(переклад)
Так мало часу залиши́лось
у пізніх слів.
Віршів лади, як божа милість,
в ночах без снів.
Поміж рядків все більш помітна
тривоги тінь.
І все оманливо-неміцно
в обіймах стін.
І все незримо тане, тане
у тихій млі.
Ах, янголе, що буде з нами? –
Скажи мені.
Оригінал:
Игорь Маркес "Так мало времени осталось..."
Так мало времени осталось
У поздних слов,
Для них нашёлся полустанок
В ночах без снов.
И вот всё чаще в междустрочье
Тревоги тень,
И всё обманчиво-непрочно
В объятьях стен.
И всё незримо тает, тает
В безмолвной тьме,
И ангел дни опять считает,
Склонясь ко мне…
