| Сторінки (14/1373): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
О, Україно, мати рідна,
Невже такої долі гідна
Ти – темної, лихої?
Чом змушена ти лиш страждати
І кров, і сльози проливати
Із ворогом в двобої?
О, чим же так ти завинила,
Що лютая, ворожа сила
Безжалісно шматує
Тебе ще споконвіку, зроду,
Твій дух і дух твого народу
Пригнічує, мордує?
О, скільки, скільки ще тривати
Це буде, Україно-мати?
Коли кінець же прийде
Цьому? Коли на небозводі
На півдні, півночі і сході,
І заході теж вийде
Й засяє сонце миру, згоди,
Любові, волі та свободи
І більше не погасне,
Щоб і теперішнє, й майбутнє,
Що нині поки що відсутнє,
Було лише прекрасне?
Цього твої бажають діти –
Сини і дочки, щоб радіти
Цьому життю земному
І світові, а не тужити,
Щоб лиш у світлім щасті жити
Щодня, щомить на ньому.
Євген Ковальчук, 26. 02. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005314
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2024
*****
Не завжди виходить те,
Що всі ми бажаємо,
Бо життя ми непросте
В цьому світі маємо.
Та, якщо ми працювать
Як належить будемо,
Всіх своїх сил докладать,
Бажане здобудемо.
Хай, можливо, і не враз
Вийде, слід учитися,
Щоби вже в наступний раз
Більш не помилитися,
Також досвіду здобуть
В тім, над чим працюємо.
З ним же, щоб щасливим буть,
Успіх завоюємо.
Він поможе нам в житті.
З ним лихе здолаємо
І тепер, і в майбутті,
Добреє придбаємо.
А якщо ми будем лиш
Про усе це мріяти,
Не придбаємо. Облиш!
Бо потрібно діяти.
Тільки праця віднесе
Враз все небажа́неє,
А натомість принесе
Нам усім бажа́неє.
З нею досягнем мети,
Що собі поставили
Ми – вона, він, я і ти.
Ті ж, що лиш лукавили,
Щоб нічого не робить,
Відповідне й матимуть,
Що робить, щоб заробить
Слід, вже добре знатимуть.
Євген Ковальчук, 02. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005313
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2024
Вірю, знаю, певен я,
Українськая сім’я
Ворога здолає.
І настане все ж пора –
Сонце миру та добра
В небі запалає,
Спалить ворога дотла
Променем своїм тепла
Так, немов багаття
Дрова. Прийде в кожен дім
Мир. Ми житимемо в нім,
Любі сестри й браття.
Мир настане. Прийде він.
Встанемо ми із колін,
Скинемо кайдани,
Розірвавши. Встоїмо
І нізащо не дамо,
Щоб ворожі плани
Втілилися до кінця.
Не настане темна ця
Мить, повік не прийде,
Бо здолаємо його –
Злого ворога свого.
З небокраю вийде
Сонце миру і всіх нас
Буде гріти повсякчас
Лагідно собою,
Цілий наш життєвий вік,
Бо ми не здамось повік
Ворогу без бою.
Євген Ковальчук, 25. 02. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005229
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2024
*****
Забудь лихе усе
Й не згадуй більш повік.
Його хай віднесе
Від тебе час навік.
Займай свої думки
Лиш добрим тим усім,
Із чим би залюбки
Ти жив на світі цім
Не лиш, як пощастить,
А протягом всього
Свого життя й щомить,
Цінуючи його.
І доленька надасть
Його тобі в ту мить
Іще, лиху напасть
Всю винищивши вмить.
Але, звичайно, ти
Також часу не гай.
Щоб цілі досягти,
Зусиль всіх докладай.
Коли ж не ворухнеш
Ти й пальцем, до свого,
Мій друже, не дійде́ш
Впродовж життя всього,
А будеш у думках
Та мріях лиш ним жить.
Твоє життя в руках
У тебе кожну мить.
Керуєш ним лиш ти.
Тож ним керуй же так,
Аби життя міг ти
Своє прожити всмак,
Бо й надане воно
Для цього в світі цім
Всім нам. Життя ж одно
У кожного з нас в нім.
Євген Ковальчук, 01. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005226
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2024
Діти, Україно-мати,
Будуть мужньо захищати
Земленьку свою.
Хай життя навік й минеться,
Хай воно, мов нить, порветься
У важкім бою,
Адже жоден з них не здасться,
Ворогові не продасться,
Зрадивши тебе,
Україно. А за волю
Та твою щасливу долю,
Небо голубе
Мирне жоднії солдати
Не посміють підло здати
Ворогові край
Рідний, любий і коханий
І такий украй жаданий
Покладуть все ж край
Ворогу й війні. І сонце
Миру, злагоди в віконце
Всім нам заблищить,
Буде лагідно нас гріти.
Будемо життю радіти
Тільки кожну мить.
Знаю, певен я, настане
Час цей, а війна розтане,
Наче сніг, мов лід.
Лиш боротись, захищати
Рідну Україну-мати
Маємо як слід.
Євген Ковальчук, 28. 02. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005157
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2024
На краще світ змінімо,
Де живемо ми всі,
Й щасливо в нім живімо
У всій його красі.
На краще світ змінімо,
Аби настав той час,
Та з себе розпочнімо.
І прийде він до нас.
На краще світ змінімо,
Лихе все в небуття
Провадивши, й творімо
Добро усе життя.
На краще світ змінімо,
Щоб жити на ньому всмак.
Зусиль всіх докладімо,
Щоб дійсно сталось так.
На краще світ змінімо.
Якщо не ми, то хто
Це зробить? Тож робімо,
Бо відьповідь – ніхто.
На краще світ змінімо,
А те, що зробить хтось
За нас це і не ждімо,
Щоб вік ждать не прийшлось.
На краще світ змінімо,
Уставши із колін.
Героям покладімо
Доземний свій уклін.
На краще світ змінімо,
А з ним – своє життя,
Упевнено ідімо
У світле майбуття.
На краще світ змінімо
Й як прагнемо того
Всі ми, на нім живімо
Впродовж життя всього.
Євген Ковальчук, 31. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005156
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2024
*****
Ми до перемоги
Нашої йдемо.
Впавши, знов на ноги
Мужньо встаємо
І йдемо невпинно,
Борючись в бою.
Скільки вже невинно
Впало за свою
Земленьку солдатів!
Та здолаєм ми
Тих ворожих кáтів
Й щасними людьми
Вік весь жити будем.
Перемогу всі
З вами ми здобудем
У її красі
Всій, адже б’ємося
Ми усі щосил,
А не здаємося.
Мирним небосхил
Прагнемо ми мати.
Й буде він таким.
Слід лиш подолати
Ворогів, яким
Навіть невідомі
Світлі почуття.
В нашім ріднім домі
Нівечать життя
Наше й забирають
І його також,
Хоч прекрасно знають,
Що одне. Отож
Ввік їм не корімось,
Силам їх пітьми,
А щосил борімось!
Й переможем ми.
Євген Ковальчук, 25. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005066
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2024
Мій розум для думок, неначе їхній дім.
Вони народжуються і живуть у нім,
Чи то вони сумні, чи то веселі,
Живуть у нім, мов люди ув оселі,
Допоки я не втілю їх в життя.
Народжують думки ті почуття,
Які живуть в мені разо́м із ними,
Неначе справжні, вірні побратими.
Якби в своїм житті не мав я почуттів,
То і думок тоді не мав би поготів.
І перші, й другі зміст життя складають,
Бо жити і творити спонукають.
Вони нас спонукають те творить,
Із чим би ми могли щасливо жить
Не нині лиш, а протягом усього
Короткого життя свого земного
Й єдиного, бо іншого життя,
Коли мине, не дасть нам майбуття.
Думки ми виражаємо словами,
В реальність втілюємо їх ділами
В потрібнім місці та у слушний час,
Щоб успіх лиш прийшов тоді до нас.
Допоки не утілиться, на всує
Та думка в голові у нас існує.
Коли ж як слід утілимо в життя
Її, то й буде з неї в нас пуття,
Яке відчуємо ми почуттями,
І повністю, а не лише місцями.
У тім і є зміст нашого життя,
Який формують думи й почуття.
Євген Ковальчук, 29. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005065
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2024
*****
В тім, що війни не стане,
Ми впевнені усі.
Тоді в нас мир настане
У всій своїй красі.
Ми житимемо в ньому
У рідному краю
Такому дорогому,
Неначе у раю.
Тоді уже повіки
Не буде в нім війни,
Бо ця мине навіки.
Вік буде з вишини
Сіяти сонце миру
І ніжно гріти нас,
Свою усмішку щиру
І добру повсякчас
Шлючи нам. Посміхатись
Ми будем теж із ним.
Ми будем упиватись
Своїм життям земним,
Допоки буде битись
У грудях серце-птах.
Не будем більш ми битись,
Як скінчиться цей жах
Війни, що ще триває
Й без краплі співчуття
В нас серце розриває
І нівечить життя,
Яке лише єдине,
Яке лише одне,
Адже у мить, як сплине,
Збіжить усе, мине,
Не буде більш повіки
На світі цім земнім.
Мине воно навіки.
Відомо це усім.
Євген Ковальчук, 25. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004961
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2024
*****
Зазнає все ж поразки
Вороже військо. Вмить
Ми, мов герої з казки,
Яким завжди щастить,
Здобудем перемогу
У всій її красі.
Таку ми маєм змогу
Без винятку усі.
То й боремось сміливо
Із сил усіх, щоб вмить
В нас сталося це диво,
Прекрасна цяя мить.
Ми боремось, як вмієм,
Але також вчимось,
Бо добре розумієм,
Що ми лиш, а не хтось,
Повинні захищати
Від ворогів свій край,
Свою Вкраїну-мати.
Війна іде, та край
Їй все-таки настане.
Ми впевнені усі.
Вона, мов сніг, розтане.
Тоді у всій красі
Мир прийде. Будем жити
Усі ми з вами в нім
І не лише тужити
У стані вкрай важкім,
А вкрай життю радіти
Кожнісінькую мить,
В душі цвісти, мов квіти,
Як сонце-птах блищить
І ніжно зігріває.
Мить прийде світла ця.
Війна, що в нас триває
Ще, дійде до кінця.
Євген Ковальчук, 25. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004960
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2024
*****
О, щаслива доле,
У мою країну –
Любу Україну
Ти прийди. Аж коле
Серце, бо недолю
Лиш вона зазнала
В час, як будувала
Світлу, добру долю.
Вороги зі сходу
Вторглися, напали.
Ми ж цього й не ждали.
Волю та свободу
Ті, які здобу́ли
Ми ще нещодавно,
Щоб щасливо, славно
Жити, щоб не гнули
Шиї, підкорити
Знов собі бажають
Вороги, не знають
Те, що не скорити
Їм нас. Захищати
Будемо до згину
Всі ми Батьківщину –
Нашу рідну мати
І її свободу,
Незалежність, волю,
Щоб щасливу долю
Усього народу
Вже ніхто повіки
Не посмів зламати,
Щоб Вкраїна-мати
Мала їх вовіки,
Щоб вік їх лиш мала
І, мов квіти в цвіті,
В цьому білім світі
Буйно процвітала.
Євген Ковальчук, 03. 03. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004860
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2024
Діти, Україно-мати,
Будуть мужньо захищати
Земленьку свою.
Хай життя навік й минеться,
Хай воно, мов нить, порветься
У важкім бою,
Адже жоден з них не здасться,
Ворогові не продасться,
Зрадивши тебе,
Україно. А за волю
Та твою щасливу долю,
Небо голубе
Мирне жоднії солдати
Не посміють підло здати
Ворогові край
Рідний, любий і коханий
І такий украй жаданий
Покладуть все ж край
Ворогу й війні. І сонце
Миру, злагоди в віконце
Всім нам заблищить,
Буде лагідно нас гріти.
Будемо життю радіти
Тільки кожну мить.
Знаю, певен я, настане
Час цей, а війна розтане,
Наче сніг, мов лід.
Лиш боротись, захищати
Рідну Україну-мати
Маємо як слід.
Євген Ковальчук, 28. 02. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004858
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2024
Час нам сказати «Ні!» війні.
Нехай горить вона в вогні!
Нехай вона згорить у нім,
Щоб більше в світі цім земнім
Її і духу не було.
Вона ж несе нам тільки зло,
Яке її ж є джерелом.
Боротися нам слід з цим злом,
Щоб подолати до кінця,
Звільнивши душі та серця
Від нього повністю, цілком.
Ми зможемо це із добром
Зробити. Темні чари зла
На світі цім добро здола.
Робити варто лиш його
Всім нам впродовж життя всього
Від серця щирого усім
Та всьому, що є в світі цім.
Адже всім нам життя дано,
Хай навіть скінчиться воно
Колись навіки, бо людьми
На світ цей народились ми,
Щоб насолоджуватись ним,
Його моментом чарівним
Кожнісіньким, щоб ми усі
Жили в цім світі у красі
Його чудовій, неземній
Всій на планеті цій земній,
Допоки б’ється повсякчас
Ще серце в кожного із нас.
Євген Ковальчук, 18. 02. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004762
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2024
*****
У жоднім разі не здавайсь
Біді, що ти зазнав,
А все як слід робить старайсь,
Щоб край ти їй поклав.
Якщо ж нічого ти робить
Не будеш, то тоді
Ти будеш жити та тужить
Весь час у тій біді.
Вона не піде, як прийшла,
Сама, а маєш ти
Прогнать її, аби пішла,
Й сліди всі замести,
Щоб не вернулася вона
До тебе більш повік,
А щоб безкрая далина
Її, мов твань, навік
Поглинула. Щоб в щасті жить
Повинен ти також
Не байди бити, а робить,
Але як слід. Якщо ж
Робитимеш ти абияк,
Як прийдеться, й не мрій,
До успіху ти аж ніяк
Не прийдеш, друже мій.
Яке зерно, такий і плід.
Зерна нема, і плоду теж
Не матимеш ти на обід.
Практично це одне і те ж –
Зерно – робота, ну а плід –
Роботи тої результат.
Твоїм життям є той обід.
Адже без будь-яких затрат
Нічого ти не досягнеш
В єдиному своїм житті.
Якщо ж зусиль всіх докладеш,
То й успіх буде в майбутті.
Євген Ковальчук, 28. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004761
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2024
Вона жорстокая, безжальна.
На серденько паде
Тривога темная, печальна,
Коли вона іде.
Добра ні крапельки не має.
У ній саме лиш зло.
Його вона в собі тримає.
Воно – то джерело
Її. Воно й керує нею,
Хай де б вона не йшла.
Воно із нею, мов з ріднею,
Живе. Її без зла
На цьому світі не буває.
Ним живиться вона,
Коли на ньому ж і триває.
Одна це сторона
Її, а інша полягає
В тім, що людські життя
Вона з собою забирає
Без краплі співчуття.
Вони для неї ж бо не значать
Нічого, мов нема
Їх, але очі ж їхні бачать
Жах, що вона здійма.
Хоча самі ж ті люди в світі,
В якім вони живуть,
Допоки йде він по орбіті
Своїй, її ведуть
Заради влади, збагатіння,
Яким не бачать меж.
Що ж говорити про сумління?
Його нема в них теж,
Бо з ним війну на світі цьому
Вони би не вели,
А в мирі й злагоді на ньому
Довіку всі б жили.
Євген Ковальчук, 08. 02. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004675
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2024
*****
Нехай твоє життя важке,
Але ти мусиш жить
Для того, щоб було легке
Воно, – як слід робить.
Найлегше руки опустить,
Змирившися із тим,
Яким шляхом йдеш ти щомить
Життєвим непростим,
І йти шляхом тим навмання,
Не знаючи куди.
Слід вміння, навики, знання,
Що ти здобув, завжди,
Як ти і прагнеш більш серцем всім,
Впроваджувати так,
Щоб все життя свого на світі цім
Ти проживав усмак.
Вони тобі поможуть, щоб
Це сталось. Не здавайсь
Лиш за невдалих перших спроб,
А пробуй ще, старайсь.
Якщо не нині, згодом, знай,
Всміхнеться доля та,
Якої прагнеш ти украй,
Минеться непроста.
Це станеться лише в ту мить,
Коли ти до моїх
Порад дослухаєшся й вмить
Виконувати їх
Візьме́шся добре, лиш тоді.
Це завжди пам’ятай.
Із ними будь-якій біді
Покласти зможеш край
І власне щастя віднайти,
З яким ти кожну мить
Життєвим шля́хом будеш йти,
Допоки будеш жить.
Євген Ковальчук, 28. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004674
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2024
Я вірю свято
У те, що свято
Ми перемоги будем
Все ж відзначати,
Коли до дати
Цієї ми прибудем.
Її здобудем
Й щасливо будем
Усі ми з вами жити
І лиш радіти,
Неначе діти,
А не лише тужити.
Це свято прийде
В ту мить, як вийде
На небі сонце миру,
Що буде слати,
Мов діткам мати,
Усмі́шку добру, щиру
І ніжно гріти.
Життю радіти
Всі будемо ми з вами
На кожнім розі,
Що я не в змозі
І передать словами.
До нас із вами
Вже вдень, ночами
Йде свято перемоги.
В наш край любимий,
Неповторимий
Його ведуть дороги.
Євген Ковальчук, 25. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004584
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2024
Задумується кожен з нас
Над тим, у чому сенс життя,
Якому, як мине в свій час,
Уже не буде вороття.
Так, думка в кожного своя
На це питання непросте,
А ось і думонька моя.
Життя нам надане на те,
Щоб ми не просто так жили,
А щоб усе робили ми,
Аби на світі цім були
Весь час щасливими людьми.
Я думаю, що сенс життя
У щасті поляга, яке
Крізь наші думи й почуття
У наше йде життя людське.
Адже бажа його здобуть
На цьому світі кожен з нас,
Однак, аби щасливим буть,
Слід працювати повсякчас.
А що ж бо щастя означа?
Задумалися б хоч на мить
Над тим ви? Кожен з нас вбача
У нім своє щось і з ним жить
Впродовж всього свого життя
Бажа, життя, що, як мине,
Уже не буде вороття
До нього, бо воно одне.
Та спільне є у щасті тім.
Це не лиш з ним впродовж життя
Бажання жить на світі цім,
А й світлі думи й почуття.
Ось, в чому сенс життя. Його
Слід цінувати кожну мить
Впродовж життя свого всього,
Бо будь-коли скінчиться вмить.
Євген Ковальчук, 28. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004583
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2024
Тривога серце полонила,
Тому що йде війна,
Одначе є у серці сила.
Вона у нім міцна.
Тривога й душу захопила,
Яка в мені одна,
Та скільки б сил вона не пила
Із неї, всю, до дна,
Вона її не вип’є. Сила
В душі бо також є.
Вона сама ж її збудила.
І сила ця дає
Тривозі відсіч, як солдати
Всім ворогам в бою.
Тривозі душу не зламати
Єдиную мою.
Також їй серце не скорити
Повік. Вони міцні.
Вони зуміють пережити
Війни важкії дні.
Війна мине і перемога
Настане наша, вмить
В душі та серці вся тривога,
Немов сірник, згорить
Вщент, повністю, цілком, до краю,
Немов і не було.
І світла радість, що без краю,
Мов лагідне тепло,
І серце, й душу, що я маю,
Ласкаво буде гріть.
І буду, точно я це знаю,
Життю лише радіть,
Допоки дихати я буду
І серце стукотить.
Тривогу ж я навік забуду
У цю прекрасну мить.
Євген Ковальчук, 25. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004486
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2024
За все на світі слід платити,
Коли не грішми, то життям,
Коли доводиться так жити,
Як ти живеш. Як слід затям
Цю істину, яка землею
Цією ходить вже віки,
Затям і розумом, й душею
На всі життєвії роки́.
На цьому світі кожен має
Все те, що він же заслужив,
(В тім навіть сумніву немає)
За те, що він раніш робив.
В майбутньому він буде мати
Лиш те, над чим у дану мить
Працює. Праці результати
Дадуть про себе знати вмить,
Коли година їх настане.
Якими ж будуть всі вони,
Яким же кожен із них встане,
Мов кит з морської глибини,
Залежить, звісно, лиш від нього,
Як він над тим же працював
Для того, щоби дня одного
Він їх успішними лиш мав.
Якщо він працював старанно,
Їх матиме, якщо ж робив,
Хай, може, навіть ненастанно,
Та будь-як чи лиш байди бив,
То й відповідні результати
У нього будуть. Це слід всім
Собі на вуса намотати.
Щоб добре жить на світі цім,
А не на долю нарікати,
Що, мов, дає саму напасть.
Належно треба працювати,
Тоді вона і щастя дасть.
Євген Ковальчук, 27. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004485
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2024
*****
Ворогам нас не здолати.
Як ніколи, ми єдині.
Україна – наша мати.
Вірні всі ми Батьківщині.
Ми бо в ній всі народились
І у ній же проживаєм.
Хай, як довго ми не бились
З ворогами, їх здолаєм.
Проженемо їх із краю
Нашого уже навіки
Й житимемо, мов у ра́ю.
Щастя, а не крові, ріки
Будуть литись-протікати.
Ми в них будемо купатись.
До цієї йдем ми дати
Неупинно. Ми старатись
Маємо усі щосили,
Борючись із ворогами,
Щоб вони нас не скорили,
Не лишилися із нами,
Бо вони хаос лиш сіють.
Спокою ж ми всі бажаєм.
Нас здолать хай і не мріють!
Ми усіх їх подолаєм.
І тоді війна скінчи́ться,
Наче й не було повіки.
Мить ця світлая вже мчиться,
Щоб лишитись в нас навіки.
Ми ж на неї всі чекаєм,
Борючись із ворогами.
Як усіх їх подолаєм,
То вона і буде з нами.
Хай не всі ми з нею будем,
Виживем не всі ми з вами,
Перемогу ж ми здобудем
З зброєю та зі словами.
Євген Ковальчук, 25. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004401
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2024
*****
Хай що б в минулім не було,
Воно уже навік пройшло.
Його не поверне той час,
Який минає поуз нас.
Не слід займати ним думки,
А треба жити залюбки
Теперішнім і кожну мить,
Яка за мить згасає вмить,
Мов зірка, бо життя одне
У кожного з нас. І мине
Воно у відповідний час,
Коли смерть прийде по всіх нас.
Адже, коли життя мине,
Ніхто її не омине,
Хай як би він не хтів того
Наприкінці життя свого.
Майбутнє? Що тут нам гадать?
Можливо, й зможе хтось вгадать,
Що станеться із ним у нім,
Але далеко не усім
Надало дар такий життя.
Не кожен бачить майбуття,
Одначе творить кожен з нас
Його. Який настане час,
Залежить від всіх нас. Невже?
Спитаєте ви. Так. Адже,
Мов будівельники той дім,
Будуємо на світі цім
Своїми вчинками щораз,
Коли їх здійснюємо враз.
Євген Ковальчук, 27. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004400
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2024
Доки буде йти
Ця страшна війна,
Ані я, ні ти,
Ані він не зна,
Але кожен з нас
Впевнений у тім,
Що настане час
Мирний в дорогім
Нашому краю,
Й будем жити ми,
Наче у раю,
Щасними людьми.
Прийде світла мить
Ця, як ворогів
Всіх здолаєм вмить.
З давніх ще часів
Вороги наш край
Мучать, але ми
Кладемо їм край,
З їхньої пітьми
Вибравшись. У мить
Цю таку страшну
До кінця ми вмить
Доведем війну
Також цю. Блищать
Сонце миру в нас
Буде й зігрівать
Лагідно весь час,
Доки будем ми
І наш рідний край.
Будемо людьми
Щасними украй,
А також всі ті,
Що опісля нас
Прийдуть в майбутті,
Як настане час.
Євген Ковальчук, 24. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004308
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2024
*****
Зустріла доля
Світла край.
Прийшла недоля
В рідний край,
Його повила,
Мов імла,
Та не скорила
Доля зла
Людей, якії
В нім живуть,
В часи важкії
Ці ідуть
Супроти неї,
Щоб цвіли,
Немов лілеї,
Здобули
Ту перемогу,
Що ось-ось
Прийде́ з-за рогу,
Щоб збулось
Бажання світле, –
Щоб життя
Було розквітле,
В небуття
Навік недолю
Збувши вмить.
Щасливу долю
Стрінем й жить
Всі будем з нею
У краю,
Немов з ріднею,
Як в раю,
Всі дні та ночі,
Весь свій вік.
Заплющим очі –
Вже навік.
Євген Ковальчук, 24. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004307
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2024
Вороги на нас напали.
Почалась війна
Та, якої й не чекали
Всі ми. Сторона
Рідна наша вся палає
У її вогні.
Точиться війна, триває
Цілі ночі й дні.
Ворогам не здаємося
Ми і не здамось.
Мужньо проти них б’ємося.
Адже ми, не хтось,
Край свій маєм захищати.
Він один же в нас
Так, як батько, також мати.
Наче ніч, цей час
Темний і такий жорстокий,
Що й не передать.
З ним проймає біль глибокий,
Що не приховать.
Серце й душу розриває
Ця страшна війна,
Що і досі в нас триває.
Та, немов весна,
Прийде мир, що ми чекаєм.
Кожен з нас це зна.
Ворогів всіх ми здолаєм.
Скінчиться війна
Й більш ніколи не настане
В нашому краю
Любім. Кожен з нас же стане,
Наче у раю,
Жити і життю радіти
Кожен день і мить
Так, немов маленькі діти,
Доки буде жить.
Євген Ковальчук, 24. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004213
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2024
*****
Прийде та прекрасна мить,
Як мине війна,
Й серденько, що вкрай щемить,
Бо іде вона,
Лиш радітиме, немов
Миле немовля
В неньчиних руках, знов й знов
І, немов земля
Навесні і влітку теж,
Буде розцвітать
І від радості без меж
Пісеньки співать.
Точиться іще війна
І душа стражда,
Та, як прийде, як весна,
Мир, війна-біда
Згасне, начебто зірки,
Житиме душа
В цьому світі залюбки.
Вкрай мене втіша
Певність в тім, що світлий час
Цей таки прийдé.
Він невпинно вже до нас,
Українців, йде.
Ми ж його усі ждемо
І до нього теж
Крок за кроком ідемо.
Прагнемо усе ж
Жити в нім, як люди всі
В світі цім земнім,
У його усій красі.
Прийде мир в наш дім
І залишиться навік
В нашому краю,
Де з ним житимемо вік
Ми, як у раю.
Євген Ковальчук, 24. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004212
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2024
Повіває вітерець
І війна триває.
Ну, коли прийде́ кінець
Їй же? Хто це знає?
Точно це ніхто не зна.
Може лиш гадати,
Як закінчиться війна
Й до якої дати.
Але певен кожен з нас
В тім, що все ж, та прийде
Цей такий жаданий час.
Сонце миру вийде
Й ніжно грітиме всіх нас.
Будемо радіти,
Що настав цей світлий час.
Ніде правди діти.
Та іще війна іде,
Точиться, триває,
Протікає та гуде,
Серце розриває.
Боремося ми у ній
За свободу й волю
В Україні дорогій,
За її ж і долю
Світлу, наче сонце-птах,
Що сія яскраво
У блакитних небесах,
Зігріва ласкаво.
Боремось. Не здаємось
Ворогам й повіки
У житті їм не здамось.
Певні ж, що навіки
Скінчиться страшна війна.
Край наш з неї вийде.
Мир, що рідна сторона
Жде, назавжди прийде.
Євген Ковальчук, 23. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004120
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2024
*****
Сиджу, занурений в думки
Я про життя-буття,
Яке тече, немов струмки,
В незнане майбуття.
У нім трапляються усе,
Що тільки може буть.
Нерідко нам воно несе,
Що прагнемо ми збуть.
Однак із тим дає воно
Також у певний час
Те, з чим бажає жить давно
На світі кожен з нас.
Лиш треба взяти нам його
Й старанно все робить,
Щоб протягом життя всього
Із ним щасливо жить.
Адже недоленька гірка
Так просто не піде́,
Як не підійметься рука
Того, хто лиш те жде.
Коли вона до нас прийшла,
Зусиль слід докладать
Для того, щоб вона пішла,
А не того лиш ждать.
Чекати можна й все життя
Та байдики лиш бить.
Щоб мати світле майбуття,
Ми маємо робить.
Лише робота принесе,
Що прагне кожен з нас,
Із нею лиш здійсниться все
У визначений час.
Було так, є і буде вік,
Впродовж життя всього
Людей, бо не змінить повік
Нікому вже цього.
Євген Ковальчук, 27. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004119
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2024
Живи, як прагнеш ти того,
На білім світі цім
Впродовж життя свого всього,
Знайшовши сенс у нім.
Живи, як прагнеш ти того.
Лиш шкоди не чини
Всім людям, щоб прожить його
Щасливо й без вини.
Живи, як прагнеш ти того.
Життя й дано нам всім,
Щоб проживали ми його
Усмак на світі цім.
Живи, як прагнеш ти того,
Роби усе як слід.
Тоді доб’єшся ти свого.
Лиш не спиняй свій хід.
Живи, як прагнеш ти того.
До щастя йди, прямуй,
Впродовж життя свого його,
Неначе дім, будуй.
Живи, як прагнеш ти того,
Як важко б не було,
Аби позбутися всього,
Що лиш приносить зло.
Живи, як прагнеш ти того.
Зусиль всіх докладай,
Щоб досягнути те, чого
Бажаєш ти украй.
Живи, як прагнеш ти того.
Створи свій власний рай
Ти на Землі й впродовж всього
Життя в нім поживай.
Живи, як прагнеш ти того,
Смакуючи життя,
Бо, як воно мине, його
Не дасть вже майбуття.
Євген Ковальчук, 27. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004041
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2024
*****
Ні, повік ми не здамося
Нашим ворогам.
Мужньо з ними ми б’ємося,
Щоб всміхнулась нам
Доля, – щоб до перемоги
Ми таки дійшли,
Щоб до неї лиш дороги
Всіх нас привели.
Боремося ми за волю
Рідної землі,
За свободу й світлу долю.
Вороги вкрай злі
Прагнуть їх в нас відібрати
І собі скорить,
Та ми можем відсіч дати,
Щоб ця темна мить
В нас повіки не настала.
Й відсіч даємо
Ми, щоб Україна мала
Те, що ми звемо
Щастям, долею такою
Світлою, немов
Сонце, що сія порою
Денною знов й знов…
Прийде мить ця золотая,
Що уже іде,
Хай і досі ця страшная
В нас війна гуде.
Перемогу ми здобудем
В рідному краю
І щасливо жити будем,
Наче у раю,
Та не ми лиш, але й діти –
Наше майбуття,
Щоб життю лише радіти
Цілеє життя.
Євген Ковальчук, 23. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003967
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2024
Для того, щоб у щасті жить,
Ми маємо добру служить,
Його робити завжди всім
Без винятку на світі цім.
Добро нам щастя принесе,
Нещастя ж всі геть віднесе,
Щоб їх і сліду не було.
Це зробить лиш добро, а зло
Лише додасть нещастя ті
В єдинім нашому житті.
Лиш зло отримаєш ти злом,
Добро ж отримаєш добром.
Ця істина, як світ, стара.
Добра не буде без добра.
Хто хоче у добрі лиш жить,
Його повинен і робить
На цьому світі, на якім
Живе він, завжди та усім,
Шляхом життя свого йдучи,
Взамін нічого не ждучи.
Віддячить доленька його
Йому. Впродовж життя свого
До щастя він таки прийде́,
Хай навіть він його й не жде.
Для нього, може, в щасті жить –
Це ближньому добро робить.
Щасливий ближній – разом з ним
І він щасливий тільки й тим.
Збагне це той, хто не лишень
Живе для себе кожен день.
Євген Ковальчук, 26. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003966
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2024
*****
Ну, скільки, скільки ще тривати
Війна страшна ця буде?
Коли до тої дійдем дати,
Як наш народ здобуде
Свою солодку перемогу
Над ворогами тими?
Чи ми таку не маєм змогу,
Не маєм сили? З ними
Ми боремось і сили маєм.
Ми ними ж їх назавжди
Цілком і повністю здолаєм,
Щоб жити в мирі завжди.
Хай не сьогодні і не завтра,
Та прийде та година,
Коли палатиме, як ватра,
Вся наша Батьківщина
Лише у вогнищі палкому
І злагоди, й любові,
Щоб у своїм краю святому
Були усі здорові
І тілом, й серцем, і душею
І ми, і ті, що будуть
Цією ще ходить землею
Тоді, коли прибудуть,
Народяться, як час настане,
Коли уже, можливо,
З нас багатьох навік не стане,
Тому що справжнє диво –
Життя, що, наче річка, плине
Крізь місяці та роки,
На цьому світі в нас єдине.
Отож-бо тішмось, доки
Воно мина, і захищаймо
Родиму Батьківщину,
А ворогів усіх долаймо
У цю лиху годину!
*Родимий – розм. Рідний
Євген Ковальчук, 22. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003882
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2024
*****
Усі свої гіркі жалі,
Що маєш ти на цій Землі
В своєму серці, заховай
Десь глибоко й не випускай
На світ, в якому ти живеш.
Із ними ж щастя не знайде́ш.
А краще вижени ти їх,
Непроханих гостей своїх,
Щоб і не мали вороття
Впродовж всього твого життя
Вони до нього, щоби смерть
Зустріла на шляху їх. Вщерть
Заповни серденько своє
Усім тим світлим, що дає
Тобі твоє життя, як дар,
Щоб і з душі важкий тягар,
Що душить, наче той удав,
Її навік в безодню впав.
Хай тільки світлі почуття
Впродовж всього твого життя
У серці та душі живуть.
У них же й криється вся суть
Життя. Відомо це давно
Усім. Ніщо без них воно.
Із ними ж доля принесе
Тобі, немов на таці, все,
Чого лиш тільки закортить
Твоїй душі, щоб кожну мить
Щасливо жив ти і робив,
Щоб гідний слід свій залишив.
Євген Ковальчук, 26. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003881
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2024
Надію плекаю,
Що скоро війна
Ця дійде до краю
І, наче весна,
У край наш мир прийде
І з нього повік
Уже він не вийде,
А буде весь вік.
Надія ця гріє,
Мов сонце, мене.
І серце радіє.
Життя в нас одне.
Війна ж забирає
Його чи терза,
Мов ніж, серце крає,
Навпіл розріза.
Та світла надія
Про те, що війна
Мине, як стихія
Природна й страшна,
У серці палає,
Неначе вогонь,
Мене зігріває
Так ніжно, либонь.
В душі розцвітає
Вона, мовби квіт,
І мов пригортає
До себе весь світ.
Я певен, що стане
Все ж явом вона.
Мов крига, розтане
Страшна ця війна.
Й не будем тужити
В своєму краю,
А будемо жити
Ми в нім, як в раю.
Євген Ковальчук, 22. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003708
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2024
*****
Те, що прийде час
Перемоги, зна
Добре кожен з нас.
І тоді війна
Скінчиться. Прийде́
Мир в наш рідний край.
Він до нас вже йде.
А бажаєм вкрай
Жити ми у нім
Все своє життя
У краю своїм.
Світле майбуття
Матимемо ми,
Як мине війна.
Щасними людьми
Ти, я, він, вона
Житимемо вік,
Бо не буде більш
В нас війни повік,
Бо життя найбільш
Любимо. Війна
Забира його
Чи псує. Всяк зна.
Нині одного
Прагнемо ми всі –
Щоб в нас мир настав
Ув усій красі
Й ввік не покидав
Дорогий наш край,
Що, як і життя,
Любимо ми вкрай.
Так, без вороття
Пройде ця війна
Й переможем ми.
Прийде, як весна,
В Україну мир.
Євген Ковальчук, 22. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003707
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2024
*****
Перемогу ми здобудем
В цій страшній війні
І щасливо жити будем
Цілі ночі й дні,
Вік увесь. Війна минеться
І уже навік.
Доленька нам посміхнеться
І всміхатись вік
Буде. Мить ця золотая
Вже до нас іде,
Хоч у нас війна страшная
Досі ще гуде.
Боремось, не здаємося
Ворогам своїм
І ніколи не здамося
Ми, вкраїнці, їм.
Адже мати в нас єдина –
Україна. Зна
Це в ній кожная людина.
Так, вона одна.
Не було, нема й не буде
Іншої повік.
Перемогу все ж здобуде
Наш народ і вік
Буде в ній у мирі жити
І у щасті теж,
А не гірко лиш тужити.
Йде війна, та все ж
Кожен день нас наближає
До її кінця.
Наш народ перемагає
Ворогів вже. Ця
Мить солодка перемоги
Прийде з дня на день,
Бо ведуть її дороги
Всі до нас лишень.
Євген Ковальчук, 22. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003617
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2024
*****
Настав в нас темний час.
Прийшла страшна війна,
Та сила є у нас.
Вона, мов дуб, міцна.
Ми з нею в бій йдемо
Й війні, яка прийшла,
Ми край покладемо,
Щоб вся вона пройшла,
Пішла у небуття.
Тоді й настане в нас
Лиш мирнеє життя –
Цей світлий, добрий час.
Триватиме він вік,
А не якуюсь мить.
Не буде більш повік
Війни. Навік збіжить
Її похмурий час,
Що нині в нас іде.
В минулеє від нас
Назавжди він піде́.
І будемо людьми
Щасливими ми жить.
В цім впевнені всі ми.
До нас вже йде ця мить
І ми до неї теж
Невпинно ідемо.
Війна ще йде, та все ж
Кінець покладемо
Ми їй і ворогам,
Що вторглися в наш край.
Всміхнеться доля нам,
А їм настане край
У нашому краю,
В якім ми будем жить,
Неначе у раю,
Весь вік, усяку мить.
Євген Ковальчук, 21. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003616
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2024
*****
Ми виплутаємось з тенет
Війни, що йде у нас.
З її ми вийдемо лабет.
Прийде́ цей світлий час.
Тоді не будемо тужить
І воювать щодень,
А будемо у мирі жить,
Йому радіть лишень.
Ми наближаємо цю мить,
Воюючи в бою,
Який, немов окріп, кипить.
За земленьку свою,
Свободу, волю, щастя теж
Ми боремось у цій
Війні, що доведем до меж.
Кінець настане їй.
І сонце миру заблищить.
Нас грітиме воно
Так лагідно усяку мить,
Життя все, що дано
Всім нам на світі цім земнім,
Щоб лиш у щасті жить
І усьому та всім на нім
Лише добро робить.
Війна ж добро нам не несе.
Вона несе лиш зло,
Що серце, мов зміюка, ссе,
Щоб кепсько нам було.
Вона триває нині в нас,
Але мине вона,
І в край наш прийде мирний час,
Мов красная весна.
І буде з нами він повік,
А разом з ним же ми
Жить свій увесь земний цей вік
Щасливими людьми.
Євген Ковальчук, 21. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003544
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2024
*****
Збуди у серденьку своїм
Пресвітлі почуття
Й дозволь з тобою бути їм
Усе твоє життя.
А темні почуття жени
Із нього геть навік,
Аби твоє життя вони
Не нівечили вік.
Не знайдеш з ними щастя ти,
Не станеться того,
Якщо із ними будеш йти
Впродовж життя свого.
Тебе лиш добрі почуття
До щастя приведуть.
Вони, злі стерши в небуття,
Його тобі дадуть.
Із ними зможеш ти здійснить
Все те, що прагнеш ти
Для того, щоб щасливо жить,
Дійшовш до мети,
Утіливши її в життя,
Як ти того й бажав
В той час, коли без вороття
До неї прямував
День, місяць, може, й цілий рік
Чи протягом рокíв.
Спинити ж хід свій ти повік
До неї не посмів.
І не важливо, де і хто
До тої цілі йде.
Якщо ж не спиниться він, то
Із часом все ж дійде́.
Якщо ж стояти, а не йти –
Нічого не робить,
Повік не будемо я й ти,
У світлім щасті жить.
Євген Ковальчук, 26. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003543
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2024
*****
Радісні пісні
Будемо співати,
Як настануть дні
Мирнії. До дати
Ми цієї йдем
У важкий цей час
І таки дійде́м.
Перемога в нас
Буде. Ми її
З вами всі здобудем
У своїй сім’ї
І щасливо будем
Жити повсякчас,
Кожну часу мить,
Що мина крізь нас,
Що повз нас летить
Так, немов пташки
В небі голубому.
Будем залюбки
Жити. Більш нікому
Нас не вдасться ввік
Горем оповить.
В щасті будем вік
Ми всі з вами жить,
Як настане мир,
А війна мине.
Мир в солодкий вир
Свій нас огорне.
Будемо ми з ним
В рідному краю
Шля́хом життьовим
Йти, мов у раю
Живучи весь час,
Даний нам усім,
Кожному із нас
В світі цім земнім.
Євген Ковальчук, 21. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003458
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2024
Нове щось пізнавай щодня
Й усі здобутії знання
Для того, щоб щасливо жить,
Використовуй в слушну мить,
Знайшовши їхню справжню суть,
Яку вони в собі несуть.
Якщо її ти віднайде́щ,
А також правильно збагнеш,
Знання ті втілиш у життя,
Тоді всміхнеться майбуття
Тобі. Із ними зможеш ти
До власної мети дійти,
Якою б не була вона,
Хай, може, навіть й не одна.
Ти всіх їх дійсно досягнеш,
Якщо зусиль всіх докладеш,
Хай як би важко не було,
Куди б тебе не привело,
Бо із знаннями зможеш ти
Не тільки цілі досягти,
А й вийти із проблем, в які
Ввійшов ти у часи важкі;
Й робити все, щоб не тужив
Постійно ти, а щоби жив
Лиш так, як прагнеш ти того,
Впродовж життя свого всього,
А не лише у тую мить,
Коли тобі поталанить.
Тож втілюй у життя знання,
Щоб ти чудово жив щодня.
Євген Ковальчук, 25. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003457
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2024
*****
Як мине війна,
Мир до нас прийде́.
Рідна сторона
Так на нього жде!
Ми усі ждемо,
Та у той же час
Також ідемо,
Щоби кожен з нас
Мир цей дійсно стрів
І у ньому жив,
Повен почуттів
Світлих. Не скорив
Ворог нас і ввік
Не настане мить
Ця. Ми жити вік,
Доки стукотить
Серце, будем так,
Як бажаєм всі, –
Залюбки, усмак,
У життя красі
Всій усяку мить.
Як здобудем ми
Перемогу, вмить
Щасними людьми
Станемо в краю
Ріднім, дорогім,
Так, мов у раю,
Житимемо в нім.
Що прийде́ цей час,
Ця прекрасна мить,
Певен кожен з нас.
Серденько щемить
Нині, та в той час
Буде лиш радіть
В кожного із нас.
Ніде правди діть.
Євген Ковальчук, 21. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003366
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2024
Лиш на себе покладайся,
Щоб, що прагнеш ти, здобуть.
Все як слід роби, старайся,
Щоб в житті щасливим буть.
Лиш на себе покладайся,
Певно йдучи до мети.
Лиш назад не повертайся,
І дійдеш до неї ти.
Лиш на себе покладайся
Ти в усіх ділах своїх
І щосили намагайся
Гідно закінчити їх.
Лиш на себе покладайся
Попри перешкоди ті.
Навіть в тім не сумнівайся,
Що здолаєш їх в житті.
Лиш на себе покладайся,
Впевненим будь собі
Та ніколи не здавайся.
Й доля щастя дасть тобі.
Лиш на себе покладайся.
Хоч хтось може поміч дать,
Та і ти теж приєднайся.
Слід й своїх сил докладать.
Лиш на себе покладайся,
Хай що б там не відбулось.
Лиш як слід працюй, старайся,
Щоб тобі усе вдалось.
Лиш на себе покладайся.
Перешкоди всі долай
Та на досвід опирайся,
Щоб покласти всім їм край.
Лиш на себе покладайся,
Бо себе найкраще ти
Знаєш. Лиш до дій вдавайся.
І ти дійдеш до мети.
Євген Ковальчук, 24. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003364
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2024
*****
Ні, нас не скорили
Наші вороги.
Сповнені ми сили,
Моці та снаги.
Ми йдемо із ними
З ворогами в бій.
Духом ми міцними
Є і силі злій
Нас не подолати
Та не роз’єднать.
Україна-мати
Буде розквітать,
Як війна минеться,
Пройде, промине.
Доля посміхнеться,
Нас не омине.
Доти ж ми щосили
Боремось усі,
Щоб погасли сили
Темні і в красі
Всій своїй лиш світлі
Сили розцвіли,
Мов квітки розквітлі,
Щоб ми всі були
Вільні, також повні
Добрих почуттів,
Щоб часи чудовні,
Як би і хотів
Кожен з нас, настали
І усіх нас вік
Міцно обіймали,
А війни повік
Не було. Бажаю
Я цього. Ще б пак!
І я точно знаю
Те, що й буде так.
Євген Ковальчук, 21. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003283
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2024
Впродовж всього життя
Лиш світлі почуття,
Неначе зерна, сій
В людські серця на всій
Землі, щоб не тужив
Ніхто на ній, а жив
Щасливо повсякчас,
Як прагне кожен з нас
На цьому світі всім.
Життя ж бо суть у тім,
Щоб кожну часу мить
У світлім щасті жить,
Ним сповненим ущерть
Аж доти, доки смерть
Не прийде по всіх нас
Уже в нежданий час.
Життя колись мине,
А в нас воно одне.
Тому слід кожну мить
Свого життя цінить.
Адже ніхто не зна –
Останняя вона
Чи інша ще прийде́.
А час невпинно йде,
Мина, тече, летить,
Немов кудись спішить.
І нам хоча б на мить
Його не зупинить,
Назад не повернуть.
В майбутнє зазирнуть
Також нам не дано,
Хоч дехто все одно
Все ж пробує, гада,
Що може, відгада,
Що станеться, прийде́,
Коли і як, і де.
Те жди, того й не жди.
Вдається? Не завжди.
Якби ж ми знали все,
Що доля нам несе,
Могли б її змінить
У нам потрібну мить,
Щоб жить впродовж всього
Життя, як ми того
Бажаєм. Чи не так?
Можливо, й так, однак
Тоді й коли по нас
Прийде́ кончини час,
Ми знали б теж, проте,
І з думкою про те
Впродовж життя всього
Жили б ми всі, його
Прожити б не могли
Так, як ми б всі жили,
Не знаючи того.
Чекали б лиш свого
Кінця щодня, щомить,
Коли він світ затьмить,
Як скінчиться наш вік,
Заплющивши навік
Нам очі. Тож цінить
Слід всім нам кожну мить.
Євген Ковальчук, 23. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003282
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2024
Хай мине, неначе сон,
Ця страшна війна,
Що взяла нас в свій полон
І лиш розпина
Без краплини співчуття
Душі та серця
Наші, а також життя
Всіхнє. І кінця
Їй не видно. Та невже
Вік вона іти
Буде? Змучені ми вже
Цю війну вести,
Але ворогам лихим
Ми не здаємось,
Доки кожен з нас живим
Є, і не здамось.
І долаємо ми їх,
І не щадимо
Ворогів усіх своїх,
Й край покладемо
Цій війні. Мине вона
І її все зло.
І, мов красная весна,
Мов її тепло,
Прийде мир в наш рідний край
Ув усій красі.
Будемо радіти вкрай
Ми йому усі.
Будемо у ньому жить
Всі ми цілий вік
Свій, його усяку мить,
Бо війни повік
Вже не буде, як мине,
Піде в небуття,
Як навік нас огорне
Мирне почуття.
Євген Ковальчук, 18. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003185
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2024
*****
Нехай мине
Все зло земне.
Хай огорне
Тебе й мене,
Щоб не тужить
Дарма щомить,
Бажання жить
Й добро робить
Завжди усім
На світі цім,
Аби на нім
Жить в щасті тім,
Що кожен з нас
Бажа, всякчас,
Допоки час
Наш ще не згас.
Й робім його
Впродовж всього
Життя свого,
Лише його!
І в тую ж мить
Почнемо жить
Й радіть щомить,
А не тужить.
Євген Ковальчук, 22. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003184
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2024
Війна іще іде
У нашому краю
І гул її гуде.
Солдати у бою
Із ворогами, що
Прийшли в наш рідний край
Єдиний, та, якщо
Вони не підуть, край
Лиш стрінуть свій у нім.
Повік ми не здамось
В краю своїм, однім,
Бо тільки ми, не хтось
Його дітьми є та
Захистимо його
І звільнимо. Мета –
Щоб протягом всього
Життя жили у нім
І ми, й нащадки всі
У щасті чарівнім,
У всій його красі.
Й цього ми досягнем.
Прийде́ ця світла мить,
Бо й ми до неї йдем
Невтомлено, щомить
Крізь ночі та крізь дні.
Кінець покладемо
Ми ворогам, війні,
Що з ними ведемо.
І мир настане в нас.
Ми житимемо в нім
Усі вже повсякчас
У ріднім, дорогім
Краю, як й має буть
На світі цім усім,
Адже найвища суть
Життя і є у цім.
Євген Ковальчук, 17. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003077
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2024
*****
Недоленька важка украй
Прийшла у наш із вами край,
До нашої усіх сім’ї,
Хоч не чекали ми її.
Прийшла вона в неждану мить,
Щоб душі та серця гнітить,
Їх в темний взявши свій полон.
Але мине вона, мов сон,
Як ми здолаємо її.
І, мов сади, ліси, гаї,
Розкішно буде в нас цвісти
Щаслива доля. Я, він, ти,
Вона – кожнісінький із нас
Зустріне цей прекрасний час,
Який триватиме весь вік,
Бо ми з недолею навік
Розлучимось. Надалі нас
Вона минатиме весь час,
Як ми її. Для неї ми
Всі невидимими людьми
Враз станемо. Тоді вона,
Важка, жахлива та страшна,
Вважатиме, що нас нема.
Залишиться вона сама.
Ми ж більш не будемо тужить,
А будемо щасливо жить,
Радіти лиш життю щомить,
Допоки серце стукотить,
Допоки дише кожен з нас
У цей життя чудовий час.
Євген Ковальчук, 17. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003075
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2024
*****
Перемога недалеко.
Близько вже вона.
В час цей жити нам нелегко,
Бо ж важка війна
В нас триває без упину –
Вдень і в ночі час.
Скільки ж нашу Батьківщину
Й кожного із нас
Будуть вороги терзати?
Та бракує й слів.
Неможливо передати
Ними почуттів
Темних, мов нічна година,
Невгамовний вир,
Але наша Батьківщина
Все ж зустріне мир,
Що прийде́, неначе красна
Дівчина-весна.
Буде доленька прекрасна
В нас і вже вона
Нас ніколи не покине.
Будем проживать
Ми своє життя єдине
З нею й горювать
Більш ніскілечки не будем,
Як у цій війні
Перемогу ми здобудем
Дійсно, а не в сні.
Хай її ми всі із вами
Ще не здобули,
Та б’ємося з ворогами,
Що до нас прийшли,
Зі сміливістю, завзято
Й їх здолаєм ми,
Й відзначати будем свято
Перемоги ми.
Євген Ковальчук, 17. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002990
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2024
****
Доки йде війна,
Радості нема.
Сум лиш розпина.
Душу всю пройма
Темная жура,
З нею – серце теж.
Це важка пора,
Та вона усе ж
Пройде. І тоді
Мир настане в нас.
Хлопці молоді
Наближають час
Цей на фронті. Так,
Ми відчуєм всі
Перемоги смак.
У своїй красі
Всій прийде́ вона
В наш коханий край,
Як мине війна,
Свій зустрівши край.
Й сум увесь мине,
Й темная жура.
Радість огорне
Так, немов сестра
Брата. Будем жить
З нею ми повік,
А не лиш тужить,
Коротать свій вік.
Певен я у цім.
Певен кожен з нас.
Прийде мир в наш дім,
А воєнний час
Пройде назавжди,
Як і має буть
В світі всім завжди,
А не тільки тут.
Євген Ковальчук, 17. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002988
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2024
*****
Сьогодні день похмурий.
І настрій в мене теж
Сумний, тужливий, хмурий,
Бо не дійшла до меж
Своїх війна, якая
У нас іще трива.
Вона, украй важкая,
Аж серце розрива
І душу з ним мордує.
У нашому краю
Злий ворог ще лютує,
Не знаючи жалю:
Усе навкруг руйнує,
А також убива
Усіх і не шкодує
Нікого. Не права
Росія. Україна
Була, є й буде вік,
Як будь-яка країна,
Держава. О, повік
Росія Батьківщині
Всій нашій не дає
Споко́ю, але нині
Підводиться, встає
Наш край і відсіч гідну
Дає їй. Ми усі
Не зрадим Матір рідну
І, щоб в усій красі
Вона лиш процвітала,
Мов квіти навесні,
А не лише страждала
Усі і ночі, й дні,
Боротись сміло будем,
Стиснувши свій кулак,
І ми таки здобудем
Всі перемогу так.
Євген Ковальчук, 16. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002915
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2024
Не заздри ти чужому щастю,
А власне віднайди
І усьому свому нещастю
Кінець враз поклади.
Того не досить лиш бажати,
А також говорить,
Як слід потрібно працювати,
Аби у щасті жить.
Нехай, можливо, праця дуже
У тебе нелегка,
Та з нею лиш минеться, друже,
Недоленька гірка.
Лиш нею ти її здолаєш,
Лиш нею, пам’ятай.
Якщо зусиль всіх докладаєш,
То покладеш їй край.
В тім навіть і не сумнівайся.
Це істина свята.
Для цього все роби, старайся,
І втілиться мета.
Якщо не нині, трохи згодом
Ти втілиш у життя
Її, ідучи певним ходом
У світле майбуття.
Коли ж зустрінеш перешкоди,
То їх усі долай,
Аби від них не мати шкоди
Великої украй.
Здолавши, далі йди поволі
І не спиняйся йти
Навстріч своїй щасливій долі,
Що прагнеш мати ти,
Для того, щоб із нею жити,
Допоки стукотить
У грудях серце, і робити,
Щоб гідний слід лишить.
Євген Ковальчук, 22. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002911
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2024
*****
Вийде в нас перемогти
В цій війні, що йде
І не припиняє йти.
Та кінець прийде́
Їй і ворогам усім.
Сумніву у нас
Всіх нема ні краплі в цім.
Так, важкий цей час,
Але ми не здаємось.
Ні, ми не з таких.
З ворогами ми б’ємось
Мужньо, хай яких
Мук від них не зазнаєм.
Чашу горя ми
Всі до дна таки доп’єм,
Але все ж людьми
Щасними ми будем жить
В рідному краю
Кожну неповторну мить,
Наче у раю,
І не тиждень, місяць, рік
Чи лиш кілька літ,
А увесь життєвий вік,
Як і весь цей світ.
Створений же він колись
Не для воєн, ні,
А щоб лиш у нас лились
Десь у глибині
Серця світлі почуття
В нім усяку мить,
Протягом всього життя,
Що, як час, біжить,
Йде, тече, немов ріка,
В кожному із нас,
Щоб лиш доленька легка
В нас була всякчас.
Євген Ковальчук, 16. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002846
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2024
Блукаю поглядом по небу
Я й сонце в нім шукаю,
Тому що у собі потребу
Я в ньому відчуваю.
Куди ж сховалось ти, мій друже?
Де сміло ти подітись?
О, сонце, нині прагну дуже
Тобою я зігрітись.
Не небі хмари лиш. Можливо,
Сховалось ти за ними?
Як так, їх розжени сміливо
Промі́нцями ясни́ми.
З-за них ти вийди, покажися.
Від серця я благаю
Тебе. На очі появися,
Без тебе помираю.
Без тебе я не можу жити
На світі цім щасливо.
Без тебе буду лиш тужити,
Моє небесне диво.
Адже, коли ти ясно сяєш
Із неба голубого,
Енергією наповняєш
Тоді мене усього.
І думи, й почування світлі
Всього мене сповняють.
Неначе квітоньки розквітлі,
Вони в мені буяють.
І хочеться ще більше жити,
Й ніколи не вмирати,
І хочеться ще більш творити,
На благо працювати.
Тож, сонце любеє, грайливо
З небес сяй, щоб збулося
Описанеє вище диво,
Про що в цім вірші йшлося.
Євген Ковальчук, 21. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002845
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2024
*****
Нехай війна триває
Ще досі в нас, однак
Кожнісінький з нас знає –
Вона мине. І смак
Солодкий перемоги
У ній відчуєм ми.
Усі ведуть дороги
До неї нас. Людьми
Щасливими ми будем
В краю своєму жить,
Коли її здобудем
У світлую ту мить,
Яку ми наближаєм
З хоробрістю щодня,
Бо ворогів долаєм,
Всі навики й знання
Як слід застосувавши,
Щоб на коліна ми
Не впали знов, з них вставши,
Бо вільними людьми
Усі ми прагнем жити
У рідному краю,
А не весь вік тужити.
Здолаємо в бою
Всіх ворогів. Настане
Жаданая ця мить,
Яка вже не розтане,
Неначе сніг умить
Під сонцем, що палає.
У цьому кожен з нас
Міцную певність має
У нелегкий цей час.
Ми ворогів долали
Раніше теж, однак
Всіх їх перемагали.
І в цей раз буде так.
Євген Ковальчук, 16. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002758
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2024
*****
Неси у серденьку своїм
Лиш світлі почуття.
Будь вірним всюди тільки їм
Впродовж всього життя.
Хай буйно в нім, мов квіти ті,
Усі вони цвітуть.
Нехай вони лиш на путі*
Життя тебе ведуть.
А темним не корись повік,
Їх в серце не впускай.
Якщо їх маєш, то навік
Вони піду́ть нехай.
Із нього їх усіх жени
І замети сліди
Для того, щоб пішли вони
Із серця назавжди.
Про них хай в тебе і думки
Навік згорять умить
Для того, щоби залюбки
На цьому світі жить.
Адже нам всім дано життя,
Аби щасливо жить.
Для того, звісно, до пуття
Завжди слід нам робить.
Робота щастя принесе.
Лиш з нею станем ми,
Як здійснимо бажа́не все,
Щасливими людьми.
А той, хто щастя бачить в тім,
Аби не працювать,
А все життя на світі цім
Лише відпочивать,
То той, коли мине його
Життя, що і не жив,
Як сліду жодного свого
На світі лишив.
*Путь - заст. Дорога, шлях
Євген Ковальчук, 21. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002757
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2024
*****
До мого порога
Й до твого прийде́
Справжня перемога
В цій війні, що йде.
Певен я у цьому.
Певні ми усі.
Прийде край лихому.
І у всій красі
Запанує в крáю
Нашім мир. І ми
В нім, неначе в рáю,
Щасними людьми
Житимемо завжди,
Бо мине війна
Цяя вся назавжди.
Але ще вона
Йде, мина, триває
Й душу, й серце мов
Ріже, розриває
Знову, знову й знов…
Ми ж не здаємося,
Боремось щосил,
Щоби нам вдалося
Мирним небосхил
Наш зробити знову,
Та уже навік.
Мить цю пречудову
Наближаєм рік
Майже й далі будем,
Доки в цій війні
Ми всі не здобудем
Перемогу. Ні,
В ворога не вийде
Подолати нас.
Ми здолаєм. Прийде
В край наш мирний час.
Євген Ковальчук, 16. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002692
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2024
*****
Хай буде мир на всій землі,
Нещастя всі минуть.
Хай і дорослі, і малі
У щасті лиш живуть.
Нехай усі із ним живуть
Завжди на світі цім,
Бо в щасті й полягає суть
Життя людей на нім.
Однак, аби здобуть його
І з ним спокійно жить
Впродовж життя свого всього,
Старанно слід робить.
Робота біди віднесе
Всі геть в єдину мить
І світле щастя принесе,
З яким ти будеш жить.
Із нею дійдеш до мети
І мрії всі здійсниш
Ті, про які, можливо, ти
Поки що тільки сниш.
Хай, може, праця і не вмить
Тобі усе надасть,
Але, як будеш ти робить
Як слід, то згодом дасть.
Лишень з дороги не звертай,
Як труднощі зустрів,
А їх упевнено долай
Без жодних зайвих слів.
Нехай і важко, не здавайсь,
Хай що б не відбулось,
А їх долаючи, старайсь,
Щоб в тебе все вдалось.
І вдасться, доленька тобі
Всміхнеться в тую мить
І будеш з нею ти собі
Щасливо завжди жить.
Євген Ковальчук, 21. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002691
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2024
*****
Боремось ми проти зла,
Що на нас напало,
Щоб щасливою була
Доля. Вже чимало
Наших воїнів лягло
У важкім двобою,
Та іще лютує зло
В мене із тобою
В нашім рідному краю.
Але будем жити
Ми у нім, мов у раю,
А не лиш тужити,
Як здобудем в цій війні
Нашу перемогу,
Перекривши сатані
Тій усю дорогу
І її здолавши. Так,
Перемога буде.
Ми її відчуєм смак.
Наш народ здобуде
Все ж її. Ця прийде мить.
В цій війні нам з вами
Покінчити пощастить
З тими ворогами,
Що напали, усіма.
Боремось сміливо
Ми із вами недарма.
Станеться все ж диво.
Україна буде знов
Вільною навіки
Вже й тектимуть, наче кров,
Щастя повні ріки
В серці та в душі у нас
І у тих, хто встане
Після нас у певний час,
Як всіх нас не стане.
Євген Ковальчук, 16. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002611
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2024
Якби не їв я і не пив,
Тоді б на світі і не жив,
Принаймні тіло, а душа,
Коли його ще не лиша,
Допоки ще присутня в нім,
А разом з ним на світі цім,
В житті нерідко нелегкім,
Потребу також має в тім,
Щоб протягом всього життя
Її живили. Почуття
Її і живить кожну мить,
Коли, неначе птах, влетить
У неї, звісно, не одне,
А безліч, бо життя земне
Без них і зовсім не життя.
В них криється весь зміст буття,
У них його найбільша суть,
Тому що нам вони несуть
Енергію, щоб ми жили
Й робили, а не лиш могли
Те, ради чого й живемо
На цьому світі, ідемо
Шляхом життя, допоки час
Не збив із нього в безвість нас.
Адже у будь-якую мить
Він нас із нього може збить.
Ніхто із нас не зна того
Впродовж життя свого всього,
Тож ми повинні кожну мить,
Немов вона остання, жить.
Євген Ковальчук, 20. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002610
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2024
*****
Темний час
Нині в нас,
Бо іде страшна війна,
Але край
Рідний край
Покладе їй. Як весна,
Прийде мир.
В його ми вир
Вмить потрапимо усі
Й будем жить
Кожну мить,
Вік весь ув усій красі
Щастя, всмак.
Наче мак,
В серці будемо цвісти
Ти і я…
Все життя,
Доки будемо плисти
Знов і знов
В нім, немов
В річці. Прийде світлий час
Цей такий
Чарівний
До кожнісінького з нас.
Певен я
І сім’я
Наша цілая у цім.
Як в раю,
У краю
Житимемо ми своїм.
Євген Ковальчук, 15. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002529
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2024
*****
Так, навіки ця війна
Вкрай важка мине.
Прийде мир, немов весна,
Всіх нас огорне,
Наче мати немовля.
Буде з ним уся
Наша рідная земля –
Ти, вона, він, я…
Будемо ми жити з ним
І не буде ввік
Жоден з нас уже сумним,
Коротати вік
Свій увесь, а радість та,
Що, мов квітів цвіт,
Буйно й гарно розцвіта
На увесь цей світ,
Буде в кожного із нас
В серці та душі.
Прийде цей прекрасний час.
Мов товариші
Чи більш – друзі, обіймуть
Й інші почуття
Світлії. Із ними путь*
Власного життя
Ми верстатимемо всі
Й світ, що навкруги,
Квітнутиме у красі
Всій, а вороги
Підуть з нашої землі
Вже навік. І ми
Всі – дорослі та малі
Щасними людьми
Житимемо у краю
Ріднім, дорогім,
Так, неначе у раю,
Та на світі цім.
*Путь – заст. Дорога, шлях
Євген Ковальчук, 15. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002528
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2024
У тім, що почалась війна
Жахлива та жорстока,
Не наша - ворогів вина
Велика та глибока.
Вони ж її і почали,
Коли на нас напали,
Одначе відсіч ми дали
Їм, як би не жадали
Вони, щоб ми здалися їм.
Повік цього не буде.
Ми вірні звичаям своїм.
І наш народ здобуде
Все ж перемогу в цій війні,
Яка іще триває.
Тоді минуть всі ночі й дні
Її. Перемагає
Добро зло завжди, як би зло
Добру ж і не пручалось.
Так буде, як повік було,
Хай як би не бажалось
Тим ворогам перемогти.
Хай навіть і не мріють!
Не вдасться їм цього змогти
Зробити, адже сіють
Вони ненависть лиш і зло,
Любов – ми з добротою,
Щоб добре з ними всім було,
Не лиш мені з тобою.
Війна ще йде, та до кінця
Свого вона все ж дійде.
Настане світлая мить ця.
І сонце миру зійде,
І буде ніжно гріти нас –
Його й мене з тобою
Не день чи рік, а повсякчас
Своєю теплотою.
Євген Ковальчук, 15. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002460
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2024
Війна, яка прийшла,
Нікого не щадить.
Вона вся повна зла,
Яке у ній кишить,
Як в вулику бджілки.
Війна украй страшна.
І почуття, й думки
Лиш темні, мов нічна
Пора, всім навіва
Вона усяку мить,
Коли у нас трива.
І серденько щемить,
І гірко, мов дитя,
Ридає вся душа.
Для неї почуття
Тим паче, що втіша,
Як і життя усе, –
Ніщо. Всьому і всім
Вона лиш крах несе
На світі цім земнім,
Що в всесвіті такий
Один, як і життя.
Війни шлях вкрай важкий.
Боротись до пуття,
Із сил усіх нам слід.
І шлях ми цей пройдем.
Розтане, наче лід,
Війна. І ми дійде́м
До миру, про який
Ми мріємо усі.
Настане час такий
У всій своїй красі,
Як переможем ми.
Тоді ми й будем жить
Щасливими людьми
Життя усяку мить.
Євген Ковальчук, 14. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002459
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2024
Війна, що йде у нас,
Безжальна та страшна,
Та прийде світлий час,
Коли мине вона.
Її ми ведемо
Супроти ворогів.
Здолать нас не дамо
Ми їм. До берегів
Країни миру ми
Таки допливемо
Й щасливими людьми
Вік житимем. Ярмо
Важке з душі навік
Ми знімемо усі
І жити будем вік
У щасті, у красі
Його усій. Воно
Увійде у життя,
Яке всім нам дано.
І ти, і він, і я –
Кожнісінький із нас
У мирі й щасті жить,
Коли нарешті час
Війни мине, щомить,
Вік буде. А війна,
Її печальний час,
Що нині ще мина,
Лиш згадкою у нас
Залишиться у всіх,
Щоб пам’ятали ми,
Що за веселий сміх,
Щоб ми жили людьми
Щасливими, колись
Боролись, щоби ввік
Кров, сльози не лились,
А був лиш мир повік.
Євген Ковальчук, 11. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002372
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2024
Стрічаючи день черговий,
Радію я, що ще живий,
Що крізь думки та почуття
Вирує у мені життя.
Хай він в минуле теж піде́,
За ним наступний надійде́.
І буде доти так тривать,
Допоки буду поживать
На світі, доки вже мене
Смерть наглая не проковтне.
Це станеться в моїм житті
Єдиному у майбутті,
Та доки я ще наяву
В човні життєвому пливу,
Я так, як будь-хто, кожен з нас,
Повинен цінувати час,
Його мить кожну – все життя
На цьому світі, до пуття,
А не абияк проживать,
Належним чином працювать,
Бо тільки праця нам усе,
Що прагнемо ми, принесе.
Цього не досить тільки знать.
Знання ці слід застосувать
На практиці, як всі знання,
Що здобуваємо щодня
Всі ми впродовж всього життя.
Адже до нього вороття
Повік не буде, як мине,
Тому що в нас воно одне.
Євген Ковальчук, 20. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002371
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2024
Іде війна у нас.
Її скорботний час
Тече, немов ріка,
Бо вороги прийшли
Й війну цю почали.
Як їхня ще рука
Піднялася на це?
Побачили лице
Війни ми. Вкрай сумне,
Жорстоке, Співчуття
Не має, бо життя
Людське, що лиш одне,
Вважає за ніщо.
Та прийде мир, якщо
Ми не здамося в ній
Своїм же ворогам.
Всміхнеться доля нам
У рідній стороні.
Ми переможем їх,
Якщо зусиль своїх
Не будем шкодувать,
А проти ворогів
Без жодних зайвих слів
Належно докладать.
Украй важка війна,
Та скінчиться вона
І переможем ми.
І будемо ми жить
В своїм краю щомить
Щасливими людьми.
Євген Ковальчук, 11. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002311
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2024
*****
Погода ясна в цюю днину.
Стояла вчора гірша,
І серце прагне в цю годину
Ще написати вірша.
Хоч їх я в будь-яку погоду
Пишу натхненно доти,
Допоки я маю цю нагоду, –
Час, вільний від роботи.
Заповнити його бажаю
Тим, що робити вмію.
Тож в час цей вірші я складаю,
Бить байдики не смію.
Життя ж нам дане, щоби жити
На світі цім щасливо.
Для того маємо робити,
Щоб сталося це диво.
Робить за всякої погоди
Як слід всі ми повинні,
Взаємної дійшовши згоди
У миті швидкоплинні,
Яких уже не повернути,
Коли вони минули.
Слід істину нам цю збагнути,
Коли ще не збагнули.
Чого не вміємо робити,
Слід вчитись як належить
Для того, щоб щасливо жити.
Від нас усіх залежить,
Яким зустрінемо майбутнє,
Бо кожен з нас будує
Його, поки́ воно відсутнє,
Поки́ ще не існує.
Як ми збудуємо, так й жити
Ми будемо у ньому.
Щоб добре жить в нім, слід робити
Як слід на світі цьому.
Євген Ковальчук, 20. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002310
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2024
*****
Настане світлий час,
Коли війна у нас
Закінчиться навік.
І будемо ми жить
У мирі кожну мить,
Цілісінький свій вік.
У цьому певен я
І наша вся сім’я
Вкраїнська. Будем ми
У рідному краю,
Неначе у раю,
Щасливими людьми
Кожнісінькую мить,
Допоки стукотить
У грудях серце, жить.
Із ворогом б’ємось
За це і не здамось
Йому ми. Пощастить
Нам подолать його,
Бо прагнемо цього
І боремось щосил
У цім важкім бою
За земленьку свою,
За мирний небосхил,
За світле майбуття.
За це нам і життя
Своє не жаль віддать,
Аби лиш лиху ввік
На цій землі, де вік
Живем, не панувать.
Євген Ковальчук, 11. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002248
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2024
*****
Нізащо неволі
І темній недолі
Повік не корімось!
За честь і за волю,
За світлую долю
Хоробро борімось!
Хай ворог пізнає,
Яку силу має
Вкраїнська родина,
Що рук не складає,
Коли наступає
Враз темна година,
А бореться сміло
І душу, і тіло
Готова віддати,
Щоб ворогу тільки
Ніколи й ніскільки
Землі не забрати.
Адже в нас єдина
Усіх Батьківщина,
Де нас же зростили.
Тому захищати
Та оберігати
Ми всі, що є сили,
В лихую годину
Свою Батьківщину
Повинні завзято,
Щоб щастя лиш мала
Вона, проживала
Щодень, наче в свято.
Євген Ковальчук, 19. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002247
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2024
*****
Настане той прекрасний час,
Коли страшна війна
Ця піде назавжди від нас.
І так, немов весна,
Мир прийде в наш коханий край
І лишиться навік.
Війни ж, якій настане край,
Не буде більш повік.
В цім певен я. В цім певні ми
Усі. Ми будем жить
Лише щасливими людьми
Життя усяку мить,
Але не тільки ми, а й ті,
Хто прийдуть після нас.
Життя моменти золоті
Нести їм буде час.
За це солдати у бою
І борються в цю мить.
Державу рідную свою
Боронять. Пощастить.
Здобудем перемогу ми
У цій війні. Цей час
Настане. Й ми усі людьми
Щасливими всякчас,
Кожнісінькую часу мить,
Впродовж життя всього
В краю своєму будем жить,
Бо прагнемо цього
Всім серцем і душею теж.
Не всі ми доживем
До цього часу хай, та все ж
Ми зброю не складем,
Так здавшись ворогові. Ні,
Цього не буде ввік.
Ми покладем кінець війні,
Щоб мир прийшов навік.
Євген Ковальчук, 11. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002175
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2024
Допоки я живу на світі цьому,
Писати вірші буду я на ньому.
У них свої думки я викладаю
Про те, що знаю і що відчуваю.
Я в певний час сідаю їх писати
Для тих, хто буде їх колись читати.
Крізь них думками я ділюсь із ними
І радісними, і також сумними
Про світ, що нас оточує довкола,
Про те, що не говорить рідна школа,
Про те, що серденько моє бентежить,
Про те, що нам робити всім належить,
Щоб злої ми позбулися напасті,
А жи́ли завжди тільки в світлім щасті.
Хтось згодиться із думами моїми,
Хтось лишиться, можливо, зі своїми.
На світ цей кожен власний погляд має,
Хоч часом з іншими він співпадає,
Бо хоч із вами різні ми усюди,
Однак на цьому світі всі ми люди,
Що мають і думки, і почування,
Свідомість, душу, мову і бажання,
Які ми прагнемо задовольнити,
Аби на світі цім щасливо жити,
Але для того, слід нам пам’ятати,
Повинні всі ми добре працювати,
Хай навіть і нелегко часто, може,
Одначе праця всім нам допоможе
Усі життєві труднощі здолати,
Які посміли на дорозі стати.
Євген Ковальчук, 19. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002173
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2024
Новий рік іде до нас.
Ось-ось він вже прийде.
І настане світлий час.
У душі в нас вийде
Сонце згоди, доброти,
Світлої любові,
Сповненої теплоти,
Ніжності. Чудові,
Надзвичайні, чарівні,
Дивнії, прекрасні,
Дивовижні, неземні,
Неймовірні, класні
Мрії та бажання всі
Тут же явом стануть
У своїй усій красі,
А погані кануть
Назавжди у небуття.
В кожного настане
Світле, радісне життя.
Кожен жити стане,
Наче в казці чарівній,
Що в дитинстві мати
Повідала. На земній
Цій планеті мати
Буде кожен з нас усе
Те, що так бажає.
Новий рік нам принесе.
Він вже наступає.
Чути кроки вже його.
Рік, який минає,
Друга любого свого
Радо зустрічає
І дає йому своє
Місце, бо він знає –
Так, як місце всьому є,
Так все й час свій має.
Євген Ковальчук, 31. 12. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002058
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2023
Минає рік старий.
Приходить рік Новий
До кожного із нас
У всій своїй красі.
Ми віримо усі,
Що з ним настане час,
Що лихо віднесе
І щастя принесе
Нам в душі та серця.
І будемо з ним жить
Усі ми кожну мить
До самого кінця.
Здійсняться мрії ті,
Що кожен з нас в житті
У серденьку трима.
І серце золоте,
Мов квітка, розцвіте,
Хай навіть і зима
Надворі нині в нас.
Я певен, що цей час
До нас усіх усе ж
В цю світлу мить зими
Прийде́, і будем ми
У щасті, що без меж,
В цім світі жить не рік
Лише, а цілий вік,
Цілісіньке життя.
Новий рік обіця,
Що прийде все ж мить ця
До нас без вороття.
Євген Ковальчук, 30. 12. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002057
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2023
Кілька днів лишилось йти
До Нового року
Нам. Це знаємо я й ти
Дуже добре й кроку
Впевненого ми свого
Не спиняєм. Знаєм,
Ідучи впродовж всього
Року, що минає,
Те, що дійдемо усе ж
До Нового року
З часом я, вона, ти теж.
Будемо нівроку
Жити в ньому, краще, ніж
Року, що проходить.
Душу різати, мов ніж,
Та біда, що шкодить
Лиш, не буде більше, ні.
Будемо ми в щасті
Цілі ночі, цілі дні
Жити, про напасті
Позабувши враз навік.
Більш не потурбує
Жодная з них нас повік.
Нам це гарантує
Рік Новий, який іде
Без упину, й щастя
Із собою те веде,
Що усі нещастя
Подолає тут же, вмить,
Сліду не зоставить
Їхнього. В нас кожну мить
Буде щастя править.
Будемо його ми всі
В серці відчувати
У його усій красі,
Що й не передати.
Євген Ковальчук, 25. 12. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001973
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2023
Старий рік вже відступає
У минуле назавжди.
Новий рік же наступає.
Ти лиш трішки підожди.
Й прийде він, не забариться.
Зовсім не з таких же він.
Він до нас щодуху мчиться.
Як проб’є опівніч дзвін
В нас годинника у грудні,
Тридцять першого числа,
Як у вихідні та будні,
І якою б не була
В нас погода, – сніг чи злива...
Все одно у нас щорік
Наступає мить щаслива,
Що приводить Новий рік,
Із якою й ми щасливі
Всі відразу стаємо,
Позабувши нещасливі
Миті всі, бо ж ми йдемо
Теж до нього крок за кроком.
Вже ось-ось настане час
Той, коли із Новим роком
Буде щиро кожен з нас
Друзів, родичів вітати
І без винятку усім
Лиш найкращого бажати
Від душі на світі цім,
Що в собі всіх нас тримає,
Доки в кожного із нас
В грудях б’ється, калатає
Тихо серце повсякчас.
Тож хай все найкраще справді
В році тім, який іде,
Справдиться, адже по правді
Кожен з нас цього ж і жде.
Євген Ковальчук, 23. 12. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001972
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2023
Старий рік в минуле йде.
Новий рік надходить.
Вже ось-ось до нас прийде́
Він. Тоді відродить
Він в нас світлі почуття
Й чисті думи. Темні
Відведе у небуття.
Зовсім недаремні
Сподівання ці усі.
Втіляться, здійсняться
Всі вони в усій красі,
Навіть хай лиш сняться
Нині нам вони у снах
Золотих, можливо.
Новий рік, що, наче птах,
Все летить красиво,
Посприя цьому. Всі ми
Будемо в нім жити
Вкрай щасливими людьми
Всі, а не тужити
Важко-тяжко цілий час,
Що собі минає
Й ні на жодного із нас
Навіть не зважає.
Та, як прийде Новий рік,
Кожен з нас забуде
Всі нещастя на весь вік
І із ним прибуде
До країни щастя, втіх,
Насолоди. Литись
Буде з уст веселий сміх.
Щастям цим ділитись
Кожен буде із людьми
Усіма постійно
Щоб у щасті цім всі ми
Жи́ли гармонійно.
Євген Ковальчук, 23. 12. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001900
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2023
Рік старий минає тихо,
Потай, крадькома,
А із ним і все те лихо,
Що його трима
В цьому світі. Проминає
Назавжди, навік,
Бо нарешті наступає
Нині Новий рік –
Свято, що в серця вселяє
Мрії чарівні,
Їм дорогу простеляє,
Мов зима весні,
Щоби їх ми всі здійснили,
Щоб жили усмак
З ними, а не тільки снили
Ними, щоб, як мак,
Ми у серці розквітали
Протягом життя,
Щоб усіх нас огортали
Думи й почуття
Світлі, добрі в світі цьому,
Щоб благі діла
Лиш робили ми на ньому
Всім, аби цвіла
Доля кожного, мов квіти,
Щоб життю усі
Ми раділи, наче діти,
Світ в його красі
Всій сприймаючи, допоки
Серце стукотить.
Йде Новий рік. Чую кроки
Я його. Спішить
Він до нас усіх із вами,
Щоб наповнить всіх
Почуттями та думками,
Сповненими втіх.
Євген Ковальчук, 21. 12. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001899
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2023
Старий рік минає,
У минуле йде,
А вже наступає
Новий рік, що жде
Кожен з нетерпінням,
Що в душі горить,
Зі своїм сумлінням
Чистим стріть спішить
Новий рік, що згодом
Вже до нас прийде́.
Він неспішним ходом
До усіх нас йде.
Кілька днів в дорозі
Ще лишилось йти,
Й буде на порозі
Нашому. Я й ти
Будем проводжати
Сміло рік старий,
Радо зустрічати
Будем рік Новий.
Вже ось-ось він прийде
І у тую ж мить
Із-за хмар в нас вийде,
Ясно заблищить
Сонце миру, згоди,
Злагоди, добра,
Втіхи, насолоди.
Прийде ця пора.
Певен я у цьому.
Навіть більш. Прийде́
Ця пора в Новому
Році, що іде.
Вже не за горами
Він. У нім в красі
Всій ми будем з вами
Поживати всі.
Євген Ковальчук, 21. 12. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001832
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2023
Рік Новий до нас іде
Днями і ночами
Вже. Ось-ось таки прийде
Він до нас із вами.
Він до нас йде цілий рік.
Скоро він настане,
А старий рік, як і торік,
Наче сніг, розтане,
Відійшовши в небуття,
Звідкіля не буде
Більше в світ цей вороття,
Бо Новий прибуде
Рік за кілька днів до нас.
Кожен з нас це знає
І на нього повсякчас
Гаряче чекає
І готується його
Так, як слід, зустріти,
Щоби протягом всього
Року пломеніти
В щасті, як вогонь палкий,
Кожну ніч і днину,
Кожну їхню мить. Новий
Рік іде без впину.
Ми ж ждемо на нього всі
І надію маєм
Жити у усій красі
Щастя. Ми пізнаєм
Щастя світле, чарівне.
Ми його відчуєм.
Нас воно не омине
Й ми його. Вже чуєм,
Як Новий рік йде й несе
Нам його. Ми знаєм,
Що тоді здійсниться все
Те, що ми бажаєм.
Євген Ковальчук, 20. 12. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001831
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2023
Нехай здійсняться світлі мрії –
Твої, мої, її, його,
Аби пройшли часи лихії
І вже впродовж життя всього
На світі цім не наставали
І навіть на коротку мить,
Щоб всі ми в щасті поживали,
Допоки серця стук звучить.
Нехай здійсняться світлі мрії,
Що кожен якось загадав,
І сподівання, і надії,
Які у серці назбирав
Для того, щоби їх здійснити
У певнім місці, в слушний час
Для того, щоб на світі жити
Так, як бажає кожен з нас.
Нехай здійсняться світлі мрії.
Хай гріє лагідне тепло.
Хай люті скінчаться стихії,
Неначе їх і не було,
Стихії злигоднів, нещастя,
Хвороб і війн на цій Землі,
Щоб люди всі пізнали щастя
На ній – дорослі і малі.
Нехай здійсняться світлі мрії,
Що загадали ми усі.
Нехай вони здійсняться всії
У нас у всій своїй красі,
Що з них, неначе сонце красне,
Вогнем палким палахкотить,
Щоб цінували ми прекрасне
Своє життя усяку мить.
Євген Ковальчук, 01. 01. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001764
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2023
Цінуйте кожну мить
Єдиного життя.
Мов куля ж, пролетить
Воно без вороття.
Цінуйте кожну мить.
Робіть усе лиш так,
Аби життя прожить
На цьому світі всмак.
Цінуйте кожну мить.
Життя ж нам всім дано
Для того, щоб щомить
Мов квіт, цвіло воно.
Цінуйте кожну мить,
Що б там не відбулось.
Потрібно лиш робить
Як слід, щоб все вдалось.
Цінуйте кожну мить
Впродовж життя всього –
Не лиш, коли щастить
Дійти у нім свого.
Цінуйте кожну мить.
Добро завжди робіть,
А зло нехай вік спить,
Його лиш не будіть.
Цінуйте кожну мить,
Допоки ще повз нас
Іде, мина, летить,
Тече невпиний час.
Цінуйте кожну мить
За те, що є вона,
Нехай і піде вмить,
Та прийде ще одна.
Цінуйте кожну мить.
Життя дано бо всім
На світі, щоби жить
Щасливо лиш на нім.
Євген Ковальчук, 19. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001763
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2023
*****
Назавжди хай вітру час
Віднесе війну від нас
Й мир хай принесе,
Бо страшная ця війна,
Що жалю повік не зна,
Душу й серце ссе
Так, немов зміюка кров.
Хай наш край не поборов
Ворогів усіх
Ще, та світлая ця мить,
Наче птаха, прилетить.
Й радісний лиш сміх
Буде навкруги лунать.
Ворогам нас не здолать.
Їх здолаєм ми,
Адже повні ми всі сил.
Буде мирним небосхил.
Щасними людьми
Житимем в своїм краю
Так, неначе у раю.
Впевнені ми в цім
Остаточно, на всі сто.
Ми ж є сильні, як ніхто.
Доля нам усім
Усміхнеться. Пощастить
Нам війну цю пережить
І у цій війні
Перемогу лиш здобуть,
Щоб щасливими вік буть
Дійсно, а не в сні.
Євген Ковальчук, 10. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001695
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2023
Людське життя таке крихке,
Немов тонкий кришталь,
Коли важке, коли легке,
На щастя чи на жаль.
Розбитись може назавжди
У будь-якую мить
Воно. Того ти жди, не жди,
Що, може, пощастить
Прожить його ще трохи більш,
Та більш не зможеш жить,
Ніж да́но. І тому найбільш
Повинні ми цінить
Його, мить кожну так, немов
Вона остання в нас,
За будь-яких життя умов,
Допоки є ще час,
Допоки ми на світі цім
Живе́мо, все робить,
Щоб кожен з нас таки на нім
Щасливо жив щомить.
Життя і полягає в тім,
Хоч часто нелегке
Воно у нас на світі цім.
Людське життя таке.
Воно таке, яке його
Ми робимо всякчас,
Бо власником життя свого
Є, звісно, кожен з нас.
Нехай на нього вплив здійснить
Хтось ще у певний час,
Останнє ж рішення лежить
На кожному із нас.
Лише б те рішення було
Таким, з яким, мов квіт,
Життя би наше лиш цвіло
На цілий білий світ.
Євген Ковальчук, 18. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001694
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2023
*****
Лід війни розтане
В нашому краю
Й сонце миру встане.
І, мов у раю,
Будемо ми жити
В ньому цілий вік,
А не лиш тужити
Й воювать повік.
Нині ще триває
В нас страшна війна,
Що жалю не має,
Співчуття не зна,
Як ті, що напали, –
Наші вороги.
Хай ще не прогнали
Їх ми, та й ноги
Їхньої не буде
В нашому краю,
Як таки здобуде
У важкім бою
Цьому перемогу
Наше військо. Ми
Скинемо тривогу
Із душі й людьми
Щасними в країні
Рідній будем жить.
Тільки Україні
Будемо служить
Ми усі й надалі
У ім’я добра.
Будем в ідеалі
Жити. Ця пора
Буде вік тривати,
Не мине повік.
Ворогів здолати
Слід лиш нам навік.
Євген Ковальчук, 10. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001635
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2023
*****
Кожен з нас бажає
Лиш щасливо жить,
Та чи докладає
Він у тую мить
Всіх зусиль для того
Чи лише жада,
Щоби дня одного
Скінчилась біда,
Скінчились нещастя
Раз і назавжди,
Щоб прийшло в дім щастя,
Щоб жить з ним завжди?
Адже лиш бажати,
Щоб це відбулось,
Чи також чекати,
Що поможе хтось,
Недостатньо. Може
Хтось допомогти
Й залюбки поможе,
Як попросиш ти
Помочі у нього,
Щоб позбувся вмить
Ти всього лихого
В ту важкую мить,
Що ти проживаєш,
Та, якщо того
Ти лише чекаєш,
Тільки ждеш його,
Можеш вік чекати.
Маєш й ти своїх
Всіх сил докладати.
Не шкодуй же їх.
Адже, їх доклавши,
Більше шансів ти
Маєш, все здолавши,
Цілі досягти.
Євген Ковальчук, 17. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001634
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2023
*****
Рідний край наш – Україна,
Що на світі цім одна,
Як і будь-яка країна.
Нині наша сторона
Зазнає часи жахливі,
Бо іде страшна війна,
Але воїни сміливі
Наші, щоб уся вона
Скінчилась, дійшла до краю,
До фіналу, до кінця
У коханім нашім кра́ю,
Зроблять все. Мить прийде ця,
Бо вони хоробро б’ються
З ворогами усіма,
А не коряться-здаються,
Хай і важко. Обійма
До своєї Батьківщини
Їх великая любов,
Що, немов вогню жарини,
Пломенить в них знов і знов.
Наче пишний квіт, буяє
В душах і серцях вона
Й силою їх наповняє
Повністю, цілком, до дна,
Щоб всіх ворогів здолати,
Що уторглися в наш край.
Цій війні вік не тривати.
Покладуть вони їй край,
Як і ворогам. Здобуде
Перемогу весь наш край
І у мирі жити буде
Вік, війні поклавши край.
Вороги ж лише поразки
Всі зазнають в тую мить.
Нам же, мов героям з казки,
Буде завжди лиш щастить.
Євген Ковальчук, 07. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001553
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2023
*****
Йдемо до перемоги
В запеклому бою.
У нас достатньо змоги
І сили, щоб свою
Кохану Батьківщину
Від ворогів звільнить
В цю темную годину,
У цю важкую мить.
Ми їм не здаємося,
Тому що ми не з тих,
А з ними ми б’ємося
Щосил, хай і у них
Чисельніш військо. Сила
Не в кількості. Вона
У єдності. Косила
Нас не одна війна,
Одначе ми вставали
І край свій із руїн
Жахливих підіймали.
Багато є країн,
Та рідная єдина.
Це Україна в нас.
Так, наша Батьківщина
Вся нелегкий вкрай час
Тепер переживає,
Тому що йде війна,
Яка жалю не знає.
Однак мине вона,
Як ворогів здолаєм,
Як їх проженемо
Із краю, що кохаєм,
Бо в ньому живемо.
У нас одна дорога,
Щоб щасними людьми
Жить вік, – це перемога.
Її й здобудем ми.
Євген Ковальчук, 07. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001552
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2023
*****
Розлучимось з тобою
Ми у своїм краю
Із долею гіркою.
І так, мов у раю,
У щасті чарівному
До самого кінця
Ми житимемо в ньому.
Мить прийде світла ця.
Лише гіркій цій долі,
Яка прийшла до нас
І мучить лиш доволі
Так важко в даний час,
Нізащо не корімось,
А з нею з сил усіх,
Що є у нас, борімось!
Ні, не шкодуймо їх!
Ми ними й подолаєм
Цю доленьку гірку.
Від неї ж лиш страждаєм.
Невже її таку
Ми з вами заслужили?
Звичайно, ні. Тому
Робімо все, щоб жи́ли
У світлім щасті, тьму,
Яка нас оповила,
Здолавши до кінця,
Щоб нас не підкорила
Вона повік. Мить ця
Пресвітла, переможна
Над злом настане в нас.
Здаватись лиш не можна
Нам у важкий цей час,
А лиш боротись сміло
Повинні я і ти
За справедливе діло –
Все зло перемогти.
Євген Ковальчук, 07. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001471
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2023
В серці та душі моїй тужні почуття,
Бо іде війна, яка забира життя.
А життя ж лише одне в кожного із нас
В світі, на якім живе кожен з нас в цей час.
В тім, хто почина війну, і душі нема
Разом з серцем. Замість них в нім сама пітьма –
Люте зло, що повсякчас і керує ним.
Цей же живиться також тільки ним одним.
Зло – це джерело війни, протікання теж.
В нім вона. Воно у нім. І немає меж
Жодних злу, що чинить люд у страшній війні,
Що йде місяці, роки, а не тільки дні.
Ну, скажіть, яку війна може мати суть?
Але скільки люди є, стільки ж і ведуть
В світі цім вони її, тобто з давнини
І до наших днів, в які і живуть вони.
Ні, не створений цей світ, щоби ми вели
Цю війну, а щоб всі ми в мирі в нім жили.
Та невже не збагнемо ми цього повік?
Та невже нам важко йти мирним щля́хом вік?
Певен я, що ні. Отож припинім вести
Цю страшну війну, її хрест важкий нести!
Лиш для світлих почуттів розчинім серця
Й душі! Ввійдуть хай вони й будуть до кінця
Лиш вони! Тоді й війни в нас не буде ввік.
Лиш тоді на світі всім буде мир весь вік.
Про війну забудем ми так, як і про зло,
Щоб ніколи в світі цім знов їх не було.
Щоб настала світла, мов сонце, ця пора,
Відцураймось зла й не цураймось ввік добра!
Євген Ковальчук, 06. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001470
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2023
*****
Моя ти ясна зірко,
О, серденько моє,
Не плач же ти так гірко,
Бо справедливість є
На світі. Хай триває
Війна іще у нас,
Але і наближає
Її фінальний час
Солдат, що б’ється сміло
В запеклому бою,
А також вправно, вміло
За матінку свою –
Кохану Україну,
Яка у нас одна.
І, щоби на руїну
Суцільную вона
Цілком перетворилась,
Ми не дозволим, ні,
Хай скільки б кров не лилась
У цій страшній війні.
Ми будем захищати
Й надалі рідний край,
Щоб злу не панувати
У нім, а щоби край
Йому настав назавжди,
Щоб в мирі жи́ли ми
В краю своєму завжди
Щасливими людьми,
А також наші діти –
Вкраїни майбуття.
Цвістиме, наче квіти,
Вік їхнє майбуття.
Адже війні жорстокій
Кінець ми покладем
Всі, повернувши спокій
І мир, що палко ждем.
Євген Ковальчук, 05. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001392
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2023
*****
Хто помер, вже не воскресне.
Хто живе, не проживе,
Як помре, життя чудесне
Вдруге. Доки ще живе,
Має жити гідно, чесно
На цім світі, щоб жилось
Дійсно завсігди* чудесно,
Щоб, що прагне, все збулось.
А того лише бажати
Не достатньо, ні, повір.
Всіх зусиль слід докладати
Долі злій наперекір.
Слід старанно працювати,
Як би важко не було,
Щоби долю добру мати
Доленьці лихій на зло.
Той, хто тільки ледарює,
Не отримає того,
Що бажа, той, хто працює
З часом матиме його.
Так, із часом, як не зразу.
Варто лиш як слід робить.
І тобі одного разу
Все-таки поталанить.
Будеш мати результати,
На які ти так чекав
В час, коли, щоб успіх мати,
Важко-тяжко працював.
Та й тоді працюй чудово –
Протягом життя всього,
Щоб, на лишенько, раптово
Не утратити того,
А щоб навпаки, здобути
Все, чого так прагнеш ти,
Щоб цілком щасливим бути,
Досягнувши висоти.
*За́всігди – розм. Завжди
Євген Ковальчук, 16. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001391
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2023
*****
Ми бажаємо украй,
Щоби мир прийшов
В наш коханий, рідний край
І вже не пішов
З нього ввік, бо ж нині йде
В нім страшна війна.
Миру ж кожен палко жде.
Прийде, як весна,
Він до нас. З ним будем ми
В рідному краю
Жити щасними людьми,
Наче у раю.
Боремося ми за це,
Як би нас війна
Ця не била у лице.
Згине сатана,
Що керує нею так,
Як і вороги,
Щоб жили ми всі усмак,
Щоб ані ноги
Їхньої в нас не було,
Бо вони усі –
Це лише суцільне зло.
Ув усій красі
Прийде мир в наш рідний край,
Як покладемо
Ми війні усій цій край.
Адже не ждемо
Лиш його ми, а щодня
І щоночі теж
Наближаєм, і знання,
Й навики, авжеж,
Застосовуючи так
В нелегкім бою,
Щоби згодом жити всмак
В рідному краю.
Євген Ковальчук, 02. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001317
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2023
Приклад треба брати з того,
Хто все робить так,
Щоб впродовж життя усього
Жить собі усмак,
Бо воно у нас єдине
В кожного на цім
Світі і із часом сплине
В нас життя на нім.
Та не варто нам чекати,
Поки прийде смерть,
А життя слід проживати,
Сповненим ущерть
Почуттями та думками
Світлими лишень,
Та, звичайно, не часами,
А усякий день,
Кожну мить, що проживаєм
Ми на світі цім,
Як працюєм, спочиваєм;
Бо життя суть в тім,
Як на мене, полягає,
Щоби ми жили
Так, як кожен з нас бажає,
Щоби ми були
Світлим щастям оповиті
Повністю, цілком
І не нині лиш – щомиті,
Наче під крилом
Будучи того, хто дбає
Про всіх нас завжди,
Захища, оберігає
Мужньо від біди;
А також, щоб всі ми, люди,
Гідне щось внесли
В світ цей, щоб нащадки всюди
Щасно лиш жили.
Євген Ковальчук, 16. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001315
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2023
Нині ми усі сумуєм,
Бо іде війна,
Та до миру ми прямуєм.
Скінчиться вона.
Наче лід, війна розтане
В нашому краю.
Мир у ньому все ж настане.
Ми, мов у раю,
Будемо всі з вами жити
Щасними людьми
І не будемо тужити
Більш ніколи ми.
Але досі в нас триває
Ця страшна війна.
Серце й душу розриває
На шматки вона.
Та невже прийшли ми з вами
В світ, щоб воювать
І, як наслідок, роками
Тільки горювать?
Ні. Звичайно, ні. Всяк знає
Істину просту
Цю, допоки час минає.
Та війну пусту,
Беззмістовну та жахливу
Люди в нас ведуть,
Істину ніяк важливу
Цюю не збагнуть.
О, її збагніть же, люди,
Й припиніть вести
В світі цім війну усюди,
Де можливо! Ти,
Я, вона, він народились,
Щоб у мирі жить,
Хай куди б ми не прибились,
Й лиш добро робить.
Євген Ковальчук, 02. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001245
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2023
Труднощів ти не лякайся.
Як із ними ти
Зустрічаєшся, старайся
Їх всі обійти.
А як обійти не можеш,
З ними ти борись.
І колись, та переможеш.
Лиш їм не корись.
Хай як важко, хай як складно
Не було б украй,
Їх долай всі безпощадно,
Щоб покласти край
Їм в запеклому двобою
Раз і назавжди.
Що вони самі собою
Зникнуть, і не жди.
Ні, цього не буде, друже,
І споконвіків
Не було, хай як би дуже
Хтось цього хотів.
В цьому мудрість полягає –
Успіх має той,
Хто всі труднощі долає,
Наче зло герой.
Засіб, спосіб відповідний
Слід в той час шукать,
І тоді в мент принагідний
Їх застосувать.
На увазі треба мати,
Де, коли і як
Варто їх застосувати,
А не абияк.
І тоді біда минеться,
Мов сірник, згорить.
Світла доля посміхнеться.
З нею будеш жить.
Євген Ковальчук, 15. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001244
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2023
Уставай, країно
Рідная, з колін,
Щоби, Україно,
Досягнути змін
Тих, які бажаєш
Ти і кожен з нас.
Дуже ж ти страждаєш
У важкий цей час,
Що прийшов з війною.
Та за тебе ми
Стоїмо стіною,
Щоб ми всі людьми
Щасними лиш жи́ли.
Боремося всі
Й не шкодуєм сили,
Щоб у всій красі
Миру й щастя жи́ли
Ми усі весь вік
Й більше не тужили
Аніскільки ввік.
Ми тебе не кинем,
Навіть хай в краю
Рідному загинем
У важкім бою.
Як не ми, то діти
Будуть в мирі жить
І життю радіти
Лиш, а не тужить.
Мирним небо буде.
Перемогу край
Наш в війні здобуде,
Їй поклавши край.
І всміхатись доля
Буде повсякчас.
І свобода, й воля
З щастям будуть в нас.
Євген Ковальчук, 02. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001186
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2023
Не вір всьому, що кажуть люди,
Чи тут, чи десь іще – усюди.
Ти чуєш? Зразу їм не вір,
А сперш дізнайся, перевір,
Чи правда це, чи небилиця,
Чи щось вагоме, чи дрібниця,
Чи то надійне джерело
Тобі ту звістку принесло,
Бо люди часто те говорять,
Що іншії не договорять,
І щоб прогалину у тім
Заповнити, вони у нім
Несказанеє не шукають,
А замість нього приплітають
Своє у нього, наче так
І має бути, і відтак
Те, що отримали, що мають,
Всім іншим переповідають.
Хтось вірить їм, а хтось і ні,
Мовляв, то вигадки одні.
Хто правий з них, лиш той узнає,
Як схоче, хто часу не гає,
Звертаєтся до джерела,
З якого вість ця надійшла,
Бо лиш воно всю правду скаже,
А може, навіть і покаже,
Щоб впевненим ти був у тім,
Що все ж таки неправди в нім
Ані краплиноньки нема,
А тільки істина сама.
Євген Ковальчук, 15. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001185
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2023
*****
Україна-мати,
Що у нас одна,
Буде процвітати,
Наче квіт-весна,
Як війна минеться,
Як вона піде́
Й більш не повернеться,
Більше не прийде́.
Впевненість ми маєм,
Що вона мине
Й ворогів здолаєм,
Мир не омине
Нашу бо країну.
Буде з нами він.
Й більше Україну
Не покине він.
Доти ж ми за волю
Боремось усі
Й за щасливу долю
У її красі
Всій, і за свободу.
Будуть всі вони
В нашого народу.
Буде з вишини
Сонце миру сяти,
Зігрівати всіх
Нас і викликати
Радісний лиш сміх.
Будемо радіти
В рідному краю
І цвісти, мов квіти
Гарні у гаю,
У душі повіки,
Все своє життя,
Бо війна навіки
Піде в небуття.
Євген Ковальчук, 02. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001115
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2023