Капля за краплею – хлипає небо,
миють бруківку струмки.
Вкотре уява вертає до тебе,
в юності час нетривкий…
Знов духмяніє рожеве намисто
сакури в ярім* саду.
Як у кохання незаймано-чисте,
лячно до тебе іду…
А поміж хмарами блиснуло синню,
сонця майнув промінець
і відганяю я думи осінні…
Може весні не кінець?.
11.04.2023
[i]* В значенні яскравий.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999587
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.11.2023
автор: Олександр Мачула