За вікном знов дощик моросить,
заховавсь Барбосик наш у буду.
Я люблю, як дощик той шумить,
пісню дощика я слухать буду.
Дощик, дощик... Дощик, поливай
наш квітник і полечко, й садочок.
Клени золотисті край доріг
радує нехай твій голосочок.
Проростуть зернятка золоті,
стрілочки до сонця потягнуться.
І над рясним цвітом навесні
дзвінкотючі ластівки зав'ються.
За вікном знов дощик моросить,
хитрі очки з буди визирають.
Слухаю й радію... Як дзвенить!
Бо й для мене краплі ті співають.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996656
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.10.2023
автор: Надія Башинська