Відчинились двері в хату
Хоч уже і спати час.
Як це зразу відгадати
Кого Клим привів до нас?
Дама стала поміж нами
І без всяких передмов -
- Ми із Климом за речами,
Бо у нас тепер любов.
Все одразу й заберемо
Щоб не гратись довгий час,
Ти складай, ми підождемо,
Не затримуй тільки нас.
Скоса зиркаєна швабру,
Як тут все не віддаси?
Але ж з Климового скарбу
Тут лиш латані труси.
Труселя запакувала,
Щоб їх швидше відпустить.
Як я вволю смакувала,
Цю насправді класну мить...
Ой! Та я ледь не забула
Цю родзинку, мармелад !!
В цій коробці не фабула
А для Клима справжній клад.
Я звернулась дуже мудро
Як пророк із-за гори.
Кажу, - Слухай-но, лахудро
Це ти також забери...
Тут пігулочки для Клима
На всі вИпадки життя
Це - ВІАГРА, для інтима,
Ці ось - від серцебиття.
Далі - від холестерину,
А ось бачиш цей напій?
Ним напоїш цю тварину,
Як провалиться в запій.
Ці, коли болять суглоби,
Климцьо з ліжка не встає,
Ці - від люті і від злоби,
А вона частенько є...
Ці - від тиску, ці - для шлунку,
Ці - лікують геть усе,
А ось ці для порятунку,
Коли Клима пронесе.
Решту брала я в аптеці
Закупися там і ти.
Щоби з Климом буть в безпеці -
Йод, зеленку і бинти.
Вам бажаю я кохання
Ну... і здійснення надій.
Щастя з вечора до рання,
То ж, бувайте, молоді.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998459
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.11.2023
автор: Любов Іванова