Ой, мамо, мамо, милий
мне покидає!
Не журись, моя дитино, хто кохає
дівоче серце, повік не забуває.
Ой, мамо, як я буду жити,
Тепер я не знаю, що мені робити.
Не журись, моя дитино,
серденько потужить.
Час лікує, час мудрує і тебе одружить.
Твоє серденько дитяче, воно не палало,
Між тобою й козаченьком дружба панувала.
Коли зустрінеш судженого
на весь світ засяєш
І милого зі собою навік поєднаєш.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998489
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.11.2023
автор: Сокол