Наш шлях з початку до кінця
Не визначає час прощання.
Все чим жили ваші серця -
Секрет відкрию
Без вагання:
Що найдорожче то є час,
Не гроші, не відпустки і не гульки.
Бог не для того творив нас
Щоб тютюном диміли в люльки.
Щоб ніжились лише на морі
Щоб їли, пили і хропли,
Чи то плодилися скрізь скоро...
Або, як курі, лиш гребли...
Цей шлях людський, а не собачий -
Світ і добро в ньому творить...
Творить!
Творець…
Людина значить...
Усе життя і кожну мить.
Бог кожному дає талан
Кому один кому і більше...
Жаль, забиває їх бур'ян,
А вироста, бува, ще гірше.
За тим страшним чортополохом,
Дорогу, шлях десь загубив...
Та час спливає ген за рогом,
А совість розминулась з Богом...
До запитання: жив - не жив?
Чи кожна сповідь каяття?
За кожну сповідь йде прощення?
Що ти зробив за все життя?
Не аби як, а до пуття…
І заслужив яке наймення…
Якби ж то кожен розумів,
І пам'ятав що він людина,
Що час дається щоб творив!
Не жив би як ота скотина!
Не гнув коліна, не брехав,
Не крав і роду не цурався
Бо шлях свій гідний обирав
І в шані до землі вклонявся.
У цій землі твоє коріння!
У ній прадІди і діди...
Їх слава тут! Ти — їхнє сім'я!
Тож…
Пам'ятай…
То все...
Іди...
