oreol

Розові щічки. Теплі рукавички.

Через  осінь,  навпростець
Щіпа  ручки  морозець.
Вже  червоні  щічки  й  носик,
Він  ще  дуще  нас  морозить.

Струм  по  пальчиках  іде,
Морозець  своє  бере.
Холодає  на  дворі
Та  не  страшно  дітворі.


Термоодяг  в  них  легенький,
Рукавички  в  них  мягенькі.
Їм  зима  вже  не  страшна,
Метушиться  дітлашня.

Навіть  хмарки  ,  що  похмурі,
Посмішки  в  них  визивають,
Мов  ті  коники  стрибають
І  біжать  гуртом  кудись,

Ти  на  них  лиш  подивись,
Оптимізмом  зарядись.
Їм  погода  не  страшна,
Гра  постійна  й  метушня.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998999
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2023

Дітки.

Через  осінь,  навпростець
Щіпа  ручки  морозець.
Вже  червоні  щічки  й  носик,
Він  ще  дуще  нас  морозить.

Струм  по  пальчиках  іде,
Морозець  своє  бере.
Холодає  на  дворі
Та  не  страшно  дітворі.


Термоодяг  в  них  легенький,
Рукавички  в  них  мягенькі.
Їм  зима  вже  не  страшна,
Метушиться  дітлашня.

Навіть  хмарки  ,  що  похмурі,
Посмішки  в  них  визивають,
Мов  ті  коники  стрибають
І  біжать  гуртом  кудись,

Ти  на  них  лиш  подивись,
Оптимізмом  зарядись.
Їм  погода  не  страшна,
Гра  постійна  й  метушня.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998998
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2023

Давно читали Капитал, вот в мире весь народ й восстал.

Саксы  вместе  с  Ватиконом
Вновь  ведь  грабят  ваши  страны.
Пора  с  колен  подняться  вновь,
Как  можно  быть  для  них  рабом.

Что  бы  этой  массой  управлять,
Они  должны  вас  истреблять.
Толпу  зомбируя,  внушают,
Вас  держат  ведь  всегда  в  узде,  одни    колонии    везде.

Пора  с  колен  подняться  вновь
Толпе  голодных  и  рабов.
И  пирамиды  все  разрушить
И  деньги  взять  и  запретить.

Пора  давно  по  правде  жить.
И  отменить  царей  й  владык,
Пусть  сами  учат  свой  язык.
Пусть  поле  пашут,  сад  растят,

Их  дети  пусть  как  все  едят.
Не  нужно  нам  господ  й  царей,
По  встань  народ,  вставай  с  колен.
Зачем  тебе  их  олигархи  ?

Зачем  руины,  смерть,  разруха  ?
Зачем  оковы  и  короны  ?
Зачем  приказы  псих  больных,
Страшно  жить,  притих  ?

Вставай  с  колен,
А  то  и  встать  ведь  не  дадут.
Вампиры  кровь  горячей  пьют.
Они  ведут  с  тобой  войну,

Могилы  роют  и  труну.
Твоими  роют  лишь  руками
И  богатеют  только  сами.
Твоей  победы  ведь  не  ждут,

Веками  кровь  лишь  пьют  и  пьют.
Вставай  с  колен,
Сорви    с  них  маски,
Притих,  конец  последней  сказки?

 
Кому  то  мои  стихотворения  могут  показаться  выносящими  мозг,  утопичными  или  политическими,  сразу  скажу  ни  то  ,  ни  другое,  просто  человек  это  приемник  информации.  Самое  удивительное    и  страшное  наверное  то,,  что  искусственный  интеллект  что  внедряется    в  управление  людьми,миром  и  протекающими  в  нем  процессами.  То  о  чем  пишу  оказывается  приходит  не  в  мой  только  разум,  просто  я  не  читал  и  е  видел  этих  идей  и  мнений,  а  они  не  новы,  к  примеру  сегодня  после  написания  стиха  посмотрел  два  видео,  они  подтверждают  все  написанное  мной.
https://www.youtube.com/watch?v=gr9rQw-jwsw
https://www.youtube.com/watch?v=AECSV51a-ME

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998852
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2023

Мы - паразиты

Пара-  пара-
Паразиты
И  от  взора
Все  сокрыто.

Паразиты  ты  и  я,
В  паразитах  вся  земля.
Кровопийцы,  тараканы
И  повсюду  наши  кланы.

Сатана  он  не  в  Аду,
Он  внутри,
Из  людей  плодит  орду.
Сам  себе  ты  в  откровение,

Ощути  свои  хотения.
Мы  -  лишь  руки  Сатаны,
Нами  правят,  но  они
Все  ведь  нашими  руками

Засоряют  мир  грехами,
Мы  работаем  на  них,
Убиваем  тоже  мы,
Мысли  наши  и  слова,

А  дела?
Церковь  церквой  подменяем,
А  она  ведь  на  крови,
Мы  для  деток  палачи.

Вы  еще  не  ужаснулись,
Вы  за  счет  других  живете,
Плоть  детей  в  причастие  жрете,
Кровь  младенцев  сладко  пьете.

Пара-  пара-
Паразиты.
И  для  вас  все
Шито  крыто.

Их  мы  видим  не  себя,
Но  по  сути  мы  ж  такие,
Для  Земли  мы  есть  чужие.
Истребляем  все  и  всех.

Жалок,  жалок  человек.
В  Украине  вновь  война  -
Правит  балом  Сатана.
Генофон  богов  им  страшен,

Вашими  они  руками,
Что  СС  не  совершило,
Вы  закончите  незримо.
Паразиты  на  Земле.

Предадут  всех  нас  везде,
Лишь  на  Бога  уповаем,
Он  в  груди  -  мы  точно  знаем.
Бога  в  сердце  пробудив  Сатану  мы  изгоним.

Бог  с  рождения  
Ты  и  я,
Нам  не  нужен  Сатана,
Его  церкви  й  президенты,

Мы  для  них  лишь  дивиденды.
Паразитов  изгони,
Бога  ген  ты  пробуди,
Вечность  душ  скорей  узри.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998848
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2023

Ніхто не покаївся й досі .

Що  не  трапиться  з  тобою,
Що  завдасть  тобі  лиш  болю?
В  кого    поміч  завжди  просиш  ?
Хто,  щоб  спас  і  захистив  ?

Ти  дав  згоду  й  його  вбив.
Камінь  в  Бога  хто  кидав?
Та  ногами  хто  топтав?
Хто  свій  гріх  цей  іскупив  ?

А  за  що  ?
За  те,  що  вчив?
Лікував  та  рятував,
Що  життя  всім  вічне  дав.

То  чи  люди  то  були  ?
То  чи  в  Бога  віриш  ти  ?
Що  за  те,  що  ви  зробили,
Ви  тут  жити  заслужили  ?

Світ  хто  може  дарувати  ?
Та  народи  убивати.
В  різних  вірите  Богів
Та  не  бачите  гріхів.

Ватікан  чому  тут  править  ?
Кого  Бог  тут  викривав  ?
Золотий  тілець  же  в  храмі,
Бог  в  крові,  навколо  драма.

Око  вирвали  і  руку,
Щоб  терпів  страшенні  муки.
Кожу  зі  спини  стесали,
Потім  взяли  й  розіп'яли.

Щоб  і  дихати  не  зміг,
Проковтнув,  щоб  і  язик.
Честь  коли  така  для  Бога,
То  куди  вам  всім  дорога  ?

З  книг  про  зір,  астрономічних
Ваш  пастух  зробив  Завіт,
Ви  за  це  йому  платіть,
Вічно  в  вірі  ви  служіть.

Він  печаті  скрізь  наклав,
Віру  нову  ввів  в  ваш  храм.
Служите  ви  Сатані,
Ви  раби,  він  на  коні.

Спис  як  долю  простягає,
Тіло  Бога  розриває.
Зжалились  вони  над  ним,
Вічність  болі  перед  ним.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998710
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2023

Все сплановано, все в цій системі давно договорено.

Китайский  император  Цинь  Шихуанди  повелел  собрать  почти  все  книги  в  Китае  и  сжечь  их.  Эта  акция  была  логическим  продолжением  внутренней  политики  императора.  Шихуанди  был  первым  императором  Китая,  правителем,  прекратившим  междоусобные  войны  и  собравшим  множество  земель  в  одно  государство.  «В  третьем  веке  ДО  НАЧАЛА  НАШЕЙ  ЭРЫ...  едва  была  построена  “первая  ЗНАМЕНИТАЯ  ОГРАДИТЕЛЬНАЯ  СТЕНА”,  начались  стремления  китайских  вельмож  расчленить  ТОЛЬКО  ЧТО  ОТГОРОЖЕННОЕ  ГОСУДАРСТВО  на  отдельные  части,  и  они  сослались  на  древние  книги...  И  вот  из-за  этого  ВСЕ  КНИГИ  В  КИТАЕ  БЫЛИ  УНИЧТОЖЕНЫ  ПО  ПРИКАЗАНИЮ  ИМПЕРАТОРА»  [544],  с  123.

Итак,  в  III  веке  до  нэ.  произошло  два  важных  события:  построили  Великую  китайскую  стену  и  сожгли  книги.  Когда  построили  Стену?  Как  мы  уже  видели,  ее  построили,  скорее  всего,  В  КОНЦЕ  XVII  ВЕКА  НОВОЙ  ЭРЫ.  Примерно  сто  лет  спустя  манжуры  устроили  ГРАНДИОЗНЫЙ  СБОР  И  ПЕРЕСМОТР  ВСЕХ  КИТАЙСКИХ  КНИГ.
 https://www.titanium.lv/kak-kitaj-sovershil-glavnuyu-oshibku-v-istorii-svoej-tsivilizatsii/
http://pravitelimira.ru/biograf/bio_c/cin_shi.php
https://gazeta.ua/ru/articles/history/_kenigsbergskuyu-letopis-sfalsificirovali-petr-i-i-ekaterina-ii-belinskij/508685





Напевно  це  не  випадково,
Що  мовить  в  тексті  кожне  слово.
Кроваве  дійство  оживає,
Побачене  нас  ужасає.

Блукає  в  вічності  планета,
А  я  кажу  вам  по  секрету  -
На  трьох  китах  стоїть  вона
Та  править  бал  тут  Сатана.

З  інших  світів  сюди  спустився,
В  пещерах  душі  взяв  й  оселився.
Своїм  егоізмом  його  пробудили,
Маренням  влади  його  воскресили.

Штучний  з  безодні  прийшов  інтелект,
Тупим  науковцям  від  нас  лиш  респект.
Написані  тексти  вони  воскресили,
Творіння  бездушні  в  цей  світ  і  впустили.

Ви  всі  забули  -  люди  творці,
Майбутнє  віддали  залізній  руці.
Невидимий  ворог  на  землю  зійшов,
Підтримку  в  байдужих  тут  він  знайшов.

Що  вас  чекає  -  Армагедон  ?
До  Сатани  вам  тоді  на  поклон.
Жалю  й  пощади  даремно  чекати,
Зняли  останні  нажаль  ви  печаті.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998707
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2023

Колонія нестрогого режиму.

Хто  не  воює  -  світом  володіє,
Війна  то  прояв  лиш  безсилля.
На  сильного  ніхто  не  нападе,
А  сильний  -  той  прихватить  і  чуже.

Того,  що  було
Більше  вже  не  буде,
Чомусь  не  бачать
Це  наівні  люди.

Світ  інший  вже  давним  давно,
А  вам  чомусь  показуть  старе  кіно.
Економічно  все  переділили
І  території  підступно  захватили.

Поки  ви  всі  дрімали  в  ейфорії,
Вас  всіх  давно  покинули  всі  мрії.
Ви  в  стані  наркотичного  спяніння,
Назад  повернення  не  буде

Пора  це  зрозуміти  добрі  люди.
У  кожного  свої  є  інтереси.
Одні  звязки  за  вас  же  розірвали
І  договір  таємний  цей  уклали.

Назад  повернення  не  буде,
Хто  сильний  -  той  і  править,  добрі  люди.
Духовність  в  землю  втоптано  давно,
Повсюду  з  голівуду  йде  кіно.

Не  має  єдності  ні  в  заходу,  ні  в  сходу,
Не  має  вже  давно  єдиного  народу,
Давно  всіх  розділили  і  стравили,
На  смерті  всі  багатства  й  заробили.

Хто  сильний  -  той  для  вас  партнер,
Наівні  -  то  є  Люцифер.
У  слабого  партнерів  не  буває,
Кроля  лисиця  й  вовк  лиш  обдирає.

Поки  програм  і  дій  від  вас  не  буде,
Ви  всі  в  халепі,  слабкі,  просто  -  люди.
Немає  єдності  -  то  і  нема  й  народу,
Не  вільні  ви  і  ними  не  були.

Чуже  усе,  а  ви  -  то  їх  раби.
Земля,  ресурси  все  то  є  не  ваше,
Ваші  борги,  ви  -  то  раби,
Не  вільні,  над  вами  є  пани.

За  вас  всі  рішення  віками  тут  приймають,
Вас  розділяють,  вас  тут  обкрадають.
А  ви  -  воли,  наказ  -  роби,  наказ  -  помри,
Указ  -  ви  всі  -  раби.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998595
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2023

Як буде потрібно….

Як  буде  потрібно
Тебе  я  знайду.
Мені  не  потрібно
Я  далі  іду.

Лебеді  в  небі  
Махають  крильми,
Потік  лиш  піймали
І  попливли.

Як  буде  потрібно,
Кому  і  навіщо.
Люди  наівні,
Впевнені  й  грішні.

Гординя  давно
Підмінила  крило,
Людина  летить
Комусь  лиш  на  зло.

Чи  по  потребі
З  неба  манна  впаде,
Собі  щось  внушили,
Життя  ж  пропливе.

Лебеді    в  небі
Махають  крильми,
В  ефірному  часі
Порхають  вони.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998594
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2023

Ціна помилки

Ціна  помилки  -  чиєсь  життя,
Один  зробив,  а  вас  -  нема.
Хто  винен  в  цьому  -  вчителі,
Зомбують  всіх  і  вас  і  їх.

Хто  винен  -  п'яте  колесо,
Колона  продажна,  зомбо  язик,
Кожен  із  часом  до  нього  вже  звик.
Чуже  вони  вашим  роблять  чомусь,

Кожен  в  це  вірить,
Я  лиш  сміюсь.
Таблетка  червона  у  лівій  руці,
Таблека,  що  синя  у  іншій  руці.

Ніби  помилка  ця  не  свідома,
До  чого  призвела  -  всім  це  відомо,
Ми  віримо  їм  щомусь  підсвідомо,
Кібер  програми  ,  коду  помилки,

Нео  політики  то  алгоритми.
Що  було  -  зруйнуєм,
Більшість  -  уб'єм,
Ми  не  потрібні,  в  утил  всі  ідем.

Клонуємо  нове  ми  покоління,
Нам  всім  так  потрібна  інженерія,
Робот  простий  нас  не  влаштує,
Мов  би  живий  хай  поряд  крокує.

Нема  в  нього  мами
Й  татка  нема,
Він  -  лиш  слуга.
Війни  нові    знову  ідуть,

Так  до  прогресу  стадом  всі  йдуть.
Прогрес  -  то  могила,  відомо  давно,
Нові  міста  -  тільки  в  кіно,
Руїни  і  попіл  людство  чекають,

Усе  це  вже  пишуть,  спостерігають.
Пишуть  і  пишуть,ти  вже  прийшов,
В  цифро-концлагер  давненько  зайшов.
Хто  помилився  нам  не  відомо,

На  вчителя  спишем
Все  це  підсвідомо.
Крайнього  завжди  козла  ми  знайдем,
В  біомайбутнє  з  боями  ідем.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998521
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2023

Все буде добре.

Птахи  зимою  -  не  співають,
А  люди  мерзнуть  і  страдають.
Наівні  перемоги  ждуть,
Снарядів  просто  не  дають.

Перемогли  б,
Аби  не  ви,
Як  би  наказ  той  не  дали,
Донбас  бандитам  не  здали  б

І  мирно  всі  давно  жили  б.
Є  два  народи,  не  чужі
І  є  над  ними  дві  братви,
На  публіку  лише  працюють,

Свої  ж  народи  бо  грабують.
Землю  й  доходи  не  поділять,
Землі  ресурсів  мало  їм,
Кордони  щоби  укріпити.

Доти,  заслони  спорудити,
Вони  усе  розмінували,
Без  бою  ворогу  все  здали,
А  ворог  взяв  й  замінував,

Так  полководець  воював,
Вам  не  відомо  -  ворог  всюди,
Кожен  чекає  свій  кусок,
Шматок  чужого  в  свій  куток.

Общак  злочинців  наповняєм,
Мовчки  колоду  не  міняєм,
Самі  себе  хай  вибирають,
Закон  злочинний  сповіщають,

А  ви  -  воли,
А  ви  -  раби,
Воюй  за  них,  на  смерть  іди,
А  вижив,  то  на  них  роби.

Хто,  генерали  в  бій  ідуть,
Своїх  синів,  кумів  ведуть  ?
Всі  олігархи  за  кордоном,
Недоторканні  -  за  кордоном,

А  сім'ї  де  ?
На  сонці  видно  перегрілись,
Тому    напевно  і  сказились.
А  хто  залишиться  ?
Вони  і  їхні  кумоньки,  куми.

А  ви  ?
Снарядів,  мін  не  вистачає,
Кінця  не  видно  цій  війні  ?
Щаcливо  жили,  ви  не  знали  ?

Поки  вони,  поки  вони....
Підступно  владу  не  забрали,
Все  розвали,  все  здали
І  вас  під  кулі  завели.

Вони  ж  давно  всі  в  стороні,
Всі  їхні  діти  на  коні,
Мілліардерами  в  мить  стали,
Бо  вас  вони  без  бою  здали.

Все  буде  добре,
Все  пройде,  
Пустиня  знову  зацвіте,  замайоріють  знов  вони,
Червоні  маки  -  слід  війни.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998310
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2023

Царь Кащей над златом чахнет, птичку в клетку посадил, петь он птичке запретил.

Бессмертный  Кащей
Над  златом  чахнет,
Трехглавый  змей
В  огне  летит.

Как  прежде  речка  вновь  бежит.
А  птички  поют  и  поют,
Гармонизируют.
Им  нету  дела  до  злата  и  власти,

Им  чужды  людские  падкие  страсти.
Эфир  очищают,  эфир  наполняют,
Гармонию  слышат,  о  как  же  поют.
А  зомби  на  смерть  слепо    идут.

Хаос  и  шум,
Страх  и  огонь,
Крики,  рокот,
Слезы,  стон.

Лишь  птицы  поют,  
Эфир  берегут,
Мир  и  блаженство
Живым  всем  несут.

Звуком  ласкают,
Звуком  зовут,  
О  как  же  божественно
Птички  поют.

Люди  глухие,
Люди  слепые,
Люди  кроты,
Норы  вновь  роют,  жизнь  ,  что  б  спасти.

Люди  не  слышат,
Они  не  поют,
Чужое  вновь  делят,
За  смертью  идут.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998240
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2023

Жертвоприношение иному Богу ( Сатане)

   В  СССР  было  20  млн.  коммунистов,  они  клялись  защищать  светлое  будущее  и  где  они  ?  Стали  олигархами.  Все  ?  Страну  продали,  Родину  предали,  глотки  друг  другу  грызут  под  оплески  жыдовского  закулисья.  Кровавое  будущее  какая  утопическая  религия  всем  предрекает  ?  Какому  Богу  вы  молитесь  смертные?

[url=""]https://www.youtube.com/watch?v=9am45f_qRWw[/url]


Флажки  на  карте  вместо  городов,
Деяния  людей  или  скотов  ?
Отнять  у  матерей    детей,
Послать  на  смерть,  отдав  приказ  -  убей.

Фашизм  идет  вновь  у  Европу,
Кто  преградил  ему  дорогу?
И  кто  его  туда  направил  ,
Кровавым  этим  балом  правит  ?

Кто  пропаганду  здесь  ведет,
Тот  сам  в  тот  Ад  ведь  не  идет.
Кто  кровь  из  тел  всю  исчерпал,
Кто  убивать  приказ  отдал?

Ваш  сын  сгорел  живым  в  Аду  ?
Какому  служите  царю?
То  как  живете  ,  это  жизнь?
Смеетесь,  крови  напились?

Не  ваши  эти  города,
Но  ваши  дети  -  прах  всегда,
А  во  главе  вас  мертвецы,
Вы    безголовые  слепцы.

Флажки  на  карте  -  вот  победа,
Не  стыдно,  нету  больше  деда.
В  вас  нету  больше  и  детей,
Путин  тиран,  ему  видней.

Мертвый  тиран  вновь  миром  правит,
За  каждым  камера  следит,
Донос  сосед  ведь  вновь  строчит,
Войны  машина,  зверь  рычит.

Кадры  из  прошлой  всемирной  войны,
Но  не  наказаны  ведь  палачи.
Бомбы  из  неба  кто  распылил,
Кто  миллионы  тогда  истребил  ?

Человечество  прогнило,
Сострадания  в  нем  нет.
Что  творят  не  понимают,
Яму  детям  ведь  копают.

Флажки  на  карте  вместо  городов,
Нету  больше  в  вас  сынов.
Вызженно,  истреблено...
Почему  ?  Зачем?  За  что?

Кто  хоть  раз  остановил  ?
Кто  войну  предотвратил  ?
Вас  она  ведь  не  коснулась,
Вы  еще  не  содрогнулись  ?

Ваше  тело  не  в  огне,
Смрад  от  этого  ж  везде.
Флажки  на  карте  вместо  городов,
Деяния  чужих  сынов?

Миллионы  импотентов,
Миллионы  слуг,  обслуги,
Где  же  люди?
Революции  все  сверху,  власть  тиранов  по  наследству.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998177
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2023

Живите своей жизнью, а не жизнью других, жизнью сети.

Мир  иной,
Он  близко,
Рядом  с  тобой.
Негативные  программы,
Зеркальный  планшет,
Они  тут,  вас  же  нет.
Наблюдение,  контроль,
Льется  кровь  !
Мертвецы  живыми  правят,
Умом  разум  людям  травят.
Кто  приказы  отдает,
Он  мертвец,  он  не  живет.
Кому  вы  служите  ?
Тиранам  .
Кому  верите  ?
Шуту,  при  короне  Мертвецу.
Наркоманы,  шарлатаны,
Да  ведь  мертвые  они,
Проявления  Сатаны.
Мир  иной,  не  впускай,
Стеною  стой.
Главы  змею  отруби,
Зеркала  все  затвори.
Нечисть  светом  изгони.
А  враги  не  вне,  внутри.
Понимание  придет
Когда  в  мир  огонь  войдет.
Выйди  просто  из  игры,
Ты  Горгону  вновь  узри.
Нет  свободы  -  вы  рабы,
Часть  системы,  часть  труны.
Шаги  к  свету  ведь  трудны.
проще  мертвым  ведь  служить,
Сытно  жрать,  в  уюте  жить,
По  приказу  умереть,
Залить  кровью  белый  свет.
Ложь  банальна,  вы  слепцы,
Корм  для  них,  вы  ведь  глупцы.
Мир  иной  управляет  ведь  тобой.
Вы  питаете  других,
Где  же  вы  ?
Почему  душою  сник  ?
Где  дорога,  интерес  ?
Ты  проснулся  ?
Ты  Воскрес  ?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998160
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2023

Жизнь это миг.

Ты  не  это  есть  ведь  тело,
Разрываешь  связи  смело.
Тонешь  ты  в  пучине  страсти,
В  эйфории  ты  ведь  власти.

Словно  платья  ты  меняешь,
В  эйфории  пребываешь.
Жизнь  внутри  -  одно  мгновение,
Боль  -  есть  жизни  проявление.

Разрываешь  все  и  вся,
Открываешь  небеса.
Доза  счастья  непременно,
Длится  жизнь  одно  мгновение.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998058
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2023

Вічне кохання.

Було  це  недавно,  сіяла  зоря
І  по  щоці  покотилась  сльоза.
Ти  у  душі  і  наяву
І  все  сильніш  тебе  я  люблю.

Все  приготую,  що  ти  так  любив,
Витру  сльозу,  піду  в  магазин.
Двері  відчиниш,  чекаєш  мене
Зі  мною  мій  милий    поруч  іде.

Все  як  завжди,  тебе  лиш  нема.
Тільки  на  кухні  жар  від  тепла.
Кава  знов  в  домі  -  терпка  така.
Та,  що  творила  твоя  лиш  рука.

Любий  ,  коханий,  мій  дорогий.
Ти  завжди  поряд,  вічно  живий.
Тане  морозиво  знов    на  устах.
Губ  незабутніх  в  ньому  є  смак.

Будь  поруч  коханий,  інакше  ніяк.
В  усьому  кохання  бачу  я  знак.
Тебе  відпускаю,  хмарку  посунь,
Оті  дощові  подалі  подвинь.

Сонячним  зайчиком  з  неба  прилинь.
З  неба  мій  милий    яскраво  світи,
Вічно  в  блаженстві,  рідний    живи.
Щоранку  й  щонічки  там  мене  жди.

Щоранку  тебе  я  зустрічаю,
Сонце,  до  тебе  ручки  тягну.
Цілую  нічку  тебе  відчуваю
І  як  завжди  міцно  люблю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998034
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2023

А она любит его.

Прочел  оглавления  новых  стихов,
Просто  весна  й  мое  цветов.
Все  влюблены,  каждый  готов.
Кого  уже  нет  -  не  до  стихов.

Мы  нарожаем  новых  бойцов,
Пусть  отомстят  ӡа  павших  отцов.
Птицы  и  те  уже  не  поют,
Новые  беды  всех  снова  ждут.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997589
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2023

Под впечатлением от услышаного интервью наших защитников. Одно слово - треш.

-У  нас  тут  дом,
-  Куда  мы  уйдем.
-Привыкли  так  жить.
-Тут  мы  умрем.

Услышал  все  это.
Это  ж  дурдом.
Пять  дочерей
Й  мы  не  уйдем.

Сказать  им  не  мог,
Не  вывез,  не  смог.
Как  президент  мог  это  сказать,
Зачем  этой  гнили  детей  ведь  спасать.

Как  вам  сказать,
Что  всех  вас  убьют.
Как  вам  сказать,
Что  дома  все  снесут.

Город  просто  сравняли  с  землей.
Не  ставят  и  свеч  за  упокой.
Как  вам  сказать  -  это  война,
Построить  вам  дом,  ввести  в  новый  храм.

А  города  равняют  с  землей,
Для  них  это  треш,
Реально  ж  отстой.
Человечности  не  было  й  нет.

Беги  дорогой,
Страны  больше  нет.
Пять  дочерей  и  маму  в  огонь,
Как  им  сказать  -  тут  ведь  дурдом.

Они  так  глупы  и  не  поймут,
Если  не  мы  ,  то  они  их  тут  убьют.
Кому  не  понятно  -  это  война,
Кинули  вас,  остался  -  хана.

Тут  города  сравняют  с  землей.
Все  прах,  падает  карточный  дом.
Как  вам  сказать,  что  вас  здесь  убьют,
Как  вам  сказать  -  там  вас  не  ждут.

Нужные  люди  -  там  за  бугром,
Для  тех,  кто  остался  этот  дурдом.
Нужные  люди  там  загорают,
То,  что  осталось  в  вас  отбирают.

Да  будет  мир,  будет  город  цвести,
Будет,  но  вам  придется  уйти.
Там  ,  где  цвели  ведь  города,
Где  были  дети,  мама,  семья

Сияет  в  земле  только  дыра.
Не  только  орков  ведут  в  коридор,
Не  только  от  них  не  будет  следов.
Как  вам  сказать,  ведь  нужно  мстить  и  убивать.

Не  будет  жертв,  не  будет  войны,
Как  наживутся  на  ней  все  жиды.
За  что  и  зачем  вас  вывозить,
Вам  нужно  работать,  прикрытием  быть.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997588
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2023

На трьох? ( А хто п'є, тому й наливайте, хто не п'є, тому не давайте)

Ой,  на  природі
Під  рибку  до  пива
Печінка  картоплю
В  мундирах  просила.

Який  в  неї  запах
Та  аромат.....
Яка  вона  класна,
Тепленька  в  руках.

А  шкірка  під  зубками
Так  і  хрустить,
Пивко  та  з  горілкою
Це  повторить.

Яке  ГМО,  всі  це  смакують,
Горілкою  часто  трошки  шліфують,
Стерелізує,  вбиває  мікроби.
Щось  ще  не  так,  не  такі  значить  дози.

Стаканчик  за  зустріч,
Два  на  коня,
Ви  пропустили,
Не  наша  вина.

Пляшечу  в  руки,
Щоб  повна  була.
Картошка  в  мундирці
Не  йде  до  вина.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997486
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2023

Куди не гляну - очі щасливі, куди не піду - там люди радіють .

Рабів  до  Раю  не  пускають,
Цей  Рай  лише  їм  обіцяють.
Раби  сліпі  по  колу  йдуть,
На  смерть  постійно  їх  ведуть.

Окови  невидимі  в  них  в  голові,
ТОму  і  не  дивно  чому  всі  сліпі.
Богиню  на  Бога  взяли  й  підмінили,
Все,  що  потрібно  їм  всім  внушили.

З  дитиства  внушали  :
-Ви  є  раби,
-Живи  як  усі,
-  Як  інші  умри.

З  попелу  в  попіл,
А  потім  вже  Рай.
Смерть  неодмінно  
Збере  урожай.

До  Раю  рабів  гріхи  не  пускають,
Самі  грішать,  на  вас  же  спирають.
Страшні  митарства  вам  обіцяють.
Суд  неодмінно  над  вами  буде.

Праведних  всіх  суд  цей  вже  жде.
Ті,  що  це  дійство  вам  обіцяють
Тіні  смертельні  на  Землю  пускають.
Був  же  тут  Рай,  це  бачили  з  Неба.

-Ви  вже  раби  ?
-  Так  вам  і  треба.
-  Крила  свої  ви  опустили,
-Голови  низько  кому  ви  склонили  ?

З  сошкою  хто  з  вас  тут  ще  зостався  ?
За  кращим  життям  куди  й  хто  подався?
Хто  сказав  Ні
Спокусі  страшній,

В  вас  є  Душа  ?
Ви  ще  живий?
Ореол  світла  над  вами  сіяє  ?
Ви  є  творці,  хто  дозволяє  ?)

Рабів  до  Раю  не  пускають,
Їх  дітям  Рай  цей  обіцяють.
Хіба  воли  ревуть  в  достатку  ?
За  це  подбали  мама  й  татко.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997482
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2023

Черное-белое пятно, говорит о чем оно.

Кругом  одни  лунатики,
Бездумные  фанатики.
Кругом  страна  абсурда,
Сценарий  Голливуда.

Полон  фильм  кровавых  сцен,
След  подмен,
Вместо  жизни  смерть  взамен,
Всюду  виден  след  измен.

Ох,  герои  кинолент
Вам  ли  этот  комплимент.
Ведь  реальность  не  покажут,
Вход  и  выход  не  покажут,  лишь  на  EXIT  вам  укажут.

По  норам  в  массовке  просто  ведут,
Короткий  й  кровавый  этот  маршрут.
Одна,  вторая  дверь,
Направленный  выход  -  ты  в  тире  мишень.

Марш  старинных  увертюр
Играет  серый  трубадур.
В  метро,  в  машинах  крысы,
А  дудки  звук  не  слышен.

Раскаты  грома  с  неба,
Кровавая  дилемма.
И  миллиарды  крыс
По  миру  разбрелись.

Море  волны  поднимает
И  обломки  разбивает,
Пировали,  нажрались
Миллиарды  этих  крыс.

Дыры  всюду  и  во  всем,
Все  горит  ярким  огнем.
Крысы  первыми  бежали.
Крысы  крыс  уже  догнали.

Пожирают  крисы  крыс,
Кругосветный  был  круиз.
Охотник  добычей  также  ведь  стал,
Демон  один  правит  тут  бал.

Масла  в  котел  он  просто  подлил,
Устроил  вампирам  этот  он  пир.
Мы  в  преисподней,  вокруг  все  кипит,
Демон  не  дремлет,  Ангел  лишь  спит.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997268
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2023

Крысолов.

Лаборатория...
Популяция  крыс....
Маленький  шприц...
Эксперимент.
Одна  популяция  меньше  другой,
За  выживание  вечный  там  бой.
Так  же  они  поступают  с  тобой.
Крыс  границей  оградили,
Крыс  сначала  прикормили.
Посадили  на  иглу
И  играйте  в  чехарду.
Горла  крысам  вы  грезите,
Дружка  дружку  вы  сожрите.
И  на  пленке  есть  момент,
Предпоследний  там  фрагмент.
Труны  рядышком  стоят,
Крысы  дружно  все  вопят,
На  колени  крысы  встали,
Силы  нет,  они  устали.
Безысходность  всем  ясна.
Гробовая  тишина.
Крысы  все  окаменели,
В  дудку  дует  крысолов,
Отряд  крыс  идти  готов.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997266
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2023

Боевые псы.

Жизнь  -  игра  й  приключение,
Жизнь  -  души  пробуждение,
Смысл  не  есть  откровение,
Жизнь  не  есть  отчуждение.

В  жизни  есть  только  гармония,
В  сердце  поет  ведь  симфония,
Тело  есть  инструмент,
А  не  архив  кинолент.

Мы  внутри  аль  снаружи?
Мы  телескоп,  а  не  лужи.
Доноры  серым  нужны,
Донор  это  ведь  ты.

Ты  созидатель,  аль  сокрушитель  ?
Тело  твое  аватар,
Ты  хоть  себя  там  узнал?
Или  ты  часть  темноты.

Все  убивали,  не  ты.
В  бой  вновь  идут  аватары,
А  управляют  ведь  твари.
Ты  повторяешь  как  пес  ?

Лаешь  и  кость  вновь  грызешь?
В  стае  гиен,  что  тебе  дали  взамен?
Душу  давно  отобрали,  взамен  нацепили  медали?
С  сочувствием  не  по  пути,  значит  гиеной  умри.

Серых  вам  не  понять,
То  ,  что  творят  не  принять.
В  мире  не  сможете  жить,
Ведь  приказали  -  убить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997149
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2023

Символы КАБАЛЫ.

Радуга  после  войны-
Бог  как  символ  любви.
В  видимом  спектре  живем  -
Крест  и  венец  мы  несем.

Выше  мы  этой  дуги,
Купол  в  себе  разбуди.
Импульсы  сердца  -  внутри,
Радуга  после  войны.

Выше  и  ниже  -  любовь,
Видим  всего  -  семь  цветов.
Голограмма  весь  видимый  свет,
Лишь  любовь  -  Божественный  свет.

Радуга  после  Потопа,
Истины  это  истоки.
Радуга  после  дождя
Й  вспышка  на  Небе-  звезда.

Это  с  любовью  контакт,
Тело  настроено  в  такт.
Лишь  в  сострадании  й  любви,
Слезы  пылают  в  ночи.

Так  много  они  говорят,
Пульсары  все  в  такт  говорят,
А  вышки  закрыли  эфир,
Тут  Люцифер  господин.

Солнце  Луной  подменили,
Глас,  что  от  Бога  тьмой  заглушили,
Черные  дыры  пробили,
Качают,  качают  они

Все,  что  нам  Боги  дали.
Серо  вблизи  и  вдали,
Тени,  тени  одни.
Страх  уже  в  сердце  проник.

Белое  с  черным  смешалось,
Серое  в  нас  лишь  осталось.
Солнце  кто  проглотил?
Да,  это  был  КРОКОДИЛ.

Идол  власть  захватил.
Образы  он  подменил.
Ты  о  любви  не  забыл?
Слезы  живые  излил?

Ты  сострадал  потерявшим,
В  сердце  впусти  свет  любви,
Радуга  после  войны,
Символ  увы  кабалы.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997145
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2023

Про это было сказано, написано, написано. Выход за пределы. Всегда актуально.

Зачем  так  много  пишут  ?
Так  ровненько,  так  в  рифму.
До  вас  все  это  не  сказали?
Вы  повторятся  не  устали  ?

А  важно  ль  то,  что  написал?
Рифму  ты  ж  ты  только  подобрал.
На  полки  книг  ты  посмотри.
Ты  их  прочел,  мне  расскажи.

Зачем  тогда  так  много  лжи?
До  вас  скажите  не  любили?
До  вас  элегий  не  творили?
Вы  первым  это  сочинили  ?

И  для  кого  весь  этот  труд.
Его  потом  ведь  не  поймут,
Скорее  мимо  ведь  пройдут.
Стоят  тома  на  полке,

А  ждет  огонь  их  в  топке.
Макулатуру  не  носили,
А  дети  сдать  их  не  просили.
Вы  вид  квартиры  не  меняли,

Библиотеки  не  сжигали.
Тома  научных  ведь  трудов
В  пыли  желтеют  ведь  кругом.
А  драмы  в  запахе  веков

Стоят  веками  за  углом.
Кто  открывал  и  кто  читал,
Кто  псалм  скажите  написал.
Мы  громоздим  потоки  фраз,

А  важно  ль  это,  в  этот  час.
Кто  вам  открыл,  что  сокровенно.
А  много  ль  пишут  откровенно.
Ведь  пишут  большинство  как  все.

Что  б  растворится  вновь  в  толпе.
Что  б  то,  что  ценно  не  нашли,
Что  б    мимо  истины  прошли.
Мы  просто  часть,  мы  часть  толпы.

У  всех  в  шкафу  стоят  томы.
Кто  ж  мы,  зачем  мы  тут  ?
Зачем  мартышкин  этот  труд?
Ведь  мимо  нас  ведь  все  пройдут.

Томы  макулатуры,
Архивы  конъюнктуры.
Пустой  театр  и  сцены,
И  писарей  мы  смена.

Ведь  много  й  и  о  чем.
С  мартышкой  дружит  слон.
О  ком  то  кот  грустит
И  с  кошкой  мышка  спит.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=XCc5gYQsr9M[/youtube]
Алмазы  мы  не  видим
И  голосов  не  слышим,
А  жизнь  нам  подменили,
Мы  шум  от  рифм  лишь  слышим.

О  если  б  понимали,
Зачем  творится  это.
Тогда  б  мы  не  писали,
Орали  б  мы  об  этом.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996999
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2023

Последний день Помпеи. И не говорите, что вас не предупреждали.

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=f16PX9g-h2E[/youtube]

Все  обычно  :
Дождливый  день,
Разноцветные  зонты,
Поток  машин,  брызги  грязи,  дым.
Но  город  давно  предрешен.
От  дымарей  копоть  и  стон.
Крематорий  в  топке  печи,
Следы  преступлений  сожгли.
Лозунг  "  Все  лишь  для  Вас"
З  живых    делает  фарш,
А  те,  кого  псам  не  скормили,
Сами  себе  роют  могилы.
Двадцать  первый  век,
На  коленях  ползет  человек.
Все  по  сценарию
Глобальной  системы.
Внушают  безысходность
Чуждой  дилеммы.
Все  разрушить,  всех  убить,
В  мире  цифр  гуманоидам  жить.
Вы  не  жили,  выживали,
Вот  в  концлагерь  вы  й  попали.
Больше  чем  мало
Вам  не  грозит,
С  чипом  в  крови  будете  жить.
Адским  огнем  вас  истребляют  ?
"Ваши"  заметьте  по  вас  же  стреляют.
"Ваши"  заметьте  вас  в  Ад  завели,
Смартфоны,  импланты  части  системы,
Полный  контроль,  виртуальная  жизнь,
На  канал  ботов  ты  подпишись.
После  войны  вы  все  на  коленях,
Атомный  взрыв  -  вот  решение  дилеммы.
Кровавый  театр,  насильная  смерть,
Власти  террор  ,  контроль  над  людьми.
Умри,  винтиком  стань  новой  сети.
Спланированное  будущее
В  жизнь  воплощают,
В  кибер  иллюзии  вас  превращают.
Манипулируют  всеми  и  всем  тут  веками,
Вы  не  живыми  стали  болтами.


P/S  не  читайте,  не  смотрите,  под  их  дудку  дальше  пляшите!

И  не  говорите,  что  вас  не  предупреждали.  Мир  прежним  больше  не  будет,  массовое  переселение  ,  кибернетизация,  изоляция  и  полное  обнуление  коснется  всех  ,  но  не  всех  сразу,  избранность  это  тоже  временная  иллюзия.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996969
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2023

Безоблачное будущее.

Из  этой  страны  снова  бегут,
Беды  оставшихся  снова  ведь  ждут.
Концлагерь  здесь  строят  увы  цифровой,
Нас  цифрой  добьет  сирены  вновь  вой.

Выбора  нет,  зато  выборы  есть.
Одно  беззаконие  только  ведь  здесь.
Словно  шакалы  воют  сирены,
Рвутся  снаряды,  дроны  летят,
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=oIZUnDt8EpQ[/youtube]

Убить  миллионы  тут  ведь  хотят.
Все  не  случайно,  крысы  бегут,
Новые  беды  оставшихся  ждут.
Будет  увы  цифровой  беспредел,

Будет  тут  новый  увы  передел.
Тут  обелиски  не  возведут,
Будет  прощальным
Победный  салют.

Кибер  программы
Смысл  ведь  нашли
У  нескончаемости  этой  войны.
Месть  как  спасение  нам  подают,

В  новый  концлагерь  черти  ведут.
Все,  что  когда  то  давало  доход
У  нас  ведь  украли  в  воровской  обиход.
Жидо-масонсвто  тут  ведь  рулит.

Каждый  о  ком  то  тут  ведь  скорбит.
Месть  за  убийства  прикрыли  войной,
Встречи  ведь  ждут  в  сети  с  Сатаной.
Коды  программ  оставят  лишь  след.

Вчера  ты  ведь  был,  а  завтра  уж  нет.
Все  постепенно  сойдут  ведь  с  ума,
Выживших  ждет  цифровая  тюрьма.
Продолжат  тут  месть  наши  враги,

Худшее  снова  ведь  впереди.
Снова  обманут,  жизнь  отберут,
Будет  последним  победный  салют,
Атомный  взрыв  все  только  и  ждут.

Все  члены  НАТо  ведь  в  стороне,
Значит  все  ЗА  -  тут  быть    войне.
Ракет  все  больше  и  больше  летит,
Земля  от  безумства  и  горя  вопит.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996856
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2023

Недопетый мотив, не сыгранная мелодия, туфелька сломана, вот и рабсодия

"Рапсодія  —  інструментальний  твір,  вид  музичної  фантазії  "


Где  этот  мир,
Где  эта  дверь?
Желанной  любви
Где  же  постель  ?
Я  станцевала
Танец  на  ней.
Танец  любви,
Танец  дождей.
Буду  я  осень,
Буду  й  весной,
Буду  гореть
В  небе  звездой.
Там  вот  камин,
Дров  положи,
На  танец  любви
Меня  пригласи.
Есть  во  мне  мир,
Есть  во  мне  й  дверь,
Ты  подбери
Ключик  скорей.
Ночью  холодной
Любовью  согрей.
Где  же  мой  милый
Наша  постель,
Словно  тот  лист
Я  б  кружила  над  ней.
Вот  и  окно,
Вот  и  камин,
В  вечности  милый,
Пойду  й  я  за  ним.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996842
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2023

Смакуй!

Ти  те,  що  їси,
Ой,  скільки  ла  й  на
Впихаєм  в  маля.
Воно  виростає,
Його  роздуває.
Шлаки  аж  пруть,
Мухи  гудуть.
Ти  те,  що  їси.
А  що  ж  подають,
Що  у  обгортці  тобі  продають?
Чому  деградуєм,
Чому  їх  годуєм?
Чому  ми  жремо,
Ми  ж  не  їмо.
Із  чого  котлетки,
Свісно  із  сої,
А,  що  у  багетах  ?
Яду  ж  до  волі.
То,  що  ж  ви  їсте?
Що  ви  купили?
Все,  що  на  хімії    
Вам  же  всучили.
Те,  що  всередині
Вас  поїдає.
Організм  же  хворіє,
Тіло  страждає.
На  нарко  добавки  вас  присадили,
Ще  більше  пожерти
Ви  ж  захотіли.
Пузко  наїли,
Вас  роздуває.
Не  все  це  виходить,
Шлак  вас  вбвиває.
Не  їхніє  це  тіло,
Храм  був  в  тобі.
Піддався  рекламі
І  смаку  брехні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996732
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2023

Королевство кривых зеркал.

Добро  пожаловать
В  королевство  зеркал.
Ты  не  в  курсе,
А  в  нем  ты  застрял.

Перевертыши  всюду  й  везде,
Даже  внутри  и  в  голове.
Внедренцы  во  власти,
Техномутанты,  двойные  агенты,  дегенераты.

Техногенные  сущности  
В  них  внедрены,
Темные  всадники
Вечной  войны.

Захваты,  подмены.
Всюду  следы  этой  измены.
Все  еще  хуже
Чем  думаем  мы.

На  грани,  над  бездной  
Давно  мы  стоим.
Колониальные  всюду  уже  механизмы,
НДС  всюду  вгоняет  всех  в  тризну.

Полная  всюду  цифровизация,
Смертности  душ  импровизация.
Данные    всех  всем  раздают,
За  грош  покупают,  за  цент  продают.

Вас  убивают,  эшелоны  везут.
Землю  с  под  ног  у  вас  отберут.
Бумажные  ценности  в  офшоре  уже,
Биометрии  концлагерь    везде.

Дневник  цифровой,  журнал,
Деньги  в  сети,  время  крадут,
А  ты  вновь  молчи.
Войною  прикрыли  эти  реформы.

В  войну  протянули
Крючки  и  законы.
Тупость  во  всем,
Везде  ведь  грабеж.

С  экрана  ведь  ложь  и  лестный  пи  ...ешь.
Финансы  давно  управляют  войной.
Ты  единичка,  нет  все  же  ты  нуль.
Идет  обнуление  стран  и  людей,

Все  исполнители  ложных  идей.
Пята  колона  давно  продана,
Правит  тут  бал  Ваал  -  Сатана.
А  судят  тут  псы  осла  и  козла.

Кличка  сверху,  кличка  снизу,
А  им  все  равно,  у  них  все  окей.
Финансы  плывут  в  карманы  ужей.
А  вы  убивайте  своих  же  детей.
[b]

Война  должна  быть  немедленно  прекращена![/b]

У  них  вызывает  это  восторг,
Для  нас  всех  конечно  это  все  -  ШОК!
Как  на  доске  -  КИБЕР-ход  идеальный,
От  безысходности  рев  триумфальный.

Многоходовку  они  провели  ,
Колонии  в  бойне  друг  с  другом  свели.
Подменили  США  на  Украину
И  устроили  нам  Хиросиму.

Ягненка    медведю  преподнесли,
В  загон  завели  и  отдали.
Поле  боя  Украина,
В  стороне  вся  эскадрилья.

Просто  спички  поджигают
И  разводят  тут  костер.
Сорок  лет  -  шашлык  готов.
Медленно  и  на  углях,

Всем  живым  готовят  прах.
Ядерные  две  державы
Вы  ....    и  вы  не  правы,  
Два  гаранта  Землю  делят

И  ягненка  не  поделят.
Ведь  над  ними  их  Один,
В  фраке  черном  господин.
Он  проводит  ритуал,

Победил  -  тогда  ты  прав.
И  ягненок  осмелел,
Взял  медведя  й  одолел,
Все  вокруг  только  смеются,

Атомные  бомбы  рвутся.
Выбрана  ведь  не  случайно,
Ведь  земля  обитованна.
Не  у  США  и  не  в  России.

Там  война  ЗАПРЕЩЕНА.
Там  граница,  там  черта.
Можно  тут  испепелять,
Убивать  и  истреблять.

Тут  алтарь  и  тут  агнцы,
Тут  горят  в  Аду  самцы.
Бомбы  сбросят  сверх  державы,
Утолят  убийства  славу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996727
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2023

А у любви свои законы и ей не ведомы кордоны.

Волна  за  волной  смывают  песчинки,
Волна  за  волной  уносят  песок.
Частички  любви  на  дне  оседают,
Чайки  крылом  им  с  неба  махают.

В  ладони  твое  я  сердечко  возьму,
Рук  теплоту  я  в  любовь  всю  вложу.
К  солнышку  ручки  свои  протяну
И  ветерком  на  весь  мир  прошепчу:

Веришь,  не  веришь,
Я  очень  люблю,
В  Каждой  песчинке
Сердем  горю.

Каждый  луч  солнышка  
Нежно  вбираю,
Все,  что  любимо
Я  вспоминаю.

Все,  что  прекрасно  -
Тебе  отдаю.
Воздухом  ветра
Ласкаю  й  люблю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996636
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2023

В останнім танці лист кружляє, в промінні сонця він сіяє.

У  осені  свої  закони,
Якась  незвідана  краса,
Краса  вмирання  й  переходу,
В  нове  життя  без  вороття.

В  останнім  танці  лист  кружляє,
А  в  слід  йому  ще  лист  махає,
Ніби  благає  -  зачекай,
Візьми  й  мене,  мене  кружляй.

І  землю  ,  Землю  обіймають
І  їй  остаток  віддають,
А  самі  ,  самі  в  покаянні
Дерева  сірі  зиму  ждуть.

Яка  незвіданна  краса,
Яке  смиріння,  які  барви,
Тепло  землі  все  відчуває,
Її  як  маму  обімає

І  горниться  все  до  землі,
Листок  до  листочка
Й  зеленіє  трава,  вона  ще  жива,
Вона  проросла,  а  там  і  весна.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996631
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2023

Повторный глобальный катаклизм.

Мы  все  как  прежде  рушим  й  рушим,
До  основания,  а  затем  ?
Мы  только  крушим,  убиваем,
Зачем  ведь  точно  ж  мы  не  знаем.

В  жизнь  чьи  то  планы  воплощаем,
Народ  славянский  истребляем,
Ресурсы  даром  отдаем,
А  сами,  сами  как  живем?

Предатели  одни  вверху,
Это  заметно  и  ослу.
А  мы  как  прежде,
Мы  волы,  рабы  системы,

Мы  не  люди,  свободы  не  было  и  нет.
Марионетки  нами  правят,
Кто  не  угоден  -  тех  раздавят.
Народ  свой  сами  истребят.

Зачем  коммунизм  и  марксизм  ?
Даешь  катаклизм  !
Пусть  на  войне  озолотятся,
Пусть  кровью  нашей  насытятся.

Вампиры  ж  правят  на  планете.
Вы  еще  сыты  и  одеты?
Ваш  дом  еще  не  захватили  ?
А,  вы  в  уютненькой  квартире.

Тиранам  оды  мы  поем,
Как  патриоты  все  умрем.
Они  годами  на  Багамах,
Рабы  в  крови  и  тело  в  шрамах.

До  основания  и  затем,
Кто    направлял  -  владеет  всем.
А  остальные  все  больны,
Неизлечимо,  их  мы  не  выпустим  с  страны.

Издержки  этой  лишь  войны.
Еще  один  был  катаклизм,
Зато  потом  -  опять  фашизм.
Кто  тут  терпел,  кровь  пролил

Тот  там,  на  небе  заслужил...,
А  небо  где  ?
Оно  ж  в  огне.
Удобно  в  облаках  летать,  вот  и  придется  умирать.

Все  по  плану.
Вы  ведь  поверили  обману.
Вы  мафию  пустили  в  власть,
Она  й  пирует,  вот  и  бал.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996269
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2023

Удобно людям быть рабами

Удобно  людям  быть  рабами
Невеждами  веками  слыть.
Удобно  людям  быть  зверьем,
А  ты  молчи,  а  то  сожрем!

Удобно  у  корыта  быть,
Чужое  все  взять  й  распилить.
Договорняк  всего  ведь  выше,
Холопов  шум  давно  не  слышен.

Удобно  людям  быть  рабами,
По  пирамидам  подниматься,
Сквозь  зубы  сверху  улыбаться,
С  экрана  брать  и  притворяться.

В  оману  всех  вокруг  вводить,
У  списках  партий  разных  быть.
Ногами  двери  открывать,
Всем,  кто  пониже  угрожать.

И  брать  и  драть
И  вывозить,  а  там  холуями  служить.
Двойные  агенты,  продажные  твари,
Но  на  груди  их  сверкают  медали.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996265
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2023

Города: Ложь планетарного Масштаба. + Не дивіться це відео. (18+) - винесе мозги.

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=PJNoo_K85L4[/youtube]
Город  -  клетка,
Город  -  метка.
Огромная  точка,
Смерти  -отсрочка.

Джунгли  с  зверьем,
Мы  в  нем  живем.
Это  удобно,
Это  комфорт.

Короткий  в  ней  строк.
Прислуга  й  бомжи,
Часть  массовой  лжи.
Небоскребы  и  вышки-

В  клетках  мартышки.
Одинокие  камеры,
Ненужные  вещи,
Прислуга  й  рабы.

Купюры,  маршруты.
Завтрашний  день,
Еще  одна  дверь.
Чьи  то  мечты,  часть  массовой  лжи.

Метро  -  крысоловка,
Для  тюльки  засолка.
Удобства  везде,
Дыры  в  дыре.

Работа,  работа  -
Ума  мышеловка.
Сняли  квартиру
И  вы  в  этом  мире.


[b]Welcome  to  Video  [/b]
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=p0iJ_2JYKpo[/youtube]
Звірі  за  вами  полюють,
Ці  звірі  лиш  звірства  чинять.
По  світу  ця  нечисть  мандрує,
Для  цього  і  Інтернет.

Крипто,  криптозлочинці,
Звірі  лишають  сліди.
Усі  вже  на  волосинці,
Усі  на  гачку  ці  ск..ти.

Ви  думали  вас  не  каснеться,
В  офшорах  всі  ваші  сліди.
Ви  знаєте  все  це  минеться,
Та  ви  як  і  ми  є  раби.

Усі  ми  в  цих  джунглях  живем
Та  душі  за  гріш  продаємо.
Цікаво  чого  ми  чекаєм,
Злочинці  усі  на  крючку.

Одне  ж  ми  прекрасно  все  знаєм,
Слуги  вони  палачу.
"Еліта"  не  те,  що  ми  знаєм,
По  шию  вона  у  гріху.

Людей  вже  повірте  немає,
Лиш  звірі  усі  наверху.
Шакали  цим  світом  лиш  правлять,
Всюди  помітні  сліди.

Всюди  пасуються  їх  стада,
Всі  ми  для  них  лише  пил.
Думали  їх  не  каснеться
Та  всі  вже  давно  на  крючку.

За  все  їм  стократно  ж  вернеться.
Та  їм  все  одно  -  всі  в  гріху.
Цікаво,  а  чорт  посміхнеться?
Цікаво,  а  люд  ужаснеться

Чи  крипто  купує  нову.
Ми  всі  ж  на  цих  звірей  похожі.
Ми  бачимо  поряд  же  їх,
Офшори,  офшори,  офшори.

Хто  в  владі  кожен  же  звір.
Крадуть  же  в  своїх  не  в  чужих,
Живуть  же  прекрасно  мажори,
А  люд,  він  до  цього  вже  ж  звик.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996095
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2023

Осенние мотивы. Немного барв, немного грусти и вечная любовь.

В  осени  свои  законы,
Все  живое  отмирает.
Жизнь  в  природе  утихает.
Пишут  письма  липа  с  кленом.

Он  по  прежнему  влюбленный.
Кучери  свои  расплел,
А  в  литочках  пара  слов  :
-Я  тебя  одну  люблю,

-Приходи,  как  прежде  жду.
Иней  седину  вплетает,
Все  пройдет  -  он  твердо  знает.
Если  нет  в  тебе  тепла  -

Жди,  придет  к  тебе  зима.
Вот  в  прекрасные  наряды
Все  оделись,  ветру  рады.
В  танце  письма  вновь  закружат,

Каждый  лист  кому  то  нужен.
Воробьи  не  соловьи,
Не  поют  нам  о  любви.
Чик-  чирик  и    он  притих.

Осень  поступью  ступает,
Землю  листьям  утепляет,
Бабка  Йошка  на  метле
Убирает  все  к  зиме.

Ветер  бабку  на  качелях
Вновь  качает  над  землей.
Поливала  что  б  из  тучек
Землю  щедрою  рукой.

Все  барвисто,  все  в  прекрасах,
Серебро  везде  и  злато,
Все  сияет,  лучи  солнца  отражает,
Тепло  солнышка  вбирает

И  земле  все  отдает,
Ростки  й  корни  бережет.
Поколение  отходит,
Хороводы  с  ветром  водит.

Все  проходит,  
Все  проходит.
Дождь  осенний
Йдет  и  йдет.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996092
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2023

Последняя драма человечества.

Кибер  расчеты,
Кибер  программы
Это  начало
Последней  ведь  драмы.

Закончат  над  нами
Они  эту  сеть
Верь,  аль  не  верь
Людей  больше  нет.

Инопланетный  повсюду  ведь  код,
Правит  планетой  давно  этот  сброд.
Все  по  моделям,  здесь  тонкий  расчет,
Миллиарды  в  потерях  это  не  в  счет.

Летит  паутина  над  головой,
Спутники  всем  предвещают  покой.
Пять  джи  не  на  гаджете,
Он  ведь  в  крови,  вас  пишут,

Вас  травят  и  с  неба
Вас  травят    й    внутри.
На  связь  подсадили
И  интернет.

Давно  вам  внушили  -  выхода  нет.
Все  то  прекрасно,  что  подают.
Наркобароны  вас  ведь  сожрут.
Вас  подключили  к  нейросети,

Вход  в  виртуальность,
Там  ты  живи.
Все  постепенно,
Тонкий  расчет.

Тех,  что  убили,
Те  ведь  не  в  счет.
Спутники  в  небе  за  вами  следят,
Нити  сетей  спектакль  здесь  творят.

Психосистема  давно  на  крючку,
Не  зримый  актер  играет  в  дуду,
Крутит  весь  мир  й  бросает  в  трубу.
В  мир  ведь  иной  с  тобой  я  иду.

Кибер  программы,  кибер  расчеты,
Правят  иллюзией  новые  боты.
Нейромашины  кормят  едой,
Разум  тебе  пора  на  покой.

Скажите  чему  учат  детей,
Ты  своих  близких  просто  привей,
Ты  подсади  всех  на  иглу,
Ты  патриот  -  играй  в  чехарду.

Над  ДНК  тут  творят  чудеса,
Экспериментам  не  видно  конца.
Биомашины  ногами  пойдут,
Новые  беды  выживших  ждут.

Инопланетный  код  В  ДНК,
Неопрограммы  одни  без  конца.
Кто  то  фантастику  в  этом  увидел,
Душу  живую  не  разглядел,

Вечность  сменил  на  медяки,
Ты  биомашина  -  робот  внутри.
Зверь  в  этом  мире  правит  давно,
Экран  -  неоцерковь,  смерть  -  как  в  кино.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995999
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2023

Ночная драма.

Зверье  не  по  понятиям
К  рукам  прибрало  Все!
Зверье  к  всему  голодное
С  небес  спустило  зло.

И  эти  злые  сущности
Расселись  на  верху.
А  люди  полудремные
Встречают  Сатану.

Телам  сменили  ценности,
Раздали  интернет.
Мозги  уже  все  в  плесени,
У  многих  их  и  нет.

Зверье  собралось  в  мафию
И  правит  бесспредел.
И  тайно  по  согласию
Идет  тут  передел.

Что  ложь  здесь  в  третей  степени,
Известно  небесам.
А  Ад  кровавый  с  горестью
Идет  ведь  по  стопам.

Как  Бог  велит  -  по  совести,
Они  ведь  не  живут.
Вампиры  здесь  устроили
Для  нечисти  приют.

Приказы  й  надувательства
Дает  их  Господин.
У  вас  ведь  есть  у  каждого
Бессмертная  душа.

А  мафия  предательства  не  стоит  и  гроша.
Но  люди  безголовые  в  них  видят  идеал.
Живут  не  по  понятиям,
Не  по  грехам  воздам.

Все  терпят  надругательства,
Все  служат  палачам.
Везде  ж  давно  предательство,
А  частье  где  то  там.

И  люди  в  камуфляжах
И  маски  на  лице.
Не  бегают  по  лужам,
Не  радуют  друг  друга.

Друг  друга  убивают,
Людей  порабощают.
Все  лучших  истребляют
И  стадом  управляют.

Мафия  бессмертна
Внушают  вам  с  экрана,
Кровавую  ночами
Вновь  крутят  эту  драму.


 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995993
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2023

На те вони й голосні.

У  солов'я  чарівне  До-  о!
А  після  тишина  настає.
Вір  не  вір
Та  так  же  є.

Про  кохання  то  на  О-оо!
Що  брехливо  то    на  я,
Ля-ля-ля
Не  кохало  так  маля.

Не  старався  б  так  юнак,
Що  пізнав  кохання  смак.
Чомусь  пишуть  так  фальшиво,
Бо  кохання  то  є  диво.

Лиш  закохані  співають,
Бо  серця  в  піснях  лунають.
Не  пізнанного  бажають,
Близкість  душ  так  відчувають.

О.  Е.  І.  А.
О.Я.  І.
Голосні  всі  чують  ці.
Голос  звуки  подають.

Резонанси  настають.
Сім  цих  звуків
В  глибині,
В  глибині  вони  душі.

А  частіше  ж  прозаїчно,
Кажуть  о  це  фанастично.
Рими  в  ноти  укладають
Та  мотиви  повторяють.

А  звучить  все  це  фальшиво,
Так  солодко,  все  ж  брехливо.
Душі  слів  не  відчувають,
Просто  лиш  словами  грають.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995974
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2023

Планета звірів.

2018  рік  "Планета  зверей"

Озвірин  у  промисловість  уже  запутистили,
Ніхто  ще  не  знав,  а  всіх  вже  привили.
Не  панацея  і  не  спасіння,
Масове  розуму  то  помутніння.

Хто  в  це  не  вірить,
Ті  посміхніться,
Планету  тварин  
Ще  раз  подивіться.

Кожен  в  цій  грі  впізнає  себе
Та  зрозуміє
Когось  хтось  там  жде.
Коханого  жінка,

Сина  батьки,
Батька  родина.
Вони  не  скоти.
Когось  хтось  чекає,

В  думках  виглядає.
Тварі  сліпі  до  горя  людей
Душі  продали  наших  дітей.
Із  голівуду  храм  возвели

В  чати  та  блоги  нас  завели.
Життя  обесцінили,  світ  захватили.
Чудищ  у  владу  вони  посадили.
Горе  тут  сіють,  страх  та  розруху

Та  продають,  продають  все  живе.
Ви  вже  сліпці,  що  ж  далі  вас  жде?
Нехай  дочекаються  батька  та  сина,
Хай  буде  щаслива  кожна  родина.

Навіщо  нам  саксів  й  кацапів  кормити,
Навіщо  довічно  все  це  терпіти?
Навіщо  тоді  нам  перемога,
Коли  українця  не  буде  живого  ?

Навіщо  нам  НАТО  в  яке  не  візьмуть,
Навіщо  вкраїнцям  Євросоюз  ?
Туди  не  візьмуть  мафіозну  державу,
Здобули  в  бою  незалежність  по  праву.

Одне  залишилось  війну  припинити,
В  єдиній  державі  нам  дружно  всім  жити.
Мафію  тут  і  закордоном  всю  в  кучу
Й  на  Схід  в  тероборону.

Бандіти  бандітів  нехай  убивають,
А  влади  хай  звірі  над  нами  не  мають.
Напевно  не  всім  мій  вірш  до  смаку,
Життям  же  героїв  я  дорожу.

Вони  не  розмінна  для  влади  монета,
Хто  тут  правий  це  ЗСУ,
Кожним  бійцем  я  дорожу,
Кожному  з  них  уклін  до  землі.

Вкраїни  жива,  бо  має  синів.
Та  звірями  люди  не  мусять  ставати,
Душі  і  кров  кому  продавати?
Кожного  хтось  чекає  та  жде,  Бог  хай  життя  їм  збереже.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995972
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2023

Люби.

Только  полюбив
Бога  познаем,
Только  умерев
Бога  ощущаем.

Все  лишь  отпустив,
Бога  мы  впускаем.
Только  полюбив
Как  звезда  сияем.

Любов  разделив,
Счастье  ощущаем.
Только  после  ночи
Наступит  рассвет.

Только  отпустив
Ждешь  любви  ответ.
Где  глаза  бездонны
Й  на  щеке  слеза

Там  сердца  влюбленных
Горят  без  конца.
Ищут  там  в  толпе
Свет  любимых  глаз.

Там  лишь  понимают,
Бог  всех  любит  нас.
Близость  отношений
К  Богу  нас  ведет.

Аполлон,  младенец,
Наш  продолжит  род.
Все  мы  дети  Бога,
К  Богу  нам  й  дорога.

Тропы  для  любви.
Руку  протяни,
Рядом,  близко  йди,
Вечно  и  всегда  лишь  люби,  люби.
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995858
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2023

Контракт со смертью- тело в Ад, душа в пятки. С смертью не советуют детям играть в прятки.

Дьявол  вероломно  
Заключил  контракт,
Обещал  вам  деньги
И  отправил  в  Ад.

Миллионы  смертных
Снова  в  бой  идут,
Черти  всех  живыми
Их  в  огне  сожгут.

Детям  их  покажут
Бучу  и  Бахмут.
Технику  й  людей
Черти  там  примут.

Будет  с  автоматов
Только  им  салют.
Миллионы  жертв
Там  побед  не  ждут.

Адские  костры
В  небо  не  ведут.
Просто  вновь  родным
Похоронки  шлют.

Лечат  безголовых
Зеков  й  молодых,
Только  лжи  продажной
Голос  не  притих.

Миллионы  пали,
Миллионы  йдут.
Умрут  молодыми
Бурят  и  удмурт.

Деньги  гробовые
Через  год  придут.
В  цинковом  гробу
Прах  не  привезут.

Землю  ведь  чужую
Удобряют  тут.
Ультиматум  НАТО
Кровью  тут  скрепили.

Рулит  ведь  диктатор,
Вот  все  йдут  в  могилы.
Миллионы  гибнут,
Горя  не  излить.

Пали  за  победу,
Надоело  жить.
Дан  приказ  народу
Просто  умереть.

Черти  в  том  Аду
Будут  всех  вас  жечь.
Миллионы  гибнут.
Нам  их  жаль,  вам  нет.

Миллионы  пали,
Вам  их  жаль,  нам  нет.
Разделили  совесть,
Продана  и  честь.

Правят  ведь  тираны
И  несут  лишь  смерть.
Они  ведь  не  те,
В  бой  они  не  йдут.

Властью  Сатаны
Детям  смерть  несут.
На  костях  решили
В  Ад  вас  занести.

Души  вы  продали.
Черви  труп  сожрали.
Вам  нужны  медали  ?
Вечные  мученья  тела  и  души  ?

Значит  по  приказу
Контракт  подпиши.
Очередь  твоя,
За  чертей  -  умри.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995857
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2023

Зло снова в бой идет и души вновь возьмет.

Здесь  птицы  не  поют,
Деревья  не  растут,
Весь  мир  узнал  Бахмут,
Здесь  кровь  все  льют  и  льют.

Люди  сошли  с  ума,
Дорога  там  одна.
В  атаку  вновь  идут,
Все  как  один  умрут-  Бахмут.

Безумные  при  власти,
Прикрыли  лестью  й  фальшью
Убийства  безголовых,
Солдат  тупоголовых.

На  смерть  идут  й  идут,
Удобрят  землю  тут.
Как  муравьи  слона,
Они  земельку  делят.

Она  их  принимает,
Она  все  одобряет.
А  что  ей  остается,
Ведь  зомби  неимется.

Приказ  дан  умереть
И  ждет  людей  всех  смерть.
Настолько  все  безумны,
Ведь  й  так  короток  век,

Что  мир  и  землю  делят,
Планету  удобряют,
Уже  жить  не  мечтают,
От  смерти  убегают.

Туда  сюда  бегут,
А  с  неба  вновь  всех  жгут.
Как  будто  муравейник,
Земля  кругом  горит

И  только  жид  бестыжий
Над  златом  вновь  сидит.
Кощей  как  прежде  чахнет
И  кровь  рекой  течет.

Никто  уже  не  властен,
А  смерть  идет  й  идет,
Косой,  косой  сечет,
Она  безумных  ждет.

Безумные  приказы,
Сказали  наступать,
Приказ  был  -  мирать.
Идеи  снова  лживы,

А  цель  паработить,
Кто  смел  -  всех  истребить
И  землю  удобрить.
Победа  на  костях,

По  трупах  снова  в  бой,
Кругом  кошмар  и  вонь,
Кругом  одно  зверье,
Идет  в  атаку  зло.

Мы  гости  в  этом  мире,
Мы  дети  всей  Земли.
На  ней  мы  лишь  букашки
И  делим  мы  чужое.

По  этому  всем  горе.
Кто  выше  тот  безумней
И  все  хотят  подняться,
Пора  же  приземляться

И  землю  ощутить,
Чужое  не  делить,
По  разуму  всем  жить,
Ведь  гниль  не  истребить.

Убив  таким  же  станешь,
Природу  не  обманешь,
Внутри  ж,  в  крови  зверье,
-  Убить,  убить  кого  ?

Врагами  всех  считать
И  всех,  всех  истреблять.
Победа  на  костях,
Вот  й  ждет  всех  только  прах.

Не  властны  мы,
Мы  гости  в  этом  мире.
А  он  на  много  шире.
Мы  видим  только  зло,  творим,  творим  его.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995796
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2023

Не весільні мотиви.

Відспівали  солов'ї,
Одинокі  вже  сади.
Вітер  віти  лиш  колише,
Він  один  нас  не  залише.

Осінь  в  гості  всіх  чекає
Та  чомусь  душа  не  зігріває.
Не  обніме,  не  пригорне.
Лиш  обдує  та  намочить.

Входить  в  дім  цей  королева,
О  такі  в  неї  манери.
В  позолоті  і  красива,
Як  погода  норовлива.

Іній  тут  ,  там  морозець,
Дощик  з  неба  навпростець.
Відпівали  солов'ї,
Одинокі  дві  душі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995669
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2023

Вибрации страсти.

Виброзвук  ,  
Сердца  стук.
Содрагает  планету,
А  тебя  рядом  нету.

Яркий  свет,
Зов  планет.
Опьяняет  глаза,
Ты  желаний  греза.

Спонтанности  стон
Как  любви  обертон,
Расцветает  бутон
И  звучит  саксофон.

Ты  словно  вселенная,  
Во  тьме  озарение.
Вся  земля  дрожит,  
Счастье  днем  не  спит.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995580
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2023

Прогресса не существует.

Семьдесят  один  пол
И  это  уже  не  вздор.
Полный  официоз.
Самоопределение,
Полоиндификация,
Полная  трансформация.












«Учат  в  школе»  на  новый  лад
[b]"Вчать  у  школі,  вчать"[/b]

[b]На  планшетах    в  ігри  грати,  мови  рідної  не  знати.[/b]
[b]В  школах  вчать,  в  школах  вчать,  в  школах  вчать.[/b]

Вчать  лиш  тільки  віднімати,  інші  дії  нащо  знати.
В  школах  вчать,  в  школах  вчать,  в  школах  вчать.

Всіх  міністрів  шанувати,  інфопростір  засоряти.
В  школах  вчать,  в  школах  вчать,  в  школах  вчать.

В  нас  Табачники  міністри,  діти  в  Польші,  хочуть  їсти.
В  школах  вчать,  в  школах  вчать,  в  школах  вчать.

[b]Лайки  в  блогах  нажимати,  в  іграх  інших  убивати.[/b]
В  школах  вчать,  в  школах  вчать,  в  школах  вчать.
Книги  всі  у  пдф,  книги  ті,  що  одобрили.
Ми  в  ІТ  ,  нас  цьому  вчили.

В  зум  заходити  умієм,  в  чатах  пишем,  смайли  шлем.
В  школах  вчать,  в  школах  вчать,  в  школах  вчать.

Польські  бачимо  міста,  жити  в  Польші  -  красота.
В  школах  вчать,  в  школах  вчать,  в  школах  вчать.

І  не  бачити  домівок  та  не  слухати  батьків
Вчити,  вчити,  вчителів

[b]В  нас  Табачники  міністри,  діти  в  Польші,  хочуть  їсти.
Нас  готують  до  війни,  ми  Вітчизни  всі  сини.
В  школах  вчать,  в  школах  вчать,  в  школах  вчать.[/b]

Ми  в  мережах  всі  живемо,
Робо-ботів    збережемо,  робо-ботами  будемо.
В  школах  вчать,  в  школах  вчать,  в  школах  вчать.

Смуток  -  свято  вчителів,  няньок  наших,  пастухів.
Свят  нема,  нехай  сумують.
Будем  ми  роками  вчити  як  й  чому  нас  тут  навчити,
Щоб  малих  не  обіжали,    нам  усім  лиш  догоджали.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995067
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2023

Ще крок

Данні  -  товар,
Економіка  даних.
Тотальний  контроль,
Одиничка,  нуль  ?

Рейтинг  є  ти,
То  ж  вниз  знов  лети.
Нормальність  угоди  
В  примусовості    згоди.

Формальні  умови,
Цифрові  платфоми.
Це  не  утопія,
На  життя  це  пародія.

Цифрові  наркомани,
В  голові  шрами.
Чіпи,  біотварини,
Ви  вже  нижче  скотини.

Ніяких  прав  і  свобод,
Віртуальний  зброд.
Алгоритм  запущено,
Людей  в  Ад  опущено.

Повне  онулення
Прикрите  війною,
Ваш  одяг  знайомлять
З  новим  Сатаною.

Душ  вже  нема,
Холод  й  зима.
Майбутнє  чудове,
Ви  -  біоробот.

Біомашини.  нема  більш  людини.
Під  гаслом  війни
Узурпація  влади.
На  відстані  кроку  весь  світ  вже  від  Аду.




[b]А  step  to  Hell[/b].

One  step  further
Data  is  a  commodity,
Data  economy.
Total  control,
One,  zero?

You  are  the  rating,
So  fly  down  again.
The  normality  of  the  transaction  
The  coerciveness  of  consent.

Formal  conditions,
Digital  platforms.
This  is  not  utopia,
It's  a  parody  of  life.

Digital  addicts,
Scarred  in  the  head.
Chips,  bio-animals,
You're  already  lower  than  animals.

No  rights  or  freedoms,
Virtual  rabble.
The  algorithm  is  running,
Humans  are  going  to  Hell.

Full  reset
Covered  by  war,
Your  clothes  are  being  introduced
To  the  new  Satan.

There  are  no  more  showers,
Cold  and  winter.
The  future  is  beautiful,
You  are  a  biorobot.

Biomachines.  No  more  human  beings.
Under  the  banner  of  war
The  usurpation  of  power.
The  whole  world  is  one  step  away  from  Hell.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995066
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2023

За это? А что такое это?

И  всех  давно  там  ждут.
Все  как  один  умрут.
Везут  туда,  везут.
Приказ  й  короткий  путь.

Как  будто  так  давно,
Как  будто  все  кино.
Отрывок  кинопленки,
Как  будто  прошлый  век.

Как  жалок  человек.
Приказ  вам  дан  с  Луны.
Все  как  один  -  умри.
Очистите  планету,

Выхода  ведь  нету,
Придет  ведь  озарение,
Придет  пора  прозрения.
Придет,  но  для  всех.

Как  жалок  человек.
Над  вами  твари  с  тьмы,
А  вы  ?  А  вы  -  рабы.
Умрите  й  не  прозрите.

Лишь  горе  й  боль  узрите.
Огонь,  огонь  в  зените.
Умрите,  бесов  вы  не  гоните.
Вы  жизни  не  узрите.

Каков  прекрасный  план.
Какой  есть  в  нем  изьян?
Ведь  все  предрешено,
Последнее  кино.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994778
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2023

-А любовь? Она бесконечна ?

Кто  то  ушел,
Кто  то  уже  навсегда,
О  ком  то  грустим,
При  мысли  катится  слеза.

Кто  то  прорыл  борозду,
Кто  то  оставил  звезду.
О  ком  то  напомнит  улыбка,
О  лучших  заплачет  и  скрипка.

Кто  то  ушел  в  небеса,
Кто  то  был  лишь  песком
Пылинкой  под  каблуком.
О  ком  то  поют  соловьи,

О  ком  то  грустим  мы  в  ночи.
А  кто  то  сияет  всегда.
И  манят  к  нему  небеса.
Как  все  незаметно  порой.

Дождь  лишь  напомнит  слезой
О  том,  что  когда  то  манило,
О  том,  что  всей  жизнью  тут  было.
Руками  обнять  облака  ?

Возможно,  но  все  же  едва.
Все  миг,  не  навсегда.
Бежит  из  слезинок  река,
Туманная  дымка  в  дали,

А  стих?
Он  о  любви.
О  грезах  и  боли  сердец,
О  том,  что  всему  есть  конец.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994610
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2023

А на небе тучи, а тучи как люди.

Хмарки  в  небе  проплывают,
Всех,  кто  смотрит  восхищают.
Люди  ж  землю  удобряют,
Всех,  кто  видит  содрогают.

Медвежата  и  мартышки,
Змей  с  хвостом  и  носорог,
Дом  пониже,  не  высок
Вызывают  в  нас  восторг.

А  дракон  разинув  пасть,
Взял  все  это  й  проглотил.
Всех  зверят  он  сокрушил,
Шум  турбин  их  истребил.

Небо  кажется  закрыли,
Уши  и  глаза  прикрили.
Пятки  только  лишь  сверкают,
Их  снаряды  догоняют.

Все  ревет,  горит,  кричит,
Испугался  даже  кит.
Он  хвостом  нам  вслед  взмахнул
И  поглубже  вмиг  нырнул.

Хмарки  в  небе  вновь  плывут,
Грозных  туч  не  видно  тут,
Только  люди  словно  боги
Зжгут  земные  тут  дороги.

Вся  земля  давно  дрожит,
Испугался  даже  кит.
Режут  небо,  режут  землю,
Утверждают  правоту,

Убивают  красоту.
Мира  нет,  его  й  не  будет,
Ненасытны  эти  люди.
Лад  в  стране  не  наведут,

Расчищают  смерти  путь,
Горе  й  ненависть  несут.
Правоту  финансов  видят
И  пилой  под  корень  пилят.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994607
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2023

Аромат любви.

Вновь  тебе  я  очень  рад,
Ты  как  в  небе  звездопад.
Только  рядом  появилась,
Засверкало,  заискрилось.

Вспышки  в  небе  и  внутри,
Ты  как  лучик  от  зори.
А  улыбка  как  в  Джаконды,
Взгляд  как  будто  в  анаконды.

В  глазах  неба  глубина,
За  спиною  как  Луна.
Наливаю  нам  я  чаю,
Аромат  любви  вдыхаю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994436
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2023

Дыши мной

Ты  вызываешь  вновь  желание.
 Это  так  мало  и    много...
ДЫШИ  МНОЙ:  Ты  и  есть  очарование.
ДЫШИ  МНОЙ:  В  тебе  всего  есть  понемногу.

ДЫШИ:  Легкость  лани  лесной
ДЫШИ:  Свет  и  тепло  от  улыбки
ДЫШИ:  Когда  ты  рядом  со  мной
ДЫШИ:  Я  совершаю  ошибки

ДЫШИ:  Как  то  все  это  смешно
ДЫШИ:  Миг,  что  на  грани  улыбки
ДЫШИ:  Радость  и  естество
ДЫШИ:  Есть  продолжение  улыбки

ДЫШИ:  Ты  вызываешь  желание
ДЫШИ:  Рядом  теряю  сознание
ДЫШИ:  Я  проникаю  в  тебя
ДЫШИ:  И  ощущаю  себя

ДЫШИ:  Я  постигаю  блаженство
ДЫШИ:  Рядом  со  мной  совершенство
ДЫШИ:  Оба  сейчас  мы  на  грани
ДЫШИ:  Шаг  до  экстаза,  касание.

ДЫШИ:  Ты  вызываешь  желание
ДЫШИ:  Ты  расширяешь  простор
 В  тебе  есть  небесный  узор
 Й  желанный,  томительный  стон.

ДЫШИ:  Сияет  как  нить  Ариадны
ДЫШИ:  Путеводная  нить  мироздания
ДЫШИ:  Мы  зажигаем  звезду
ДЫШИ:  В  этот  миг  я  безумно  люблю

ДЫШИ:  В  этот  миг  я  на  век  умираю
И  в  тебе  я  зарей  воскресаю
Открываю  я  дверь  в  небеса
У  любви  не  бывает  конца.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994394
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2023

А все таки вона сіяє.

Минуле  народу  зарито  в  землі,
Минуле  все  людства  згоріло  в  вогні.
Фейки  повсюду,  фейки  навколо,
Все  на  Землі  йде  завжди  по  колу.

Інфосистема  вічно  жива,
Істині  світла  не  потрібні  слова.
Слова  то  перетин  образів  є,
В  інфосистимі  усе  давно  є.

Розвійте  ви  попіл,
Залийте  водою,
До  неба  вогонь  на  землі  розведіть,
В  темряві  вічній  віками  мовчіть.

Навіть  і  там  ефір  й  світло  є,
В  кожній  крупинці  є  щось  живе.
Рано  чи  пізно  воно  проросте.
Вода  вікова  замулить  тут  все.

Як  би  минуле  ви  не  ховали,
Як  би  народи  не  розділяли,
Рано  чи  пізно  прозріння  прийде,
Світло  душі  врятує  тебе.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994314
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2023

2026

Виток,  виток  і  перехід.
Це  перехід  у  новий  світ.
Світло  вже  є,  воно  нас  веде.
Щастя  вже  там,  іде  по  слідам.

Не  всі  перейдуть,
Не  всіх  там  же  ждуть.
Чекають  того,  хто  світло  несе.
З  добром  він  іде.

Іди  в  перехід,
Це  вхід  в  новий  світ.
Духовно  зрости.
Як  Сонце  світи.

Як  не  крути,
Туди  слід  іти.
Двадцять  двадцять  шість  -
Духовний  то  зріст.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994208
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2023

В плену лжи.

[b]Людина,  її  життя  і  здоров'я,  честь  і  гідність,  недоторканність  і  безпека  визнаються  в  Україні  найвищою  соціальною  цінністю.Народ  визнається  носієм  суверенітету  і  єдиним  джерелом  влади  [/b]
     Конституція  України.

Все  дружно  сплотились,
Все  только  вперед  !
Вот  только  скажите,
Кто  ж  вас  ведет?

Не  будет  народа,
Не  будет  страны.
Куда  и  к  чему
Нас  ведут  паханы?

Истинны  нет,
Вера  распята.
Судьбы  народа
В  руках  супостата.

Законности  нет,
Везде  беспредел.
Где  олигархи
Там  й  передел.

Ценности  снова  горят  ведь  в  огне,
Темный  вновь  всадник
В  тени  на  коне.
Он  безголовый  -  все  знают  давно,
Крутит  немое  для  всех  он  кино.

Кто  гарантировал  наши  права
И  в  позолоте  чья  тут  рука  ?
Куда  эти  черти  нас  завели  ?
Титаник  давно  на  дне,  на  мели.

Кто  у  народа  все  отобрал  ?
Кто  этот  Ад  спровоковал  ?
Вечные  битвы,  вечная  кровь.
За  что  умереть  тут  каждый  готов?

За  черное  море  от  нашей  крови  ?
За  минное  поле,  что  ждет  впереди.
Куда  эти  черти  нас  привели  ?
Бедность  везде,  мы  давно  на  мели.

Жизни  живрели  только  огни.
Стада  баранов  на  алтарь  привели.
Жертвы  их  богу  преподнесут.
Кто  был  никем    станет  ничем.

Круги  лишь  Ада,  
Душевный  лишь  плен.
Что  получили  за  это  взамен?
Мыльную  оперу,  голод  и  плен.

Плен  не  телесный,
Плен  той  подделки
Былого  закона,
Плен  инфотела,  плен  мозголома.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994076
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2023

Буля земля Яра і був у ній рай.

Майбутнє  яке  скажіть  вас  чекає  ?
Хто  вірить  в  прекрасне  один  лиш  це  знає.
Ідилію  Раю  на  Землю  спускає,
Слова  лиш  від  Бога  він  промовляє.

Світло  Божественне  все  переможе,
Людство  із  пропасті  вивести  зможе.
Ще  не  достатньо  вам  убивати  ?
Накази  злочинні  в  життя  це  втіляти  ?

Здоровий  глузд  не  переможе?
Жид  дав  приказ  і  кожен  це  зможе?
Інформаційний  простір  пробито,
Кров  безневинну  за  що  тут  пролито?

Хто  тут  кермує,  куди  нас  введе  ?
Відповідь  дайте,  що  нас  тут  жде?
Хто  планомірно  до  рук    все  прибрав,
Хто  нас  злочинно    ворогу  здав?

Плани  які  на  майбутнє  в  вас  є  ?
Що  і  кого  тут  чекає  та  жде?
Досить  пустими  словами  кормити,
Божому  люду  пора  зрозуміти.

Зло  не  далеко,  а  поряд  із  вами,
Просто  злословить  чужими  речами.
Досить  вбивати,  прощати  пора,
В  єднанні  й  любові  -  дороги  добра.

Може  достатньо  чуже  тут  ділити,
Вам  всім  в  руїнах  хочеться  жити?
Вам  за  бандитів  охота  вмирати,
Брехливії  речі  їх  возхваляти?

Без  туніядців  ви  б  не  жили?
Вам  англо-сакські  потрібні  царі?
Вам  всім  потрібні  тут  олігархи,
Ви  тут  одні  заплатили  податки.

Кровю  і  потом  -  щоденна  розпалата,
Щоб  їх  Пілат  не  судив  супостата.
Злодія  знову  тут  оправдають,
Боже  розпяття  за  муки  возхвалять.

Майбутнє  -  щоденна  є  боротьба,
Вона  ще  не  вмерла,  вона  ще  жива.
Програма  народу  схвалена  ким?
Чому  це  пророцтво  введено  в  Гімн?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993990
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2023

Чужая жизнь потеряла ценность , а своя?

Ценность  не  люди,
Ценность  пустыня
И  впереди  вновь  Хиросима.

Еще  не  пустыня,
Но  на  краю.
Две  трети  народа  
В  чужом  ведь  краю.

С  виду  все  вроде  и  хорошо,
Только  растет  и  растет  снова  зло.
Люди  разменной  монетой  ведь  стали.

На  территории  их  разменяли.
Тут  папуасов  вновь  наплодят,
Те  непременно  жить  ведь  хотят.

Кто  то  устроил  тут  передел,
Что  б  жид  вновь  юркий  тут  богател.
Ценность  не  люди,  ценность  пустыня
И  впереди  нас  ждет  Хиросима.

Чужая  жизнь  почти  как  песок,
Время  падения  чей  то  есть  срок.
Людей  истребим,  захватим  простор,
Вселенной  и  миру  покажем  позор.

Своими  руками,  чужими  мозгами,
Как  с  индианцами  будет  и  с  нами.
Колонии  этой  наверно  не  быть,
Ресурсы  осталось  только  добыть.

О  том  чем  стреляют  -  вам  ведь  не  скажут.
Тем,  кто  спланировал  только  покажут.
То,  что  здесь  ждет  всех  истребление
Для  наших  господ  не  имеет  значения.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993983
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2023

Расспад

Почему  о  том,  что  важно  мы  молчим
И  выбор  наш  отдали  им.
Почему  людей  мы  потеряли.
И  почему  две  трети  в  миг  чужими  стали.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=D11swN06QnY[/youtube]
Нет  будущего  как  тут  не  верти.
Пропасть  одна  -  она  на  лжи.
Программы  есть  для  тех,  кто  там.
А  тут  война  на  истребление.

Пустые  земли,  выжженный  простор.
Для  человечества  еще  один  позор.
Нельзя  построить  счастье  на  крови.
Не  расцветет  страна,  если  вблизи  враги.

О  будущем  уже  не  строим  планы.
Мы  выжженной  земли  заложниками  стали.
Нас  разделили  всех  по  состоянию,
За  их  грехи  предали  наказанию.

Единству  вырыли  могилы
И  победили  свары  и  бациллы.
А  ведь  прекрасно  тут  веками  жили.
Кто  виноват  тот  будет  жив,невинный    ангел  мертв  без  крил.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993946
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2023

Деза - оружие массового поражения.

Дозы  дезы  нам  внушают,
А  мозги  к  ней  привыкают.
Их  давно  нам  промывают,
В  никуда  их  отправляют.

Вот  они  и  опухают,
Все  причины  эти  знают,
Но  как  кролики  все  жрут,
А  агентства  всех  их  ждут.

Отправляют  в  дальний  путь.
Деза  липнет  ко  всему,
Так  угодно  ведь  Ему,
Он  на  кпопки  нажимает,

Светоч  жизни  -  угасает.
Засорили  весь  ЕФИР
И  погрязли  все  во  лжи.
Блогеры  и  марафоны  этой  ложью  сыты  й  полны.

Мы  ж  как  рыба  на  мели,
Везде  муть,  везде  они.
Нас  в  сачок  вновь  набирают,
В  этот  миг  кого  то  й  жарят.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993531
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2023

Голограммы.

Ты  есть  Бог  и  Абсолют,
Но  враги  тебя  убьют.
Эта  истинна  проста,
Голограммы  мы  Творца.

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=U77HT76LKmU[/youtube]

Веру  новую  готовят,
В  тьму  невежества  заводят.
Хоть  ты  Бог  и  Абсолют
Но  тебе  в  последний  путь.

Миллиарды  в  это  дело
Там  списали  непременно.
Хотя  истина  проста,
Голограммы  мы  Творца.

Дух  Святой  в  нас  проявился,
Но  в  Земле  он  заземлился.
Хоть  ты  Бог  и  Абсолют
К  триединству  долгий  путь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993383
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2023

Журавлики в небо, хомячки в нірку, а люди в підвал.

Ключі  небом  пролітають,
Ключі  літо  закривають.
Нові  літа  відмикають,
Шлях  у  вічність  прокладають.

Вурчать  в  небі  журавлі
Усе  далі  від  землі.
Ми  ключі  бачим  від  Раю.
Нам  крилом  вони  махають.

Ми  не  птахи,
Ми  савці.
Пропливаєм  по  землі,
Крил  не  маєм,  щоб  взлетіти.

Мусим  завжди  так  ми  жити?
Ікар  крила  змайстрував
Та  до  зір  помандрував.
Ми  на  диво  подивились,

Потепліше  лиш  оділись.
Ми  пухнасті  мов  савці,
Не  потрібні  нам  ключі.
Кожен  в  нірку  все  гребе  і  в  підвал  привично  йде.

Мов  хомяк,  хай  там  буде.
Хомячки  ці  не  літають,
А  жирком  лиш  обростають.
В  спячку  в  зимку  знов  впадають.










Пташиний  ключ  -  це  диво,  це  справжній  злагоджений  механізм,  створений  природою.
Як  вдалося  з'ясувати,  деякі  птахи  переміщаються  клином  заради  економії  енергії.  Попереду  клина  летить  найсильніший  і  витривалий  птах  -  ватажок  зграї.  Коли  лідер,  що  летить  на  чолі  клину,  робить  змах  крилом,  то  в  повітрі  утворюються  завихрення  і  висхідні  потоки,  які  значно  полегшують  політ  птахів,  що  летять  за  ним.  Те  ж  саме  можна  і  сказати  і  про  всіх  інших  птахів,  які  слідують  далі  по  ланцюжку:  кожен  наступний  птах  користується  перевагами,  які  виникають  в  результаті  помахів  крил  того,  що  летить  перед  нею  члена  зграї.  Згідно  з  проведеними  підрахунками,  такий  спосіб  побудови  під  час  далеких  перельотів  дозволяє  заощадити  до  25%  енергії.

Помічено,  що  найстаріші  і  слабкі  птахи  завжди  летять  в  кінці  зграї,  там,  де  опір  повітрю  мінімальний.  Крім  того,  вдалося  з'ясувати,  що  ватажок  не  завжди  летить  попереду  всіх.  Рано  чи  пізно,  лідируючий  самець  втомлюється,  і  тоді  він  відправляється  в  кінець  зграї,  щоб  відновити  свої  сили,  а  його  місце  по  черзі  займають  птиці,  що  летять  слідом  за  ним  і  які  можуть  порівнятися  з  ним  по  силі  і  витривалості.  Таким  чином,  виходить,  що  великі  види  птахів  прекрасно  розбираються  в  аеродинаміці,  принаймі  в  тій  її  частині,  яка  стосується  економії  енергії  під  час  далеких  перельотів.
Летять  трикутником,  або  як  в  народі  кажуть  “ключем”.  Журавлиний  ключ  рухається  злагоджено  і  чітко.  На  чолі  кожної  зграї  летить  вожак,  що  задає  ритм  польоту.  Решта  птахів  летять  за  ним  в  2  ряди.  Ті,  що  летять  позаду,  точно  повторюють  рухи  його  крил.  Завдяки  такій  дисципліні  журавлі  не  налітають  одне  на  одного,  чітко  тримають  дистанцію  і  можуть  пролетіти  багато  тисяч  кілометрів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993326
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2023

Зроблять такими як їм треба.

Свято  кажуть  вчора  було,
Постанову  ви  забули.
Рік  новий  знову  почався,
В  школи  йде  той,  хто  остався.

Десять  діток  в  перший  клас,
Радість,  радість,  не  сказать.
Було  перших  класів  три
Та  один  лиш  наскребли.

Гроші,  гроші  відмивають,
"Мрії"  ваші  підміняють.
Віртуальнії  журнали
Та  навчання    у  підвалі.

AMRAAM  вам  ще  дадуть
І  війну  ведуть,  ведуть.
Всі  свята  вам  відмінили,
Людей  вбито  -  ви  щасливі?

В  віртуальність  вас  ведуть,
Самі  ж  як  вони  живуть.
Першоклашки  в  добру  путь,
Старші    в  храм  вас  поведуть.

Знань  граніт  передадуть,
Стане  більше  патріотів,
Стане  більше  громадян
І  чекає  вас  обман.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992855
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2023

Націоналізм.

Що  важливіше  за  життя  людини,
Невже  це  мрія  Господина.
Осінь  в  віршах  декламуєм,
Сум  її  уже  не  чуєм.

В  мріях  мрійника  літаєм
Та  щоденно  щось  втрачаєм.
То  не  листя  пада  з  клена,
То  війна  з  усім  зеленим.

Урожай  смертей  збирають,
Цифри  жертв  вмить  обнуляють.
Під  вогнем  поклали  роту,
Вмить  на  десять  розділили  -

Вісім  вбито,  всі  щасливі.
Трійку  пишем  -  нуль  в  умі,
Себе  дурим,  чому  б  ні.
Листя  з  клена  опаде  і  народ  наш  відійде.

Згідно  вітхого  завіту
На  війні  все  шито  крито,
Ієгова  заповів,  
Ось  тому  й  земля  в  крові.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992854
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2023

Как то так (траурно) .

Вновь  на  небе  солнце,
Вновь  чудесный  день,
Только  там  где  люди
Ежедневно  хрень.

Явно  не  из  глины
Изваял  вас  бог,
Явно  ненасытны
Й  хватки  как  бульдог.

Ярко  солнце  светит,
Птички  вновь  поют,
Только  люди  с  Марса
Снова  Землю  жгут.

Все  в  асфальтат  вкатали  :
Технику  й  людей.
По  чему  ж  им  мало,
Вновь  творится  хрень.

Избраными  сделал  их  фальшивый  бог,
Уничтожить  жизнь  вот  такой  их  рок.
На  Земле  проклали  тысячи  дорог,
Но  живой  ведь  конь  по  ним  не  идет.

Все  ведь  неземное,  все  везде  чужое.
Муравейник  с  плит  й  тот  к  земле  прилип.
Птицы,  что  стреляют  по  небу  летят,
Дроны  не  живые  косят  тут  ребят.

Что  б  безчеловечно  людство  истребить
Бойню  тут  гаранты  начали  чинить.
Кордоны  закрыли,  стадом  всех  женут,
Из  трупов    снопы  под  заказ  плетут.

Колонии  Марса  снова  на  Земле.
С  голубого    красным  сделают  весь  свет.
Из  голов  убитых  сделают  букет,
Под  асфальтат  закатят  этот  белый  свет.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992762
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2023

Чому наш стяг не жовто блакитний ?

Патріотичне  сьогодення,
Синьо  жовтеє  будення.
Взяли  все  перевернули,
Вниз  вам  голови  нагнули.

Рабство  є  патріотизм,
Править  тут  банкократизм.
По  завіту  Жиди  чинять  -
У  війні  народи  згинуть.

Слід  одне  лиш  заплатити  -
Кров  рікою  будуть  лити.
Заливати  поля  й  ріки,
Все  тут  чинять  по  завіту.

Завіт  старий,  рабам  даний.
Яхве  бог  то  православний  ?
Ряси  просто  попи  вділи
Й  вас  мов  діток  одурили.

Стяги  наші  майорять  ?
Ще  не  вмерли  тут  живі?
Буде  ця  земля  в  вогні,
Ще  не  вмерла  ж  Україна

І  не  стане  на  коліна.
Просто  все  тут  вверх  ногами,
Ось  тому  й  пани  над  нами.
Все  під  себе  тут  створили,

А  людей  -  закабалили.
Вам  внушили  -  ви  безсилі.
Богом  даний  вам  гарант
І  з  чортів  верховить  рада,

Ось  така  їх  бога  правда,
Ось  такий  "божий"  закон,
Бий  довічно  їм  поклон,
А  для  них  -  довічний  трон.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992679
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2023

Майбутнє не для всіх!

Майбутнє  не  для  всіх
І  точно  не  для  вас.
Ви  всі  у  цій  лиш  грі,
Для  вас  оцей  весь  фарс.

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=aHFzgMbpBMM[/youtube]

Майбутнє  не  для  нас.
Які  слова  жахливі.
В  екранах  всі  фальшиві,
Законість  не  для  вас,

Оці  всі  постанови  -
Вам  в  голову  уколи,
Оці  всі  документи  -
Смертельні  це  моменти.

Ніхто  не  відповість,
Вівцю  шакал  лиш  з'їсть.
Сценарії  є  різні,
Ось  їх  ви  й  вибирайте,

По  них  ви  вимирайте,
Невидимі  границі
У  клітці  для  синиці,
Кусочок  лише  сала

Ця  влада  вам  лиш  дала.
Та  сало  теж  фальшиве,
Навколо  все  брехливе.
Мов  боги  в  ігри  грають,

Тестують,  впроводжають.
За  вас  тут  все  рішили,
Вам  вирили  могили,
А  ви  -  лише  бацили.

Вони  ось  так  рішили.
Ви  світло  їм  закрили.
Всі  ви  завжди  ж  безсилі.
Дали  команду  фас  і  з  вас  зробили  фарш.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992336
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2023

Ночь.

Где  тот  огонек,
Осколок  души
И  почему  он  не  светит  вночи  ?
Ночь  так  темна  и  тишина,

Ночь  непроглядна,  одна  темнота.
К  всевышним  мирам  дорога  закрыта,
Полоска  света    тайной  сповита,
Не  тлеет  внутри  души  огонек,

Ангел  прекрасный
И  тот  так  далек.
Где  то  котенок  мурлычит  вдали,
Будет  так  грустно  увы  до  зари.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992264
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2023

Капуста.

Все  схвачено,  за  все  проплачено,
Порожні  місця,  шлях  до  кінця.
Одні  безголові,  трагі  програми,
Все  ближче  і  ближче  кінець  цеї  драми.

Все  за  капусту,  все  за  бумагу,
Фарш  із  людей  на  сцену,  на  браму.
Кролики  тут,  кролики  там,
Давно  їх  продав  кровожадний  тиран.

Навколо  усе  просто  ж  омана,
Увага  ж  прикута  до  сцени,  до  брами.
Зачистка  іде,  все  в  пустоту,
Капусти  проте  дають  до  схочу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992249
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2023

Нет времени, выдумки все это.

Без  времени  жили,
Без  паспортов,
Не  было  господ,
Не  было  рабов.

Прогресс  объявили,
Несогласных  убили.
Право  владеть
Провозгласили.

Историю  пишут  тут  властелизы,
Землю  разрой  и  ляп  очевиден.
Наукой  прикрыли  жажду  наживы,
Поглубже  копни  -  обман  очевиден.

На  войны  ведь  гнали  отары  глупцов,
Но  в  бой  же  вели  их  господа,
Но  обмелела  й  Порода  не  та,
Внутри  у  барыг  одна  пустота.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992203
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2023

Им лучше, они в мире ином. Даже от слов этих пахнет …

Если  в  мире  ином  так  хорошо,
Если  в  лучшем  мире  прекрасная  жизнь,
То  почему  же  так  грязно  кругом,
То  почему  очевидный  дурдом?

Круги  Сансары,  Ада  круги,
Только  для  нас,  а  не  для  них.
В  лучшем  мире  нам  обещают,
Только  зачем  пусть  себя

В  него  й  отправляют.
Как  же  двулико  быдло  вокруг
И  на  Земле  адский  вновь  круг.
Мы  на  планете  вновь  обезьян,

Нас  к  ней  привел  наш  капитан.
Судно  давно  он  отправил  ко  дну,
Кровью  залил  всю  нашу  страну.
Лучше  конечно  в  мире  ином,

Если  туда  не  скоро  дойдем.
Все  почему  то  вновь  вновь  разделили,
В  матрицу  разум  снова  вживили.
Тайные  планы  рулят  кругом,  это  не  жизнь,  это  дурдом.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992201
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2023

В заточенні, злом ми всі оточені.

Людство  деградує,
Не  туди  прямує.
Людство  вимирає,
Із  Землі  зникає.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=jER8tOk0-qU[/youtube]
Цінності  не  ті,
Блуд  один  вночі.
Культ  влади  та  грошей,
Кризи  вікові,  рішення  в  війні.

Беззмістовна  сутність,
Матриця  ума  і  навколо  тьма.
Прогрес  убиває,
Людство  вимирає.

Цінності  мілкі,
Камінь  на  душі.
Легкість  благодаті
Невідома  знаті.

Наркотичний  стан  
Це  причина  ран.
Маски  та  актори,
Ви  всі  нездорові.

Чорти  світом  правлять,
В  котлах  людей  жарять.
Земля  вже  тюрма,
"Живих"  тут  нема.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991748
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2023

Багач й бідняк, нема статку - то батрак.

Давно  не  вірю  в  патріотів,
Я  просто  знаю  їх  нема.
А  є    слова,  пусті  слова.
Давно  цих  цінностей  нема.

Давно  не  вірю  в  ідеали,
Герої  йдуть  завжди  за  хмари.
Українцям  помагають,
З  цього  пекла  забирають.

А  вони,  одне  одного  туди,
Знов  штовхають  у  борги.
Одне  одного    рятують  ?
Чужих  діток  тут  лікують?

Дружно  ви  скажіть  жили?
Ви  ж  тягнули,  що  могли.
Щоб  в  вас  краще  ніж  в  сусіда,
Бо  на  нього  в  вас  обіда.

Щось  не  вірю  я,  щоб  ви,
Так  як  вам  допомогли.
Шкіру  власну  лиш  рятують
Та  наживу  скрізь  пильнують.

От  тому  ви  всі  й  раби,
На  вас  ярма  натягли.
Ви  не  дружні  і  не  щирі,
Ваші  руки  знов  в  наживі.

На  своїх  же  й  нажились,
За  мідяк  ви  продались.
Коли  кажуть  все  тут  буде,
В  це  не  вірю,  горе  буде.

Бідний  пану  не  товариш.
Хто  не  з  клану,  той  не  барин.
Рівності  уже  не  буде.
Є  багаті  й  їхні  слуги.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991723
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2023

Слова Гаранта - причина видалення системою мого попереднього вірша.

[b]Що  йому  можна  -  те  вам  зась.[/b]


Що  тут  сказати,
Цензура  є,  це  головне,
Слова  Гаранта  передати,
Наголосити  -  Головне!

Чому  народ  занепадає,
Цензура  мовить  не  дає.
Проте  Слова  Гаранта  
В  ній  Головне.

Система  справно  ця  працює,
Ніхто  нікого  -  не  почує.
У  матриці  оцій  грішіть,
Про  щось  там  мрійте,  не  живіть.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991648
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2023

Чому українська нація занепадає.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991642
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2023

Власть достойных.

Миллиарды-  фон,
Нищие  материально  и  реально,
Несчасная  жизнь,  вместилище  фонда,
Зона  с  абсурда.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=hTyDMAYKMoQ[/youtube]

Тяжесть  во  всем,
Смирение,поклон.
В  неравенстве  суть,
Всюду  абсурд.

Стабильный  доход,
Служебный  досуг.
Жестокость  в  крови
Глупцы  на  мели.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991156
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2023

На чужому добрі не наживешся.

На  чужих  плечах  у  Рай?
Ні  злочинцю  зачекай.
Ти  сам  писав,  ти  сам  творив?
Чи  взяв  чуже  переробив?

Мені  сподобалось,  узяв
І  лаври  я  чужі  пожнав.
Герой,  красавчик,
Шут  є  ти,  ти  за  собою  прибери.

Кому  писати  тут  й  навіщо?
Політ  душі  тут  приземляти?
І  на  собі  дать  заробляти?
Та  всі  ви  молитесь  тільцю,

Навіщо  все  оце  пишу.
Достали  вискочки  жидівські,
Не  вам  повірте  мої  вірші.
За  кораблем  і  щоб  не  бачив.

Вас  чорт  давно  уже  позначив,
По  чужих  душах  лазите,
Чужі  скарби  шукаєте,
В  болото  ви  своє  ідіть  і  там  і  грайте  і  пишіть.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991147
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2023

Риторичні запитання.

Небо  закрили  залізні  крила,
Трави  спалила  ворожа  сила.
Безумство  сіє  кроваві  зерна,
Чорну  стерню  лишає  плем’я.

Де  ще  в  природі  такий  є  вид,
Щоб  за  бумажки  з  планети  зник  ?
Хто  божевільним  цю  зброю  дав  ?
Хто  нижче  мавпи  давно  вже  став  ?

Царів,  божків,  хто  наплодив?
І  хто  безмоглим  завжди  служив  ?
Невже  ця  раса  варта  чогось  ?
Що  з  вами  творять,  знає  хоч  хтось?

Чому  ж  на  шиї  у  вас  петля  ?
Чому  царків  повна  земля  ?
Чому  як  стадо  вас  в  бій  женуть,
Всім  ще  не  видно  на  що  ведуть?

Слів  не  хватає,  щоб  описати,
Мертвим  потрібні  якісь  ще  факти?
Усі  погрязли  вже  назавжди  ?
Не  видно  світла,  немає  сил?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990884
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2023

Гойдалка життя.

Куди  не  йди,що  не  роби
Усе  скінчиться  назавжди.
Кінець  колись  завжди  настане,
Кажуть  життя  перемагає,

Назад  дороги  лиш  не  має.
Кудись  ведуть  нас  знов  дороги,
По  них  ідемо  не  з  тобою,
Життя  чомусь  це  поле  бою.

На  нім  встрічалися  з  тобою.
Бої,  бої  і  на  землі  і  в  голові.
Не  все  впорядку  з  головою,
Коли  воюєш  ти  з  любовю.

Нема  кохання  на  Землі,
Воно  сховалось  в  темноті.
Ти  в  цім  житті  на  самоті
Та  марення  в  цій  голові.

Куди  не  йди,що  не  роби
Усе  скінчиться  назавжди.
Кінець  відомий  був  спочатку,
Тому  усе  в  житті  вже  гладко.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990883
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2023

Доза напівбрехні.

Правду  можна  дозувати?
А  чи  варто  правду  знати?
ЗМІ  давно  усі  купили,
Зомбі  всюди  ж  наплодили.

Зомбі  ти,  зомбі  і  я,
"Дія"  штучка  є  ще  та.
"Дія"  діє  неспроста.
Все  для  нас  давно  дозують,

Все  для  нас  оце  готують.
Горем  землю  заливають,
Людьми  землю  удобряють.
Цей  найкращий  чорнозем

У  Євпропу  повезем?
Та  кому  він  там  потрібний.
Так  як  й  ми,  просто  нами
Управляють  і  на  цьому  заробляють.


[b]Недочеловеки[/b]

Тратят  миллионы
Чтобы  убивать,
Это  нужно  каждому
Кто  живет  понять.

Тратит  миллиарды
Нелюдь  на  войну,
Только  одного
Понять  не  могу.

Вы  все,  что  безмозглы,
Жиром  заплевли
Или  в  том  проходе
Ваши  все  мозги.

Недочеловеки  прагнут  убивать,
Вашими  руками  вас  же  истреблять.
Рассели  нечисть  в  ваших  ведь  мозгах,
Почему  окутал  разум  всех  вас  страх?

О  каком  прогрессе  нам  здесь  говорят.
Когда  в  вас  стреляют  поздно  понимать.
Вас  ведь  истребляют,  в  гаджете  удав,
Кроликов  давно  блогер  НАш  Есть  БАЛ.

Эти  все  призывы,  эти  патриоты
Есть  войны  оплоты,
Миллиардов  счеты,
Вы  еще  живые,  вы  не  бегемоты.

Почему  ж  в  болоте?
Помирать  охота,
Двигать  вновь  прогресс,
Что  б  ваш  вид  исчез.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990835
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2023

Біси (сатиро-драма) . На… ( культурно)

Біси  світом  цим  керують,
Біси  бабками  торгують,
Біси  бабки  ці  друкують.
Біси  всіх  людей  надують.

Скільки  Б...,  лиш  придивись,
Скільки  Г...,  хоч  сполоснись.
Скільки  горя,  скільки  сліз
В  кожен  дім  цей  біс  приніс.

Щось  людське  у  вас  зосталось?
Макулатури  знову  назбиралось?
По  одежі  вас  приймають,
Поза  очі  посилають.

Б...  одні  чомусь  піднялись,
Г...  одні  вверху  зібрались.
Трупний  запах,  смард  та  дим,
Чорт  над  нами  господин.

Чорт  хоч  правду  нам  сказав,
Ось  котел,  із  вас  відвар.
Землю  бісам  віддаю,
Душі  ваші  продаю.




[b]На  …[/b]

Кусь,  кусь
Куса  кусючка,
Буць,  буць
В  кармані  штучка.

Із  труби  щось  потекло,
Тобі  знову  повезло.
Кусь,  кусь
Ще  та  ти  штучка.

Давай,  давай.
Локтики  кусай,
Спи  солодко,
Засипай.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990818
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2023

Ось це піявки

Банки,  банки,
Трасти,  фонди,
На  війну  усіх  нас  гонять.
Нові  схеми  не  спроста,
Дурять  завжди  дурака.
Інтереси  їх  відомі,
Просто  всі  ми  не  свідомі.
Нас  так  вчили  рахувати,
Що  почали  ми  втрачати.
Математика  страшна!
Нам  внушили,  що  потрібно,
А  для  чого  -  очевидно  ж.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990718
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2023

Наркомовсий косячек.

Порохоботы,
Везде  идиоты?
Мы  в  психбольнице  ?
Разум  не  слышен?
С  кем  тут  воюют,
Кого  тут  выносят,
У  вас  ведь  не  спросят?
Хотите  войну?
Вагнер  и  зеки,
А  где  человеки?
Их  тоже  поймали?
В  солдаты  загнали.
Бойня  козлов,
Безмозглых  ослов.
Очередные  приходят,
Люди  -  отходят.
Главная  ценность  был  человек,
Морщин  у  мужчин  уже  больше  нет.
Их  молодняк  в  Европе  живет,
Чьих  же  детей  на  фронт  горн  зовет?
Кто  о  потерях  не  говорит?
В  них  нет  потерь,  их  совесть  молчит.
Словно  животных  людей  убивают,
Правду  давно  от  народа  скрывают.
Просто  на  смерть  всех  посылают.
Мы  о  политике  не  говорим,
О  чем  то  другом,  об  этом  молчим.
Уши  заткнули,  поймали  волну,
Еще  ведь  живой,  по  жизни  плыву.
Насильно  ж  людей  гонят  на  бой,
Сила  снесет  этот  покой.
Это  война,  снова  волна.
Корабль  потопить  -
Команда  слышна,
Наркобаронов  пора
Вновь  пришла.
Ты  укололся  ?
Наверно  пора.
Скоро  подсадят  народ  на  иглу,
Кто  идет  в  бой  -  тому  коноплю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990717
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2023

Катастрофа.

Не  частина  ми  Європи,
Там  де  ми  -  там  катастрофи.
І  ніхто  нам  всім  не  винний,
Кожен  думати  повинний.

Йде  розпад  -  це  катастрофа,
Віри,  мови  розділились,
Ми  до  цього  докотились.
Вибрали  ми  волоцюг,

Шахраїв  одних  й  хапуг,
Владу  нашу  розділили.
Хто  скажіть  усім  нам  винний?
Тут  керують  з  закордону,

Все  іде  завжди  в  офшори.
Ще  всі  ситі  й  все  чудово
І  не  доїмо  корову.
Човен  все  ще  на  плаву,

Ще  в  достатку  я  живу.
Є  квартира  та  машина,
То  в  сусіда,  він  вже  згинув,
То  мене  все  не  каснеться,

Так  же  є,  так  тут  ведеться.
Хто  при  владі  -  цар  і  бог,
Хоч  всі  знають  -  то  є  чорт.
Тут  нічого  не  змінити,

Вже  не  довго  тут  всім  жити.
Хто  на  фронті  все  побачив,
Посивів  і  як  апачі,
Бій  веде  завжди  останній,

Зустрічає  сонце  зрання.
Вже  й  себе  перемагає,
Ще  живий,  це  не  прощання.
Ворог  тут  і  ворог  там,

Вам  життя  я  не  віддам,
Поки  жити  тут  я  буду,
Вам  ск...ти  життя  не  буде.
Тут  моя  земля  й  дубрави,


Люди  жаль  уже  в  отарі.
Жертвинник  чомусь  зробили,
У  крові  все  тут  й  могили.
Смерть  уже  не  за  горами,  ви  ще  з  ними  чи  вже  з  нами?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990640
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2023

П’явки

П’явка  ти  справжній  клад,
П’явка  ти  той  насос,
Ти  нікотина  є  відсос.
П’явка  -  ти  ядів  склад,

Де  те  -  завжди  там  лад.
Мов  рак  ти  водний  санітар,
Мов  фільтр,  вівтар  -  ти  Божий  дар!
І  гоїш  тіло  ти  від  ран.

Та  є  скажу  вам  паразити,
І  глисти  є
І  є  гієни,
І  з  вами  ми  їм  всім  до  фені.

Бабки,  бабки  в  голові,
А  державність  у  труні.
Перемогли  ми,  відстояли
Та  цих  гієн  ми  не  вбивали,

Тож  рвуть  вони
Тут  по  живому,
Рядовими  всіх  вважають,
На  смерть  народ  свій  посилають.

П’явку  до  заду  приложу
І  цих  гієн  вам  покажу,
З  екрану  вони  зуби  скалять,
Самі  беззубі,  вами  жалять.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990635
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2023

За хмарою, за хмарами летять ці душі парами.

Мов  та  річка  щебетала,
Мов  лебідка  ти  пливла.
І  мене  завжди  звала.
Очі  томно  так  манили.

Зорі  щастя  нам  світили.
Спинками  небес  торкались
І  до  зір  ми  наближались
Мрії  десь  там  й  зостались.

Десь  на  зоряному  небі  острівець  лишили  мрій,
Щось    високо  там  у  небі  зве  мов  бджілок  нас  у  рій.
Мед  кохання  роками  стікає  із  бороди  ,
Бджоли  з  цього  кохання  жало  точили  собі.

Ядом  бджоли    все  лікуєм    ,
Річку  кохання  не  чуєм,  ми  у  траві  як  вужі  .
Щастя  є  острівець,  стержка  туди  нас  веде,
Та  чи  твоя  нога  по  рушнику  цім  іде?

Ти  мов    ріка  щебетала,
Мов  та  лебідка  пливла.
Навіть  крилом  не  взмахнула,
Хмара  тебе  понесла.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990569
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2023

Посмішка з неба.

Нейрозвязки  малюють  картини,
Зоряних  марень  цвітуть  там  жоржини.
Океан  простору  здається  коханням,
Молочний  же  шлях  лиш    вхід  в  мироздання.

Ми  не  можем  зрозуміти  цю  одну  простеньку  річ,
Ми  у  серці  все  ще  діти,  хоч  пройшло  багато  літ,
Що  зоря  ховає  віти,  а  зорю  ховає  тінь.
Ми  такі  ж  як  ці  дерева,  ми  такі  як  ця  трава.

Ми  полин  та  осока,  а  життя  то  є  ріка.
В  когось  корінь  як  у  дуба,
Хтось  листочок,  що  летить,
А  ріка  чомусь  спішить.

Хтось  у  зеркальце  дививсь  і    себе  в  нім  не  впізнав,
Хтось  давно  його  розбив  і  чомусь  засумував,
Хтось  із  паличкою  йде,  не  спішить,  хоча  й  бажає,
Подих  в  грудях  зупиняє,  серцю  кисню  не  хватає.

Хоча  це  також  омана,  як  і  чорна  та  дира,
Оболонка  вже  зносилась  ,  ріка  часу  вже  розлилась,
Нереальнії  картини  бачимо  ми  в  голові
Та  усмішки  крізь  морщини

І  сльозу  цю  на  щоці.
Відцвіли  уже  жоржини,
Що  ж  це  світить  в  далині,
Певно  з  неба  та  дівчина  посміхається  мені.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990565
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2023

Надобраніч.

Жаль  -не  жаль.
Усе  минає.
Не  важливо
Хто  як  грає.

Все  проходить,
Все  минає.
Що  було,
Того  не  має.

Життя  процес,
Жалить  жаль,
Жаль  -  не  жаль,
Пройшов  вже  май.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990527
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2023

Ілюзії власного вибору, ілюзії світосприймання, двох півкуль це коливання.

Коли  ми  вибираєм
Чомусь  сліпі  буваєм,
На  небі  ми  літаєм,
Образ  оживляєм.

Очки  лиш  відкрили  -
В  ту  ж  мить  нас  приземлили.
Яскаве,  ясне,  світле,
Бац  й  вимнули  це  світло.

Тіні  всюди  бродять,
Хмара  хмура  суне,
Намочить  і  посуне,
Уява  нас  обдурить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990337
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2023

Протягом року є лише два дні, коли ви не можите нічого зробити.

Самий,  самий
День  жаданий,
Він  сьогодні  лише  є.

Самі,  самі
Два  уявні,
Вчора  й  завтра,  тьма  то  є.

Сьогодні  люблю,
Сьогодні  живу,
Сьогодні  не  п'ю!

Не  п'ю  я  не  воду,
Не  п'ю  небуття,
Ні  вчора,  ні  завтра  просто  нема.

Для  чого  сьогодні  своє  убивати,
Слід  миті  любити,
Жити  й  кохати.

Самий  найкращий  день  у  житті
Бог  дарував  щоденно  ж  тобі.
Божий  день  вічність,  подвиг  й  життя,

Завтра  хто  зна,
А  вчора  ж  нема.
Завтра  сьогодні  завжди  настає.

Сьогодні  люблю,
Сьогодні  живу.
Сьогодні  я  є.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990336
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2023

Чарівна мить.

Ми  шукаємо,  як  мурашки  спішимо,
А  саме  цінне  -  мить,  кожна  неповторна  мить.
Рай  у  долонці,  маленькій  долонці,
В  кожній  скронці  його  чи  її.

Нам  мало,  ми  любим,  не  любим  себе,
Прагнемо,  не  помічаєм.
А  він  у  долонці,близенько,  близенько
І  не  великий  і  не  маленький.

Сжимає  і  ніжно  і  міцно,
Не  відпускає,  тепло  віддає,
Тепло  і  вбирає,
То  щось  щебече,

То  муркочить,
З  ним  неповторною  є  кожна  мить.
Ми  ж  не  встигаєм,  не  вмієм  цінить,
Увіковічити,  просто  любить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990273
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2023

Менталітет.

[b]Їх  давно  взяли  в  Європу,  а  для  вас  двері  закриті  назавжди,  ці  альбіони  ж  живуть  за  рахунок  колоній[/b]

За  мотивами  відеопостів  Чаплиги  на  ютубі.

Точку  небуття
Ми  давно  пройшли,
У  воронку  смерті
Нас  всіх  завели.

В  руки  вклали  вила,
Та  украли  ж  плуг,
Хто  ж  із  нас  останній
Втримає  тризуб?

Під  димком  війни
Землю  поділили,
Палубу  човна
Кров'ю  знов  обмили.

Лозунги  лунають,
Стяги  майорять,
Виборці  народні
В  Раду  знов  біжать.

Поки  човен  тоне
Слід  побільше  взяти,
Поки  ворог  палить,
Слід  побільше  вкрасти.

Хто  скажіть  очолив
Цей  складний  процес?
Хто  нас  обікрав
Чом  не  утікав?

Договір  таємний
Певно  з  ними  мав,  
Все  іде  по  колу,
Все  іде  на  дно.

Що  Титанік  тоне
Знали  всі  давно.
Раз  процес  не  можна  взяти  й  зупинить,
Слід  його  очолить,  карманчик  набити  і  в  Європі  жити!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990224
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2023

Собаки кращі.

[b]А  тил  як  і  голова,  застряють  навіть  в  горлі  нецензурні  слова[/b]

Наші  україночки  кохають  рашистів,
Наші  чорноброві  хочуть  їхніх  глистів.
Як  же  це  цинічно,  як  же  це  противно,
За  кого  скажіть  юнаки  тут  гинуть.

Одні  пані  в  Польші,  інші  їдуть  в  Рашу,
Я  б  оцих  красунь  на  солдатську  кашу.
А  чому  корів  гуляти  пустили,
Щоб  оції  орки  молочка  попили?

Кажуть,  що  в  Московії  люди  теж  такі,
То  за  що  воюють  наші  козаки.
Щоби  олігархи  все  тут  розпродали,
Щоб  оцих  корів  на  базар  послали.

А  що  буде  далі,  хтось  із  вас  хоч  знає,
Що  у  цьому  пеклі  далі  нас  чекає.
Риба  з  голови  завжди  загниває,
Криса  з  корабля  першою  втікає.


   Кому  вірш  не  сподобається,  можите  за  ними  туди  ж,  хто  не  вірить  нехай  статистику  зробить  скілько  росіянок,  польок,  німок,угорок,  словачок  приїхали  й  залишилось  на  Україні,  а  скільки  захисниць  тилу  виїхало,  особливо  в  ту  країну,  яка  на  нас  напала  і  чому?  Певно  в  нас  для  населення  безпечно,  вони  люблять  своїх  чоловік,  свою  Батьківщину.  Мабуть  пора  очі  розкривати  на  демографічну  кризу,  якщо  не  пізно  та  зупинити  вимирання  народу.  Найбагатші  землі  Європи,  найкращий  генетичний  фон  і  все  в.....  та  рабство.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990153
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2023

Клони, схеми, афери. Все буде.

[b]Клони  над  нами    сміються,  а  ми  б'ємо  поклони  та  шлемо  прокльони.[/b]
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=JZ4fUHeHvMk[/youtube]
Все  це  Україна,
Все  отак  тут  є.
Рука  руку  миє,
Влада  тут  краде.

Злодії  в  законі,
Не  в  тюрмі  сидять.
Голі  й  босі  люди
Тишком  гомонять.

Мілліардні  статки
Вивезли  давно,
Розпилили  човен,
Він  іде  на  дно.

Поки  цей  Титанік
У  вогні  горить,
Кожен,  хто  при  владі
Прагне  заробить.

Для  всіх  босоногих  кордони  закрили,
Для  всіх  цих  злодюг  дирочки  ж  лишили,
Туди-сюди  їздять,  розкрадають  все.
В  Українців  вкрасти  -  це  понад  усе.

Апарат  насилля,
Закон  для  товпи,
Коломойський  й  слуги
Теж  захистники.

Захищають  власність,
Ту,  що  в  нас  же  вкрали,
Відмивають  кошти,
Ті,  що  ми  вкладали.

Дорого  прийдеться  нам  всім  заплатить,
Серіал  комічний  -  у  руїнах  жить.
Не  ми  вибирали,  нам  запропонували,
Це  не  ми  продали,  з  нами  жартували.

Колоду  тасують,  вас  щодня  купують,
Вас  вони  й  роззують,  самі  ж  утечуть.
Вам  кіно  покажуть,  розпалять  війну,
А  кошти  народні  всі  давно  тю-тю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990152
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2023

Лилипуты у корыта, цель захвата не раскрыта.

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=yAxVSLPd8xo[/youtube]
Гулливер  возвращается,
Уничтожение  великанов  увы  продолжается,
Мелкие  связали  больших,
Оковы  надели  на  них.

Ненависть  в  крови,
Мародерство  на  крови.
Захват  ,  истребление,
Гномов  Возрождение.

Наполняют  сундуки,
Все  всегда  сойдет  с  руки.
Незаметными  ведь  были,
Но  гигантов  всех  зарыли.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990085
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2023

Відбудова триває, підрядчик стабільно все розкрадає.

Нові  технології,  екоміста,
Красота,  сучасне  життя.
Відбудували,  люди  вернулись,
Всі  вже  щасливі,  всі  посміхнулись.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=BM-QMNywIPU[/youtube]

Підрядники  наші,  підйом  очевидний,
Відбудували  та  відродили.
Україна  ще  кращою  стала,  економічний  підйом,
Та  придивись  -  скрізь  повний  облом.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=anGL-8euLAI[/youtube]

Пиляють  бюджет,  віли  будують,
Бездомних  грабують.
Нову  Державу  вони  розбудують,
Для  цього  напевно,  що  було  й  руйнують.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=n1X41l8lV0c[/youtube]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990081
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2023

Не буде

Біженці  в  Європі,
Хто  ж  вони  такі,
Просять  допомоги
Криси  дорогі.

Про  війну  ж  бо  знали,
До  війни  втекли,
От  скажіть  кому
Там  та  помогли?

Тим  у  кого  бізнес
Весь  на  Україні,
Хто  усе  вивозить,
Все  із  України.

Аж  чомусь  цікаво,
Одних  тут  закрили,
А  бандитське  кодло
Бізнесом  прикрили,

Біженцям  в  Європі
Ще  й  допомогати,
Їхні  тут  заводи,
Палаци  та  замки.

І  скажіть  по  правді,
Що  це  за  війна,
Всім  ж  очевидно,  що  договірна.
Криси  із  Титаніку

Коли  всі  втекли?
Хоч  одні  маєтки
Їхні  захватили,
Може  їхні  віли

З  неба  розбомбили?
Орки  безголові
Біженців  бояться?
Чи  якщо  ви  бідні,  то  така  в  вас  вдача?

Криси  після  бійні
З  курорту  вернуться.
Криси  на  цім  горі
Знову  наживуться?

От  чому  скажіть,
Їхнє  тут  "добро".
І  кому  скажіть  тут  допомагають,
Де  нові  міста,  де  нові  квартири,

Що  ви  повернули,  тим  кого  ви  вбили?
Без  домівок  люди,  сироти  зостались,
Їм  музеї  смутку  і  їжу  з  моралі,
Чи  тризубом  ситі  будуть  всі  голодні,

Поки  у  Європі  біженці  в  короні.
Вони  всі  на  пляжах  з  пляшкою  воюють,
Змії  ці  зелені  світом  лиш  мандрують,
Вони  в  ЗСУ  що  та  передали,

Де  ті  мілліарди,  що  вони  украли.
Що  то  за  такі  "біженці"  в  Європі,
За  кого  воюють  солдати  в  окопі,
Чиї  скажіть  статки  люди  захищають,

Чому  за  цю  нечисть  кров  там  проливають.
Надра  та  ресурси  куди  всі  зникають.
"Бідні"  ці  на  теслах  там  відпочивають,
І  цим  "бездомним"  всі  допомагають.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989993
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2023

Мгновения бытия. Техновек, лишний в этом мире белый человек.

А  по  небу  хмарки  белые  плывут,
Листья  на  ветру  песенки  поют.
А  над  головою  слоны  проплывают,
Хоботы  все  выше  они  поднимают.

Белые  на  синем  хмарки  все  бегут,
Войны  цветовые  там  они  ведут.
Кажется  все  мирно,  слон  без  головы,
Рожица  мартышки,  без  руки  й  ноги.

То  ли  в  голове,  то  ли  на  яву,
Не  над  головой,  по  земле  плыву.
Все  как  хмарки  серо,  муравьи  вокруг
И  везде  машины,  все  они  ревут.

То  сирены  воют,  то  летят  осколки,
Кружит  байрактар  возле  остановки.
Муравьи  в  машинах  мимо  проезжают,
Дроны  словно  осы  возле  них  кружляют.

Небо  мы  закрыли,  шум  экранов  слышен.
Были,  были  люди,  а  остались  мыши,
Небо  подожгли  и  сбежали  крысы.
В  небе  только  видим  жизни  отражения,

Видно  разыгралось  в  нас  воображение.
Нет  на  небе  Спаса,  нету  и  Покрова,
Нету  больше  поля,  нету  и  коровы,
Садят  из  свинца  смерти  в  землю  зерна.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989988
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2023

тук-тук.

Приземлена,  скорена,  зморена.
Сажу,  сапаю,  поливаю,  звикаю.
З  роками  все  нижче  згинаюсь,
Всім  вже  по  звичці  вклоняюсь.

Я  громадянка  Землі,
Ти  зоряний  гість.
Навіть  присість  і  то  не  дозволять,
Дирявий  костюм  уже  не  обновлять.

Навіть  не  мить  не  побачу,
Навіть  в  гаю  не  почую,
Навіть  тепло  не  відчую,
Чорна  дира  -  пустота.

Серце  ділю  я  на  два,
Тіло  само  розірвалось,
В  ньому  чомусь  все  зламалось.
Зламана  лялька  лишилась,

В  сизу  голобку  я  не  вселилась,
Марнію,  згинаюсь,  уже  не  всміхаюсь.
Бджілкою  в  небі  уже  не  літаю,
Роси  ранковітобі  не  збираю.

Зоряний  шлях  не  для  земних,
Мабуть  спукутую  вчинений  гріх.
Світ  розколовся  на  біле  і  чорне,
В  грудях  лише  дві  половинки

Щось  гомонять  щохвилинки,
Щось  вжливе  прагнуть  сказати,
Вісточку  в  вічність  якусь  передати.
Певно  це  долі  незлічені  жарти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989907
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2023

Драма (хайку)

Подвійний  агент.
Жидівський  договірняк.
Кровавий  спектакль.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989906
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2023

За нас з вами.

Як  цікаво  -  ми  в  додрамі.
Під  звук  сирен,
Грім  канонади
Ми  всі  учасники  додрами.

Без  нас  за  нас
Тут  все  рішили,
На  років  двадцять  запустили.
Півник  вогнений  з  екрану

Віщує  щоденну  драму.
Хвиля  перша  -  не  остання,
Потопляєм  ми  Титанік.
Зосім  це  не  романтично.

Це  жахливо  та  трагічно.
Криза  повна  та  руїна,
У  вогні  вся  Україна.
Замість  того,  щоб  тушити,

Півник  вирішив  крутити,
Цей  трагічний  серіал,
Настрадамус  предвіщав,
З  попелища,  із  руїн

Возведуть  Єрусалим.
Капітал  приумножають,
Кур  під  ніж  живцем  пускають.
Храм  тут  смутку  возведуть,

Самі  ж  дружно  всі  втечуть.
Їх  в  Європу  лиш  манили,
Нам  дали  вони  лиш  вила,
Щоб  на  щит  ми  їх  прибили.

Старий  памятник  оновим,
Вили,  воля  -  перемога,
Та  славян  одних  вбивали  ж,
Україну    розпиляли  ж.

Символічно  як  щита,
Наша  ж  то  була  земля.
Була  наша  Батьківщина,
Зараз  дали  нам  лиш  вила.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989689
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2023

Що сказати - треш.

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=1VvVCUfOeL0[/youtube]
[b]Для  них  заробляли  і  крали  -  синоніми.  
Така  у  них  кабінетна  робота,  не  заздріть.
Допомогають  їм  партнери  -  вони  ж  заробили,
а  ви  конкретно,  що  зробили?[/b]

Гордість  подих  зупиняє,
Україна  процвітає.
Криси  човен  тарабанять,
На  екранах  мульку  травлять.

Мілліардами  крадуть,
Дулі  людям  роздають.
Жарти,  жарти  тут  щоденні,
Коміків  не  розмішити,

Цю  диру  вже  не  зашити,
Тоне  човен  цей  "Титанік",
Що  крадуть,  весь  світ  вже  знає,
Ось  тому  й  допомагає.

Мільйони  йдуть  в  трубу,
Мілліардами    в  карман,
Треш  навколо  і  обман.
Хто  очолив  цей  грабіж?

Човен  тоне  вже  роками,
Що  ще  буде,  рани,  рани.
Мілліони  нових  жертв,
Все  це  треш,  кровавий  треш.

Мізерна  у  всіх  зарплата,
Всім  дадуть  по  автомату,
Всіх  у  бій  вони  пошлють,
Самі  ж  з  бабками  втечуть.

Не  на  фронт,  не  в  ЗСУ,
Бабки  йдуть  всі  у  трубу.
Мілліарди  за  кордоном,
В  бій  ідіть  з  штиком  й  ножом.

Все  ми  спишем  на  війну,
Просто  треш  -  ми  очилили  процес!
Самі  кращі  удальці  -
Кабінетнії  бійці.

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=dKpILkMoLqc[/youtube]

Процитую  я  уценка,
Для  Гаранта  конкурента.
Він  в  тюрмі  був  посидів
Та  у  владу  був  взлетів,

Прокурором  був  відомим,
 Українцем  несвідомим.
Концентрація  бандитів,
Цих  відомих  паразитів

Значно  нижча  у  тюрмі,
Ніж  в  провладному  дворі.
Штат  роздули  із  ворюг,
Цих  братків  вони  й  злодюг.

Серіальчики  знімають,
Пил  вам  в  очі  знов  пускають,
Щоб  ви  знов  поговорили,
Вони  вивезти  все  встигли.

Вони  в  "людей"  не  крали,
Крали  у  держави.
Платять  ліві  їм  і  праві,
Ось  тому  вони  у  Раді  мілліардам  завжди  раді.

Свій  штат  вони  роздули,
Усіх  вони  надули.
Ладошки  потерають,
Лазійки  всюди  мають.

Границі  для  отари,
Для  неугодних  нари,
Вони  тут  богом  данні,
Всі  вірять  -  нездоланні.

Були  тут  бездоганні,
Давно,  давним  давно.
Не  знає  їх  ніхто.
Нові  в  наш  час  герої  -  бандити  всі  відомі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989525
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2023