Увійду в твою кров, наче вірус нестримно-пекельний,
Розігрію аорту і вибухну в серці як слід.
Розгоню в капілярах лавини отрути ретельно
Не тремти, це любов відкриває портали ясні.
У майбутнє, галактика кличе обох поіменно,
Ожила Андромеда в душі, ще й поглинула мить.
Не питай, навіть пошепки, чом розходився буремно
За тобою впадати, чому затуляю крильми?
Притулися, тримайся, ми разом народимо сяйво,
Обереги на варті, нам в поміч шалені вогні.
Дихай глибше, на повну віднині, облиш усе зайве,
І не бійся літати, віддавши себе вишині…
14:06, 02.07.2017 рік.
Зображення: http://cloudberrystudio.ru
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999220
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.11.2023
автор: yusey