| Сторінки (14/1351): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Війна в свої лабети
Взяла всіх нас, та ми
Не з іншої планети,
А є усі людьми.
Тому ми їй коритись
Не будемо повік,
А з ворогами битись
Ми будемо. Навік
Вона у нас минеться,
Коли остання нить
Тонка її порветься
В свою останню мить,
Коли ми перемогу
Здобудем у війні.
Ми стали на дорогу
Цю та йдемо по ній.
Йдемо ми без упину.
Кохаємо ж ми вкрай
Родиму Батьківщину
Всю – український край,
В якому народились
І нині живемо,
Але не щоби бились.
Одначе ми б’ємось
Із тими ворогами,
Які розпочали
Війну цю, щоб рабами
Ми їхніми були.
Та ввік цього не буде.
Закінчиться війна.
В ній перемога буде
Лиш нашою. Вона
І принесе нам спокій.
Ми в мирі будем жить,
А не в війні жорстокій,
Яка в той час збіжить.
Євген Ковальчук, 06. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012781
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2024
Будь щасливим все своє життя.
Лиш недолі не давайсь в полон,
А як є, то хай без вороття
Промине вона, неначе сон.
Будь щасливим все своє життя,
Бо воно дано для того всім,
Щоб лиш світлі думи й почуття
Мали ми усі на світі цім.
Будь щасливим все своє життя,
Живучи, як прагнеш того ти,
Роблячи усе лиш до пуття,
Щоб цієї досягти мети.
Будь щасливим все своє життя,
Бо воно у нас лише одне,
Бо ніколи і нікому майбуття
Іншого не дасть, як це мине.
Будь щасливим все своє життя,
Де б на цьому світі ти не жив,
Доки стук твого серцебиття
Ув останній раз ще не пробив.
Будь щасливим все своє життя
І зроби щасливим тих, із ким
Йдеш ти разом в світле майбуття
Шляхом, навіть хай і нелегким.
Будь щасливим все своє життя,
Кожну мить цінуючи його
І збагачуючи світу сприйняття
Протягом життя свого всього.
Будь щасливим все своє життя,
Розтопи, мов лід, нещастя все.
Пам'ять хай його у забуття
Назавжди від тебе віднесе.
Будь щасливим все своє життя –
Найцінніший скарб на світі цім
Перш, ніж підеш ти без вороття.
Суть життя – у щасті чарівнім.
Євген Ковальчук, 14. 12. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012780
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2024
Увійшла в наш край війна
Люта з ворогами.
Точиться у нас вона
Вже, на жаль, роками.
І немає їй кінця.
Але кожен знає –
Скінчиться війна і ця,
Що у нас триває
Й серце, й душу розрива
Без жалю краплини,
Як водою, залива
Кров’ю їх щоднини.
Найтемніші почуття
В них вона пускає,
Нівечить усе життя,
Що у нас минає,
А у когось – відбира.
В кого відібрати
Це життя, не вибира.
Борються солдати
В ній хоробро з усіма
Тими ворогами,
Що напали крадькома,
А тепер між нами.
Точиться страшна війна,
Та усякий знає,
Що закінчиться вона.
Вже вона минає.
Як мине, неначе те
Сонце, мир лиш вийде.
В душу й серце золоте
Наше він же прийде,
Як і в рідний всіх наш край,
Й буде з нами завжди,
Бо війна ця стріне край
Свій в ту мить назавжди.
Євген Ковальчук, 06. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012717
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2024
*****
Хай часто ставить нам життя задачі,
Що вирішити все ж не просто так,
Щоб бажаної досягнуть удачі,
Якої прагнемо ми всі, однак
У розпачі не варто рук складати,
Мовляв, немає рішення цьому.
Слід кожному на цьому світі знати,
Що рішення на ньому є всьому.
Лиш слід його усім нам відшукати,
Коли ми потребуємо цього.
Лиш треба всіх зусиль нам докладати,
Допоки ми не знайдемо його.
Що знайдемо, не варто й сумніватись,
Своєї зупинять не слід ходи
До нього нам. Потрібно лиш старатись,
Бо рішення проблем всіх є завжди.
Його лише той знайде, хто шукає,
Хай, може, не відразу, та знайде́.
Якщо усіх зусиль він докладає,
Якщо до цього він невпинно йде,
А не зустрівши певну перешкоду,
Вертається назад, а не дола
Її, мовляв, щоб непоправну шкоду
Вона мені ураз не завдала.
Тих перешкод у тебе може бути,
Що й полічити їх не зможеш ти,
Та щоб мети своєї досягнути,
Тобі потрібно їх усі пройти.
Нехай вони тебе не зупиняють,
А спонукають лиш вперед іти,
Хай силою тебе лиш наповняють,
Аби зумів насправді ти дійти
До цілі власної, її втіли́ти
Так, як і прагнеш ти, в своє життя,
Що дане, щоб щомить щасливо жити,
Бо як мине, то вже без вороття.
Євген Ковальчук, 14. 12. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012716
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2024
*****
Неначе білий сніг,
Що пада нам до ніг,
Війна вся ця розтане.
Вона свій стріне край.
Зустріне мир наш край.
У ньому він настане
Й триватиме весь вік.
Не буде вже повік
Війни. Ми будем жити
У мирі та радіть,
А не лише нидіть
І у душі тужити.
Мир радість принесе,
А тугу, що лиш ссе,
Немов змія, розвіє,
Як вітер. В кожнім з нас
У той прекрасний час
Душа украй зрадіє,
А з нею серце теж.
Не буде щастю й меж.
Воно в них також прийде,
Коли мине війна
Жахлива та страшна.
І сонце миру вийде,
І грітиме всіх нас
Так ніжно повсякчас,
Допоки буде битись
Серде́нько в кожнім з нас,
Допоки буде час
Життєвий наш ще литись.
Євген Ковальчук, 05. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012647
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2024
*****
Коли здається, що усе
Уже утрачено навік,
Що доленька не принесе,
Що прагнеш ти, тобі повік,
У відчай марно не впадай,
Не смій вертатися назад,
А сил своїх всіх докладай,
Аби життя, мов шоколад,
Солодким завсігди* було,
Таким, як прагнеш ти того,
Щоб добре в тебе все ішло
Впродовж життя твого всього,
А не якусь коротку мить,
Не лиш тоді, як пощастить,
Адже воно у тебе вмить,
Мов птаха, з часом пролетить
І більш не вернеться повік
До тебе вже на світі цім.
Тож слід свій проживати вік,
Як прагнеш ти того, на нім.
Адже і дане нам життя
Для того, щоб у щасті жить,
Але для цього до пуття
Слід кожному із нас робить,
Бо щастя, наче сніг з небес,
До нас з тобою не впаде.
Таких, повір, нема чудес
На цьому світі в нас ніде,
Ніколи не було й повік
Не буде. Зна це кожен з нас.
Отож не коротаймо вік,
Дарма не витрачаймо час!
Працюймо, щоб усе збулось,
Як ми і прагнемо того,
Щоб щасно нам усім жилось
Впродовж таки життя всього!
*За́всігди – розм. Завжди
Євген Ковальчук, 13. 12. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012646
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2024
Прийдуть мир і щастя.
І тоді минуть
Наші всі нещастя
Ті, що душу рвуть,
Серце розрізають,
Наче гострий ніж,
Мучать і терзають.
Щастя й мир, що, ніж
Сонечко, світліше,
Будуть блискотать
Завжди й наймиліше
Всіх нас зігрівать.
З ними будем жити
Й лиш радіти вкрай,
А не лиш тужити,
Бо нещастям край
Вже навік настане.
Кожне з них умить,
Наче сніг, розтане
Ув останню мить.
Щастя й мир рікою
Будуть в нас текти,
Доки ми з тобою
Будемо іти
В світі цім життєвим
Шля́хом, що украй
Є для нас суттєвим,
Бо один. Як край
Прийде, то навіки
Вже, без вороття.
Тож хай, наче ріки,
Цілеє життя,
Доки ще минає
Так, як сивий час,
Щастя протікає
З миром в кожнім з нас.
Євген Ковальчук, 05. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012571
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2024
*****
Ми розлучимось таки
З долею лихою,
Житимемо залюбки,
Доки час рікою
Буде наш іще текти.
Наче сонце, світла
Буде доленька іти.
Так, немов розквітла
Квітонька, вона цвісти
Буде й ми із нею.
Житимемо я і ти
З нею, мов з ріднею,
Кожну неповторну мить,
Доки стукотати
Буде серце, доки ми
Будем проживати
В світі цім своє життя,
Доки не минеться
Все воно без вороття.
Доля нам всміхнеться
І всміхатися завжди
Буде. Більш страждати
Ми не будем від біди
Й помочі лиш ждати.
Ми щасливими усі
Станемо. Ми будем
Жити ув усій красі
Щастя, що здобудем,
Щастя, що до нас прийде́,
Наче до оселі,
І повік вже не піде́.
Щасні та веселі,
Ми життя усяку мить
Проживати будем,
А все лишенько умить
Назавжди забудем.
Євген Ковальчук, 05. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012570
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2024
Прийде мирний час,
Що уже іде,
Хай війна у нас
Досі ще гуде.
Скінчиться війна.
Прийде мирний час
Так, немов весна
Красна. Кожен з нас
З нетерпінням жде.
Він же всяку мить,
Що минає, йде.
Він до нас спішить,
Щоб війна пройшла,
Щоб у небуття
Вся вона пішла
Вже без вороття,
Назавжди, навік,
А щоб лиш прийшов
Мирний час і ввік
Більше не пішов,
Щоб цей мирний час,
Що прийде́ в наш край,
Залишився в нас,
Вмить поклавши край
Цій війні навік,
Щоби не було
Більш її повік,
Бо вона – лиш зло.
Прийде мирний час.
Певен в цім не я
Лиш, а кожен з нас,
Наша вся сім’я
Українська, так.
І тоді ми жить
Будемо всі всмак,
А не лиш тужить.
Євген Ковальчук, 05. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012484
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2024
У нас є сила,
Яку ввік зла
Не підкорила.
Вона була,
Є й буде з нами
Усяку мить,
А не часами,
Як пощастить.
Це сила духу
І волі теж.
Вона щодуху,
Без жодних меж
Все зло долає,
Щоб жить з добром,
Яке кохає
Усім єством,
З добром, якеє
Усім бажа,
Бо все лихеє
Вкрай зневажа.
Ця дивна сила
У всіх нас є.
Вона нам крила
Міцні дає.
І ми літаєм,
Немов пташки,
Й пісні співаєм
Всі залюбки
Лише веселі,
А не сумні.
Неначе скелі,
Ми всі міцні,
Тому що сила
Ця є всякчас.
Тож й не скорила
Біда всіх нас.
Євген Ковальчук, 05. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012483
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2024
*****
Миру ми бажаєм
Всі, а не війни.
Ворогів долаєм
Мужньо, бо вони
Підло розпоча́ли
Цю війну вести,
Як на нас напали.
Хрест важкий нести
Цей ми вік не будем.
Перемогу ми
В цій війні здобудем.
Й щасними людьми
У своїй країні
Житимемо вік.
Більше в Україні
Нашій всій повік
Ворогів не буде,
Отже, і війни.
Сонце миру буде
Сяти з вишини
Й лагідно нас гріти.
Ми ж в життя красі
Всій лише радіти
Будемо усі,
Доки буде битись
Серце в кожнім з нас.
Більш не будем битись
Ми. Мине той час.
Миру час настане.
Буде він іти
І не перестане,
Доки я і ти,
Він, вона – всі люди
В рідному краю
Житимемо всюди
В мирі, як в раю.
Євген Ковальчук, 04. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012426
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2024
Бажаю я, щоби
На світі хвороби
Вмить всі позникали
Так, як і настали,
Аби усі люди
На світі цім всюди
Здоровими жи́ли,
Повік не тужили
Й щасливими стали,
А не лиш бажали
Позбутись нещастя,
Щоб світлеє щастя
У душу впустити
І завжди з ним жити.
Здоровими будуть,
То й щастя здобудуть,
Всі лиха минуться
І більш не вернуться.
Адже найцінніше
Було і раніше,
Є й буде в людини
Здоров'я щоднини,
Щомиті. Нічого
Не буде без нього,
Бо все цінність втратить.
Хай й гроші заплатить
Хтось з нас, щоби стати
Здоровим. Настати
Не завжди ж в нас може
Та мить, що поможе.
Євген Ковальчук, 12. 12. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012425
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2024
Мир настане,
Як розтане,
Наче сніг, війна,
Що триває
Й розриває
Серце. Як весна,
Він все ж прийде
В край наш. Вийде
В небесах його
Сонце красне
Та прекрасне.
Стрінем ми його.
Блискотати
Й зігрівати
Буде нас усіх,
Обіймати,
Наче мати
Діточок своїх.
Мир настане,
Як не стане
Ворогів у нас.
Їх долаєм,
Наближаєм
Ми цей світлий час.
Як настане
Він, то стане
В нас тривати вік.
Перестане
Йти, розтане
Ця війна навік.
Євген Ковальчук, 04. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012360
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2024
*****
Якби таку я силу мав,
Якою б лихо все здолав,
Ні миті я би не вагавсь,
Цілком би нею скориставсь,
Щоб всім жилось на світі цім
У щасті, бо ж життя у тім
І полягає, щоб щомить
У світлім щасті всім нам жить.
Та певен, знає кожен з вас,
Що не прийде́ до нас цей час,
Якшо не будемо робить,
А лиш постійно байди бить.
Та й не потрібна сила та,
Аби здійснилась ця мета.
Це знаю я, це знаєш ти.
Тоді цієї ми мети
Усі насправді досягнем,
Коли зусиль всіх докладем
Ми разом – я, ти, він, вона.
Відомо всім іще здавна,
Що сила в єдності, яка,
Яка би доленька важка
Нас не спіткала, подола
Її, щоб доленька цвіла,
Мов гарні квіти навесні,
Насправді, а не уві сні
І протягом життя всього,
Як ми й бажаємо того.
Тоді лише той час прийде́,
Якого кожен з нас так жде.
Євген Ковальчук, 11. 12. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012359
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2024
*****
Впевненість я маю
В тому, що війна
Ця дійде́ до краю.
І, немов весна
Красная, мир прийде.
Сонечко його
Яснеє в нас вийде
І впродовж всього
Часу блискотати
Буде та усіх
Ніжно зігрівати,
Радісний лиш сміх
На вустах будити
В кожного із нас.
Сліз не будем лити
Ми в той світлий час,
Що ось-ось настане
В нашому краю.
Жити кожен стане,
Наче у раю,
Доки серце б’ється.
Нині ж бій іде
Й жоден не здається
Воїн і не жде
Перемоги. Сміло
Здобува її,
Борючись уміло,
Щоби до сім’ї
України доля
Світлая прийшла,
А важка недоля
Назавжди пішла.
Буде так. Я знаю.
Впевнений я в цім
І лише бажаю
Миру я усім.
Євген Ковальчук, 04. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012289
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2024
*****
Час кінець покласти всьому,
Що несе нам зло лишень,
Щоб всі ми на світі цьому
Одне одному щодень
В серце кожної людини
Тільки добрі почуття
Сіяли, немов зернини,
Упродовж всього життя,
Що тече, немов рікою,
У майбутнєє щомить,
Що будуємо з тобою
Ми, щоб в нім щасливо жить.
А чи будемо щасливо
Жити в нім, покаже час.
Знати ж кожному важливо,
Що залежить це від нас.
Хто усіх сил докладає,
Щоб до успіху дійти,
Той його із часом має.
Може, «той» – це саме ти.
Хай, можливо, не щоразу
Все виходить, як жада
Кожен з нас, і не відразу,
Зовсім це ще не біда.
Варто тільки не здаватись,
Склавши руки в тую мить,
Треба лиш як слід старатись,
І невдовзі пощастить.
Адже той лиш, хто працює,
Власне щастя віднайде́,
А хто тільки ледарює,
Ввік до нього не прийде́.
Буде в світі лиш тужити
Той, хто байди буде бить.
Щастя треба заслужити,
А для цього слід робить.
Євген Ковальчук, 11. 12. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012288
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2024
*****
Доленьку лихую
Пострічали ми,
Та недолю тую,
Щоби жить людьми
Щасними, здолаєм
Ми таки. Її
Вже перемагаєм.
Більше до сім’ї
Нашої не прийде
Ввік вона, як вмить
Вся із неї вийде.
Серденько щемить
І душа теж плаче,
Бо недоля ця
Є іще, одначе
Дійде до кінця
Та гірка недоля.
Буде знову в нас
Дивовижна доля –
Неймовірний час.
Ворога здолаєм.
Скінчиться війна.
Мир, який чекаєм,
Прийде, як весна
Красная, до краю
Нашого навік,
Як війна до краю
Дійде. І повік
Більш її не буде.
Перемогу край
Наш таки здобуде,
Їй поклавши край.
Буде панувати
Мир в нас повсякчас,
Доки стукотати
Буде серце в нас.
Євген Ковальчук, 04. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012227
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2024
Вже віє холодом настільки,
Що до самих кісток пройма.
Та то не дивно аніскільки,
Бо вже до нас прийшла зима,
Бо вже її пора настала,
Настав її «зірковий» час.
Вона ж до нас так поспішала,
Мов учениця в перший клас.
Вона приходить, кожен знає,
До кожного із нас щораз,
Коли її час наступає,
Але щораз, мов в перший раз.
Як осінь вже від нас відходить,
Мов сонце десь за небокрай,
За нею зимонька приходить
У наш єдиний рідний край
І нам приносить із собою
Одне з природніх тих чудес,
Що падає до нас з тобою
Сніжиночками із небес,
Яким найбільш радіють діти,
З них ліплять бабу снігову.
Не звикли ж бо вони сидіти
Удома в пору зимову.
Нехай зима всім нам приносить
З собою холод повсякчас,
Яким би він не був, не досить
Його, аби злякати нас.
Адже ми живемо в будинку,
Де гріють батареї нас,
Де ставимо ми всі ялинку
У передноворічний час,
Який ждемо ми, наче диво,
Мов бажаного гостя в дім,
З надією, що жить щасливо
У році будемо новім.
Євген Ковальчук, 10. 12. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012226
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2024
*****
Ще не здобули
Перемогу ми,
Щоби ми були
Вільними людьми
У своїм краю,
Щасними також,
Щоб, мов у раю,
Всі жили. Отож
Боремось щосил,
Щоб цей час настав,
Щоби небосхил
Мирним знову став.
Сил не бракне нам,
Щоб перемогти
Та, неначе в храм,
В світлий мир ввійти
І у ньому жить
Часу кожну мить,
І не лиш тужить,
А душею пить
Радість, що без меж,
Щастя неземне
І кохання теж
Все життя земне.
Цей прекрасний час
В наш коханий край,
Тобто до всіх нас,
Прийде. Наче рай,
Буде вся земля,
Де живем всякчас
Ти, вона, він, я –
Всі ми, кожен з нас.
Й сумніву нема
В тім, що буде так.
Певність обійма.
Житимемо всмак.
Євген Ковальчук, 04. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012160
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2024
Зима прийшла
І принесла
З собою білий сніг,
Який летить
У дану мить
Невпинно нам до ніг.
І морозець
(Йому хай грець!)
Почав вже лютувать,
Також усіх
Нас, мов на сміх,
Безжалісно щипать.
Тобі й мені
Короткі дні
Шле, ночі ж навпаки –
Шле довгі всім
На світі цім
Не роки, вже віки,
Які біжать,
Немов спішать
Кудись вони прибуть,
Лишивши слід,
Яким услід
Наступнії ідуть.
Прийшла зима,
Та не дарма
Її всі люблять вік,
Різдво ж в цей час
Іде до нас,
А також Новий рік.
Євген Ковальчук, 10. 12. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012159
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2024
*****
Час війни збіжить.
І тоді ми жить
В мирі будем всі,
У його красі
Всій. Нам пощастить
Цю прекрасну мить
Стріти. І вона,
Як мине війна
Ця страшна навік,
Буде цілий вік
В нашому краю
Йти. Мов у раю,
Щасними людьми
Житимемо ми,
Позабувши зло,
Що колись було,
Та, мов навесні
Лід, не уві сні,
А насправді вмить
Стануло у мить
Гарну цю, однак
Вже навік, щоб смак
Щастя у красі
Всій його ми всі
Відчували вік –
Кожен новий рік,
Місяць, день і мить,
Доки стукотить
В грудях повсякчас
Серце в кожнім з нас.
Євген Ковальчук, 02. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012068
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2024
*****
Доленька нам посміхнеться,
Як страшна війна
Ця цілком у нас минеться.
Прийде, як весна,
Мир, якого ми чекаєм
З нетерпінням. Ми
Всі без винятку це знаєм.
І тоді людьми
Щасними ми будем жити
В рідному краю,
Не лише весь час тужити,
А, мов у раю,
Мить усякую радіти.
Світлі почуття
Будуть квітнути, мов квіти,
Наше все життя
В серці та душі. І мати
Думи чарівні
Будем. Будуть обіймати
Дійсно, а не в сні
Нас вони, неначе мати
Ріднеє дитя.
Будем їх в собі тримати
Також все життя,
Доки в грудях серце б’ється,
Доки дишем мить
Всяку, що, мов річка, ллється,
Протіка, біжить.
Час цей світлий в нас настане,
Як війни навік
В нашому краю не стане.
Буде ж мир весь вік.
Буде він у нас в оселі.
Будемо вік жить
Ми, щасливі та веселі,
А не лиш тужить.
Євген Ковальчук, 02. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012067
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2024
Так, як лагідне тепло
Зігріває нас,
Щоб приємно нам було,
Так і мирний час
Буде всіх нас ніжно гріть,
Як прийде́ до нас.
Будемо йому радіть
Ми усі всякчас.
Ми на нього так ждемо,
Що й не передать,
Але також ідемо.
Мужньо відсіч дать
Ворогам своїм змогли,
Щоб рабами ми
Їхніми ввік не були,
А були людьми
Вільними в своїм краю,
Що один у нас,
Щоб в нім жити, як в раю
Дивнім, повсякчас.
Буде так у тую мить,
Як здобудем ми
Перемогу. Пощастить.
Вільними людьми
І щасливими вкрай теж
Будемо ми жить,
Як війна дійде́ до меж
Повністю умить,
Як закінчиться вона,
Пройде, пролетить.
Лиш тоді, немов весна
Гарна, прилетить,
Наче птаха, мирний час
Той, який іти
Буде цілий вік у нас,
Наче я і ти.
Євген Ковальчук, 02. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011996
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2024
*****
Нам із вами пощастить.
Ця війна пройде́,
Наче птаха, пролетить.
Мир тоді прийде́.
Будемо у ньому ми
Всі із вами жить
Лиш щасливими людьми
Неповторну мить
Кожну. Наче сонце, час
Світлий цей іде
Вже до кожного із нас.
Вже ось-ось прийде́
Він і, ніби сонце, гріть
Буде нас усіх.
Будемо життю радіть.
Радісний цей сміх
Буде навкруги лунать,
Наче пісня та,
Доки буде стукотать
Серце. Золота
Ця пора іде до нас.
Ми до неї теж
Ідемо в складний цей час,
Що дійде́ до меж
Власних, скінчиться умить
І уже навік.
Будемо ми в мирі жить
Весь земний свій вік.
Певен в цім я на всі сто.
Боремося ж ми
Так сміливо, як ніхто,
Щоб з тенет пітьми
Вибратись і більш повік
В них не потраплять.
Вороги ж заснуть і вік
Весь хай міцно сплять!
Євген Ковальчук, 02. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011995
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2024
У мені надія
В те, що мир прийде́,
А війна-стихія
Назавжди піде́,
Буйно розквітає,
Наче квітів цвіт,
Серце огортає
Так, як небо світ.
Ця надія світла
В серденьку моїм
Та душі розквітла.
З нею добре їм.
Втілиться, здійсниться,
Певен я, вона.
Назавжди скінчи́ться
Ця страшна війна,
Що іще триває
В нашому краю
Й серце розриває
В грудях без жалю,
Й душу, мов зміюка,
Ссе. Війна пройде́.
І мов каменюка
З серця упаде.
Серце лиш давити
Більш не буде, ні.
Будемо ми жити
В мирі, не в війні,
Бо війни не стане
В нас уже навік.
Мир, який настане,
Буде цілий вік.
В ньому будем жити
І радіти вкрай,
А не лиш тужити.
Тузі прийде край.
Євген Ковальчук, 02. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011920
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2024
Хай все те, що вам лиш сниться
У солодких снах,
В вашому житті здійсниться,
А лихе, мов птах,
Відлетить від вас навіки
Враз у небуття,
Щоб не мучило повіки
Думи й почуття.
Хай усе лихе минеться
Вмить на світі цім.
Хай щасливая всміхнеться
Доленька вам всім.
Хай всі темні почування
Із душі піду́ть,
А лиш світлі, мов світання,
В неї увійду́ть,
Мов до рідної оселі,
Сповнять душу хай
До самісінької стелі –
Кожен кут і край.
Хай течуть, неначе ріки,
Всі вони у ній
І залишаться навіки
Жить в ній, щоб лихій
Доленьці шлях перекрити,
Щоби не прийшла,
А як довелося жити
З нею, – щоб пішла,
Зникла із очей, минулась,
Наче й не було,
І вже більш не повернулась,
Мов в своє житло.
Ми ж на світ родились з вами,
Щоб на ньому жить
В щасті лиш і не часами,
А усяку мить.
Євген Ковальчук, 09. 12. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011919
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2024
В нас усіх одне бажання
Нині – щоб прийшла
Враз війні цій мить остання,
Щоб вона пройшла
І повік ся не вернула,
Щоб у небутті,
Наче в морі, потонула.
В нашому бутті
Сіє думи й почування
Темнії вона
Без краплини співчування,
Бо його й не зна.
Наша світле це бажання
Втілиться в життя.
Боремося ж без вагання,
Світле майбуття
Наближаючи щоднини
В цім важкім бою
До Вкраїни-Батьківщини.
Земленьку свою
Ворогам, які напали,
Ми не віддамо,
Як вони би не бажали.
Край покладемо
Цій війні, як їх сміливо
З неї проженем.
Станеться це справжнє диво,
До якого йдем
Ми усі, йдемо невпинно.
Прийде мир. Його
Ми зустрінемо гостинно,
Так, немов свого
Друга, і у ньому жити
Будемо й радіть
Лиш йому, а не тужити.
Ніде правди діть.
Євген Ковальчук, 02. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011842
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2024
Ой, мороз, мене украй
Не морозь, лети
Птахою у інший край.
Не потрібен ти
Ні мені, ані усім
Тим, з ким наяву
На великім світі цім
Я собі живу.
Зараз же геть забирайсь!
Вже настав твій час
Йти і більш не повертайсь
Ти повік до нас!
Викликаєш же лишень
Ти впродовж життя
В нас вночі, а також вдень
Темні почуття,
Не даєш спокійно жить,
Добре працювать,
Щоби грошей заробить,
Також – спочивать,
Як спочинку час пробив,
Та в тих, хто лишень
Неутомливо робив
Цілий божий день.
І дорослі, і малі –
Кожен прагне жить
Не з тобою, а в теплі
В світі цім щомить,
А не влітку й навесні
Лиш. Тож забирайсь
Та ні наяву, ні в сні
І не наближайсь
Ти до нас всіх, щоб повік
Й сліду не було
Більш твого, а щоб весь вік
Гріло нас тепло.
Євген Ковальчук, 09. 12. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011841
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2024
Сонце миру запалає,
Як мине війна,
Що у нас іще триває.
Кожен з нас це зна.
Сонце миру ми чекаєм
Нині, як ніхто.
Ми усі чудово знаєм –
Не за років сто
Миру ясне сонце вийде,
А за певну мить,
Як перемогти в нас вийде
Ворогів всіх вмить,
Як ми всіх їх подолаєм.
Ми для цього всіх
Сил, що маєм, докладаєм,
Не шкодуєм їх.
Боремось ми за свободу
І за волю теж
Українського народу.
Сонце миру все ж
Запалає, й повернемо
Їх собі ми знов.
Ми заради них живе́мо.
А також любов
До Вкраїни-неньки, наче
Вогнище, пала
В серці, що ще гірко плаче,
Бо війна ця зла
Ще іде, та залишилось
Їй недовго йти.
Сонце миру пробудилось.
І його я й ти,
Він, вона – усі ми з вами
Стрінем. Буде гріть
Вік воно нас, не часами,
Ми ж усі – радіть.
Євген Ковальчук, 02. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011797
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2024
*****
Лютую я холоднечу,
Що нам всім несе зима,
Вижену у порожнечу,
Де нікого більш нема,
Де вже вік перебуває
Безпроглядна лиш пітьма,
Що навкруг все обіймає,
Тобто те, чого нема.
Вижену її я сміло,
Покладу їй врешті край,
Щоб не мучила ні тіло,
Ані душу з серцем вкрай.
Їх вона неначе крає
Без ножа й без співчуття.
В них вона лиш викликає
Неприємні почуття,
Із якими коротати
Вік свій буду, та й по всім.
Не для цього дала мати,
Як родивсь на світі цім,
Те життя, що протікає,
Мов ріка, в мені щомить.
Тож від мене хай тікає
Холод назавжди в цю ж мить.
Йди від мене, забирайся!
Не потрібен ти мені
Й більш назад не повертайся
Ані наяву, ні в сні,
Щоб тебе не лиш зимою,
А ніколи не було,
Щоб завжди, а не порою
Сонце лагідне тепло
Кожному з нас любо слало
На землі цій, мов привіт,
Щоб навкруг все розквітало
На увесь цей білий світ.
Євген Ковальчук, 08. 12. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011796
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2024
В мені живе надія,
Що скінчиться війна.
Це також наша мрія
Усіх, на всіх одна.
Війна ввійшла неждано
У наше бо життя,
Що кожному з нас да́но,
Й без краплі співчуття
У серці посіває
Болючі почуття
І душу розриває,
Мов здобич, на шмаття́.
Та ми не здаємося.
Ми зовсім не з таких.
Сміливо ми б’ємося
З усіх сил проти тих,
Що вторгтися посміли
У наш коханий край,
Та як би не хотіли
Вони, війні цій край
Ми покладем. До краю
Вона таки дійде́.
Тоді з-за небокраю
Блакитного зійде́
Яскраве сонце миру
Й нас буде ніжно гріть,
Свою усмі́шку щиру
Пославши. Ми радіть
В душі безмежно будем,
Бо перемогу ми
Усе ж таки здобудем,
Звільнившись від пітьми
Війни, що нас накрила.
Від неї звільнить нас
Усемогутня сила.
Настане мирний час.
Євген Ковальчук, 02. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011720
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2024
*****
Хай в душі, мов сніг, розтануть
Темні почуття,
А на їхнім місці встануть
На усе життя
Тільки світлі почування
В кожного із вас,
Як, як настає світання,
У ранковий час,
Сонце попід небесами
Завжди устає
І проміння нам часами
Теплеє дає,
Щоб зігрілося ним тіло
І душа із ним,
Й все, що серце б закортіло,
Наче сірий дим,
Враз розвіялось навіки
В темне небуття,
Щоб, мов повноводі ріки,
Протягом життя
В нім, неначе пишні квіти,
Квітли почуття
Ті, що вчать всіх нас радіти
Й цінувать життя,
Кожну мить його, якая,
Мов ріка, біжить.
Мить його ж остання тая
З часом все ж збіжить.
І не дасть уже повіки
Другого життя,
Як заплющимо навіки
Очі, майбуття.
Ось, чом завжди цінувати
Слід його нам всім,
А не марно час втрачати
Лиш на світі цім.
Євген Ковальчук, 07. 12. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011719
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2024
*****
Наче сніг, розтане
Ця війна у нас.
Світлий, мирний час
В нас тоді настане.
Будемо в нім жити.
Серце, що щемить
В цю важкую мить,
Буде не тужити,
А украй радіти.
Будуть в нім рости
Й гарно так цвісти
Почування-квіти,
Що і передати
Не зумієм ми,
Із тенет пітьми
Вийшовши. До дати
Цеї ми прямуєм,
Щоби мир зустріть
І йому радіть.
Нині ж вкрай сумуєм,
Бо війна триває
Досі в нас усе ж
Й душу, серце теж
Люто розриває.
Але ми здобудем
Перемогу всі
У її красі
Всій й щасливо будем
В Україні жити,
(Бо ж вона наш край),
А не лиш украй
Горювать-тужити.
Тільки не корімось
Ворогам своїм!
Давши відсіч їм,
З ними лиш борімось!
Євген Ковальчук, 30. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011635
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2024
*****
Ой, ви, думоньки-думки,
Годі спать, вставайте
І, мов пишнії квітки,
Буйно розцвітайте
На увесь цей білий світ,
Що проліг між нами,
Розцвітайте, наче квіт,
Віршами-словами.
Любі думоньки-думки,
Час настав ставати
У римовані рядки,
Наче в стрій солдати,
І у них увесь свій хист
Вміло показати,
Мов на сцені той артист,
Що прийшов співати
Чи, можливо, танцювать,
Чи в виставі грати,
Чи, немов музика, грать,
Публіку втішати.
Ви ж, думки, часу також
Марно не втрачайте.
Не годиться ж бо. Отож
На папір лягайте
У римовані рядки,
Щоб вірш сформувати,
Що зуміє залюбки
Кожен прочитати
І із нього почерпнуть
Щось корисне, може,
Суть, яку слова несуть,
Те, що допоможе
Краще зрозуміти світ
І знайти в нім власне
Місце, щоб впродовж всіх літ
Жити лиш прекрасно.
Євген Ковальчук, 07. 12. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011634
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2024
*****
Точиться війна
В нашому краю,
Та мине вона.
І, мов у раю,
Будемо ми жить
І радіть щодень,
А не вкрай тужить
Кожен новий день.
Боремося ми
Проти ворогів –
Нечисті-пітьми
Слуг, убивць, катів.
Ми здолаєм їх.
Не шкодуєм ми
Всіх зусиль своїх,
Щоби жить людьми
Вільними цілком,
Щасними весь вік,
Щоб з ніяким злом
Ми уже повік
Не стрічались. Так,
Прийде світлий час
Цей. І, наче мак
Гарний, кожен з нас
У душі цвісти
Буде повсякчас,
А не лиш нести
Хрест важкий. Я вас
Запевняю в цім.
Не здаваймось ввік
Ворогам своїм
Лиш! І будем вік
Весь, усяку мить
В рідному краю
Лиш у щасті жить
Так, мов у раю.
Євген Ковальчук, 30. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011551
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2024
*****
Серденько сумує,
Бо іде війна.
Ворог в нас лютує,
Наче сатана.
Боремось сміливо
Ми із ним, щоб все ж
Сталось справжнє диво, –
Ця війна до меж
Власних вже назавжди
В тую ж мить пішла,
Щоб жили ми завжди
В мирі, щоб цвіла
Доленька, мов квіти
Гарні у гаю,
Щоб лише радіти,
Жить, мов у раю.
Друзі, так і буде,
Як наш рідний край
В цій війні здобуде
Перемогу, край
Їй поклавши. Тільки
Не здаваймось ввік,
А борімось стільки,
Скільки слід, щоб вік
Свій не коротати,
А у мирі жить,
Щастя відчувати,
Доки не збіжить
Все життя земнеє
Назавжди у нас,
Бо його однеє
Дав усім нам час,
Щоб не воювати
Та лише тужить,
А щоб відчувати
Щастя й в мирі жить.
Євген Ковальчук, 29. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011549
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2024
*****
Коритися недолі
Повіки ми не будем.
Щасливої ми долі
Зазнаєм, як здобудем
В війні цій перемогу,
Всій їй кінець поклавши.
Ми, на її дорогу
З сумлінням чистим ставши,
До неї, перемоги,
Прямуємо невпинно.
Нам не бракує змоги
Й сил, рідна Батьківщино,
Аби її здобути.
Ми всіх їх докладаєм,
Щоб щасними вік бути.
Ми ворогів долаєм.
Як всіх їх подолаєм,
Як всіх їх проженемо
Із кра́ю, що кохаєм,
Бо рідний, то дійде́мо
До долі, що бажаєм
Усі ми з вами мати,
Щоб край наш вмить став раєм,
В якому проживати
Ми будемо із вами
Й життю украй радіти
Завжди, а не часами,
Немов маленькі діти.
Нізащо не корімось
Лиш ворогам, а з ними
З хоробрістю борімось!
Тоді, мов серафими,
Свої незламні крила
Підійме і накриє
Нас дивовижна сила,
Що в душу щастя влиє.
Євген Ковальчук, 28. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011455
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2024
Борімося за рідний край,
За волю та свободу
Його ж таки народу,
Несправедливості всій край
Поклавши вмить! Нехай вона
Піде́, мов сніг, розтане,
У небуття враз кане
Уся, його діставшись дна!
Лиш тільки ворогам своїм
Нізащо не корімось!
Щосили всі борімось!
І гордо покажімо їм,
Хто в українському краю
Господар. Не тужити
Ми будемо, а жити,
Мов у прекрасному раю,
Тоді, як подолаєм вмить
Всіх ворогів. Не стане
Й війни. Вона розтане,
Мов сніг, у ту прекрасну мить,
А прийде мир в наш рідний край
І лишиться навіки,
Бо вже війни повіки
Не буде, як свій стріне край
Вона. Мов сонце, гріти нас
Всіх буде мир собою,
Допоки, мов стрілою,
Летітиме наш з вами час.
Лиш найсвітліші почуття
Нас будуть обіймати,
Немов малятко мати
Його, впродовж всього життя,
Його кожнісінькую мить,
Що буде проминати,
Бо буде все минати,
Від чого серце лиш щемить.
Євген Ковальчук, 27. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011454
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2024
*****
Ні, не буде цілий вік
Ця війна точитись
Й ми усі журитись.
Прийде мить, коли навік
Скінчиться у нас вона,
Наче сніг, розтане.
І тоді настане,
Наче красная весна,
Мир, в якому будем жить
І життю радіти,
Як маленькі діти,
А не гірко лиш тужить.
Певні в цьому ми усі.
Як війни не стане,
Світлий мир настане
У своїй усій красі.
Ми усі його ждемо
Та також до нього,
Щоб прийти одного
Дня назавжди, ідемо.
Прийдемо і повсякчас
В ньому будем жити
І лиш те робити,
Щоб не стік його весь час,
А щоб він у нас тривав
Завжди та усюди,
Доки будуть люди.
Щоб цей світлий час настав,
Прагнемо всім серцем ми
Й також наближаєм.
Ворогів долаєм.
Як здолаєм всіх, людьми
Щасними ми будем жить.
Адже мир настане,
Бо війни не стане
У прекрасну тую мить.
Євген Ковальчук, 27. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011398
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2024
*****
Мені здається часом, на краю
Життєвої безодні я стою.
Ще крок вперед зроблю – і упаду
Тоді я в неї, на свою біду.
Й вона поглине повністю мене,
Моє життя єдине враз мине,
Душа покине тіло й полетить,
Мов птаха, в інший світ у тую мить,
В той світ, де житиме вона вже вік,
З якого не повернеться повік
В цей світ, в якім живе вона
В цей час, який повз нас мина.
Та знаю я, що упаду
В безодню ту, коли пройду́
Життєвий шлях, яким щодень,
Щомиті йду, тоді лишень.
А доти маю я свій час
Так само, як і кожен з вас,
Присвячувати лиш тому,
Що певну користь всім, всьому
Приносить, а не тільки нам.
Адже на світі цім не сам
Живу я так, як кожен з вас.
Життя ж нам надане в той час,
Коли родились ми на світ,
Аби впродовж усіх тих літ,
Які нам доля дасть усім,
Ми те робили всі на нім
Впродовж життя свого всього,
Що лиш поліпшує його.
Євген Ковальчук, 06. 12. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011397
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2024
Серденько моє страждає
Та душа болить,
Бо війни іще триває
Прежахлива мить.
Точиться війна кривава.
Люди гинуть в ній.
Українськая держава
Стала у двобій
З ворогами, що напали,
Щоб її скорить,
Та, хай як би не жадали,
Темная ця мить
В ній ніколи не настане.
Точиться війна,
Та, неначе сніг, розтане
Повністю вона,
Як здобудем перемогу
Ми усі у ній.
Ми вже на її дорогу
Стали і по ній
Сміло ідемо до неї.
Буде в нас вона
Квітнути, немов лілеї,
Як мине війна
І повік вже не настане
В нашому краю.
Кожен з нас у ньому стане
Жити, як в раю,
Доки буде серце битись
В грудях. Більш повік
Ми ні з ким не будем битись.
Буде мир весь вік
В нашому краю і в світі
Цім земнім усім,
Бо в свої не візьме сіті
Ввік війна нас в нім.
Євген Ковальчук, 27. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011319
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2024
*****
Сумую часом я за тим,
Що у минуле відійшло,
Хай навіть в мене й непростим
Воно в моїм житті було.
Але, звичайно, в нім були
Також моменти чарівні
Так, як і в кожного, коли
Їх слала доленька мені.
Того прожити вдруге я
Не зможу більш уже повік,
Та пам’ять людськая моя
В собі те берегтиме вік.
Вона – мов дім для тих подій,
Які від кожного із нас,
Немов лист буйний вітровій,
Навік відніс невпинний час.
Усі вони у ній живуть.
В ній також житимуть весь час
Події ті, які прийду́ть
І підуть назавжди від нас.
Ми зможемо всі пережить
У спогадах їх безліч раз,
Коло того нам закортить
Без жодних зайвих справ і фраз.
Нема чого нам тут гадать.
Для того, щоб їх знов прожить,
Їх варто буде лиш згадать
У будь-яку потрібну мить.
Цю здатність має кожен з нас
Так само, як також – забуть
Те, що відніс від нас птах-час,
Неначе так і має буть.
Та згодом може принести
До пам’яті він нам його,
Коли і не чекаєш ти,
Можливо, у житті цього.
Євген Ковальчук, 05. 12. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011318
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2024
*****
Війна, яка триває
У нашому краю
Та серце розриває,
Мине. Як у раю,
Ми житимемо з вами
Життя усяку мить,
А не лише часами,
Тоді, як пощастить.
Для цього докладаєм
Зусиль ми всіх своїх,
Бо ворогів здолаєм
Лише із ними. Їх
Ніскільки не жалієм,
А ними ворогам
Показуєм, що вмієм,
Щоб все ж всміхнулась нам
Всім доля, – щоб здобу́ли
Ми перемогу в цій
Війні, аби заснули
Всі вороги у ній
Навік чи повернулись
В край свій і двері всі
Його ураз замкнулись,
А ми в усій красі
Своєї Батьківщини
Жили щасливо вік,
Щоб в кожної людини,
Неначе води рік,
Лиш світлі протікали
І почуття, й думки,
Щоб всі ми проживали
Життя все залюбки,
Неначе в неземному,
Господньому раю,
Та в ріднім, дорогому,
Коханому краю.
Євген Ковальчук, 26. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011239
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2024
*****
Не знаю, скільки поживати
Ще буду я на світі цім,
Та доки житиму, писати
Я вірші не спинюсь на нім.
По правді кажучи, вбачаю
У них я сенс свого життя,
Адже у них я виражаю
Свої думки та почуття
Про світ і все, що є на ньому,
Про те, що й викликає їх
У голові і серці мому.
Думок і почуттів своїх
Зректись не зможу я повіки,
Лише, як скінчиться життя,
Коли заплющу я повіки
Навік. Тоді і почуття,
І думи всі, що маю нині,
Погаснуть, мов зірки нічні,
Навік. Життя ж дано людині
Одне, усім, не лиш мені.
Тому не просто так лиш жити
Повинні ми на світі цім,
А доки живемо, робити,
Щоб гідний слід лишить на нім.
У цьому суть і полягає
Людського нашого життя,
Яке поволеньки минає,
Й коли мине, то вороття
Не буде вже повік до нього.
Адже життя в нас лиш одне,
Не буде іншого ні в кого
Тоді, коли воно мине.
Немає тут, чого й гадати.
Це знають всі на світі в нас,
Та не завадить нагадати
Про це ще кожному із вас.
Євген Ковальчук, 04. 12. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011238
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2024
*****
Ріже серце туга,
Бо іде війна,
Та, неначе друга,
Радість чарівна
Серце обіймати
Буде. адже вік
Ця війна тривати
В нас не буде. Ввік
Більш її не буде,
Як в війні наш край
Успіх все ж здобуде,
Їй поклавши край.
Мить ця світла прийде,
Й туга із мого
Серця тут же вийде.
І впродовж всього
В світі цім одного
Власного життя,
Бо не буде йо́го,
Як без вороття
Вмить мине, погасне,
В серці буде жить
Радість лиш – прекрасне
Почуття. Тужить
Більше я не буду,
А про тугу ту
Назавжди забуду,
Як і непросту
Долю, що нам нині
Випала усім, –
Нашій Батьківщині
В світі цім земнім.
Буде радість світла
В серці в кожнім з нас
Квітнуть, мов розквітла
Квітка, та всякчас.
Євген Ковальчук, 26. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011150
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2024
*****
Живи на світі, як бажаєш,
Однак лиш світлі почуття,
Які в душі та серці маєш,
Викохуй все своє життя,
Неначе діток їхня мати,
Для того, щоб на світі цім
Ніколи зовсім не страждати,
А лиш щасливо жить на нім.
А темні почуття повіки
У душу й серце не впускай.
Якщо ж їх маєш, то навіки
Нарешті поклади їм край.
Їх вижени із них сміливо
Й за ними двері зачини
Для того, щоб у них правдиво
Не повернулися вони,
До них забувши ту стежину,
Якою йшли, та вже не йдуть.
Нехай вони свою місцину
В інакшім місці віднайду́ть,
В тім місці, де нема нікого –
Сама лиш темрява німа,
Щоб більш їх не було ні в кого,
Не в тих лиш, в кого їх нема.
Вони не гідні аніскільки
В твоїй душі та серці жить,
Бо гірко будеш з ними тільки
На цьому світі ти тужить.
Отож жени їх без вагання
Усіх навіки в небуття,
Натомість світлі почування
На все своє земне життя
В них приведи, немов до хати,
Аби повік не довелось
На білім світі цім страждати,
А щоб щасливо вік жилось.
Євген Ковальчук, 04. 12. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011148
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2024
*****
Україну захищаєм
Ми в запеклому бою,
Адже палко так кохаєм
Рідну земленьку свою,
Що і слів не підібрати,
Щоби світлу цю любов
В серці ними передати.
Хай наш край не поборов
Ворогів, які напали,
Ще, одначе їх дола,
Як вони би не жадали
Нас здолати. Щоб була
Доля світлою, мов сонце,
Що тоді, як ніч мина,
Заглядає у віконце,
Щоби скінчилась війна,
Ми усі не лиш бажаєм,
А прекрасную цю мить
Безупинно наближаєм.
Серденько у нас щемить
І душа украй страждає
В цій війні, але, коли
Прийде мир, що так бажає
Кожен з нас, аби були
Щасними ми, то радіти
Будуть серце та душа
Так, немов маленькі діти.
Перемога поспіша
Вже до нас прийти, прибути,
Як і мир, в якому ми
Прагнемо всі з вами бути,
Щоб щасливими людьми
Жити. Світлий мир настане.
Житимемо ми в нім вік,
Як війни, що йде, не стане
В нашому краю навік.
Євген Ковальчук, 26. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011074
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2024
*****
Не віриться мені, що вмить
Мине моє життя,
Коли настане тая мить,
Як прийде смерть моя
Й мене ураз навік приспить,
Узявши в свій полон.
Ніхто не зможе розбудить,
Порушивши мій сон.
Душа моя, неначе птах,
В світ інший полетить,
А тіло обернéться в прах
Із часом. Тая мить
Настане, звісно, знаю я.
Так, як і всіх, мене
На цьому світі смерть моя
Тоді не омине.
Коли? Мені не да́но знать
Прийде́ те майбуття,
Але, чи варто міркувать
Про це нам за життя?
Гадаю, треба всім нам жить
На білім світі цім,
Цінуючи належно мить
Кожнісіньку на нім,
Бо ж невідомо, чи та мить
Останняя у нас,
Яка, неначе птах, летить,
Чи дасть нам ще їх час.
Та й добре, бо, якби було
Відомо, то й життя
Під іншим руслом би текло,
Мов річка, в майбуття –
Чекали б ми на тую мить
Лиш все своє життя
Замісто того, щоби жить
На світі до пуття.
*Замісто – діал. Замість
Євген Ковальчук, 03. 12. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011073
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2024
*****
Разом подолаєм
Ворога свого.
Вже перемагаєм
Мужньо ми його.
Разом всі ми – сила
Та, яку повік
Нечисть не скорила
І не скорить ввік,
Як би не жадала.
Прийде їй кінець,
Хай би і не ждала.
Зійде нанівець
Ця війна жахлива.
Прийде світла мить
Чарівного дива –
Миру, що не мить
Буде в нас тривати,
А усенький вік.
Будем поживати
В нім лиш, бо повік
Вже війни не буде,
Бо наш рідний край
Успіх в ній здобуде,
Їй поклавши край.
Буде перемога
Наша в цій війні.
Нас веде дорога
Цілі ночі й дні
Лиш до неї. Будем
Разом з нею ми,
Як її здобудем.
Й щасними людьми
Будемо ми жити,
Так, мов у раю,
А не лиш тужити
В рідному краю.
Євген Ковальчук, 26. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010985
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2024
*****
Війна, що край наш охопила,
Мине, тому що в нас
Усіх є волі й духу сила.
Із нею ми цей час
Переживемо, подолаєм
Своїх всіх ворогів,
Яких ми вже перемагаєм.
З прадавніх ще часів
Вони на край наш нападали,
Та наші предки їх,
Доклавши сил усіх, долали.
І ми також своїх
Всіх сил, що є в нас, не жалієм,
А боремося так,
Як знаємо і як умієм,
Але й вчимось, щоб смак
Солодкий дуже перемоги
Своєї все ж відчуть
І щоб більш не було тривоги
Повітряної чуть,
А щоб навколо нас лунали
Лиш радісні пісні,
Щоб ми життя все проживали
Насправді, а не в сні
У мирі, щасті та любові,
У їхній всій красі
Чудовій, щоб були здорові
І тілом, й духом всі.
Для цього бо на світі цьому
Життя всім нам дано,
Хай навіть і мине на ньому
В останню мить воно.
Тож не сумуймо й не воюймо,
А серденьком усім
Радіймо й весело танцюймо
В душі на світі цім!
Євген Ковальчук, 23. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010984
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2024
*****
Війні, що точиться у нас,
Покладемо ми край.
Тоді зустріне мирний час
Увесь наш рідний край.
Він в нього ввійде, наче в дім,
І буде цілий вік
Разо́м із нами жити в нім.
Війни ж не буде ввік.
Навіки бо вона мине
У нашому краю
Однім, як і життя одне.
Тоді, мов у раю,
Ми з вами житимемо всі,
Сприймаючи цей світ
В його прекрасній всій красі,
Що квітне, наче цвіт.
Так буде. Певен в цьому я
Цілком. Украй щемить,
Як в кожнім з нас, душа моя,
Та в переможну мить
Над ворогами в цій війні,
Радітиме вона
Цілісінькії ночі й дні.
Вона, немов весна,
Буятиме в красі усій
Прекрасній, чарівній,
Як буде мир в країні цій
І на планеті всій
Не тільки тиждень, місяць, рік
Чи декілька, а вік,
Коли війна мине навік,
Її не буде ввік.
А доти боремося ми
У рідному краю,
Щоб лиш щасливими людьми
Жили, як у раю.
Євген Ковальчук, 23. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010912
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2024
*****
Смуток огортає
В грудях серце все,
Бо війна триває
І його лиш ссе
Так, немов зміюка,
Душу давить теж,
Наче каменюка
Преважка. Та все ж
Певен я у тому,
Що вона пройде́,
І, немов додому,
В край наш мир прийде́.
Будемо ми жити
Повсякчас у нім
І не лиш тужити,
А радіти. Дім
Наш його вмить стане
На усенький вік,
Як йти перестане
В нім війна навік,
Як вона до краю
Дійде. Будем жить
Ми, немов у ра́ю
В ту прекрасну мить,
Та не день, а завжди,
Бо ж мине війна
Ця страшна назавжди.
Рідна сторона
Наша не зазнає
Більш її повік.
Кожен з нас це знає.
Буде мир весь вік.
В ньому жити будем
Щасними людьми,
Як таки здобудем
Перемогу ми.
Євген Ковальчук, 23. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010911
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2024
*****
Кожен з нас бажає,
Щоб пройшла війна,
Що у нас триває
Й серце розпина
Разом із душею
Без жалю. Навік
Розлучитись з нею
Прагнем ми, щоб вік
Весь у мирі жити
І радіти вкрай,
А не лиш тужити
Гірко. Рідний край
Нині наш у тузі.
Точиться ж війна
Ця страшна, та, друзі
Любії, вона
Скінчиться й здобудем
Перемогу ми.
І тоді ми будем
Щасними людьми
У своїй країні
Жити цілий вік.
Буде в Україні
Мир. Війни ж повік
Більш не буде. В цьому
Певен кожен з нас.
Вже, немов додому,
В край наш мирний час
Йде. Ось-ось він прийде.
В небесах його
Ясне сонце вийде
Й протягом всього
Часу блискотати
Буде і всіх нас
Ніжно зігрівати.
Запевняю вас.
Євген Ковальчук, 23. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010839
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2024
*****
Не знаємо про світ ми й половини
Того, що в нім стається, що в нім є.
Хоча нове щось дізнаємося щоднини,
Та невідомого менш не стає.
Що більше дізнаєшся ти про нього,
Тим більш питань про нього маєш ти.
Не вистачить й життя нам всім одного,
Аби на них усіх відповісти.
Та навіть і якби ми кілька мали
Життів, також і їх забракло б нам,
Аби на них ми відповіді дали.
Відомо всім це, не лиш нам і вам.
Однак ми зупинятись не повинні
Про світ цей дізнаватися щодня.
Для того й надане життя людині,
Щоб створювати й здобувать знання
Для того, щоб жилося їй на ньому
Так, як вона на нім і має жить,
І не лише якусь мить всім і всьому,
А завжди їм на благо лиш служить
Для того, щоб і їм також жилося
Лиш так, як прагне кожен більш з них того,
Щоб все-таки на світі цім збулося
Все, що бажають так, дня одного́.
Адже у цьому суть і полягає
Всього людського нашого життя,
Яке поволеньки собі минає,
А як мине, то вже без вороття,
Принаймні в цей світ і у тій подобі,
В якій живе тепера кожен з нас.
Нехай запишуть це усі на лобі
Собі і не стирають, доки час
Не сплине, не дійде́ кінця свойого,
Допоки не закінчиться життя
На цій Землі, життя те, до якого
Повік не буде більше вороття.
Євген Ковальчук, 03. 12. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010838
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2024
*****
У моїй країні
Точиться війна.
Важко Україні
Дуже, та вона
Все ж, та не здається.
Бореться щосил,
Доки серце б’ється,
Щоби небосхил
Знов став мирним. Буде
Він у ній таким,
Як вона здобуде
Перемогу. Злим
Ворогам не вдасться
Ввік перемогти,
Бо вона не здасться,
Буде й далі йти
Доки не доб’ється
Все-таки свого,
Доки не проб’ється
До тогó, чого
Так вона жадає,
Що й не передать.
Хай же ворог знає
Це. Йому здолать
Ввік її не вийде,
А здола вона.
Сонце миру вийде.
Скінчиться війна.
І її повіки
Вже не буде в ній.
Прийде мир навіки.
Буде він у всій
Україні – всюди.
Неповторну мить
Кожну будуть люди
Всі в ній в мирі жить.
Євген Ковальчук, 23. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010774
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2024
Як ти, такого більш немає
Як ти, такого більш немає.
Хоч можуть бути й близнюки
На світі цім, однак, всяк знає,
Що різні почуття, думки
Ви маєте, які, мов квіти,
Всередині всякчас цвітуть.
Це знають навіть тії діти,
Які іще до школи йдуть.
Хоч зовні, може, ви й подібні,
Однакові, немов води
Дві краплі, та, можливо, здібні
До різного ви. Не завжди
Збігатись може зі смаками
Та зовнішність, що є у вас,
Як з почуттями і думками,
Що згодом змінює той час,
Який минає без упину
На цьому світі кожну мить,
Якого нам, немов людину,
Повік не вдасться зупинить.
У тому й є оригінальність
Людського нашого життя.
У тім його і доскональність.
Якби ж ми думи й почуття,
А також здібності всі мали
Однакові на цій Землі,
Однаково б усе й сприймали
Усі – дорослі і малі,
Тоді би нам всім бракувало
Того, чого би не було,
Що, може, нас би врятувало,
Коли б не так в нас щось пішло.
Тому і різні ми всі маєм
Думки, а також почуття
І здібності, що розвиваєм
Впродовж всього свого життя.
Євген Ковальчук, 02. 12. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010773
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2024
*****
Хай мине війна
Й прийде, як весна,
Мир в наш рідний край,
Що ми любим вкрай.
В мирі будем жить,
То тоді тужить
Більш не будем. Мир,
В свій солодкий вир
Взявши нас умить,
В цю прекрасну мить,
Як війна мине,
Щастям огорне
Кожного із нас.
І допоки час
Буде наш текти,
Будемо я, ти,
Він, вона – усі
У його красі
Всій прекрасній жить
І не вкрай тужить,
А радіти, всмак
Жити, наче мак,
У душі цвісти,
В серденьку нести
Протягом життя
Світлі почуття
І ділитись так
Ними, щоб усмак
Всі жили навкруг,
А не лиш наш друг.
Євген Ковальчук, 22. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010713
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2024
Усе в житті колись минає,
Але щось інше настає,
Що згодом також поринає
В минуле. Так було і є,
І буде так. Цього змінити
Повік не зможе жоден з нас.
Допоки будемо ми жити
На цьому світі, доти й час
Минати буде безупинно,
Мов річка, в майбуття текти,
Бо бути так на нім повинно.
Це знаю я, це знаєш ти.
Хоч іноді нам зупинити
Невпинний час усім кортить,
Однак не зможемо спинити
Ніколи ми його й на мить
Так само, як і повернути
Назад його нестримний хід
Чи то в майбутнє зазирнути.
Змиритися із цим нам слід.
Не слід нам зовсім побиватись
Про те, що кожного з нас жде.
Все станеться, як має статись
Тоді, коли воно прийде́.
Адже ніскільки не зважає
На цьому світі сивий час
На те, що палко так бажає
На ньому мати кожен з нас.
Він просто йде, тече, минає,
Як енну кількість літ тому,
І свій початок покладає,
А також і кінець всьому.
Таким було його завдання,
Є й буде протягом тих літ,
Допоки, мов зоря остання,
Навік не згасне білий світ.
Євген Ковальчук, 02. 12. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010712
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2024
*****
Прийде мир в наш край,
В душі та серця,
Як війні цій край
Прийде. Світла ця
Мить іде до нас
Вже так, як і ми.
В той прекрасний час
Щасними людьми
Всі ми будем жить,
Доки все життя
Наше не збіжить
Вмить без вороття,
Бо лише одне
В світі цім земнім.
Як уже мине,
Більш не буде в нім.
Точиться війна
Ще украй важка,
Що жалю не зна.
Доленька така?
Що ж, нехай і так,
Та здолаєм ми
Все ж її, щоб всмак,
Щасними людьми,
Наче у раю,
Ми жили усі
В рідному краю,
У його красі
Всій усяку мить,
Доки в кожнім з нас
Серце стукотить
Тихо повсякчас,
Доки дишем ми,
Де би не були,
Бо в цей світ людьми
Всі колись прийшли.
Євген Ковальчук, 22. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010640
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2024
В тобі, поезіє моя,
Відтоді, як тебе стрів я,
Живу, неначе в домі тім,
Щомить на світі цім земнім.
В тобі живу я залюбки,
Свої і почуття, й думки
Висловлюючи на цей світ
Уже неповних тридцять літ.
Адже і почуття, й думки
Висловлюю я завдяки
Не лиш тому, що кожну мить
В мені вогонь життя горить,
А й також завдяки тобі,
Коли я не лише собі
Пишу ці вірші, а й усім
Тим, що живуть на світі цім
Для того, щоби кожен з нас,
Коли настане слушний час,
На ньому віднайшов себе,
Своє призначення. Тебе,
Що ним для мене ти і є,
Знайшов. Призначення своє
Свого єдиного життя
В тобі, поезіє моя,
Вбачаю я. Для мене ти
Весь світ, усесвіт, всі світи.
Коли тебе пишу, творю,
З тобою я, немов горю
В багатті щастя, що мене
Охоплює. Життя земне
Моє так, як усіх людей,
Мине, однак всіх тих ідей,
Що я вкладаю від душі
У любії свої віршí
Для всіх, для кожного із вас,
Для тих, що прийдуть в світ цей, час
Не стре з лиця землі повік.
Вони залишаться навік
У людських душах, у серцях
І вказуватимуть їм шлях,
Яким вони повинні йти,
Щоб власне щастя віднайти,
Свого життя глибоку суть,
Заради чого і живуть
Усі вони на світі цім,
В який ввійшли, неначе в дім,
Коли родились, щоби жить
Й на благо вселюдське служить
Всьому і всім впродовж всього
Життя єдиного свого,
В якім у будь-якую мить
Навік смерть наглая приспить,
Коли уже вона прийде́,
Хай навіть і ніхто не жде
Її. Тож треба кожну мить
Всім нам собі на втіху жить,
А також повсякчас робить,
Щоб слід свій гідний залишить,
Лишити той слід, по якім
Пішовши, люд на світі цім
До щастя власного прийде́,
Якого з нетерпінням жде.
Євген Ковальчук, 01. 12. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010639
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2024
*****
Тримаймося! Борімось
Із ворогами! Їм
Нізащо не корімось!
Всім серденьком своїм
Ми любимо країну,
Що нам дала життя, –
Квітучу Україну.
Тому за майбуття
Щасливеє борімось!
Не сміймо здатись, ні!
Й кінець же покладімо
Жахливій цій війні,
Із рідної держави
Прогнавши ворогів!
Тоді, мов чашка кави,
Як кожен би й хотів,
Нас буде зігрівати
Приємно мирний час,
Що буде в нас тривати
Не мить, а повсякчас.
Він прийде. Поступово,
Та він уже іде,
Аби зустріть чудово
Усіх нас. Кожен жде
Його, щоб в ньому жити
До самого кінця
Й радіти, не тужити
Лиш важко-тяжко. Ця
Мить світла миру буде,
Як перемогу край
Наш рідний все ж здобуде,
Війні поклавши край
Уже навік, назавжди
Щоб жи́ли з вами ми
В прекраснім мирі завжди
Щасливими людьми.
Євген Ковальчук, 22. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010570
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2024
Минула осінь. Більш нема.
Пішла вона від нас.
Прийшла натомість вже зима,
Настав зимовий час.
Вже де-не-де лежить сніжок,
Який запорошив,
Всю землю, і дахи хаток,
Дерева теж укрив
Собою так, як і торік.
Приходить же зима
До нас всіх в пору цю щорік,
Неначе крадькома.
Уже відчутний морозець
Пощипувать почав,
Адже теплу прийшов кінець,
Його вже час пропав.
Проводимо найбільший час
В цю пору ми в пітьмі,
Яка вкрива все вколо нас,
Але за це зимі
Ми не висловлюєм образ,
Бо так і має буть,
Бо має бути так щораз,
Коли вона прибуть
Посміє, – кожен рік. В ту мить
Від нас осінній час
Уже іде, й зима спішить
Чимдуж зустріти нас.
Їй особливо малюки
Радіють в нас в ту мить,
Бо можуть гратися в сніжки,
Сніговика ліпить,
Бо саме у зимовий час
Приходить же щорік
Різдво до кожного із нас,
А також Новий рік.
Євген Ковальчук, 01. 12. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010568
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2024
*****
Серденько сумує
І душа болить.
Ворог же лютує
Вкрай у дану мить
У моїй державі,
Але служим ми
Благородній справі –
Власними грудьми
Край свій закриваєм,
Боремося та
Ворога долаєм.
Наша бо мета
В цій війні – здобути
Перемогу, щоб
Вільними вік бути.
Скільки б темних спроб,
Щоб край наш схопити,
Ворог не робив,
В нього це зробити
Ввік не вдасться. Жив
І живе, і жити
Буде рідний край
Наш і не тужити,
А радіти вкрай,
Бо війна минеться
Й переможем ми,
Як умить порветься
Нить війни-пітьми,
Наче лід, розтане,
Мов сірник, згорить.
Світлий мир настане
В ту прекрасну мить.
Будемо ми жити
В ньому і радіть
Лиш, а не тужити.
Ніде правди діть.
Євген Ковальчук, 22. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010490
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2024
*****
Ні, війна тривати
Ця не буде вік.
Дійдем ми до дати
Тої, як навік
Вмить вона розтане,
Наче сніг. І мир
В нас тоді настане.
Житимемо ми
В ньому всі щасливо.
Вже іде до нас
Це прекрасне диво,
Що усякий час
Разом з нами буде.
Перемогу край
Наш таки здобуде
В цій війні, їй край
Враз поклавши. Знаєм
Ми це. Ворогів
Всіх ми подолаєм.
Проженем катів
Лютих тих із краю
Рідного навік.
І війна до краю
Дійде. Буде вік
Мир, що в край наш прийде
В ту прекрасну мить,
Наче сонце, вийде,
Ясно заблищить
І ласкаво гріти
Буде нас усіх.
Будемо радіти.
Й цей веселий сміх
Піснею лунав би
Дзвінко з наших уст,
Що й не описав би
Навіть златоуст.
Євген Ковальчук, 21. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010488
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2024
*****
Прийде час. Мине війна.
Мир у нас настане,
Прийде так, немов весна,
Як зими не стане.
Будемо ми в ньому жить
І життю радіти,
А не гірко лиш тужить,
В’янути, мов квіти.
Наче квіти, ми цвісти
Будемо всі з вами,
А не хрест важкий нести
В битві з ворогами.
Мир, що прийде в любий край
Наш, не піде з нього,
Бо війні настане край
Назавжди одного
Дня, до ко́трого йдемо
Ми усі із вами.
Ми ж його й покладемо,
Як із ворогами
Враз покінчимо навік,
Щоби не тужити,
А радіти цілий вік
Та у мирі жити.
Певні в цьому ми цілком.
Будемо радіти.
Буде лагідним теплом
Сонце миру гріти
Кожного із нас в краю
Ріднім. Будем жити
Ми із ним, мов у раю.
А воно світити
Й ніжно гріти буде нас,
Доки, наче ріки,
Буде наш із вами час
Протікать, – повіки.
Євген Ковальчук, 21. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010412
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2024
*****
Ми боремось щосили
Із ворогами. Ні,
Вони нас не скорили
Й не скорять. В цій війні
Здобудем перемогу
Ми з вами. Прийде час
Цей світлий, мов з-за рогу.
Чекає кожен з нас
На нього з нетерпінням,
Як може, наближа
Із чистим лиш сумлінням,
Тому що зневажа
Війну і все, що з нею
Пов’язане, також
Всім серцем і душею,
Що маємо ми. Тож
Ми боремось, долаєм
Сміливо ворогів.
Ми вже перемагаєм.
До миру берегів
Ми пливемо невпинно
Й таки допливемо
Крізь час, що швидкоплинно
Минає. Не дамо
Нас ворогам здолати.
Цього не буде ввік.
У нас єдина мати.
Це Україна. Вік
У ній ми будем жити
І з нею лиш радіть,
А не весь час тужити
Й гіркії сльози лить,
Як перемогу з вами
Здобудем в боротьбі,
А не лише словами
Про неї у мольбі.
Євген Ковальчук, 21. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010411
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2024
*****
Назад не відступаймо
Із ворогом в бою!
Його щосил долаймо
Всі! Земленьку свою
На даймо розтерзати
Йому всю на шматки!
Борімося! Здолати
Ми зможемо таки
Його. Ця мить настане.
Тоді й мине війна.
Тоді її не стане,
А прийде, як весна,
У край наш мир. Ми будем
Усі у ньому жить,
А про війну забудем,
Щоб більше не тужить,
Щоб більш не розбудити
Її в своїм краю,
А щоб у ньому жити,
Неначе у раю.
Ця світла мить настане
Й тривати буде вік,
Коли війни не стане,
Коли вона навік
Мине, коли здобудем
Ми перемогу в ній.
Тоді щасливо будем
Всі жити в дорогій,
Коханій Україні,
Бо ж народились ми
Із вами в цій країні,
Щоб жити в ній людьми
Щасливими й робити
Все, щоби так було.
Як будемо творити
Добро, загине зло.
Євген Ковальчук, 21. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010341
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2024
Моменту кожному радійте
Єдиного життя,
В людські серця і душі сійте
Лиш світлі почуття.
Моменту кожному радійте,
Цінуючи його,
На благо вселюдськеє дійте
Впродовж життя всього.
Моменту кожному радійте,
Бо ж з часом проминуть
Вони, однак ви не жалійте,
Адже в тім їхня суть.
Моменту кожному радійте.
Хоча вони й минуть,
Та ви даремно не шалійте,
Бо іншії прийду́ть.
Моменту кожному радійте,
Його й шанс свій ловіть
На світі цім земному, мрійте,
Як прагнете, живіть.
Моменту кожному радійте
Усупереч всьому
Лихому. Здатися ж не смійте
Ніколи ви йому.
Моменту кожному радійте.
Життя бо в нас одне.
Воно ж ви, люди, зрозумійте,
Із часом все ж мине.
Моменту кожному радійте.
Лиш світлі почуття
Ловіть, а темнії розвійте
Навік у небуття.
Моменту кожному радійте
І в щасне майбуття
Йдіть. Лиш на місці ви не стійте.
Й всміхнеться вам життя.
Євген Ковальчук, 30. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010340
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2024
*****
Війна, що точиться у нас,
Мине, мов сніг, розтане
Навік. Тоді і мирний час,
Що ми ждемо, настане.
Війна не буде розривать
Більш серце. Мир, що стане
У нашому краю тривать,
Тривать не перестане.
Тоді радітимемо ми.
Тоді ми будем жити
Усі щасливими людьми,
Забувши й як тужити.
Цей світлий, наче сонце, час
В бою вкрай нелегкому
Герої наближають в нас,
Що панувать нікому
В краю своєму не дадуть,
Бо він у них єдиний.
Кінець війні цій покладуть
Вони. Час швидкоплинний
Її мине, мине навік,
Тому що більш не буде
Війни, а мир лиш буде вік,
Як наш народ здобуде
Все ж перемогу у бою,
Що точиться й донині.
Він Україноньку свою
Боронить. Батьківщині
Він вірний, бо вона одна,
Як батько та як мати.
Не може рідна сторона
Інакшу матір мати.
Війна ще йде, та ми б’ємось
Зі злими ворогами
І перемоги доб’ємось,
Щоб мир був знову з нами.
Євген Ковальчук, 20. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010283
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2024
Надане мені життя
Так, як кожному із нас,
Щоб думки та почуття,
Де б ми не були всякчас,
Наче пишний квіт, цвіли
На увеь цей диво-світ,
Щоб щасливо ми жили
Протягом усіх тих літ,
Що минають поуз нас
Крадькома без вороття.
Їх не спинить сивий час
Протягом всього життя
Нашого, яке мине
В неочікувану мить,
Те життя, яке одне
Маємо ми. Тож прожить
Маємо всі, як того
Прагнемо ми більш за все,
Щоб покинути його
Й світ цей, як час вілнесе
Наші душі в інший світ,
Шкода нам би не було,
Що впродовж усіх тих літ
Недарма життя пройшло,
Як лишили ми на цім
Світі за собою слід,
Що вестиме всіх на нім
Завжди тільки уперід,
В світле майбуття, з яким
Кожен з них бажає жить,
Прагне жити разом з ним
Кожну неповторну мить
Власного життя, яке,
Як мине, то вже навік,
Бо таке життя людське.
Так було, є й буде вік.
Євген Ковальчук, 29. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010282
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2024
*****
Йдемо ми до кінця
Війни, до перемоги,
Щоб душі та серця
Не знали більш тривоги.
Невпинно ми йдемо
І нас не зупинити,
Тому що не дамо
Нікому це зробити.
Ми сильні та міцні
І тілом, й серцем, й духом.
Нас не здолати, ні.
З хоробрим кожним рухом
Ми, борючись щосил,
Момент той наближаєм,
Щоб мирним небосхил
Був і над нашим краєм
Не місяць і не рік,
І навіть не століття,
А вік, аби навік
Війни все це жахіття
Пішло, як і прийшло,
Із нашого бо краю,
Щоб ввік вже не було
Його. Війна до краю
Дійде́. Настане мир.
Він візьме нас із вами
У свій солодкий вир,
В якому не часами
Ми будемо, а вік
Так, як і покоління,
Що прийдуть, як наш вік
Мине. Свого коріння
Тримаємося ми
І будемо триматись,
Провісникам пітьми
Ввік не посмієм здатись.
Євген Ковальчук, 20. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010215
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2024
Світле щастячко земне,
Ніжно огорни мене,
Наче мати немовля.
Я ж на світ родився для
Того, щоби кожну мить
Тільки із тобою жить
Так, як всі ті, що живуть.
Я в тобі вбачаю суть
Власного життя всього.
Лиш з тобою я його
В цьому світі кожну мить
Прагну більш за все прожить.
Щастя, у моє життя,
В думи та у почуття,
Мов у власний дім, ввійди
І залишся назавжди,
Щоб повік я не тужив,
А лише з тобою жив,
А також робив, творив
Із метою, щоб лишив
Гідний слід на світі цім
Я, щоб той, хто ще на нім
Житиме, щоніч, щодень,
Кожну мить життя лишень
Жив з тобою, тільки так,
Як і прагне, тобто всмак.
Й знатиму я, як життя
Дійде все ж без вороття
З часом до кінця свого –
Недарма прожив його.
Євген Ковальчук, 28. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010214
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2024
*****
Ні, не бути перемозі
Вороговій в цій війні.
Перемога у дорозі,
Та на нашій стороні.
Йде вона до нас невпинно.
Ми здобудемо її.
І тоді, як буть й повинно,
Будемо в своїй сім’ї
Українській мирно жити
І життю радіть лишень,
А не горювать-тужити
Кожну ніч і кожен день.
Буде воля, буде доля
Світла, наче промінець,
Як страшна війна-недоля
Ця зустріне свій кінець.
Як здобудем перемогу,
Їй його покладемо,
Адже маєм силу, змогу,
Із якими ми йдемо
Уперед, із ворогами
Мужньо борючись, щоб їх
Не було повіки з нами.
Не шкодуємо своїх
Сил для цього. Не сьогодні
І не завтра, але все ж
Пошлемо ми до безодні
Ворогів. Війна до меж
Дійде. Більш її не стане
І не буде вже повік,
А той мир, який настане,
В Україні буде вік,
Як і воля та свобода,
Друзі та товариші,
Бо вони – то є природа
Української душі.
Євген Ковальчук, 20. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010150
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2024
Часу не марнуй свого,
А працюй щомить,
Щоб впродовж життя всього
В світлім щасті жить,
Бо до тих, хто лиш чека,
Хто його лиш жде.
Лиш недоленька гірка
Та важка прийде́.
Щастя, із яким щомить
Ти на світі жить
Прагнеш, треба заслужить –
Все як слід робить.
Без роботи бо його
Ти не будеш мать,
А впродовж життя всього
Марно лиш чекать
Будеш. Треба докладать
Всіх зусиль своїх,
Не потрібно шкодувать
Безкорисно їх.
Лиш тоді, як докладеш
Їх, у майбутті
Все, що прагнеш, досягнеш
Ти в своїм житті.
Ну, можливо, і не все,
Та й того без них
Доленька не принесе
Ввік. Нема дурних!
Так було, є й буде вік.
Ми цього змінить
Всі не зможемо повік,
Доки будем жить.
В щасті нашого життя
Суть на світі цім,
Що мине без вороття
З часом все ж на нім.
Євген Ковальчук, 26. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010149
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2024
*****
Розпрощаємось зі злом
І уже навіки.
Житимемо із добром,
Що, неначе ріки,
Розтікатиметься в нас,
Бо його робити
Буде кожен повсякчас
І щасливо жити,
Доки серце стукотить
В грудях так тихенько,
Доки дишемо щомить.
Не журися, ненько
Україно. Ми це зло,
Що прийшло, здолаєм,
Щоб його ввік не було.
Ми перемагаєм
Вже його. Здобудем ми
Перемогу, мати,
І щасливими людьми
Будем поживати
Ми і ті, що після нас
Прийдуть, як настане
Народитись їхній час.
Наче крига, тане
Вже війна. Ось-ось зійде́
Миру сонце красне
І в край рідний приведе
Майбуття прекрасне,
У якому будем жить
Ми й життю радіти
Кожну неповторну мить,
Мов маленькі діти.
І не буде більш війни.
Мир, який настане,
Сятиме, мов з вишини
Сонце полум’яне.
Євген Ковальчук, 19. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010080
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2024
*****
З серця темні почуття,
Наче глупа ніч,
На усе своє життя
Ти жени враз пріч*,
Щоб із ними не тужив
Більш на світі цім,
А, щоб лиш щасливо жив
Завсігди** на нім,
Тільки світлі почуття
В серце упускай.
Всі вони без вороття
Увійду́ть нехай
В нього, мов у власний дім.
І тоді щомить
Будеш ти на світі цім
Так, як прагнеш, жить
Протягом всього життя,
І не сумнівайсь.
Лиш робити до пуття
Ти усе старайсь.
Не виходить? Не журись
Марно, не страждай,
Пробуй ще, іще, учись,
Сил всіх докладай.
І тоді у тебе все
Вийде, друже. Вмить
Доля успіх принесе,
Птахою влетить
Щастя у твоє життя,
У твої думки,
А також у почуття,
Щоб жив залюбки
Ти на білім світі цім,
Був ним повен вщерть,
Доки не прийде́ на нім
За тобою смерть.
*Пріч – діал. Геть
**За́всігди – розм. Завжди
Євген Ковальчук, 26. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010079
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2024
Ближчі ми із кожним днем,
Що мина, до перемоги,
Бо її не тільки ждем,
А, підвівшися на ноги,
В цьому нелегкім бою,
Що ми ведемо сміливо,
Захищаючи свою
Землю, наближаєм. Диво
Станеться. Увесь наш край
Рідний вільним знову стане,
Як війні страшній цій край
Остаточний вже настане.
В тому, що настане він,
Сумніву ніхто не має.
Впевненості лунко дзвін
В серці нашому лунає.
Боремося ми з усіх
Сил, аби вона настала
І звучав не плач, а сміх,
Щоби радість обіймала
Душі наші та серця
Так, мов матінка дитину,
Щоб війна страшная ця
Залишила Батьківщину
Нашу, як і вороги
Ті, що вторглися до неї,
Щоб і їхньої ноги
Не було, щоб, мов лілеї,
Українськая земля
Вся прекрасно розцвітала
І раділа, як маля,
Що на світ цей мати дала.
Перемога буде в нас.
Ми таки її здобудем.
І настане мирний час.
Ми щасливими всі будем.
Євген Ковальчук, 19. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009998
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2024
*****
Нехай наш рідний край
Війні цій покладе
Вже остаточний край.
Нехай війна піде́.
Нехай вона минеться
І в край наш ні на мить,
Повік не повернеться.
І серце, що щемить
Вкрай, буде лиш радіти,
Неначе немовля.
Прекрасно, наче квіти,
Цвістиме вся земля
І не лише уліті
Й весною, а завжди
На цім великім світі,
Бо жодної біди
Не буде більш ставатись.
Частіше будем ми
Із вами посміхатись.
Щасливими людьми
Ми житимемо з вами
Цілісінький свій вік,
Як з тими ворогами
Покінчимо навік.
Тоді лиш сонце миру
Нам слатиме усім
Веселую та щиру
Усмі́шку в дорогім
Краю і зігрівати
Нас буде повсякчас,
Допоки стукотати
Тихенько в кожнім з нас
Серде́нько буде. Знаю.
Ні, певен я у цім.
Ми житимем, як в ра́ю,
В краю своїм однім.
Євген Ковальчук, 18. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009996
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2024
*****
Часи лихі настали,
Хай навіть їх всі ми
Із вами не чекали.
В тенетах ми пітьми,
Яка війною зветься.
Обвила нас війна,
Але таки минеться
Назавжди в нас вона.
Не буде вік тривати
І душі, і серця
У грудях розривати.
Війна скінчи́ться ця.
Мов сніг, вона розтане,
Немов сірник, згорить.
І мир у нас настане,
Мов птаха, прилетить.
Ми житимемо в ньому
І вигнати повік
Вже не дамо із дому,
Де живемо ми вік,
Його. Війни не буде,
Як перемогу край
Наш в цій війні здобуде,
Поклавши їй всій край.
А ми все ж переможем
Всіх ворогів своїх.
Ущент здолати зможем
Навік ми з вами їх.
Ми вже перемагаєм,
Цю перемоги мить
Невпинно наближаєм,
Щоб з нею в мирі жить,
Допоки серце б’ється
Тихенько в грудях в нас,
Неначе річка, ллється
Життєвий всіх наш час.
Євген Ковальчук, 18. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009916
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2024
*****
Перемогу ми здобудем
В цім важкім бою
І щасливо жити будем
В рідному краю.
Мужньо нині захищаєм
Ми його у нім.
Ворогів усіх долаєм.
Край свій – рідний дім
Не дамо ми на поталу
Ворогам повік.
Ми до миру, хай помалу,
Та йдемо, щоб вік
Жити в ньому. Ми здолаєм
Ворогів усіх.
Ми уже перемагаєм
У війні цій їх.
Доленька нам посміхнеться.
Переможем ми.
І війна ця вся минеться.
Щасними людьми
Житимемо ми всі з вами
І нащадки ті,
Що іще прийду́ть за нами,
Тобто в майбутті.
Буде так. Ані краплини
Сумніву нема.
Серце кожної людини
Певність обійма
Так, неначе рідна мати
Немовля своє.
Ворогам нас не здолати.
І була, і є,
Й буде Україна-мати
В цьому світі вік
І війни не буде мати
Більш вона повік.
Євген Ковальчук, 16. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009915
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2024
*****
Батьківщина в нас єдина.
Україна це.
Нині темная година
Б’є її в лице.
Та вона їй не здається,
А із нею – ми,
Доки в грудях серце б’ється.
Ми її грудьми
Всі обороняєм сміло
Проти ворогів.
З ними боремось ми вміло.
Як би не хотів
Кожен з них нас подолати,
Не здола повік
Нас та Україну-мати.
Ми всіх їх навік
Подолаєм. І розтане,
Наче сніг, війна.
В Україні мир настане.
Прийде, як весна,
Він у неї, як в господу,
Й буде жити вік
В ній і у душі народу,
А війни повік
Більш не буде. Певні в цьому
Всі ми – кожен з нас.
Прийде в край наш, мов додому,
Мир, його той час,
Що тривати буде завжди,
Бо ж мине війна
Ця жорстокая назавжди.
Рідна сторона
Наша в мирі буде жити
І життю радіть,
Позабувши й як тужити.
Ніде правди діть.
Євген Ковальчук, 16. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009841
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2024
Важкий вантаж свого життя
Лише ти пронесеш
Так, як думки і почуття,
Які в собі несеш,
У голові та в глибині
Душі на світі цім.
Життя ж бо надане мені,
Тобі – нам всім на нім,
Аби його лиш так прожить,
Як прагнем більш за все
Всі ми на світі цім щомить,
Хай що нам не несе
Навколишній цей світ, в якім
Усі ми живемо,
Хай і нерідко ми на нім
Важкий хрест несемо;
Бо другого нам всім життя,
Як не хотіли б ми,
Не дасть ніколи майбуття.
Звемося ж ми людьми,
В яких життя одне лишень.
Тому слід цінувать
Усім нам кожен новий день,
Мить кожну проживать,
Немов вона остання в нас.
Адже не зна ніхто,
Коли настане смерті час,
Чи то за років сто,
Чи то, можливо, і за мить
Вона до нас прийде́.
То вже кому, як пощастить.
Але ніхто й ніде
Її не омине повік,
Щоб в світі вічно жить.
Із часом скінчиться наш вік.
Цього нам не змінить.
Євген Ковальчук, 25. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009840
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2024
*****
Україна – мати.
Батько наш – Дніпро.
Зло прийшло до хати,
У якій добро.
Та добро здолає
Зло. Його воно
Вже перемагає.
Крізь небес вікно
Сонце миру буде
Зігрівати нас,
Як наш край здобуде
Перемогу. Час
Цей ми наближаєм
У важкім бою.
Ворогів долаєм.
Матінку свою –
Україну сміло
Захищаєм ми,
А також уміло.
Щасними людьми
З вами жити будем
Ми в ній кожну мить,
Як таки здобудем
Перемогу вмить.
Хай не всі до неї
Доживуть, однак
Так, немов лілеї
Чи червоний мак,
Буде процвітати
Наш коханий край –
Україна-мати.
А війна свій край
Стріне вже навіки,
Бо не буде в ній
Вже її повіки
Дійсно, а не в сні.
Євген Ковальчук, 16. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009749
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2024
*****
Життя людське
Таке крихке,
Немов тонкий кришталь,
Бо може вмить
В усяку мить
Розбитися, на жаль,
І вже навік.
Адже повік
Його не повернеш,
Щоб знову жить.
Тож кожну мить,
Допоки ти живеш,
Ти знову й знов
Цінуй, немов
Останняя вона.
На світі цім
Однім земнім,
Як прагнеш ти того,
Живи щомить,
Яка летить,
Впродовж життя твого;
Бо ж миті ті
В твоїм житті
Із часом пролетять,
Немов пташки,
Немов зірки,
Що в небі мерехтять.
Завади ж ті,
Що на путі*
Стрічаєш ти, долай.
Щоб до мети
Таки дійти,
Зусиль всіх докладай.
Лиш не горюй,
Як слід працюй.
Не можеш? То учись.
Недолі злій
Лиш та лихій
Нізащо не корись,
Аби повік
Свій з нею вік
Дарма не коротать.
Усе життя
Слід до пуття
Для цього працювать.
Без праці ти
Все ж до мети
Ніколи не дійдеш,
Все з нею вмить,
Щоб щасно жить
На світі, досягнеш.
Якщо ж не вмить,
То прилетить
Із часом щастя-птах.
І будеш жить
Ти з ним щомить.
Усе в твоїх руках.
Так, залюбки
Тобі батьки
Поможуть, друзі теж,
Та шлях життя
Без вороття
Свій пройдеш лиш ти все ж.
*Путь - заст. Дорога, шлях
Євген Ковальчук, 25. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009747
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2024
Миру ми бажаєм,
Бо війну та зло
Дуже зневажаєм.
Так, немов тепло
Сонця, буде гріти
Ніжно він всіх нас.
Будемо радіти
В мирі повсякчас.
В рідний край наш прийде
Він. У нім його
Ясне сонце вийде
Й протягом всього
Нашого одного
В світі цім життя
Грітиме, лихого
Збувши. Майбуття
В мирі нас чекає.
Ми ж до нього йдем.
Ще війна триває
В нас, та доведем
Ми її із вами
До кінця навік.
Буде мир із нами
Усіма весь вік.
Будемо в нім жити
І не будем більш
Гірко лиш тужити.
Ми життя найбільш
Любимо у мирі,
В злагоді й добрі.
Ми у цьому щирі.
Бути цій порі.
В нас вона настане
Й буде цілий вік,
А війни не стане
В тую ж мить навік.
Євген Ковальчук, 16. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009661
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2024
*****
Як у чомусь є потреба,
То тоді робити треба,
Щоб її задовольнити,
А не байди бити й нити,
Що її прийшлося мати.
Варто добре працювати –
Не абияк, як прийдеться.
В цьому разі не всміхнеться
Доля. Важко? Слід старатись,
Лиш нізащо не здаватись,
Що б не сталось на дорозі
До мети. Я вірю, в змозі
Ти мету ту досягнути,
Щоб цілком щасливим бути.
Ти також повір у себе.
Всіх зусиль, що є у тебе,
Доклади як слід до того,
Щоб впродовж життя усього
Не журитися-тужити,
А на цьому світі жити
Так, як ти того бажаєш,
Щоби мрії всі, що маєш,
В тебе в думах не тіснились,
А цілком усі здійснились,
Бо життя всім нам нада́не,
Щоб ми мали все бажа́не,
Щоб щасливо в світі жити
Й добрі лиш діла робити,
Щоб не ми лиш, а усюди
В щасті цім жили всі люди.
Євген Ковальчук, 24. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009660
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2024
*****
Мета в нас в цій війні –
Здобути перемогу.
Ми сильні та міцні
І маємо цю змогу.
Тож боремось щосил
За волю та свободу,
За мирний небосхил
Вкраїнського народу.
Виборюємо їх
І зовсім не шкодуєм
Усіх зусиль своїх.
Упевнено прямуєм
До перемоги ми,
Щоб жити в ріднім кра́ю
Щасливими людьми,
Немов у справжнім ра́ю.
До неї ми дійде́м,
А ворог наш зазнає
Поразки. Покладем
Війні, що в нас триває,
Кінець вже назавжди.
Ми в мирі будем жити
В краю своїм завжди
І не лише тужити,
А лиш у ньому вкрай,
Немов маленькі діти,
Війні поклавши край
Навіки вже, радіти,
Жить в щасті, у красі
Його всій неймовірній.
Ми впевнені в цім всі.
Ми Україні вірні.
Не зрадимо повік
Її. Вона ж, як мати.
Ми переможем й вік
В ній будемо мир мати.
Євген Ковальчук, 16. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009580
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2024
Ой, гіркая ти печаль,
Серденька не край,
Геть іди із нього вдаль,
Десь за небокрай
І до нього ти повік
Більш не повертайсь!
Зараз же, печаль, навік
З нього забирайсь!
І щоб сліду більш твого
Не було у нім
Протягом життя мого
В світі цім земнім!
Не для того бо життя
Надане мені,
Щоб в нім темні почуття
Жи́ли ночі, дні…
Надане ж мені життя
В світі, як і всім,
Щоби світлі почуття
Мали ми на нім,
Щоб у серденьку у нас
Лиш вони були,
Щоб щасливо повсякчас
Ми усі жили.
Із тобою бо повік
Не прийде́ до нас
Щастя. Ждати ми лиш вік
Будемо цей час.
Тож негайно геть іди
З серця й замети
За собою всі сліди,
Щоби більше ти
Не вернулася повік
В нього, щоб лишень
В щасті жив я цілий вік,
Кожен Божий день.
Євген Ковальчук, 24. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009579
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2024
Мир настане,
Як війна
Ця розтане.
Кожен зна.
Будем жити
Ми у нім
Й не тужити
В світі цім,
А радіти
Кожну мить,
Наче діти.
Пощастить.
Мир настане.
Із руїн
Край наш встане.
Із країн
Всіх на світі
В чарівнім,
В пишнім цвіті
Буде в цім
Світі всьому
Найгарніш
Квітнуть. В ньому,
Як раніш,
Більш не буде
Злих напасть,
Бо здобуде
Море щасть
Край наш. В ньому
Лиш плисти
Буде, всьому
Й всім нести
Світле щастя
Кожну мить,
Всі нещастя
Стерши вмить.
Євген Ковальчук, 15. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009385
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2024
*****
Доленька важка
Пройде, як прийде́
Добрая така,
Що усяк з нас жде.
В тому, що вона
Прийде, певні ми.
Як мине війна,
Щасними людьми,
Наче у раю,
Будемо ми жить
В рідному краю,
Неповторну мить
Кожну – все життя,
Що всім нам дано,
Док’ без вороття
Не мине воно.
Не здаваймось ввік
Ворогу лишень,
Щоб увесь свій вік,
Неповторний день
Лиш не коротать,
А у чарівнім
Щасті поживать
В ріднім, дорогім,
Любому краю,
Так, як в неземнім,
Божому раю,
В світі цім земнім!
Переможем ми
Ворогів усіх.
Й щасними людьми,
Пливучи у втіх
Морі, будем жить
І життю радіть,
А не лиш тужить.
Ніде правди діть.
Євген Ковальчук, 15. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009384
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2024
*****
Як мине війна,
Мир настане в нас.
Прийде, як весна,
Цей прекрасний час
В наш коханий край
І уже навік,
Бо настане край
Цій війні. Повік
Більше не прийде́
Жодная війна.
Мир до нас вже йде.
Рідна сторона
Наша вся чека
Так на нього! Так,
Пройде ця важка
Доля. І усмак,
Наче у раю,
Будемо ми жить
В рідному краю
Неповторну мить
Кожну, доки час
Буде наш текти.
Не посміє нас
З вами обійти,
Наче промінець
Сонця, світлий час.
Як війні кінець
Прийде, він до нас
Прийде, прилетить
Або прибіжить.
І усяку мить
Будем ми з ним жить
І життю радіть,
Наче малюки.
Ніде правди діть.
Буде так таки.
Євген Ковальчук, 14. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009279
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2024
Переможна мить
Вже до нас іде.
Серце ще щемить,
Бо війна гуде,
Та, як прийде мить
Переможна та,
Серце звеселить.
Серце огорта
Впевненість у тім,
Що прийде́ вона
В наш із вами дім,
Як мине війна
І не прийде ввік
Більш в наш рідний край,
Бо уже навік
Прийде всій їй край.
Переможна мить.
Наближаєм ми
Всі її, щоб жить
Щасними людьми,
Наче у раю,
Тільки в дорогім,
Рідному краю,
Що на світі цім.
Хай її нема,
Певність, що прийде́,
Всіх нас обійма.
Ця війна, що йде,
Дійде до кінця
В той прекрасний час.
Й душі та серця
Кожного із нас
Щастя звеселить.
З ним ми будем жить,
Як настане вмить
Переможна мить.
Євген Ковальчук, 14. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009278
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2024
*****
Не сьогодні і не завтра,
І, можливо, не за рік,
Та війна, неначе ватра,
Згасне і уже навік.
Будемо ми з вами жити
В мирі, злагоді весь час
І не гірко лиш тужити,
А радіти. Кожен з нас,
Певен я, цього бажає
І, як може, в цій війні
Перемогу наближає,
Щоби дійсно, а не в сні
Все-таки її здобути,
А не власну спину вік
Перед ворогами гнути.
Ні, цього не буде ввік.
Переможемо. Здобуде
Перемогу у війні
Україна й мирно буде
Жити цілі ночі й дні.
Світла, наче сонце, прийде
Мить ця в наш коханий край.
Сонце злагоди в нас вийде,
Цій війні поклавши край,
І нас буде зігрівати
Кожну неповторну мить,
Доки буде стукотати
Серце, доки будем жить,
Але й потім не погасне,
Щоб нащадки наші теж
Мали все життя прекрасне,
Бо одне воно усе ж
В нас усіх на світі цьому
І всім нам життя дано,
Щоб щасливо ми на ньому
Жи́ли, хай й мине воно.
Євген Ковальчук, 14. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009204
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2024
*****
Життя нам надане одне,
Бо смерть не омине
Ніхто. Вона тебе, мене
Все ж з часом проковтне.
Тому потрібно кожну мить
Свого життя цінить.
Обірветься ж колись умить
Його тонкая нить.
Тож протягом всього життя
Живи ти до пуття,
Щоб світлі думи й почуття
Мав. Світле й майбуття,
Й теперішнє ти будеш мать.
Лиш варто працювать,
А не про те лиш міркувать.
Без праці бо настать
Вони повік не зможуть в нас,
Не прийде ні до вас,
Ані до нас той світлий час,
Якого повсякчас
Ми всі ждемо на світі цім,
Щоб жити з ним на нім.
Життя сенс й полягає в тім,
Лише у нім однім.
Коли ж ми шляхом цим підем,
Зусиль всіх докладем,
То власне щастя віднайдем,
Якого всі так ждем,
І будемо ми разом жить
На світі з ним щомить,
Але, якщо ми ні на мить
Не спинимось робить.
Робота ж тільки нас спасе.
Вона лиш віднесе
Нещастя все й нам принесе,
Що прагнем більш за все.
Євген Ковальчук, 23. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009203
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2024
*****
Ворогам ми не здамося
В цій війні, що йде у нас.
З ними ми щосил б’ємося
В нелегкий для нас цей час.
Боремося за свободу,
Волю й світле майбуття
Українського народу.
Нам покласти і життя
Власнеє за це не шкода.
Лиш би ця війна пройшла,
Наче лютая негода,
Що в край рідний наш прийшла.
Пройде. Впевнені ми в цьому.
Їй кінець ми покладем,
Як всіх ворогів із дому
Нашого ми проженем,
Бо ж вони у ньому сіють
Лиш хаос і люте зло
Й цим же в серці крижаніють,
Бо відсутнє в нім тепло
Миру, злагоди, любові,
Гідності та доброти.
Почуття ці пречудові
Мають в серці вік цвісти
Так, неначе гарні квіти
Навесні, улітку теж,
Щоб життю лише радіти,
Доки не мине усе ж
Назавжди, бо лиш однеє
В кожного із нас життя.
Як мине, як все живеє,
То уже без вороття.
Тож борімось і здобудьмо
Перемогу в цій війні
Та щасливими всі будьмо
В рідній, любій стороні!
Євген Ковальчук, 14. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009119
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2024
Прийди до мене, світле щастя,
У думи й почуття,
Аби минули всі нещастя
Й впродовж всього життя
Вони не виникали більше
Ані на жодну мить,
Бо прагну в світі я найбільше
Лише з тобою жить.
В тобі я сенс життя вбачаю
На світі цім земнім,
Заради тебе поживаю
Щомиті я на нім.
Без тебе я – немов пташина,
В якої крил нема.
Без тебе світ весь – порожнина,
Сама лише пітьма.
Коли ж тебе у серці маю,
Я, наче пишний цвіт,
Прекрасно й буйно розквітаю
На весь цей білий світ.
З тобою виникає сила,
Щоб я життєву путь*
Прошов, й мов ангельськії крила
За спиною ростуть.
Й несуть вони мене з собою
В той світ, в якім би жив
Я завжди разом із тобою
Й ніколи б не тужив.
Та, світле щастя, не тужив би,
Я і на світі цім,
З тобою я щасливо жив би,
Звичайно, і на нім.
Аби лиш ти було зі мною
Впродовж мого життя,
Щоб розлучила нас з тобою
Лиш тільки смерть моя.
*Путь – заст. Дорога, шлях
Євген Ковальчук, 23. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009118
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2024
Хай буде мир на світі всім,
А війни хай минуть,
В минулеє піду́ть
І вік живуть лише у нім.
Хай мир, мов сонце, зігріва
Кожнісінького з нас
Усюди й повсякчас,
Допоки ще життя трива.
Хай мир в душі та серці теж,
Мов квітонька, росте
Й чарівно так цвіте,
Не знаючи ніяких меж.
Хай завжди мир живе у нас,
А ми живімо в нім
На світі цім земнім,
Що нас оточує всякчас.
Як житимемо ми у нім,
Війни не буде ввік,
А буде мир весь вік
У нас, на світі цім земнім,
В якому живемо всі ми
Життя усяку мить,
Допоки стукотить
В нас серце, бо ми є людьми.
Хай мир не гасне в нас повік,
Мов яснії зірки,
Щоб жи́ли залюбки
Всі ми із вами весь свій вік,
Усе своє земне життя,
На жаль, лише одне,
Адже, коли мине,
То вже навік, без вороття.
Тож не марнуймо лиш його
На бійки та сварки,
А в мирі, залюбки
Живім впродовж життя всього!
Євген Ковальчук, 13. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009024
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2024
*****
Нехай усе нещастя,
А також біди всі
Минуться. Світле щастя
В усій своїй красі
Хай в душі завітає
Людськії і в серця,
Нехай їх огортає
До самого кінця
Життя, яке нам й дане,
Щоб разом з ним лиш жить,
Аби усе бажане
Здійснилося в ту ж мить,
В яку воно з’явилось
В думках, аби життя,
Немов ріка та, лилось
У світле майбуття,
Що ми усі щомиті
Будуємо, мов дім,
Для того, щоб в ті миті,
Як прийде, жити в нім
Впродовж життя усього,
А не лиш певний час,
Тому що вже до нього,
Повік не буде в нас
Повернення, не буде
Тоді, коли мине
Воно, коли прибуде
Та смерть, шо не мине
Ніхто на світі цьому,
Хай як би не бажав
І скільки б він на ньому
Не мав зробити справ,
Щоб в світі залишити
Слід гідний по собі.
Тому потрібно жити
Щомить мені й тобі.
Євген Ковальчук, 22. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009023
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2024
*****
Подолати нас не вдасться
Ворогам повік,
Адже жоден з нас не здасться,
Навіть хай і вік
Доведеться їх долати,
Бо одна у нас
Рідна Україна-мати.
Але прийде час
Мирний. Ми здолати зможем
Ворогів усіх.
У війні цій переможем
Ми із вами їх.
Доленька нам посміхнеться.
Назавжди війна
Ця страшна у нас минеться.
Кожен з нас це зна.
Певен кожен з нас у цьому
Повністю, цілком.
У бою цім нелегкому,
Борючись зі злом,
Ворогів своїх долаєм
Й цим же кожну мить
Перемогу наближаєм,
Щоби завжди жить
Лиш у мирі та у щасті
В рідній стороні,
Позабувши всі напасті,
Що у цій війні
Ми зазнали й зазнаємо
Досі ще, однак
Ворогам ми не здаємо
Край свій. Наче мак,
Буде весь він процвітати,
Як ми проженем
Ворогів з своєї хати,
У якій живем.
Євген Ковальчук, 13. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008934
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2024
*****
Лиш той, хто не здається
Здолає долю ту,
Яка над ним сміється.
Він втілить цю мету,
Якщо все ж докладає
Усіх зусиль, які
Він у собі тримає.
Тоді часи важкі
Ураз навік минуться,
Як він того й жада,
На пил, на порох струться.
Більш жодная біда
Його не потурбує,
Щоб знівечить життя.
До нього прикрокує
Щасливе майбуття,
Настане, як світання
По ночі настає,
І світлі почування
У душу увіллє,
А в голову лиш світлі
Упустить враз думки,
Щоб, наче ті розквітлі
Квітки, він залюбки
Всередині і зовні
Розкішно розцвітав,
Щоб квітнув він уповні
У вигляді тих справ,
Що щастя б лиш будили
Вони в людських серцях
І додавали б сили,
Щоб життєвий шлях
Пройшовши, залишити
Слід гідний в світі цім,
Щоб мали змогу жити
Й нащадки добре в нім.
Євген Ковальчук, 21. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008933
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2024