Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ніна Незламна: Життя прожити …. . / ода / - ВІРШ

logo
Ніна Незламна: Життя прожити …. . / ода / - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 3
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Життя прожити …. . / ода /

Ніна Незламна :: Життя прожити …. . / ода /
                           Ода двоюрідній сестрі чоловіка /

Хатки, хатки … Височать у ряд
А поміж них квітучі вишні,
Корови йдуть, наче на парад,
В поле де квіти й трави пишні.

Гелгочуть гуси в загорожі,
Попід сараєм півень співав,
Біленька хата, квітнуть рожі,
Яскравий ранок, справжні дива.

Рідне село Кармелюково,
Ти там блукала босонога,
Квіти стрічали веселково,
Твоє дитинство, але ж дорога,
Здавалась надто вже колюча,
Сім`я велика, все нестатки,
В роботі білкою  матуся,
Привитьи рада всі задатки.

Хтось їсть цукерки, слина тече,
Мабуть смачненькі, рубля б хто дав,
Пішла б  купила. Жага пече,
Нехай би хто, хоч пообіцяв.

Нікому  й діла, й часу нема,
Звернуть уваги все не хочуть,
Давить образа, немов німа,
В кутку сховалась, сльозу зніма.

Без тата сумно, вітчим мовчить,
Часто дідусь й бабця сварливі,
Чи хто обійме? Рве душу, гнітить,
Й матуся надто, так журливі.

А коли літо, де гуляти?
Побіжить в поле, на долину,
І поринала поміж трав, квітів,
Чи й цю шукатимуть дитину,
Всміхалась бджілкам у суцвітті.

А якщо осінь, ще й плаксива,
То зовсім кепсько,  де подітись?
До того  й часто хвороблива,
Тож має з цим, усім змиритись.

За вікном  хуга, у хатині,
Побачить сніг,як пролітає,
Жаль чобітків нема дитині,
Грошей катма, бабця вмовляє.

На піч залізе, мов кошеня,
В руках картопля, ще тепленька,
Ледь - ледь зігрілась, довга зима,
Здолає сон,  йому раденька.

Дорога в школу…у містечко,
Мов  промінь сонця, є надія,
О, як же добре й недалечко!
Село покинуть… жила мрія!

Ті сірі стіни в інтернаті,
Стискали горло, десь би втекти,
В тітки б нехай, в маленькій хаті,
Думками, там, прихисток знайти!

За вікном осінь, крижаний дощ,
В чобітках рваних… у калюжу,
На мить вступила, поможе хто?
Зігріє тіло, серце й душу?

Дитя ж, ще зовсім, шкода тітці,
Знайомі двері, чай пахучий,
Раділа ковдрі, сухій хустці,
Прогнала холод, припекучий.

Час мов  рікою, спливав швидко,
Ось вже і школа, за плечима,
Розквітла квітка ясноока,
А в селі сестри й одна мама.

Ні, ні, є плани, йти навчатись,
А що то доля? Може підкаже?
Треба із злиднів вибиратись,
Як все зробити? Та й заплаче.

Бур`ян по стежці… таке життя,
І  небо в хмарах, де розрада?
Іти сміливо у майбуття,
До праці йде, доволі  рада!

В друкарні важко, довгі ночі,
Очі злипались, нема втіхи,
В село дорога, коли  й в тітки,
Тож відпочити  треба трішки.

Весна несла усім кохання,
Неоминула й її доля,
В душі плекала сподівання,
Мабуть на все, є Божа воля.

Повела доля  в казковий край,
Вечірні зорі, спів пташиний,
Уста солодкі, попала в рай,
Пила нектар той, чудодійний.

Уповні місяць, зорі в небесах,
Мов ворожили, ясні очі,
 І п `янка пристрасть, злет  на крилах,
Про їх  кохання знали ночі.

А час летів. Родилась доня,
У сім’ї радість, жаль затісно,
Й грошей нема, важке щодення
Свій би куток, мати завчасно.

Клали копійку до копійки,
І економили, як можна,
Було й здавали пусті пляшки,
От жити б краще - не жебраки ж.

Ті дев`яності не забути,
Пусті прилавки, розчарування,
Десь би ковбаски, шмат добути,
Хоча б для доні… сподівання.

Часи важкі, йдуть у небуття,
Плека надію -  краще життя.

Не той характер - руки скласти,
Не впаде з неба манна каша,
Зусиль потрібно,  всіх докласти,
Й вихід знайти, не піде ж красти!

Вдалось зібратись, план на далі,
Окрім роботи, на Польщу путь,
Чи хтось  розділить  ті печалі?
Серденько рветься, надії мруть.

І чоловік, не із багатих,
Батьки старенькі, живуть в селі,
Думок багато та й крилатих,
На душі кепсько, бракує слів.

Доля керує, росте доня,..
Їй колискову співав тато,
Вона ж у Польщі, того варте,
Заробить гроші, буде свято!

Дав Бог терпіння, склали гроші,
Частину хати, вдалось купить,
Допомогли люди хороші,
Позику  дали, щаслива мить,
Сидіть не стала, спішить треба.

І  по всіх кинулась  базарах
Йшла в спекулянтки, брала злоба,
Та вихід є ! Хоч долав і страх!
Свята Різдвяні, пройма холод,
І поруч донька, та замерзли,
Вдвох веселіше,  то все дарма,
На продаж яблука привЕзли.

Напівголодні, Київ, Москва,
Коли б  вдалось побачить світу?
Повіддавати ж  борги треба,
І це зробили, мали втіху.

Радо, як птаха, гніздечко в`є,
Новенькі меблі, газ у домі,
Розчарування, вмить розів`є,
Знов ясні мрії, вдячність долі.

Весна – красна… Радісно в домі,
На руках син, тепер у неї,
Щасливий батько, сяють очі,
Подарував їй орхідеї.

Та чи довгеньким, щастя було?
Зростали діти, таїла тінь,
В душі страждання, не до сміху,
До чоловіка прив`язла лінь.

А часом  поряд і чарчина,
Як зупинити оцей безлад?
Бідкались діти й вся родина,
Для всіх який, він подасть приклад?

Мов куштувала гірке вино,
Терпіла, бідкалась на долю,
Як місяць гляне в її вікно,
Вкотре сльозам давала волю.

На ранок сонце яснооке,
Протягне промінь до обличчя,
Зніме сумління гірке й липке,
Вже  й усміхнулась молодиця.

Любити вміла і кохати,
Адже  так вірила у щастя,
Здатна цінити  і прощати,
Біль побороти, знала вдасться.

Вже й діточки попідростали,
Чарівна доня, смілий хлопчик,
Помічники для неї стали,
Милі, мов сонячний промінчик!

Скільки води, стекло у  річці,
Скільки й всього мала по житті,
Тож є й порадниця сестричці,
Нема кому, помогти в скруті.

Сама ж іде, знову  навчатись,
Щоб працювати на залізниці,
Достатньо й досвіду набиратись,
Тож керувати -  не дрібниці!

Вміло рішала всі питання,
Тягар важкий, але справлялась,
І на роботі все зарання,
Й простого люду не цуралась.

Сивину в коси уплітала,
Здавалось й краще так жилося,
На рушнику дітей вітала,
Хоча й не завжди все моглося.

В селі хатина похилилась,
Пішла матуся у інший світ,
Напевно й трохи притомилась,
Таке життя й хворий чоловік.

Похмурний ранок, пташка на вікні,
Біда підкралась, біль незваний,
Тисне у грудях, темнії дні,
Нині одна, пішов коханий.

Серед  зими, теж дощ буває,
На склі лишає, він краплини,
Журба і сум серденько крає,
І по щоках зітре сльозини.

І часто сяде, біля вікна,
Згадає ждав, смажив картоплю,
Від діточок, чекає дзвінка,
Вкотре поскаржиться на долю.

Життя прожить, не завжди легко,
Сама себе, було вмовляла,
Полинні сльози, на жаль, часто,
Доля терпка - таку й сприймала.

Час не спинить, вже білі коси,
Ледь приховає та й всміхнеться,
Ранком стріча, сріблясті роси,
Й яскраве сонце,  так й живеться.

По хаті галас, всі зібрались,
На душі радість, б`є джерельце
То онучата, в жмурки грались,
На серці тепло, має щастя!

20.07.2019р
                    

                      Фото з із інтернета
                         Село Кармелюкове

ID:  843251
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 27.07.2019 11:53:25
© дата внесення змiн: 31.05.2024 19:09:23
автор: Ніна Незламна

Мені подобається 22 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Тетяна Горобець (MERSEDES), палома, Valentyna_S, Наталі Косенко - Пурик
Прочитаний усіма відвідувачами (778)
В тому числі авторами сайту (42) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
Сторінки (2):    назад [ 1 ] [ 2 ] вперед




КОМЕНТАРІ

Повноцінне, насичене життя, яке Ви так мудро прожили і вміло передали у творі. Дякую, Ніночко,за екскурсію життєвою стежиною. 16 12 12 12 hi Щастя Вам та любові на довгі літа. give_rose
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Сердечно дякую, Наталочко! Успіхів Вам! give_rose 22 22 21
 
Мандрівник, 19.09.2020 - 17:26
Життя прожити - не поле перейти. Я от собі думаю таке. Ми ж не просилися на цей світ самі. А скільки тут треба різного перебути, що іноді ловиш себе на думці. Якби був знав, що тебе чекає тут - краще б не народжувався. Але вкотре відганяєш від себе похмурі думки і йдеш тою тернистою дорогою життя, скільки Господь призначив... 12 12 12 16 give_rose
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую! Хто знає де рай ,а де пекло і що на нас чекає,лиш один Бог знає..
give_rose 22 22 21
 
Прекрасне насичене життя - чудові рядки, продовження - у дітях та онуках. Ви - щаслива жінка, пані Ніно give_rose 23 cup
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую! Щоб його пізнати,треба багато негараздів стерпіти і пережити.Кажуть щастя різне і його багато не буває... Всього найкращого Вам! give_rose 22 22 21
 
12 hi give_rose
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую! 23 22 22 21
 
Ольга Калина, 20.08.2019 - 23:41
12 12 Ціле життя описали.. Гарно ! give_rose give_rose give_rose
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, Олічко! give_rose 22 22 21
 
СОЛНЕЧНАЯ, 15.08.2019 - 00:39
Ниночка,милая...нет слов...
Так чувственно,просто ...
Знаете,Вы такой дар от Бога имеете,что от Ваших рассказов, талантливо-мастерски сложенных,просто ощущение,будто, всё это - пережито мной самой, лично!?)...
Благодарю Вас,что всё что дал Вам Бог - Вы делитесь с нами..))
Очень приятно читать про НАСТОЯЩЕЕ,про НАШУ ЖИЗНЬ!)
Дай Вам БОГ здоровья побольше вдохновения!)) Чтоб Вы чаще нас радовали своими бесподобными рассказами!))
12 16 16 16 16 22 22 19 23 give_rose 39 girl_sigh icon_flower ros 014
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Большое спасибо! Я Вам советовала почитать другие прозы...На мой взгляд те даже поинтересней. Всегда Вам рада,заходите в гости.Пусть Ваши дни будут прекрасны! Хорошего Вам настроения! Удачи! give_rose give_rose give_rose 22 22 21
 
СОЛНЕЧНАЯ відповів на коментар СОЛНЕЧНАЯ, 15.08.2019 - 12:08
Просто решила, прочитать всё по порядку.)
Я помню о том,что Вы предложили почитать,спасибо Вам,Ниночка!))
Мне очень приятно,что я узнала Ваше творчество в прозе,да и не только..) Надеюсь,прочитаю всё не спеша...,люблю подумать или перечитать..) Не люблю спешно читать...смакую...)
12 16 16 16 22 22 give_rose hi
Спасибо Вам,милая за приглашение,обязательно воспользуюсь им...)))
С ув. Таня
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Большое спасибо!Приятно,что нравятся прозы.Хорошего отдыха Вам!И отличного настроения! give_rose give_rose give_rose give_rose give_rose
 
YarSlav 2018, 10.08.2019 - 14:29
apple give_rose hi
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую! give_rose 22 22 21
 
majra, 08.08.2019 - 22:26
give_rose 16 Як гарно описана життєва історія!Навіяло спогади про своє.... Дякую, Ніноо! 23 39 32 31
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Сердечно вдячна Вам! give_rose 22 22 21
 
Олена Жежук, 01.08.2019 - 23:05
...і справді життєво. Добра Вам! 16 10
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Оленко! give_rose 22 22 21
 
Іван Мотрюк, 01.08.2019 - 21:39
12 в житті як на довгій ниві hi give_rose give_rose give_rose
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, пане Іване! Напевно перед цим читала вірш Інни. Гадаю ми порозумілися biggrin Успіхів Вам! 21 22 22 give_rose
 
Іван Мотрюк відповів на коментар Іван Мотрюк, 02.08.2019 - 09:48
wink на взаєм give_rose give_rose give_rose hi
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
give_rose 21 22 22
 
палома, 30.07.2019 - 21:01
Дуже гарно! Відверто! Щемно! 16 17 give_rose
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую Вам! give_rose give_rose 22 22 21
 
Вячеслав Рындин, 30.07.2019 - 07:20
32 23 23 23 23 23
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро вдячна Вам! give_rose 21 22 22
 
Valentyna_S, 28.07.2019 - 15:47
12 12 Життя прожити не поле перейти, однак пролетіло мимо надто швидко.Як пишете, одна радість --онуки
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Валюшо! Це ж я не про себе. В мене дякувати Богу є чоловік,який хоч бува і сварливий,сердитий частенько... Та все ж погляне,на серці тепленько... give_rose 21 22 22
 

Сторінки (2):    назад [ 1 ] [ 2 ] вперед
ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
Синонім до слова:  Бабине літо
Маргіз: - Осіннє танго
Синонім до слова:  Вірний
Маргіз: - Вірний - однолюб
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - осяйна
Знайти несловникові синоніми до слова:  Вичитка
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Мобілізація
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Рахманий
Mattias Genri: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Mattias Genri: - sliczna...
Синонім до слова:  видих
Наталя Хаммоуда: - Відди́х, зди́х.
Синонім до слова:  Вірний
Eyfiya: - Непохитний
Синонім до слова:  Вірний
levile: - Незрадливий Вірний
Знайти несловникові синоніми до слова:  Верлібр
Андрій Ключ: - Танцпро – танцююча проза
Синонім до слова:  Церата
Олекса Терен: - Обрус.
Знайти несловникові синоніми до слова:  видих
Enol: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Микола Холодов: - Кльова, Класна, Красна.
Синонім до слова:  Церата
Neteka: - Вощонка
Синонім до слова:  Церата
dashavsky: - Клейонка.
x
Нові твори
Обрати твори за період: