Розгулявся вітрисько, розбурхав воду,
Закипіла жага, піднестися вгору,
Шторм бушує не бачить ніяку втому,
В круговерті повітря й вода вже знову.
Почуття, мов хвилі, змішалися в жінці,
З цим вона народилася, в чому винна?
Місяченько світла дав більше удвічі,
Від емоцій залежна, тому і дивна.
Буває затихне, як лагідна річка,
Заколише вітрець соромливо зрідка,
Стає голублива, ласкава, привітна,
Так живуть в ній стихії, води й повітря...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998224
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.11.2023
автор: liza Bird