Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Леся Геник: Далі від міста… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Наталя Данилюк, 03.05.2012 - 13:12
Як же гарно! На лоно природи,подалі від задушливого міста-щире прагнення свободи,лету,висоти! Укрилась долина кульбабним намистом...- Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А й справді, Наталю, поля зараз прегарні, урочисто вбрані в золото кульбаб... Задивлюєшся, дух перехоплює... Дякую Тобі сердешно...
Вразлива, 03.05.2012 - 12:32
Власне оті почуття,я вчора відчула на дачі,декілька годин ,спів птахів,чистого повітря і замаялось у голові , та спокій відчуваєш на душі.О,як не хочеться до міста!
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І я ж про те... На лоні природи час плине іншим темпом,а місто нас пришвидшує і вириває найпрекрасніші миті... Дякую Вам щиро... ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 03.05.2012 - 03:28
НАМАРЕННІ ДИВА, КУЛЬБАБНЕ НАМИСТО, СЕРЦЕ ЦВІТНЕВЕ, НЕБЕСА ЗА МЕЖЕЮ, ДЕ ДУХМЯНИТСЯ МАЄМ - ЩЕ З ОДНИМ ШЕДЕВРОМ ТЕБЕ, ЛЕСЮ, ВІТАЮ
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам, дорога Консуело... Як же мені до вподоби Ваші коментарі! Приємно знати, що серце розуміє...
Ольга Струтинська, 02.05.2012 - 23:56
"лечу як журавка з чужинного краю ..."НІБИ про мене писано.спасибі Лесю за розділену тугу .
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я близенько,Олю, а серце рветься до рідного гнізда... А що вже казати, коли те гніздо за тисячі кілометрів?... Розумію й я Вас, люба, і шлю Вам сотні вітань з рідної земленьки...
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам, Олесю, за приємний коментар...
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не ображайтесь... Насправді, не вистачає часу... Стараюсь інколи доганяти... Ненавмисно, повірте... А щирим коментам завжди радію...Дякую Вам... Юля Фінковська, 02.05.2012 - 21:34
порив...подих...легко так і ніжно! місто має властивість набридати у спеку,розумію! Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
О, а я міста таки й зовсім не люблю...Хоча, людина володіє схильністю звикання... Дякую Тобі, Сонечко... Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Мабуть, там, де її колисочка вигойдувала у весняному саду...Дякую Дощику, з Вашого дозволу, Весняний на сю пору... Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
О, дякую, люба Фрау... Надзвичайно приємно отримати такий відгук...
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вічність не може бути закінченою... Погоджуєтесь?
Олекса Терен, 02.05.2012 - 18:48
Так , - летіти треба ! КРИЛА Були в мене крила, я на них літав, Були в мене крила, - тільки я не знав, Я не знав, що з часом пилом припадуть, Я не знав, що з часом у вись не знесуть… У вись мрій сміливих без границь, без меж Де гордо літають безліч юних теж. Юних і сміливих, готових на все І їм всім байдуже куди занесе Їх попутній вітер, - тільки б висота… Тільки б даль без краю, - тільки б широта … Де ви мої крила ? - під пилом густим, Де ви мої крила ? - окутав вас дим, Дим буднів, суєт, - часу плин ріки, А здавалось крила будуть на віки... Не знайти, не взнати де вас полишив, Де мрії, надії марно загубив. По землі ходжУ я , висота ж зове Може і чекають крила десь мене, Може ще одіну, може полечу ? … Та змінився розмір, - вже не по плечу Оті крила юні… так, - всьому свій час І мрій висота тепер не для нас. Якщо є в вас крила, - то летіть у вись, Щоби не жаліти про політ колись, Якщо є в вас мрія, - то не зволікайте, А вперто щодень її наближайте ! Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Прекрасні слова! І скільки істини між рядочками... Дякую Вам, п. Олексе!
|
|
|