Poetka

Сторінки (2/116):  « 1 2»

…ти надто часто не поруч…

...ти  надто  часто  не  поруч...
кожного  ранку  я  називаю  тебе  новим  ім"ям
зустрічаю  твій  запах  у  порожньому  ліфті
і  ризикую  так  як  ризикують  життям
коли  шанси  на  "фіфті-фіфті"...
коли  справа  не  в  осені  а  у  відсутності  ідей
спрямованих  на  збереження  пульсу  під  шкірою...
коли  кожен  другий  насправді  хитрий  фарисей...
тією  чи  іншою  мірою
тепло  виходить  тільки  із  напівгарячих  батерей...
вітаміни  в  тіло  потрапляють  з  їжею
а  ти  давишся  сухомяткою  кожного  дня...
я  ж  для  тебе  стараюсь  бути  завжди  смачною  та  свіжою
і  покірною  немов  цуценя...
...та  ти  надто  часто  не  поруч...
а  ще  кожного  ранку  я  називаю  тебе  новим  ім"ям
і  знаю  що  це  не  ти...
в  такому  разі  залишається  тільки  проходити  повз
і  повертати  ліворуч...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278929
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.09.2011


…"до"/недо/…

...найшвидше  старіють  ті  вірші  які  не  читає  ніхто  
крім  тебе...
перше  слово  написане  сьогодні  це  "осінь"
і  треба  змінити  інтер"єр  переставити  меблі
постелити  коврика  щоб  ми  з  тобою  бігали
по  ньому  на  диво  щасливі  та  босі...
таке  важке  повітря  що  застрягає  у  носі...
сама  думка  про  те  щоб  непереставати  писати
навіть  у  найхолоднішу  осінь
гріє  і  не  дає  заснути  швидше  ранку...
останнє  самотнє  літо  ще  й  досі  стискає
спазмами  горлянку...
я  вірю  тобі  так  як  вірила  йому
коли  читала  вірші
і  йшла  так  і  не  дочекавшись  ранку...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278277
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.09.2011


…ми чекаємо вересня…

...ці  залишки  літа  проростатимуть  стигмами
в  наших  наживо  спалених  душах
я  блюю  на  паркет  гнилими  римами
ти  давишся  дешевими  японськими  сушами...
така  відстань  між  нами  непевна
застає  на  одинці  опівночі
ти  цілуєш  моє  фото  таємно
я  стою  на  законах  гендерної  рівності...
але  справа  не  в  цьому  і  навіть  не  в  тобі
авансом  повіривши  в  теплу  осінь
я  виліковую  сотні  безглуздих  фобій
чужого  серця...тоді  мені  простоволосій
стає  неймовірно  легко  і  просто
заливати  в  порожню  утробу  хенесі
і  мовчки  розкручувати  напхані  літом  папіроси...
пам"ятаю  коли  ми  кохались  з  тобою  у  березні
ти  ранком  залишав  на  столі  гроші...
...а  далі  життя  затягнуло  в  рутину
ти  став  безнадійно  досягнутою  вершиною
і  совість  мовчить  ми  чекаємо  вересня
можливо  тоді  ти  "колишній"  повернешся...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277587
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.08.2011


…you in my future…

...така  легкість  в  душі  
моя  дівчинко  ти  не  повіриш
есенцію  вина  та  єлею  введи  у  висохлі  вени
ти  щастя  недоспаними  ночами  міриш
і  від  твоїх  сліз  розливається  Сена...
така  легкість  в  душі
моя  дівчинко  світло  неси  у  долонях
і  нехай  звідусіль  линуть  прокляття
тягнися  до  сонця  немов  золотавий  сонях
і  буде  тобі  свято  і  білосніжне  плаття...
така  легкість  в  душі
моя  дівчинко  ти  не  повіриш
свавілля  часом  дорожче  за  срібло
і  навіть  якщо  минуле  тебе
випадково  стріне
передай  йому
червону  нитку  із  свого  зап"ястя
бо  чужим  серцям  часом  недостатньо
трьохденного  смутку  за  ними
в  пекучому  оцті
коли  споглядають  очима  скляними
фіксуючи  біль  на  єдиній  точці
така  легкість  в  душі...
і  байдуже  що  це  всього  навсього
чергова  осінь...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276333
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.08.2011


…аugust [time]…

...після  того  як  до  останньої  молекули  зникає  твій  запах
змінюється  кімната  старіють  і  тріскаюсь  впоперек  стіни
сліду  твого  перебування  не  знайти  на  жодних  мапах
ти  надто  часто  змінюєш  координати  своєї  задзеркальної  країни
а  я  тільки  на  початкових  етапах
видалення  твого  імені  із  всесильної  рутини
часу...
коли  руки  тремтять  вбираючи  в  себе  холод
а  волосся  здається  від  смутку  сивіє
хтось  приходить  і  замикає  коло
і  від  сліз  злипаються  вії...
і  ніким  не  порушена  тиша  сплітає  у  кокон
наші  притихлі  серця  намертво
коли  ти  засинаєш  я  повертаюсь  до  світу  боком
щоб  не  бачити  тих
які  приносять  тобі  байдужу  вкрадену  жертву...
і  начебто  віра  повинна  ставати  щоразу  міцнішою
а  насправді  ми  з  тобою  давно  запеклі  атеїсти
ти  просто  молишся  імітуючи  шукання  істини
а  я...
від  безпорадності  перед  відстанню
тривалістю  в  один  крок  на  зустріч...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276109
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.08.2011


…буденне… (озвучене)

...ти  мрієш  одного  ранку  прокинутись  у  Празі
від  похмілля  рятуватись  добірним  пивом...
а  у  моїй  країні  дощ  і  май  на  увазі
під  ногами  мокро  на  душі  часто  буває  гнило...
тут  річ  зовсім  не  в  твоїх  мізерних  появах
не  у  підвищенні  цін  і  знеціненні  честі
просто  часто  я  відчуваю  себе  якось  миршаво
неначе  на  якому  нудному  маніфесті...
літрами  кави  заливаю  внутрішній  простір
їду  на  роботу  проклинаючи  затори
а  ввечері  знесилено  падаю  у  холодну  постіль
мені  сниться  смак  алкоголю  та  море...
не  дивуйся  моїй  тимчасовій  шизофренії
я  і  так  лікуюсь  від  Тебе  роками
це  шалене  життя-найкорисніша  анестезія
навіть  якщо  погляд  виходить  на  вулиці  Праги...
____________________________________________________________

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269234
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.07.2011


…все починається зі страху… (ОЗВУЧЕНЕ)

...все  починається  зі  страху  сказати  "не  те"...

захворіти  якимось  однотипним  римуванням
і  так  уже  дочекатись  вогкої  весни
проклинаючи  чергове  самотнє  зимування...
...все  починається  зі  страху  перейти  на  "ти"...

агресій  завжди  чомусь  понад  норму
і  цей  передбачений  дощ  заливає  сліди
від  того  вони  якось  суттєво  змінюють  форму...
ти  як  і  я  ненавидиш  самотності  й  попси
не  розставляєш  розділових  знаків
загоюєш  рани  на  чужих  розбитих  колінах...
а  в  моєму  квітнику  найбільше  диких  маків
на  паркеті  -  пахучого  свіжого  сіна...
ми  доживемо  до  глибокої  старості
ховаючись  за  прирослими  до  нас  ніками
і  ніяк  уже  не  сховати  потягу  й  вульгарності
хтось  стає  Магдаленою  хтось  Веронікою
хоча  сучасніше  дамою  чорною  піковою...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269056
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.07.2011


…найбільша самотність…

«…адже  самотність  не  в  тім,  що  ти  не  отримуєш  пошту,  а  в  тім,
що  ти  і  сам  нікому  не  пишеш…»
             С.Жадан
____________________________________________________
...  найбільша  самотність  це  коли  на  одинці  слухаєш  дощ
лежачи  на  канапі  закутавшись  в  теплий  плед…
коли  переповнена  пошта…пише  ж    ще  «хтось»
натягуючи  усмішки  мов  арбалет
ти  так  стомився  писати  енний  куплет…
залишати  по  ньому  порожні  чашки  від  сну…
гармидер  у  пам»яті  та  депресивні  подробиці  жовтня
викликають  застуду  гостру  респіраторну  й  нудну
і  тишу  що  завше  сіра  й  монотонна
якої  так  багато  неначе  піску…
найбільша  самотність  завжди  неповторна
із  присмаком  ванільно-пріснуватого  «люблю»…
і  нота  проскакує  між  слів  чомусь  часто  мінорна…
прикладаєш  до  вуха  мушлю  і  чуєш  музику  дощу
її  передавали  у  прогнозах  на  сьогодні…
найбільша  самотність  завжди  виринає  на  зовні…
проходить  дощ  не  залишаючи  й  сліду…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267462
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.06.2011


…х о л о д н е…

…мабуть  буде  дощ  і
вітер  зриватиме
мертве  листя
чисті  сторінки
забруднені    п  о  р  о  ж  н  е  ч  е  ю
в  т  е  ч  е  ю
ти  називаєш  коли
не  залишають  листа  на
прощання
або  не  надсилають
т  е  л  е  г  р  а  м
нічним    п  о  с  т  а  м
безсонних  вулиць
твого  м  і  с  т  а
п  р  е  ч  и  с  т  а
складає  пальці  в  трійцю
ось  уже  кілька  років
стоячи  на
п  о  л  и  ц  і
с  п  и  ц  і
забиті  в  клубок  зелених  н  и  т  о  к
з  л  и  т  о  к
твого  серця
у  чиїсь  продертій  кишені…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266900
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.06.2011


…запретное…

...уходишь  все  реже  и  медленней
дождь  прячется  в  волосах
такой  преданный
кофе  не  пьешь
оставляешь  на  утро
мелкую  ложь
как  будто
я  мотылек,  что  летит  
разбиваясь  о  пламя
множество  жизней  чужих
проживая
в  уютном  домике  сердца
а  ты  водку  с  перцем
и  со  льдом
когда  боль  сжимает  запястья
к  счастью
ты  ко  мне  подойти  готовясь
сжигаешь  все  стихи
и  прозой  пишешь  повесть
обо  всем  но  лишь  не  о  любви...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263188
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.06.2011


…н е н а з в а н е…

...така  відсутність  сну  смертельна
в  основі  ночі  закінчення  д  н  я  
в    і  м  я    т  в  о  г  о      т  в  о  р  ц  я
лунає  в  небі  постріл
п  о  с  т  і  л  ь  
береже  химери    з  р  а  д  и  
з  а  р  а  д  и  
чужого  тепла
можливість  торкнутись  
ч  о  л  а  
благословенням
дихання  коли  вимовляєш
і  м  я  
коли  чергова  осінь
приходить  завчасно
із  лона
духа,сина  й  отця...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262123
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.05.2011


…твій човник…

...відбитками  пальців  торкаючись  тіла
такого    ч  у  ж  о  /  р  і  д  н  о  г  о
у  зв"язку  з  потеплінням
вкидаємно  зимові  спогади  в  шафи
б  е  з  с  л  і  д  н  о
тримаємо  руку  на  пульсі
один  одного
не  знаючи  молитви  жодної
по  дорогах  сонце  топиться  
у  калюжах
я  продовжую  бігти  за  тінню
і  вловити  її  не  вдається
з  д  а  є  т  ь  с  я  
твій  човник  стає  кораблем
і  я  радію
що  ти  відпливаєш  скоріше  
від  мене
і  від  наших  проблем...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260705
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.05.2011


…ти відлітаєш…

...на  останній  сторінці
списаного  цікавістю  зошита
я  позичаю  місця  для
твого  існування
к  о  р  о  т  к  о  т  р  и  в  а  л  о  г  о
снігу  солодко  розталого  води
стікають  між  пальців
ловлю  на  ходу  
подихи  л  і  т  а  
крізь  сито  просіюю  
с  л  о  в  о    за  с  л  о  в  о  м
скапуючи  розпеченим  оловом
на  папір  падає
п  і  р  я
р  а  й  с  ь  к  и  х    птахів
ти      в  і  д  л  і  т  а  є  ш  ...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260411
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.05.2011


…він каже…

...він  каже  :  тобі  вже  час  подорослішати...
обертається  і  збирає  поламані  іграшки
кожна  з  яких  щось  для  нього  означає
стримуючи  час  у  долонях  питає
чи  може  залишусь  до  завтра
бо  відчуття  втрати  не  надто  приємне
я  подумавши  відповідаю
н  е  з  н  а  ю  
можливо
цю  важку  мов  свинець  зливу
п  е  р  е  ч  е  к  а  ю  
п  е  р  е  б  и  р  а  ю  
подумки  розірване  намисто
яке  б  дуже  хотіла  мати
червоне  із  запахом  квітів
щоб  можна  було
в  і  д  ч  у  в  а  т  и  
...він  каже:  ти  залишаєшся
без  знаку  питання
я  запитую/відповідаю
остання?
і  відчуваю  як  затягуються  рани
п  і  д  в  а  л  и  
пам"яті  мовчать...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259624
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.05.2011


…весняно-меланхолійне…

…цей  запах  дощу  на  твоєму  обличчі,
мінорні  ноти  в  весняних  хрипах…
твоє  «отче  наш»  не  промовлене  тричі
врізане  зморшками  в  рисах…  

…коли  розбиваєш  люстерко  відчаю
і  засинаєш  в  проваллях  вагонів
я  даю  твоїм  пальцям  свідчення,
надто  тривкі  та  доволі  вагомі…

…а  коли  прокидаєшся  зранку
поруч  наших  з  тобою  істин,
я  готую  смачні  сніданки
і  сідаю  з  тобою  їсти…

…вірним  будням  кинувши  милість…
теплий  чай  із  дикої  м»яти…
замість  дощу  та  сирості…
замість  того,  щоб  обійняти…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251658
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.04.2011


Poetka…

Хотите  ,  я  вам  расскажу
Секреты  о  девушке
С  ником  –  Poetka?
Она  обожает  дождь  и  грозу,
Черная  кошка,  немного  кокетка.
Всегда  ищет  повод  чтоб  жизнь  полюбить,
Немного  грустна,  со  взором  ленивым.
Ей  невольно  приказано  быть
В  этом  мире  грешной  и  счастливой.

Она  иногда  увлекается  болью,
И  красит  глаза  под  цвет  тишины…
Раны  её  всегда  заживают  под  солью,
От  снега  до  снега  прошлогодней  весны…

Брюнетка  по  цвету  волос  и  души.
Любит  кофе  сваренный  в  турке,
Горький  лед  от  разбитой  мечты,
И  вкус,  мамой  испеченной,  булки.

Говорят,  что  она  излишне  горда,
Неприступна  ,  с  огнем  на  губах.
не  довольствуется  тем,  что  дано  ей  сегодня,
И  живет  в  своем  мире-  у  судьбы  на  руках.

Она  любит  смотреть  людям  в  глаза,
И  искать  глубину,  может  быть  даже  скуку…
Иногда  молчалива  и  всегда  холодна,
С  ветром  зимы  шагает  за  руку.

Да,  она  безупречно  мила,
Говорят  даже,  немного  красива…
Но  не  верит  в  черные  слова,
Что  легли  на  бумагу,  бесцветным  чернилом.

Она,  научилась  когда-то  любить,
Проснулась  женщиной  с  красными  ногтями.
Исцарапала  себя,  и  в  крови  ей  плыть
Играя  мужчинами  и  стихами.

Еще  она  любит  закат
И  ночь  в  полнолуние
С  запахом  страсти.
Она  устала  от  того,  что  её  просто  хотят,
Ранят  сердце  и  кусают  запястья…

Она  любит  книги  ,  свечи  и  дождь,
Красний  шелк  на  душе,  ромашки  и  хризантемы,
Кактусы,  Бога,  молитвы  и  ночь,
Решать  всегда  одной  свои  проблемы.

Иногда  она  курит  в  окошко,
Смеется  над  слезами  огня.
Да,  она  даже  безумна  немножко…
Такова  у  Poetku  душа.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205244
рубрика: Поезія, Портретная поезия
дата поступления 10.08.2010