Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ніна Незламна: Вона вірила, він прийде ( 18+. проза) - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую! Рада,що подобається моя проза.Нехай щастить!!! Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дужедякую! Рада,що завітали.Нехай щастить!
Ніна-Марія, 22.04.2017 - 21:22
Цікава розповідь. Прочитала на одному подиху. Та не мені судити, Ніночко... бо я ж не суддя . Кожен відповідає за свої гріхи сам. Таке життя.
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую! Рада,що читаєте.Життя не однозначне... Хто знає в кого, яка доля Успіхів Вам!!! Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую!Нехай щастить!
dashavsky, 22.04.2017 - 21:16
Чудовий твір. Із великим задоволенням читаю вашітвори. Кожний має право на щастя. Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую! Я згідна з Вами.Успіхів Вам і натхнення!!! Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,шановна. Я також та в житті нажаль чоловіків менше чим жінок,от у когось і нема того сокровенного щастя і звичайно б і я не хотіла на її місті бути,те,що гріх,зрозуміло та ми всі грішні.А те,що ,як кажуть дівка до 25,а потім тикають пальцем,ніхто не бере,-стара діва... Нажаль таке життя,де ті хлопці в селах,кожен хоче втікти...Успіхів Вам!!!
Як на мій характер, навіть у такій ситуації, я б не грішила, надто правильно нас виховували. У мене є подруга, яка в молодості не грішила, а коли все ж прийшла до неї любов, сім"ю вона не розлучила, та так і живе одна, сестри й брати повмирали, і хоч племіники хороші, та в них своїх клопотів вистачає, та мабуть правиньно кажуть: кожен по-своєму живе...
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Пані Валю! Я поважаю любої людини вибір.Це її життя,якщо людина і зробить помилку,але потім щаслива,хто хоче відказатися від щастя. Ми мали діти,мали кохання,життя жорстоке,бідняцьке,але ми мали ніжні дотики,солодкі поцілцунки і дитя народити це щастя ,для жінки,хіба ні? Тож нічого не хочу казати та тут напевно ми пізнали щастя,те ,що не пізнала наприклад ваша подруга.Хто знає,стілька раз вночі вона просиналася і тільки подушка-подружка знає стільки сліз.. Дивитися ,як поруч,хтось обіймає і цілує дружину,чи їй гадаєте цього не хотілося?.Які б часи не були,навіть ,ще в ті царскі і з панами і з батраками,всеж хотіли єднатися,бо нагородила нас цим природа.. А проти неї хто спровладний справитися.. Кожна жінка народжена для того, щоб когось народити,залишити після себе на землі.А чи добре тій,що не пізнала всього цього щастя. Не нам судити...Життя прожити,не поле перейти... Кожен несе свій тягар,який дарує доля... Вдячна Вам за співбесіду,вибачайте,якщо щось не так. Успіхів Вам!!! Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський, 22.04.2017 - 12:21
Осуджувати не можна нікого.Бо кожен із нас грішний,лише Бог без гріха.А написано гарно.
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже вам вдячна за теплий коментар.Успіхів Вам і натхнення!!! Шостацька Людмила, 22.04.2017 - 10:59
Зворушливо,пані Ніно. Люди хочуть бути щасливими,то ж вийшли за рамки... Дуже гарно пишете,я не перестану захоплюватись Вашими творами .Успіхів Вам!
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Людо!Комусь вірші, комусь прозиТож тішимося,як ті( рози) Мов сонце пригріває,світить І ми радіємо,неначе діти. Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Валюшо! Рада, що сподобалась проза.Успіхів Вам і натхнення!!! Н-А-Д-І-Я, 22.04.2017 - 08:10
Гарне, душевне оповідання, Ніно..От тільки, чи прийде він ще...Дуже гарна у вас проза... Удачі! Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую!Життя складне,часом захоплює, А часом зненацька вражає Часом здається над прірвою Тільки кинутись в урвище головою Нечаче сонце вигляне,пригріє Від того тепла серце мліє.... Хто знає,адже ніхто з нас не знає, Що чекає кожного в житті нажаль... Судить не нам! Це довіримо Богам Ті,що керують життям.. Успіхів і натхнення!!! |
|
|