А я люблю в тобі весну,
коли усе теплом залито,
ну що із того, що вітри, –
без них не зродить в полі жито!
А я люблю в тобі метіль
в лиху, безрадісну хвилину,
ну що із того, що зима, –
мороз солодить лиш калину!
А я люблю в тобі зорю,
вишневим заревом зігріту,
а я люблю в тобі одній
усіх жінок усього світу!
Створено 1988 р.
Опубліковано: "Калинове вино". Львів: "Плай", 2005. 96 с. – С. 63.