Анно Доміні: \"Точніше - дорости до нього, завдяки набутому в пошуках досвіду та його переосмисленню.\" Чомусь не доростають, не переосмислюють... чому??
Анно Доміні: Я думаю, що, якщо яка добра душа прочитає -- то цим допоможе зберегти оте людяне, давши зрозуміти, що воно іще комусь потрібне. Не дарма ж ми тут вивішуємо все ж свої твори, а не ховаємо їх у шухлядку.
А тік-ток... ну, кожному -- своє. Комусь -- сміття, комусь -- перли.
Анно Доміні: Шановний пане Ооооо, як я люблю ваші коментарі!
Вірш і малюнок з\"являються завжди водночас, тому-то і вірші такі... гм, простенькі -- бо не самі по собі, а укупі із зображенням. На жаль, формат який є -- такий уже є, слава Богу, що і така можливість доступна тут на сайті.
Щодо думок людей... хто бачив ці мої малюнки і хто читав ці вірші? Ото яка жменька; хто із них бажає -- залишає коментар, так що і ви можете прочитати їхні думки.
Дякую щиро!
Анно Доміні: Дякую, шановна пані, саме тому це вірш із малюнком (чи малюнок із віршем), неод\"ємні одне від одного.
Що символізують -- ви маєте право на своє розуміння, це і є співтворчість із автором.
Анно Доміні: Коли осиплеться печаль,
І сніг перебіжить дорогу,
Я озирнуся з-за плеча
На врожаї свої убогі.
Зміліло у сльозу життя,
Таке іздалеку велике.
Як буйно врунились жита!
Як мало збіжжя у засіках...
(Петро Коробчук)
Анно Доміні: Та ні, я саме туди натиснула Пане Хвечір, почитайте, будь ласка, відповідь панові Віктору Насипаному (попередній коментар), аби повторно не писала ту саму відповідь.
Дякую!
Анно Доміні: Дякую, пане Вікторе.
Оце тепер навмисне зі зловредства тисну на оте ШІ, бо:
по-перше, в усіх у нас інтелект -- штучний: його не можна поділити чи відважити, він єдиний і неповторний. Окрім того,
3. розм. Гарно, із смаком зроблений; красивий, вишуканий. Так ось коли побачив співака! Яка мальована та штучна птиця! (Євген Гребінка, I, 1957, 7; Ожила Моя сердешна молодиця! І де ті в господа взялися Усякі штучнії їства? (Тарас Шевченко, II, 1953, 107);
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 553.
А по-друге, питання про використання штучного інтелекту на поетичному сайті вважаю недоречним (тим паче, що відповідь на нього є обов\"язковою і тепер без цього твір не можна ні вивісити, ні навіть відредагувати): бо Поет користуватися штучним інтелектом (машиною, тобто) не буде, на те він і Поет, нездара також навряд чи -- занадто він високої думки про себе, допомоги нічиєї не потребує (тому й лишається нездарою), отже, можуть користуватися ті, хто ні те ні се -- але, якщо їм стає совісті скористатися машиною для \"творення\" -- де гарантія, що стане ще й совісті у цьому зізнатися? Відповідно, питання про використання ШІ вважаю неактуальним.
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
Всі ми живемо в своїх світах...... 
