| Сторінки (9/898): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 | » |
Хто це міг таке зробити –
Вночі місяць надкусити?
Вже не круглий і пихатий,
А надкушений, щербатий.
І гризе тепер щоночі,
Проковтнути зовсім хоче.
Серп від місяця лишився,
Хто на нього спокусився?
Страх охоплює і злість,
А якщо його хтось зїсть?
Якщо місяця не стане,
Дуже темна ніч настане.
Як тоді без нього жити?
Хто вночі буде світити?
20.10.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352699
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 24.07.2012
Кажуть, ніби на планеті,
Досі проживає Єті.
Єті – снігова людина,
І у нього є дружина,
Тож повинні бути діти,
Хочу дуже їх зустріти!
Аж цікаво, їхня мама,
Теж веде себе так само:
То не бігай, не скачи,
Не збиткуй і не кричи!
То тобі вже треба спати,
То потрібно вже вставати,
Помий руки, глянь на себе,
Вже тобі умитись треба…
Але ж де їх, як зустріти?
Тож приходиться терпіти.
Но чомусь мені здається.
Що усе що заманеться,
Може Єті витворяти
І його не сварить мати!
11.01.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352415
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 23.07.2012
Діда мого звуть Євмен,
А моє і”мя Євген.
Імена у нас похожі,
І ми з дідом дуже схожі!
Часто навіть перехожі,
Кажуть нам, що ми похожі!
Тільки він уже старенький,
Ну, а я іще маленький.
Дід сміється: – Го-го-го!
Бо ж я копія його!!!
10.01.2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352412
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 23.07.2012
Уже весна, біжать струмки,
Зі мною – наперегонки.
Калюжі в кожному дворі
На море схожі дітворі.
В них паперові кораблі,
Пливуть, до іншої землі.
В потік зливаються струмки,
І ми, залишивши сумки,
Забувши про уроки, втому,
Уже не спішимо додому.
Промоклі геть, але щасливі,
Схвильовані і галасливі,
Будуєм дамби, греблі,гатки,
Але дивуємся з загадки.
Спішать байдужі перехожі,
Невже на них будемо схожі.
Красу не будем помічати,
Через струмки переступати?
Дорослі станем і байдужі,
Що не захочеться в калюжі,
Помріяти і постояти,
Хоч і сварити буде мати.
2.03.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352212
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2012
Вчора мамі подзвонили,
Що уроки відмінили.
Мінус тридцять уночі,
Нам мороз із півночі
Холоду до нас приніс,
Мерзнуть щоки, вуха, ніс…
Так, уроки відмінили,
Але ж ковзанку відкрили!.
І тому вже з ранку там,
Чути було сміх і гам.
Накатались так, що втома
Ледве не звалила вдома.
Старшого просили брата
За прогнозом слідкувати.
Якщо мороз не спаде,
Ніхто в школу не піде.
А на ковзанці – всяк знає,
Там морозу не буває!
25.01.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352210
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 22.07.2012
Крутить снігом завірюха
І мороз щипає вуха.
Наче хоче залякати,
Не пускає вийти з хати.
Але ми не боягузи,
Светри одягли, рейтузи,
Чобітки і кожушину,
Щоби гріло груди,спину.
А на голову – вушанку,
І до самого смерканку,
Ми на гірці так каталися,
Що аж санки поламались.
Від морозу розпашілі
І від снігу зовсім білі,
Вже, як почало смеркати,
Ледь добралися до хати.
І бігом, хутчіш до мами,
Та, аж сплеснула руками,
Бо ми мокрі і холодні,
Потомились і голодні.
Насварилась і сказала,
Що давно нас виглядала,
І, щоб завтра знов гуляти,
Навіть не просились з хати!
Але нам відомо теж –
Мама любить нас без меж!
Любить, пестить і жаліє,
Нас чудово розуміє.
Бо сама маленька була
І про це ще не забула!
23.12.2009 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351991
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2012
Ми руки добре натрудили,
Сніговика у зріст зліпили.
А потім в санки посадили,
Бо ще ходити не навчили.
Але коли везли додому,
Усе, напевно, через втому,
Санчата ми перевернули,
Про пасажира геть забули.
Спочатку він лиш похилився,
А потім впав і розвалився.
Шкода нам дуже його стало,
Проте, вже сонечко сідало,
Домовились не сумувати
І завтра відреставрувати!
.
1.01.2009 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351987
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 21.07.2012
Прилетіли снігурі,
Сіли високо вгорі,
На засніжену калину,
На червону горобину.
Все із гілля позбивали,
Обтрусили, поклювали.
Мов червоні ліхтарі,
Пломеніють снігурі.
Наче вогники маленькі,
Сяють груди червоненькі.
Про кінець зими віщують,
А куди ж вони кочують?
І якщо вони гарячі,
То мабуть, що не інакше,
Десь на півночі живуть,
І туди тримають путь.
10. 02.2010 р..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351795
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 20.07.2012
Лапатий сніг, як із мішка,
На землю щедро падає.
Я виліпив сніговичка,
Хай перехожих радує.
Залишив санки біля ганку,
Щоб трішки відпочили.
Але катався аж до ранку,
Мій сніговик щосили.
1.01.2009 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351793
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 20.07.2012
Пухнастий сніг, але важкі,
Із снігу зліплені сніжки,
І особливо у відлигу,
Із мокрого, липкого снігу.
Тому коли у сніжки грати,
На це потрібно теж зважати.
10.01.2009 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351558
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 19.07.2012
Змайстрували годівничку,
На дно всипали пшеничку.
Крихти хліба, трішки сала,
Щоб синичка прилітала.
Бо зима, мороз надворі,
А в мороз пташині горе.
Треба їй допомагати,
В люту зиму виживати.
9.01.2009 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351556
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 19.07.2012
Хто щіпає щоки, вуха,
З ким у дружбі завірюха?
Сніг без нього не лежить,
Як же звуть Його – скажіть.
Він на Новий рік приходить,
Хороводи з нами водить.
Подарунки роздає –
Їх в мішку багато є!
Тим, хто в школі добре вчився,
Хто старався і трудився.
А для мами чи для тата,
Для сестрички, чи для брата,
Був помічником удома,
Не казав, що в нього втома,
І, збираючись до школи,
Не вередував ніколи!
За чудову поведінку,
Покладе він під ялинку,
Те, що кожний з нас бажає,
Все про кожного Він знає!
Про слухняних всіх згадає,
Хто ім”я Його вгадає?
Хто цей маг і віртуоз?
Правильно! Це Дід Мороз!!!
24.01.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351308
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 18.07.2012
Ми з Павликом, із двох шарфів,
Зробили упряж для бульдога.
А він катать нас не схотів,
Бо заслизька йому дорога.
Багато снігу, заважкі,
Для нього ми обоє.
Тому ми гралися в сніжки,
З бульдогом разом, троє.
2.01.2009 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351306
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 18.07.2012
Зима на радість дітворі,
Обличчя розпашіли.
Облаштувати у дворі,
Ми ковзанку зуміли.
У руки зашпори зайшли,
Палають щоки, вуха.
Радіють діти, що прийшли,
Зима, мороз і завірюха!
15.02.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351053
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 17.07.2012
Мамо, мамо, вже зима,
Чому снігу ще нема?
А якщо сніг не впаде,
Дід Мороз до нас прийде? –
Це хвилюється Галинка,
Скоро Новий рік, ялинка.
Острах також у Оксани –
Дід Мороз не сяде в сани,
І без снігу, не дай Боже,
Він приїхати не зможе.
Не лякає це Андрійка –
Що за транспорт сани, трійка?
Переконаний і знає,
Літаком Мороз літає!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351049
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 17.07.2012
-Листочок так почервонів,
Бо він на сонці загорів.
На сонці ціле літо грівся,
Від цього мабуть загорівся.
Маринка вголос так казала,
Про пори року ще не знала.
Ще більше подиву в Маринки,
Буде, як полетять сніжинки!
25.08.2009 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350818
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 16.07.2012
Розболівся зуб в Андрійка.
Лікар визначив, що трійка.
Треба зубчик лікувати,
Щоби не прийшлося рвати.
Процедура неприємна,
Та хвилюєшся даремно.
Звісно, треба потерпіти,
Але ж терплять усі діти.
Головне, щоб зуб лічити,
Рота широко розкрити.
Лікар в ньому почаклує,
Зуб полічить, запломбує,
І про біль забудеш ти,
Зуби треба берегти.
Хочеш зуби міцні мати?
Їх потрібно доглядати!
19.02.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350809
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 16.07.2012
Букву „Б” якщо згубити,
Лиха можна наробити,
Адже Батько, Батьківщина,
В нас єдиний і єдина.
А ще Брат, Бабуся теж,
Як же нам без них, еге-ж?!
Буква „Б” важлива дуже,
І врахуй мій юний друже,
В алфавіті буква друга,
Приголосна ця подруга.
Бах і Бух, а також Бум,
Буква створює ця шум,
Буркає, БуБнить, Белькоче,
БараБанить і Брязкоче.
Білка б”є по БараБану,
БуБна віддали Барану,
Блискавка шматує небо,
Буква „Б” завжди де треба!
14.07.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350494
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 15.07.2012
Цей вивих важко зрозуміти,
Ось так народи і щезають,
Коли з тобою рідні діти,
Як чужоземці, розмовляють.
Вже пізно буде нарікати,
Батьки тут винні, а не діти,
Що «папой» тата стали звати,
Цей вивих важко зрозуміти.
Бо ж навіть звірина чи птиця
Всяк по-своєму розмовляє,
Щоб не пропасти, не згубиться,
Хоч інші мови розрізняє.
Ти ж не папуга, ти людина!
Цінуй своє і вчись чужому!
Щоб розквітала Україна
І лихо не прийшло додому.
Все починається з малого,
І будуть діти «кушать», «пить»,
Байдуже буде їм до всього,
Душа в манкуртів не болить.
І ось ці дочки і сини -
Уже не плоть свого народу,
А «население страны
Русскоязычное» від роду.
У світі лиш огидні змії,
В яких роздвоєний язик.
Від думки дурень багатіє.
Яка різниця? Я так звик.
Різниця є, сліпий не бачить,
Що так підрубують коріння.
Тобі майбутнє не пробачить
Асимільоване насіння!
Вбивають мову, щоб народ,
Країну згодом розділити.
«Рускоязычные, мол, вот» -
І їх потрібно захистити.
Для цього Думою закони
Давно вже прийняті в Москві,
Прибрати хочуть перепони,
Державність знищити в крові.
Це зроблять нашими руками,
І участь візьмуть наші діти.
Невже ми дурні, щоб віками
Дітей чужої мови вчити!
30. 05. 2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350493
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.07.2012
У чарівнім звуків світі,
Проживають в алфавіті,
Букви…, що їх позначають,
Їх читають і вивчають.
Бо якщо їх всіх не знати,
Не навчишся ти читати.
І тому почнем з початку,
В алфавітному порядку.
Буква „А” завжди найперша,
І її неперевершать,
Інші звуки голосні,
З ранку, вдень, чи у ві сні,
Сміємося, чи ридаєм,
Букву „А” ми вимовляєм.
Слів із нею є чимало,
АнтАрктидА три вібрала.
Абрикос і Апельсин,
Авто, Аґрус і Аршин
АнАнАс, Автобус, Акт,
Антресоль, Акорд, АнтрАкт.
Атом, Акція, АренА,
Голосна, дзвінка, шалена.
Тож усе все чітко, ясно,
Букву вивчили прекрасно.
07.07.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350297
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2012
Я не вірив у прикмети,
Але вичитав з газети:
Якщо чорний-чорний кіт,
Раптом вибіжить з воріт,
Коли ти ідеш до школи,
Знай, не повезе ніколи.
Хоч і непогано вчуся,
Але вже тепер боюся,
Кота чорного зустріти…,
Лячно, правду ніде діти.
Всіх котів в окрузі знаю,
Їх старанно обминаю.
Але часто так буває -
На урок дзвінок лунає,
Я ж у школу, на біду,
Ну, ніяк не попаду!
Адже я тепер у школу,
Йду не прямо, а по колу!
7.03.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350296
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 14.07.2012
Я школяр, Андрійком звуся,
І у „Першій” школі вчуся.
Учень з мене непоганий,
Я слухняний і старанний.
Тато Вадим, мама Таня,
Мене в школу, на навчання,
У шість років віддали,
В клас „Б”- перший привели.
Вчителька у нас – Марина,
Гарна і струнка дівчина.
Але строга – просто жах,
На батьків наводить страх.
І вони мене жаліють,
Над уроками пітніють.
Школа – наче інститут,
Вчитись дуже важко тут.
Їх лякає, мене ні,
І тому у вихідні,
Мені сумно, як ніколи,
Дуже хочеться до школи!
23.02.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350153
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 13.07.2012
- Скільки пальців на руці?-
Запитали в Каті.
- Жодного, бо в кулаці,
Всі вони зажаті.
А якщо розкрити – п”ять,
Знаю кожного як звать.
Ось Великий пальчик – раз,
Поруч Вказівний якраз.
Всі середній пальчик знають,
Бо Середнім величають.
І четвертий не минемо,
Безименним його звемо.
А найменьший палець - п”ятий,
І Мізинець його звати.
22.09.2009 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350151
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 13.07.2012
Рижий котик м”явкає,
Чорний песик гавкає.
Розкажи, прошу, мені,
Чому рибки мовчазні? –
Іра так питала брата,
Бо не було вдома тата.
Брат відразу розсміявся:
– Я коли в ставку купався,
Під водою теж мовчав,
Бо у рот води набрав.
Сама спробуй говорити,
Під водою рот розкрити.”
Іра згодилась:”Авжеж!”
І на це сказала теж:
„Це тому, мовчать мабуть,
Що вони в воді живуть!”
07.09.2009 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349737
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 12.07.2012
У твої я ввірвався світи,
В твої мрії і грішні бажання.
Ти моє віроломство прости,
Божеволію я від кохання!
Я хмелію, мої почуття,
Наче хвилі, розгойдують душу.
Закрутило у вирі життя
І не можу ступити на сушу.
Лиш кохання, як кинутий круг,
Мене в морі житейськім рятує.
Ти у мене кохана і друг,
Що спасе, пожаліє, почує.
У твої я ввірвався світи,
Та чи можна світи об"єднати?
Ми в минуле спалили мости,
Щоб спочатку усе розпочати.
18.05.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349734
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2012
Дощик б”ється сильно в очі,
Я в садочок йти не хочу.
Парасолька не поможе,
Вітер вкрасти її може.
Давай, мамо, каже Рома,
Ми залишимося вдома.
01.12.2009 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349524
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 11.07.2012
Андрійко наш на самокаті,
Весь день катається по хаті.
Порога просить лиш прибрати,
Щоби на ньому не стрибати.
Хотів ще друзям показати,
Та не пускає дощик з хати.
24.08.2009 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349522
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2012
В лісі ми гриби збирали,
Дуже довго їх шукали.
Бо вони всі поховались.
Наче сильно нас боялись.
Накривалися листочком,
І принишкли за пеньочком,
Або, наче з переляку,
Поховались під гілляку.
Але ми їх розшукали,
Повний кошик назбирали!
04.12.2009 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349356
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 10.07.2012
Ведмежа малину рвало,
І у лісі заблукало.
Стало кликати, гукати,
Всю рідню велику звати.
Мама, першою знайшлася,
Другим - старший братик Вася.
Третьою - сестричка Ната,
А четвертий прибіг тато.
- Ти чого так репетуєш?
Що, не бачиш і не чуєш?
Поруч ми перебували,
За кущем малину рвали.
11.02.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349355
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 10.07.2012
Що за дивний чути стук,
Що лунає – тук, тук, тук? –
В братика Сашко питає,
Він дорослий і все знає.
- Бачиш, пташка полетіла
І на стовбур груші сіла.
Дятлом зветься оця птиця,
І її, щоб поживиться
Треба дерево довбати,
Щоб личинки там шукати.
Сашко голову почухав,
Потягнув себе за вухом,
І спитав, згадавши гірко,
Як забився до одвірка.
– А не може оця птиця,
Та й до дерева забиться?
Адже, щоб отак довбати,
Дзьоб залізний треба мати.
30.11.2009 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349173
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 09.07.2012
Горобчик випав із гнізда,
А мама-горобчиха
Підняла шум і гам: „Біда,
В сімействі нашім лихо!
Його впіймає сірий кіт,
Він, мАбуть ще дрімає.
Спасіть, прошу, його спасіть!
Малий ще, не літає!”
Та нагодився тут Тарас,
Побачив жовторотика,
Підняв його в гніздечко, спас
Від гострих кігтів котика.
27.08.2009 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349171
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 09.07.2012
М”яч футбольний загубили,
Бо його ногами били…
Поскакав він, покотився
Мов скрізь землю провалився.
У траві його шукали,
Під кущами заглядали,
А знайшли - хутчіш до мами,
М”ячик наш із колючками.
В мами був напевно шок,
М”яч увесь із колючок.
Сопе, фиркає, лякає,
Ще маленькі ніжки має.
Але мама не злякалась,
Дуже довго з нас сміялась.
Адже ми, теж розум мали -
Їжака за м”яч сприйняли -
21.09.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348981
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 08.07.2012
У норі живе лисичка,
Жабка - у ставочку.
А в дуплі живе синичка,
Зайчик - у лісочку.
Кожен має свою хатку,
В якій проживає.
Відгадай мою загадку:
„Равлик, що тягає?”
26.08.2009 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348976
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2012
Наш Мурлика, рудий кіт,
Чуха лапкою живіт.
Разам з сонечком щоранку,
Умивається на ганку.
28.05.2009 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348716
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 07.07.2012
Киця в нас не любить воду,
Бо не знає в річці броду.
Лапки щоб не замочити,
Буде берегом ходити.
Заглядає киця в воду,
Мов любується на вроду.
А насправді наша киця,
Упіймати рибку вчиться!
30.05.2009 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348715
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 07.07.2012
Ми просили маму, тата,
Щоби на свою зарплату,
Нам купили цуценя
Чи принаймі котеня.
Тато, мама нам казали,
Щоб ми терпіння мали,
І ще трішки підросли,
І доросліші були.
Бо у кожного звіряти,
Також тато є і мати.
Щоб за ними доглядати,
Треба вже дорослим стати!
4.01.2009 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348500
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 06.07.2012
Я не можу рано встати,
Бо ще дуже хочу спати.
- Мамо зачини віконце,
Бо у вічі світить сонце.
Якщо так йому не спиться,
Хай іде у школу – вчиться.
Коли виросту, як тато,
Рано буду теж вставати.
27.11.2009 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348499
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 06.07.2012
Я прокинувся, а сонце,
Вже сміється у віконце.
Завтра ще раніше встану
І на нього сонне гляну.
30.06.2009 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348334
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 05.07.2012
Я люблю чарівне літо,
Всюди буйні трави, квіти.
Фрукти, овочі навколо,
Не потрібно іти в школу.
Ранком можна довго спати,
Допізна м”яча ганяти.
Рибу у ставку ловити,
По гриби у ліс ходити.
Але чую, дивина,
В літа назва ще одна.
Хто придумав це, коли?
Назву цю – КАНІКУЛИ?
08.07.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348331
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 05.07.2012
Моя любов живе у снах,
У дивних мріях і бажаннях,
Закрита в чотирьох стінах,
В моєму серці від страждання.
Вона захована від бід,
Злих язиків, чужих очей.
Щоби ніхто не бачив слід
Моїх заплаканих очей.
Моя любов живе в мені
І спопеляє жаром душу.
І губи змочені в вині,
Сприймати за причастя мушу.
Моя любов – вона моя,
Нестримна і несамовита.
Рожевим маревом буя
І цвітом спіненим сповита.
Моя любов, немов вулкан,
Із серця лаву вивергає,
Полонить феєричний стан,
П’янить, підносить і лякає.
Лякає виром почутів,
Палкою пристрастю ночей.
Я сам втопитись захотів
У глибині твоїх очей!
28.03.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347914
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2012
Повзе невпинно плаття вгору,
Неначе хоче показати
Звабливе тіло в літню пору,
Що жити хоче і кохати.
Стрімка хода і хтивий крок.
Куди так ранком поспішала?
Неначе в школу на урок,
Нічого геть не помічала.
Лише від стрімкої ходи
По стегнах плаття піднімалось,
Ковтка холодної води
Від твоїх рухів забажалось.
Коли збентежено рука,
Старалась плаття опустити,
Я зупинився і чекав,
Чи ти зумієш це зробити.
Вдалося, та невдовзі знов
По стегнах плаття піднялось.
Нуртує в моїх жилах кров,
Тепло у грудях розлилось.
Пробігла — легкий вітерець,
Сповила запахом парфумів.
«Без плаття краще, хай би грець!» —
Я спантеличений подумав.
03.07.2007
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347475
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 01.07.2012
До серця стукає любов.
Хмелію знов від поцілунку.
Його відкрию, хочу знов,
Відчути щем і присмак трунку.
Відчути на своїх плечах
Тепло бентежне твоїх рук.
Втопитись в голубих очах,
Терпіти біль солодких мук.
П’янке тепло і легкий хміль,
Духмяний запах твого тіла,
І навіть ревнощі і біль,
Душа відчути захотіла.
Коли від пестощів твоїх,
Напнеться тіло, як струна.
В обіймах ніч пройде моїх.
Озветься пам’яттю луна.
Я не шукав, любов прийшла,
Якось неждано і несміло.
Зненацька наче увійшла,
І знову серце защеміло.
16.07.2007 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347334
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2012
До тебе подумки звертаюсь,
Шепчу ім’я, немов закляття.
Що закохався, я вже каюсь,
Моя любов — моє розп"яття.
Холодним лезом, гострий біль,
Зненацька груди розрива.
Ятрять слова, неначе сіль,
Печуть, немовби кропива.
Я знаю все і бачу теж,
Як у подушку ти ридаєш.
У ревності немає меж,
Заради чого так страждаєш?
Тебе принижують, а ти?
Це все погодилась терпіти.
Знущання, біль перенести,
В ім’я чого? Не зрозуміти…
Мені болить, мені шкода,
Що ти себе не поважаєш.
Збіжать роки, немов вода,
Не раз про мене ще згадаєш.
І пам’ять докором німим,
Розбудить раптом серед ночі.
Не будеш ти щаслива з ним,
До ранку вже не стулиш очі.
Подушка всі вбере слова,
Пекучі сльози, мов жаринки,
Яка ти, Боже, не права,
Незрозумілі робиш вчинки.
Його благаю і молю,
Щоб захистив від бід і болі,
Від смутку, розпачу, жалю,
Щасливої благаю долі.
Нехай карає лиш мене,
Якщо кохання це провина.
Тебе ця кара хай мине,
Бо ти безгрішна і невинна.
26.07.2007 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347303
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2012
Вогонь погас, багаття відгоріло,
Лиш попіл вітер носить по землі.
Пройшла весна і літо відшуміло,
Збираються у вирій журавлі.
Моє життя, неначе пори року,
Зваблива осінь в очі загляда.
Душа бунтує і шаленні кроки
Вчинити здатна, бо ще молода.
Ще стільки сили і такі бажання,
Бентежать серце, збуджуючи кров.
Душа бажає впитися коханням,
І заблукати в зелені дібров.
Стрічати ранки на п’янких покосах,
Вдивляючись у небо горілиць,
Як гаснуть зорі, скупані у росах,
Удосвітку, під спалахи зірниць.
В обіймах божеволіти і втому
Відчути тілом, як солодкий гріх.
Окриленим вертатися додому
Кохання розпаливши оберіг.
01.08.2007
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347029
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2012
Життя химерне, саме так, еге ж,
Химерний світ, химерні в ньому звуки.
Моє кохання це химера теж,
Якщо приносить сльози, біль і муки.
Нестерпний біль, його перетерплю,
Пекучі сльози — ненароком витру,
Взамін любові — почуття жалю,
Шматує серце, наче лезо бритви.
Тебе жалію і мене болить,
Що ти сама себе не поважаєш.
Невже жадоба здатна засліпить,
Настільки, що на гідність не зважаєш.
Ти жалюгідна. Всьому є межа,
Безглуздим вчинкам і тупим бажанням.
Тебе любив і щиро поважав ...,
На жалість ти спотворила кохання.
21.09.2007
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347027
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2012
Якщо є віра – то народу жити!
Від сліз і крові чорна в нас земля
Промокла і просякла на весь ріст.
І досі з зір рубінових Кремля
Стікає кров на Мавзолей-поміст.
Просякли нею мури у Кремлі,
Вона сочиться, з цегли проступає.
А в Україні, в кожному селі
Земля від крові чорна виглядає.
Над тим помостом досі вороння
Кружляє зграя, каркає щосили.
Людиноненависницьке вчення,
На цьому місці кров’ю окропили.
Для поклоніння капище звели
І труп вождя у саркофаг поклали,
Тут ангели ніколи не жили,
Бо душі чорту завжди продавали.
З помосту того правили кати,
В крові по лікті, кров аж по коліна.
Для їх химерної, примарної мети
Була потрібна, як повітря, Україна.
Її багатства – вугілля, хліб, метал,
Терплячі, добрі, працьовиті люди.
На їх кістках возвели п’єдестал
Режиму зла, безбожництва, облуди.
Повсюди з бронзи ідолів звели
Дітей в церквах хрестити не давали.
Слізьми і кров’ю землю залили,
Мільйони пухли, з голоду вмирали.
Хто в цьому пеклі вижити зумів,
Молився Богу за своє спасіння.
Він у війну про це ще пожалів,
Така страшна, кривава була бійня.
Цю землю трупом дочок та синів,
Святою кров’ю здобрено – як гноєм!
Дніпро не раз від крові червонів,
Народе мій – ти завжди був героєм!
Але ж вождям був зайвий героїзм,
Гарматне м'ясо лиш могли цінити.
То ж лине з вуст, сьогоднішніх, цинізм,
Що мов могли, без України, побідити.
Зловісне знову в’ється вороння,
Нас до нових заманюють союзів.
Як мед, солодка, ллється їх брехня,
Із вуст єдиновірних, ніби друзів.
Невже історія не може нас навчити?
Полеглих душі дивляться з небес.
Якщо є віра – то народу жити!
Христа розп’яли, але він воскрес!!!
14.01.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346503
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.06.2012
Тобі ця усмішка так личить!
Прошу, благаю – посміхнись,
Тобі ця усмішка так личить!
Поглянь на мене і не злись,
Бо злість вбиває і калічить.
Повір, що спричинити біль,
Чи навіть просто,розгнівити,
Посипати на рану сіль…
Не міг ніколи так зробити.
Як і тебе, мене болить,
І душу ранять пересуди.
Але ціную кожну мить,
Коли любов війшла у груди.
Прошу, благаю – подивись,
Коли іскряться в тебе очі,
Моя душа летить увись,
В твої обійми серед ночі.
Цілую трепетні уста,
І плечі, груди безсоромні…
Любов в нас грішна і свята,
І очі сліз ночами повні!
18,02,2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346490
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2012
Донбас не гонить порожняк,
Тож хочу запитати,
Життя, здоров »я у Вас як?
Які у Вас зарплати?
Мабуть в ціні шахтарський труд,
Є ж навіть мільярдери?
Життя покращили вже тут,
Для всіх функціонери?
Зарплата гідна, як для Вас,
Дороги не розбиті,
Повсюди є дешевий газ,
Будинки перекриті?
Тож, по-людськи усі живуть,
Ні диму, ні смороду.
І на природу не плюють,
Вживають чисту воду.
Тому ніколи не збагну,
З потоку всіх подій,
Чекаю з острахом одну,
Що знов відбувся бій!
Бій за вугілля, а в бою
Усе як на війні,
Хтось проливає кров свою,
Життя тут не в ціні…
У шахтах вічно йде війна
Іде смертельний бій.
Життю людському гріш ціна,
Що Вас жене в забій!
Безвихідь, злидні та нужда,
Штовхають у забій,
Крім шахти, горе і біда,
Хіба що на розбій.
Пекельна праця та щодня,
Життя на волоску.
В тривозі і страху рідня,
За гривню в кулаку.
Чому ціна – людське життя,
Вугіллю на гора.
Чому немає каяття –
У влади, а пора…
Бо стільки вже сиріт і вдів,
Страшного болю, сліз,
Що на могилах із хрестів
Вже виріс цілий ліс!
На Вашій праці і смертях
Зростають мільярдери.
Згубили совість, стид і страх,
Жирують мародери.
Вам – жалюгідні копійки,
Собі мільярдні статки.
Бо ж Ви злиденні жебраки,
І рабські в Вас повадки.
Інстинкт збереження життя
І гідність загубили!
У Вас не буде майбуття,
Бо з Вас рабів зробили.
Та скільки треба ще смертей,
Щоби від сну збудити.
І сліз дружин, батьків, дітей,
Щоб очі Вам відкрити.
Донбас не гонить порожняк,
Ще будуть говорити.
Тому прийдеться довго так,
Рабом на світі жити.
Лише коли в собі раба,
Ти зможеш розчавити.
Нова відкриється доба…
І гідно будеш жити.
Низький за працю Вам уклін,
Але благаю, молю!
Вставайте врешті із колін,
Змінити спільно долю!
19.09.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346006
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.06.2012
Присвячено землякам, які на минулих президентських виборах продали свої голоси...
Ну, що, продажні землячки?
За двісті гривень продалися!
Жадні, нікчемні пиячки,
Щоб ви смоли ще напилися!..
Продалися!!! Ви продали,
Своє майбутнє і свободу!
Онуків в рабство віддали!
Ви – покидьки мого народу!
Здобутки пращурів своїх,
І пам'ять їхню розтоптали.
Запроданці ! Ви тяжкий гріх..,
Ви душу чортові продали.
Всім розкажіть –за копійки,
Що ви їх зрадили, продали!!!
Продажні мої земляки,
Лякливі, жадібні шакали!!!
За гривні ці, у пеклі вам,
У муках і вогні горіти.
Ви віри зруйнували храм.
Ще проклянуть вас ваші діти.
Ненавиджу і не терплю,
Жалітись,плакатись набридло.
Плюю на них і не люблю,
Серед людей продажне бидло.
24.02.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345754
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.06.2012
Прилетіли ластівки із вирію,
У свої гніздечка, що під стріхою.
Ти із дому полетіла в Сирію,
За примарним щастям, чи за втіхою.
Іра полетіла в Португалію,
До Ізраїлю – Оксана з Аллою.
Лена – уподобала Італію,
Мов за рідних мОлюся і жалую.
Прихистити і обняти хочеться,
Сльозам і нужді зарадити,
Розігнати смуток, що клубочеться
І думкам докучливим завадити.
Що за доля? Як байдужа мачуха,
На поталу, за поріг штовхає,
Від родини і дітей вихвачує,
Хто тепер вас пестить і кохає?
В давнину набігами ординці,
Полонили, брали у ясир.
А сьогодні самі, поодинці,
З розпачу кидАєтесь у вир.
Вже без пут, набігів ці ординці,
Хазяйнують на моїй землі.
Їдуть з України українці,
На старих залишені малі…
Порожніють вікна і оселі,
Де дзвеніли вчора голоси.
Люди очманіли, невеселі,
На полях здіймаються ліси.
Без тепла зростають діти-сироти,
При живих, здавалось би, батьках.
Цим страхіттям неможливо вірити,
Та сприйняти серцем весь цей жах!
Серце кровлю з болю обливається,
Та щебечуть ластівки під стріхою,
У промінні сонця день купається,
Постає новою зовсім віхою.
Хоч багато втратили та губимо,
Та ніщо не згубить нашу мрію.
Ми цю землю аж занадто любимо,
Це дає нам віру і надію!
06.07.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345751
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.06.2012
Народ, що за свою свободу,
Сплатив мільйонами життів,
Свободу, як винагороду,
Отримав… і отеретів…
Він навіть ще не святкував,
А вже, як липку, обідрали.
Ті, хто найбільше увірвав,
Нардепів тогу повдягали.
І дбають про бідовий люд
Настільки клято і безбожно,
Що не страшить їх Божий суд.
Їм, недоторканим, все можна.
Одні і ті ж впродовж років
Рвуть по живому і грабують.
Бандитські зграї хижаків
Себе під партії маскують.
А ми терпляче мовчимо,
Ждемо обіцяного щастя.
Свого поводиря ждемо.
Чекаємо, що нам воздасться.
Чому ми бідні? Бо дурні!
Брехнею вкотре засліпили
По горло сидимо в лайні,
І на граблі знов наступили.
Інтриги, підкуп і обман,
Брехня нахабна і велика
Заслали очі, мов туман…
Брехня завжди багатолика.
Суцільну фальш у їх словах,
Мов заворожені сприймаєм.
Казав Господь, що по ділах,
Ми їх насправді розпізнаєм.
Нам пропонують вибирати,
А вибору уже немає.
Господь, як хоче покарати,
Спочатку розум відбирає.
Вирішуй, не згуби ураз,
Соборність, волю і свободу.
Все, що заповів Тарас,
Для свого вистраждав народу.
Вирішуй, думай, не купися,
На гроші, гречку чи на манку.
Заглянь в майбутнє, подивися,
Щоб не кусати лікті зранку.
Бо навіть внуки проклянуть,
Якщо ти власними руками
Закреслиш до свободи путь,
Що здобувалася віками.
Молюся, Боже, просвіти,
Дай розум нам і дай надію,
Щоб нам до єдності дійти,
Здійснити віковічну мрію.
05.02.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345600
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.06.2012
Ну що, козаче, де твій кінь?
Де твоя шабля і пістолі?
Бо залишилась тільки тінь,
Хирлява тінь святої волі!
Ну що, козаче, ти ще спиш
І ліжко з м”якої перини?
Вставай, ледащо, бо проспиш
Дітей, майбутнє України!
Ну що, козаче, ти все п"єш
Застілля любиш і забаву?
Дивись, п”янице, бо проп”єш,
Дітей, дружину, і державу!
Ну що, козаче, ти мовчиш
А навкруги усе грабують?
Вдаєш – не бачиш і терпиш,
Дивись, бо потім замордують!
Коли в сусіда дім горить,
То треба бігти, рятувати.
Як не погасиш – через мить,
Вже може в тебе запалати!
Коли на вулиці дитина
За хлібом руку простягає,
Не будь байдужим, ми родина,
Біди чужої не буває!
Не будь байдужим і лінивим,
Щоб не отримати руїну.
Ніхто не зможе буть щасливим,
Якщо загубиш Україну!
Ну що, козаче, де твій кінь?
Де твоя шабля і пістолі?
Бо залишилась тільки тінь,
Хирлява тінь св”ятої волі!
12.03.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345596
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.06.2012
Хто ми? Народ чи просто люди?
Мовчазне і покірне стадо?
Вожді в якого словоблуди,
Що прагнуть розкоші і влади?
Народ оглух і очманів.
Застиг в німій скорботі болю.
Мільйони дочок і синів
Життям сплатили нашу волю.
Криваві ріки, море сліз,
Пекельні муки і тортури –
Усе народ мій переніс,
Кайдани рвав і рушив мури.
В кривавім герці, боротьбі,
Жадану волю здобували…
Невже це байдуже тобі?
Чи може знову нас приспали?
Щоб в душі поселить зневіру,
Убити дух, зламати волю,
Щоб мову, звичаї і віру
Змінили на химерну долю.
Чому ми на своїй землі,
Такі злиденні, безпорадні,
Безпомічні, немов малі,
Покірні зовсім і безвладні?
Чому лиш десь на чужині
Ми здатні вибитись у люди?
Лиш тільки десь, а вдома - ні,
А вдома б”єм себе у груди.
Чому всім вірим на словах?
Чому не дивимось на справи?
Господь казав, що по ділах
Пізнаєм тих… кого обрали.
Земля від Бога, чорнозем,
Вкраїну називають раєм.
А ми у злиднях вік живем,
Ми не живемо, а страждаєм!
Пора, напевно зрозуміти,
Що в єдності народу сила.
І в своїй хаті не тремтіти,
А ворогів піднять на вила.
У боротьбі кували долю,
Проливши сліз і крові ріки.
Тому святу здобуту волю,
Повинні зберегти навіки.
05.04.2009 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345350
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.06.2012
Мої слова не перевернуть світ,
Ще чиюсь душу зможуть пробудити.
Мойсей, народ свій, цілих сорок літ
Водив в пустелі, щоб його змінити.
Народе мій! Ти на своїй землі,
Живеш, немовби маючи провину.
Навкруг румини, ляхи, москалі,
Чатують, щоб роздерти Україну.
Ти наче в приймах, на своїй землі,
Весь час повчають, як повинен жити.
Найбільше пнуться браття-москалі.
В обіймах дружних ладні задушити.
Серед своїх – не мало яничар,
Перевертні, запроданці, паскуди,
Зомбовані фанати Ілліча,
З душею підлою продажного Іуди.
Нема вождів, цих лицарів-гетьманів,
Щоб захистили землю і народ.
У владі править купка інтриганів,
Що, мов козли, пролізли у город.
Народ осліп і занімів від болю,
Терплячий і покірний до пори.
Будив Тарас, щоби здобути волю,
І кликав в руки брати сокири.
Уже пора! Бо маючи державність,
Знов заколишуть і усе вкрадуть.
Тоді в могилах предки наші славні,
Своїх нащадків, нас же,- проклянуть!
18.08.2009 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345348
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.06.2012
М’яч скакав і впав у річку,
Засмутило це Марічку!
Сльози, мокрі оченята,
І з плачем чимдуж до тата.
– Ну ж бо, донечко, не плач,
Не потоне в річці м’яч!
Хоч швидка в ній течія,
Та його дістану я!
7.11.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344949
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 19.06.2012
Я тебе проводжав
По замерзлій дорозі
І за стан обнімав
На самому порозі.
Цілувати я міг
Уста повнії твої,
Та стидливо беріг
Почуття ніжні свої.
Я з тобою стояв,
Говорив невпопад.
І тебе покохав,
Як зима снігопад.
Я тебе полюбив,
Наче птах висоту.
Неможливе б зробив
За твою красоту.
Розтопить навіть сніг,
З неба зорі дістати.
Так ніхто ще не міг,
Ні, не вмів так кохати!
1971 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344943
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2012
Холодна осінь, мокрий сніг,
Дерева голі, без стиду,
І час завмер, спинивши біг,
Розплився сріблом на льоду.
Пориви вітру рвуть із рук,
І виривають парасолі.
Пожухле листя, мокрий брук,
Короткий день згаса поволі.
Згасає день, минає час,
З провулку тіні виповзають.
Злякати наче хочуть нас,
По стінах і льоду ковзають.
Ліхтар хитається, скрипить,
Щось заперечуючи вітру.
Лапатий сніг усе летить,
Щоб заховати фарб палітру.
Йому вдалося. Кольори,
Лиш тільки білі залишились.
Дерева, вулиці, двори,
Немов би зникли, розчинились.
По чистім аркуші, як сніг,
Сліди проляжуть, наче долі.
І час почне шалений біг,
Несучи радості і болі.
30.11.2007 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344842
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 18.06.2012
Нас так привчали до ярма,
Образ, знущання і покори,
Важкої праці задарма,
І навіть до голодомору.
Вбивали пісню, душу, мову,
Топтали звичаї і віру.
З корінням рвали, по живому,
У безвість везли, до Сибіру.
Набиті лементом і болем,
Ущент вагони, як худоба.
За те, що жили хлібом, полем,
За щиру душу хлібороба.
І було пекло на землі
Кістлява смерть врожай збирала.
Дорослі, немічні, малі,
Косила всіх, не розбирала.
Мільйони знищені, щоби,
Покірність в душі поселити,
В ім’я химерної доби,
В німих рабів перетворити.
Кістками всіяні світи,
Від Соловків до Магадану,
Снігів колючих Воркути,
Пісків гарячих Туркестану.
Стерпіли все, але забути,
І не молитися за душі…
Це треба просто бидлом бути,
І «населением на суше».
07.01.2008 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344841
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.06.2012
Даремно вирішили так,
Що котик поведе літак.
Зуміли лиш наполовину
Його засунути в кабіну.
Мяукав він і виривався,
Бо дуже висоти боявся.
Тому ми вирішили, схоже,
Що парашут лиш допоможе,
Страх висоти йому здолати,
Але, утік вреднючий з хати.
Сховався так, що не зуміли,
Його знайти і зрозуміли,
Не мріє зовсім він про небо,
А звісно, це котам не треба!
29.06.2009 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344412
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 16.06.2012
Твої надії і життя
В єдине ціле не зійшлися.
Назад немає вороття,
Дороги наші розійшлися.
Лиш смуток докором німим
Застиг глибоко у очах.
Не будеш ти щаслива з ним.
Коли в душі блукає страх.
В напрузі жити все життя,
Покірно зносити образи,
Провини вічне відчуття,
Дошкульні і болючі фрази.
Для виправдань немає слів,
Життя прожитого і долі,
Ніхто тебе не зрозумів,
Які в душі жахливі болі.
Шкода і жаль себе саму,
Як милостиню все просити.
Нестерпно боляче, чому?
Не так надіялася жити.
Бажаєш чуда? Схаменись!
Його немає і не буде.
На рік прожитий оглянись,
З очей спадуть слова облуди.
Я теж втомився, крадькома,
Тебе ласкати і жаліти.
Ти долю вибрала сама,
І я це змушений терпіти.
21.12.2007 р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343864
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2012
Проходять дні, спливає час,
Минають місяці і роки.
Ніхто уже не змінить нас
І не повторить наші кроки.
Моє життя, мої роки,
Течуть, немов пісок з долоні.
А мрії юності, думки,
Тримають міцно у полоні.
Бентежать серце почуття,
Душа десь ніби заблукала.
Немає звідти вороття,
Чи мить вертатись не настала?
Що заблудилася не винна,
Із вуст отримавши надію.
Бо поцілунки лиш причина
Душею, що не володію.
19.02.2008 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343858
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2012
Мені не треба сліз і крові,
Мені не треба каяття,
Не вимагаю я любові,
Не вимагаю співчуття.
Не вимагаю розуміння,
Не вимагаю добрих слів.
В любові навиків і вміння,
Губ підфарбованих і брів.
Бажаю, щоб душа співала,
Тонула в бездні почуттів.
Була щаслива і страждала,
Від погляду очей з-під брів.
Можливо важко зрозуміти,
І бачу осуд у очах.
Люблю життя і хочу жити,
Згубивши стид, забувши страх.
Бажанням виповняють душу,
По вінця повні почуття.
Усе стерплю, страждати мушу,
Проте немає каяття.
Для того, щоб мене судити,
Потрібно бути без гріху.
В життя закоханим і жити,
Без болі, заздрощів, страху.
03.03.2008 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343699
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2012
Летять додому журавлі,
Летять, летять із вирію,
Домівок, рідної землі.
Я теж вернуся, вимрію.
Піднімусь, стану на крило,
До неба лазурового,
У рідне полечу село
До батька сивочолого.
На рідний прилечу поріг,
Стежини мною сходжені.
Моє село — мій оберіг,
В яскравих барвах осені.
Ріка, мов стрічка, сповива,
І в верболозах губиться,
А спомин наче кропива,
Пече, туманом клубиться.
Село — єдина вулиця,
Обрамлене «ліщиною».
Попід горою тулиться
Малою Батьківщиною.
04.03 2008
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343696
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.06.2012
Короткі зустрічі мені
Маленькі радості приносять,
Неначе в феєричнім сні,
Куди фантазії заносять.
Бажання, мрії, навіть сни,
Усе збувається казково.
Чекаю зустрічі, весни,
Мов ненароком, випадково.
Чекаю ніжних, теплих слів,
Які загоять серце, душу.
Бажань п’янких і почуттів,
Які ховати в собі мушу.
В твоїх обіймах задихнусь,
Від поцілунків захмелію,
Коханням з вуст твоїх уп’юсь,
Від болю душу розігрію.
Піддамся ласці губ і рук,
Все задзвенить, немов струна,
В безодню мрій, солодких мук,
Пірну, щоб досягнути дна.
11.03.2008 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343440
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2012
Ми звикли все і всіх винити,
Що це не то і те не так.
А що ти сам зумів зробити?
Бо кожен лаяти мастак!
Мовчиш, коли країну хають,
Схиливши голову сопиш,
Коли хохлами обзивають,
Вдаєш не чуєш і терпиш.
А сам російською лопочеш,
Дітей також російській вчиш.
Тоді чого насправді хочеш?
Без крил ніколи не злетиш!
А мова для народу – крила,
Його підносять і несуть!
Життя не буде без Світила!
Без МОВИ нас – у цьому суть!
Почни із себе, із дрібного,
Зміни це «Здрастє» на Добридень!
Молитву вознеси до Бога,
Святкуй Різдво, а ще Великдень!
День Незалежності – як свято,
Нехай в душі теж святом буде,
Народ щоб разом об’єднати,
Державу теж, соборній – бути!!!
Шануй батьків, дітей навчай,
Щоб були справжні патріоти!
Якщо ти любиш рідний край,
Тоді берися до роботи!
Цінуй здобутки і звитягу,
Примножуй славу поколінь,
Щоб було в небі місце стягу –
Як сонце і небесна синь!
16.05.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343437
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2012
Кошлаті зорі реп’яхами
В безодні неба зачепились.
Понад деревами, дахами,
Зависли, наче задивились.
Щербатий місяць поміж них,
Здається безпричинно зблід.
Земля заснула, вітер стих,
На матовий прилігши лід.
Заснув, примерз і тишина,
Усе довкола оповила.
Верба дістать хотіла дна,
І гілля в воду опустила.
Замріялась, тепер терпить,
Закута льодом наче бранка.
Навіщо було так любить,
Купатись в озері щоранку.
Навіщо було так любить,
І задивлятися на вроду.
Адже кохання — лише мить,
Як кара, чи винагорода.
24.03.08 р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343244
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2012
Тебе кохати крадькома,
Втирати сльози і жаліти…
Минуло літо і зима,
Розквітли і засохли квіти…
Тебе кохати крадькома,
Чекати, що колись прозрієш..,
Ти долю вибрала сама,
Чому від цього не радієш?
Тебе кохати, коли біль,
Мене на мить не покидає,
Коли який вже рік поспіль
Душа затерпла і страждає.
Минуло так багато днів…
З надривом в голосі питаєш:
«Чи я живу, так як хотів?»
Мені шкода, що ти страждаєш.
Живу не так, але життям,
Впиваюсь і навчився жити.
Колись прозрієш, та затям,
Вже буде пізно щось змінити.
14.04.2008 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343241
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2012
Сльозяться вікна, косий дощ
У шибки б”є ошаленіло.
Земля парує наче борщ,
Рілля розкисла, почорніла.
Виходжу з хати босоніж,
Іду у поле навпрошки.
І ноги в землю наче ніж,
Вгрузають, аж по кісточки.
Земля парує і туман,
Стікає, котиться в долину.
І через весь пшеничний лан,
Гуляють хвилі без зупину.
За хмарами гуркоче грім,
Шматують блискавиці небо.
До рубчика промок, окрім,
Душі закоханій у тебе.
15. 04. 2008р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343013
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2012
Благаю Господи:„Прости!”
Зневірився у своїй долі.
В минуле спалені мости,
Свіча життя згора поволі.
Днів монотонних череда
Щодня згаса за небокраєм.
Ступила на поріг біда,
Відкрити двері вимагає.
Відкрити, розпахнути душу,
Наскрізь пронизливому болю.
Із ним живу, терпіти мушу,
Не нарікаючи на долю.
Коли безсонними ночами,
Зімкнути очі неможливо.
І за буденними речами,
Спливає час, що так важливо.
Спливає час, немов ріка,
В яку вже двічі не ступити.
Клубком до горла біль гірка,
Підходить, ніби, щоб втопити.
Сльоза, зрадливо по щоці,
Біжить, випалюючи душу.
Живу у масці на лиці,
І хрест нести смиренно мушу.
29.04.2008р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343010
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2012
Смарагдові очі твої,
Кольору теплого моря.
Страждання і болі мої,
Втопили, сховали від горя.
Обрамленні тінню повій,
Озерця лісні на обличчі.
Повні бажань і надій,
Бездонні і чуть таємничі.
Пірнути у їх глибину,
Тонути в обіймах і ласці.
Тебе лиш кохати одну,
Навік заблукати у казці.
02.05.2008 р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342894
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2012
Нас убивають поодинці,
Смерть виглядає випадкова.
Лише за те, що українці,
Що свої звичаї і мова.
Загинув Білозір у Львові,
І не здригнулась Україна.
Співав пісні на рідній мові,
У тім була його провина.
Звідки взялися оці пси,
Ці кровожерливі шакали?
Здавалося, пройшли часи,
Коли за слово убивали.
Згадай-но, як у них рука,
Піднялась на страшне безумство,
Повішали Івасюка
І видали за самогубство.
Згас Симоненко, як свіча,
Бо на заваді було слово.
Вмер від побоїв палача,
Побили ніби випадково.
Загинув Стус у таборах,
За Україну, її долю.
Кати тремтіли, мали страх,
Та не зламали його волю!
Здавалося - пройшли часи,
Та це не можна забувати.
Бо знову бродять підлі пси,
І нас продовжують вбивати.
Лише по тому, смерть кому,
Була потрібна Чорновола,
Не важко зрозуміть чому,
Вона не була випадкова.
І хто віддав команду: Фас,
Гонгадзе вбити всім відомо.
Але за дурнів мають нас
І брешуть нагло і свідомо.
В Одесі вбили юнака,
Кого ця звістка зачепила?
Максима Чайку смерть така,
Теж випадкова підкосила?
Убили просто лиш за те,
Що вболівав за Україну,
Любові почуття св”яте,
Йому поставили в провину!
Отож, яку державу нам,
Вдалося ніби збудувати,
Що дозволяє хижим псам,
Нас вибірково убивати?
І на чиїй сторожі пси,
І хто намітив нову жертву?
Тому ще не прийшли часи,
Коли природньо можна вмерти.
Тож не мовчи, бо загризуть,
А виламай кола із тину!
Без тебе псів не розженуть!
Без нас не звільнять Україну!
7.01.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342890
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.06.2012
Чому я Ужгород люблю?
Мені він зустрічі дарує.
Вгамує відчай, і жалю
Здається більше не існує.
Немає холоду і сліз,
Страху немає і стиду.
І розпач, що у душу вліз,
У поцілунках відведу.
Затерпне і пропаде біль,
В обіймах твоїх заховаю.
Гіркі сльозинки — наче сіль,
У поцілунках позбираю.
А на обличчі, уві сні
Заграє посмішка вродлива.
І стане затишно мені,
Що ти на мить була щаслива.
05.06.2008 р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342656
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2012
Настане день, наступить час,
Душа покине тлінне тіло.
Жила в якому, та не раз,
Сміялась, плакала, тремтіла.
Була щаслива і не дуже,
Ховалась іноді у п’яти,
Не була до жінок байдужа,
Любила в келих заглядати.
Гріхів спокута, та одного,
Ніколи вже не замолити.
Я Україну більше Бога
Люблю... І буду вік любити.
1992 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342655
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.06.2012
Каштан свічками догорає,
Всипає землю білим цвітом.
Весна у розкоші буяє,
Сп’яніла владою над світом.
Розкішна, буйна, вередлива,
Духмяним запахом чарівна.
Зваблива, ніжна і вродлива,
Володарює, мов царівна.
Земля від цвіту шаленіє,
Рожевим маревом сповита.
Весна над нею володіє,
Безмежно і несамовито.
П’янка, гуляща і блудлива,
В бажаннях зовсім безсоромна.
Весна, така як ти — зрадлива,
В цвіту фати здається скромна.
22.05.08 р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342410
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2012
Заснула у твоїх обіймах,
Втопилась в безодні очей.
Душа заблукала у приймах,
Безсонні шалених ночей.
Душа розгубилась в бажаннях,
Сп’яніла від дотику губ.
Вселилося в серці кохання,
Органних наслухавшись труб.
Душа шаленіє і плаче,
Сльози бувають щасливі.
Окрилена в небі неначе,
В променях сонця розливі.
Душа, як розбурхане море,
Вирує в пориві надій.
Забувши про болі і горе,
На гребні гойдається мрій.
Зігріта у твоїх обіймах,
Обласкана ніжністю губ.
Душа поселилась у приймах,
Під звуки літаврів і труб.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342407
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2012
Вернулись в молодість роки,
Зненацька наче заблукали,
Десь біля витоків ріки,
Яку життям давно назвали.
Життя, дорога чи ріка?
Початок має і кінець.
Петля буває і блука,
Або щезає на нівець.
Життя у кожного своє,
Шляхи, дороги, манівці.
Роки зозуля накує,
І їх не втримати в руці.
Уже згори біжать літа,
Проте душі не віриться.
У мріях досі ще вита,
І безтурботно шкіриться.
28.06.2008 р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342177
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.06.2012
Та вирви в себе той «язык»,
Позбудься клятої пухлини!
Він метастазами проник
У серце, душу України!
Та краще бути вже німим,
Чим тим «хохлом рускоязычным»!
Ти марно думаєш, що ним
Збудуєш щось святе і вічне.
Язик, це ніби помело,
А ще язик плете і меле.
Він тріпає, а ще було –
Руйнує, лиже, м’яко стеле.
Язик у всіх у роті є,
Його тварина кожна має.
Та, що це врешті їй дає,
Якщо вона не розмовляє?!
Тож мало мати язика,
Щоб українцем себе звати.
У мови – роль провідника,
Народ, країну об’єднати!
Ото ж, позбудься «языка»,
Позбався клятої пухлини.
Бо тільки мова, як така,
Душа народу України!
11.02.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342166
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.06.2012
Дощ проводжав із Судака.
Ридав, що їдемо додому.
В моїй руці — твоя рука,
Здригалась від ударів грому.
Цих десять днів, неначе мить,
Неначе блискавка на небі.
Життя зуміли розділить,
На дні з тобою, і без тебе.
Вогонь жагучий спалахнув,
Коли очима ми зустрілись.
Коротким ніби спалах був,
Але від нього ми зігрілись.
Ще кілька болісних годин,
І все закінчиться між нами.
Залишусь знову я один,
Про тебе мріять вечорами.
Лиш голос Мустафи з Южанки,
Ласкати ніжно буде душу.
Алчак стрічати буде ранки,
Із моря вибравшись на сушу.
Гортати хвиля буде гравій,
Він — таємниче шепотіти.
Палає небо у заграві,
Зів’яли у скорботі квіти.
Ліниві хвилі монотонно
Гору Фортечну омивають.
Її підніжжя б’ють невтомно,
Від сну віків збудить бажають.
На морі місячна доріжка,
Манити буде вечорами.
А у душі шкребеться кішка,
Вп’ялась у серце пазурами.
Вокзал, перон і поїзди,
Нас повезуть із цього раю.
Тривога, біль і страх біди,
Шматують, що тебе втрачаю!
18.08.2008 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341969
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2012
Твій запах – просто так не передати,
Від нього божеволію, п’янить!
Любистку аромат і свіжість м’яти,
Жасмину трунок, аж душа щемить!
Ти пахнеш так чарівно і духмяно,
Що просто вже не підібрати слів,
Так якось незбагненно, незрівнянно,
Від цього шлейфу я хмелів і млів!
Так пахне жінка – бажана, жадана,
Ці феромони ніби код життя.
Коли вона закохана, кохана,
Благословенна народить дитя!
04.06.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341919
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2012
Чому народе, ти мовчиш?
Надовго знов тебе приспали!
Чому наругу цю терпиш?
Невже хребет тобі зламали?
Ледь животієш, не живеш,
Працюєш каторжно і клято.
Зароблене роками ждеш,
Подачки в вигляді зарплати.
Ти, як дитина, віриш всім,
Отим хапугам-держимордам.
Уже пора висіти їм,
Вниз головою на бігбордах.
Ти від зневіри охолов,
Чекаєш, з”явиться Богдан,
Я знаю, важко буде знов,
Тебе підняти на Майдан!
Мовчати будеш і сини,
Твої роз”їдуться по світу,
І мову іншої „страны”,
За рідну будуть вчити діти!
А сестри, доньки, матері,
В борделях будуть заробляти,
Щоб в Україну, дітворі,
Заморську іграшку прислати!
Ти цього хочеш, це вже є,
І навіть ще страшніші речі.
Вже все навколо не твоє,
Твоє ярмо, що давить плечі!
Тож не мовчи, вставай з колін!
Негоже мовчки так вмирати!
Давай щосили бий у дзвін,
Пора країну рятувати!
4.01.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341724
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.06.2012
У вашу душу я не лізу,
Душа для кожного святе.
Тоді чому, мов у валізу,
У мою душу лізете.
Як міг, імперський недомірок,
Байстря проекту КГБ,
Собі дозволити цей вирок,
І так принизити тебе!
„Без Украіни б побєділі”
Мільйони дочок і синів,
Твоїх здригнулися в могилі,
Від цих страшних, цинічних слів.
Всі твої жертви, Україно,
Із вуст правителя Кремля,
Були даремні? Тож повинна,
Розверзнуться під ним земля!
Не провалилася! Змовчали,
Промовчав Уряд, Президент.
У Раді також не вбачали,
Це за серйозний інцидент.
Як цим мільйонам розказати,
Що їх даремна смерть була!
Не треба було їм вмирати,
Росія б так перемогла.
Коли принижують заслугу,
Мого народу в Перемозі,
По-рабськи зносити наругу,
Терпіти мовчки я не в змозі.
Це глум над пам'яттю святою,
Усіх полеглих у ці дні,
Такою страшною ціною,
Що мій народ сплатив війні.
Плювок у душу ветерана,
І ще живих до нині вдів.
Страшна ятрить в народу рана,
Не заживе впродовж віків.
То ж перед пам'яттю святою,
Усіх полеглих в цій війні,
Не дай глумитись над собою,
В обличчі новім сатані!
10.01.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341723
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.06.2012
Давай мабуть, помовчимо,
І озирнемось на минуле.
На помилках чужих вчимо,
На власних вчитися забули.
У свою вірим правоту,
І навіть повну непогрішність.
Малюєм на спині тату,
Не пам’ятаючи про вічність.
Давай обійдемось без слів,
Що супроводжують, як титри.
Вітрила наших кораблів,
Обвисли без кохання вітру.
Пусті слова, неначе звук,
Блукають в серці закутками.
Про ласку забуваю рук.
Провалля шириться між нами.
І щогли твого корабля
Туманом забуття вкриває.
Велике бачиться здалля,
Або коли уже втрачаєм.
16.05.08 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341540
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.06.2012
Забудь мене, прошу, забудь,
Забудь, як забувають речі.
Роки назад не потечуть,
Упавши тягарем на плечі.
Забудь, як сон, що розбуди,
І вже ніколи не згадаєш.
Немов затоптані сліди,
Яких уже не розпізнаєш.
Забудь, немов прожиті дні,
Звичайні, сірі і буденні.
Такі ж буденні вихідні,
Що пролітають, як шалені.
Забудь, як правила, вірші,
Закони вічні, теореми.
Як назви впадин і вершин
Як дати, імена, поеми.
Як забувають почуття,
Обличчя в пам’яті стирають.
Коли в минуле вороття,
Уже нема і не чекають.
Забудь, не клич і не чекай,
І не заламуй з горя руки.
Як очі виповняться вкрай,
Слізьми страждання і розлуки.
27.11.2008
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341539
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.06.2012
Прошу тебе, не привикай,
До моїх слів і поцілунків.
Мене щоденно не чекай,
Не жди кохання, подарунків.
Мені забутися, ти теж,
Від болю цього захотіла.
Ми закохалися без меж,
Душа співала і тремтіла.
Такі відчути почуття -
У Бога треба заслужити.
Тому без сліз і каяття,
Всміхнися і продовжуй жити.
Будь вдячна долі, небесам,
Велике серце б”ється в грудях.
Я теж любив, а зараз сам,
Свій біль приховую на людях.
І не випрошуй співчуття,
Ніхто тебе не зрозуміє.
Живе у серці почуття,
Яке і спалить і зігріє.
Живи і радуйся життю,
Не кожен зможе це відчути,
Розкрити душу почуттю,
І цю жагу в собі почути.
Тому спорідненість душі,
Один у одного відчули,
І серцем писані вірші,
І біль, який ще не забули.
Всміхнися - посміхнуся я,
Давай підем назустріч долі.
Можливо, що зоря твоя,
Ще спалахне на видноколі.
21.03.2007
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341459
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2012
Ці дорослі – дивні люди,
Бо завжди вони і всюди
Всіх повчають і вважають,
Що усе на світі знають.
Та коли спитати прямо:
«Скажіть мені тату, мамо,
Як на світ з’явився я?»
Тут ціла історія!
Мама каже, що здалека,
Їм мене приніс лелека.
«У капусті» – каже тато
І сміється хитрувато.
Може, і звучить красиво,
Але зовсім неправдиво!
Адже в січні, кожен знає,
Ще лелека не літає!
Та й капусти на городі,
У снігу нема і… годі
Нас малих про це дурити!
Знаєм, де беруться діти!
Це в пологовім будинку
Ставлять в чергу на дитинку!
Згодом діток під розписку
Видають батькам по списку!
30.12.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341456
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 02.06.2012
Ну що тобі моя любов,
Мої страждання, біль і сльози?
Від твоїх слів холоне кров
І душу спалюють морози.
Рішила влаштувать життя,
Себе йому несеш у жертву.
Німого болю відчуття,
Калічить, робить душу мертву.
Я божеволію від думки,
Що ти когось теплом зігрієш.
Відповісиш на поцілунки,
Рукою груди не прикриєш.
Чужі ласкати будуть руки,
Торкатись там, де я торкався.
Шматує серце біль розлуки,
За те, що в тебе закохався.
2004
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341201
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2012
Тату?! Звідки сніг береться?
І чому він снігом зветься?
Де беруться хвилі в морі
І чому моргають зорі?
Чому тонуть кораблі,
І чому акули злі?
Чому сонечко заходить
І у іншім місці сходить?
Чому руки треба мити?
Де я міг кашкет згубити?
Все це тато має знати,
Бо ж кого іще питати?!
4.11.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341195
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 01.06.2012
Кабмін очолює калмик,
Єврей, святе - освіту!
Народ усе терпіти звик,
Та стидно перед світом.
Про Україну, її люд,
Ліванець повідає,
Живе десяток років тут,
А мови ще не знає.
Варягів повно, та вони,
Державу не будують,
А гірше тої сарани,
Посадами кочують.
Здається, що держава є,
Є прапор, гімн лунає.
Та що народу це дає,
Коли життя немає.
Тому без крику і образ,
У мене є ідея,
На кожне міністерство в нас,
Призначити пігмея.
Він більше шкоди не завдасть,
Ніж той, що вже працює.
Чужій державі нас не здасть,
Такої не існує.
Не знає мови, то пусте,
З цих теж не кожен знає.
А вкрасти - діло не просте,
В повязку не сховає.
А вже дадуть йому хабар,
Банан, чи банку коли,
Він у офшори цей товар,
Не зажене ніколи.
Отож коли вже формувать,
Еліту клич лунає,
Я за пігмеїв, вашу мать,
Якщо своїх немає!
4.01.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340991
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 31.05.2012
Одна, як перст, сидить Тетяна,
Поклала руки на ціпок…
Давно нема її Івана,
Одна - єдина на куток.
Тут теж повсюди жили люди,
Лунав, дзвенів дитячий сміх…
Лиш гострий біль шматує груди
В молитві щирій за усіх.
Навпроти он стоїть оселя,
Микола з Ганною жили.
Привітні були і веселі,
Давали раду, як могли.
Зіяють вікна, як зіниці,
Кропива – двором не пройти.
І журавель біля криниці,
Така ж каліка, як і ти…
Лише коти її розрада,
А пес кудись побіг в світи.
Всім перехожим щиро рада,
Самій до фіртки не дійти.
Чотири курки, два коти –
Вся господарка у старої.
Пес, що вірвався, у світи,
Утік від долі от такої.
А їй від долі не втекти,
Лиш залишилося чекати
На листоношу і листи,
Що принесе колись до хати.
Та діти вже не пишуть їй,
Мобільника гуртом купили.
Стара раділа штуці цій,
Допоки кнопки ще горіли.
А потім, як погас екран,
Ще довго дуже говорила.
Старій здалося, що Іван
Її почув з якогось дива.
Шептала гаряче слова
І шепіт, як молитва, линув:
-Ти, ж, нерозумна голова,
На кого ти мене покинув?
Стиснуло серце від жалю,
Сльозяться очі мимоволі,
- Прошу Іване і молю,
Щоб поєднати знову долі…
Аж душу сльози пропалили,
Та що поробиш, треба жити,
Хоч діти забавку купили,
З Іваном можна говорити!
25.10.2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340978
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 31.05.2012
Серед літер в алфавіті,
Найскладнішою у світі,
Що мені не говоРи,
Є, напевно, буква Ррр-и.
А вона ще, як назло,
Так мені не повезло,
В багатьох живе словах,
Які вимовити стРах:
Риба, Рак, Рука, Ракета,
ТРактоР, РупоР і каРета,
ТРап, туРбіна, бутеРбРот,
КРига, кРуг, коловоРот,
КаРамель, воРона, кРиця,
КРапка, баРабан, кРиниця,
Рись, коРзина, веРтоліт,
Рейка, Рамка, Ручка, дРіт.
КоРоп, ястРуб, Ремесло,
СеРп, стеРня, пеРевесло…
Слів де Рррр живе боюся,
Але, все ж таки навчуся,
Дзвінко букву говоРити,
Щоб ніхто не міг дРажнити.
22.02.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340783
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2012
Йде до крамниці Пугачиха,
Життя пригнуло до землі.
Невже було в нім стільки лиха,
В цім мальовничому селі?
Вітаюсь, мовив, – Слава Богу!
У нас це якби, – Добрий день!
Навіки слава! – і в дорогу
Штрикнула палкою лишень.
Її життя отак пригнуло,
Страшним притисло тягарем.
Їх у сім’ї дванадцять було,
Був батько знаним косарем.
Та в тридцять третьому обжинки
Смерть св’яткувала на селі.
Від голоду родина в жінки,
Вся вимерла, старі й малі.
Що залишилася живою
Картала Господа не раз.
У двадцять стала вже вдовою,
Степан від ран, як свічка згас.
Страхи, у двадцять вже вдова,
І від роботи рвались жили.
А в тридцять – сива голова,
Для сліз уже не було сили.
А дітки, двійко, пташенята
Очима блимали з печі…
Лишалось сукою скавчати
І вити звіром уночі.
Яка там поміч, добре слово?
Чи хто спитав, як ти живеш?
Лише на св’ята, випадково,
Бувало згадували теж.
Дітей підняла, ті на крила!
Десь гнізда звили у Росії.
Як проводжала, голосила, –
Куди ж ви хлопці-гречкосії?
Бо ж так надіялась, чекала,
Щоб не самій віка дожити,
Щоб хата-пустка не лякала
І від самотності не вити.
Невже десь Бога прогнівила…
По хліб іде, ледь шкандибає.
На небо глянути несила,
Лиш чорну землю споглядає.
Цю землю, що усе життя,
Всі сили, молодість забрала.
Її любила, як дитя,
І всю себе її віддала.
Яке там небо, зорі!? Ниць!!!
Життя прожила, працювала.
Лише по смерті, горілиць
Вкладуть, щоб небо споглядала...
18.11.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340781
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 30.05.2012
Вже ранок осінню пропах,
Холодні роси росять ноги.
Стерня біліє на полях,
Трава пожухла край дороги.
В високім небі журавлі,
Кружляють ген за хмарами.
Або поважно на ріллі,
Стоять, розбившись парами.
Туман холодний виповза
З долини білим мороком.
А на щоці бринить сльоза,
Встилає очі волоком.
Доспілі яблука в саду,
Мов навіженні гупають.
І хмар осінніх череду,
Вітри нещадно скубають.
Тріпоче листя, обліта,
Шепочеться із вітром.
І літо бабине літа,
Як струни у повітрі.
Сумна мелодія звучить,
Бренить на струнах серця.
Як літо осінь пролетить…
І … снігом обірветься.
17.09.08р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340507
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.05.2012
Навіщо сльози і слова,
Навіщо згадувать минуле.
Від щастя кругом голова,
Не закрутилась. Промайнули...
Уже не місяці, роки,
Живеш надією, страждаєш.
Обсіли голову думки,
На що надієшся, чекаєш?
Мені тебе відверто жаль,
Пролитих сліз, прожитих днів.
І смуток, як легка вуаль,
На дно очей твоїх осів.
7.07.2008р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340506
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2012
Опале листя вітер горне,
Немов роки перегортає.
Життя смугасте, біле – чорне,
І дуже швидко пролітає.
Роки, як грози, відшуміли,
На мене схожий внук зростає.
Давно вже скроні побіліли,
А серце спокою не має.
Життя на осінь повернуло,
Та серце вірити не хоче,
Що все минає, чи минуло,
І ще від пристрасті тріпоче.
Щемить від болю і кохання,
Чужому горю не байдуже.
Роки прожиті лиш визнання,
Що головне душа, мій друже.
Якщо душа не заскорузла,
Любити здатна і кохати,
У злі і злобі не загрузла…
Роки не треба рахувати.
20.11.2008р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339828
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.05.2012
Очі випалюють душу,
Погляд висушує сльози.
Боюсь, а признатися мушу,
Вистуджують серце морози.
Розпач накочує хвилі,
Вкутує душу тривога.
Різниця років не в силі,
Взяти кохання в облогу.
Очі твої – жаринки,
Темніші осінньої ночі.
Сміху в очах іскринки,
В обійми піймати хочу.
Ніжні, податливі губи,
Повні спокуси і трунку
Дотик їх душу погубить,
Спасіння нема, порятунку.
Душа, як розбурхане море,
До горла клубок підступає.
Ти радість моя і горе,
Кохання без сліз не буває.
14.11.2008р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339827
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2012
На городі бузина,
І в Києві… теж!
Пише пасквіль вражина́
Дурість пре без меж!
Мав би розум – був би Дуб,
Явір чи Осика.
Чи принаймі, мав би чуб,
Голомоза пика.
Голомозе і страшне,
Кляте і завзяте.
Все спаплюжить, не мине
Навіть те, що свя́те.
Напаскудить, обісре,
Із лай.ном змішає.
З ікон ризи обдере,
На́рід зневажає!
Це ж родилося таке,
Чи може продався?
Вовкувате і гидке,
Усім в душу всрався.
З рота піна, язиком,
Меле, як сказився.
Тож, чим жити гівнюком,
Краще б, не родився!
Яка користь з бузини?
Дрова нікудишні,
Фарбували в ній штани -
А ті місця грішні!
Та й росте на пустирі,
Або на руїні.
Не таких поводирів
Треба Україні!
31.10.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339549
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.05.2012
Припало сонце до грудей,
В гарячім, ніжнім поцілунку,
Які стидливо від людей,
Ховаєш задля порятунку.
Подібно сонечку, я теж,
Ласкати мрію твої груди.
Для ласк моїх немає меж
І для фантазій теж не буде.
Рожево-білі, наче цвіт,
Такі звабливі і жаданні,
Неначе випали з орбіт,
Щоб зашарітися в коханні.
Казково-ніжні і тугі,
Мов сонцем яблука налиті.
І недосяжно дорогі,
І найбажанніші у світі.
Піддавшись дотику і ласці,
Рожево-ніжні, аж прозорі,
Соски бутоном, наче в казці,
Замерехтять, неначе зорі.
Їх зацілую, залюблю,
І до нестями заласкаю.
Губами боляче зроблю…
Затерпнуть груди… Бо кохаю!
09.12.2007р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339546
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 24.05.2012
Твої бажання, почуття,
Межі не мають і стиду.
Мов вітер збурила життя,
Днів монотонних череду.
Від поцілунків, ніжних губ,
Від дотику п"янкого тіла,
Душа під звуки мідних труб,
Сміялась, плакала, тремтіла.
Витає досі в небесах,
По вінця впилася коханням,
Забувши біль, згубивши страх,
Твоїм піддалася бажанням.
Таким шаленним почуттям,
Які бентежать душу, тіло,
Тобі завдячую життям,
Що наче в вирі закрутило.
Тобі спасибі, що люблю,
Забувши біль, згубивши роки,
І відчай, почуття жалю,
Помилок і життя уроки.
Бентежні, ніжні почуття,
Ласкають наче хвилі душу.
Люблю тебе, люблю життя,
Біль не люблю, терпіти мушу.
25.02.2008р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338029
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.05.2012
Українці мої! По великому, білому світу,
Не з добра і щедрот вас розсіяла рідна земля!
Розкидало світом, українського всіяло цвіту,
Проростає насіння, чужа колоситься рілля!
Українці мої! Вас зустрінеш у світі повсюди,
Непривітна була і гіркою від сліз чужина.
Лише праця і віра зуміли вас вивести в люди,
Але Батьківщина – лишилася в серці одна!
Українці мої! Ви в четвертому, п’ятім коліні
Зберегли свою мову, навчили онуків, дітей.
Як же сталося так, що в залишеній вами країні
Іноземна у вжитку у більшості серед людей.
Українці мої! Тільки лиш у захланній Росії
Ви цураєтесь часто коріння свого та єства.
Так було, коли учні зрікалися свого Месії,
Не зрікайся коріння, заради свого торжества!
Українці мої! Ви байдужі такі,чи терплячі?
Та ж відчуйте себе хазяями на рідній землі!
Бо ж як діти малі, безпомічні і ніби незрячі,
І за вас все вирішують в Брюсселі, чи у Кремлі.
Українці мої! Ви лишаєте рідні оселі,
Найчарівніший край і найкращі у світі ґрунти,
Хто посіяв зневіру, думки ці сумні, невеселі?
Хто штовхає у спину, в чужі, невідомі світи?
Українці мої! Ваші душі розчахнуті болем,
І по вінця, до краю, повні страждань, гіркоти.
Тому і життя, так часто порівнюють з полем,
Життя щоб прожити, не поле, це вам, перейти.
Українці мої! Вас історія має навчити,
Забагато трагічних було і страшних сторінок.
Ви цю землю повинні у серці до щему любити,
І хай Бог вбереже від повторення цих помилок.
Українці мої! Пам’ятайте про славне минуле,
Бо без нього не буде у ваших дітей майбуття!
Нашу назву, історію, церкву – уже умикнули,
Тепер меншовартості навіюють нам поняття!
Українці мої! Ви ходили по полю за плугом
Коли інші у шкірах, палили в печерах вогні,
Ви сідлали коня, поправляли на ньому попругу
І співали гаївки, як сонцю хвалу та весні!
Українці мої! Хто догляне дідівські могили?
В чиї руки потрапить залишена вами земля?
Хай Господь укріпить вашу віру, надію і сили,
До священних могил повертатися завжди здаля.
Це ж бо наша земля, дана Богом навіки, єдина!
Ми прадавній народ, що корінням сягає глибин…
Буде жити в віках, у сяйві моя Україна,
Полісся, морів, степів і сивих Карпатських вершин!
09.03.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337986
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.05.2012