Гірко плакала калина
За синами України,
Котрі згинули в бою
За Вітчизну за свою.
А ягідки червоненькі
Падали на сніг біленький
Й замерзали на морозі,
Наче ті прозорі сльози.
Простягала руки-віти,
Ніби прагла захистити
Ще живих і взять в обійми
Ніжні теплі материнські,
Їм залікувати рани
І пишатися синами
Й донечками України.
Хай всміхається калина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999898
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.12.2023
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський