|
Далекий схід, а може близький,
Чи хтось різницю відчуває?
Скажіть, чому, там мир нестійкий,
Народ по - іншому сприймає?
Чи так навчили, чи в сприйнятті,
Себе в довколишньому світі?
Нема… напевно , у майбутті,
Тієї віри, що в суцвітті....
Бо в них душа, як квіточка та,
На жаль, не здатна, захиститись,
Щодень у борні, до забуття,
Із вірусом, бо ж хоче жити.
Чи ти, не помічаєш краси?
Землі, природи, злет пташини,
І звук коси й холоду роси,
Щоб жити, не маєш причини?
А вижити, поміж тарганів,
Потрібно мати силу волі,
Від зміни мислення, очманів?
Чи краще, хист при війні й досі?
Далекий схід, чи рідний й близький?
Мабуть по- своєму сприймаєш,
Старий та певно і молодий,
Гадаю, серцем відчуваєш,
Той біль. Й хвилини благодаті,
Що мав та поступово втратив,
Лише хизуються багаті,
Яким боявсь протистояти.
Хай сонце сходить, під мирним небом,
Почуймо пісню солов’їну,
Осяяні, чаруючі крайнебом,
З’єднаймо країну в родину!
У серці, козацький дух живе,
Повір у себе, в Україну,
Згадай пращурів, усе святе,
Згуртуймося в міцну родину,
Щасливу, багату, єдину!
18.03.2024р
(тут вірус - як зомбування)
ID:
1008781
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Поема
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 18.03.2024 10:43:06
© дата внесення змiн: 23.04.2024 10:40:39
автор: Ніна Незламна
Вкажіть причину вашої скарги
|
Кінцівка вірша - дуже сильні рядки! Хай якнайскоріше зійде сонце миру!
