Вони повзуть, мов таргани,
З усіх сторін, з усіх сторін.
Безликі та лихі вони.
Нашестям повниться мій дім.
Їм краще в темряві й лайні.
У них – не лічено голів.
Нелегко вижити мені,
Перемогти – і поготів.
Та зійде вранішня зоря
Надією на новий день,
Пітьму притьма розго́нить для
Майбутніх благосних вістей.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996712
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.10.2023
автор: Оксана Дністран