

Прахом  пісків  на  Землю  й  упала.
В  жарі  пустелі  віками  страждала.
Змія  нестрино  щоночі  чекала.
Тіло  в  морщинах  своє  вже  ховала.

Ярило-Сонце  палко  ж  кохав,
ЇЇ  бездиханну  знайшов  й  врятував.
У  води  моря  він  опускався,
В  пісках  пустелі  глину  знайшов,

А  з  тої  глини  тіло  зліпив,
Подихом  вітру  її  оживив.
Рай  на  Землі  знову  настав,
Частинку  себе  він  в  кожного  вклав.

Проміння  його  в  кожному  є,
Хто  відчуває,  той  і  живе.
Води  морськії  в  серці  штормлять.
Хвилі  шальнії  про  це  гомонять.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972731
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2023

Там де двоє, поряд третій.

Буде  казковий  вечір.
Дивовижна  поляна  між  гір.
Хоче  тут  бути  й  третій
Він  вже  спускається  з  зір.

Все  так  казково  красиво,
Річка  спускається  з  гір,
Вино  теж  в  бокалі  ігриво
Блистить  переливами  зір.

Вечір  сьогодні  чудовий,
Двоє  сердець  й  лише  мить.
Тане  сніг  вже  у  горах,
Плавиться  одяг  на  них.

Очі  пливуть  серед  зорей,
Двоє  щасливих  вже  поряд.
Третій  у  їхніх  долонях
Сяє  у  німбі  богів.

Любо  це  пише  художник,
Скрипач  уловив  цей  мотив.
Там  де  ховалися  двоє,
Третій  спустився  із  зір.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972646
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2023

Пеньки, пеньки, пеньки. Грибів більше ніж лісів.

Дерева  колись  росли,
Могутнії  кедри  й  дуби.
Друїдами  люди  були,
Меншим  я,  більшим  -  ти.

Роди  рощі  населяли,
Свої  рощі  -шанували.
Всім  й  всього  тоді  хватало,
Все  навколо  розцвітало.

Літо  завжди  там  було
І  душевнеє  тепло.
Там  гармонія  сіяла,
А  планета  -  процвітала.

Острів  славний  був  Буян,
Сонце-цар  сіяв  -  Салтан.
Іншомовців  заселили
І  під  корінь  ліс  скосили.

Темнії  часи  настали.
Більше  в  гості  не  ходили,
Лише  листям  шелестіли.
Кругом  пеньки.

Один  -  я,
А  інший  -  ти.
Гриби  на  них  повиростали,
В  землю  ці  пеньки  вганяли.

Сок  землі  із  них  пили,
Продавали,  що  могли.
Без  пеньків  гриби  ніщо.
Ось  яке  зросло  тут  зло.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972603
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2023

Алое Солнце, яркий свет, любви - нет.

Лезвием  по  любви,
Яд  струей  из  груди.
Там  где  когда  то  пылало
Все  до  предела  сжало.

Лезвием  по  груди,
Пламенем  все  гори.
Там  где  цвели  цветы,
Острые  лишь  шипы.

Лезвием  по  живому,
Реквием  по  мечте,
Сделали  по  простому,
Прошлое  в  забытье.

Раны  залечит  время,
Шрамы  оставит  боль.
Женщин  гнилое  племя
В  землю  зарыло  любовь.

Будет  все  ярче  Солнце  .
Алым  пылать  рассвет,
В  роще  же  как  прежде  звонко  журчат  ручьи  :
-  Было  все  понарошку  -  лезвием  по  любви.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972524
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2023

Дорослі повторяшки, ви як у полі ромашки.

Хтось  хмарку  слів  на  світ  родив,
Хтось  прочитав  і  повторив,
Хмарки  в  небі  вже  парять,
Повтори  в  блогах  гомонять.

Сліди  чорнил  кап-кап  з  небес.
Хіба  у  цьому  є  прогрес?
Хмарним  стало  біле  небо.
Світлим,  ясним  же  було.

Кап,  кап,  кап.
Дощик  спустився,
Вибач,  знову  повторився.
Так  чомусь  завжди  буває.


Дощ  на  землю  всіх  спускає.
Непотрібно  в  небі  грусті.
Чистота,  блакить  -  прекрасні.
Коли  світло  -  все  як  в  казці.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972519
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2023

Боже, ти не просто вродлива ти сама красива.

Эй,  красуньо  !
Знай,  знай,  знай.
Ти  найкраща.
Вос-  сіяй.

Эй,  чаклунко  !
Ай,  ай,  ай.
Ти  вродлива.
Знай,  знай,  знай.

Эй,  кокетко  !
Ай,  ай,  ай.
Свої  губки.
Дай,  дай,  дай.

Моя  зірко,
Спалахни!
Нічне  небо,
Моя  пташко  -  запали.

Ти  -  жарптиця.
Знай,  знай,  знай.
Жар  блаженства  -
Відчувай!

Моя  квітко!
Розцвітай.
Моя  мила  ,
Обніми.

Сонце  в  небі,
Нам  -  світи!
Моя  люба,
Наше  небо  -  пригорни  !

Місяць    небо  -  прикрашає,
Світло  долі  -  поєднає.
Твоє  серце  в  моїх  грудях-
Калатає.

Полум'я  небесне  -
Безкрає.
Політ  над  землею  нас  -
Зближає.

Твоє  серденько
В  такт  любові-
Калатає.
Нас  до  зір  з  тобою  -  підіймає.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972437
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2023

Матрица 5. Системная ошибка.

Все  события  вымышленны,  любые  сходства  -  случайны.

[b]Не  роботов  тоже  касается[/b]

Директива    номер  пять
Русских  нужно  убивать.
Жизнь  Земли  отбросить  в  спять.
Стрелять,  стрелять,  стрелять.

Пленных  у  боях  не  брать.
Стрелять,  стрелять,  стрелять.
Директива  номер  пять.
Кто  живой  -  тех  убивать.

В  строй  вставать,  атаковать.
Русских  нужно  истреблять.
Стрелять,  стрелять.
Директиву  исполнять.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972436
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2023

Кохання - гра, королева пікова завжди тільки я.

Ти  не  принц,
Ти  мій  король.
Лиш  мені  ти  вір  й  не  спор.
Тебе  я  впускаю,  засов  закриваю.

Тебе  я  навіки  з  собою  єднаю.
Ти  не  принц.
Ти  король.
Моєї  долі  Сонце  й  вогонь.

Дверці  кохання  тобі  я  відкрила.
Ой,  як  же  Бога,  про  це  я  просила.
Ти  мій  єдиний,
Коханий  король,  цю  сокровенну  тобі  даю  роль.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972408
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2023

Зоряний узор.

Аріадни  нитку  заселяю
І  на  небі  зорі  вишиваю.
Темне  небо  голкою  пронзаю
Світло  зір  на  ньому  оживляю.

Орнамент  красивий,  безмежний,  живий
На  полотні  небес  залишу.
Сокровенне  тобі  прошепчу,
Ним    тебе    захищу,  вічне  кохання  тобі  залишу.

Узор  цей  покриє  небо  і  землю.
В  ньому  істоків  сила  й  тепло.
Кожен  у  ньому  побачить  добро.
В  Десниці  Іссуса  світло  його.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972402
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2023

Извини, не до любви.

Ночью  звездочки  сияют,
В  груди  грезы  оживают.
На  сияние  смотрю,
Ой,  как  сильно  я  люблю.

В  море  страсти  утопаем,
Небо  телом  обнимаем.
Ты  зажигаешь  костры,
Еще  мне  внизу  посвети.

Среди  звезд  я  вижу  трубы,
Белый  снег  й  зверкают  зубы.
Почему  то  очень  близко
Слышу  треск  и  вижу  вспышку.

Я  хочу  тебя  малышка,
Нас  запретность  страсти  манит,
Ночь  желаньями  дурманит.
Расцвели  внутри  в  нас  розы.

Мы  на  звездочки  похожи.
Аленький  в  тебе  цветок
Из  огня  в  нем  ободок.
Ореол  вокруг  меня.

Я  бутончик,  ты  моя.
Мы  еще  хотим  огня.
Ночь  пылает  в  нас  костром,
Все  как  будто  вещий  сон.

Слышу  милый,  долгий  стон,
Мы  пылаем  в  унисон.
Звон,  стон.
Стон,  звон.

Бритвой  месяц  по  косе,
Мы  танцуем  на  игле,
Бритвой  острою  по  телу,
Продолжай,  я  так  хотела.

Мы  по  лезвию  идем
И  раскатов  слышим  гром.
Лава  тело  заливает,
Страсть  в  ночи  ярче  пылает.

Снова  чуть  с  тобой  не  влип,
Жуть,  к  тебе  я  весь  прилип.
В  омут  страсти  угодили
И  блаженство  ощутили.

Хочется  тебе  помучать,
Снова  вот  прекрасный  случай.
Наливаю  тебе  чаю,
Чувствуй  снова  ведь  кончаю.

Все  как  будто  под  контролем,
Ты  всегда  на  все  готова.
На  любовь  ты  вновь  попала.
Девочка,  кончай,  достала.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972269
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2023

Зимовий день, дзень-дзень.

Ой,  нарешті  сніг  пішов,
Під  ногами  килим  білий.
Лід  на  річці  засіяв,
Зимній  день  нас  всіх  вітав.

Ой,  нарешті  чорне  все  в  землі  зосталось,
Сонечко  і  морозець,
Нумо  з  гірки  навпростець.
На  санчата  всі  сідайте

І  мене  наздоганяйте.
Ой,  нарешті  все  в  природі
Із  людиною  вже  в  згоді.
Зимній  день    над  головою,

Нумо  дружно  всі  гурбою
Зліпим  замок  ми  із  льоду.
Щоб  на  сонці  він  сіяв,
Серце  й  тіло  зігрівав.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972265
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2023

На західному фронті без змін.

На  Западном  фронте  без  перемен»  или  «На  Западе  без  перемен»  (нем.  Im  Westen  nichts  Neues  —  «На  Западе  ничего  нового»)  —  роман  Эриха  Марии  Ремарка,  ...
                                                                                                                   Автор:  Эрих  Мария  Ремарк
                                                                                                                     Дата  первой  публикации:  1929

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=ZQaTDRfGXy0[/youtube]

Люди,  чому  ви  навчились  ?
Якому  богу  скажіть  ви  молились.
АТО-  м  це  страхіття  назвали,
Пам'ять  у  вас  відібрали  ?

Не  так  вже  й  важливо
Тримаєш  ти  зброю,
Всіх  призивають  до  бою,
Зрівняють  з  землею  усе  страшною  війною.

Чотирнадцяті  роки  століття
Причинно-наслідково  стають  лихоліттям.
Кадри  страшної  війни,  знову  зомбі  ожили.
На  фронті  без  змін,  десять  років  стабільно.

Убивають  обопільно.
Актуальна  екранізація.
Трагедія.  Історію  кров'ю  пишуть.
Наступним  поколінням  шедевр  цей  залишать.

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=0WYU2OuBUbw[/youtube]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972204
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2023

Війни президентів

Хтось  скаже  цікаво,
Комусь  це  брехливо.
Для  мене  усе  це  просто  жахливо.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=gcTHJWPrS4U[/youtube]
https://www.youtube.com/watch?v=gcTHJWPrS4U
Війну  з  власним  народом  вони  розпочали,

Все,  що  можливо  -  взяли  й  розікрали.
Могутня  була,  велика  держава,
Банкіри  прийшли  -  держави  й  не  стало.
Комусь  ці  слова  мов  кістка  у  горлі,

Нам  всім  захотілося  щастя  і  волі,
Та  опинилися  всі  ми  на  зоні.
Ділили  державне  вони  -  пахани.
Хто  вкрав,  той  піднявся.

Правила  зеків,
Нова  мораль,  новий  закон.
Хто  більше  вкрав,  тому  на  поклон.
Хто  більше  вбив  -  недорканний,

Він  мафіозі  ж  був  бездоганний.
Комусь  здалося,  то  перемога.
Все  залишили  кацапам  й  прибалтам,
На  заробітки  пішли  ж  мама  й  татко.

На  ноги  стали,  тяжко  робили,
А  кращу  долю  ми  заслужили?
Як  гарно  злодійство  своє  прикривають,
Це  не  часі,  ще  розберемось.

Дійсно  ту  владу  вони  подоїли,
Нові  бандюги  все  захопили.
Все  після  того,  як  їх  відігнали,
Самим  ,  щоб  дорватись,  нам  їх  вони  й  здали.

Система  віками  тут  працювала,
Криса  російська  віками  тут  крала.
КГБ  зеків  тридцять  років  кришує,
Він  і  при  владі,  над  нами  глузує.

Зони  закони  от  вся  й  незалежність,
Їх  інтереси,  їхні  розборки.
Безумства  розкрийте  просто  ви  шторки.
За  цих  же  злодюх  кров  людська  л'ється.

По  їхній  вині  сирени  тут  виють,
За  вкрадене  ними  люди  тут  гинуть.
Чому  за  содіяне  не  заплатити,
Чому  ЗСУ  їх  береже,

Вкрадене  ними  ж  наше  усе,
Чому  їх  маєтки  не  розпродати,
Чому  їхні  статки  не  конфіксують,
На  ЗСУ  хай  вкрадене  ними  перерахують.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972185
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2023

Сумна картина, в крові перспектива.

З  житниці  світу  зробити  пустелю,
Кров'ю  людською  пробити  цю  скелю.
Бджілки  віками  роїлись,
Мирнії  люди  землю  любили,  власною  кров'ю  її  і  полили.

На  божевілля  тирана  лихо  списали,
Костри  пожарів  тут  роздували.
Оловяних  солдатиків  з  людства  зробили,
А  безголових  за  це  освятили.

Безумство  навколо,
Горить  все  живе.
Саурон  в  замку  карти  вивчає,
Новії  орди  на  смерть  посилає.

Ніхто  не  зможе  це  зупинити.
По  коліна  в  крові  будем  ходити.
На  животах  будем  повзти,
Зміїний  яд  на  язиках,  кровавії  руки,  безумство  та  страх.

Дійство  у  розпалі,
Квитки  розпродано,
Ставки  давно  ними  вже  зроблено.
Очі  безумні  спостерігають,

Чи  все  за  планом  перевіряють.
Кроваві  сцени.
Країна  арена.
Сумні  всі  актори,  в  реальних  танках  горять  безголові.

Діти,  сини,  діди  і  батьки.
До  перемоги  віками  ще  йти,
Під  свистом  від  снарядів  в  болоті  повзти,
За  всяку  ціну  перемогти.

Плавим  метал,
Сієм  снаряди.
Смерть  і  розруху
Несуть  ції  гради.

Гонка  озброєнь  сто  років  була,
Щоб  цим  насінням  земля  проросла.
Всім  зрозумілі  призиви,
Мілліарди  смертей  та  нажива.

Економічну  війни  запустили  машину
Та  із  Землі  зроблять  пустиню.
Не  перша  війна  і  не  остання.
Нечесті  просто  незриме  зростання.

Звір  у  крові  щоденно  мутує,
Голос  розуму  людина  не  чує.
Очі  і  руки  наживу  відчули,
А  безневинних  в  прірву  зштовхнули.

Змії  у  небі  літають,
Мирних  людей  поїдають.
Навколо  руїна,
Там  де  буяла,  цвіла  Україна.

Буде,  все  буде  колись
Лиш  молись.
Сто  років  ракетами  ми  запасались,
Щоб  на  домівках  наших  зірвались.

За  перемогу  темних  всі  сил,
Навіть  убити  усіх  москалів
Саурон  темний  всім  нам  велів.
Божий  же  дух  від  дійства  зітлів.

Безголові  виконавці,
В  метро  їх  схватили,
Спасати  хохлів  скоріш  й  відрядили.
В  Адськії  кола  їх  опустили.

Запізно  до  них
Все  це  дійшло.
Рятуйтесь  і  ви,
Росія  то  Зло.

Кучка  сміття  вгору  підняась,
Нечисть  до  влади  дорвалась.
Кучка  бездушиних  всіх  захопила.
Віру  й  свободу  в  крові  утопила.

Машина  війни  бездоганно  працює.
Хто  ще  живий  -  бачить  це  й  чує.
Команда  одна  -  там  вороги,
Вбий  ти,  на  смерть  за  Саурона  йди,  землю  ороси.

Пришестя  Сатани  чекайте,  вбивайте,  вбивайте.
Волю  та  владу  тиранів  свинем  всім  внушайте,
Славте  їх,  прославляйте,
Патріотизмом  це  прикривайте.

Побільше  снарядів  в  небо  пускайте,
Самі  своїх  на  арені  вбивайте.
Когось  не  вбили?
В  них  ви  стріляйте.

Меншість  переможе,
Вона  це  зможе.
Вони  вельможі.
Терновий  вінок  свиневим  лиш  стане.

Ніхто  й  нікого  більш  не  обмане.
Що  посіяли,  те  і  вродило.
Слабкою  зробили  ви  Україну.
Ворогу  самі  снаряди  віддали.

От  безголові  на  нас  і  напали.
За  газ  їм  снаряди,
Аміак  в  них  купуєм,  з  ними  торгуєм.
Вони  віками  тут  панували.

Вони  віками  нас  обирали.
Найкращу  зброю  самі  ж  їм  віддали.
І  цю  війну  провокували,
Щоб  нашу  землю  вони  захотіли.

Щоб  як  казахів,  нас  захопили
Чи  ,  щоб  в  крові  нас  всіх  утопили.
Війна  до  отаннього  йде  українця,
Гіркії  чаші  налиті  по  вінця.

Реалістично  на  це  подивіться,
Планам  безглуздим  ви  не  скоріться.
Більшості  меншість  пора  розігнати
Та  з  цих  тиранів  маски  зірвати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972091
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2023

Зимняя зарисовка.

Друг  друга  не  слышим,
Любовью  не  дышим.
Серое  небо,  тучек  не  видно.
Даже  обидно.

Параллельны  маршруты.
Тепло  обуты.
Прожектор  в  глаза,
Не  тот  й  ты  не  та.

Звездное  небо  темным  ведь  стало,
А  как  же  красиво  когда  то  сверкало.
Снежинка  в  руке  скоро  растает,
Голос  знакомый  чужим  скоро  станет.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972087
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2023

МОЛИТЬСЯ за НАШИХ БІЙЦІВ, за СИЛУ ЇХ ДУХУ! Разом ми сила.

Ну,  не  знаю.  Люди,  вони  є  такі  класні.
       Сьогоднішній  коментар  під  моїм  віршем.
Самі  класні  нас  оберігають.  Життя  наше  захищають,  до  останнього  українця  ми  тут  стоїмо.  Вони  за  себе  і  побратима  держать  цей  нерівний  бій,  Слава  їм!

Прохання  про  посилену  молитву  за  наших  воїнів,  особливо  Соледар  і  Бахмут.  Дуже  важка  ситуація  🙏
🙏Будь  ласка,  у  тебе  багато  контактів,  розійшли  молитовне  прохання  на  сьогоднішній  день  і  ніч.  Потрібна  молитва  БУДЬ  ЛАСКА!!!
Просять  матері  України  допомоги  для  синів!
Моліться  рідненькі.  Бійці  просять  молитов!  Допоможи  їм,  Господи!  МОЛИТЬСЯ  ПРО  НАШИХ  БІЙЦІВ  ПРО  СИЛУ  ЇХ  ДУХУ!  І  ПРО  РОЗУМЛЕННЯ  ТА  ПОСРАМЛЕННЯ  рашистів!  
ТЕРМІНОВО  ВСІМ!  Давайте  МОЛИТИСЯ,  РІДНІ!  НАШІ  Хлопці  ,  ЗАХИСНИКИ  УКРАЇНИ  ,  ПРОСЯТЬ  МОЛИТВ  !
МОЛИТВЕНИЙ  ЛАНЦЮГ!
Просимо  кожного,  кому  ім'я  -  жива  Людина  Божа,  взяти  участь  у  багатомільйонній  молитві,  щоб  зупинити  поширення  того  лиха  і  напасті,  яке  ворожими  підступами  обрушилося  на  Україну  та  на  весь  Світ!  Ідея  в  тому,  щоб  кожен  прочитав  молитву.Будь  ласка,  будьте  чесні:  збережіть  молитовний  ланцюжок,  адже  це  ми  робимо  все  разом  заради  майбутнього  наших  дітей  України  !  Через  цю  молитву  ми  єдині  у  своєму  проханні!

       М  О  Л  ИТ  В  А
Боже,  Отче  наш  Небесний,  в  ім'я  Спасителя  нашого  Господа  і  Бога  нашого  Ісуса  Христа,  молимо  Тебе  про  прощення,  помилування  та  зцілення  всіх  народів  Світу!  Благослови  нас  і  відведи  руки  тих,  хто  замишляє  зло  проти  людства!
Ми  стоїмо  і  зміцнюємося  тільки  вірою  у  Твою  Могутність  і  Велич!  Нехай  ніяка  нелюдь  не  наблизиться  до  нас  і  наших  домівок!
Господи  Ісусе  Христе,  зціли  нас  і  відведи  всякого  супостата!  Доторкнися  до  розуму  та  серця  правителів  усіх  країн  і  народів,  щоб  виконували  тільки  Твою  Святу  Волю  для  блага  народів!  Господи,  Ісусе  Христе!  Все,  що  диявол  запланував  проти  народів  землі,  віджени  від  нас  в  Ім'я  Твоє  Святе!
Отче  наш  Небесний,  ми  закликаємо  Тебе,  визволи  нас  від  війни  та  чуми  диявольської,  від  усіх  підступів  бісівських,  не  допусти  винищення  людського  роду!  Прости  нас  нерозумних  і  в  гріхах  погрязлих,  яви  світові  Своє  Милосердя!  Нехай  славиться  Твоє  Пресвяте  Ім'я  Отця  і  Сина  і  Святого  Духа!
Ми  смиренно  просимо,  щоб  Воля  Твоя  була  на  нас!
Ми  молимо  Тебе,  Чесний  Отче,  про  Благодатне  благословення  тим,  хто  молиться  Тобі  і  закликає  Ім'я  Твоє  Святе!  Смиренно  благаємо  Тебе  про  батьківський  захист  всього  людства  на  Землі!  Почуй,  пробач  і  спаси  нас,  Отче  Небесний!  Трійця  Свята,  Слава  Тобі,  Отцю  і  Сину  і  Святому  Духу!  Нині  і  повсякчас  і  на  віки  віків!  Амінь!  Амінь!  Амінь!  Слава!  Слава!  Слава  Богу!🙏
Врятуй  Нас  ГОСПОДИ!!!
Боже,  Отець  наш  Небесний,  Творець  всього  видимого  та  невидимого  світу.  Помилуй  і  спаси  нас  грішних.  Захисти  від  бомбардувань  та  обстрілів  наші  міста  та  селища.  Врятуй  та  збережи  наших  українських  захисників-воїнів,  які  самовіддано,  без  сну  та  відпочинку,  у  нерівних  та  важких  битвах  захищають  нашу  Батьківщину.  Надішли  перед  ними  своє  небесне  воїнство,  яке  захищало  і  захищатиме  їх.  Дай  їм  мудрості,  стійкості,  терпіння,  мужності  вистояти  і  перемогти  у  цій  битві  із  сатаною  та  його  служителями.  Захистіть  і  збережи  їх,  щоб  живими  і  здоровими  вони  повернулися  до  своїх  родин.  Пошли  і  нам,  глибоке  і  щире  покаяння.  Пробач  та  помилуй  нас  за  наші  гріхи.  Нехай  будемо  славити  Твоє  Пресвяте  ім'я  завжди  нині  і  повсякчас  і  на  віки  віків.  Амінь.  

Будь  ласка,  передайте  далі.  Навіть,  якщо  самі  не  молитеся,  передайте  тим,  хто  молитиметься.  Це  дуже  важливо:  спільна  молитва  всіх  людей  має  велике  значення.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971937
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2023

На краю обриву.

Що  ми  бачим,
Те  і  робим.
Світ  цей  скоро
Ми  угробим.

Хтось  на  нас  тут  заробив,
Хтось  чомусь  когось  убив.
Божевілля  повторяєм,
Ми  самі  когось  вбиваєм  чи  на  комусь  заробляєм.

Дітям  приклад  подаєм,
Тому  всі  в  гріху  й  живем.
Дарувати  не  умієм,
Допомога  лиш  своїм.

Ворогів  ми  наплодили,
Світло  тінню  підмінили.
Добрі  дії  не  твої
І  замок  в  нас  на  душі.

Камінь  в  серці,
Хрест  на  шиї.
Хто  скажіть  і  що  вам  винний?
-Виховання  і  система?

Всі  ми  сині  і  зелені.
Ось  тому  у  нас  й  проблеми.
Добро  в  світ  не  привнесли
І  з  любов'ю  не  жили.

Милість  дай  всім  по  потребі.
Ворога  люби,  приймай,
Що  він  хоче  те  й  віддай.
Що  даєш  тобі  ж  вернеться.

Радість  в  серці  відзоветься.
Він  усе  не  забере.
Хоче  це,  бо  це  твоє.
Ради  ж  цьому  він  не  дасть.

Все,  що  діється  є  фарс.
Ігри  бога  і  душі.
Темні  сили  наплодились,
Людські  душі  їм  вклонились.

Святий  дух  покинув  нас.
Люте  дійство,  тіней  фарс.
Пил,  піщинки  на  землі.
Сильний  вітер  лиш  подує  -  нас  з  землі  у  море  й  здує.

Бо  над  нами  господин
І  уже  він  не  один.
Ми  не  вільні  -  божевільні.
І  багатства  в  нас  не  ті  -  ми  є  пута  для  душі.

Тіні  в  безодні  часів,
Дрова  Аду  кострів.
Поклали  давно  на  алтар
Душ  останній  ми  дар.

Яка  вона  красива.
Душа  ,  світла,  чиста,  промениста.
Подвиг  -  крила  то  для  тіла,
Поклик  людства  та  душі.

І  у  кожного  він  свій.
Ти  не  бійся  й  не  страдай,
А  за  ближніх  все  віддай.
Тіло  прах,  душа  лиш  вічна.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=Qu24rbTD2x4[/youtube]
https://www.youtube.com/watch?v=Qu24rbTD2x4
Неосяжна,  безгранична.
Дух  у  ній  ти  посели.
Божі  руки  знов  відчуй.
Голуб  миру  Білий,  білий,

В  небо  він  порхнув  красиво.
А  привязаність  -  то  прах.
Душі  світла,  зорі  в  небі,
Помоліться  і  за  мене.

Боже,  розум  нам  верни,
Божевілля  зупини.
Закон  божий  утверди,
Землю  й  людство  захисти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971906
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2023

Два Солнышка ( ( посвящается Солнышку) ) .

Ты  эйфория,
Ты  радость  моя.
Свет  от  костра
И  счастья  слеза.

Хо-чу  те-бя  утром,
Хочу  тебя  днем,
Мы  ночью  сияем
Желаний  костром.

Совсем  я  не  знаю
Зачем  й  почему
С  тобой  расцветаю,
С  тобой  я  пою.

Хо-чу  те-бя  утром,
Хочу  тебя  днем,
Мы  ночью  сияем
Звездным  костром.

Глаза  закрываю,
К  тебе  улетаю.
Ты  мои  крылья,
С  тобой  я  парю.

Хо-чу  те-бя  утром,
Хочу  тебя  днем,
Мы  в  ночь  зажигаем
Пульсаров  огнем.

Совсем  я  не  знаю
Зачем  й  почему
С  тобой  расцветаю
Будто  в  Раю.


Хо-чу  те-бя  утром,
Хочу  тебя  днем,
Мы  ночью  сияем
Звездным  костром.

Тебя  все  сильней
Так  страстно  хочу.
Тело  сверкает,
Сердце  поет.

Хо-чу  те-бя  утром,
Хочу  тебя  днем,
Ниточкой  счастье
Наши  души  сплетет.

Звезды  сияют,
Глубины  зовут.
С  неба  я  слышу:
-Милый,  я  тут.

Месяц  дорогу  мне  осветил,
Звуки  любви  все  тебе  посвятил,
В  небе  сияем  светом  любви,
Два  Солнышка  в  небе,  полеты  души.

Тебя  я  вдыхаю,
В  тебя  выдыхаю,
Тобою  себя  переполняю,
В  тебе  я  горю.

Хо-чу  те-бя  утром,
Хочу  тебя  днем,
Ниточкой  счастья
В  узоре  поем.

Мы  вместе  летаем,
Друг  другом  живем.
Любовь  мы  вдыхаем
Ночью  и  днем.

Хо-чу  те-бя  утром,
Хочу  тебя  днем,
Ночкою  темной
О  любви  вам  споем.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971791
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2023

Кола Аду.

https://www.jnsm.com.ua/h/0419N/

Все  по  колу,
Витки,  витки,
Повороти.
Ті  часи,
Жиди,  жиди.
Іхні  люди  всюду.
З  ким  ти  поряд  будеш?
Душу  теж  загубиш?
Три  червонці  у  руці,
То  на  шиї  камінці.
Соціальні  мережі.
Нечисть  розширила  межі.
Хто  на  Бога  працює,
Душі  порятує.
Хто  облічає  маси,
Хто  розоблачає,
Нечисть  виведе  на  світло,
Того  ждуть  лиш  там  привітно.
Всі  ми  створенні  творцем
Та  не  серцем  всі  говорять,
Темні  сили  в  омут  згонять.
Гроші  очі  засліпили,
Що  ви  грішні  натворили.
Мало,  мало.
От  й  не  стало,  вічність  вам  крилом  махнула
Душа  пташкою  вспорхунала.
Все  живе  від  вас  втекло.
Поселось  поряд  Зло.
Звук  крізь  вакуум  не  пройде,
Без  душі  все  вмить  згниє.

https://ocheninteresno.com/uk/art/9-circles-of-hell-by-dante/

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971764
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2023

Вивіски лише замінять, роботи всіх нас починять.

Хворі,  психічно  хворі
Заражають  нас  з  тобою.
Хтось  за  ширмою  стоїть,
Всіх  планує  спокусить.
Пропозиції  туманні,
Препарати  ж  бездоганні.
Хворими  усі  стають,
Кров  людську  мов  джин  вже  п'ють.
Одне  одного  втянули,
Одне  одному  внушили,
Оди  яду  посвятили,
Білий  Світ  нам  підмінили,  у  психушку  заманили.
Очі  світяться  вогнем,
Язики  у  всіх  зміїні,
Психониті  всі  в  машині.
Кнопку  слід  лише  нажати
Та  пришестя  розпочати.
Царя  Зла  -  Добром  вважати.
Будем  дійство  прискоряти,
Цю  хворобу  прививати.
Кулями  в  тіла  вганяти.
Роботів  лиш  застосують,
Душі  вмить  все  це  й  відчують.
Вивіски  лиш  поміняють,
Бірочки  помістять  в  груди,
Ви  в  гріху,  погрязли  в  блуді,
То  і  душ  більш  тут  не  буде.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971667
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2023

Таинственная встреча, пусть будет мирным каждый вечер.

Каждый  зимний,  снежный  вечер
Я  иду  тебе  навстречу.
Говорю  тебе  :
-Привет.
Улыбаешься  в  ответ.
Каждый  зимний,  томный  вечер
Вновь  ищу  с  тобой  я  встречи.
И  ищу  в  снегу  твой  след.
Слышу  нежный  твой:
-  Привет.
Каждый  зимний,  звездный  вечер
Я  лечу  тебе  на  встречу.
Звезды  падают  с  небес,
Ты  в  объятьях,  я  воскрес.
Каждый  зимний,  яркий  вечер
Мы  гуляем  по  планете,
В  снег  мороз  мы  превращаем,
Все  снежинками  вкрываем,
Радость  к  небу  поднимаем,
Все  живое  обнимаем.
Поцелуем  покрываем,
Руки  нежно  мы  ласкаем,
Как  снежинки  в  страсти  таем.
Мы  гуляем,  ощущаем.
Радость  встреч    бесценных  дарим.
Тайну  чувств,  сверканье  глаз.
Каждый  день  как  в  первый  раз,
Звезды  светят  лишь  для  нас.
Каждый  может  так  влюбится,
От  желаний  заискрится,
Вспыхнуть  звездочкой  вночи.
-  Я  люблю.
Лишь  прошепчи.
https://rezka.ag/animation/drama/10200-sad-izyaschnyh-slov-2013.html
                                     (Приємного  перегляду)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971661
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2023

Діалог.

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=S42O7i3df2k[/youtube]
-Було?
-Було.
-Чули?
-Назад  не  повернути.
-Всьому  запланованому  знову  бути?
https://www.youtube.com/watch?v=_wlAYf5DMbY
https://www.youtube.com/watch?v=g9DBM9hFiKg

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971573
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2023

Люблю тебя я вечно! Тебе одной все песни.

Я  слышу  твои  песни
В  них  часть  меня  ,огонь  -  тебя.
Тебя  я  за  руку  беру
И  над  землей    кружу.

Беру  руками  нежный  стан,
А  стана  нет,  туман,  туман.
Лед  и  огонь.
Сплошной  огонь,  протяжный  стон.

Горю  с  тобой
И  в  унисон  тебе  пою  
Внутри  молитву  я  творю
И  слышу  вздох  и  зов  стихий,

Полет  небесный  и  оргазм,
Вот  так  бывает  иногда
Когда  я  чувствую  тебя
И  тела  нет  и  нет  огня,

Вдали  лишь  только  силуэт,
Пишу  по  памяти  портрет
И  песню  сердцем  вновь  пою
Тебе  его  я  отдаю.

Тобой  дышу,
Тебя  люблю!
Пылает  сердце,
Все  горит.

Хочу  тебя  я  отпустить,
Все  ж  манит,  рвется    вслед.
Тебя  й  меня  здесь  больше  нет!
Мы  вместе,  навсегда.

 Од  туда  и  сюда.  
С  тобой  моя  душа.
 Такая  вот  судьба.
 Тебя  желать,  тобою    жить,

 Тебя  одну  любить.
 Тебе  секрет  открою.
 Давно  пленен  тобою.
 Тебя  я  вдохновляю  .

С  тобой  уйдем  отсюда,
 Я  здесь  но  мы  не  вместе  .
Ты  там  и  не  со  мною,
 А  я  ж  дышу  тобою.

 Настанет  миг  прозренья,
 Слинья  й  озаренья,
Не  будет  все  как  было,
 Два  солнышка  зажгутся

 И  две  Луны  сомкнутся.
 Не  твой  и  не  моя  ты,
 Не  были  мы  й  женаты
 И  это  все  неважно.

 Ведь  в  нас  такая  сила,
 Воды  й  огня  стихии.
 Мир  заново  воскреснет,
 От  зависти  все  треснет.

 Отсюда  и  туда
 Нам  вместе  й  навсегда.
 Тебя  ведь  так  люблю  я,
 Тобой  живу  й  дышу  я.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971471
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2023

Що таке людяність?

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=0S4LHE7Ls4k[/youtube]
Людяність  у  нас  там  зверху  постраждала
Не  станцій,  не  розподіллення.
Людей  лиш  не  стало.
https://www.youtube.com/watch?v=0S4LHE7Ls4k
Вір,  не  вір,  просто  перевір.
Що  ж  робити?
Беззаконня  та  війну  взяти  й  зупинити.
Не  під  дудки  їх  іти,
Кров  рікою  не  пролити.
Просто  взяти  й  зупити
Війну  хочеш  ти?
В  Росії  сюди  ніхто  теж  не  хоче  іти,
Насильно  женуть  їх  їхні  кати.
Можновладні  російські  скоти.
Убивати.
Заробляти.
Брехати.
Душі  за  мідяк  продати.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=RCf_zox04h8[/youtube]
https://www.youtube.com/watch?v=RCf_zox04h8
Заплановано,  не  вір,  перевір.
Що  роблять  лише-
Ціни  підіймають,
Економіку  з  людьми  в  яму  заганяють.
Ми?
Вони?
Марсіани.  Правлять  тут  інопланетяни.
Від  бариг-окупантів  смертельнії  рани.
Переможно  долар  зростає,
Наше  життя  мов  тая  свіченька  тає.
Долларів  немає,
А  курс  зростає.
Світла  нема.
А  як  й  до  війни  електрики  норму
Щоденно  щось  споживає,
На  дійствах  злочинних
Хтось  заробляє,
Вигідно  от  й  війну
Розпочату  для  утилізації
Економіки  та  людей
Бере  й  продовжає.
Перемога  в  руїнах  кого  тут  чекає?
За  що  ця  війна?
Хто  правду  з  вас  знає?
Хто  за  содіяне  тут  відповість?
Той  узурпатор,  що  в  землі  вже  лежить  ?
Чи  ірод  ,  що  крутить  смерті  кіно.
Коли  це  лиходійство  прикратиться?
Утопічна  віра?
Спланована  на  роки  злочинна  дія?
Перемога  на  кістках.
Землю  вкриває  воїнів  прах.
Щоденне  жахіття  війни.
Людино  ,  де  ти?
Людяність  -  це  інтереси  інших
Вище  за  інтереси  свої.
Кому  тут  мало  землі?
Хто  добровільно  прийшов  убивати?
Страшили  в  Росії  людей  певно  грати?
За  правду  ніхто  не  схотів  воювати,
Простіше  присягу  нечесті    ж  дати,
Душу  із  страху  на  мідяк  обміняти,
Багряную  кров  своїх  проливати,
Щоб  хтось  на  цьому  зміг  заробляти.
Безумні,  жорстокі,  кати
До  якої  ви  йдете  мети?
А  наші  чим  кращі?
Своїх  продають.
На  вбивство  безглузде
Своїх  заганяють,
На  горі  людей  знов  заробляють.
Словами  лукавими  все  прикривають.
Самі,  хто  там  зверху
Хто,  що  зробив?
Війну  із  них,  хто  зупинив?
Хто  першим  вітчизну  пішов  захищати,
Простіше  ж  інших  у  бій  посилати.
Були  царі,  були  князі,
Не  ми,  не  ці.
В  боях  гартувались,
За  спинами  інших  вони  не  ховались.
Весь  світ  Україні  допомагає,
Чому  ж  ця  війна  ще  досі  триває?
Девять  років  кровопролиття,
Коли  вже  скінчиться  все  це  жахіття?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971435
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2023

Не все умрем, но все изменимся.

[b]Своїми  руками  себе  й  підпалили,  душу  бесмертну  в  повістку  вложили.  (це  не  війна,  а  знищення  нації)[/b]
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=-X8_lCFD9JA&list=PLOeX8BbwvuKpsPeYYsu2zzxixj8mMD4sF&index=15[/youtube]
https://www.youtube.com/watch?v=-X8_lCFD9JA&list=PLOeX8BbwvuKpsPeYYsu2zzxixj8mMD4sF&index=15


[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=antHikwh09k[/youtube]
https://www.youtube.com/watch?v=antHikwh09k
Виродки,  Вас  сюди  звали?
Як  баранів  зігнали.
Риба  з  голови  гниє.
Чуму  у  світ  ваша  влада  несе.
Читайте  самі,  що  народ  ваш  сказав,
Картинку  цих  висловів,
Вам  я  додав.
Горбачов  розвалив,
Єльцин  пропив,
Путін  народ  у  крові  затопив.
Зверху  руйнують,  знищують  всіх.
Ви  слуги  -  катів,  продажних  чортів.



Тотальний  контроль,
Люди  просто  нуль.
Події  розраховані,
Жертви  всі  сплановані.
Світом  правлять  марсіани,
Люди  ви  лиш  обіз'яни.
Ляльки  з  ниточками,
Грають  в  смерть  вже  з  вами.
Хвиля  перша  і  остання,
Це  з  душею  є  прощання.
Зовні  наче  не  помітно,
Все  давно  ногами  вгору.
Брехня  на  брехні,
Служать  просто  Сатані.
Віра  в  доброго  царя,
Безнадія,  тиранія,
На  вершині  ж  бо  чорти.
Світло  мраком  підмінили,
У  крові  людське  втопили.
Тотальне  керівництво  ,
Тотальна  війна,
Стирає  з  землі  загрозу  для  них,
Для  чужих.
Сліпії  Овечки,
А  пастухами  служать  чорти.
Як  не  крути,  як  не  верти
Все  ближче  вони  до  своєї  мети.
У  краю  прірви  всі  ми,
Ведуть  в  небуття  нас  пахани.
Пани.  Пани.
Знову  брехня.
Віра  рятує.
Кого?
Чортів?
Безпрограшна  стратегія.
Демонізація.
Протестована  програма.
Реалізація  модуляції.
У  котлі  ,  усе  горить,
Грішних  душ  остання  мить.
Окупація  своїми  чортами,
Знищення  своїми  ж  руками.
Тотальне  божевілля.
Помилка  неможлива,
Як  же  все  є  жахливо.
Дибом  волосся,
Все  далі  від  реальності,
Гріхопадіння.  Кров  закипає.
Людяність  відмирає.
Плаче  душа.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=eHxoUeTtgsM[/youtube]
https://www.youtube.com/watch?v=eHxoUeTtgsM
Йде  безумна  війна.
Смерть  косить  косою,
Кров  ллється  рікою.
Ненависть  в  очах,
За  нею  прийде  страх.
Божевільний  жах.
Паралельні  події,
Паралельні  дії,
Повна  підримка,
Остання  зупинка.
https://www.youtube.com/watch?v=xhdXdPchvpA

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971420
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2023

Яєчко били, били і розбили, ці старенькі намудрили.

Хто  з  вас  з  іншої  планети?
Добродію,  не  ви?
Хай  Бог  вас  шанує!
Вони  там  ,  саме  там  над  нами.
Всілися,  оголились  і  сидять.
Щось  іномовне  лепотять.
Саме  дивне,  їх  ще  й  розуміють.
Їм  поклони  б'ють,  жуть,  просто  жуть.
Років  так  за  п'ятдесяд
В  сиву,  сиву  давнину.
Ой,  мов  вчора  все  було.
П'ятилітки  пам'ятаєш?
Ой,  тебе  ще  й  не  було.
Раз,  на  цілих  півдесятка  засідали  лиш  вони,
Потім  всі  ж  були  як  ми.
Планували,  працювали,  процвітали.
І  вони  не  панували.
Ні  машин  і  ні  маєтків.
Ті,  хто  нами  керували
За  станком  як  всі  стояли.
І  корів  вони  доїли,
Житній  хліб  як  всі  ми  їли.
Чито  інородніх  заселили  в  палатах,
Всім  Сатана  роздав  їм  мандати.
Что  то  Свині  людей  захопили.
Корито  в  маєтках  бездонне  відкрили.
Світ  вверх  ногами  перевернувся
Навіть  ніхто  й  не  схаменувся.
Свині  керують,  свині  пирують.
Вашого  стону  і  крику  не  чують.
Свиней  не  колять,  свиней  не  смажать.
Їх  поросята  десь  там,  не  достанеш.
Від  свиней  ніби  відгородились,
Мови  чужії  в  них  поселились.
Звуки  людські  всі  ми  забули.
Дітоньки  наші  їх  і  не  чули.
Ось  моя  мама  мені  пригадала.
Як  свого  вчителя  в  дитинстві  кохала.
Він  був  єврей,  не  жид  й  не  петрушка.
Посмішка  добра,  усмішка  щира.
Все  мов  у  казці,  дивовижно,  цікаво.
Все  на  віка,  все  розіклав,  все  і  зібрав.
Кожен  раб  це  памятав.
Змінили  його,  молодий  і  красивий.
Мовив  про  все  крім  тему  уроків.
Лиш  просміялись,  а  завтра  питають,
Дітки  нічого  по  темі  й  не  знають.
Трахометрію  ввели,  ой  ці  си-  та  ко-.
Хоч  косу  там  заплітай.
Вчи  не  не  вчи  —  не  понімай.
По  німецьки  аус  вай.
Ой,  не  тра-,  а  трихометрія.
Знаю,  знаю,  вчили,  вчили.
З  тих  часів  на  все  й  забили.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971309
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2023

Хто спішить уже не смішить.

Щоб  йти  вперед
Слід  зупинитись.
Присядь,  зупини  рух,замесел,
Встань,  йди.
Щоб  перемогти
Слід  зупитись,
Зрозуміти,  переосмислити,
Пізнати,  маттєве  рішення  само
Зізріє,  простір  все  лихе  зупине.
Вір  не  вір,  все  це  було,
Все  не  можливо,  чого  прагнеш,
Думка,  простір  вирішить  все,
Навколо  система,  ти  лиш  ланка,
Гвинтики,  які  хтось  обертає.
Не  гарячкуй,  не  все  є  так
Як  нам  здається,
Мудрість  хай  в  діях  сама  відзоветься,
В  нас  є  більше  чим  ми  знаєм,
Ми  весь  простір  наповняєм.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971308
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2023

Этим нас кормят.

Постоянный  стресс.
Депрессия  .  Холестерин.
Блок,  затычка.
Синие  люди.
Тонкая  грань.
Горящая  спичка.
Последняя  вспышка.
Не  оглох,  не  ослеп  ?
Тогда  -  крышка.
Печальный  памфлет
На  реальный  сюжет.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971083
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2023

Маски сними и отвали.

Ловцы  душ,
Воды  огня,
Влекут  ведь  сильней
День  ото  дня.
Так  просто  -  Мистика  огня.
Искушение  глаз,
Привязанность,  обман.
Палиндром,  психический  синдром.
Рак  на  горе,  дыра  в  душе,
В  воронку  попали,
На  кого  то  запали.
Паутинки  страсти,
Розы  огня
Испепелят  и  тебя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971080
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2023

Передбачення старця Амфілохія. Постіться, моліться і схаменіться.

-  Спастися  ?
-  Не  легко.  Вам  ніхто  спасіння  в    голову  не  вкладе.
-  Спасуться  глухі,  німі  і  сліпі.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=H2x--sSvkM0[/youtube]
https://www.youtube.com/watch?v=H2x--sSvkM0
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=B11Zo7pOayU[/youtube]
https://www.youtube.com/watch?v=B11Zo7pOayU
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=BEGZhmLJJ8Q[/youtube]
https://www.youtube.com/watch?v=BEGZhmLJJ8Q

Глянь,  що  було.
https://www.youtube.com/watch?v=RLTtdcU7Osw

Глянь,  що  чекає.
Глянь  на  те,  що  є.
Звилини  в  тебе  ще  є?
Пророцтва  спалити,
Зоряні  війни  уже  не  потрібні.
Зелені  папери  перемогли,
А  ви,  щось  зробити  змогли?
-  Примножити  гріхи.
Волося  дибом  встане,
Земля  сама  повстане.
Не  в  силі  більш  терпіти,
Ви  ж  далі  зло  творіть,  грішіть.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970470
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2023

Різдвяне дійство …

https://www.viber.com/invite/cd44e278d9989aea9265df6a95f72f5e251a208846fe28223d34da0daadbc323

На  Різдво  завжди  діються  дива,
Чародії  в  небі  зірками  чаклують,
Дітки  з  дитинства  бачать  це  й  чують.
Хай  же  Різдво  нам  Мир  принесе,
З  снігом  на  Землю  Радість  зійде.
Дай,  Боже  миру,  дай  боже  Світла,
Зроби  наш  Рідненький  всіх  нас  живими,
Щоб  всі  раділи  в  кожній  родині,
Щоб  кожен  День  був  для  нас  святом,
Будем  тебе  кожен  день  прославляти.
Слався  на  віки,  наш  ти  Творець,
Боже  цей  світ  від  війни  збережи,
Розум  ти  людям  в  ці  дні  поверни.

https://habr.com/ru/post/584748/
https://www.kp.ru/daily/26121.5/3014512/



На  фото:  три  волхви  слідують  за  дороговказом

Наші  пращури  вважали  Всесвіт  великим  небесним  будинком.  Вони  ототожнювали  міфологію  та  астрономію:  боги  були  планетами,  тварини  сузір'ями.  У  народних  сказаннях  і  заклинаннях,  багато  з  яких  сягають  ще  доіндоєвропейських  міфологічним  уявлень,  містяться  звернення  до  вищих  космічних  сил.  Практично  будь-яка  релігія  має  свій  початок  і  віддзеркалення  на  зоряному  небі,  і  християнство  це  переконливо  підтверджує.
Сонце  –  символічний  Цар  Сонячної  системи,  навколо  якого  обертаються  його  піддані  –  планети  нашої  системи.  Тому  в  більшості  релігій  світу  бог  Сонця  під  різними  назвами  був  і  залишається  верховним  божеством  у  пантеоні  богів.
Ісус  Христос,  як  і  ряд  попередніх  богів,  також  є  сонячним  богом.  У  низці  християнських  та  язичницьких  пам'яток  сказано,  що  Ісуса  шанували  під  виглядом  Сонця,  а  християн  називали  сонцепоклонниками.
Як  відомо,  щороку  21  -  22  грудня  сонце  "вмирає",  тобто  досягає  опівдні  найнижчої  точки  над  горизонтом;  у  цей  період  день  найкоротший  у  році.  І  в  такому  стані  денне  світило  три  дні.  Але  вже  25  грудня  сонце  "народжується",  оскільки  піднімається  вище  над  обрієм,  і  тривалість  світлового  дня  починає  зростати.
 Так  астрономія  переконливо  підкріплює  Біблію,  де  говориться,  що  "  Христос  помер  і  третій  день  воскрес  "  .Христос  як  сонячний  бог,  "вмирає"  щороку  22  грудня  та  "воскресає"  25  грудня.
Саме  тому  християни  у  всьому  світі  святкують  Різдво  Христове  саме  25  грудня.

На  східній  стороні,  над  самим  обрієм,  сходить  сузір'я  Діви  з  немовлям  на  руках;  у  зеніті,  на  верхньому  меридіані  сяють  у  сузір'ї  Раку  зоряні  Ясла,  а  із  західного  боку  поспішають  на  поклоніння  цьому  немовляті  три  Царі  (або  три  Волхви,  три  Маги)  сузір'я  Оріона  (сьогодні  їх  називають  поясом  Оріона).  Нарешті,  на  сході  ж,  під  горизонтом,  під  самими  ногами  Діви  в'ється  зоряний  Змій,  ніби  переслідуючи  її  і  роблячи  замах  на  життя  її  немовляти.
В  астрології  зодіакальні  сузір'я  називалися  «будинками»,  оскільки  в  них  тимчасово  перебувають  сонце,  місяць  та  планети.  Сузір'я  Діви,  що  зображується  іноді  з  колосом  у  руках,  називалося  «будинком  хліба»,  єврейською  -  «Віфлеєм»  (Beth-lahem),  а  в  грецькому  правописі  Віфлеєм.  Це  дає  нам  вже  астрально-географічний  термін.
Групуючи  все  це  разом,  отримуємо  таке:  сонячний  Ісус  народжується  в  ніч  з  24  на  25  грудня  від  Діви  в  зірковому  Віфлеємі,  на  сцену  виступають  Ясла,  і  на  поклоніння  йому  поспішають  Три  Волхви;  Змій  —  Ірод  переслідує  цю  Діву-Марію  та  її  немовля,  але  марно,  бо  вона  піднімається  все  вище  і  вище.
Але  паралелей  ще  більше.  Апокрифічні  (не  канонізовані)  євангелії  внесли  до  християнського  мистецтва  та  переказу  ще  одні  персонажі  для  цієї  сцени:  вола  та  осла,  які  знаходяться  біля  ясел  з  немовлям.Цих  апокрифічних  тварин  ми  бачимо  і  на  небі  у  сузір'ях  Тельця  та  Осла  (у  сузір'ї  Раку),  справді,  розташованих  між  Яслами.  Приєднаємо  сюди  фігуру  Волопаса,  що  ще  знаходиться  біля  Діви,  з  клюкою  в  руках,  який  пасе  сім  волів  —  сім  яскравих  зірок  Великої  Ведмедиці,  і  перед  нами  повна  євангельська  картина.
Крім  того,  12  апостолів  асоціюються  із  12  знаками  Зодіаку.
Залишилося  розібратися,  за  якою  дороговказом  йшли  волхви.
У  II  главі  Євангелія  від  Матвія  розповідається  про  те,  як  волхви,  які  прийшли  зі  Сходу  в  Єрусалим,  розпитували  про  місце  народження  "Царя  Юдейського",  посилаючись  на  те,  що  вони  "бачили  зірку  його  на  сході".  Євангеліст  не  пише  про  кількість  волхвів.  За  кількістю  дарів  припустили,  що  їх  було  троє.
Зважаючи  на  все,  перші  християни  скопіювали  давньоєгипетську  міфологію.  Якщо  бути  коротким  (докладніше  можна  прочитати  за  посиланням  внизу  статті),  можна  сказати,  що  у  стародавніх  єгиптян,  що  живуть  2000  років  тому,  цією  дороговказом  був  Сіріус.  Єгиптяни  називали  його  зіркою  Богині  -  Небесною  Царицею,  під  якою  виступала  Ісіда,  мати  бога  Сонця  Гора.
27  -  31  липня  кожного  року  схід  Сіріуса  на  кілька  хвилин  передував  схід  Сонця,  після  чого  Сіріус  зникав  у  його  променях.  2000  років  тому  Сиріус  в  Єгипті  сходив  на  сході,  зовсім  поруч  із  Сонцем,  лише  на  кілька  хвилин  раніше.
Якщо  провести  уявну  лінію  через  пояс  Оріона,  вона  вкаже  саме  на  Сіріус:  саме  у  цьому  місці  народиться  бог  Сонця  Гор,  тут  слід  шукати  його  народження.
У  Стародавньому  Єгипті  народження  Гора  -  Сонячного  Бога  -  відзначалося  27  липня,  оскільки  саме  в  цей  день  відбувався  розлив  Нілу,  який  приносив  родючий  мул,  що  гарантувало  багаті  врожаї.  З  цієї  причини  ця  астрономічна  подія  відзначалася  в  Єгипті  як  Новий  рік,  свято  тривало  4  дні.
Більшість  сучасних  християн  дату  Різдва  Христового  відзначають  25  грудня.
Великдень  же,  присвячений  дню  весняного  рівнодення,  знаменує  собою  перехід  від  зими  до  весни,  тобто,  перехід  від  смерті  до  життя,  від  землі  до  неба,  повну  перемогу  Ісуса  Христа  над  темними  силами.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970382
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2023

Ми всі здорові, СлаваБогу.

Нас  не  потрібно  лікувати,
Без  вас  ми  довше  проживем.
Нас  не  потрібно  заганяти,
У  ваших  рамках  лише  зло.
Нажива  ваша,  все  від  біса.
На  кожному  кутку  "Здоров'я",
Купуй  здоров'я.
Ми  по  природі  всі  здорові.
Собі  коліть  свої  уколи,
Собі  промийте  ви  мозги.
Накази  всі  пишіть  собі,
Мітлою  вас  пора  змести.
Візьміть  свої  ви  костилі,
Свій  яд  і  кальцій,  що  в  таблетках,
Сидіть  самі  ви  в  тих  шкарпетках,
Бахіли  зверху  натяніть
І  маски  з  лиць  своїх  зніміть.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970275
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2023

Ступені захиту , відкритий тріумф.

Як  це  страшно  усвідомити.
Ти  в  колонії.
Багатовікова  кабала.
Мітки  навколо,
Ти  придивись.
Усвідом,  пробудись.
Як  підло  з  нами  поступили,
В  очах  ,  в  секунду  обдурили.
Обібрали  всіх  до  нитки.
Ви  -  синички  в  годівничці.
Сала  скибочку  поклали,
Крихтки  хліба,  все  ж  забрали.
Зима  навколо,  страх  в  душі.
Жовтогрудії  пташки.
Ми  в  тенетах  всі  давно.
Сильце  мниме  править  балом.
Око  мертве  оживає,
В  вас  все  глибше  проникає.
Колонія,  забута  гармонія.
Терен,  забуття,  
Сліпота,  словоблуд.
Рограбована  колонія,
Остання  агонія.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970208
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2023

Темнії ночі, сірії дні, чекають нас всіх події лихі, жевріє в нас утопічна надія.

Темні  сили  не  дрімають,
Раті  нові  собирають.
Хмари  грізні  небо  вкрили,
Люди  миру  не  просили.
Мариться  лиш  перемога.
Фаза  третя,  не  остання.
Марні  всі  ці  сподівання.
Темрява  спустилась  з  неба.
Люди  добрі,  це  вам  треба?
Одне  одного  вбивати,  
Мов  барани  подихати?
Злії  духи  в  вас  всилились,
Біси  ниточки  потянуть,
В  смертний  бій  вас  всіх  затянуть.
Вихід  крихітний  все  ж  є,
Зупити  слід  все  це,
Тестування  ж  відбулося,
Людство  в  цій  війні  здалося.
Це  ж  не  вперше  на  Землі,
Цербери  не  раз  спускались,
Лиш  руїни  й  зоставались.
З  двох  сторін  всі  тії  ж  дії,
З  двох  сторін  на  плаху  йдуть,
Ворони  давно  вже  ждуть.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970204
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2023

З новим щастям!

Любі  мої,  прийміть  вітання
Та  найщиріші  побажання.
Миру,  достатку  і  добра,
Щоб  була  ясна  голова,
Щоб  при  здоров'ї  завжди  жили,
Щиро  всміхались  та  раділи.
Нехай  вам  справжній  Миколай
Дарує  рясний  урожай.
Мирного  неба,  світлої  долі.
Так,  трошки  чаклую,
То  ж  будьте  здорові!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969876
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2023

Ялинка — символ смерті? (страшилки про Новий рік)

   Все    в  цьому  світі  має  дві  сторони  -  світлу  та  темну.  З  однією  ми  наче  й  знайомі,  спробую  вас  налякати  невідомою,  таємною,  окультною  стороною  підмінених  свят,  дерев,  звичаїв.
https://www.youtube.com/watch?v=eqv0pdjl0Xo
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=eqv0pdjl0Xo[/youtube]
   Насправді,  після  приходу  до  влади  більшовики  заборонили  новорічну  ялинку.
В  1935  року  Новий  рік  реабілітував  перший  секретар  Київського  обкому  Павло  ПОСТИШЕВ.
 У  давніх  слов'ян  ялинка  вважалася  символом  смерті.  Справа  в  тому,  що  ялинові  ліси  завжди  були  похмурими  та  темними.  Більше  того,  ялинку  заборонялося  садити  біля  будинку.  А  ще  самотні  ялинки  часто  притягували  блискавки,  що  не  додавало  репутації  дереву.
А  ось  у  давніх  німецьких  народів  ялинці  приносили  людські  жертвопринесення.  Похмурої  ночі  до  дерева  приводили  гарних  дівчат  і  гартували  їх,  а  внутрішні  органи  розвішували  на  гілках.
 Прообразом  Діда  Мороза  є  Великий  старець  у  кельтів,  який  приносить  подарунки,  але  натомість  вимагає  жертвопринесення.
   Дерева  східні  слов'яни  шанували  завжди,  але  головним  культовим  деревом  у  Стародавній  Русі  завжди  була  береза,  ялина  ж  вважалася  деревом  смерті:  невипадково  до  цього  дня  ялиновими  гілками  прийнято  встеляти  дорогу,  якою  йде  похоронна  процесія.  На  Русі  слово  «Йелс»,  що  відбулося  від  їли,  навіть  стало  одним  з  імен  лісовика,  чорта:  «А  якого  тобі  йелса  треба?»,  а  «ялиновою  головою»  прийнято  називати  дурну  і  безглузду  людину.
Існував  також  звичай:  задушених  і  взагалі  самогубців  закопувати  між  двома  ялинками,  повертаючи  їх  ниць.  У  деяких  місцях  була  поширена  заборона  на  посадку  ялинки  біля  будинку  через  побоювання  смерті  члена  сім'ї  чоловічої  статі.  З  ялини,  як  і  з  осики,  заборонялося  будувати  будинки.  Ялинові  гілки  використовувалися  і  досі  широко  використовуються  під  час  похорону.  Їх  кладуть  на  підлогу  у  приміщенні,  де  лежить  небіжчик.  Смертна  символіка  ялини  знайшла  свій  відбиток  у  прислів'ях,  приказках,  фразеологізмах:

"дивитися  під  ялинку"  -  важко  хворіти;
«догодити  під  ялинку»  –  померти;
«ялинове  село»,  «ялинова  гробина»  –  труна;
«піти  або  прогулятися  ялинковою  доріжкою»  –  померти  та  ін.
https://www.youtube.com/watch?v=-oIgGzJPqlE

«Святкове»  значення  ялинка-смерть  набула  в  Росії  після  повернення  Петра  I  додому  після  своєї  першої  подорожі  до  Європи  (1698-1699).  Своїм  указом  від  20  грудня  1699  року,  в  якому  «за  прикладом  усіх  іудео-християнських  народів»  день  «новоліття»  (який  раніше  відзначався  1  вересня)  переносився  на  1  січня,  Петро  I  «влаштував,  –  за  словами  О.  М.  Панченка,  –  екстралегальний  переворот».  День  цей  оголошувався  святковим:  наказувалося  на  будинках  вішати  «прикраси  від  дерев  та  гілок  соснових,  ялинових  та  ялівцевих».Примітно,  що  першими  перед  нав'язаним  нам  іудо-християнським  Новим  Роком  почали  прикрашати  дахи  питних  закладів.  Тому  шинки  отримали  в  народі  назву  «ялинки».  Примітно,  що  у  Західній  Європі  у  XVIII  столітті  звичаю  встановлювати  новорічні  ялинки  у  будинках  ще  був,  виняток  становила  лише  Німеччина  XVI  століття.  Тільки  на  початку  XIX  століття  новорічна  ялинка  стала  завойовувати  Європу  (але  в  Росії  Дерево  Смерті  вже  з'явилося,  і  це  суттєво  прояснює  незмінні  сефардські  цілі),  залишаючись  при  цьому,  висловлюючись  словами  Діккенса,  «милою  німецькою  витівкою»  (зазначимо  відразу,  що  саме  в  Німеччині  та  Франції  століттями  мешкали  саме  сефарди).
У  Росії  ялинки  першими  почали  ставити  у  своїх  будинках  петербурзькі  «німці»  (тобто  це,  як  ми  вже  знаємо,  були  сефарди,  яких  було  не  менше  третини  населення  Петербурга.  Приплив  німців  до  Петербурга,  де  їх  було  багато  з  самого  його  заснування,  продовжувався  та  на  початку  XIX  століття).  Цей  звичай  у  них  перейняла  московська  знать  (мімікрірующие  під  російських  сефарди).  Решта  населення  столиці  до  певного  часу  ставилося  до  неї  або  байдуже  (у  російських  селах  зі  зрозумілої  причини  ялинка  також  не  прижилася),  або  взагалі  не  знало  про  існування  такого  звичаю.
Проте  помалу  (а  мляво  послідовна  тактика  проти  нас  сефардами  застосовується  постійно)  різдвяна  перверсія  (або  збочення,  що  є  улюбленою  тактикою  сефардських  іудеїв),  завойовувала  й  інші  соціальні  верстви  Петербурга.  У  середині  1840-х  років  (завдяки  непомітно-послідовному  досягненню  своєї  мети)  стався  вибух  –  «німецьке  звичай»  починає  стрімко  поширюватися.Петербург  був  буквально  охоплений  «ялинковим  ажіотажем»:  про  ялинку  заговорили  у  пресі  (хто  їй  володів  на  той  момент?),  почався  продаж  смерто-ялинок  перед  Різдвом  (іудея  Ісуса,  до  речі,  Новий  Рік  святкується  в  день  обрізання  іудоіїсу  і  це,  як  і  належить.  за  юдейськими  законами,  восьмий  день  після  його  народження),  її  стали  влаштовувати  у  багатьох  будинках  північної  столиці.
Звичай  увійшов  у  моду,  і  вже  до  кінця  1840-х  років  різдвяна  перверсія  стає  у  столиці  добре  знайомим  та  звичним  предметом  «різдвяного  інтер'єру».  «У  Петербурзі  всі  схиблені  на  ялинках,  –  іронізував  із  цього  приводу  І.І.  Панаєв.  –  Починаючи  від  бідної  кімнати  чиновника  до  чудового  салону,  скрізь  у  Петербурзі  горять,  блищать,  світяться  та  мерехтять  ялинки  у  різдвяні  вечори.  Без  ялинки  тепер  існувати  не  можна.  Що  й  за  свято,  коли  не  було  ялинки?
І  справді,  дивний  народ,  який  щорічно  святкує  власне  знищення,  чи  не  так?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969865
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2023

Як же нам вітати одне одного з Новим…. давайте задумаємось над цим

 У  нас  літочислення,  а  не  рікорахунок.  Раз  ми  бажаємо  відмовитись  від  "З  Наступаючим!",  а  замість  нього  вибрали  "  Прийдешнім",  що  на  мою  думку  теж  хибно,  дія  не  закінчена  воно  ще  в  процесі  -  Настає,  то  і  слід  так  і  висловлювати  свою  думку.  До  чого  я  веду,  сказали  Аз,  то  слід  і  Буки  замість  року  все  ж  таки  повернути  наше  славетне  минуле  і  бажати  та  вітати  з  Новими  Літами.
 Чому?
Давайте  поміркуємо  разом.

     19  грудня  7208  року  від  створення  світу  Петро  підписав  указ  про  реформу  календаря  у  Росії.
Один  із  найвідоміших  петровських  указів  запроваджував  нове  літочислення  —  від  Різдва  Христового,  а  також  встановлював  новий  день  для  початку  року  та  новий  порядок  святкування.
Цар  скасував  наступ  нового  року  1  вересня  і  наказав  день  після  31  грудня  7208  вважати  1  січня  1700  року.  З  цього  дня  слід  було  відраховувати  і  наступні  дати  згідно  з  указом  «Про  писання  надалі  Генваря  з  першого  числа  1700  року».  Щоправда,  Петро  розумно  дозволив  в  офіційних  документах  вказувати  обидва  роки,  про  всяк  випадок.  Тож  якби  не  було  Петра,  святкували  б  ми  Новий  рік  першого  дня  осені:  замість  мандаринів  їли  б  яблука,  замість  ялинки  збирали  якесь  кленове  листя.  Нас  тоді  завоювали  і  наші  тридиції  та  минуле  нам  підмінили.  Пора  все  повернути.  Досить  влади  цих  царків  самозванців.
Цар  любив  феєрверки  та  жартівники  і  першу  ракету  на  Червоній  площі  підпалив  сам.  Щоправда,  збереглися  свідчення,  що  прусському  посланцю  Акселю  фон  Мардефельду  Петро  говорив,  що  через  розважальні  вогні  він  збирався  привчити  підданих  до  вогнів  цілком  собі  не  розважальним,  а  військовим.
Крім  піротехнічних  турбот  домовласникам  наказувалося  прикрасити  ворота  та  будинки  сосновими,  ялиновими  та  ялівцевими  гілками  —  у  Гостиному  дворі  навіть  були  влаштовані  зразки.  Втім,  вся  ця  метушня  вдало  збіглася  в  народній  уяві  з  великими  зимовими  святками  —  так  що  карнавали,  феєрверки,  ряджені,  крижані  гори,  катання  в  санях  і  хвойні  прикраси  були  дуже  доречними.
Треба,  звичайно,  згадати,  що  в  тому  ж  1699  Петро  I  окремим  указом  вже  наказав  носити  європейську  сукню  -  за  зразок  були  взяті  короткі  угорські  каптани.  А  ще  роком  раніше  імператор  насильно  голив  боярські  бороди  та  запровадив  податок  «з  бороди».  Тож  новорічні  розваги  з  першого  січня  —  саме  наприкінці  різдвяного  посту  —  мали  зробити  Росію  ще  трохи  схожою  на  Європу.
Європа,  щоправда,  поводилася  віроломно  —  новий  стиль  у  католицьких  країнах  був  запроваджений  папою  Григорієм  XIII  ще  1582  року,  а  потім  зміни  торкнулися  країн  протестантських.  Саме  з  1700-го  року.
Прозорливий  Петро  навіть  зазначив  у  указі,  коли  слід  виносити  ялинку:  «…  а  стояти  тому  прикрасі  Генваря  по  7-й  день».  Тож  до  березня  зберігати  ялинку  на  балконі  зовсім  необов'язково.
Нам  ці  царки  розкали  ,  що  як  лічити,  що  і  коли  навіть  робити.
Все  зруйнували,  спалили,  нове  інородне  в  голови  вбили  і  на  спинах  випалили  в  тих,  хто  чинив  цьому  опір.
Як  на  мене  настала  пора  повернути  наше  минуле  .


Лютий  1918  року  у  Росії  видався  щодо  теплим,  але  коротким.  Середньодобова  температура  з  14  по  28  число  становила  -0,3  °C.  А  жодних  інших  чисел  цього  місяця  не  було.
Після  31  січня  1918  року  відразу  настало  14  лютого,  і  в  країні  було  запроваджено  «новий  стиль»  –  григоріанський  календар.  Тому  в  Росії  ніхто  не  народився,  не  одружився  і  не  помер  з  1  по  13  лютого  1918  року.  Рішення  про  перехід  було  ухвалено  ще  24  січня,  але  вирішили  дочекатися  кінця  місяця.
Церква,  відокремлена  від  держави,  із  цим  не  погодилася  і  досі  живе  за  юліанським  календарем.  За  словами  настоятеля  храму  Святої  мучениці  Татіани  при  МДУ  Володимира  Вігілянського,  календар  не  змінюють,  побоюючись  плутанини  зі  святами  і  тому,  що  «якщо  перейти  на  святкування,  скажімо,  Різдва  за  григоріанським  календарем,  то  «з'їдаються»  два  тижні,  кожен  день  яких  несе  для  православного  людини  особливу  смислову  значимість».
До  цього  у  нас  був  Коляди  ДАР,  набагато  точніший  ніж  церковні  календарі,  то  чому  ми  втратили  смислову  значимість  всього  циклу  літ  та  і  життя  в  цілому?
Ленін  на  13  днів  зменшив,  Григорій  XIII  10  украв,  а  Петро  I  -  5507  років.
До  літочислення  "від  Різдва  Христового",  а  не  від  створення  світу  звикали  досить  довго.  І  ще  до  кінця  петровського  правління  писали  дві  дати  (одну  в  дужках).  До  нового  свята  звикали  ще  довше.  Після  смерті  Петра  про  урочистості  з  ялинками  забули.  І  згадали,  вірніше,  заново  запозичували  з  Європи  вже  в  XIX  столітті  завдяки  німецьким  принцесам,  які  через  високу  смертність  чоловіків  стали  імператрицями.
Вам  нічого  не  нагадує?
У  1990-х  роках  новорічні  привітання  від  «Известий»  стають  майже  депресивними.

—  1999  рік  обіцяє  нам  щось  моторошне,  і  фахівці  в  галузі  окультних  наук  сперечаються  тільки  про  те,  що  власне  станеться  протягом  найближчих  12  місяців,  —  так  відкривався  перший  матеріал.
Звернення  від  гаранта  Конституції  вже  не  було,  редакція  сама  вітала  читачів.

—  Любий  читачу,  дякую,  що  весь  цей  рік  ви  були  з  нами.  Що  б  нам  не  здавалося,  ми  —  газета  —  існуємо  лише  тому,  що  ви  є.  І  поки  живуть  на  світі  люди,  для  яких  звичка  читати  —  природна  потреба,  не  поспішатимемо  із  твердженнями  про  загибель  культури  та  духовності.

Все  це  було.
Всіх  З  Настающим  7531  літом!  Миру  всім!  Єднання  слав'ян,  лише  в  цьому  наша  сила  та  майбуття.  Всім  добра.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969748
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2022

Ей, ви там, ми ще живі, не потрібні нам царі.

Хто  з  вас  з  іншої  планети?
Добродію,  не  ви?
Хай  Бог  вас  шанує!
Вони  там  ,  саме  там  над  нами.
Всілися,  оголились  і  сидять.
Щось  іномовне  лепотять.
Саме  дивне,  їх  ще  й  розуміють.
Їм  поклони  б'ють,  жуть,  просто  жуть.
Років  так  за  п'ятдесяд
В  сиву,  сиву  давнину.
Ой,  мов  вчора  все  було.
П'ятилітки  пам'ятаєш?
Ой,  тебе  ще  й  не  було.
Раз,  на  цілих  півдесятка  засідали  лиш  вони,
Потім  всі  ж  були  як  ми.
Планували,  працювали,  процвітали.
І  вони  не  панували.
Ні  машин  і  ні  маєтків.
Ті,  хто  нами  керували
За  станком  як  всі  стояли.
І  корів  вони  доїли,
Житній  хліб  як  всі  ми  їли.
Чито  інородніх  заселили  в  палатах,
Всім  Сатана  роздав  їм  мандати.
Что  то  Свині  людей  захопили.
Корито  в  маєтках  бездонне  відкрили.
Світ  вверх  ногами  перевернувся
Навіть  ніхто  й  не  схаменувся.
Свині  керують,  свині  пирують.
Вашого  стону  і  крику  не  чують.
Свиней  не  колять,  свиней  не  смажать.
Їх  поросята  десь  там,  не  достанеш.
Від  свиней  ніби  відгородились,
Мови  чужії  в  них  поселились.
Звуки  людські  всі  ми  забули.
Дітоньки  наші  їх  і  не  чули.
Ось  моя  мама  мені  пригадала.
Як  свого  вчителя  в  дитинстві  кохала.
Він  був  єврей,  не  жид  й  не  петрушка.
Посмішка  добра,  усмішка  щира.
Все  мов  у  казці,  дивовижно,  цікаво.
Все  на  віка,  все  розіклав,  все  і  зібрав.
Кожен  раб  це  памятав.
Змінили  його,  молодий  і  красивий.
Мовив  про  все  крім  тему  уроків.
Лиш  просміялись,  а  завтра  питають,
Дітки  нічого  по  темі  й  не  знають.
Трахометрію  ввели,  ой  ці  си-  та  ко-.
.Хочу  косу  там  заплітай.
Вчи  не  не  вчи  —  не  понімай.
По  німецьки  аус  вай.
Ой,  не  тра-,  а  трихометрія.
Знаю,  знаю,  вчили,  вчили.
З  тих  часів  на  все  й  забили.
Всі  хто  вчився  на  відмінно
Ті  на  ферму  і  пішли.
Хто  ж  ні  бе  ні  ме  не  знав
Депутатом  скоро  й  став.
Час  свиней  тоді  й  настав.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969645
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2022

З Настающим Новим Літом!

З  Настающим  Новим  Літом!
З  справжнім,  світлим,  сподіванним.
В  ньому  збудуться  бажання,
Мир  нарешті  в  світ  прийде
Та  прозріння  всіх  чекає.
Нове  літо  поряд  з  нами.
Кілька  кіл  і  нове  Літо.
Коляда  сіяє  з  неба,
Радомира  Душа  сяє,
Дух  Небесний  Очищає,
Радість  Літо  нам  несе.
Світло  Бога  ніч  вкоротить,
Тіні  зникнуть.
Многих  літ.
Так,  чудовий  буде  рік  (літо).
Помолімося  за  всіх.
І  за  мертвих  й  за  живих.
Живим  літ  й  добра  бажаєм.
Всіх  героїв  памятаєм,
В  Рай  їх  душі  відпускаєм.
З  новим  Літом!  З  новим  щастям!
Буде  завтра  в  нас  всіх  кращим!  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969643
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2022

Завдяки прибульцям

Це  фантастично  !
https://www.youtube.com/watch?v=bsObXWfaymc
Та  чи  це  можливо  ?
Хвиля  захвату  яка  ?
Чи  наша  ще  оця  Земля  ?
Це  фантистично!
Звучить  риторично.
Хто  ж  здійснив  прорив  ?
Духовності  підрив  .
Кого  та  за  що  посадили  ?
Кого  і  чому  вже  убили?
Людина  людину  вивчить  не  встигне,
Роки,  покоління  минуть,
Тих,  хто  пізнав  усе  -  уб'ють.
https://www.youtube.com/watch?v=fM5V6Vrn7Dk
Це  не  можливо  !
Навіть  звучить  це  якось  жахливо.
Хочемо  всі  перемагати.
Для  цього  ворога  потрібно  нам  пізнати.
Хто  дійсно  ворог,
Який,  навіщо  він  все  здійснив,
Хтось  й  дослідив.
Нажаль  не  тим  він  доповів.
Вовк  у  шкурі  вівці  куди  завів?
Науці  все  ?
Прибульцям  -  Слава.
Ми  опустили  всі  забрала.
І  не  можливо    зупинитись.
По  їх  сценарію  будем  лічитись?
Хвиля  перша,  фаза  четверта,
Краща  частина  людства  вже  стерта?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969549
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2022

Все від Бога!

Людина  -  то  інструмент  Бога
І  все  завжди  в  його  руках.
Зламаний  -  то  прах,  деталі,
Інший  вимір.
Потрібний,  змащений,  в  роботі  ?
То  в  руки  Бог  тебе  бере
І  по  житті  тебе  веде.
Все  від  Бога,
А  де  є  Бог?
Який  ?  
Святий  він  чи  такий  як  ми  живий?
Ядро  клітини  все  тіло  може  уявити?
Роль,  призначення,  життя  -
То  й  є  потрібні  поняття.
Все  інше  -  ж  просто  відчуття,
Ілюзія  буття.
Так,  кожен  Бог,  його  частинка.
Ми  найдрібніша  є  клітинка.
Його  ми  тіло  і  душа.
В  мініатюрі.
Ти  і  я.
І  нам  призначено  творити,
Частини  інші  полюбити,
Жити,  життя  дати,
Почате  Богом  доробляти.
Людина,  Божа  іскрина,
Маленький  світлячок.
Вогник  душі.
Ліхтарики  на  дереві  життя.
Ти  і  я.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969548
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2022

Это стихи?

-Скорее  проза,
Ведь  на  заказ  я  не  пишу.
О  том,  что  есть.
О  том,  что  было  лишь  часто  рифмы  подберу.
Вот  о  фантастах  молвлю  слово.
-Оно  заденет  как  игла.
Вроде  простые  тут  й  слова.
Экс-мера  Гандоном  однажды  назвали,
Он  мером  тогда  еще  был,
За  этом  им  штраф  небольшой,  но  наклали.
Пятьдесят  гривен  пойди  й  уплати.
Судом  это  штраф  через  год  все  же  сняли.
Гандон  -  то  фантаст  в  суде  доказали,
Пойди  вот  сейчас  и  разбери.
Фантасты  ж  кругом,  гандоны  одни.
Праздников  нет,  их  отменили.
Цены  растут  у  нас  как  грибы.
Новый  год  -  праздник  цен,
А  всюду  могилы,  к  тому  кого  нет
Вы  в  гости  ходили?
Растет  там,  растет,  тоже  растет
С  года  в  год.
А  тут  стихи  поют  все  и  строчат.
Фантазии  буквами  в  римы  ложатся.
Реальность  страшна,
О  ней  и  не  пишем.
Кого  вы  скажите  тут  мы  все  слышим?
Когда  о  патриотизме  мне  говорят,
Это  понятно  зовут  умирать.
Призыв  убивать  таких  же  как  сам,
Но  как  же  красиво  все  подают,
Нулик  справа  к  потерям  живых  додают.
А  кто  понимает?
Кто  реально  живет?
Кто  в  нищету  и  гроб  нас  ведет?
Нулики  к  ценам  ежегодно  припишем,
Нулики  к  тем,  кого  й  не  считают.
Зато  как  красиво  все  мы  тут  пишем,
О  как  чудесно  в  мечтах  все  летаем.
Електричества  нет  -  зато  й  прославляем.
Проклены  скажите  кого  з  вас  спасут?
На  нас  же  они  с  небес  и  падут.
А  все  по  чему?
Никто  ведь  не  слышит.
Решают  за  вас.
Все  и  всегда.
А  мы  как  всегда.
-За.
А  то,  что  там  за  спиной  говорите
Пустые  слова  в  никуда.
Реально  все  -  За.
Вот  справа  й  нули.
И  проза  все  это,  а  не  стихи.
Все  говорим  о  любви.
Кого  же  конкретно  й  за  что  любите  вы?
Просто  за  то,  что  он  есть?
Просто  за  то,  что  он  рядом  и  здесь?
Да  большинство  о  любви  й  позабыло.
Оно  никого  никогда  й  не  любило.
За  то,  как  красивы  слова.
А  реально  ж  одна  пустота.
Реальность  под  грифом  секретно.
Реальность  -  страшный  сон,
Каждый  второй  обозлен,
Каждый  второй  обогащает,
Сущности  эти  негативом  питает,
Таких  же  как  сам  обозлевает,
Таких  же  людей  на  смерть  посылает.
Кто  тут  решил  кому  умирать?
Кому  за  сорок  -  тех  можно  списать?
Положили  свое,  еще  й  должники.
Это  больница.
Мы  пациенты.
Когда  то  в  больницах  хотя  бы  лечили.
Но  все  мы  об  этом  давно  ведь  забыли.
Преступники  рядом,  гандонов  полно,
Уж  лучше  зимой  съесть  эскимо.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969469
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2022

Ощущение реальности возврати.

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=o1UvYtsNB8w[/youtube]
https://www.youtube.com/watch?v=o1UvYtsNB8w
Продлите  время,
Вскормите  птиц.
Остановите  познание,
Остановите  испытания.
Вы  невежды,
Что  за  отведенное  время  сделали  вы?
Что  может  слабый?
Мнить  себя  сильным.
Что  может  безумный?
К  власти  прийти.
Что  вы  взрастили,  что  посадили  ?
Что  сеяли  вы?
Алчность  й  познание  останови.
Безумие  страха  предотврати.
Чужеродные  сущности  останови.
Живи.  Смотри.  Полной  грудью  гордо  дыши.
Не  спеши  .  Утро  будет.
Вы  есть  люди?
Мы  динозавры,  динозавры  мы.
Мавпы  смеются,  не  понимают.
Дети  змеи,  в  кожуре.
Рептилия  я,
Рептилия  ты.
По  воде  ящеро-люди  пришли.
Грехопадение  и  отупение,
Чуждых  сущностей  изобретения.
На  Украине  бесы  репетируют  войну,
Убивая  божественные  души
Богу  они  объявили  войну.
Веришь,  не  веришь
Золота  нет,  ртути  -  нет,  
Алмазы  увозят,  кормим  мы  их,
Чужих.
Бесы  миром  правят,
Бесы  души  травят,
Бога  не  боятся,
По  приказу  предают,
По  приказу  продают,
Землю  очищают,
Людство  истребляют.
В  бесовские  дни  душу  береги.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969268
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2022

Коляда!

     Відкриті  Небеса.
Сонце  завмерло.
Відвічна  боротьба    Добра  та  Зла.

https://youtu.be/BEXWds26FlQ
[youtube]https://youtu.be/BEXWds26FlQ[/youtube]
Чи  чули,  браття,  такую  новину:

Ірод  завзявся  на  Божу  дитину,

Ірод  завзявся  на  Божу  дитин[у].

Божая  Мати  про  цеє  все  знала,

Із  Сусом  Христом  в  чужий  край  тікала,

Із  Сусом  Христом  в  чужий  край  тікал[а].

Ой,  ішли  вони,  буйний  вітер  віяв,

Там  пан-господар  пшениченьку  сіяв,

Там  пан-господар  пшениченьку  сі[яв].

Різдвяне  меню.  Як  приготувати  кутю

—  Помагай,  Боже,  орати-сіяти,

Сьогодні  сієш,  завтра  будеш  жати,

Сьогодні  сієш,  завтра  будеш  жа[ти].

Сьогодні  сієш,  завтра  будеш  жати,

Прошу  не  зрадить  Божого  Дитяти,

Прошу  не  зрадить  Божого  Дитят[и].

—  Ой,  ідіте  ви,  лугами-берегами,

Я  не  зраджу  вас,  хай  Бог  буде  з  вами,

Я  не  зраджу  вас,  хай  Бог  буде  з  вам[и].

Божая  Мати  з  поля  не  ступила,

Пшениця  зийшла,  зийшла,  землю  вкрил[а],

Пшениця  зийшла,  зийшла,  землю  вкрил[а].

Божая  Мати  на  стежку  не  стала,

Пшениця  зросла,  зросла,  під  серп  впала,

Пшениця  зросла,  зросла,  під  серп  впал[а].

—  Ой,  чудо-диво,  —  пан-господар  каже.

Там  битим  шляхом  іде  військо  враже,

Там  битим  шляхом  іде  військо  вра[же].

—  Помагай,  Боже,  цю  пшеницю  жати,

Чи  не  йшла  сюдой  з  Дитиною  Мати,

Чи  не  йшла  сюдой  з  Дитиною  Мат[и]?

—  Ой  ішла-ішла,  буйний  вітер  віяв,

Як  я  тут  орав,  пшениченьку  сіяв,

Як  я  тут  орав,  пшениченьку  сі[яв].

Злютився  Ірод  та  й  став  лютувати,

Він  своїх  вояк  назад  повертати,

Він  своїх  вояк  назад  повертат[и].

Тоді  до  Мами  мовила  Дитина:

—  Буде  щаслива  вся  наша  Вкраїна,

Буде  щаслива  вся  наша  Вкраїна.






     Коляда  -  слов'янське  свято  зимового  сонцевороту  і,  мабуть,  однойменне  божество.  Зимовий  сонцеворот  припадає  на  25  грудня.  А  свято  Коляди  справляють  з  25  грудня  по  6  січня  (Велесів  день).  Свято  Коляди  інакше  називають  Дажбожий  день  або  Карачун.
         Вважається,  ім'я  Коляда  походить  від  слова  Коло,  тобто.  колесо  по  сучасному.  Від  нього  ж  походить  і  слово  Сонце  (Коло  -це).  Фактично  у  Коляду  святкували  свято  Сонця.  Вважалося,  що  світило  нерозривно  пов'язане  з  долею,  тому  людина  просила  про  допомогу  його,  коли  переслідували  його  труднощі  та  невдачі.  Також  сонце  мало  протистояти  злу,  мороку  та  холоду.

Таким  чином,  слов'янське  свято  Коляда  та  виконання  колядок  –  це  обряди,  присвячені  богу  сонця,  які  показують  особливе  ставлення  наших  предків  до  світила.

Імовірно,  що  Коляда  споріднена  з  колодою,  запаленою  прядивом,  як  символ  спаленого  козла.  Сонце,  що  народжується,  виступає  в  образі  дитини.  Немовля  -  це  диск  Сонця,  що  здавна  називається  Коло.  Немовля  Коляду  захоплює  відьма  Зима  і  перетворює  його  на  вовченя.  Коли  знімуть  з  Коляди  вовчу  шкуру  і  спалять  її  на  весняному  вогні,  Коляда  постане  у  всій  красі.  І  Сонце  відправляють  на  возі  на  південь,  зустрічати  весну.
Карачун.
Він  народився  на  світ,  коли  Сварог  кував  світ  у  своїй  ковалі.  З'явився  Карачун  у  темряві  Наві,  від  тіні  та  темних  помислів  перших  живих  істот.  Божество  увібрало  в  себе  всі  найгірші  звички  людей  і  стало  уособленням  смерті.  Головне  прагнення  Карачуна  —  знищити  все  світле,  добре  і  живе,  що  є  у  світі.
 Саме  це  божество  вшановували  древні  слов'яни  найдовшої  ночі  року.  Карачун,  Крачун,  Керечун  —  злий  дух  має  безліч  імен.  Слов'яни  вважали  Карачуна  покровителем  лютих  морозів  та  моторошного  холоду.  Коли  наступали  стійкі  зимові  холоди,  вважалося,  що  Корочун  вступив  у  свої  права  та  володіє  світом.  Дослідники  язичницьких  вірувань  вважають,  що  Карачун  –  це  друге  ім'я  Чорнобога  чи  інше  обличчя  Кощея.Грізний  Карачун  -  злий  дух,  божество  смерті,  що  наказує  взимку  та  морозами.  Саме  він  вкорочує  світлий  час  доби,  змушуючи  денний  час  йти  у  зворотний  бік,  поступаючись  ніччю.Символами  духу  вважають  його  вірних  слуг  —  ведмедів  та  вовків.  Грудень,  найхолодніший  місяць  на  рік,  і  сьогодні  називають  вовчим.  Стародавні  вірили,  що  саме  ці  тварини  говорять  Карачуну,  коли  йди  на  землю  і  твориш  свої  лихі  справи.  Ведмеді-шатуни  ходили  густими  лісами  і  викликали  сильні  снігові  бурі,  білі  вовки  вили  злими  завірюхами  і  замітали  все  навколо  снігом.  Коли  помічники  створили  свої  темні  справи,  їхній  господар  вступав  у    свої  права.За  два  тижні  до  Карачуна  тривав  Час  Мовчання.  Люди  віддавали  борги,  вибачалися  за  нанесені  образи,  прощали  самі.  Намагалися  тримати  помисли  чистими,  акуратно  підбирали  слова  для  виразів.  У  їжі  себе  обмежували,  тіло  утримували  в  чистоті.  Стародавні  робили  все,  що  увійти  у  новий  рік  праведними,  без  вантажу  незавершених  справ  та  непрощених  образ.  Тим,  хто  не  дотримувався  традиції,  загрожувала  безумство.
Стародавнього  бога  Карачуна  слов'яни  шанували  найкоротшим  днем  ​​року  —  «карачун»,  22  грудня.  Вважається,  що  у  цей  день  ворота  між  Навью  та  Яв'ю  широко  відчинені,  рух  навколо  зупиняється,  хід  Сонця  завмирає.
Найдовшої  ночі  Карачун  гуляв  по  землі  і  сковував  усе  морозом.  Цієї  ночі  слов'яни  сиділи  вдома,  у  родинному  колі  та  однодумців.  Показувати  носа  на  вулицю  цього  дня  було  заборонено,  щоб  не  бути  замореним  морозом.
Саме  цього  дня  у  давніх  слов'ян  розпочинався  перший  місяць  і  нового  року  –  Колядень.  Тут  же  відзначали  і  різдво  Коляди,  яке  втілювало  Сонце.  Святкування  Свят  -  Різдва  та  Нового  року  -  розтягувалося  на  21  день  і  було  наповнене  веселощами,  смачною  їжею  та  магією.
Отже,  астрономи  кажуть,  що  2022  року  зимове  сонцестояння  відбудеться  21  грудня  о  23:48  за  київським  часом.  .  Саме  з  цієї  хвилини  день  почне  збільшуватись,  наближаючи  нас  до  весни.
Астрологи  стверджують,  що  день  сонцестояння  –  гарантований  день,  коли  кожна  людина  може  круто  змінити  свою  долю.  У  народі  кажуть:  "Після  сонцевороту  хоч  на  курячий  крок,  та  прибуде  день".  Це  означає,  що  і  зміни  на  краще  не  "впадуть  як  сніг  на  голову",  все  відбуватиметься  поступово,  але  неухильно.  І  якщо  ви  помітите  найменші  зміни  на  краще,  радіти  і  дякувати,  то  з  кожним  днем  ​​вони  ставатимуть  все  яскравішими  і  відчутнішими.  Головне,  саме  в  цей  день  прийняти  важливі  рішення,  дати  собі  обіцянки,  і  визначити  цілі,  а  далі,  з  кожним  днем,  який  ставатиме  все  довшим  і  довшим,  ваші  успіхи  будуть  все  більшими  і  вагомішими.
Тому,  дорогі  українці,  давайте  зберемо  всю  нашу  енергію  і  круто  змінимо  долю  свого  міста  і  своєї  країни.  Принаймні  визначимо  цілі  –  і  все  у  нас  буде  добре

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969222
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2022

Жернова.

           Пентаграма  –  потужний  символ,  що  представляє  дію  Вічного  Духа  та  Чотирьох  Елементів  під  Божественним  керуванням  літер  імені  Yeheshuah.  Елементи  як  такі  у  символі  Хреста  управляються  YHVH.  Але  якщо  додати  букву  Шин,  що  представляє  Руах  Елохім,  Божественний  Дух,  то  Ім'я  набуває  звучання  Yeheshuah  або,  якщо  букву  Шин  помістити  між  керуючою  Землею  та  іншими  трьома  буквами  Тетраграматона,  то  ім'я  починає  виглядати  так  –  Yehovashah.
Тому  з  кожного  внутрішнього  кута  Пентаграми  виходить  промінь,  який  є  випромінюванням  Божественного.  І  тому  її  називають  Палаючою  Пентаграмою,  або  Зіркою  Великого  Світла,  на  підтвердження  того,  що  в  ній  можна  виявити  сили  Божественного  Світла.
На  думку  Ізраїля  Регарді,  якщо  Пентаграму  малюють,  як  добрий  символ,  тоді  її  слід  зображати  з  одним  кінцем,  спрямованим  нагору  і  що  представляє  управління  Божественного  Духа.  Якщо  ж  вгору  спрямовані  два  кінці,  то  це  злий  символ,  який  стверджує  управління  матерії  над  Божественним  духом,  який  насправді  повинен  керувати  нею.  Стеж,  щоб  ти  цього  не  робив.
Все  ж  таки,  якщо  виникає  необхідність  працювати  або  спілкуватися  з  Духом  —  злим  за  своєю  природою,  щоб  увесь  цей  час  він  залишався  перед  тобою,  не  завдаючи  вам  шкоди,  тоді  слід  використовувати  символ  перевернутої  Пентаграми.  Як  ти  чудово  знаєш,  у  тебе  немає  права  завдати  шкоди  навіть  злому  Духу,  нехай  навіть  ти  бажаєш  задовольнити  цікавість  чи  примху.  У  такому  разі,  ти  маєш  спрямувати  лезо  свого  магічного  меча  на  єдиний  нижній  кінець  Пентаграми  і  тримати  його  в  такому  положенні,  поки  ти  не  дозволиш  йому  піти.  І  ще  не  слід  ображати  злих  духів.
Якщо  ти  малюватимеш  Пентаграму,  щоб  використовувати  її  як  символ,  тобі  слід  креслити  її  на  основі  кольорів,  що  відповідають  кольорам  Землі.  Усередині  Пентаграми  необхідно  намалювати  її  знак:  Колесо,  Лева,  Орла,  Бика  або  Людини,  і  кожен  має  кут,  яким  він  керує.
     «Пентаграма,  яка  в  гностичних  школах  називається  Палаючою  Зіркою,  є  знаком  інтелектуального  всемогутності  та  самодержавства.  Це  зірка  магів;  це  знак  Слова,  яке  створило  плоть,  і,  згідно  з  напрямом  її  променів,  цей  абсолютний  магічний  символ  представляє  впорядкованість,  або  безлад,  Священного  Ягня  Ормузда  і  Святого  Іоанна,  або  проклятого  цапа  Мендеса.
Це  освячення  чи  профанація;  це  Люцифер  чи  Венера,  зірка  ранкова  чи  вечірня.  Це  Марія  чи  Ліліт,  перемога  чи  смерть,  день  чи  ніч.
Пентаграма  з  двома  висхідними  кінцями  представляє  Сатану  як  козла  на  шабаше;  коли  сходить  один  кінець  –  це  знак  Спасителя.
Пентаграма  -  це  фігура,  що  зображує  людське  тіло,  що  має  чотири  члени  та  одну  точку,  що  представляє  голову.  Голова  людської  фігури  внизу,  звичайно  ж,  представляє  демона  —  тобто  інтелектуальне  повалення,  безладдя  чи  божевілля».



[b]Тотальный  контроль,
Полное  обнуление,
Неуправляемое  истребление.
Пентаграммы  вверх  ногами,
Умирайте  черти  сами.[/b]


https://www.youtube.com/watch?v=QCJ6ETR9ksk

P.  S.  Никто  не  хотел  умирать.

   Традиційні  сатаністи  вважають,  що  ім'я  Бафомет  має  значення  «Пані/Мати  крові»  —  володарка,  яка  часом  омиває  свої  руки  в  крові  ворогів  і  чиї  руки  обагріті  кров'ю.  Імовірно,  це  ім'я  походить  від  грецької,  а  не,  як  іноді  говориться,  від  атичної  форми  слова  -  мудра.  Таке  використання  терміна  як  «Мати/Пані»  було  досить  поширене  у  пізніших  грецьких  алхімічних  текстах  —  наприклад,  у  «De  Mysteriis»  Ямвліха,  щоб  показати  одержимість  матір'ю  богів.  Асоціація  Бафомет  із  Сатаною,  найімовірніше  починається  з  X  чи  XI  століття.  Однак  Традиційне  зображення  Бафомет  -  зріла  жінка  (часто  зображена  оголеною  і  сидить  на  купі  черепів)


Перевернута  пентаграма  це  більш  ніж  перевертання  всього  праведного,  воно  також  вбирає  все  заборонене,  темне,  і  по-справжньому  небезпечне.  Вона  уявляє  становлення  себе  як  Володаря,  який  не  схилиться  ні  перед  ким  і  зруйнує  все,  що  перешкоджає  Сходженню.  ЛаВей  написав  символ  Бафомета  ім'ям  Левіафана  на  івриті,  іменем  змія  водних  глибин.  Можливо,  було  б  доцільніше  вписати  ім'я  іншого  Наслідного  Принца  Ада,  Беліала  —  «Без  Господаря».


 Сигил  Бафомета  (англ.  The  Sigil  of  Baphomet  [ðə  ˈsɪdʒəl  ʌv  ˈbæfɵmɛt])  —  сатанинский  сигил,  официальный  символ  Церкви  Сатаны.  Являет  собой  перевёрнутую  пентаграмму  с  вписанной  в  неё  головой  козла  или  овна  (так  называемого  «Козла  Мендеса»).
https://tannarh.wordpress.com/2014/04/14/%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B0%D1%8F-%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%BC%D0%B0/

       Пряма  Пентаграма  символізує  людину,  яка  має  п'ять  кінцівок.  Верхній  кут  відповідає  голові  досконалої  людини  або  стихії  духу,  яка  повинна  спрямовувати  чотири  найпростіші  стихії.Але  дух  може  бути  будь-яким  як  світлим,  так  і  темним.  Дух  -  це  принцип  свідомості,  свобода  індивіда  відокремлювати  себе  від  об'єкта  та  усвідомлювати  його.  Дух  є  світлом  свідомості,  яке  дозволяє  зірвати  сіру  маску  з  прихованої  реальності  та  розрізняти  об'єкти.  Дух  –  це  свобода  усвідомлювати,  це  сам  принцип  свідомості,  найточніше  виражений  словами  апокрифічного  Євангелія,  настільки  улюбленого  Карлом  Юнгом:  «О,  людина,  якщо  ти  знаєш,  що  твориш,  ти  благословенний,  але  проклятий  і  порушник  закону  ти,  якщо  не  знаєш,  що  твориш».

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969143
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2022

Волна, волна, волна….

[b]Враги  везде![/b]

"Ртуть"  не  ртуть,
Все  это  жуть!
Братский  клин-
Кровавый  блин.
Мельница  войны  -
Планы  Сатаны.
Одни  враги!
Убей!  Умри!
Жги!
"Ртуть"  не  ртуть,
Все  это  жуть!
Резиденты,  агенты,
Мертвецы.
Довели,  ведут,  жуть.
В  плен  не  берут,
Живыми  жгут.
Планы  войны  исполняем  все  мы.
Наши  дни  сочтены?
"Ртуть"  не  ртуть,
Все  это  жуть!
Убей!  Умри!
Жги!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969136
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2022

́Абсурдное существование.

Вы  отброшены,
Вы  в  тени.
Вы  вне.
Иллюзорные  сны.
Не  будет  пробуждения.
Там  где  ты  там  и  тюрьма.
Игра  в  исчезновение.
Уменьшаем  значение.
Коридоры,  лабиринт,
Кому  то  открыли,
Кому  то  закрыли.
О  ком  то  забыли.
Тени  в  тени
Вы  в  пути.
Невозможность  возвращения,
Лабиринты  заблуждения.
Неподвижность  движения.
Самоисцеление.
Бытие.
Почти  все.
А  зачем?
Вопрос  батарейки.
Без  исключения.
Заключение.
Без  вины  и  причин.
Ты  губитель  себя.
Начальники  вне  и  внутри.
Пам'ять  сотри,  корми.
Жажда  растет,  не  пройдет.
Бойся  пробуждения.
Не  слушай  души.
Сценарий  расписан.
Нить  потянули,
Тебя  затянули.
В  клубке.
А  где  же  рука,  что  была,
Что  сжимала?
Устала?
Где  то  в  тени.
В  чей  то  х...ни.
Отпусти.
Не  повторяй.
Не  зови.
Ничего  нет.
Потушен  свет.
Мы  в  отражении  себя.
Просветление  чужого  я.
Носи  воду.  Руби  дрова.
Иллюзорность  тебя.
Вечная  темнота.
Борьба  с  собой  это  война.
Борьба  за  мир  -  крик  ради  тишины.
Любая  война  -  война  против  себя.
Борьба  -  часть  обмана.
Вечный  обман.
Привычки  саморазрушения,
Вера  своего  погребения.
А  жизнь  внутри
Просто  маску  сними.
То  чему  сопротивляемся  усиливается  за  счет  сопротивления.
Те  от  кого  отдаляемся  ослабевают  теряя  терпение.
В  царстве  теней  тел  отражения,
Ты  в  нем  и  я,
Все,  что  вокруг  лишь  отражения.
Лишь,  что  внутри  имеет  значение.
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969081
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2022

Как прекрасен этот мир, расцветет тут все без них.

Бедность  поверьте  красит  людей,
Насколько  бедней,  настолько  й  щедрей.
Эй,  олигархи  пора  быть  скромней,
Жизнь  коротка,  придут  ведь  за  ней.  

В  каждом  всегда  есть  красота.
Вот  й  ощутите  все  это  сполна.
В  мире  безумства  мы  жизни  влачим,
Алчности  ядом  весь  мир  заразим.

Есть  милосердие  и  доброта,
Что  для  богатых  -  пустые  слова.
Древо  желаний  в  них  проросло,
Желчью  кровавой  наполнило  все.

В  мире  небесном  подул  ветерок,
Песчинки  у  вечность  он  уволок.
Остался  лишь  камень  в  подножья  горы,
Взгляд  ты  на  небо  мой  друг  подними.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968968
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2022