Анно Доміні: І щодо \"хєрні\" в мізках -- сказала б я, звідки у цього всього ноги ростуть, та тільки ви, мені здається, не налаштовані слухати. (Принаймні, такий висновок я зробила із нашого невдалого листування.)
Анно Доміні: Та й щодо науки, до речі: проходили ми вже, що є науки \"правильні\", пролетарські, а є \"реакційно-буржуазні псевдонауки\". Науки поділити не можуть -- як же Бога поділять??
Анно Доміні: Це називається \"знову за рибу -- гроші\", або \"кому що, а курці -- просо\"
Гаразд. Хоча ви, пане Сергію, намагаєтеся обрубати дискусію просто на корені (і не моїм \"мало місця\" /хоча в коментарях кількість знаків справді обмежена, і завеликий коментар просто може пропасти без збереження/, а своїм \"заперечень не приймаю\"), все ж напишу пару слів.
1. От недалі, як сьогодні вранці прочитала: \"И пророк и священник -- лицемеры; даже в доме Моём Я нашел нечестие их, говорит Господь.\" (пророк Єремія) І це -- лише маленька крапля серед безлічі звинувачень, які пророки кидали своїм сучасникам. Як бачимо, нічого не змінилося, навпаки -- набуло ще більших масштабів.
2. Щодо кількості Бога і богів.
Не слід категорично заявляти за \"всіх\". Ви, здається, твердили, що ніколи не брешете? Казати \"всі думають\", \"всі інші віряни уявляють\" -- це брехня! Ми ніколи не знаємо за всіх. Тим паче, що ніколи не бува так, щоб УСІ думали і уявляли щось однаково.
Будь-яка церква -- як і усіляке інше людське об\"єднання -- складається з людей, з особистостей. А особистості усі -- різні. Хтось -- розумний, хтось -- дурний; хтось тямить, що Всевишній -- Єдиний, і поклоняється Йому у цій вірі (релігії) просто тому, що вона йому на серце лягає більше за усі інші релігії, хтось же впевнений, що є лише \"наш\" Бог, і лише \"наша\" віра єдиноправильна. Ну то що тут скажеш? Таке поняття -- початок фанатизму.
І чого варті усі оті фантазії на кшталт \"якби ВСІ люди вірили в ЄДИНОГО Бога\", якщо практично досягти цього нині ніяк не можливо?? Коли я́ ва́м заїкнулася за універсальну віру -- ви ж перший мене... не можу дібрати сло́ва... обурилися, коротше. Так ви ж ніби ні до якої релігії себе не зачисляєте. А що ж казати за сповідників традиційних релігій, які зростають у культурному полі тієї релігії століттями, і часто вона правильна і єдина для них саме тому, що вони просто народилися в ній, а не обрали її після свідомих розмислів??
Анно Доміні: Зі свого досвіду допомагання тут на сайті роблю висновок, що до порад охочіше прислухаються якраз старші, а не молоді, і ті, хто краще пише, а не гірше. А ті, що пишуть геть кепсько, практично взагалі порад не приймають. Парадокс?
Анно Доміні: Ага, з вами таки цікаво, пане Сергію!
1. Щодо картинок-пісень тощо. Не можу сказати, що я із вами не згодна. Але:
У моєму конкретному випадку картинка із віршем -- лише тоді, коли малюнок мальовано до вірша або навпаки (як правило, вони приходять водночас), або ще буває, якийсь тутешній пейзаж надихає на вірша, тоді вивішую фото -- тобто виходить, так би мовити, \"два в одному\", неподільні особисто для мене. Якщо це обмежує фантазію читача -- що ж, таке теж буває, доведеться читачеві змиритися із цим прикрим фактом.
А щодо цього вірша і пісні -- помістила її тут тому, що це саме вона надихнула мене колись на цей вірш. Зрештою, якщо на картинку поруч не подивитися практично неможливо, то пісню/мелодію можна не слухати -- тоді фантазія не обмежиться.
2. Так, нормативний наголос \"пОтерть\". Але в поезії часом допускається і ненормативний наголос. Не скажу, що мої скромні твори претендують на високе звання \"поезія\", але все ж у мене такі випадки трапляються час від часу.
3. Щодо жебраків. Певна річ, що вони дивляться на світ не так, як той, хто подає милостиню, але от як саме -- мені важко судити. Не маю настільки тісного досвіду спілкування із жебраками, аби судити про їх внутрішній світ. Та й не можна, певне, усіх жебраків під одну гребінку чесати... особисто для мене просити -- це все ж принижуватися, а не принижувати.
А щодо церков не надто зрозуміла, що саме ви маєте на увазі: хто кого принижує?
Анно Доміні: Боюся вас остаточно дістати, шановний Зорже, але після \"верби\" кома таки потрібна. І, можливо, краще було би змінити на щось типу \"убрані у руде\" та \"дощами огортати сни\", бо \"наряджені\" і \"окутувати\" звучить калькою з російської.
Даруйте ще раз.
Анно Доміні: Шановна Ясю!
Зі словом \"босі\" асоціюються саме ноги, а не віти, і виникає картинка, ніби дерева справді ногами (корінням, тобто) гуляють... Віти ж асоціюються із руками, а не ногами (або із волоссям, як написав Санчо). Аби стати гарним поетом, варто не відкидати одразу ж будь-яку критику, \"бо мені так подобається\", а подумати, чи не варто допрацювати твір?
Тут у Клубі Поезії є люди, які критикують просто так, для задоволення, однак частенько трапляються і ті, що підказують по ділу.
З повагою,
15.10.2023 - 02:16
За своє життя перечитала дуже багато поезії і неодноразово доводилося розшифровувати, що мав на увазі автор. Фантазія поета не завжди перегукується із уявою читача. Для мене гілля дерев своїми ніжками прогулюється по небу, для вас інакше. Вірші не пишуться під копірку. Особисто мені подобається, якщо кожний читач бачить своє, а ще більще, що під моїм невдалим віршем така дискусія