UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Прозектор: Причвалав широчинами холод… - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Прозектор відповів на коментар Ніна Колодяжна, 20.11.2023 - 00:57
Як виходить, так виходить) Спасибі 
Прозектор відповів на коментар Зелений Гай, 17.11.2023 - 17:56
Коли є так, отже, не дарма старався. Спасибі, радий візиту
Артур Дмитрович Курдіновський, 11.11.2023 - 18:52
Дуже гарний вірш, Ярославе! В мене останнім часом дуже схожі почуття. Коли мінор здається порятунком. Зараз почав писати про ґлінтвейн, справжній осінній напій. Бажаю Вам натхнення та кохання, яке буде зігрівати цю осінь. З повагою до Вашої творчості й до Вас особисто.
Прозектор відповів на коментар Артур Дмитрович Курдіновський, 12.11.2023 - 12:53
Іноді в мінорі й справді можна знайти розраду, а в такий час, як зараз, то просто доводиться. Добре, коли ще й вдається відшукати наснагу для подальшої творчості. Щиро дякую Вам, Артуре, за візит і побажання, навзаєм
Chara Vinna, 08.11.2023 - 21:33
Концентрація зажури у вірші, яка здатна своєю хвилею і настрій читача змінити на мінорний. Гарно  Здається, що над рядком "Тільки край би боління ті стлумив", Би-бо Ті - стл Треба попрацювати. Прозектор відповів на коментар Chara Vinna, 08.11.2023 - 22:19
Спершу замість "боління" було "гризоти", та тоді би вийшло "ти - ті - стл", що явно гірше, ніж наявний варіянт. А з "би - бо" проблем нема, як і з "би - бу", "бе - ба" і т.п. Загалом, у схожих ситуаціях дивляться й на голосну, от "бі - би" вже не дуже. Втім, я завжди знайду час довершити написане, хай тільки прийдуть ідеї - цитуючи одного колегу по перу:"...Поет завжди удосконалить Перо та слово у шаленій грі..." Вдячний за прочитання і увагу
Олександр Холденко, 08.11.2023 - 09:55
Чудово, дякую  В листопаду не топись охрі і не пий холодного туману. Скоро вже грудневі мулярі, від хандри міцну збудують браму. Прозектор відповів на коментар Олександр Холденко, 08.11.2023 - 18:55
Вже споро осінь йде до краю,Тож грудня-муляра чекаю! Дякую за візит і творчий відгук
Горова Л., 07.11.2023 - 17:39
Мені сумно читати ці Ваші ідеально вибудувані рядки. Один знайомий поет( до речі, спільний знайомий) говорив, що вірш, то молитва, бо його читає багато людей. Ну і що ви собі такими фантазіями намолите?
На жаль, осінь - пора, котра не здатна дарувати мені багато втіхи. Так, приємно зріти дерева, що наливаються бурштином в теплі бабиного літа, однак чим ближче до зими, чим більше мряки та сльоти, тим менше мені кортить всміхатися світові. Та й помічаю, що кожна прийдешня осінь гірша попередньої, тож... Пишу щиро, як є - навряд чи б Ви бажали читати від мене брехливі рядки. А щодо решти:
Іду не молячись в дорогу - Я віру прадідів забув. Якби я віру йняв у бога, То бог на мене б схожим був. Трохи мене і ще більше Симоненка. Вірю, що все в моїх же руках, та й міру всьому знаю. Дякую за візит і відгук, не сумуйте!
Zorg, 07.11.2023 - 11:29
Великие строки. Поздравляю, молодой мастер! Уверен, что поэзия оценит ваши труды и вы с ней теперь на равных общаться будете, как человек достойный подобного внимания.
Як на мене, вийшло середньо, добротно, висловлюючись більш професійно. Автор всього лиш прийняв зранку в гості зеленавого змія, відкоркувавши пляшку напівсухого зі сховку. Усяк Ваші слова не можуть не потішити, метре. Дякую і радий візиту
|
|
|
||||||||||||||||||||||
