Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Леся Геник: За межею утрати… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ ГАЛИНА КОРИЗМА, 19.06.2012 - 00:30
Намарне - молитися, марно - кричати...Немає життя за межею утрати... Молитися?... Жаль... Непочує... Олександр ПЕЧОРА, 16.06.2012 - 08:52
Болюча щироправдність. ... А Валя ж каже - "Тримаймось купи". Тримаймось, файна Поетесо. Валя Савелюк, 16.06.2012 - 08:16
можна... треба... там, Лесю, таке життя прекрасне... любов -- у якій все повториться... все! я знаю -- і то не раз... і зараз, саме зараз -- також "насолоджуюся" (не обов"язково ж, щоб хвойди втрутилися, правда ж... ну, сюжет тут "не на трьох", а на двох...) може, це Вам щось скаже, але є Сила (найнаближеніша до Того, Хто Все), яка турбується про ріст і духовний розвиток усіх істот створених... то ця Сила -- зводить і розводить людей... це необхідно для їхнього розвитку... правда, ми про це не знаємо і не згодні... в крайньому разі -- така ситуація... ця Сила -- безпристрасна... вона має за мету тільки одне -- духовний Ріст і Розвиток.... знаю, як Ви відреагуєте... і правильно, в даній ситуації... а, може... мене це відкриття, до прикладу, дуже впевнено поставило на фундамент.... тримаймося купи! я Вас люблю... і Сила -- також... Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Звичайно, що є... Та чи можливо те існування назвати життям?... Дякую Вам... Наталя Данилюк, 16.06.2012 - 01:29
Намарне - молитися, марно - кричати...Немає життя за межею утрати...- Якби ж то можна було змиритися з такою утратою... Емоційно передано. Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, моя Сонячна... Час лікує найкровоточливіші рани... Та рубці залишаються навік...
|
|
|