Я у снах твоїх геть заблукала
Де колись протоптала стежину:
Знов кохання тобі обіцяла
Й шепотіла тобі: "Ти, єдиний".
Я тобі дарувала світанки
Переповнені сонячним світлом
І метеликом я на фіранку
І весною сідала, і літом.
І листком я кружляла осіннім,
Біля ніг твоїх падала тихо.
День зимовий в мережеві синім
Розсипала на зірочки-крихти.
Ти пробач, бо я зовсім не знала,
Що в твої сни приходжу щоночі.
Я ж тебе в своїх снах не стрічала,
Не твої цілувала я очі.