Прощаюсь з Кельном я… Уже сьогодні
Складу в валізу оксамит думок,
Та серце не закрию на замок –
Ще буду довго мати насолоду
Від спілкування… Та зручну нагоду
Ті враження сповити у клубок,
Що слугувати буде як лубок
Супроти дій домашньої негоди…
Де б я не був, та буду пам’ятати, –
Бо до лиця і для моєї хати, –
Красоти всі і Кельна, і Брюсселя…
То ж прихоплю я для мого народу
Усе, що може красити оселю
І самобутню українську вроду.
30.10.015
Фото в ботанічному саду Флора (Клн)
Добре виражений біль за свою маленьку батьківщину:
Прощаючись, молю у Бога згоду
Квітчати раєм батьківську оселю,
Яка пила лиш слів солодку воду.
Спасибі за вірш.
Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Олексо!Знову подав шикарну ідею : ЗБИРАТИ МІЖНАРОДНІ Образи і лубками влаштовувати феєрверки для себе і для всіх!!НЕ СУМУЙ!!МИ В ДУМКАХ МОЖЕМО БУТИ ДЕ ЗАВГОДНО!!!ЩАСТИ ТОБІ І ГАРНОГО НАСТРОЮ!!З ТЕПЛОМ!!
Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00