Затянуло холодом і замерзла душа
І захворіли почуття.
Байдужістю хвороба називається.
А як її лікувати, хочу я тебе спитати.
Мало радості в житті.
Війна спустошує,
Рутинна робота вичавлює соки
І життя стає сірим і буденним.
А може треба просто відпочити,
Перезагрузитися,
Щоб не втратити мету?
Бо тоді ж для чого я живу?
А мета життя - любити.
Без любові нам не жити.
Охолонемо душею -
Станеться біда із нею.
І вже не будеш відчувати
Як болить, бо заморозилась
І збайдужіла.
Та яке мені до неї діло,
Аби не голодало тіло.
А ліки Є!
Це - наш Господь, Ісус Христос.
Він лікує і гріхи відпускає.
Най кожен до нього
Дорогу шукає.
І очиститься душа від гріха,
І розмерзнеться у покаянні,
І знов відчуєш ти життя
У всій його повноті -
І болі, й страждання,
І радості миті
В любові прожиті.
Дай, Боже,
Щоб не забракло нам
Тієї радості в житті.
Інакше не матимуть цінності дні.
Є любов велика,
Є любов свята,
Є любов дволика,
Що краде літа,
Що ховаєтся за гроші,
За кохання, без лохань.,
Як каиіння, тяжче ноші,
Без дітей та сподівань.
А у тебе тільки втома,
Від буденності життя.
Хай піде твоя знемога
хай злітає якголя!
яся відповів на коментар Романьков, 29.03.2023 - 13:31
Так воно і є!Дякую! 
