UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Прозектор: Скадовську - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Покровчанка, 05.10.2023 - 14:55
Неймовірно гарний вірш! Така щира присвята рідному місту майстерно поєднана з непримиренністю до окупантів. Браво!
Zorg, 04.10.2023 - 18:33
Не довелось ни разу побывать на отдыхе в этом городе. Родители возили маленького Зорга в Крым. Я помню каждый перелет в Симферополь, как слонялся по салону лайнера, не взирая на болтанку. Кто-то охал, кого-то тошнило и только Зорг наминал спелые сливы с веселой улыбкой, глядя на происходящее. От вашего произведения, молодой мастер, веет знакомым бризом, словно с набережной. В незатейливом сюжете чувствуются и переживания и гордость. Масса интересных слов, значение которых толкую со словарем, что делает прочтение более интересным, как ни крути. Рад, что окунули меня в детские воспоминания, автор. Спасибо. 
Наскільки знає автор, до Скадовська також колись були авіарейси, і не лише з великих міст УРСР. Все-таки важливе курортно-оздоровче місце. На жаль, Україною мені довелося пересуватися тільки по землі, літав лише за кордон та по Європі.
Чудово розумію Вас, позаяк я, пишучи цей вірш, переливав з душі подібні почуття, прагнув поєднати й дитячі спогади, й сучасні жорстокі реалії. Певно, вдалося. Коли матиму змогу приїхати в мирну Україну, без вагань щонайшвидше поїду туди. Дякую за візит і теплий відгук
Артур Дмитрович Курдіновський, 04.10.2023 - 02:29
Чудовий вірш, Ярославе! Скільки любові до українського міста і скільки ненависті до клятих окупантів! Скадовськ - це Ваше рідне місто?
Ярославко відповів на коментар Артур Дмитрович Курдіновський, 04.10.2023 - 10:54
Наполовину рідне - провів там раннє дитинство і далі бував місяць-два щороку, так я сам киянин. До того ж у Скадовську жили родичі (зараз виїхали) і є наш будиночок (тепер розорений кацапами). Та, знаєте, все ж люблю південь України більше за будь-який інший регіон, напрочуд чудове місце. Іноді жартома кажу: "Моє серце в музи, а душа - на Джарилгачі") Дякую, вірю: все буде Україна!
NikitTa, 03.10.2023 - 18:09
   ...додам до вашої дискусії слово неозорий,тому неокраїх прийнятне слово.
З цим прикметником знайомий, люблю слова у яких голосні переливаються з однієї в другу, тому для мене й "аорта" звучить навіть більш поетично, ніж медично) Дякую
Leskiv, 03.10.2023 - 09:13
Яскраво змальований нинішній Скадовськ в окупації. А щодо коментаря пана Щепкіна, то не бачить сова, яка сама. То ж сприймайте його критику спокійно і з гумором.
Дякую Вам за відгук, а щодо коментаря пана Щєпкіна, то я навпаки подібним радий, адже мені це краще чути, ніж просто "Чудово/Прекрасно і т.п." з купою смайликів - видно, що колега читає аналізуючи + деякі ремарки справді корисні. Не маю нічого проти будь-якого типу коментарів, проте конструктивну
Сокол, 03.10.2023 - 00:11
Що ж поробиш. Наші всі чини зраджували й зраджують, І кров слов'янську допивають.  
Якщо моя думка хибна, то хто розброїв Україну, хто розрушив її еконоиіку, хто допустив війну. Наша вина втім, що обираємо негідників, а вони чинять що завгодно.
Не тільки Скадовськ, вся Україна понищена, тисячі вбито, мільойни біженців. Керівники довели Україну до війни, легкої здобочиі для рашистів. З повагою, Володимир.
Щєпкін Сергій, 01.10.2023 - 16:40
В кожному виді мистецтва - у фігурному катанні, гімнастиці, акробатиці, та й взагалі, мабуть, у будь-якому виді людської діяльності - є обов'язкова програма, і є довільна програма. Довільна програма - це коли виконавця видно в його індивідуальному сенсі, в якому він не схожий ні на кого іншого, коли інші до такого власними силами не додумаються.Цей твір ніби з обов'язкової програми. Тому й моя оцінка стосується не так індивідуальності автора, як параметрів самого програмового обов'язку. Питання перше: в сучасному контексті, який і відкривається далі у вірші, у слові "неокраїх" на перший план вилазить, прямо таки не з'являється, а вилазить, поняття "нео", а це, знаєте, таке собі зараз поняття в окупації. Може краще якось типу "край моря в просторах безкраїх"? Питання друге: як в називному відмінку буде множинне слово "шИрах"? шИри? Не схоже, скоріше ширИ. а оскільки "ширИ", то тоді має бути "на "ширАх", а це не вписується в картинку. Тому краще, на мій погляд, і як рекомендують всі на світі словники, перевести це слово в однину, там наголос лягає вщерть. І третє, останнє питання: "друга розстріляна осінь" передбачає, що осінь розстріляли, тобто вбили насмерть вдруге. Оскільки поетівська осінь не бухгалтерсько-порічна - вона ніби завжди одна, тому вдруге розстрілювати - це якось невпевнено, викликає сумніви, недовіру. Вже краще не "розстріляна", а скажімо потоптана, або спотворена, і якщо прибрати кому і "друга" замінити на "вдруге", то знов таки, на мою прибабацану думку педагога в минулому) буде краще слухатися: "вже вдруге спотворена осінь", наприклад. Головне - щоб вона, осінь, живою залишалася, бо мало б матися на увазі, що ми з нею там ще зустрінемося і вилікуємо її. Отакийво я знавець обов'язкових програм)) Ярославко відповів на коментар Щєпкін Сергій, 01.10.2023 - 23:25
Спробую лаконічно на все відповісти:1) Слово "неокраїй" існує споконвіку, яке відношення до даного прикметника має термін "окупація" я не тямлю. Тим паче варто прагнути до меншої кількості приголосних, порівняйте: прстрх бзкрх і стпх нкрх. 2) "Ши́ри", але най. 3) Отут вже цікавіше, з Вашим ходом думок погоджуся. Перероблю даний рядок, опираючись на вищезазначені поради. До звання творця обов'язковопрограмних творів не рвуся, але як вже таке проскакує, то мимоволі. Щиро вдячний за таку увагу до моєї скромної роботи
Віктор Варварич, 01.10.2023 - 14:40
Чудова присвята рідному краю! Прийде час земля буде звільнена від орди! Був у ваших краях, ходив по острові!
Ярославко відповів на коментар Віктор Варварич, 01.10.2023 - 15:14
Сподіватимемося, що цей день настане якомога скоріше!.. Красно дякую
Валентина Ярошенко, 01.10.2023 - 12:28
Болюча та зворушлива тема сьогодення. Смерть ворогам, а нам дочекатись перемогу! Дякую за проникливий вірш! 
Ярославко відповів на коментар Валентина Ярошенко, 01.10.2023 - 12:57
Підтримую Ваші слова, віримо в краще! Дякую Вам
Щиро вдячний, та все ж мені хотілося б, аби не було таких тем для написання лірики - забагато реального болю...
В одного миршавого діда дах поїхав, а страждає наш народ, та й світ значною мірою. Коли б уже побачити кінець цього страшного безумства!.. Спасибі
Катерина Собова, 30.09.2023 - 15:40
Боляче за всі зруйновані міста, понівечені села, сплюндровану землю. Нелегко буде все це відновити!
Ярославко відповів на коментар Катерина Собова, 30.09.2023 - 17:53
Боляче, та головне, що відновити все зруйноване так чи інакше можливо. Трагічно, що загиблих людей не повернути... Дякую за візит і відгук
|
|
|
|||||||||||||||||||||||
