Нині в моді української держави
пахолки з артикуяційними вадами…
Із преси
Чомусь дивна мені гаркавість…
Бо не ковтав чужі слова
і не ввібгав мізків плюгавість –
чужим не хвора голова…
Та маю слабкість – зло картати
отих «гаркавих», що чужі
слова норо́влять пропихати,
що крутяться, немов вужі,
поміж брехнею і законом
й неправедну дорогу в рай
вимощують собі до скону:
сиди… чи царствуй – вибирай!
Гаркавість скрізь – в Криму, на Сході –
торгує долями і тим,
що є святинями народу…
Слова – мов манна, діло – дим!
Гаркавість крячки… Бре́хні – в Раді:
обіцянок дев’ятий вал,
як до пуття – державна зрада…
Загибель віри – і обвал!
…Один лиш в домі не гаркавий:
карбує окриком слова…
Свої діла в сусіда править –
там буде «рубрика» нова.
І місце вже своє на Красній
Під пам’ятник зафрахтував –
У ряд із Мініним й Пожарським
Героєм Кам’яної став!
Гляди, й на місце в мавзолеї
«запретендує» містер N –
гаптує торт для «ювілею»
«народна фабрика» Рошен.
І там, немов «по воле рока»,
з «каҐтавим» здибається N!
...Така тепер у нас морока,
такий веселий феномен!
…Здається, що мені до того?
Живи й надійся – більш нічого:
воно наладиться якось!
Та все ж болить мені держава,
Зґвалтована,
немов
купава...
Де те "гаГкаве" завелось?
15.05.2016
На світлині - КАРТаві (із інтернету, звісно).
Чого ж ми тоді телимось? 
На Бога надійся, та й сам не слабуй! 
З корнем звалтована... 