На Майдан ходжу – як на роботу,
Фах мені цей до душі припав:
Маю тут про майбуття турботу,
Хоч багато злободенних справ…
На Майдан іду – немов на свято.
Там душею в небо я злечу!
Злагоди і миру там солдати –
В яриві хоругв і кумачу.
На Майдан несу свою надію
Яв творити із безумних снів,
Бо давно про кращу долю мрію
Моїх внуків, дочок і синів!
На Майдані серце моє мліє,
Коли бачу сльози на очах:
В кожному рішучість пломеніє –
Дух звитяги в людях не зачах!
На Майдані вчуся право жити,
Й за дітей смиренно я молюсь.
В мо́лоді свободи вже не вбити –
В молодих я гідності учусь!
Наш Майдан – це університети,
Щирості , сумління – джерело!
Ще прославлять у віках поети
Наш Майдан!.. Що упокорив зло!
17.12.2013
"В молоді свободи вже не вбити..." Видно і Ви там молодієте душею і спасибі за такий талановитий репортаж-звіт із того місця де живе і не вмирає Україна.
Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Сьогодні не був, бо збираю валізу їхати в Карпати... Там я відпочиватиму. Так велить моя адміністрація!
