Довірлива людина в обіцянках купалась,
Але мрії мінливі у солдатській печалі...
Осіннє дихання вляглося на скроні мої.
І хтось, ніби той камінь кинув у серце мені.
Нас всіх у державі зносять на будматеріал.
Довірливость тут розбилась у скорботі їхній.
...І двері закрились на небі, не дав інтервал.
Нам досить склепу сирого і дивитись на них!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998949
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.11.2023
автор: Маг Грінчук