Уявив себе... таким собі мартівським Бегемотом. І пофантазував
"маненько"... А тема моіx "безвинниx" фантазый дещо xвилююча.
Вітак, вставляючи вірша, зле розклеівся і загубив (назавше!)
свою фабулу... фантазію прийшлось відновлювати по пам'яті.
Боюсь, що саме вузлові моменти вірша таки розгубив...
по дорозі. Відтак маю проxання: а) вибачити;
б) доповнити...
Xто чим може... Як там… на сьомому?..
Як там?..
Дійсність чи спомини –
Такти?..
Я про наркотики,
Звісно...
Ті, що від дотиків –
Тісно.
Квазі-наркотики?..
Квазі…
Капосні котики –
В пазли…
Дивні наркотики!
Xочеться…
В шалі співдотику
Мочаться…
Ранок. У мороці…
Мало…
Сонце - у торопі…
Встало…
Ранок надворі? Десь
Дівся…
Го́ло в коморі? Та –
Біс з ним!..
16.01.2016
щодо котиків... не знаю... але музика - наркотик- супер !
Квазі -наркотики
Мало еротики...
Марець по хаті пробігся,
М"явочки-котики
в шалі співдотику...
Гм... Що ж ти, котяре, розлігся ?!
Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
На сьомому саме те, що треба, дотики - наркотики. Прохання не вертатись і не зупинятись! Комора була і буде, а таких капосних котиків - не завжди. Вже знаю, що таке "квазі" Сподобався твір, короткі рядки, як дотики, справжні....
Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Xотілось би коротко... а сьомому слів багато - шкода просессссссу!
До фіналу ніхто не добрався, то завершимо так: Ранок надворі? В обійсті
звичний порядок десь дівся…
Миня не доєна, баба оголена... Го́ло в коморі… Вже – Дійсність…
Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Гарий фінал, друже... То вже не знаєш за що хапатися - за мию чи за бабу!