Така висока степова трава,
Манить, шепоче, схоче – заворожить.
Під подих вітру грає, ожива,
Усю дрібноту захистити зможе.
І я змаліла в радіснім чутті,
Як та комаха, залюбки сховалась.
У цій тендітній миттєзабутті:
Кохалась, снилась, хвиллєзабувалась.
Ти колихала ніжно, як маля,
О мила, о тонісінька Леля,
Тебе плекати та ще насолода!
Обіймами залюблена земля, -
Прийматиме найвищу нагороду.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997061
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.10.2023
автор: fialka@