Не збайдужіло серце, о,- ні!
Хоч вже очі, як перше – не плачуть.
Гинуть хлопці на клятій війні,
Душі линуть у небо, юначі.
Їм услід наші душі ячать
Перегудом прощального дзвону,
Матері тужним плачем кричать
При незмірній біді похорону.
Води часу невпинно течуть
Із собою в минуле уносять
Оцієї доби каламуть
І снарядом розірвану просинь.
Клаптик неба в солдатських очах
Згаснув іскрою світла, раптово.
На усміхнених досі вустах
Добре слово запінилось кров’ю.
Він якраз на світлину дививсь,
Звідки мама йому усміхалась
Поруч братик малий прихиливсь
І сестричка рукою махала.
На цю осінь додому прийде.
Так гадалось оцьому солдату
Через день сумна звістка гряде
Буревієм біди в його хату.
Не гуляти громаді села
На його голубинім весіллі,
У дівчини, що вірно ждала,
Будуть коси русяві і… білі.
Бо ж далися взнаки, аж тепер
Незабутні, мов крадені ночі,
Коли милий, щасливий сапер
Цілував її сяючі очі.
Коли жадібно пестив тоді
Її стан, її стегна і груди…
Не повторяться дні золоті,
Тільки плід тих ночей в неї буде.
Відгримить побратимський салют,
Наречуть на прощання Героєм,
Й далі жити, як завжди, підуть,
Підгортати картоплі на полі.
У родині його, чорний сум
Назавжди вже отримав прописку.
А провладний Гарант-товстосум
Підрахує прибутки від зиску
Який є від цієї війни,
Бо ж торгують не чим-небудь – кров’ю!
Багатіють новітні пани,
Творять власні реформи, з любов’ю!
Не збайдужіло серце! О, - ні!
Воно стислося так,- аж до болю!
Гине цвіт на гібридній війні
Чи за статки чиїсь, чи за Волю?
21.06.2017
Дякую за увагу! Знаєте, Друже, намагаюсь не дивитися новини, але від того, що відбувається у селищі не сховаєшся. Нещодавно хоронили хлопця... Мабуть, якби був здоровим та не старим, то краще бути там, бити ворога, аніж бачити горе батьків, наречених, рідні.
За статки, Петре, за статки... Яка там воля? Да була б наша воля, ми б... Невже на Донбасі українці цього не розуміють і аналогічні вірші не пишуть? Гадаю, що і розуміють, і пишуть...
Дякую, Ярославе! Я знаю напевне: не розбіглися ми з Донбасом, а нас силоміць розривають з ним, тому що питання енергоносіїв - це перш за все інтереси економічні. Як російські, так і псевдо-українські магнати загрібають під себе все, аби панувати! тому і роблять війни. Тай потреби військової машини Росії теж не скинеш з рахунку!