***
Я не приємлю зоряних облуд
І не приймаю лобизинних істин!
Нехай натура вперта - хвойний нюд,
Забуте, здичавіле темне місто...
Нехай на постаментах - лиш цемент,
Безформна, безвігурна каменюка!
Та душу не віддам за "півпроцент"
У "дружелюбні", грошофільні руки!
Карикатурно щириться вікно,
Глузує, певно! Світ - свої закони...
Та псевдосвятості усе одно
Вклонятися не стану без попони!
Із ніг усіх - із вулиць головних,
У сірі, безпросвітні закавулки!
Нехай собі життя - буклети примх,
А я зв’яжу всю волю цупко в пуки!
Підвішу совість пишним часником -
Хай зостаюся тінню на бездонні!
Та не прийму брехні ні півковтком,
Ані півторком на убогі скроні!
(13.04.12)
Підвішу совість пишним часником -
Хай зостаюся тінню на бездонні!
Та не прийму брехні ні півковтком,
Ані півторком на убогі скроні!- Глибокий вірш,є над чим задуматись.Чимало людей ладні віддати свою душу у "грошофільні руки" за "півпроцент"...І тільки тверезомисляча людина не піддасться на таку приманку.
Прочитала попередні коментарі і погоджуюсь.Читаю будь який із віршів і вловлюю,що тільки те про,що б хотілось написати ,у тебе Лесю мов на крок вперед.
Пані Лесю, ваші вірші мають таку характерну особливість притаманну лише вам) і я навіть не можу підібрати правильне слово... вони яскраво художньо наповнені. браво!
Потрясаюче, Лесю!" Нехай на постаментах -лиш цемент, Безформна, безфігурна каменюка!..." "...Та псевдосвятості усе одно Вклонятися не стану без попони..." Шедевр!!! (В другому рядочку треба - Не сприймаю...)