Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Михайло Гончар: І я, панове, за любов - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Любов Іванова, 31.10.2017 - 07:52
Ой і замудрили Ви, Михайле!!!!!!!!!!! Але, як не крути - любов основа всеього на землі... За любов....
Михайло Гончар відповів на коментар Любов Іванова, 01.11.2017 - 17:00
Так,може й намудрив,але впевнений в одному:писати завжди на одну тему - здуріти можна.Щиро дякую,Любо. Хай жиє ЛЮБОВ! Г. Орел, 12.12.2013 - 12:56
Звичайно, Михайле, Ваша "посмішка" доречна. Це як нагадування автору, що треба різноманітнити своє спілкування з світом, бо однокольоровість набридає і навіть постійна яскравість не спасе. Моє вітання Михайло Гончар відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Як Ви гарно сказали.І я так хотів сказати,але такі слова чомусь не приходили в дурну голову Дякую Вам!
Ліоліна, 08.12.2013 - 22:52
Люди різні. Може, когось дійсно хвилює тільки любовна тема? То й хай пише про любов, аби не гидоту якусь з матюками.
Михайло Гончар відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так,згоден з Вами.І все-таки було би смішніше якби у цього ЛГ на 10 чи 100 віршів про любов припадав хоч один про чорні діри... Дякую Вам laura1, 06.12.2013 - 13:49
І все свідоме від "младых ногтей до седины"Любити можна до кінця життя: чоловіка, жінку, дітей, природу, тварин, мистецтво і саме життя. Михайло Гончар відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я ж не про те.Любити можна і треба...доки вистачить здоров'я...Я про поета, який все життя пише на одну і ту ж тему,а все інше ігнорує.
laura1, 05.12.2013 - 13:59
Майстерно, але не згодна. Бо є романтики і прагматики. І хочеться писати не про проблеми, а про вічну божественну любов, яка дає продовження життя. Любов - це сенс існування. А про проблеми нехай пишуть журналісти.
Михайло Гончар відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
і все свідоме життя від младых ногтей до седины- все одне і теж?- "мне скучно,бес!"Життя - це ,сяйво а не один промінчик під іменем"Любов".Дякую,Лауро.Якщо чесно,то я вже і сам сумніваюся...
Наталя Данилюк, 05.12.2013 - 11:46
Тонка іронія... Всі ми з чогось починали: хтось з часом удосконалюється, а хтось залишається на тому самому рівні. Та можливість розвиватися є в кожного. Просто на все свій час.
Михайло Гончар відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дорогенька,я зрозумів, що вірш цей не вдався...Я хотів сказати, що з туманної юності і аж до сивини людина пише на якусь одну облюбовану тему - чи про любов, чи малює безкінечні пейзажі,чи ще щось, а інших тем не бачить, чи не хоче бачити,хоч навкруг вирує життя, як,наприклад, зараз що робиться...Але я не зміг поки що.Отож є можливість попрацювати над цим...Дякую,що довідуєтесь і надалі не минайте...буду радий.
GreViZ, 05.12.2013 - 11:41
Кожен на своєму рівні, для нього можливому,часто-густо нерухомому, бо не всі прагнуть самопізнання... ще в давнину було сказазано і багато разів повторено:Пізнай себе. І ти пізнаєш світ... «Як можеш ти чогось досягнути Без знання, Хто Ти Є? Як можна щось здійснити Без знання, Що в Тебе Є? І якщо ти не знаєш, Як Вибирати Зі всього, що довкола тебе, То, коли Вибір хибний, Ти потрапляєш у халепу, Не уявляючи навіть, що було би, Якби ти знав, Хто, Що і Як». – Пух – Бенджамін Хофф, «Дао Пуха» Михайло Гончар відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро Вам дякую, що завітали,за гарний коментар.Будемо знайомі.І будьмо!
stawitscky, 05.12.2013 - 11:15
До 18 років вірші пишуть більшість, з18 до 30 років-поети, після 30-тільки дураки. Це не я сказав, бо мені за 60, а Муза спокою не дає.Так що будем толерантними.
Михайло Гончар відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Нехай Муза пристає ще років 60! Дякую Вам
|
|
|