Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: геометрія: ХАТО, МОЯ ХАТО… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Яноше! На жаль уже немає й тієї моєї хати, яку ми будували скоро по війні, а в цій своїй, я вже живу майже 40 років, тому й стала вона для мене рідною...
LubovShemet, 05.08.2016 - 10:13
Перечитала ще раз з великим задоволенням. Ваші вірші такі душевні, наповнені таким домашнім теплом, легким смутком за минулим і в одночас в них така життева сила !
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Любо! Я й сама часом включу ноутбук, відкрию свою сторінку, і читаю,читаю, часом сміюся, часом плачу. Читати з зошити не дуже вже бачу, а з ноубука легше. І своє читаю, і з вибраного інших авторів, і нове виставлене. А ще з і книги,і газети, і журнали,..ото б усе читала і читала, та очі стомлюються
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Горличко! То ж про рідну хату...
Володимир Туленко, 25.05.2016 - 19:47
Ненько моя, ненько,Ненько Україно! Чом болит серденько, як від тебе їду? Чому твої дітоньки По світах гуляють? Й там счасливі пісеньки... З сумом заспівають! Пригорніте , дітоньки, Неньку Україну, Хай цвіте, як квітонька! Й діток ... не покине! Дякую Вам! геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Володимире, за такий чудовий коментар - продовження про найрідніше. На жаль наші дітоньки по світах гуляють, може там і краще їм, за своїм скучають... геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Наталочко! Не будемо ставити крапочку й на той світ спішити, будум в цьому жити...
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Лесю! Підглянула ваш девіз і була дуже вражена, що він майже збігається з моїм: "Живу - щоб писати; пишу - щоб жити!"
Надія Башинська, 19.05.2016 - 06:55
Велику Любов Ви несете в серці. І ділитесь нею з нами ,бо її теплоти вистачає на всіх.СВІТІТЬ!!!!!геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Надійко, за слова чудові, і за твої квіти, і за пташенят; і метелик гарний, і котик чудовий, може й день нарешті буде без дощу,бо сапати треба, наводить красу...
Татьяна Прозорова ( Танюша Одинцова), 19.05.2016 - 04:50
та я теж...ну ,може й знаю теорію...але,коли пишу,про неї не думаю...все найкраще- воно написане серцем і прописане в наших душах вийшло справді- класнюче і оригінально...)))))))))))))))) чесно..і я думаю,що це чудове творіння ,дуже швидко положать на музику й заспівають хух...Господи,зроби так
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Тетянко! Бувають такі ранки, що робота до рук не йде доти, доки щось не напишеш; напевне це поклик душі...
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Лесю! Пишу завжди про те, що відчуваю, що насправді стоїть перед очима. ..
Ганна Верес (Демиденко), 18.05.2016 - 21:20
Прямо пісня вийшла, така близька, пронизана людським болем. З рідної хати починається і любов до батьківщини, до людей, а вона у Вас справжня. Дай, Боже, Вам здоров'я і довгих років життя, щоб застали Україну іншою. Дуже гарно! Обираю.
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Ганю! Не перехвалюй мене, я звичайна людина, якій притамане все: і віра, й недовіра, і працебюбність, і лінощі,(щоправда з ними я борюсь),і радощі, і болі та страждання,..немає хіба що байдужості... Татьяна Прозорова ( Танюша Одинцова), 18.05.2016 - 21:11
так класно...вперше бачу таку строфу правда,класно
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Танюшо! Говорячи по- правді, я майже необізнана з теорією і правилами написання віршів; більше пишу те, що відчуваю і розумію: і не завжди у мене виходить правильно, але все від душі...
DVI, 18.05.2016 - 21:03
Молодець! Скільки привітань. Дійсно,батьківска оеля,де пройшло дитинство, найдорожча. З повагою Володимир. геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Володимире! Я й писала цей вірш з величезним задоволенням, і бачила щоправда не ту хату, в якій народилася,вона згоріла у війні, а ту що ми побудували по війні, яку мама сама власноруч будувала, а ми ще тоді геть малявки допомагали, якось я про це опишу, не знаю чи вийде віршоване, чи може у прозі...
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Пташечко! Рідна хатинка серденьку мила,кожна цеглинка руками мита...
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Світлано! В кожної людини найкращі спогади про маму, про родину і звісно ж про хатину, в якій зробив і перші кроки, й засвоїв там якісь уроки...
LubovShemet, 18.05.2016 - 16:58
Боже, як трепетно і душевно змальовано все життя в рідній хаті - і радість, і сум...Читала з сльозами на очах, бо згадувала свою рідну хату, батьків, всіх дорогих і рідних, які навічно пішли з мого життя, залишивши лише спогади...
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Любо! В житті все бува: і радість і туга, і біль, і розлука...А пам"ять усе зберіга...
|
|
|