Чому так вже сумно листопаде,
Чекає, попереду зимна пора?
Дивлюся ж, ніяк не відпускає,
Тож осінь... її незабутня сльоза.
А знаєш, усе проходить на жаль,
Колись, по життю це все має стати,
Ось тільки дається пам’яті шанс,
Кохати... й ніколи не забувати...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997708
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.11.2023
автор: liza Bird