Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Тетяна Луківська: …я ще про любов - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Тетяна Луківська відповів на коментар горлиця, 13.10.2016 - 15:43
Щиро вдячна, що по-жіночому зрозуміли і підтримали
Чому остання? Вічна ж бо любов!Це почуття не втратимо ніколи.Кохання з віком промине, Агапе безконечне, наче море.
Тетяна Луківська відповів на коментар oskar, 13.10.2016 - 10:59
Дякую. Рада зустрічі, іду знайомитися
Тетяна Луківська відповів на коментар Оксана Дністран, 13.10.2016 - 10:34
Щиро вдячна, Оксано, рада, що Вас теж відкрила для себе
Lana P., 11.10.2016 - 21:51
про любов -- найцікавіша тема! Бо якже без неї, ех а поцілунки єднають душі Тетяна Луківська відповів на коментар Lana P., 13.10.2016 - 10:33
Дякую, Лано, справді, прекрасне почуття і без вікових меж
Тетяна Луківська відповів на коментар Олекса Удайко, 13.10.2016 - 10:31
Милий Олексо, дякую за зустріч і пропозицію. А якщо так, "помЕж" (я ж спеціально знайшла це давнє слово, з таким звучанням), зирни, чи теж порушується ритм, бо я вже не відчуваю,добре, буду рада.
Олекса Удайко відповів на коментар Тетяна Луківська, 13.10.2016 - 11:00
НебО... волОшки...жИто і... “помЕж” - ритм потрепує зміни наголосу у першому слові, що не бажано. (вірш написано у ямбовому ритмі)У пропонованому мною варіанті цього робити не треба (чим менше штучних змін, чим краще) Олекса Удайко відповів на коментар Тетяна Луківська, 13.10.2016 - 14:10
Воло́шки, не́бо... жи́то і... “поме́ж”Роз-плу-тав! Тільки українською буде "поміж" або "ПОМЕЖИ", тоді й лапок нетреба! І не біда, що на один склад рядок довший. Це навіть у Ліни Костенко зустрічається! Крилата (Любов Пікас), 11.10.2016 - 20:57
Кожен пише про те, що його хвилює найбільше. Кохання - це неймовірне почуття! Гарно написали.
Тетяна Луківська відповів на коментар Крилата (Любов Пікас), 13.10.2016 - 10:27
Дякуююю за жіночу солідарність, щиро Вам рада
Тетяна Луківська відповів на коментар Любов Ігнатова, 11.10.2016 - 20:56
Мила Любове, ото з вами і надихнуло, рада зустрічі
Віктор Ох, 11.10.2016 - 20:31
Останній рядок засвічує весь вірш неймовірними емоційними барвами! Класно!
Тетяна Луківська відповів на коментар Віктор Ох, 11.10.2016 - 20:34
Вдячна, Вікторе, він і є головний, як певне освідчення
Тетяна Луківська відповів на коментар морський лев, 11.10.2016 - 20:28
Рада зустрічі, Леве, так давно не чулися, дякую
Тетяна Луківська відповів на коментар Олена Жежук, 11.10.2016 - 20:30
Мабуть, перехворіла, от вона памятається, дякую, Оленко
|
|
|