Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Любов Ігнатова: Я не плачу … - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Serg, 11.12.2013 - 15:17
Осінь плаче поміж сосон голих, Сум із мрій зливається в дощі І стікає непочутим словом Десь у вирій дивної душі То крізь хміль моїх колючих стебел Облітає пелюстками гнів, Бо не може розцвісти без тебе, Без твоїх росою вкритих слів Розумію... Ці дівочі фрази Про забутий хризантемний жаль Я складаю пелюстками в вази, Прикрашаючи нічний кришталь То я плачу... Нариси у грубу, Що сказати маю навздогін? Бо терпка твоя осіння згуба Опустила принця до колін... Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А давай забудемо осінню згубу -Вдвох відкриєм парасолю від дощу? Не кидай вірші своï у грубу, Я твоï слова не відпущу ... Розтрояндяться стеблини зколючілі-' Хай лишень спадуть старі листки! І моï слова, не дуже вмілі, Знов відродять білі пелюсткИ... Викинь саркофаги кришталеві, Що несуть зів'ялість хризантем! Ти не принц, бо личить королеві Лиш КОРОЛЬ! Закриймо розпач тем! Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
може це і не скромно, але він мені теж до душі ....Дякую!!!
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
удвох і плакати веселіше ...Дякую!
Serg, 23.10.2013 - 01:16
Я не плачу... Вже давно не плачу! Осінь - то і є моя душа, Крізь тумани поміж сосон скачу І римую, жити поспіша... Я не плачу... Хочу, а не плачу! Вітер - то моя свободи суть, Цвіт троянди огортаю й бачу Лиш колючу та безжальну лють... Я не плачу... Розумієш, я не плачу! Бо нема таких на світі сліз, Щоб загоїти мою печаль й нестачу Жалю хризантемного ескіз... Я не плачу... Лиш розводжу рими Біллю терпких занімілих мрій, Бо не принц, осінній Пілігрим я! Знов сльоза скотилася з-під вій... Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Віддай своï сльози осені -Вона з них наробить дощів - Намисто небесній просині, Перловіï крила вітрів ... Віддай своï сльози осені - Вона уплете ïх в вінок, І зробить паєтки росяні, Мільйон діамантів -зірок .... Віддай -не тримай у душі своïй, Бо сльози породжують щем ... І вершником щастя з краïни Мрій Мене огорне'ш плащем ... Андрей Кривцун, 20.10.2013 - 15:30
Вазу мы наполним камышами,Листьями, цветами - красотой. Будем жить реальностью - не снами, Музыкой бороться с тишиной. И любить, конечно, ещё будем (Потому что не любить - нельзя). Сами перекрасим серость будней В радугу... И звёзды полетят - Только подставляй свои ладони. ...Да пребудешь, Любуш, ты с любовью! Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Во как благословил, прям патриярх какой ... Спасиб, взаимно!!!! Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую!!!Приємно, що Вам до душі!!!
Володимир Кухарчук, 19.10.2013 - 14:06
А осінь губить свої сльози В людській зажуреній душі... І ніби в серці вже морози - Словами капають вірші... То все осінь, а буде сонце - буде радість... - Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Красивий дуже коментар,Неначе сонячний янтар!!! Дякую!!! Рижулька, 18.10.2013 - 18:15
Ах, ця сумовита тиха осінь.Серце ж на межі країн дощів. Та вона тепло впл іта у коси, Щоб не знала Ти душевних холодів. Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ух ти!!!! Як гарнюньо!!!! Дякую!!!!!
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, Наталочко, від усього серця!!!
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
он ба, як я почервоніла ....Дякую! Н-А-Д-І-Я, 18.10.2013 - 16:10
Гарно. Вразив вірш. Тільки вразливі Раки можуть так передати свої почуття!.
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Надіє!!!! Можливо, Ви і праві ...
|
|
|